Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ка́пошвар (угор. Kaposvár, хорв. Kapošvar, Kapuš(ar), Kapušvar, нім. Kopisch, Ruppertsberg, Ruppertsburg, словен. Rupertgrad) — місто в Угорщині, адміністративний центр медьє Шомодь.
| Капошвар Kaposvár | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Угорщина | ||||
| Медьє | Шомодь | ||||
| Регіон | Південне Задунав'я | ||||
| Засноване | 1009 | ||||
| Населення | 67 979 | ||||
| Площа | 113,59 км² | ||||
| Густота населення | 598,23 осіб/км² | ||||
| Часовий пояс | , влітку | ||||
| Поштові індекси | 7400 | ||||
| Телефонний код | +36-82 | ||||
| Географічні координати | 46°22′00″ пн. ш. 17°47′00″ сх. д. / 46.36667° пн. ш. 17.78333° сх. д.Координати: 46°22′00″ пн. ш. 17°47′00″ сх. д. / 46.36667° пн. ш. 17.78333° сх. д. | ||||
| Місцева влада | |||||
| Вебсторінка | kaposvar.hu/ | ||||
| Мапа | |||||
  Капошвар | |||||
|
| |||||
Географія
Капошвар розташований у Південному Задунав'ї приблизно за 190 кілометрів на південний захід від Будапешта та за 50 кілометрів на південь від озера Балатон. Через місто проходить залізниця Будапешт – Загреб. Час по дорозі до Будапешта — близько трьох годин. Автодороги ведуть із міста до Сігетвару, Печу.
Клімат
Клімат місті Капошвар класифікується як океанічний клімат, який близько межує з вологим субтропічним кліматом. Серед них середньорічна температура становить 11,2 °C, найспекотніший місяць липень — 21,8 °C, а найхолодніший місяць січень — 0,6 °C.
Історія
Приблизно в 400 році до нашої ери кельтські племена заселили більшу частину території. Приблизно з 9 до 433 року нашої ери він був частиною римської провінції Паннонія. Після відходу римлян тут проживали племена германців, іллірійців та інших груп. До 900 року нашої ери на цій території були слов’янські та німецькі поселення.
Місто вперше згадано у документі 1009 року, як «Капос» в установчому договорі Святого Стефана, який встановив кордони римо-католицької єпархії Печ. Перший замок у Капошварі був побудований у 1200-х роках королем Белою IV у відповідь на монгольське вторгнення в Угорщину.
У XV столітті тут було збудовано фортецю. У 1555 Капошвар перейшов під владу турків, які керували містом до 1686 року.
В 1702 за наказом імператора Леопольда I фортечні стіни були зруйновані. У 1749 Капошвар став центром комітату.
У XIX столітті через місто збудовано залізниця Будапешт — Загреб, що сприяло зростанню та розвитку міста. До початку 20-го століття в місті були розташовані численні промислові підприємства, в тому числі великий цукровий завод і зернопереробний завод.
Під час Першої світової війни Капошвар зазнав труднощів, у місті поширилися страйки та ліві ідеї.
Після революції 1956 року адміністративний кордон міста розширився, із містом об’єднано кілька сусідніх муніципалітетів.
2018 року місті проводився турнір «Intersport festival», де брали участь команди юних баскетболістів з України.
Населення
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1850 | 4638 | — |
| 1890 | 12 544 | +170.5% |
| 1900 | 18 630 | +48.5% |
| 1910 | 24 572 | +31.9% |
| 1920 | 30 096 | +22.5% |
| 1930 | 33 226 | +10.4% |
| 1941 | 33 515 | +0.9% |
| 1949 | 33 535 | +0.1% |
| 1960 | 43 428 | +29.5% |
| 1970 | 60 937 | +40.3% |
| 1980 | 72 374 | +18.8% |
| 1990 | 71 788 | −0.8% |
| 2001 | 68 697 | −4.3% |
| 2011 | 66 245 | −3.6% |
| 2022 | 59 260 | −10.5% |
Капошвар є найбільш густонаселеним містом у медьє Шомодь і другим за чисельністю населення містом після Печ у цьому ж медьє.
Згідно з переписом 2011 року більшість населення складають угорці (85,6%). Найбільшою етнічною меншиною є роми (2,2%), другою за чисельністю меншиною є німці (1,1%), а третьою — хорвати (0,2%).
Релігійна приналежність мешканців міста належить до: Римо-Католиків (44,7%) та Греко-Католиків (0,2%), значна кількість Кальвіністів (5,4%) та Лютеранців (1,5%). 18,1% жителів характеризуються як нерелігійні.
Економіка
Капошвар все ще є індустріальним містом та штаб-квартирою для таких компаній, як австрійська компанія з будівництва «Wolf System», угорська сільськогосподарська компанія «KITE», турецький виробник текстилю «Metyx». та єдиний цукровий завод у країні «Magyar Cukor Zrt».
