Уго рська нотація метод найменування змінних в програмуванні при якому до ідентифікатора змінної або функції додається п

Уго́рська нотація — метод найменування змінних в програмуванні, при якому до ідентифікатора змінної або функції додається префікс, що вказує на його тип. Автором є Чарльз Симоні.

Наприклад, префікс p додається до ідентифікаторів вказівників (англ. pointer), sz — до ідентифікаторів символьних рядків (англ. string), що закінчуються на нуль тощо.

Перевагою угорської нотації є системність, що полегшує читання програм і зменшує ймовірність неправильного використання змінної. Була популярна в 90-х серед програмістів Microsoft, де дана нотація була внутрішнім стандартом.

Недоліком є те, що при зміні типу змінної назва втрачає зміст і не вказує на тип змінної, що потребує введення нової змінної.

Префікси, що задають тип

Префікс	Скорочення від	Сенс	Приклад
s	string	Рядок	`sClientName`
sz	zero-terminated string	Рядок, обмежений нульовим символом	`szClientName`
n, i	int		`nSize, iSize`
l	long	довге ціле	`lAmount`
b	boolean	булева змінна	`bIsEmpty`
a	array	масив	`aDimensions`
t, dt	time, datetime	час і дата	`tDelivery`, `dtDelivery`
p	pointer	Вказівник	`pBox`
lp	long pointer	подвійний (дальній) вказівник	`lpBox`
r	reference	посилання	`rBoxes`
h	handle	дескриптор	`hWindow`
m_	member	змінна-член класу	`m_sAddress`
g_	global	глобальна змінна	`g_nSpeed`
C	class	клас	`CString`
T	type	тип	`TObject`
I	interface	інтерфейс	`IDispatch`
v	void	відсутність типу	`vReserved`

Як бачимо з прикладу, префікс може бути і складеним. Наприклад, для іменування рядкової змінної-члена класу може бути використана комбінація «m» та «s»: (m_sAddress).

Див. також

Це незавершена стаття про мови програмування.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про програмування.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.