Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ньїредьгаза (угор. Nyíregyháza) — місто на північному сході Угорщини, у над-регіоні Північний Великий Альфельд, адміністративний центр медьє (області) Саболч-Сатмар-Берег, центр (району) . Населення міста становить 118 058 осіб (2016). Сьоме за населенням місто Угорщини, одне з найбільших на північному сході країни. До Першої світової війни з 1867 року місто було центром комітату Сабольч, після адміністративної реформи стало центром медьє Саболч-Сатмар-Берег.
| Ніредьгаза Nyíregyháza | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Угорщина | ||||
| Медьє | Саболч-Сатмар-Берег | ||||
| Регіон | Північний Великий Альфельд | ||||
| Перша згадка | 1209 | ||||
| Населення | 118 058 | ||||
| Площа | 274,46 км² | ||||
| Густота населення | 425,92 осіб/км² | ||||
| Часовий пояс | , влітку | ||||
| Поштові індекси | 4400 | ||||
| Телефонний код | +36-42 | ||||
| Географічні координати | 47°57′00″ пн. ш. 21°43′00″ сх. д. / 47.95000° пн. ш. 21.71667° сх. д.Координати: 47°57′00″ пн. ш. 21°43′00″ сх. д. / 47.95000° пн. ш. 21.71667° сх. д. | ||||
| Місцева влада | |||||
| Вебсторінка | nyiregyhaza.hu | ||||
| Мапа | |||||
  Ніредьгаза | |||||
|
| |||||
Географія і транспорт
Місто розташоване за 270 кілометрів на північний схід від Будапешта, за 50 кілометрів на північ від Дебрецена, за 70 кілометрів на схід від Мішкольца. Приблизно за 50 кілометрів на північний схід і південний схід від міста пролягають відповідно український і румунський кордони. Автомобільні дороги й залізниці сполучають місто з Мішкольцем, Дебреценом і українським Чопом. Час подорожі потягом від Будапешта становить 3—4 години.
Історія
Уперше місто згадується в 1209 році під назвою Ньїр.
В угорській мові «Ньїршег» — назва низинного району, у якому розташоване місто. Корінь цього слова «ньїр» (угор. Nyír) — береза, а назва міста, як і багатьох інших міст австро-угорської імперії, — перекладена і раніше називалась Березова Церква.
Нині Ньїредьгаза — це графство, адміністративний центр та ринок для обширної сільськогосподарської місцевості. Легка промисловість включає консервування, дистилювання, і обробку харчової продукції.
Місто, зруйноване в ХІІІ столітті, відновили у XVIII. Його музей і досі зберігає цінні золоті реліквії.
Пам'ятки
Ньїредьгаза завжди була центром греко-католиків в Угорщині, тому в ній розташовані греко-католицький собор та музей у палаці єпископа, де зібрана збірка греко-католицьких ікон та сакральних предметів минулих століть. Також колекція складається з прикрас та одягу, Євангелій. Досі триває поповнення колекції.
Будівля собору являє собою суміш візантійського та барокового стилів. У часи Другої світової війни собор було зруйновано внаслідок бомбардування міста, проте згодом його повністю відновили.
У Ньїредьгазі діє Музей Андраша Йоша. Він названий на честь засновника цього музею, і в ньому містяться кілька експозицій, серед яких збірка картин місцевого художника Дьюли Бенцура, біографічна експозиція самого Андраша, експозиції присвячена історії Ньїредьгази до Першої Світової війни, історії угорських гусар та історії грошей. Міська Ратуша побудована у 1873 році і є пам'яткою архітектури.
Також у місті є Музей просто неба «Шошто», з лісопарком «Шошто» площею 320 гектарів, де можна побачити вікову архітектуру та звичаї сільського життя. У місті є зоопарк «Шошто» — один з найкращих в Угорщині.
Щороку наприкінці літа в місті проводиться міжнародний музичний фестиваль «Відор», на який з'їжджаються шанувальники музичного мистецтва з усієї Європи.
Рекреація
Природа була щедрою до міста. Окрім мальовничих лісистих околиць, вона подарувала Ньїредьгазі купальні Шошто. У дубовому лісі розташована зона відпочинку. На території у 600 гектарів розкинувся парк з соленими термальними озерами, вода яких багата натрієм і бромом. Північне озеро використовується для прогулянок на човнах, а південне — для купання.
Купальні Ньїредьгаза-Шоштофюрде розташовані на відстані чотири кілометри від міста у зеленій зоні. Завдяки солончаковому озеру цей курорт вже понад 300 років є улюбленим місцем для купання і відпочинку. Тут розташований комплекс термальних і прісних басейнів, обладнаних водними атракціонами. Вода має природну температуру 5° С та рекомендується при захворюваннях рухового апарату, гінекологічних захворюваннях та хворобах суглобів. Вода містить натрій, хлориди, луги, гідрокарбонати, йод та бром.
Восени 2005 року тут відкрився найсучасніший лікувально-розважальний комплекс «Акваріус».
Українська складова
У місті діє Самоврядування українців, діє Українська недільна школа, де діти вивчають українську мову та літературу, історію та культуру України. Голова — пані Юдіта Софілканич.
У місцевому університеті в 2017 році відкрили Кафедру української мови та культури. Перших студентів набиратимуть з 2018 року. Орієнтовно це буде 15 осіб, які після навчання стануть дипломованими перекладачами. Вступити на відділення української мови та культури зможуть як громадяни Угорщини так і абітурієнти з-за кордону, зокрема українці.
Населення
| 1870 | 1890 | 1900 | 1910 | 1920 | 1930 | 1941 | 1949 | 1960 | 1970 | 1980 | 1990 | 2001 | 2011 | 2016 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| → 13015 | ↗ 18996 | ↗ 28073 | ↗ 33444 | ↗ 38751 | ↗ 46522 | ↗ 53917 | ↘ 48382 | ↗ 56834 | ↗ 75245 | ↗ 108235 | ↗ 114152 | ↗ 118795 | ↘ 119746 | ↘ 118150 |
Світлини
-
![image]()
Пам'ятник Кошуту -
![image]()
Будівля міської ради -
![image]()
Муніципальний культурний центр Вачі Мігалі -
![image]()
Будівля колишньої Лютеранської початкової школи Іґнаца Альпарі, побудована у 1890 році -
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Міста-побратими
Примітки
- Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с.
- Угорщина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Офіційний сайт міста Івано-Франківська. mvk.if.ua.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ньїредьгаза |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nyiredgaza znachennya Nyiredgaza ugor Nyiregyhaza misto na pivnichnomu shodi Ugorshini u nad regioni Pivnichnij Velikij Alfeld administrativnij centr medye oblasti Sabolch Satmar Bereg centr rajonu Naselennya mista stanovit 118 058 osib 2016 Some za naselennyam misto Ugorshini odne z najbilshih na pivnichnomu shodi krayini Do Pershoyi svitovoyi vijni z 1867 roku misto bulo centrom komitatu Sabolch pislya administrativnoyi reformi stalo centrom medye Sabolch Satmar Bereg Niredgaza NyiregyhazaGerb PraporNyiredgazaOsnovni daniKrayina UgorshinaMedye Sabolch Satmar BeregRegion Pivnichnij Velikij AlfeldPersha zgadka 1209Naselennya 118 058Plosha 274 46 km Gustota naselennya 425 92 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Poshtovi indeksi 4400Telefonnij kod 36 42Geografichni koordinati 47 57 00 pn sh 21 43 00 sh d 47 95000 pn sh 21 71667 sh d 47 95000 21 71667 Koordinati 47 57 00 pn sh 21 43 00 sh d 47 95000 pn sh 21 71667 sh d 47 95000 21 71667Misceva vladaVebstorinka nyiregyhaza huMapaNiredgazaNiredgaza u VikishovishiGeografiya i transportMisto roztashovane za 270 kilometriv na pivnichnij shid vid Budapeshta za 50 kilometriv na pivnich vid Debrecena za 70 kilometriv na shid vid Mishkolca Priblizno za 50 kilometriv na pivnichnij shid i pivdennij shid vid mista prolyagayut vidpovidno ukrayinskij i rumunskij kordoni Avtomobilni dorogi j zaliznici spoluchayut misto z Mishkolcem Debrecenom i ukrayinskim Chopom Chas podorozhi potyagom vid Budapeshta stanovit 3 4 godini IstoriyaUpershe misto zgaduyetsya v 1209 roci pid nazvoyu Nyir V ugorskij movi Nyirsheg nazva nizinnogo rajonu u yakomu roztashovane misto Korin cogo slova nyir ugor Nyir bereza a nazva mista yak i bagatoh inshih mist avstro ugorskoyi imperiyi perekladena i ranishe nazivalas Berezova Cerkva Nini Nyiredgaza ce grafstvo administrativnij centr ta rinok dlya obshirnoyi silskogospodarskoyi miscevosti Legka promislovist vklyuchaye konservuvannya distilyuvannya i obrobku harchovoyi produkciyi Misto zrujnovane v HIII stolitti vidnovili u XVIII Jogo muzej i dosi zberigaye cinni zoloti relikviyi Pam yatkiKatedralnij sobor Nyiredgazkoyi greko katolickoyi yeparhiyi Nyiredgaza zavzhdi bula centrom greko katolikiv v Ugorshini tomu v nij roztashovani greko katolickij sobor ta muzej u palaci yepiskopa de zibrana zbirka greko katolickih ikon ta sakralnih predmetiv minulih stolit Takozh kolekciya skladayetsya z prikras ta odyagu Yevangelij Dosi trivaye popovnennya kolekciyi Budivlya soboru yavlyaye soboyu sumish vizantijskogo ta barokovogo stiliv U chasi Drugoyi svitovoyi vijni sobor bulo zrujnovano vnaslidok bombarduvannya mista prote zgodom jogo povnistyu vidnovili U Nyiredgazi diye Muzej Andrasha Josha Vin nazvanij na chest zasnovnika cogo muzeyu i v nomu mistyatsya kilka ekspozicij sered yakih zbirka kartin miscevogo hudozhnika Dyuli Bencura biografichna ekspoziciya samogo Andrasha ekspoziciyi prisvyachena istoriyi Nyiredgazi do Pershoyi Svitovoyi vijni istoriyi ugorskih gusar ta istoriyi groshej Miska Ratusha pobudovana u 1873 roci i ye pam yatkoyu arhitekturi Takozh u misti ye Muzej prosto neba Shoshto z lisoparkom Shoshto plosheyu 320 gektariv de mozhna pobachiti vikovu arhitekturu ta zvichayi silskogo zhittya U misti ye zoopark Shoshto odin z najkrashih v Ugorshini Shoroku naprikinci lita v misti provoditsya mizhnarodnij muzichnij festival Vidor na yakij z yizhdzhayutsya shanuvalniki muzichnogo mistectva z usiyeyi Yevropi RekreaciyaPriroda bula shedroyu do mista Okrim malovnichih lisistih okolic vona podaruvala Nyiredgazi kupalni Shoshto U dubovomu lisi roztashovana zona vidpochinku Na teritoriyi u 600 gektariv rozkinuvsya park z solenimi termalnimi ozerami voda yakih bagata natriyem i bromom Pivnichne ozero vikoristovuyetsya dlya progulyanok na chovnah a pivdenne dlya kupannya Kupalni Nyiredgaza Shoshtofyurde roztashovani na vidstani chotiri kilometri vid mista u zelenij zoni Zavdyaki solonchakovomu ozeru cej kurort vzhe ponad 300 rokiv ye ulyublenim miscem dlya kupannya i vidpochinku Tut roztashovanij kompleks termalnih i prisnih basejniv obladnanih vodnimi atrakcionami Voda maye prirodnu temperaturu 5 S ta rekomenduyetsya pri zahvoryuvannyah ruhovogo aparatu ginekologichnih zahvoryuvannyah ta hvorobah suglobiv Voda mistit natrij hloridi lugi gidrokarbonati jod ta brom Voseni 2005 roku tut vidkrivsya najsuchasnishij likuvalno rozvazhalnij kompleks Akvarius Ukrayinska skladovaU misti diye Samovryaduvannya ukrayinciv diye Ukrayinska nedilna shkola de diti vivchayut ukrayinsku movu ta literaturu istoriyu ta kulturu Ukrayini Golova pani Yudita Sofilkanich U miscevomu universiteti v 2017 roci vidkrili Kafedru ukrayinskoyi movi ta kulturi Pershih studentiv nabiratimut z 2018 roku Oriyentovno ce bude 15 osib yaki pislya navchannya stanut diplomovanimi perekladachami Vstupiti na viddilennya ukrayinskoyi movi ta kulturi zmozhut yak gromadyani Ugorshini tak i abituriyenti z za kordonu zokrema ukrayinci Naselennya1870 1890 1900 1910 1920 1930 1941 1949 1960 1970 1980 1990 2001 2011 2016 13015 18996 28073 33444 38751 46522 53917 48382 56834 75245 108235 114152 118795 119746 118150SvitliniPam yatnik Koshutu Budivlya miskoyi radi Municipalnij kulturnij centr Vachi Migali Budivlya kolishnoyi Lyuteranskoyi pochatkovoyi shkoli Ignaca Alpari pobudovana u 1890 rociMista pobratimi Pryashiv Slovachchina Izerlon Nimechchina Kayaani Finlyandiya Kir yat Mockin Izrayil Ryashiv Polsha Sent Olbans Velika Britaniya Satu Mare Rumuniya Uzhgorod Ukrayina Sankt Pelten Avstriya Ivano Frankivsk Ukrayina Bajonna Franciya ChehiyaPrimitkiAtlas svitu K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 966 631 546 7 Ugorshina Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Oficijnij sajt mista Ivano Frankivska mvk if ua PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nyiredgaza