Ерньо Донаньї (також Ернст фон Донаньї, угор. Dohnányi Ernő [ˈdohnaːɲi ˈɛrnø], нім. Ernst von Dohnányi; 27 липня 1877, Братислава, Австро-Угорщина — 9 лютого 1960, Нью-Йорк, США) — угорський композитор, піаніст і диригент, педагог.
Ерньо Донаньї | |||
---|---|---|---|
угор. Dohnányi Ernő | |||
Основна інформація | |||
Дата народження | 27 липня 1877[1][2][…] | ||
Місце народження | Братислава, Австро-Угорщина[4][5] | ||
Дата смерті | 9 лютого 1960[1][2][…] (82 роки) | ||
Місце смерті | Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4][5] | ||
Поховання | Таллахассі | ||
Громадянство | Угорщина | ||
Професії | диригент, композитор, піаніст, музикознавець, музичний педагог, викладач університету | ||
Освіта | Музична академія Ференца Ліста | ||
Вчителі | Іштван Томан і Ганс фон Кесслер | ||
Відомі учні | d, d, d, d, d і d | ||
Інструменти | фортепіано | ||
Жанри | опера і симфонія | ||
Заклад | Університет штату Флорида, Берлінський університет мистецтв і Музична академія Ференца Ліста | ||
Нагороди | |||
Батько | d | ||
Діти | d | ||
Файли у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в місті Пожонь Королівства Угорщини, Австро-Угорської імперії (сьогодні Братислава, столиця Словаччини). Навчання музиці почав в 6 років під керівництвом свого батька, професора математики і віолончеліста-любителя. У 1885—1893 роках навчався грі на фортепіано і органі у Карла Форстнера (угор. Forstner Károly), органіста кафедрального собору в Пожоні (у нього ж пізніше вивчав гармонію). У 1886 році вступив до гімназії. У тому ж році, 3 листопада, в гімназії відбулося його перший публічний виступ — він брав участь у виконанні фортепіанного квартету соль мінор Моцарта. Перший сольний концерт Ернст дав 28 грудня 1890 року (Ноктюрн op.31 Шопена, Скерцо сі мінор Мендельсона, 8-я Рапсодія Ліста і власні твори — дві фантазії і скерцо). У гімназичні роки грав на органі в кафедральному соборі Пожоні, в євангелічній церкві в Брезнобанья і на суботніх месах в гімназії. У 1893—1897 роках навчався в Академії музики в Будапешті у Іштвана Томана і Ганса фон Кеслера, де його однокласником був Бела Барток. На цей час припадає перша публікація його твору — Фортепіанного квінтету до мінор, що заслужив схвалення Йоганнеса Брамса. У 1897 році брав уроки у Ежена д'Альбера.
Дебютував як піаніст у 1897 році в Берліні та Відні. З успіхом гастролював в Західній Європі (1898—1905) і США (1899), в Росії (1907). У 1902 році дебютував як диригент виконанням своєї увертюри Зріньї з Віденським симфонічним оркестром. У 1905—1915 роках викладав фортепіано у Вищій школі музики (з 1908 професор) в Берліні. У 1919 році, під час Угорської радянської республіки, був директором Вищої школи музичного мистецтва ім. Ліста в Будапешті, в 1919—1944 роках — диригент Будапештського філармонічного оркестру. У 1921—1927 роках гастролював в Європі і США в якості піаніста і диригента, в тому числі в авторських концертах; був головним диригентом симфонічного оркестру штату Нью-Йорк і запрошеним диригентом оркестру Консертгебау (Амстердам). У 1928 році дав свій 1500-й концерт.
З 1928 року викладав в Музичній академії Ференца Ліста в Будапешті, в 1934—1943 — її директор. У 1933 році організував перший Міжнародний фортепіанний конкурс Ференца Ліста. У 1931—1944 рр. — музичний директор Угорського радіо; в 1943 році створив симфонічний оркестр Угорського радіо. Відмовився співпрацювати з режимом Міклоша Горті (1921—1939) і критикував його за зв'язки з фашизмом. За свідченням Золтана Коду, він врятував сотні єврейських музикантів від арешту і депортації. У 1944 році в зв'язку з арештом його сина Ханса, залученого в змову 20 липня, і будучи незгодним з вигнанням осіб єврейської національності з музичної академії та оркестру, був позбавлений усіх посад.
