Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Загальна інформація
У 1990 р. Угорщина перейшла до ринкової економіки. Лібералізація умов гірничого виробництва і мінеральної розвідки, закриття нерентабельних кар'єрів стали основними етапами відходу від державної монополії. В кінці XX ст. у структурі гірничої промисловості У. осн. місце займають паливно-енергетична і бокситова пром-сть. У. імпортує нафту, нафтопродукти, газ, кам. вугілля, кокс, зал. руду, кольорові метали. Частка гірничої промисловості у ВВП становить 0,3 % (на 1998-99 рр.). В ній зайнято 25700 чол. Максимальний видобуток вугілля — понад 30 млн т спостерігався в 1963-65 рр., нафти — бл. 2 млн т — протягом 1977—1986 рр., природного газу — бл. 7 млн т — в 1977 і 1984-86 рр., бокситів — понад 3 млн т — в 1974—1989 рр. Стан розвитку гірничої промисловості У. в кінці XX ст. — на початку XXI ст. проілюстровано в табл.:
Динаміка видобутку сировинних матеріалів в Угорщині в кінці XX ст. (млн т)
Сировинні матеріали | 1986 | 1990 | 1994 | 1998 |
2,0 | 1,9 | 1,7 | 1,2 | |
Природний газ, млрд м³ | 7,3 | 5,1 | 5,3 | 4,0 |
2,7 | 2,0 | 1,0 | 0,9 | |
15,5 | 11,5 | 6,0 | 6,0 | |
6,0 | 5,0 | 6,7 | 7,6 | |
0,7 | 0,6 | 0,4 | - | |
0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | |
3,0 | 2,6 | 0,8 | 0,9 | |
Цемент та сировина для виробництва вапна | 8,2 | 7,8 | 5,5 | 5,7 |
Будівельні та сировинні м-ли | 9,1 | 6,4 | 6,9 | 7,2 |
32,5 | 27,8 | 19,8 | 22,4 | |
Сировина для керамічної промисловості | 6,3 | 5,8 | 4,6 | 3,9 |
Видобуток мінералів і виробництво металів в Угорщині на межі ХХ-XXI ст. (тис. т).
Продукт | 1999 | 2000 | 2001 |
1 243 | 1 136 | 1 063 | |
Природний газ, млн м³ | 3 100 | 3 000 | 3 500 |
738 | 726 | 573 | |
6 008 | 5 207 | 4 702 | |
7 696 | 7 873 | 8 043 | |
10,0 | 10,0 | 4,1 | |
900 | 1 046 | 1 000 | |
9,3 | 4,8 | 5,2 | |
148 | 150 | 151 | |
Пісок скляний (всі види) | 665 | 673 | 507 |
295 | - | - | |
1 900 | 1 969 | 2 056 |
Окремі галузі
Нафта та природний газ. Угорщина добуває невелику кількість нафти і природного газу зі свердловини в басейні Сегеда і районі Залу на південному заході країни. У 1998 тут було видобуто 3,5 млн т нафти і 4,7 млрд м³ природного газу. Щорічно країна імпортує бл. 9 млн т сирої нафти (переважно з Росії). Сиру нафту переробляють на заводі в Szazhalombatta, який виробляє бензин, дизельне пальне, мастила. Ринок нафтопродуктів розподілений так: 90 % — MOL Rt., 10 % — Shell, ÖMV, Total, ARAL, Avanti, Esso, Conoco, Tomoil і Agip.
Видобуток та споживання природного газу в У. в 1999 відповідно склав: 3,5 та 11,6 млрд м3. Більшу частину (59 % в 2000 р) газу У. імпортує з Росії, крім того — з Франції і Німеччини. Контракти з Росією Угорщина уклала до 2015 р. Водночас для зниження залежності від Росії у 1996 р. був введений в дію газопровід HAG, який зв'язує Угорщину з газовою мережею Західної Європи. Прогноз споживання газу в У. на 2005 р. — 17,6 млрд куб.м.
Дослідження, виробництво, рафінування і торгівлю у нафтовому секторі здійснює компанія MOL Rt, мета якої — досягти провідних позицій на ринку вуглеводневих продуктів у Центральній і Східній Європі.
Марганець. Єдиний працюючий марганцевий рудник в країні — Urkut. Його рудний резерв — 36 млн т гарантує виконання гірничих робіт на поточному виробничому рівні протягом 14 років.
Уранові руди видобувалися в Угорщині з 1995 біля Kovagoszolos (на північ від гір Mecsek). Видобуток руди сягав 900 тис. т/рік на 4-х кар'єрах. Але в кінці 1990-х рр. рудники закрилися внаслідок вичерпання кондиційних руд.
