Та́табанья, Татабаня (угор. Tatabánya) — місто в Угорщині, адміністративний центр медьє Комаром-Естерґом.
Татабанья Tatabánya | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
Країна | Угорщина | ||||
Медьє | Комаром-Естерґом | ||||
Регіон | Центральне Задунав'я | ||||
Засноване | 1488 | ||||
Населення | 70 003 (2012) | ||||
Площа | 91,45 км² | ||||
Густота населення | 765,5 осіб/км² | ||||
Часовий пояс | , влітку | ||||
Поштові індекси | 2800 | ||||
Телефонний код | +36-34 | ||||
Географічні координати | 47°34′30″ пн. ш. 18°24′30″ сх. д. / 47.57500° пн. ш. 18.40833° сх. д.Координати: 47°34′30″ пн. ш. 18°24′30″ сх. д. / 47.57500° пн. ш. 18.40833° сх. д. | ||||
Місцева влада | |||||
Вебсторінка | tatabanya.hu | ||||
Мапа | |||||
Татабанья | |||||
Татабанья у Вікісховищі |
Географія
Місто розташоване в долині між гірськими хребтами Герече та Вертеш, приблизно за 55 км від столиці Будапешту. Завдяки своєму вдалому розташуванню місто є залізничним та автомобільним вузлом, так автомагістраль М1 (також європейські маршрути E60, E75) від Відня до Будапешта проходить на околиці міста, а також залізнична лінія Відень-Будапешт.
Історія
Археологічні знахідки доводять, що на місці сучасного міста розташовувалися три історичні поселення - Альшогалла, Фельшегалла і Банхіда. Банхіда є найдавнішим поселенням, воно вперше згадується 1288 року.
У XVI столітті цю територію окупували турки-османи. Приблизно в цей час жителі стали протестантами. Після звільнення від османів наприкінці XVII століття територію заселили римо-католицькими німецькими та словацькими поселенцями. 1787 року в Альшогаллі проживало 580 осіб, у Фельшегаллі — 842 жителі. Приблизно в цей час були виявлені родовища вугілля в цьому районі. Населення почало зростати першій половині ХІХ століття і в цей час була сформована нова шахтарська колонія, яка пізніше розвинулася в село Татабанья.
Після закінчення Другої світової війни комуністичним урядом країни було прийнято програму індустріалізації, у межах якої планувалося перетворення кількох малих угорських міст на великі індустріальні центри. У 1947 році три історичні села та шахтарське селище Татабанья були об'єднанні в місто, в якому почалося масштабне будівництво. Альшогалла, Фельшегалла та Банхіда стали міськими районами. У 1950 році місто стало адміністративним центром медьє Комаром-Естергом.
Падіння комуністичного уряду в 90-х роках знизило економічну роль важкої та гірничодобувної промисловості міста, стався значний відтік населення. Структура економіки міста сильно змінилася.
Населення
За даними перепису 2011 року, місто Татабанья мало 66 475 мешканців. З етнічної точки зору, більшість жителів (93,23%) були угорці, з меншістю німців (2,91%) і ромів (2,06%). Етнічна приналежність невідома для 0,76% жителів.
Не сповідують релігію (32,76%), римо-католики (26,05%), реформати (6,08%), атеїсти (2,06%) і лютерани (1,03%). Для 31,52% жителів релігійна приналежність невизначена.
Інфраструктура
Згідно з переписом 2001 року місті було 28 912 домогосподарств, 92% з них мали центральне опалення та телефонний зв'язок. 98% доріг міста з твердим покриттям, налагоджено курсування міського транспорту.
Визначні пам'ятки
- Пам'ятник Турулу. Пам'ятник, що зображує птицю Турул, зображену на гербі міста, встановлено на вершині гори.
- Печера Селім. Знаходиться у горах Герече.
- Гірські хребти Герече та Вертеш. Порослі лісом пагорби.
Освіта
У місті розташовані: 2 коледжі, 10 середніх та 16 початкових навчальних заклади. З 1992 року працює університет.
Спорт
Місті базується футбольна команда Татабанья, заснована 1910 року, яка грає у вищій лігі угорської першості.
Відомі особи
- Віктор Кашшаї (нар. 10 вересня 1975) — колишній угорський футбольний арбітр.
- Ласло Ковач (24 квітня 1951 — 30 червня 2017) — угорський футболіст.
- Ева Черновіцкі (нар. 16 жовтня 1986) — угорська дзюдоїстка.
- Ільдіко Шош (нар. 27 грудня 1976) — угорська ватерполістка.
- Янош Такач (нар. 17 квітня 1967 — угорський борець греко-римського стилю.
Міста-побратими
- Аален, Німеччина (1987)
- Банська Штявниця, Словаччина (2017)
- Бендзин, Польща (2000)
- Крайстчерч, Великобританія (1992)
- Ферфілд, США (1993)
- Одорхею-Секуєск, Румунія (2000)
Дружні міста
Місто також підтримує партнерські відносини з:
- Арад, Румунія
- Хогезанд-Саппемер, Нідерланди
- Нове Замки, Словаччина
- Сен-Ло, Франція
Світлини
- Пам’ятник, який височіє над містом з гори Герече
- Печера Селім
- Печера Селім
- Печера Селім
- Будинок з тюльпанами
- Католицький костел
Примітки
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Угорщина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Componența etnică a județului Komárom-Esztergom pe sate și orașe. Biroul Central de Statistică al Ungariei. Процитовано 11 червня 2014.
- Componența confesională a județului Komárom-Esztergom pe sate și orașe. Biroul Central de Statistică al Ungariei. Процитовано 11 червня 2014.
- KNYKK Középnyugat-magyarországi Közlekedési Központ - Kezdőlap. www.vertesvolan.hu.
Посилання
- Офіційна сторінка
- Татабанья, Угорщина
Це незавершена стаття з географії Угорщини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tatabanya znachennya Ta tabanya Tatabanya ugor Tatabanya misto v Ugorshini administrativnij centr medye Komarom Estergom Tatabanya Tatabanya Gerb Prapor Tatabanya Osnovni dani Krayina Ugorshina Medye Komarom Estergom Region Centralne Zadunav ya Zasnovane 1488 Naselennya 70 003 2012 Plosha 91 45 km Gustota naselennya 765 5 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2 Poshtovi indeksi 2800 Telefonnij kod 36 34 Geografichni koordinati 47 34 30 pn sh 18 24 30 sh d 47 57500 pn sh 18 40833 sh d 47 57500 18 40833 Koordinati 47 34 30 pn sh 18 24 30 sh d 47 57500 pn sh 18 40833 sh d 47 57500 18 40833 Misceva vlada Vebstorinka tatabanya hu Mapa Tatabanya Tatabanya u VikishovishiGeografiyaMisto roztashovane v dolini mizh girskimi hrebtami Gereche ta Vertesh priblizno za 55 km vid stolici Budapeshtu Zavdyaki svoyemu vdalomu roztashuvannyu misto ye zaliznichnim ta avtomobilnim vuzlom tak avtomagistral M1 takozh yevropejski marshruti E60 E75 vid Vidnya do Budapeshta prohodit na okolici mista a takozh zaliznichna liniya Viden Budapesht IstoriyaArheologichni znahidki dovodyat sho na misci suchasnogo mista roztashovuvalisya tri istorichni poselennya Alshogalla Felshegalla i Banhida Banhida ye najdavnishim poselennyam vono vpershe zgaduyetsya 1288 roku U XVI stolitti cyu teritoriyu okupuvali turki osmani Priblizno v cej chas zhiteli stali protestantami Pislya zvilnennya vid osmaniv naprikinci XVII stolittya teritoriyu zaselili rimo katolickimi nimeckimi ta slovackimi poselencyami 1787 roku v Alshogalli prozhivalo 580 osib u Felshegalli 842 zhiteli Priblizno v cej chas buli viyavleni rodovisha vugillya v comu rajoni Naselennya pochalo zrostati pershij polovini HIH stolittya i v cej