24 листопада 1944 року покинув Угорщину з Ілоною Захар (яка стала згодом його дружиною) і її двома дітьми від попереднього шлюбу; після короткочасного перебування в Відні влаштувався в Нойкірхені-на-Вальді (Верхня Австрія). У липні 1945 року був запрошений американською військовою адміністрацією диригувати Брукнеровським оркестром в Лінці і потім отримав ангажемент на Зальцбурзький фестиваль 1945 року, який, втім, був скасований в серпні за політичними мотивами. 1 жовтня 1945 року в радіоповідомленні BBC World Service був звинувачений в тому, що сприяв передачі гестапо угорських артистів. Незважаючи на повідомлення міністра юстиції Угорщини про відсутність Е. Донаньї в списку військових злочинців, представники американської військової адміністрації не змогли надати йому захист від звинувачень «через його антиросійські тенденції». У 1946 році угорський уряд офіційно вніс його в список злочинців через його членство в угорському сенаті і зажадало від американської адміністрації його екстрадиції. У цьому ж році він дізнався про загибель своїх синів. У 1948 році виїхав до Аргентини. З 1949 року жив в США і отримав громадянство цієї країни в 1955, чому передувало ретельне розслідування його діяльності під час світової війни, яке визнало всі звинувачення проти нього неспроможними. Він був призначений професором композиції музичної школи Флоридського державного університету в Таллахассі. Помер в Нью-Йорку, коли записував свій 2-й фортепіанний концерт для лейбла Everest.
Серед його учнів в різні роки викладання — Геза Анда, Анні Фішер, Борис Голдовський, Едвард Кілен, Георг Шолті, Ласло Халас, Дьордь Цифра, Ерне Сегеді (угор. Ernö Szegedi), Крістоф Донаньї (онук), Балінт Важоньі.
Донаньї залишився відомий також як автор збірника вправ для розвитку фортепіанної техніки «Найважливіші вправи для пальців».
Нагороди
- 2-а Королівська премія (1897) - за Симфонію фа мажор[
- 4-а Королівська премія (1897) - за увертюру Зріньї
- Приз (рояль) фірми Bösendorfer (1899) — за 1-й фортепіанний концерт
- Почесний доктор Угорського університету в Сегеді (1922)
- Премія 50 000 пенге від уряду Угорщини (1927) — з нагоди 50-річчя.
- Почесний член Королівської академії (Лондон, 1928)
- Премія 10 000 пенге від уряду Угорщини (1930) — за месу in dedicatione ecclesiae
- (1930)
- Орден Почесного легіону, офіцерський хрест (1936)
- Почесний член верхньої палати угорського Сенату (1937) [5]
- Орден Заслуг німецького орла 3-го класу (25 листопада 1940)
- Премія Кошута (1990, посмертно)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119110016 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Grymes J. A., 2001, с. 1—2.
- Grymes J. A., 2001, с. 2.
- Grymes J. A., 2001, с. 3.
- (англ.). Remington site. Архів оригіналу за 12 серпня 2019. Процитовано 6 квітня 2014.
- Grymes J. A., 2001, с. 6.
- Walker A., 2005.
- Budapest Symphony Orchestra на сайті AllMusic(англ.)
- Grymes J. A., 2001, с. 8.
- Hwang S. M. Stylistic Elements within the Texture and Formal Structure of Ernst von Dohnányi’s Four Rhapsodies, op. 11 : Diss. … Dr. of musical arts. — Univ. North Texas, 2010. — P. 3.
- Grymes J. A., 2001.
- Dohnányi, Ernõ - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Процитовано 20 березня 2022.
Джерела
- Dohnányi I. Ernst von Dohnányi : a song of life / Ed. by J. A. Grymes. — Bloomington : Indiana University Press, 2002. — 252 p. — .
- Grymes J. A. Ernst von Dohnányi : A bio-bibliography. — Westport : Greenwood Press, 2001. — 242 p. — .
- Perspectives on Ernst von Dohnányi / Ed. by J. A. Grymes. — Lanham : Scarecrow Press, 2005. — 277 p. — .
- Walker A. Ernst von Dohnányi: A tribute // Perspectives on Ernst von Dohnányi / Ed. by J. A. Grymes. — Lanham : Scarecrow Press, 2005. — С. 3-28. — .
Посилання
- . Энциклопедия театра (рос.). Энциклопедии. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 6 квітня 2014.
- (англ.). Remington site. Архів оригіналу за 12 серпня 2019. Процитовано 6 квітня 2014.
- Rimm R. (англ.). 88keys. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014.
- Kiszely-Papp D. (14 листопада 2003). (англ.). Magyar Tudományos Akadémia. Архів оригіналу за 27 травня 2011. Процитовано 7 квітня 2014.
- (англ.). Florida State University. Архів оригіналу за 12 серпня 2019. Процитовано 7 квітня 2014.
- Вільні ноти авторства Эрнё Донаньи на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
- Дискографія Ernő Dohnányi на сайті MusicBrainz
- Ерньо Донаньї на сайті AllMusic(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erno Donanyi takozh Ernst fon Donanyi ugor Dohnanyi Erno ˈdohnaːɲi ˈɛrno nim Ernst von Dohnanyi 27 lipnya 1877 Bratislava Avstro Ugorshina 9 lyutogo 1960 Nyu Jork SShA ugorskij kompozitor pianist i dirigent pedagog Erno Donanyiugor Dohnanyi ErnoOsnovna informaciyaData narodzhennya27 lipnya 1877 1877 07 27 1 2 Misce narodzhennyaBratislava Avstro Ugorshina 4 5 Data smerti9 lyutogo 1960 1960 02 09 1 2 82 roki Misce smertiNyu Jork Nyu Jork SShA 4 5 PohovannyaTallahassiGromadyanstvoUgorshinaProfesiyidirigent kompozitor pianist muzikoznavec muzichnij pedagog vikladach universitetuOsvitaMuzichna akademiya Ferenca ListaVchiteliIshtvan Toman i Gans fon KesslerVidomi uchnid d d d d i dInstrumentifortepianoZhanriopera i simfoniyaZakladUniversitet shtatu Florida Berlinskij universitet mistectv i Muzichna akademiya Ferenca ListaNagorodiOficer ordena Pochesnogo legionu Orden nimeckogo orlaBatkodDitid Fajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v misti Pozhon Korolivstva Ugorshini Avstro Ugorskoyi imperiyi sogodni Bratislava stolicya Slovachchini Navchannya muzici pochav v 6 rokiv pid kerivnictvom svogo batka profesora matematiki i violonchelista lyubitelya U 1885 1893 rokah navchavsya gri na fortepiano i organi u Karla Forstnera ugor Forstner Karoly organista kafedralnogo soboru v Pozhoni u nogo zh piznishe vivchav garmoniyu U 1886 roci vstupiv do gimnaziyi U tomu zh roci 3 listopada v gimnaziyi vidbulosya jogo pershij publichnij vistup vin brav uchast u vikonanni fortepiannogo kvartetu sol minor Mocarta Pershij solnij koncert Ernst dav 28 grudnya 1890 roku Noktyurn op 31 Shopena Skerco si minor Mendelsona 8 ya Rapsodiya Lista i vlasni tvori dvi fantaziyi i skerco U gimnazichni roki grav na organi v kafedralnomu sobori Pozhoni v yevangelichnij cerkvi v Breznobanya i na subotnih mesah v gimnaziyi U 1893 1897 rokah navchavsya v Akademiyi muziki v Budapeshti u Ishtvana Tomana i Gansa fon Keslera de jogo odnoklasnikom buv Bela Bartok Na cej chas pripadaye persha publikaciya jogo tvoru Fortepiannogo kvintetu do minor sho zasluzhiv shvalennya Jogannesa Bramsa U 1897 roci brav uroki u Ezhena d Albera Debyutuvav yak pianist u 1897 roci v Berlini ta Vidni Z uspihom gastrolyuvav v Zahidnij Yevropi 1898 1905 i SShA 1899 v Rosiyi 1907 U 1902 roci debyutuvav yak dirigent vikonannyam svoyeyi uvertyuri Zrinyi z Videnskim simfonichnim orkestrom U 1905 1915 rokah vikladav fortepiano u Vishij shkoli muziki z 1908 profesor v Berlini U 1919 roci pid chas Ugorskoyi radyanskoyi respubliki buv direktorom Vishoyi shkoli muzichnogo mistectva im Lista v Budapeshti v 1919 1944 rokah dirigent Budapeshtskogo filarmonichnogo orkestru U 1921 1927 rokah gastrolyuvav v Yevropi i SShA v yakosti pianista i dirigenta v tomu chisli v avtorskih koncertah buv golovnim dirigentom simfonichnogo orkestru shtatu Nyu Jork i zaproshenim dirigentom orkestru Konsertgebau Amsterdam U 1928 roci dav svij 1500 j koncert Z 1928 roku vikladav v Muzichnij akademiyi Ferenca Lista v Budapeshti v 1934 1943 yiyi direktor U 1933 roci organizuvav pershij Mizhnarodnij fortepiannij konkurs Ferenca Lista U 1931 1944 rr muzichnij direktor Ugorskogo radio v 1943 roci stvoriv simfonichnij orkestr Ugorskogo radio Vidmovivsya spivpracyuvati z rezhimom Miklosha Gorti 1921 1939 i kritikuvav jogo za zv yazki z fashizmom Za svidchennyam Zoltana Kodu vin vryatuvav sotni yevrejskih muzikantiv vid areshtu i deportaciyi U 1944 roci v zv yazku z areshtom jogo sina Hansa zaluchenogo v zmovu 20 lipnya i buduchi nezgodnim z vignannyam osib yevrejskoyi nacionalnosti z muzichnoyi akademiyi ta orkestru buv pozbavlenij usih posad 24 listopada 1944 roku pokinuv Ugorshinu z Ilonoyu Zahar yaka stala zgodom jogo druzhinoyu i yiyi dvoma ditmi vid poperednogo shlyubu pislya korotkochasnogo perebuvannya v Vidni vlashtuvavsya v Nojkirheni na Valdi Verhnya Avstriya U lipni 1945 roku buv zaproshenij amerikanskoyu vijskovoyu administraciyeyu diriguvati Bruknerovskim orkestrom v Linci i potim otrimav angazhement na Zalcburzkij festival 1945 roku yakij vtim buv skasovanij v serpni za politichnimi motivami 1 zhovtnya 1945 roku v radiopovidomlenni BBC World Service buv zvinuvachenij v tomu sho spriyav peredachi gestapo ugorskih artistiv Nezvazhayuchi na povidomlennya ministra yusticiyi Ugorshini pro vidsutnist E Donanyi v spisku vijskovih zlochinciv predstavniki amerikanskoyi vijskovoyi administraciyi ne zmogli nadati jomu zahist vid zvinuvachen cherez jogo antirosijski tendenciyi U 1946 roci ugorskij uryad oficijno vnis jogo v spisok zlochinciv cherez jogo chlenstvo v ugorskomu senati i zazhadalo vid amerikanskoyi administraciyi jogo ekstradiciyi U comu zh roci vin diznavsya pro zagibel svoyih siniv U 1948 roci viyihav do Argentini Z 1949 roku zhiv v SShA i otrimav gromadyanstvo ciyeyi krayini v 1955 chomu pereduvalo retelne rozsliduvannya jogo diyalnosti pid chas svitovoyi vijni yake viznalo vsi zvinuvachennya proti nogo nespromozhnimi Vin buv priznachenij profesorom kompoziciyi muzichnoyi shkoli Floridskogo derzhavnogo universitetu v Tallahassi Pomer v Nyu Jorku koli zapisuvav svij 2 j fortepiannij koncert dlya lejbla Everest Sered jogo uchniv v rizni roki vikladannya Geza Anda Anni Fisher Boris Goldovskij Edvard Kilen Georg Sholti Laslo Halas Dord Cifra Erne Segedi ugor Erno Szegedi Kristof Donanyi onuk Balint Vazhoni Donanyi zalishivsya vidomij takozh yak avtor zbirnika vprav dlya rozvitku fortepiannoyi tehniki Najvazhlivishi vpravi dlya palciv Nagorodi2 a Korolivska premiya 1897 za Simfoniyu fa mazhor 4 a Korolivska premiya 1897 za uvertyuru Zrinyi Priz royal firmi Bosendorfer 1899 za 1 j fortepiannij koncert Pochesnij doktor Ugorskogo universitetu v Segedi 1922 Premiya 50 000 penge vid uryadu Ugorshini 1927 z nagodi 50 richchya Pochesnij chlen Korolivskoyi akademiyi London 1928 Premiya 10 000 penge vid uryadu Ugorshini 1930 za mesu in dedicatione ecclesiae 1930 Orden Pochesnogo legionu oficerskij hrest 1936 Pochesnij chlen verhnoyi palati ugorskogo Senatu 1937 5 Orden Zaslug nimeckogo orla 3 go klasu 25 listopada 1940 Premiya Koshuta 1990 posmertno PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 119110016 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Grymes J A 2001 s 1 2 Grymes J A 2001 s 2 Grymes J A 2001 s 3 angl Remington site Arhiv originalu za 12 serpnya 2019 Procitovano 6 kvitnya 2014 Grymes J A 2001 s 6 Walker A 2005 Budapest Symphony Orchestra na sajti AllMusic angl Grymes J A 2001 s 8 Hwang S M Stylistic Elements within the Texture and Formal Structure of Ernst von Dohnanyi s Four Rhapsodies op 11 Diss Dr of musical arts Univ North Texas 2010 P 3 Grymes J A 2001 Dohnanyi Erno TracesOfWar com www tracesofwar com Procitovano 20 bereznya 2022 DzherelaDohnanyi I Ernst von Dohnanyi a song of life Ed by J A Grymes Bloomington Indiana University Press 2002 252 p ISBN 0253341035 Grymes J A Ernst von Dohnanyi A bio bibliography Westport Greenwood Press 2001 242 p ISBN 0 313 30850 0 Perspectives on Ernst von Dohnanyi Ed by J A Grymes Lanham Scarecrow Press 2005 277 p ISBN 978 0 8108 5125 3 Walker A Ernst von Dohnanyi A tribute Perspectives on Ernst von Dohnanyi Ed by J A Grymes Lanham Scarecrow Press 2005 S 3 28 ISBN 978 0 8108 5125 3 Posilannya Enciklopediya teatra ros Enciklopedii Arhiv originalu za 7 kvitnya 2014 Procitovano 6 kvitnya 2014 angl Remington site Arhiv originalu za 12 serpnya 2019 Procitovano 6 kvitnya 2014 Rimm R angl 88keys Arhiv originalu za 8 kvitnya 2014 Procitovano 7 kvitnya 2014 Kiszely Papp D 14 listopada 2003 angl Magyar Tudomanyos Akademia Arhiv originalu za 27 travnya 2011 Procitovano 7 kvitnya 2014 angl Florida State University Arhiv originalu za 12 serpnya 2019 Procitovano 7 kvitnya 2014 Vilni noti avtorstva Ernyo Donani na sajti International Music Score Library Project IMSLP Diskografiya Erno Dohnanyi na sajti MusicBrainz Erno Donanyi na sajti AllMusic angl