Нерудна сировина. Щорічний видобуток неметалічних мінералів — бл. 50 млн т/рік. У 1999 р видобуток нерудних матеріалів в Угорщині склав (тис. т): бентоніт — 9, каолін — 5, перліт — 148. Видобуток цегельної глини і виробництво черепиці почалися в Угорщині у 2-й половині 19 ст. 100 років тому на 292 заводах перероблялося 3,6 млн т цегельної і 183 тис. т вогнетривкої глини. Між 1-ю і 2-ю світовими війнами 344 цегельних заводи були модернізовані. Після націоналізації економіки їх кількість поменшала з 198 в 1947 р. до 130 в 1975 р.
У 2000 р. в країні було видобуто 6,9 млн т глини, 8,2 — штучного каменя, 26 — гравію, 3,6 — будівельного піску, 150 тис. т — перліту, 20 — вогнетривкої глини, 7 — керамічної глини, 2 — діатоміту і вироблено 6 млн т цементу. При цьому в промисловості будматеріалів діяли 248 піщаних кар'єрів, 237 гравійних, 134 з видобутку каменя, 89 — глин, 52 — вапняку, 17 — керамічної глини, 16 — вогнетривкої глини [Ind. ceram. et verr. — 2001. — № 971. — Р. 346—350].
Наукові установи, підготовка кадрів, періодика
У галузі геології та гірничої справи дослідження ведуть у Будапешті: Угорський держ. геол. інститут і Угорський держ. геофіз. інститут; Проектно-досл. інститут алюмінієвої промисловості; НДІ розвитку нафтогазової промисловості; Центральний інститут розвитку гірн. справи та ін. В системі Угор. АН працюють: Геохім. НД лабораторія; НД лабораторія з видобутку вуглеводнів; Інститут геодезії і геофізики. Підготовку кадрів здійснюють Політехн. інститут важкої промисловості, Університет ім. Лоранда Етвеша, Сегедський і Дебреценський університети, Будапештський політехн. інститут, Веспремський інститут важкої хімії та ін. Періодична преса: «Földtani Közlöny» (з 1872), «Acta Geologica» (з 1957), «Földtani Kutatas» (з 1958), «Magyar Geofizika» (з 1960), «Acta Geodaetica, Geophysica et Montanistica» (з 966), «Geonomia es Banyaszat» (з 1967), «Banyaszati es Kohăszati Lapok» (з 1968).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- Білецький В. С., Гайко Г.І, Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zagalna informaciyaU 1990 r Ugorshina perejshla do rinkovoyi ekonomiki Liberalizaciya umov girnichogo virobnictva i mineralnoyi rozvidki zakrittya nerentabelnih kar yeriv stali osnovnimi etapami vidhodu vid derzhavnoyi monopoliyi V kinci XX st u strukturi girnichoyi promislovosti U osn misce zajmayut palivno energetichna i boksitova prom st U importuye naftu naftoprodukti gaz kam vugillya koks zal rudu kolorovi metali Chastka girnichoyi promislovosti u VVP stanovit 0 3 na 1998 99 rr V nij zajnyato 25700 chol Maksimalnij vidobutok vugillya ponad 30 mln t sposterigavsya v 1963 65 rr nafti bl 2 mln t protyagom 1977 1986 rr prirodnogo gazu bl 7 mln t v 1977 i 1984 86 rr boksitiv ponad 3 mln t v 1974 1989 rr Stan rozvitku girnichoyi promislovosti U v kinci XX st na pochatku XXI st proilyustrovano v tabl Dinamika vidobutku sirovinnih materialiv v Ugorshini v kinci XX st mln t Sirovinni materiali 1986 1990 1994 1998 Nafta 2 0 1 9 1 7 1 2 Prirodnij gaz mlrd m 7 3 5 1 5 3 4 0 Kam yane vugillya 2 7 2 0 1 0 0 9 Bure vugillya 15 5 11 5 6 0 6 0 Lignit 6 0 5 0 6 7 7 6 Uranova ruda 0 7 0 6 0 4 Marganceva ruda 0 1 0 1 0 1 0 1 Boksiti 3 0 2 6 0 8 0 9 Cement ta sirovina dlya virobnictva vapna 8 2 7 8 5 5 5 7 Budivelni ta sirovinni m li 9 1 6 4 6 9 7 2 Pisok i shebin 32 5 27 8 19 8 22 4 Sirovina dlya keramichnoyi promislovosti 6 3 5 8 4 6 3 9 Vidobutok mineraliv i virobnictvo metaliv v Ugorshini na mezhi HH XXI st tis t Produkt 1999 2000 2001 Sira nafta 1 243 1 136 1 063 Prirodnij gaz mln m 3 100 3 000 3 500 Kam yane vugillya 738 726 573 Bure vugillya 6 008 5 207 4 702 Lignit 7 696 7 873 8 043 Marganceva ruda 10 0 10 0 4 1 Boksiti 900 1 046 1 000 Bentonit 9 3 4 8 5 2 Perlit 148 150 151 Pisok sklyanij vsi vidi 665 673 507 Alyuminij 295 Stal 1 900 1 969 2 056Okremi galuziNafta ta prirodnij gaz Ugorshina dobuvaye neveliku kilkist nafti i prirodnogo gazu zi sverdlovini v basejni Segeda i rajoni Zalu na pivdennomu zahodi krayini U 1998 tut bulo vidobuto 3 5 mln t nafti i 4 7 mlrd m prirodnogo gazu Shorichno krayina importuye bl 9 mln t siroyi nafti perevazhno z Rosiyi Siru naftu pereroblyayut na zavodi v Szazhalombatta yakij viroblyaye benzin dizelne palne mastila Rinok naftoproduktiv rozpodilenij tak 90 MOL Rt 10 Shell OMV Total ARAL Avanti Esso Conoco Tomoil i Agip Vidobutok ta spozhivannya prirodnogo gazu v U v 1999 vidpovidno sklav 3 5 ta 11 6 mlrd m3 Bilshu chastinu 59 v 2000 r gazu U importuye z Rosiyi krim togo z Franciyi i Nimechchini Kontrakti z Rosiyeyu Ugorshina uklala do 2015 r Vodnochas dlya znizhennya zalezhnosti vid Rosiyi u 1996 r buv vvedenij v diyu gazoprovid HAG yakij zv yazuye Ugorshinu z gazovoyu merezheyu Zahidnoyi Yevropi Prognoz spozhivannya gazu v U na 2005 r 17 6 mlrd kub m Doslidzhennya virobnictvo rafinuvannya i torgivlyu u naftovomu sektori zdijsnyuye kompaniya MOL Rt meta yakoyi dosyagti providnih pozicij na rinku vuglevodnevih produktiv u Centralnij i Shidnij Yevropi Marganec Yedinij pracyuyuchij margancevij rudnik v krayini Urkut Jogo rudnij rezerv 36 mln t garantuye vikonannya girnichih robit na potochnomu virobnichomu rivni protyagom 14 rokiv Uranovi rudi vidobuvalisya v Ugorshini z 1995 bilya Kovagoszolos na pivnich vid gir Mecsek Vidobutok rudi syagav 900 tis t rik na 4 h kar yerah Ale v kinci 1990 h rr rudniki zakrilisya vnaslidok vicherpannya kondicijnih rud Nerudna sirovina Shorichnij vidobutok nemetalichnih mineraliv bl 50 mln t rik U 1999 r vidobutok nerudnih materialiv v Ugorshini sklav tis t bentonit 9 kaolin 5 perlit 148 Vidobutok cegelnoyi glini i virobnictvo cherepici pochalisya v Ugorshini u 2 j polovini 19 st 100 rokiv tomu na 292 zavodah pereroblyalosya 3 6 mln t cegelnoyi i 183 tis t vognetrivkoyi glini Mizh 1 yu i 2 yu svitovimi vijnami 344 cegelnih zavodi buli modernizovani Pislya nacionalizaciyi ekonomiki yih kilkist pomenshala z 198 v 1947 r do 130 v 1975 r U 2000 r v krayini bulo vidobuto 6 9 mln t glini 8 2 shtuchnogo kamenya 26 graviyu 3 6 budivelnogo pisku 150 tis t perlitu 20 vognetrivkoyi glini 7 keramichnoyi glini 2 diatomitu i virobleno 6 mln t cementu Pri comu v promislovosti budmaterialiv diyali 248 pishanih kar yeriv 237 gravijnih 134 z vidobutku kamenya 89 glin 52 vapnyaku 17 keramichnoyi glini 16 vognetrivkoyi glini Ind ceram et verr 2001 971 R 346 350 Naukovi ustanovi pidgotovka kadriv periodikaU galuzi geologiyi ta girnichoyi spravi doslidzhennya vedut u Budapeshti Ugorskij derzh geol institut i Ugorskij derzh geofiz institut Proektno dosl institut alyuminiyevoyi promislovosti NDI rozvitku naftogazovoyi promislovosti Centralnij institut rozvitku girn spravi ta in V sistemi Ugor AN pracyuyut Geohim ND laboratoriya ND laboratoriya z vidobutku vuglevodniv Institut geodeziyi i geofiziki Pidgotovku kadriv zdijsnyuyut Politehn institut vazhkoyi promislovosti Universitet im Loranda Etvesha Segedskij i Debrecenskij universiteti Budapeshtskij politehn institut Vespremskij institut vazhkoyi himiyi ta in Periodichna presa Foldtani Kozlony z 1872 Acta Geologica z 1957 Foldtani Kutatas z 1958 Magyar Geofizika z 1960 Acta Geodaetica Geophysica et Montanistica z 966 Geonomia es Banyaszat z 1967 Banyaszati es Kohăszati Lapok z 1968 Div takozhGeologiya Ugorshini Korisni kopalini Ugorshini Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Ugorshini Ekonomika UgorshiniDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya Navchalnij posibnik V S Bileckij ta in Harkiv NTU HPI Kiyiv NTUU KPI imeni Igorya Sikorskogo Poltava PIB MNTU im akademika Yu Bugaya Kiyiv FOP Halikov R H 2019