chas bula sformovana nova shahtarska koloniya yaka piznishe rozvinulasya v selo Tatabanya Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni komunistichnim uryadom krayini bulo prijnyato programu industrializaciyi u mezhah yakoyi planuvalosya peretvorennya kilkoh malih ugorskih mist na veliki industrialni centri U 1947 roci tri istorichni sela ta shahtarske selishe Tatabanya buli ob yednanni v misto v yakomu pochalosya masshtabne budivnictvo Alshogalla Felshegalla ta Banhida stali miskimi rajonami U 1950 roci misto stalo administrativnim centrom medye Komarom Estergom Padinnya komunistichnogo uryadu v 90 h rokah znizilo ekonomichnu rol vazhkoyi ta girnichodobuvnoyi promislovosti mista stavsya znachnij vidtik naselennya Struktura ekonomiki mista silno zminilasya NaselennyaZa danimi perepisu 2011 roku misto Tatabanya malo 66 475 meshkanciv Z etnichnoyi tochki zoru bilshist zhiteliv 93 23 buli ugorci z menshistyu nimciv 2 91 i romiv 2 06 Etnichna prinalezhnist nevidoma dlya 0 76 zhiteliv Ne spoviduyut religiyu 32 76 rimo katoliki 26 05 reformati 6 08 ateyisti 2 06 i lyuterani 1 03 Dlya 31 52 zhiteliv religijna prinalezhnist neviznachena InfrastrukturaZhitlova zabudova Tatabanya Miskij avtovokzal Zgidno z perepisom 2001 roku misti bulo 28 912 domogospodarstv 92 z nih mali centralne opalennya ta telefonnij zv yazok 98 dorig mista z tverdim pokrittyam nalagodzheno kursuvannya miskogo transportu Viznachni pam yatkiPam yatnik Turulu Pam yatnik sho zobrazhuye pticyu Turul zobrazhenu na gerbi mista vstanovleno na vershini gori Pechera Selim Znahoditsya u gorah Gereche Girski hrebti Gereche ta Vertesh Porosli lisom pagorbi OsvitaU misti roztashovani 2 koledzhi 10 serednih ta 16 pochatkovih navchalnih zakladi Z 1992 roku pracyuye universitet SportMisti bazuyetsya futbolna komanda Tatabanya zasnovana 1910 roku yaka graye u vishij ligi ugorskoyi pershosti Vidomi osobiViktor Kashshayi nar 10 veresnya 1975 kolishnij ugorskij futbolnij arbitr Laslo Kovach 24 kvitnya 1951 30 chervnya 2017 ugorskij futbolist Eva Chernovicki nar 16 zhovtnya 1986 ugorska dzyudoyistka Ildiko Shosh nar 27 grudnya 1976 ugorska vaterpolistka Yanosh Takach nar 17 kvitnya 1967 19670417 ugorskij borec greko rimskogo stilyu Mista pobratimiAalen Nimechchina 1987 Banska Shtyavnicya Slovachchina 2017 Bendzin Polsha 2000 Krajstcherch Velikobritaniya 1992 Ferfild SShA 1993 Odorheyu Sekuyesk Rumuniya 2000 Druzhni mista Misto takozh pidtrimuye partnerski vidnosini z Arad Rumuniya Hogezand Sappemer Niderlandi Nove Zamki Slovachchina Sen Lo FranciyaSvitliniPam yatnik yakij visochiye nad mistom z gori Gereche Pechera Selim Pechera Selim Pechera Selim Budinok z tyulpanami Katolickij kostelPrimitkiAtlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Ugorshina Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Componența etnică a județului Komarom Esztergom pe sate și orașe Biroul Central de Statistică al Ungariei Procitovano 11 chervnya 2014 Componența confesională a județului Komarom Esztergom pe sate și orașe Biroul Central de Statistică al Ungariei Procitovano 11 chervnya 2014 KNYKK Kozepnyugat magyarorszagi Kozlekedesi Kozpont Kezdolap www vertesvolan hu PosilannyaOficijna storinka Tatabanya Ugorshina Ce nezavershena stattya z geografiyi Ugorshini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi