Георг Шолті

Сер Ґеорґ Шолті (англ. Georg Solti, справжнє ім'я Дьєрдь Штерн угор. Stern György; 21 жовтня 1912, Будапешт, Угорщина — 5 вересня 1997, Антіб, Франція) — угорський і англійський диригент єврейського походження.

Ґеорґ Шолті
Основна інформація
Повне ім'я	Дьєрдь Штерн угор. Stern György
Дата народження	21 жовтня 1912(1912-10-21)
Місце народження	Будапешт, Угорщина
Дата смерті	5 вересня 1997(1997-09-05) (84 роки)
Місце смерті	Антіб, Франція
Причина смерті	інфаркт міокарда
Поховання	Фаркашреті
Роки активності	з 1938
Громадянство	Угорщина
Національність	угорець
Професії	диригент, піаніст, композитор, музичний режисер
Освіта	Музична академія Ференца Ліста (1930)
Вчителі	Золтан Кодай, Бела Барток, Ерньо Донаньї і Лео Вайнер
Інструменти	фортепіано
Жанри	класична музика
Заклад	Баварська державна опера
Лейбли	Decca Records
Нагороди	^d (1967) премія Леоні Соннінг (1992) Міжнародний конкурс виконавців у Женеві (1942) ^d (1981) ^d (1989) ^d (1993) ^d (1992) ^d (червень 1979)
georgsolti.com
Файли у Вікісховищі

Життя і творчість

Народився у єврейській родині в Будапешті. Вчився грати на фортепіано і композиції у Будапештській консерваторії. Початком творчої діяльності стала робота піаністом-репетитором у Будапештській опері.

Як диригент дебютував у Будапешті 1938 року в день аншлюсу Австрії. У 1939 році, рятуючись від німецького нацизму, переїхав до Швейцарії, де виступав як піаніст, отримавши Першу премію на міжнародному конкурсі в Женеві (1942).

Після війни був музичним керівником Баварської державної опери в Мюнхені і . У 1951 році вперше виступив на Зальцбурзькому фестивалі, продиригувавши оперою В. А. Моцарта «Ідоменей». Музичний керівник Симфонічного оркестру Далласа (1961–1962).

У 1961–1971 роках був керівником Лондонської королівської опери, у 1972 році отримав громадянство Великої Британії. У 1969–1991 роках — музичний керівник Чиказького симфонічного оркестру. Виконав і записав з ним великий репертуар, в тому числі опери «Мойсей і Арон» Шенберга, «Отелло» Верді, «Нюрнберзькі мейстерзінгери» Вагнера, всі симфонії Бетховена, Брамса, Брукнера, Малера і в цілому виступив з оркестром 999 раз (тисячний виступ планувався на 85-річчя диригента, до якого він не дожив). Працював також з Паризьким оркестром (був його музичним керівником в 1972–1975), Віденським філармонічним оркестром і Лондонським філармонічним оркестром (керував ним у 1979–1983), записав з ними ряд дисків. Директор Пасхального фестивалю в Зальцбурзі (1993–1994).

Нагороджений Орденом Британської Імперії (1971); Золотою медаллю Королівського філармонічного товариства (1989); є кавалером Ордена мистецтв і літератури (1995). Записи Шолто 33 рази були удостоєні премії Греммі, це досягнення вписано до «Книги рекордів Гіннеса». За його бажанням похований в Угорщині, його могила знаходиться поруч з могилою композитора Бартока.

Посилання

• Офіційний сайт [ 23 серпня 2010 у Wayback Machine.]
• Sir Georg Solti: The Making of a Maestro на сайті IMDb (англ.)
• Maestro or Mephisto: The Real Georg Solti (2002) на сайті IMDb (англ.)
• «Sir Georg Solti: The Making of a Maestro» (1997) на сайті AllMovie (англ.)
• «Maestro or Mephisto: The Real Georg Solti» (2012) на сайті AllMovie (англ.)
• Біографія Шолті на інтернет-порталі журналу Klassik Akzente [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](нім.)