Визначні пам'ятки
- Будівля міської ратуші (ХІХ століття).
- Міський собор. Побудований у XVIII столітті, перебудований у XIX столітті на неоготику.
- Музей кіно.
- Музей художника Йожефа Ріпль-Ронаї.
- Міський музей.
- Галерея Васарі – експонує твори сучасних угорських художників.
- Реформатська церква
- Лютеранська церква
- Церква Героїв
- Райдужний Палац культури
Спорт
У місті базується футбольний клуб Капошвар Ракоці.
Відомі люди
- Бела Кірай (14 квітня 1912 — 4 липня 2009) — угорський військовий діяч та історик, головнокомандувач Національною гвардією під час Угорської революції 1956 року.
- Ференц Чік (12 грудня 1913 — 29 березня 1945) — угорський плавець, олімпійський чемпіон і чемпіон Європи.
Міста-побратими
Капошвар має такі міста побратими:
![image]()
Бат, Великобританія![image]()
Дархан, Монголія![image]()
Глінде, Німеччина![image]()
Копривниця, Хорватія![image]()
М'єркуря-Чук, Румунія![image]()
Раума, Фінляндія![image]()
Сен-Себастьян-сюр-Луар, Франція![image]()
Скіо, Італія![image]()
Ускюдар, Туреччина
Партнерство
Також місто співпрацює з:
Світлини
Примітки
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Угорщина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Kaposvár's history. Процитовано 16 вересня 2012.
- Юні баскетболісти зі Львова беруть участь у турнірі «Intersport festival» в Угорщині
- Detailed Gazetteer Угорщини. www.ksh.hu.
- WOLF group - Інновація для майбутнього. www.wolfsystem.hu.
- 11 KITE Contact.
- Про нас – Metyx.
- GmbH, Agrana Zucker. Фабрикіте на АГРАНА. www.zahira.bg.
- kaposvar -testvervarosai/ Міста-побратими Капошвара. otthon.kaposvar.hu (угор.). Kaposvár. Процитовано 24 березня 2021.
- Міста-партнери Капошвар. otthon .kaposvar.hu (угор.). Kaposvár. Процитовано 24 березня 2021.
Посилання
- Офіційна сторінка [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Угорщини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ka poshvar ugor Kaposvar horv Kaposvar Kapus ar Kapusvar nim Kopisch Ruppertsberg Ruppertsburg sloven Rupertgrad misto v Ugorshini administrativnij centr medye Shomod Kaposhvar Kaposvar Gerb Prapor Kaposhvar Osnovni dani Krayina Ugorshina Medye Shomod Region Pivdenne Zadunav ya Zasnovane 1009 Naselennya 67 979 Plosha 113 59 km Gustota naselennya 598 23 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2 Poshtovi indeksi 7400 Telefonnij kod 36 82 Geografichni koordinati 46 22 00 pn sh 17 47 00 sh d 46 36667 pn sh 17 78333 sh d 46 36667 17 78333 Koordinati 46 22 00 pn sh 17 47 00 sh d 46 36667 pn sh 17 78333 sh d 46 36667 17 78333 Misceva vlada Vebstorinka kaposvar hu Mapa Kaposhvar Kaposhvar u VikishovishiGeografiyaKaposhvar roztashovanij u Pivdennomu Zadunav yi priblizno za 190 kilometriv na pivdennij zahid vid Budapeshta ta za 50 kilometriv na pivden vid ozera Balaton Cherez misto prohodit zaliznicya Budapesht Zagreb Chas po dorozi do Budapeshta blizko troh godin Avtodorogi vedut iz mista do Sigetvaru Pechu KlimatKlimat misti Kaposhvar klasifikuyetsya yak okeanichnij klimat yakij blizko mezhuye z vologim subtropichnim klimatom Sered nih serednorichna temperatura stanovit 11 2 C najspekotnishij misyac lipen 21 8 C a najholodnishij misyac sichen 0 6 C IstoriyaPriblizno v 400 roci do nashoyi eri keltski plemena zaselili bilshu chastinu teritoriyi Priblizno z 9 do 433 roku nashoyi eri vin buv chastinoyu rimskoyi provinciyi Pannoniya Pislya vidhodu rimlyan tut prozhivali plemena germanciv illirijciv ta inshih grup Do 900 roku nashoyi eri na cij teritoriyi buli slov yanski ta nimecki poselennya Misto vpershe zgadano u dokumenti 1009 roku yak Kapos v ustanovchomu dogovori Svyatogo Stefana yakij vstanoviv kordoni rimo katolickoyi yeparhiyi Pech Pershij zamok u Kaposhvari buv pobudovanij u 1200 h rokah korolem Beloyu IV u vidpovid na mongolske vtorgnennya v Ugorshinu U XV stolitti tut bulo zbudovano fortecyu U 1555 Kaposhvar perejshov pid vladu turkiv yaki keruvali mistom do 1686 roku V 1702 za nakazom imperatora Leopolda I fortechni stini buli zrujnovani U 1749 Kaposhvar stav centrom komitatu U XIX stolitti cherez misto zbudovano zaliznicya Budapesht Zagreb sho spriyalo zrostannyu ta rozvitku mista Do pochatku 20 go stolittya v misti buli roztashovani chislenni promislovi pidpriyemstva v tomu chisli velikij cukrovij zavod i zernopererobnij zavod Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Kaposhvar zaznav trudnoshiv u misti poshirilisya strajki ta livi ideyi Pislya revolyuciyi 1956 roku administrativnij kordon mista rozshirivsya iz mistom ob yednano kilka susidnih municipalitetiv 2018 roku misti provodivsya turnir Intersport festival de brali uchast komandi yunih basketbolistiv z Ukrayini NaselennyaZmini naselennya Rik Naselennya Zmina1850 4638 1890 12 544 170 5 1900 18 630 48 5 1910 24 572 31 9 1920 30 096 22 5 1930 33 226 10 4 1941 33 515 0 9 1949 33 535 0 1 1960 43 428 29 5 1970 60 937 40 3 1980 72 374 18 8 1990 71 788 0 8 2001 68 697 4 3 2011 66 245 3 6 2022 59 260 10 5 Kaposhvar ye najbilsh gustonaselenim mistom u medye Shomod i drugim za chiselnistyu naselennya mistom pislya Pech u comu zh medye Zgidno z perepisom 2011 roku bilshist naselennya skladayut ugorci 85 6 Najbilshoyu etnichnoyu menshinoyu ye romi 2 2 drugoyu za chiselnistyu menshinoyu ye nimci 1 1 a tretoyu horvati 0 2 Religijna prinalezhnist meshkanciv mista nalezhit do Rimo Katolikiv 44 7 ta Greko Katolikiv 0 2 znachna kilkist Kalvinistiv 5 4 ta Lyuteranciv 1 5 18 1 zhiteliv harakterizuyutsya yak nereligijni EkonomikaKaposhvar vse she ye industrialnim mistom ta shtab kvartiroyu dlya takih kompanij yak avstrijska kompaniya z budivnictva Wolf System ugorska silskogospodarska kompaniya KITE tureckij virobnik tekstilyu Metyx ta yedinij cukrovij zavod u krayini Magyar Cukor Zrt Viznachni pam yatkiSobor Bogomateri Budivlya miskoyi ratushi HIH stolittya Miskij sobor Pobudovanij u XVIII stolitti perebudovanij u XIX stolitti na neogotiku Muzej kino Muzej hudozhnika Jozhefa Ripl Ronayi Miskij muzej Galereya Vasari eksponuye tvori suchasnih ugorskih hudozhnikiv Reformatska cerkva Lyuteranska cerkva Cerkva Geroyiv Rajduzhnij Palac kulturiSportU misti bazuyetsya futbolnij klub Kaposhvar Rakoci Vidomi lyudiBela Kiraj 14 kvitnya 1912 4 lipnya 2009 ugorskij vijskovij diyach ta istorik golovnokomanduvach Nacionalnoyu gvardiyeyu pid chas Ugorskoyi revolyuciyi 1956 roku Ferenc Chik 12 grudnya 1913 29 bereznya 1945 ugorskij plavec olimpijskij chempion i chempion Yevropi Mista pobratimiKaposhvar maye taki mista pobratimi Bat Velikobritaniya Darhan Mongoliya Glinde Nimechchina Koprivnicya Horvatiya M yerkurya Chuk Rumuniya Rauma Finlyandiya Sen Sebastyan syur Luar Franciya Skio Italiya Uskyudar Turechchina Partnerstvo Takozh misto spivpracyuye z Cisi Kitaj Mostar Bosniya ta Gercegovina Fillah AvstriyaSvitliniPrimitkiAtlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Ugorshina Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Kaposvar s history Procitovano 16 veresnya 2012 Yuni basketbolisti zi Lvova berut uchast u turniri Intersport festival v Ugorshini Detailed Gazetteer Ugorshini www ksh hu WOLF group Innovaciya dlya majbutnogo www wolfsystem hu 11 KITE Contact Pro nas Metyx GmbH Agrana Zucker Fabrikite na AGRANA www zahira bg kaposvar testvervarosai Mista pobratimi Kaposhvara otthon kaposvar hu ugor Kaposvar Procitovano 24 bereznya 2021 Mista partneri Kaposhvar otthon kaposvar hu ugor Kaposvar Procitovano 24 bereznya 2021 PosilannyaOficijna storinka 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ugorshini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi