Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Україні зм слово окреме його значення вислів граматична форма тощо запозичені з української мови іншою мовою Роль україн

Українізм

Українізм

Україні́зм — слово, окреме його значення, вислів, граматична форма тощо, запозичені з української мови іншою мовою.

Роль українських запозичень у мовах світу

Найбільше українізмів у мовах тих народів, що з давніх часів є сусідами українців. Зокрема, чимало слів українського походження засвоєно польською, російською та румунською мовами. Українські слова запозичували й інші мови, проте в них вони вживаються нечасто, здебільшого позначаючи лише українські реалії (як-от хорв. stepa — «степ»), елементи українських звичаїв (англ. Duma — «дума»), предмети українського побуту (нім. Kobsa — «кобза»), тобто будучи в них екзотизмами (у тому числі етнографізмами).

Серед українізмів, зокрема, представлені слова на позначення історичних явищ і понять, а також певних соціальних категорій, характерних для українського ареалу. Так, половецьке за походженням слово козак (з крим. qazaq — «вільна, незалежна людина» < половецьк. cosac — «варта, чота») увійшло в більшість мов світу на позначення представника військово-соціального стану, що виник на українських землях у пізньому середньовіччі (чеськ. kozák; серб. козак; нім. Kosak; нід. Kozak; фр. cosaque; іт., порт. cosacco; ісп. cosaco; грец. κοζάκος).

Приклади українізмів у різних мовах

Англійська

  • babusya
  • bandura
  • baniak
  • borsch, borscht
  • Cossack
  • didukh
  • duma, dumka
  • ginch, gonch, gotch
  • gley («глей»)
  • hopak
  • horilka
  • khutir
  • knish
  • kobza, cobza
  • kopiyka
  • korovai
  • kubasa («ковбаса»)
  • kylym
  • lira («ліра»)
  • maidan
  • metelitsya
  • paska
  • pyrohy
  • pysanka
  • rushnyk
  • ryazhanka
  • salo
  • sich
  • titushky
  • varenyk, varenyky
  • vechornytsi
  • zaporozhtsi

Німецька

  • Duma
  • Kobsa
  • Kosak

Чеська

  • bandura
  • kahanec
  • kozák
  • palyca

Українізми в польській мові

Див. також: (Полонізми в українській мові)
Див. також: Українсько-польські мовні зв'язки

Найбільше українізмів у польській мові, куди вони входили найінтенсивніше в XVI—XVII століттях.

Серед українізмів польської мови є такі, що й досі сприймаються у ній як певні екзотизми, що почали проникати з кінця XVII століття: bałakać («балакати»), czajka («чайка», козацький човен), dumka («думка», українська народна пісня), hajdamak («гайдамак»), hopak («гопак»), hołubce («притупування у танці, переважно українському»), hrywna («гривня»), kozak («козак»), kureń («курінь»), prysiudy («присядки в танці»), połonina («полонина»), porohy («річкові пороги»), sicz («січ»), szarawary («шаровари»), Zaporożec («запорозький козак»).

Інші сприймаються як екзотизми через експресивний відтінок, який відрізняє їх від питомих польських слів, напр. hołota, hołysz (при пол. goły); hołubić (при пол. gołąb), hultaj тощо.

Частина ж українізмів належить до нейтральної лексики і настільки органічно ввійшла в польську мову, що їхнє походження з'ясовується лише за допомогою фонетично-етимологічного аналізу.

У списку нижче наведено приклади слів літературної польської мови, які можуть бути ототожнені як українські запозичення. Більшість слів подаються згідно з даними «Великого словника польської мови». Інші джерела вказані в примітках і коментарях.

  • Bajoro («брудна калюжа»; «водно-болотні угіддя») < баюра < [баню́ра], від прасл. *banja («баня, заглибина»);
  • Besztać («ганити, лаяти») < [бе́штати]. Але може бути й запозиченням з польської мови в українську;
  • Bezhołowie («безладдя», про управління) < безголов'я;
  • Bodiak < будяк < прасл. *bodak;
  • Bohater («герой») < богатир < д.-тюрк. baγatur;
  • Bohomaz («мазня») < богомаз;
  • Borsuk < борсук < дав.-рус. борсꙋкъ < д.-тюрк. borsuq;
  • Borykać się («боротися, змагатися») < [бори́кати] («рити рогами, рилом») < *бо́ркати < прасл. *bъrekati («перемішувати, розгрібати, розкидати»). Зазнало впливу укр. брикати або рикати;
  • Botwina < ботвина;
  • Broczyć («кровоточити») < [брочи́ти] («фарбувати в червоний колір»; «заливати кров'ю, кривавити») < прасл. *brotiti;
  • Budowla («споруда») < будівля, від будувати < пол. budować < сер.-в.-нім. *būden;
  • Buhaj < бугай < buγa («бик»);
  • Buława < булава;
  • Buńczuk, buńczuczny («бундючний, пихатий») < бунчук, бунчучний < крим. bunçuq («черепашки, кульки, намисто на шиї коня»);
  • Bury < бурий < дав.-рус. буръ < тюрк. bur («рудий») < перс. bōr‎ («рудий»; «лис»);
  • Buszować («плюндрувати, гасати») < бушувати;
  • Chata < хата;
  • Chłystek («жевжик») < хлистик;
  • Chomik («хом'як») < [хомі́к] < дав.-рус. хомѣкъ;
  • Chusta < хуста < рум. fustă («спідниця»);
  • Chwost («кінчик хвоста у формі пензля»; книжн. «декоративний пучок ниток, пір'я або щетини») < хвіст;
  • Ciura (іст. «джура»; розм. «нездара, ґава») < джура < кипч. čora, cora («хлопець до коней»);
  • Czereda («юрба») < череда, якому відповідає питоме trzoda («група тварин, розведених для м'яса, вовни чи молока»);
  • Czeremcha < черемха, що заступило д.-пол. trzemcha;
  • Czerep < череп, що заступило д.-пол. trzop («шкаралуща, оболонка»; «глиняний горщик, старий черепок»). Вживається як книжне, поряд зі звичайним czaszka;
  • Czereśnia < черешня, якому відповідає питоме [trześnia];
  • Czmychać («тікати, вшиватися») < чмихати;
  • Czupryna < чуприна < прасл. *čuprina;
  • Czupurny («задерикуватий, визивний»), czupurzyć się («бундючитися, кокошитися») < чупарний, чепурний; чепуритися;
  • Czyrak < чиряк;
  • Ćwikła («цвіклі») < [свекла, свікла] («буряк»; «бурякове бадилля») < дав.-рус. сеѵклъ < дав.-гр. σεῦκλον;
  • Dereń < дерен, що заступило д.-пол. drzon;
  • Derkacz < деркач, від деркати;
  • Dorodny < дорідний, від прасл. *doroditi («вродити»);
  • Dosadny < досадний, від досада;
  • Druh < друг. Але може бути й запозиченням з чеськ. druh;
  • Duma (у значенні «епічно-ліричний твір на історичну тематику») < дума < прасл. *duma;
  • Hałas, hałasować < галас, галасувати;
  • Haracz (розм. «несправедливо, примусово стягнута плата») < [гара́ч] < тур. haraç;
  • Haratać < [гарата́ти] («сильно бити»; «дубасити, бахати»);
  • Hodować («вирощувати»; «плекати»; «відрощувати»), hodowla («вирощування, розведення») < годувати, годівля < прасл. *godovati;
  • Hołoble < голоблі < оглоблі < прасл. *o-globja;
  • Hołota, hołysz < голота, заст. голи́ш («злидар»), від голий;
  • Hołubić («оточувати турботою, піклуванням») < голубити, від голуб;
  • Hoży («вродливий і здоровий на вигляд») < гожий;
  • Hreczka < гречка. Вживається як розмовне, поряд зі звичайним gryka, що, можливо, запозичене з дав.-рус. грька (буквально — «грецька рослина»);
  • Huba («гриб на дереві, пеньку») < [губа] («губка, гриб») < дав.-рус. гоуба. Але може бути й запозиченням з д.-чеськ. huba («гриб, губка»);
  • Hulać («веселитися, розважатися»; «сильно дути», про вітер), hulaka, hulanka, hulaszczy < гуляти, гуляка, гулянка, гулящий;
  • Hultaj < гультяй, від голий. Зазнало впливу укр. гуляти (пор. д.-пол. holtaj);
  • Jar («ущелина») < яр < д.-тюрк. jar («яр, яруга»);
  • Kabłąk («дугоподібний елемент якогось предмета або пристрою») < [каблу́к] («дуга, вигин»; «дугоподібний предмет»; («лука в сідлі»)), звідки й каблучка;
  • Kacap < кацап, що утворене з ка + цап;
  • Kaczan < качан < прасл. *kočan;
  • Kajdany < кайдани;
  • Koczować < кочувати < дав.-рус. кочєвати < чагат. köčmäk;
  • Kołtun < ковтун < прасл. *kъltunъ;
  • Kopia («копіє») < [копия́] < дав.-рус. копиє;
  • Korcić («спокушати») < кортіти;
  • Koromysło < коромисло;
  • Krynica (книжн. «джерело») < криниця, що заступило д.-пол. krzynica;
  • Kukurydza < кукурудза;
  • Kutas (книжн. «декоративний пучок ниток, пір'я або щетини, що нагадує пензлик»; вульг. «пеніс») < [кутас] («прикраса у вигляді китиці на одязі тощо») < тур. kutas («прикраса на голові»), kutaz («прикраса, яку навішують на шию коня»; «прикраса для голови»);
  • Łachmyta (розм. «обідранець») < лахміття;
  • Majak («примара»), majaczyć (у значенні «марити»; «незв'язно говорити») < [мая́к] («привид»), маячити;
  • Makutra < макітра, що утворене з мак + терти (тру);
  • Manowce («бездоріжжя»; «незрозуміла або небезпечна царина, в якій легко заплутатися або зробити помилку») < манівці, пов'язане з манити (пол. mamić);
  • Mereżka < мережка, зменш. від мережа, якому відповідає застаріле пол. mrzeża;
  • Motłoch («набрід, чернь») < мотлох. Але може бути й запозиченням з польської мови в українську;
  • Mowa, mówić < мова, мовити < прасл. *mъlva («гомін»), mъlviti («гомоніти»). Замість очікуваного *mełwa;
  • Niemowlę < немовля < д.-пол. niemowię < д.-чеськ. nemlúvě;
  • Niesamowity («дивовижний, неймовірний») < несамовитий;
  • Nuda («нудьга»), nudzić («набридати, нудити») < нуда, нудити;
  • Obydwaj < обидва;
  • Oczeret («куга») < очерет;
  • Odzież < одежа, одіж, якому відповідає д.-пол. odziedza («покрив»; «оболонка, що вкриває щось на тілі»);
  • Odyniec («старий самець дикого кабана або бізона, який живе окремо від стада») < одинець, від один (пол. jeden);
  • Ohyda < огида, від гидити;
  • Opryszek («розбійник, бандит, злодій») < опришок;
  • Pachwina < пахвина;
  • Pieczara < печера < дав.-рус. пєчєра;
  • Płyta < плита < дав.-рус. плита («камінь, цегла»);
  • Pokotem < покотом, від котити;
  • Polubowny < полюбовний;
  • Prowodyr («ватажок, призвідник») < проводир;
  • Pułk < заст. półk < [повк] < дав.-рус. пълкъ («військо»; «загін, полк»; «воїнство»; «битва»; «війна, похід»; «стан, народ»; «частина»; «зібрання»), якому відповідає д.-пол. pełk;
  • Pustoszyć < пустошити, від [пустош] («пустиня») < сх. прасл. *pustošь;
  • Sadyba («житло»; «поселення») < садиба, якому відповідає питоме siedziba;
  • Step < степ;
  • Temblak («пов'язка для підтримування хворої руки»; «темляк») < темляк < тат. tämlik («пояс, ремінь на шаблю»);
  • Wataha < ватага < дав.-рус. ватага («намет») < д.-чув. *våtaγ, uotaγ;
  • Wertep («вибоїста дорога»; «вертеп») < вертеп < дав.-рус. вєртєпъ, вьртьпъ.

Українізми у білоруській мові

У білоруській мові українізми відомі з XV століття. Вони полягали у змішанні и — ы (печаты |и|, влади |ы|-ка); ѣ—и (види(ѣ)ти, терпи(ѣ)ти).

Трапляються в пам'ятках стародавнього періоду, що виникли на основі українських джерел, наприклад «Четьї-Мінеї» (1489). Збагачення білоруської лексики найбільш інтенсивно відбувалося з 1-ї половини XVII ст. (Після переміщення центру православної культури з Вільнюса до Києва), через пам'ятки, створені на сусідній з українськими землями південно-західній території сучасної Білорусі, наприклад, Мозирський список «Олександрії» (1697), Московський (біл.) список «Діаріуша» Афанасія Пилиповича (1638-1648).

Проникненню в білоруську мову українізмів сприяли письменники, які походили з України, але створювали свої твори на білоруських землях, наприклад «Євангеліє учительне» (1616) і (1620) Мелетія Смотрицького. В деякі білоруські пам'ятки потрапляли слова з українською огласовкою (котрий, що, сокира), а також лексичні та словотвірні українізми (бучный — біл. раскошны, зволокати — біл. адцягваць, марудзіць, прохати — біл. прасіць, шадок — біл. нашчадак).

У 1920-ті роки при розробці наукової термінології деякі терміни білоруської мови були створені за українськими зразками: суспільно-політичні (барацьба, барацьбіт), лінгвістичні (дзеяслоў, дзеепрыметнік, займеннік, дзеепрыслоўе, чаргаванне).

Лексичні українізми, пов'язані з позначенням специфічно українських (сучасних та історичних) реалій, зберігаються в перекладах з української мови. Наприклад, в перекладах Янки Купали творів Тараса Шевченка на білоруську мову трапляються українізми байдак, байрак, гайдамак, кабзар тощо. Традиції української мови виявилися найбільш стійкими в білоруській народно-розмовній мові (західний діалект білоруської мови), ніж в літературній мові: доня — біл. дачка, худоба — біл. жывёла.

Українізми в російській мові

Див. також: Російсько-українські мовні зв'язки
Див. також: (Росіянізми в українській мові)

Масове проникнення українізмів у російську мову почалося після Переяславської угоди 1654 року і супроводжувалося сильним впливом староукраїнської, а саме церковнокнижної, світсько-ділової та художньої мови на російську літературну мову. Вплив української мови відбувався в XVII—XVIII століттях не тільки в межах звичайних міжмовних контактів, а й у руслі загальнокультурного українсько-білоруського впливу на культуру й мову Московської держави. З другої половини XVII століття Україна, як і Білорусь, була посередницею між Москвою та Західною Європою, що було обумовлене ранішими процесами європеїзації серед української шляхти та тривалим впливом польсько-латинської культури на українських землях.

Староукраїнський вплив спричинив зміни російських ортоепічних норм:

  • наголос в іменах Савва́тий, Меле́тий, Кондра́т, Ви́ктор, Михаи́л, Самуи́л і т. д. замість колишніх Саввати́й, Мелети́й, Ко́ндрат, Викто́р, Миха́ил, Саму́ил; цей наголос, зі свого боку, відображає другий південнослов'янський (балканський) вплив, який сильніше закріпився в Західній Русі, ніж у Східній;
  • нейотована вимова [е] на початку слів, запозичених до XVIII століття (насамперед церковних термінів, що увійшли в російську мову через церковнослов'янську);
  • руйнування акцентних груп з перетяганням наголосу на проклітики: во и́мя, на го́ру, по чи́ну і т. д. замість колишніх во́ имя, на́ гору, по́ чину.

У сучасній російській мові найвідомішу групу українських запозичень становлять етнографізми та екзотизми. Це в основному назви суто українських реалій, як-от:

Серед інших екзотизмів такі, що вживаються для надання поняттю певного емоційного відтінку чи місцевого колориту на тлі питомих російських слів: «дивчина» (рос. девушка), «жинка» (рос. жена), «горелка, горилка» (рос. водка), «парубок» (рос. парень), «гарно» (рос. хорошо), «сидайте» (рос. садитесь), «геть» (рос. прочь, вон), «бувай» (рос. бывай) тощо. Такі слова не є справжніми запозиченнями, бо вживаються тільки в контексті української культури й побуту, або щоб надати персонажеві певного мовного колориту. В текстах вони часто супроводжуються поясненнями або тлумачаться виносками.

Проте існують українізми, що вийшли за межі української культури та функціонують у російській літературній мові повноцінно. Деякі з них конкурують з питомо російськими відповідниками чи навіть витіснили їх. Слова зі списку нижче дібрано згідно з «Великим тлумачним словником російської мови» (за заг. ред. Кузнецова С. А.).

  • Барвинок < барвінок < пол. barwinek < чеськ. barvínek < нім. Bärwinkel (буквально — «ведмежий куток»);
  • Бедолага (розм.) < бідолага, від біда. Поряд з питомим бедня́га;
  • Бондарь < бондар < [бо́днар], від бодня. Поряд з питомим боча́р;
  • Брынза < бринза < рум. brînză;
  • Бублик («товстий м'який бублик») < бублик < прасл. *bǫbъlь, від *bǫb-a («буба»);
  • Бурьян («високостеблові бур'яни») < бур'ян;
  • Вирши («старовинні російські і українські силабічні вірші»; ірон. «погані вірші») < вірші < пол. wiersz («рядок, вірш») < лат. versus («лінія, риска, рядок, рядок вірша»);
  • Гирло («рукав, протока в дельті великих річок, що впадають у Чорне і Азовське моря») < гирло < рум. gîrlă («гирло»; «рукав річки»; «річка») < болг. гърло («горло»);
  • Государь, государство < ст.-укр. господарь (господар), що калькує лат. dominus; господарьство (господарство), що є калькою з пол. państwo, яке, в свою чергу, калькує лат. dominium, dominatio;
  • Гречка (розм.) < гречка < дав.-рус. грька (буквально — «грецька рослина»). Витіснило питоме гречи́ха, що тепер вживається лише на позначення рослини;
  • Девчата (розм.) < дівчата;
  • Делянка < ділянка, від ділити;
  • Детвора (розм.) < дітвора, від дав.-рус. *дѣтъва;
  • Добровольный < ст.-укр. добровольный (добровільний) < д.-пол. dobrowolny;
  • Доход < ст.-укр. доходъ (дохід) < д.-пол. dochod;
  • Дошколята (розм.) < дошкільнята. Поряд з питомим дошко́льники;
  • Доярка < доярка, від доїти;
  • Если («якщо») < ст.-укр. єсли, єсьли, єстли < д.-пол. jestli, jesli;
  • Житница < житниця, від жито;
  • Завзятый (розм. «який кохається в чомусь»; «справжній») < завзятий < пол. zawzięty;
  • Зависеть («залежати») < ст.-укр. зависнꙋти («стати залежним») < д.-пол. zawisnąć, що є півкалькою з нім. abhängen чи фр. dépendre;
  • Запáл (розм.) < зáпал, від запалити. Поряд з питомими задо́р, пыл;
  • Интермедия < інтермедія < пол. intermedium < лат. intermedium («те, що знаходиться в середині»; «середнє»);
  • Каганец < каганець;
  • Косовица < косовиця, від косити;
  • Кравчик < кравчик, пов'язане з кравець;
  • Куркуль (розм. «жадібна, скупа людина») < куркуль < тур. korkulu («той, що вселяє страх»; «страшний»; «небезпечний»);
  • Латынь < латинь < лат. latīna;
  • Левада < левада < грец. λιβάδιον («лука, зрошена рівнина»);
  • Малевать (розм. «мазюкати, базграти») < малювати < пол. malować < нім. malen;
  • Маля́р («робітник, що займається фарбуванням будов, стін, приміщень»; зневажл. «мазій») < маляр < пол. malarz < нім. Maler;
  • Местечко < містечко;
  • Миля < ст.-укр. милѧ (миля) < д.-пол. mila < сер.-в.-нім. mila < лат. milia passuum («тисяча кроків»);
  • Муровать < ст.-укр. мꙋровати (мурувати) < д.-пол. murować, від mur («стіна, мур»);
  • Наймит (зневажл.) < наймит, від наймати. Поряд з питомим наёмник;
  • Настрóй (розм. «вдатний настрій, намір зробити щось корисне») < нáстрій, від настроїти. Поряд з питомим настрóенность;
  • Начеку́ < на чеку, від чекати. Поряд з питомим настороже́;
  • Недотёпа (розм.) < недотепа, від дотепний;
  • Никчёмный (розм.) < нікчемний < пол. nikczemny («негідний, низький, підлий»);
  • Одержáть < ст.-укр. одєржати (оде́ржати) < д.-пол. odzierżać, що є півкалькою з лат. obtineo;
  • Особа («можновладна, впливова особа»; «особа жіночої статі») < ст.-укр. особа (особа) < д.-пол. osoba;
  • Отщепенец < ст.-укр. одщєпєнєцъ (відщепенець) < д.-пол. odszczepieniec;
  • Очиток < очиток < [очисток], від очистити;
  • Пасека, пасечник < пасіка, пасічник < прасл. *pasěka, від *posěkti («посікти»). Поряд з питомими пче́льник, пчелово́д;
  • Пацан (розм.) < пацан, що пов'язане з пацюк;
  • Писарь < ст.-укр. писарь (писар), від писати. Поряд з питомим писе́ц;
  • Повинность < повинність, від повинний;
  • По́дданный < ст.-укр. подданыи (піддáний) < д.-пол. poddany, що калькує лат. subditus;
  • Поляк, польский < ст.-укр. полѧкъ, польский (поляк, польський) < д.-пол. polak, polski. Витіснило старі лях, лядский < дав.-рус. лѧхъ, лѧдьскꙑи;
  • Помазок < помазок, від помазати;
  • Порожняк (розм. «транспорт, що йде порожній, без вантажу») < порожняк, від порожній;
  • Право < ст.-укр. право (право) < д.-пол. prawo, що калькує нім. Recht;
  • Примак (розм.) < приймак, від приймати;
  • Присяга, присягать < ст.-укр. присѧга, присѧгати (присяга, присягати) < д.-пол. przysięga, przysięgać;
  • Притулиться (розм.) < притулитися;
  • Раззява (зневажл.) < роззява, від роззявити. Поряд з питомим рази́ня;
  • Ряженка < *ряженка (ряжанка), пов'язане з [ряди́ти] («приправляти»);
  • Смак (розм. «приємне смакове відчуття, задоволення від їди»), смáчный (розм. «соковитий або рясно присмачений чимось»; «апетитний») < смак, смачни́й < пол. smak, smaczny < давн.в-нім. smac;
  • Смертельный < ст.-укр. смєртєльный (смертельний) < д.-пол. śmiertelny < д.-чеськ. smrte(d)lný;
  • Справедливый < ст.-укр. справєдливыи (справедливий) < д.-пол. sprawiedliwy < д.-чеськ. spravedlivý (також: «правильний»; «правдивий»; «пристойний»; «побожний»);
  • Стерня < стерня < прасл. *stьr̥nь («стерня»; «солома»). Витіснило питоме жнивьё;
  • Сырник, сырок < сирник, що витіснило питоме творо́жник; сирок, від сир;
  • Тикáть (розм.) < тікати;
  • Торба (розм.) < торба < крим. torba («мішок»);
  • Тревога < ст.-укр. тривога, трєвога, трывога (тривога) < д.-пол. trwoga («почуття занепокоєння»; «сполох, страх»; «розбрат»; «небезпека»), від trwać («тривати, терпіти»). Але може бути й питомим, успадкованим з прасл. *trьvoga;
  • Турецкий < ст.-укр. тꙋрєцкий (турецький) < д.-пол. turecki. Витіснило старе ту́рский (турско́й);
  • Хлебороб < хлібороб. Поряд з питомим хлебопа́шец;
  • Хлопец (розм.) < хлопець < пол. chłopiec;
  • Хутор < хутір;
  • Червонец < червінець, від червоний;
  • Шкода (розм. «витівка, пустощі (зазвичай злі, шкідливі)»; «пустун») < ст.-укр. шкота, щкота, шкода (шкода) < д.-пол. szkoda < давн.в-нім. scado;
  • Школяр (заст. «школяр»; розм. «який починає освоювати щось, недосвідчений») < школяр < пол. szkolarz < лат. scholāris («учень»).

Іноді до українізмів зараховують деякі слова спірного походження. Наприклад, рос. мурашки (розм. «фізіологічний стан, пов'язаний з появою на шкірі пухирців від холоду, ознобу»), яке спершу вживалося в значенні «відчуття поколювання, пощипування» і за походженням є калькою латинського медичного терміну formicatio («оніміння, поколювання»), що походить від лат. formica («мураха»). В описовій формі це слово засвідчене 1816 року у французько-російському лексиконі українця І. Татищева як переклад фр. fourmillement: Щипаніе по тѣлу, какъ будто мурашки ходятъ. Пізніше воно трапляється в творах російських письменників українського походження (Ф. М. Достоєвський, А. П. Чехов) і не зафіксоване ні «Словником церковнослов'янської і російської мови» (1847), ні словником В. І. Даля (1863—1866). Згодом у розмовній російській мові слово мурашки набуло значення «сироти, гусяча шкіра». С. Караванський відносив до українізмів такі російські слова, як очевидно, обуза, повстанец, шкварка, а Б. Антоненко-Давидович — неполадки, чрезвычайный.

Крім того, російська мова запозичила з української:

  • синтаксичні конструкції, іноді з іронічним відтінком: богатый на урожай («багатий на врожай») — рос. богатый урожаем; подбивать итоги («підбивати підсумки») — рос. подводить итоги; собрали аж три рубля («зібрали аж три карбованці») — рос. собрали целых три рубля; на Украине (аналогічно вживанню на з назвами регіонів в українській мові) тощо;
  • словотворні моделі: назви місцевостей на -щин-а (Тамбовщина, Рязанщина, Смоленщина); назви професій на -роб (хлопкороб);
  • імена та зменшувально-пестливі форми: «Олеся» (первісно — українська пестлива форма імені Олександра), «Петро» (рос. Пётр), «Оксана» (витіснило рос. Аксинья у XX столітті) — український варіант більш не сприймається росіянами як форма імені Ксенія, а вживається як самостійне ім'я; «Маруся» (рос. Маша), «Ванькó» (рос. Вáнька), «Наталочка» (рос. Наташенька);
  • сталі вирази: пан или пропал («пан або пропав»); язык до Киева доведёт («язик до Києва доведе»); прошёл Крым и Рим («пройти Крим і Рим і мідні труби»); брать за шкирку («брати за шкірку»); с гаком («з гаком»); дать дуба («дати дуба»); не говори гоп, пока не перепрыгнешь («не кажи гоп, поки не перескочиш»); не лезь поперёд батьки в пекло («не лізь поперед батька в пекло») тощо.

Наприкінці XX — початку XXI століття у російську мову ввійшли такі слова, як ганьба, заробитчанин («трудовий мігрант з України»), зрада, майдан («стихійні заворушення, протести»), мова («українська мова»), Незалежная (Незалежна — «Україна, що стала незалежною»), перемога, помаранчевый, рада, самостийный («безладний, схильний до анархії»), самостийность, свидомый («патріотично настроєний українець»), свидомость («націоналізм, негативне ставлення до Росії, росіян»), а також незалежность, щирый тощо. Подібні «українізми» не є запозиченнями як такими. Це теж екзотизми, які російськомовні уживають у мовленні про українські реалії, часто в іронічному або зневажливому тоні.

Присутня українська лексика і в жаргонній мові. Так українізмами вважаються такі російські жаргонізми, як халява («щось дармове»), забивать баки, гиршый, цикавый, ковтать, вабить, файный, файка тощо. Вплив українського синтаксису убачають у зворотах до лампочки («байдуже»), до хауза («додому») та інших.

Чимало українізмів можна знайти в діалектах російської мови та просторіччі: аркуш, балакать, баньки, бачить, безглуздый, бикус, брыдкий, веселка, вибжа, вид, гаман, гасать, глечик, гук, дижа, дробушки (дрибушки), драбина, дрюк, дыхать, жниво, журиться, кандюк, квач, кирпатый, клямка, ковтуны, колыска, копа, коржавина, малахай, мара, марена, мордовать, навечер, настрашить, недиля, отара, отчинять, ошкварить, папир, пери́стый («з плямами іншого кольору»), плугатарь, подволок, поки, потылица, рогач, скрыня, ставины, стопа («слід, відбиток ноги»), стрекаться, фуга («хуртовина, завірюха»), худоба («пожитки, майно, господарство»), цацирки, човен, швачка, швец, шквыра, юбка, ятрова; брехня, бугай, бурак (буряк), гарбуз, гармидер, гарный («весільний»), гнобить, дерибанить, магарыч, надыбать, разгардияж, указивка, хабар, харчи, ховаться, цыбуля (цибуля), чернобривцы; грубка, кровянка, сукня, цуцик, (чувал); батог, винница, домовина, очипок; злочинец, рыпаться, селянство, шкандыбать; гребля («насип, влаштований на топкому місці або для загати»), жменя, клуня; дуля, молодица; жито; землероб; зозуля; кат; люлька; переполох («хвороба, спричинена переляком»); (по)шука́ть.

Окремо слід відмітити українізми у російській мові громадян України. Розмовляючи російською мовою, вони теж уживають українських слів, причому часто мимоволі. Такі українські елементи в російській мові теж не є запозиченнями, оскільки така «російська» мова не літературна, — скоріш, це просто варіант суржику. Крім того, у самій Росії та інших російськомовних країнах ці слова часто невідомі.

Серед синтаксичних рис, притаманних російській мові на території України:

  • Заміна практично не застосовуваних в українській мові активних дієприкметників на словосполучення такой, что або такой, который. Така конструкція зустрічається в українських російськомовних ЗМІ;
  • Скучать за (кем, чем) замість рос. скучать по (кому, чему);
  • Смеяться с (кого, чего) замість рос. смеяться над (кем, чем).

Застарілі

  • У російській поетичній мові XVII—XVIII століть штучне читання літери «ѣ» як [і] (замість дифтонга [je] або, рідше, «[е]»), в тому числі і у великоруських авторів;
  • зближення звуків [і] і [ы] в поезії XVII—XIX століть: рими кудри — пудры, жизни — отчизны.

Див. також

Коментарі

  1. Фонетична форма з -or- вказує на запозичення зі східнослов'янських мов.
  2. Дієслово одержать вживається у російській мові лише в складі сталих виразів одержать победу («здобути перемогу») і одержать верх («взяти гору»).
  3. У староукраїнській мові слово одержати вперше засвідчене у Ф. Скорини на початку XVI століття: Кто наидєть жєнꙋ добрꙋю знаидєть добро, и одєржить потєшєниє от гс̑да.
  4. Слово тревога вперше засвідчене в російській мові у першій третині XVIII століття (у словниках з 1731 року).
  5. За зразком українізму хлебороб створено чисто російське слово хлопкороб («бавовняр»).

Примітки

  1. Степ // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — .
  2. Ткаченко О. Б. Українізм // Українська мова: енциклопедія…
  3. Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 268.
  4. Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  5. Bajoro // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  6. Баюра // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  7. Besztać // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  8. Бештати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  9. Будяк // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  10. Богатир // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  11. Borsuk // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  12. Борсук // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  13. Borykać się // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  14. Борикати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  15. Budowla // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  16. Будувати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  17. Бунчук // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  18. Bury // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  19. Бурий // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  20. Бушувати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  21. Хом'як // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — .
  22. Czereda // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  23. Череда // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — .
  24. Czeremcha // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  25. Черемха // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — .
  26. Czerep // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  27. Череп // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — .
  28. Ćwikła // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  29. Свекла // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — .
  30. Derkacz // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  31. Деркач // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  32. Hodować // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  33. Hodowla // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  34. Годувати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  35. Голобля // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  36. Гречка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  37. Gryka // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  38. Губа // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  39. Huba // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  40. Hultaj // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  41. Гультяй // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  42. Каблук // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  43. Kacap // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  44. Кацап // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  45. Качан // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  46. Ковтун // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  47. Korcić // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  48. Коромисло // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — .
  49. Кутас // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — .
  50. Majak // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  51. Макітра // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — .
  52. Манівець // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — .
  53. Mereżka // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  54. Мережа // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — .
  55. Motłoch // Wielki słownik języka polskiego, Instytut Języka Polskiego PAN.
  56. Мотлох // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — .
  57. Мова // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — .
  58. В. П. Петрусь. К вопросу о происхождении фонетической формы лексем połk и mowa в польском языке // Известия АН СССР. ОЛЯ : журнал. — 1947. — Т. VI, вип. 1. — С. 51—76.
  59. Niemowlę // W. Boryś, Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 361.
  60. Немаўля // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. — Т. 1—10. Выданне працягваецца. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
  61. Очерет // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — .
  62. Опришок // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — .
  63. Ватага // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  64. Вертеп // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  65. Виноградов В. В. Очерки по истории русского литературного языка XVII—XIX вв.: Учебник.— 3-е изд. — М.: Высш. школа, 1982. — 528 с. Из украинского языка [в XVII веке] заимствовались в русской литературной речи не столько особенности украинской национальной речи, которые с высоты московских великодержавных позиций казались русскими провинциализмами, сколько формы литературного выражения, созданные в Юго-Запад​ной Руси на основе церковнокнижной письменности или усвоенные из латино-польской культуры (С. 24—34).
  66. Українсько-російські мовні контакти // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — .
  67. Успенский Б. А. История русского литературного языка (XI—XVII вв). — Аспект Пресс, 2002. — С. 438—450.
  68. Украинизмы // Языковые контакты: краткий словарь / Панькин, В. М.; Филиппов, А. В. — М. Изд-во: Флинта: Наука, 2011. — 160 с. — .
  69. Украинизм // Российский гуманитарный энциклопедический словарь: В 3 т. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС: Филол. фак. С.-Петерб. гос. ун-та, 2002.
  70. Борщ [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Школьный этимологический словарь русского языка: Происхождение слов / Н. М. Шанский, Т. А. Боброва. — 5-е изд. стереотип. — Москва: Дрофа, 2005. — С. 29. — 400 с. .(рос.)
  71. Савченко А. В. Лексико-семантические украинизмы в русском языке: стилистико-прагматический аспект // Коммуникативные исследования. — 2019. — Т. 6, № 4. — С. 1105—1124. — ISSN 2413-6182.
  72. Вержанская О. Н., Лагута Т. Н. // Інновації та традиції у мовній підготовці студентів: тези доповідей міжнародного науково-практичного семінару 14 грудня 2017 р. — Харків, 2017. — С. 53–56.
  73. Космеда Т., Намачинська Г. Українізми в тлумачному словнику живої великоросійської мови В. Даля: тематична класифікація // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. — Вип. 2 (28), 2017. — С. 44—49.
  74. галушка // Этимологический словарь русского языка = [ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
  75. Намачинська Г. Я. Українізми у словниках М. Гоголя та В. Даля: порівняння тлумачень // Закарпатські філологічні студії. — 2019. — Т. 1, вип. 10. — С. 29–32.
  76. Г. Намачинська. Типи українізмів у художніх текстах М. Гоголя «Тарас Бульба» та «Ніч перед Різдвом» // Південний архів (філологічні науки). — 2017. — Вип. LXVIII. — С. 33–36.
  77. Смирнова Т. // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. — 2015. — № 1152, вип. 72. — С. 135—138.
  78. Жусубалиева М. Т., Бусурманкул М. Своеобразие языка и стиля произведений Н. В. Гоголя // Теория и практика современной науки. — 2021. — № 2 (68). — С. 50–55.
  79. Отаман // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — .
  80. Украинизмы // Социологическая энциклопедия: В 2 т. Нац. общ.-научный фонд / Науч. ред.: В. Н. Иванов (гл. ред.), Г. Ю. Семигин, Ж. Т. Тощенко; Науч. рук. Г. Ю. Семигин. — М.: Мысль, 2003. — 863 с. — . — .
  81. гопак // Этимологический словарь русского языка = [ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
  82. Барвінок // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  83. Бідолаха // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  84. Бодня // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  85. Бринза // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  86. Вірш // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  87. Гирло // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  88. Золтан А. К предыстории русск. государь // Studia Slavica Hung. — 1983. — Т. XXIX. — С. 71–110.
  89. Золтан А. Interslavica. Исследования по межславянским языковым и культурным контактам. — М. : Индрик, 2014. — 224 с. — (Slavia Christiana: язык, текст, образ) — .
  90. Дітвора // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  91. Золтан А. Пути проникновения западнорусской лексики в великорусский деловой язык в XV в. // Из истории русской культуры. — 2002. — Т. II, Кн. 1. — С. 766–804. — (Языки славянской культуры).
  92. В. В. Виноградов. Если // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
  93. Завзятий // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  94. В. В. Виноградов. Завзятый // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
  95. В. В. Виноградов. Зависеть // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
  96. Інтермедія // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  97. Кравчик // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — .
  98. Куркуль // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — .
  99. Латинь // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — .
  100. Левада // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — .
  101. Малювати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — .
  102. Маляр // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — .
  103. Чек // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — .
  104. Дотеп // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  105. Э. Полоцкая. Недотепа и враздробь (О трудностях перевода пьесы) // Русский язык : журнал. — 2003. — № 4.
  106. В. В. Виноградов. Никчёмный // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
  107. Золтан А. Почему русские «одерживают» победы? // Russian Linguistics. — 1998. — Т. 22. — С. 165–177.
  108. Слоўнік мовы Скарыны. — 1977—1994. — Т. 1. — С. 427.
  109. Асоба // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. — Т. 1—10. Выданне працягваецца. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
  110. В. В. Виноградов. Отщепенец // История слов: Около 1500 слов и выражений и более 5000 слов, с ними связанных / Н. Ю. Шведова. — М. : Толк, 1994. — 1138 с.
  111. очиток // Этимологический словарь русского языка = [ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
  112. Очисник // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — .
  113. Пацан // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — .
  114. Ряжанка // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — .
  115. Смак // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — .
  116. Смяртэльны // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. — Т. 1—10. Выданне працягваецца. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
  117. Сырник // Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.
  118. Сырок // Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М.
  119. Тревога // Этимологический словарь современного русского языка : в 2-х т. / сост. Шапошников А. К. — М. : Флинта, 2010 — Т. 2 (Начать — Я). — С. 428.
  120. Трывога // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. — Т. 1—10. Выданне працягваецца. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
  121. Nilsson, Torbjörn K. An Old Polish Sound Law and the Etymology of Polish Trwoga and Trwać and Russian Trevóga // Historische Sprachforschung / Historical Linguistics. — 1999. — Т. 122, вип. 1 (16 червня). — С. 143—159.
  122. тревога // Этимологический словарь русского языка = [ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
  123. Турэцкі // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. — Т. 1—10. Выданне працягваецца. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
  124. Толковый словарь Ушакова. Хлебороб
  125. Хлоп // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — .
  126. школяр // Этимологический словарь русского языка = [ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
  127. Иванишко М. Украинизмы как стилистический прием в произведениях русских писателей-фантастов, живущих на Украине [ 2020-09-30 у Wayback Machine.]
  128. Татищевъ, Иванъ Ивановичъ // Русский биографический словарь: Суворова — Ткачев / Издательство Императорского Русского Исторического Общества — Санкт-Петербург: тип. товарищества «Общественная польза», 1912. — Т. 20. — 600 с.
  129. Н. С. Арапова. Мурашки // Русская речь. — 1995. — № 4. — С. 107—109. — (Из истории слов и выражений).
  130. Караванський С. Секрети української мови. 2-ге розширене вид. — Л. : БаК, 2009. — С. 49—50.
  131. Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо. — Х. : Радянський письменник, 1970. — С. 169.
  132. Иногда также к полонизмам
  133. Справочник по правописанию и литературной правке. — М: Книга, 1971. — С. 243: Сочетание на Украине возникло под влиянием украинского языка (ср.: на Полтавщине, на Черниговщине) и поддерживается выражением «на окраине».
  134. Словник жарґонної лексики української мови: Передмова
  135. Николенко Н. И. О специфике русского языка средств массовой информации Украины [ 2007-09-30 у Wayback Machine.]
  136. Кауринкоски К. Греки Приазовья: особенности этнокультурной идентичности
  137. Калугин В. В. Орфоэпические варианты <ĕ> (ѣ) в поэтическом языке А. Кантемира.
  138. Якобсон Р. О. Основа сравнительного славянского литературоведения // Якобсон Р. О. Работы по поэтике. — М.: Прогресс, 1987. — С. 60-61.

Література

  • Ткаченко О. Б. Українізм // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — . — С. 646.
  • Іжакевич Г. П. Питання російсько-українських мовних зв'язків. — К., 1954.
  • Жлуктенко Ю. О. Українсько-англійські міжмовні відносини. Українська мова у США і Канаді. — К., 1964.
  • Германовіч І. К. Назіранні над лексікай беларускай літ. мовы 20—30 гадоу XX ст. // Беларуская мова (Даследзанні на лексікалогії). — Мінск, 1965.
  • Klemensiewicz Z. Historia jezyka polskiego, cz. 2. [Doha sredniopolska (Od poczatkow XVI wieku do osmego dziesieciolecia XVIII wieku)]. — Warszawa, 1965.
  • Klemensiewicz Z. Historia jezyka polskiego, cz. 3 [Doba nowopolska (Od 6smego dziesieciolecia XVIII wieku do r. 1939)]. — Warszawa, 1972.
  • У. В. Анічэнка Украінізм // Беларуская энцыклапедыя ў 18 тамах / Генадзь Пашкоў — Мінск: Беларуская энцыклапедыя імя Петруся Броўкі, 2003. — Т. 16. — С. 206. — 576 с. — 10 000 экз. — .
  • Кононенко І., Українська і польська мови: контрастивне дослідження / Kononenko I., Język ukraiński i polski: studium kontrastywne. — Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2012. — 808 s.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ukrayini zm slovo okreme jogo znachennya visliv gramatichna forma tosho zapozicheni z ukrayinskoyi movi inshoyu movoyu Rol ukrayinskih zapozichen u movah svituNajbilshe ukrayinizmiv u movah tih narodiv sho z davnih chasiv ye susidami ukrayinciv Zokrema chimalo sliv ukrayinskogo pohodzhennya zasvoyeno polskoyu rosijskoyu ta rumunskoyu movami Ukrayinski slova zapozichuvali j inshi movi prote v nih voni vzhivayutsya nechasto zdebilshogo poznachayuchi lishe ukrayinski realiyi yak ot horv stepa step elementi ukrayinskih zvichayiv angl Duma duma predmeti ukrayinskogo pobutu nim Kobsa kobza tobto buduchi v nih ekzotizmami u tomu chisli etnografizmami Sered ukrayinizmiv zokrema predstavleni slova na poznachennya istorichnih yavish i ponyat a takozh pevnih socialnih kategorij harakternih dlya ukrayinskogo arealu Tak polovecke za pohodzhennyam slovo kozak z krim qazaq vilna nezalezhna lyudina lt poloveck cosac varta chota uvijshlo v bilshist mov svitu na poznachennya predstavnika vijskovo socialnogo stanu sho vinik na ukrayinskih zemlyah u piznomu serednovichchi chesk kozak serb kozak nim Kosak nid Kozak fr cosaque it port cosacco isp cosaco grec kozakos Prikladi ukrayinizmiv u riznih movahAnglijska babusya bandura baniak borsch borscht Cossack didukh duma dumka ginch gonch gotch gley glej hopak horilka khutir knish kobza cobza kopiyka korovai kubasa kovbasa kylym lira lira maidan metelitsya paska pyrohy pysanka rushnyk ryazhanka salo sich titushky varenyk varenyky vechornytsi zaporozhtsi Nimecka Duma Kobsa Kosak Cheska bandura kahanec kozak palycaUkrayinizmi v polskij moviDiv takozh Polonizmi v ukrayinskij movi Div takozh Ukrayinsko polski movni zv yazki Najbilshe ukrayinizmiv u polskij movi kudi voni vhodili najintensivnishe v XVI XVII stolittyah Sered ukrayinizmiv polskoyi movi ye taki sho j dosi sprijmayutsya u nij yak pevni ekzotizmi sho pochali pronikati z kincya XVII stolittya balakac balakati czajka chajka kozackij choven dumka dumka ukrayinska narodna pisnya hajdamak gajdamak hopak gopak holubce pritupuvannya u tanci perevazhno ukrayinskomu hrywna grivnya kozak kozak kuren kurin prysiudy prisyadki v tanci polonina polonina porohy richkovi porogi sicz sich szarawary sharovari Zaporozec zaporozkij kozak Inshi sprijmayutsya yak ekzotizmi cherez ekspresivnij vidtinok yakij vidriznyaye yih vid pitomih polskih sliv napr holota holysz pri pol goly holubic pri pol golab hultaj tosho Chastina zh ukrayinizmiv nalezhit do nejtralnoyi leksiki i nastilki organichno vvijshla v polsku movu sho yihnye pohodzhennya z yasovuyetsya lishe za dopomogoyu fonetichno etimologichnogo analizu U spisku nizhche navedeno prikladi sliv literaturnoyi polskoyi movi yaki mozhut buti ototozhneni yak ukrayinski zapozichennya Bilshist sliv podayutsya zgidno z danimi Velikogo slovnika polskoyi movi Inshi dzherela vkazani v primitkah i komentaryah Bajoro brudna kalyuzha vodno bolotni ugiddya lt bayura lt banyu ra vid prasl banja banya zaglibina Besztac ganiti layati lt be shtati Ale mozhe buti j zapozichennyam z polskoyi movi v ukrayinsku Bezholowie bezladdya pro upravlinnya lt bezgolov ya Bodiak lt budyak lt prasl bodak Bohater geroj lt bogatir lt d tyurk bagatur Bohomaz maznya lt bogomaz Borsuk lt borsuk lt dav rus borsꙋk lt d tyurk borsuq Borykac sie borotisya zmagatisya lt bori kati riti rogami rilom lt bo rkati lt prasl brekati peremishuvati rozgribati rozkidati Zaznalo vplivu ukr brikati abo rikati Botwina lt botvina Broczyc krovotochiti lt brochi ti farbuvati v chervonij kolir zalivati krov yu krivaviti lt prasl brotiti Budowla sporuda lt budivlya vid buduvati lt pol budowac lt ser v nim buden Buhaj lt bugaj lt buga bik Bulawa lt bulava Bunczuk bunczuczny bundyuchnij pihatij lt bunchuk bunchuchnij lt krim buncuq cherepashki kulki namisto na shiyi konya Bury lt burij lt dav rus bur lt tyurk bur rudij lt pers bōr rudij lis Buszowac plyundruvati gasati lt bushuvati Chata lt hata Chlystek zhevzhik lt hlistik Chomik hom yak lt homi k lt dav rus homѣk Chusta lt husta lt rum fustă spidnicya Chwost kinchik hvosta u formi penzlya knizhn dekorativnij puchok nitok pir ya abo shetini lt hvist Ciura ist dzhura rozm nezdara gava lt dzhura lt kipch cora cora hlopec do konej Czereda yurba lt chereda yakomu vidpovidaye pitome trzoda grupa tvarin rozvedenih dlya m yasa vovni chi moloka Czeremcha lt cheremha sho zastupilo d pol trzemcha Czerep lt cherep sho zastupilo d pol trzop shkaralusha obolonka glinyanij gorshik starij cherepok Vzhivayetsya yak knizhne poryad zi zvichajnim czaszka Czeresnia lt chereshnya yakomu vidpovidaye pitome trzesnia Czmychac tikati vshivatisya lt chmihati Czupryna lt chuprina lt prasl cuprina Czupurny zaderikuvatij vizivnij czupurzyc sie bundyuchitisya kokoshitisya lt chuparnij chepurnij chepuritisya Czyrak lt chiryak Cwikla cvikli lt svekla svikla buryak buryakove badillya lt dav rus seѵkl lt dav gr seῦklon Deren lt deren sho zastupilo d pol drzon Derkacz lt derkach vid derkati Dorodny lt doridnij vid prasl doroditi vroditi Dosadny lt dosadnij vid dosada Druh lt drug Ale mozhe buti j zapozichennyam z chesk druh Duma u znachenni epichno lirichnij tvir na istorichnu tematiku lt duma lt prasl duma Halas halasowac lt galas galasuvati Haracz rozm nespravedlivo primusovo styagnuta plata lt gara ch lt tur harac Haratac lt garata ti silno biti dubasiti bahati Hodowac viroshuvati plekati vidroshuvati hodowla viroshuvannya rozvedennya lt goduvati godivlya lt prasl godovati Holoble lt golobli lt oglobli lt prasl o globja Holota holysz lt golota zast goli sh zlidar vid golij Holubic otochuvati turbotoyu pikluvannyam lt golubiti vid golub Hozy vrodlivij i zdorovij na viglyad lt gozhij Hreczka lt grechka Vzhivayetsya yak rozmovne poryad zi zvichajnim gryka sho mozhlivo zapozichene z dav rus grka bukvalno grecka roslina Huba grib na derevi penku lt guba gubka grib lt dav rus gouba Ale mozhe buti j zapozichennyam z d chesk huba grib gubka Hulac veselitisya rozvazhatisya silno duti pro viter hulaka hulanka hulaszczy lt gulyati gulyaka gulyanka gulyashij Hultaj lt gultyaj vid golij Zaznalo vplivu ukr gulyati por d pol holtaj Jar ushelina lt yar lt d tyurk jar yar yaruga Kablak dugopodibnij element yakogos predmeta abo pristroyu lt kablu k duga vigin dugopodibnij predmet luka v sidli zvidki j kabluchka Kacap lt kacap sho utvorene z ka cap Kaczan lt kachan lt prasl kocan Kajdany lt kajdani Koczowac lt kochuvati lt dav rus kochyevati lt chagat kocmak Koltun lt kovtun lt prasl kltun Kopia kopiye lt kopiya lt dav rus kopiye Korcic spokushati lt kortiti Koromyslo lt koromislo Krynica knizhn dzherelo lt krinicya sho zastupilo d pol krzynica Kukurydza lt kukurudza Kutas knizhn dekorativnij puchok nitok pir ya abo shetini sho nagaduye penzlik vulg penis lt kutas prikrasa u viglyadi kitici na odyazi tosho lt tur kutas prikrasa na golovi kutaz prikrasa yaku navishuyut na shiyu konya prikrasa dlya golovi Lachmyta rozm obidranec lt lahmittya Majak primara majaczyc u znachenni mariti nezv yazno govoriti lt maya k privid mayachiti Makutra lt makitra sho utvorene z mak terti tru Manowce bezdorizhzhya nezrozumila abo nebezpechna carina v yakij legko zaplutatisya abo zrobiti pomilku lt manivci pov yazane z maniti pol mamic Merezka lt merezhka zmensh vid merezha yakomu vidpovidaye zastarile pol mrzeza Motloch nabrid chern lt motloh Ale mozhe buti j zapozichennyam z polskoyi movi v ukrayinsku Mowa mowic lt mova moviti lt prasl mlva gomin mlviti gomoniti Zamist ochikuvanogo melwa Niemowle lt nemovlya lt d pol niemowie lt d chesk nemluve Niesamowity divovizhnij nejmovirnij lt nesamovitij Nuda nudga nudzic nabridati nuditi lt nuda nuditi Obydwaj lt obidva Oczeret kuga lt ocheret Odziez lt odezha odizh yakomu vidpovidaye d pol odziedza pokriv obolonka sho vkrivaye shos na tili Odyniec starij samec dikogo kabana abo bizona yakij zhive okremo vid stada lt odinec vid odin pol jeden Ohyda lt ogida vid giditi Opryszek rozbijnik bandit zlodij lt oprishok Pachwina lt pahvina Pieczara lt pechera lt dav rus pyechyera Plyta lt plita lt dav rus plita kamin cegla Pokotem lt pokotom vid kotiti Polubowny lt polyubovnij Prowodyr vatazhok prizvidnik lt provodir Pulk lt zast polk lt povk lt dav rus plk vijsko zagin polk voyinstvo bitva vijna pohid stan narod chastina zibrannya yakomu vidpovidaye d pol pelk Pustoszyc lt pustoshiti vid pustosh pustinya lt sh prasl pustos Sadyba zhitlo poselennya lt sadiba yakomu vidpovidaye pitome siedziba Step lt step Temblak pov yazka dlya pidtrimuvannya hvoroyi ruki temlyak lt temlyak lt tat tamlik poyas remin na shablyu Wataha lt vataga lt dav rus vataga namet lt d chuv vatag uotag Wertep viboyista doroga vertep lt vertep lt dav rus vyertyep vrtp Ukrayinizmi u biloruskij moviU biloruskij movi ukrayinizmi vidomi z XV stolittya Voni polyagali u zmishanni i y pechaty i vladi y ka ѣ i vidi ѣ ti terpi ѣ ti Traplyayutsya v pam yatkah starodavnogo periodu sho vinikli na osnovi ukrayinskih dzherel napriklad Chetyi Mineyi 1489 Zbagachennya biloruskoyi leksiki najbilsh intensivno vidbuvalosya z 1 yi polovini XVII st Pislya peremishennya centru pravoslavnoyi kulturi z Vilnyusa do Kiyeva cherez pam yatki stvoreni na susidnij z ukrayinskimi zemlyami pivdenno zahidnij teritoriyi suchasnoyi Bilorusi napriklad Mozirskij spisok Oleksandriyi 1697 Moskovskij bil spisok Diariusha Afanasiya Pilipovicha 1638 1648 Proniknennyu v bilorusku movu ukrayinizmiv spriyali pismenniki yaki pohodili z Ukrayini ale stvoryuvali svoyi tvori na biloruskih zemlyah napriklad Yevangeliye uchitelne 1616 i 1620 Meletiya Smotrickogo V deyaki biloruski pam yatki potraplyali slova z ukrayinskoyu oglasovkoyu kotrij sho sokira a takozh leksichni ta slovotvirni ukrayinizmi buchnyj bil raskoshny zvolokati bil adcyagvac marudzic prohati bil prasic shadok bil nashchadak U 1920 ti roki pri rozrobci naukovoyi terminologiyi deyaki termini biloruskoyi movi buli stvoreni za ukrayinskimi zrazkami suspilno politichni baracba baracbit lingvistichni dzeyasloy dzeeprymetnik zajmennik dzeeprysloye chargavanne Leksichni ukrayinizmi pov yazani z poznachennyam specifichno ukrayinskih suchasnih ta istorichnih realij zberigayutsya v perekladah z ukrayinskoyi movi Napriklad v perekladah Yanki Kupali tvoriv Tarasa Shevchenka na bilorusku movu traplyayutsya ukrayinizmi bajdak bajrak gajdamak kabzar tosho Tradiciyi ukrayinskoyi movi viyavilisya najbilsh stijkimi v biloruskij narodno rozmovnij movi zahidnij dialekt biloruskoyi movi nizh v literaturnij movi donya bil dachka hudoba bil zhyvyola Ukrayinizmi v rosijskij moviDiv takozh Rosijsko ukrayinski movni zv yazki Div takozh Rosiyanizmi v ukrayinskij movi Masove proniknennya ukrayinizmiv u rosijsku movu pochalosya pislya Pereyaslavskoyi ugodi 1654 roku i suprovodzhuvalosya silnim vplivom staroukrayinskoyi a same cerkovnoknizhnoyi svitsko dilovoyi ta hudozhnoyi movi na rosijsku literaturnu movu Vpliv ukrayinskoyi movi vidbuvavsya v XVII XVIII stolittyah ne tilki v mezhah zvichajnih mizhmovnih kontaktiv a j u rusli zagalnokulturnogo ukrayinsko biloruskogo vplivu na kulturu j movu Moskovskoyi derzhavi Z drugoyi polovini XVII stolittya Ukrayina yak i Bilorus bula poseredniceyu mizh Moskvoyu ta Zahidnoyu Yevropoyu sho bulo obumovlene ranishimi procesami yevropeyizaciyi sered ukrayinskoyi shlyahti ta trivalim vplivom polsko latinskoyi kulturi na ukrayinskih zemlyah Staroukrayinskij vpliv sprichiniv zmini rosijskih ortoepichnih norm nagolos v imenah Savva tij Mele tij Kondra t Vi ktor Mihai l Samui l i t d zamist kolishnih Savvati j Meleti j Ko ndrat Vikto r Miha il Samu il cej nagolos zi svogo boku vidobrazhaye drugij pivdennoslov yanskij balkanskij vpliv yakij silnishe zakripivsya v Zahidnij Rusi nizh u Shidnij nejotovana vimova e na pochatku sliv zapozichenih do XVIII stolittya nasampered cerkovnih terminiv sho uvijshli v rosijsku movu cherez cerkovnoslov yansku rujnuvannya akcentnih grup z peretyagannyam nagolosu na proklitiki vo i mya na go ru po chi nu i t d zamist kolishnih vo imya na goru po chinu U suchasnij rosijskij movi najvidomishu grupu ukrayinskih zapozichen stanovlyat etnografizmi ta ekzotizmi Ce v osnovnomu nazvi suto ukrayinskih realij yak ot nacionalni stravi ta napoyi borsh vareniki varenuha galushki golubcy grechaniki deruny knysh kulesh kulish palyanica pampushki spotykach uzvar nacionalne vbrannya ta zachiski vyshivanka zhupan keptar oseledec plahta svita svitka chyoboty choboty chereviki cherevichki chuprina sharovary istorichni ponyattya ataman batka pro otamana bulava bunchuk gajdamaki kuren serdyuki universal chumak shinkar shinok groshovi odinici grivna karbovanec narodni tanci gopak gorlica kazachok ponyattya pov yazani z muzikoyu bandura bandurist duma kobza kobzar lira lirnik sopelka sopilka trembita narodni zvichayi vertep diduh kolyada krashanka pisanka rushnik starosta i svat nazvi roli u vesilnomu obryadi inshi makitra polonina surzhik hata shlyah Sered inshih ekzotizmiv taki sho vzhivayutsya dlya nadannya ponyattyu pevnogo emocijnogo vidtinku chi miscevogo koloritu na tli pitomih rosijskih sliv divchina ros devushka zhinka ros zhena gorelka gorilka ros vodka parubok ros paren garno ros horosho sidajte ros sadites get ros proch von buvaj ros byvaj tosho Taki slova ne ye spravzhnimi zapozichennyami bo vzhivayutsya tilki v konteksti ukrayinskoyi kulturi j pobutu abo shob nadati personazhevi pevnogo movnogo koloritu V tekstah voni chasto suprovodzhuyutsya poyasnennyami abo tlumachatsya vinoskami Prote isnuyut ukrayinizmi sho vijshli za mezhi ukrayinskoyi kulturi ta funkcionuyut u rosijskij literaturnij movi povnocinno Deyaki z nih konkuruyut z pitomo rosijskimi vidpovidnikami chi navit vitisnili yih Slova zi spisku nizhche dibrano zgidno z Velikim tlumachnim slovnikom rosijskoyi movi za zag red Kuznecova S A Barvinok lt barvinok lt pol barwinek lt chesk barvinek lt nim Barwinkel bukvalno vedmezhij kutok Bedolaga rozm lt bidolaga vid bida Poryad z pitomim bednya ga Bondar lt bondar lt bo dnar vid bodnya Poryad z pitomim bocha r Brynza lt brinza lt rum brinză Bublik tovstij m yakij bublik lt bublik lt prasl bǫbl vid bǫb a buba Buryan visokosteblovi bur yani lt bur yan Virshi starovinni rosijski i ukrayinski silabichni virshi iron pogani virshi lt virshi lt pol wiersz ryadok virsh lt lat versus liniya riska ryadok ryadok virsha Girlo rukav protoka v delti velikih richok sho vpadayut u Chorne i Azovske morya lt girlo lt rum girlă girlo rukav richki richka lt bolg grlo gorlo Gosudar gosudarstvo lt st ukr gospodar gospodar sho kalkuye lat dominus gospodarstvo gospodarstvo sho ye kalkoyu z pol panstwo yake v svoyu chergu kalkuye lat dominium dominatio Grechka rozm lt grechka lt dav rus grka bukvalno grecka roslina Vitisnilo pitome grechi ha sho teper vzhivayetsya lishe na poznachennya roslini Devchata rozm lt divchata Delyanka lt dilyanka vid diliti Detvora rozm lt ditvora vid dav rus dѣtva Dobrovolnyj lt st ukr dobrovolnyj dobrovilnij lt d pol dobrowolny Dohod lt st ukr dohod dohid lt d pol dochod Doshkolyata rozm lt doshkilnyata Poryad z pitomim doshko lniki Doyarka lt doyarka vid doyiti Esli yaksho lt st ukr yesli yesli yestli lt d pol jestli jesli Zhitnica lt zhitnicya vid zhito Zavzyatyj rozm yakij kohayetsya v chomus spravzhnij lt zavzyatij lt pol zawziety Zaviset zalezhati lt st ukr zavisnꙋti stati zalezhnim lt d pol zawisnac sho ye pivkalkoyu z nim abhangen chi fr dependre Zapal rozm lt zapal vid zapaliti Poryad z pitomimi zado r pyl Intermediya lt intermediya lt pol intermedium lt lat intermedium te sho znahoditsya v seredini serednye Kaganec lt kaganec Kosovica lt kosovicya vid kositi Kravchik lt kravchik pov yazane z kravec Kurkul rozm zhadibna skupa lyudina lt kurkul lt tur korkulu toj sho vselyaye strah strashnij nebezpechnij Latyn lt latin lt lat latina Levada lt levada lt grec libadion luka zroshena rivnina Malevat rozm mazyukati bazgrati lt malyuvati lt pol malowac lt nim malen Malya r robitnik sho zajmayetsya farbuvannyam budov stin primishen znevazhl mazij lt malyar lt pol malarz lt nim Maler Mestechko lt mistechko Milya lt st ukr milѧ milya lt d pol mila lt ser v nim mila lt lat milia passuum tisyacha krokiv Murovat lt st ukr mꙋrovati muruvati lt d pol murowac vid mur stina mur Najmit znevazhl lt najmit vid najmati Poryad z pitomim nayomnik Nastroj rozm vdatnij nastrij namir zrobiti shos korisne lt nastrij vid nastroyiti Poryad z pitomim nastroennost Nacheku lt na cheku vid chekati Poryad z pitomim nastorozhe Nedotyopa rozm lt nedotepa vid dotepnij Nikchyomnyj rozm lt nikchemnij lt pol nikczemny negidnij nizkij pidlij Oderzhat lt st ukr odyerzhati ode rzhati lt d pol odzierzac sho ye pivkalkoyu z lat obtineo Osoba mozhnovladna vplivova osoba osoba zhinochoyi stati lt st ukr osoba osoba lt d pol osoba Otshepenec lt st ukr odshyepyenyec vidshepenec lt d pol odszczepieniec Ochitok lt ochitok lt ochistok vid ochistiti Paseka pasechnik lt pasika pasichnik lt prasl paseka vid posekti posikti Poryad z pitomimi pche lnik pchelovo d Pacan rozm lt pacan sho pov yazane z pacyuk Pisar lt st ukr pisar pisar vid pisati Poryad z pitomim pise c Povinnost lt povinnist vid povinnij Po ddannyj lt st ukr poddanyi piddanij lt d pol poddany sho kalkuye lat subditus Polyak polskij lt st ukr polѧk polskij polyak polskij lt d pol polak polski Vitisnilo stari lyah lyadskij lt dav rus lѧh lѧdskꙑi Pomazok lt pomazok vid pomazati Porozhnyak rozm transport sho jde porozhnij bez vantazhu lt porozhnyak vid porozhnij Pravo lt st ukr pravo pravo lt d pol prawo sho kalkuye nim Recht Primak rozm lt prijmak vid prijmati Prisyaga prisyagat lt st ukr prisѧga prisѧgati prisyaga prisyagati lt d pol przysiega przysiegac Pritulitsya rozm lt pritulitisya Razzyava znevazhl lt rozzyava vid rozzyaviti Poryad z pitomim razi nya Ryazhenka lt ryazhenka ryazhanka pov yazane z ryadi ti pripravlyati Smak rozm priyemne smakove vidchuttya zadovolennya vid yidi smachnyj rozm sokovitij abo ryasno prismachenij chimos apetitnij lt smak smachni j lt pol smak smaczny lt davn v nim smac Smertelnyj lt st ukr smyertyelnyj smertelnij lt d pol smiertelny lt d chesk smrte d lny Spravedlivyj lt st ukr spravyedlivyi spravedlivij lt d pol sprawiedliwy lt d chesk spravedlivy takozh pravilnij pravdivij pristojnij pobozhnij Sternya lt sternya lt prasl str n sternya soloma Vitisnilo pitome zhnivyo Syrnik syrok lt sirnik sho vitisnilo pitome tvoro zhnik sirok vid sir Tikat rozm lt tikati Torba rozm lt torba lt krim torba mishok Trevoga lt st ukr trivoga tryevoga tryvoga trivoga lt d pol trwoga pochuttya zanepokoyennya spoloh strah rozbrat nebezpeka vid trwac trivati terpiti Ale mozhe buti j pitomim uspadkovanim z prasl trvoga Tureckij lt st ukr tꙋryeckij tureckij lt d pol turecki Vitisnilo stare tu rskij tursko j Hleborob lt hliborob Poryad z pitomim hlebopa shec Hlopec rozm lt hlopec lt pol chlopiec Hutor lt hutir Chervonec lt chervinec vid chervonij Shkoda rozm vitivka pustoshi zazvichaj zli shkidlivi pustun lt st ukr shkota shkota shkoda shkoda lt d pol szkoda lt davn v nim scado Shkolyar zast shkolyar rozm yakij pochinaye osvoyuvati shos nedosvidchenij lt shkolyar lt pol szkolarz lt lat scholaris uchen Inodi do ukrayinizmiv zarahovuyut deyaki slova spirnogo pohodzhennya Napriklad ros murashki rozm fiziologichnij stan pov yazanij z poyavoyu na shkiri puhirciv vid holodu oznobu yake spershu vzhivalosya v znachenni vidchuttya pokolyuvannya poshipuvannya i za pohodzhennyam ye kalkoyu latinskogo medichnogo terminu formicatio oniminnya pokolyuvannya sho pohodit vid lat formica muraha V opisovij formi ce slovo zasvidchene 1816 roku u francuzko rosijskomu leksikoni ukrayincya I Tatisheva yak pereklad fr fourmillement Shipanie po tѣlu kak budto murashki hodyat Piznishe vono traplyayetsya v tvorah rosijskih pismennikiv ukrayinskogo pohodzhennya F M Dostoyevskij A P Chehov i ne zafiksovane ni Slovnikom cerkovnoslov yanskoyi i rosijskoyi movi 1847 ni slovnikom V I Dalya 1863 1866 Zgodom u rozmovnij rosijskij movi slovo murashki nabulo znachennya siroti gusyacha shkira S Karavanskij vidnosiv do ukrayinizmiv taki rosijski slova yak ochevidno obuza povstanec shkvarka a B Antonenko Davidovich nepoladki chrezvychajnyj Krim togo rosijska mova zapozichila z ukrayinskoyi sintaksichni konstrukciyi inodi z ironichnim vidtinkom bogatyj na urozhaj bagatij na vrozhaj ros bogatyj urozhaem podbivat itogi pidbivati pidsumki ros podvodit itogi sobrali azh tri rublya zibrali azh tri karbovanci ros sobrali celyh tri rublya na Ukraine analogichno vzhivannyu na z nazvami regioniv v ukrayinskij movi tosho slovotvorni modeli nazvi miscevostej na shin a Tambovshina Ryazanshina Smolenshina nazvi profesij na rob hlopkorob imena ta zmenshuvalno pestlivi formi Olesya pervisno ukrayinska pestliva forma imeni Oleksandra Petro ros Pyotr Oksana vitisnilo ros Aksinya u XX stolitti ukrayinskij variant bilsh ne sprijmayetsya rosiyanami yak forma imeni Kseniya a vzhivayetsya yak samostijne im ya Marusya ros Masha Vanko ros Vanka Natalochka ros Natashenka stali virazi pan ili propal pan abo propav yazyk do Kieva dovedyot yazik do Kiyeva dovede proshyol Krym i Rim projti Krim i Rim i midni trubi brat za shkirku brati za shkirku s gakom z gakom dat duba dati duba ne govori gop poka ne pereprygnesh ne kazhi gop poki ne pereskochish ne lez poperyod batki v peklo ne liz popered batka v peklo tosho Naprikinci XX pochatku XXI stolittya u rosijsku movu vvijshli taki slova yak ganba zarobitchanin trudovij migrant z Ukrayini zrada majdan stihijni zavorushennya protesti mova ukrayinska mova Nezalezhnaya Nezalezhna Ukrayina sho stala nezalezhnoyu peremoga pomaranchevyj rada samostijnyj bezladnij shilnij do anarhiyi samostijnost svidomyj patriotichno nastroyenij ukrayinec svidomost nacionalizm negativne stavlennya do Rosiyi rosiyan a takozh nezalezhnost shiryj tosho Podibni ukrayinizmi ne ye zapozichennyami yak takimi Ce tezh ekzotizmi yaki rosijskomovni uzhivayut u movlenni pro ukrayinski realiyi chasto v ironichnomu abo znevazhlivomu toni Prisutnya ukrayinska leksika i v zhargonnij movi Tak ukrayinizmami vvazhayutsya taki rosijski zhargonizmi yak halyava shos darmove zabivat baki girshyj cikavyj kovtat vabit fajnyj fajka tosho Vpliv ukrayinskogo sintaksisu ubachayut u zvorotah do lampochki bajduzhe do hauza dodomu ta inshih Chimalo ukrayinizmiv mozhna znajti v dialektah rosijskoyi movi ta prostorichchi arkush balakat banki bachit bezgluzdyj bikus brydkij veselka vibzha vid gaman gasat glechik guk dizha drobushki dribushki drabina dryuk dyhat zhnivo zhuritsya kandyuk kvach kirpatyj klyamka kovtuny kolyska kopa korzhavina malahaj mara marena mordovat navecher nastrashit nedilya otara otchinyat oshkvarit papir peri styj z plyamami inshogo koloru plugatar podvolok poki potylica rogach skrynya staviny stopa slid vidbitok nogi strekatsya fuga hurtovina zaviryuha hudoba pozhitki majno gospodarstvo cacirki choven shvachka shvec shkvyra yubka yatrova brehnya bugaj burak buryak garbuz garmider garnyj vesilnij gnobit deribanit magarych nadybat razgardiyazh ukazivka habar harchi hovatsya cybulya cibulya chernobrivcy grubka krovyanka suknya cucik chuval batog vinnica domovina ochipok zlochinec rypatsya selyanstvo shkandybat greblya nasip vlashtovanij na topkomu misci abo dlya zagati zhmenya klunya dulya molodica zhito zemlerob zozulya kat lyulka perepoloh hvoroba sprichinena perelyakom po shuka t Okremo slid vidmititi ukrayinizmi u rosijskij movi gromadyan Ukrayini Rozmovlyayuchi rosijskoyu movoyu voni tezh uzhivayut ukrayinskih sliv prichomu chasto mimovoli Taki ukrayinski elementi v rosijskij movi tezh ne ye zapozichennyami oskilki taka rosijska mova ne literaturna skorish ce prosto variant surzhiku Krim togo u samij Rosiyi ta inshih rosijskomovnih krayinah ci slova chasto nevidomi Sered sintaksichnih ris pritamannih rosijskij movi na teritoriyi Ukrayini Zamina praktichno ne zastosovuvanih v ukrayinskij movi aktivnih diyeprikmetnikiv na slovospoluchennya takoj chto abo takoj kotoryj Taka konstrukciya zustrichayetsya v ukrayinskih rosijskomovnih ZMI Skuchat za kem chem zamist ros skuchat po komu chemu Smeyatsya s kogo chego zamist ros smeyatsya nad kem chem Zastarili U rosijskij poetichnij movi XVII XVIII stolit shtuchne chitannya literi ѣ yak i zamist diftonga je abo ridshe e v tomu chisli i u velikoruskih avtoriv zblizhennya zvukiv i i y v poeziyi XVII XIX stolit rimi kudri pudry zhizni otchizny Div takozhSpisok naselenih punktiv svitu nazva yakih pov yazana z Ukrayinoyu Spisok asteroyidiv nazvi yakih pov yazani z UkrayinoyuKomentariFonetichna forma z or vkazuye na zapozichennya zi shidnoslov yanskih mov Diyeslovo oderzhat vzhivayetsya u rosijskij movi lishe v skladi stalih viraziv oderzhat pobedu zdobuti peremogu i oderzhat verh vzyati goru U staroukrayinskij movi slovo oderzhati vpershe zasvidchene u F Skorini na pochatku XVI stolittya Kto naidyet zhyenꙋ dobrꙋyu znaidyet dobro i odyerzhit potyeshyeniye ot gs da Slovo trevoga vpershe zasvidchene v rosijskij movi u pershij tretini XVIII stolittya u slovnikah z 1731 roku Za zrazkom ukrayinizmu hleborob stvoreno chisto rosijske slovo hlopkorob bavovnyar PrimitkiStep Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T 704 s ISBN 966 00 0785 X Tkachenko O B Ukrayinizm Ukrayinska mova enciklopediya Codex Cumanicus Magyar Tudomanyos Akademia Budapest 1880 P 268 Wielki slownik jezyka polskiego Instytut Jezyka Polskiego PAN Bajoro Wielki slownik jezyka polskiego Instytut Jezyka Polskiego PAN Bayura Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Besztac Wielki slownik jezyka polskiego Instytut Jezyka Polskiego PAN Beshtati Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Budyak Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Bogatir Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Borsuk Wielki slownik jezyka polskiego Instytut Jezyka Polskiego PAN Borsuk Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Borykac sie Wielki slownik jezyka polskiego Instytut Jezyka Polskiego PAN Borikati Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Budowla Wielki slownik jezyka polskiego Instytut Jezyka Polskiego PAN Buduvati Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Bunchuk Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Bury Wielki slownik jezyka polskiego Instytut Jezyka Polskiego PAN Burij Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Bushuvati Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Hom yak Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 Czereda Wielki slownik jezyka polskiego Instytut Jezyka Polskiego PAN Chereda Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 Czeremcha Wielki slownik jezyka polskiego Instytut Jezyka Polskiego PAN Cheremha Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 Czerep Wielki slownik jezyka polskiego Instytut Jezyka Polskiego PAN Cherep Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 Cwikla Wielki slownik jezyka polskiego Instytut Jezyka Polskiego PAN Svekla Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T 704 s ISBN 966 00 0785 X Derkacz Wielki slownik jezyka polskiego Instytut Jezyka Polskiego PAN Derkach Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci 572 s Hodowac Wielki slownik jezyka polskiego Instytut Jezyka Polskiego PAN Hodowla Wielki slownik jezyka polskiego Instytut Jezyka Polskiego PAN Goduvati Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Goloblya Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Grechka Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Gryka Wielki slownik jezyka polskiego Instytut Jezyka Polskiego PAN Guba Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Huba Wielki slownik jezyka polskiego Instytut Jezyka Polskiego PAN Hultaj Wielki slownik jezyka polskiego Instytut Jezyka Polskiego PAN Gultyaj Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Kabluk Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci 572 s Kacap Wielki slownik jezyka polskiego Instytut Jezyka Polskiego PAN Kacap Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci 572 s Kachan Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci 572 s Kovtun Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci 572 s Korcic Wielki slownik jezyka polskiego Instytut Jezyka Polskiego PAN Koromislo Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M 552 s ISBN 5 12 001263 9 Kutas Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M 552 s ISBN 5 12 001263 9 Majak Wielki slownik jezyka polskiego Instytut Jezyka Polskiego PAN Makitra Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M 552 s ISBN 5 12 001263 9 Manivec Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M 552 s ISBN 5 12 001263 9 Merezka Wielki slownik jezyka polskiego Instytut Jezyka Polskiego PAN Merezha Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M 552 s ISBN 5 12 001263 9 Motloch Wielki slownik jezyka polskiego Instytut Jezyka Polskiego PAN Motloh Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M 552 s ISBN 5 12 001263 9 Mova Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M 552 s ISBN 5 12 001263 9 V P Petrus K voprosu o proishozhdenii foneticheskoj formy leksem polk i mowa v polskom yazyke Izvestiya AN SSSR OLYa zhurnal 1947 T VI vip 1 S 51 76 Niemowle W Borys Slownik etymologiczny jezyka polskiego Krakow Wydawnictwo Literackie 2005 S 361 Nemaylya Etymalagichny sloynik belaruskaj movy T 1 10 Vydanne pracyagvaecca In t movaznaystva imya Yakuba Kolasa NAN Belarusi Minsk Belaruskaya navuka 1978 2017 Ocheret Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P 656 s ISBN 966 00 0590 3 Oprishok Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P 656 s ISBN 966 00 0590 3 Vataga Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Vertep Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Vinogradov V V Ocherki po istorii russkogo literaturnogo yazyka XVII XIX vv Uchebnik 3 e izd M Vyssh shkola 1982 528 s Iz ukrainskogo yazyka v XVII veke zaimstvovalis v russkoj literaturnoj rechi ne stolko osobennosti ukrainskoj nacionalnoj rechi kotorye s vysoty moskovskih velikoderzhavnyh pozicij kazalis russkimi provincializmami skolko formy literaturnogo vyrazheniya sozdannye v Yugo Zapad noj Rusi na osnove cerkovnoknizhnoj pismennosti ili usvoennye iz latino polskoj kultury S 24 34 Ukrayinsko rosijski movni kontakti Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Uspenskij B A Istoriya russkogo literaturnogo yazyka XI XVII vv Aspekt Press 2002 S 438 450 Ukrainizmy Yazykovye kontakty kratkij slovar Pankin V M Filippov A V M Izd vo Flinta Nauka 2011 160 s ISBN 978 5 9765 0975 7 Ukrainizm Rossijskij gumanitarnyj enciklopedicheskij slovar V 3 t M Gumanit izd centr VLADOS Filol fak S Peterb gos un ta 2002 Borsh 20 veresnya 2020 u Wayback Machine Shkolnyj etimologicheskij slovar russkogo yazyka Proishozhdenie slov N M Shanskij T A Bobrova 5 e izd stereotip Moskva Drofa 2005 S 29 400 s ISBN 5 7107 5976 7 ros Savchenko A V Leksiko semanticheskie ukrainizmy v russkom yazyke stilistiko pragmaticheskij aspekt Kommunikativnye issledovaniya 2019 T 6 4 S 1105 1124 ISSN 2413 6182 Verzhanskaya O N Laguta T N Innovaciyi ta tradiciyi u movnij pidgotovci studentiv tezi dopovidej mizhnarodnogo naukovo praktichnogo seminaru 14 grudnya 2017 r Harkiv 2017 S 53 56 Kosmeda T Namachinska G Ukrayinizmi v tlumachnomu slovniku zhivoyi velikorosijskoyi movi V Dalya tematichna klasifikaciya Naukovi zapiski Ternopilskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Volodimira Gnatyuka Seriya Movoznavstvo Vip 2 28 2017 S 44 49 galushka Etimologicheskij slovar russkogo yazyka ru avt sost M Fasmer per s nem i dop chl kor AN SSSR O N Trubachyova pod red i s predisl prof B A Larina t I Izd 2 e ster M Progress 1986 1987 ros Namachinska G Ya Ukrayinizmi u slovnikah M Gogolya ta V Dalya porivnyannya tlumachen Zakarpatski filologichni studiyi 2019 T 1 vip 10 S 29 32 G Namachinska Tipi ukrayinizmiv u hudozhnih tekstah M Gogolya Taras Bulba ta Nich pered Rizdvom Pivdennij arhiv filologichni nauki 2017 Vip LXVIII S 33 36 Smirnova T Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina Seriya Filologiya 2015 1152 vip 72 S 135 138 Zhusubalieva M T Busurmankul M Svoeobrazie yazyka i stilya proizvedenij N V Gogolya Teoriya i praktika sovremennoj nauki 2021 2 68 S 50 55 Otaman Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P 656 s ISBN 966 00 0590 3 Ukrainizmy Sociologicheskaya enciklopediya V 2 t Nac obsh nauchnyj fond Nauch red V N Ivanov gl red G Yu Semigin Zh T Toshenko Nauch ruk G Yu Semigin M Mysl 2003 863 s ISBN 5 244 01015 8 ISBN 5 244 01017 4 gopak Etimologicheskij slovar russkogo yazyka ru avt sost M Fasmer per s nem i dop chl kor AN SSSR O N Trubachyova pod red i s predisl prof B A Larina t I Izd 2 e ster M Progress 1986 1987 ros Barvinok Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Bidolaha Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Bodnya Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Brinza Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Virsh Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Girlo Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G 632 s Zoltan A K predystorii russk gosudar Studia Slavica Hung 1983 T XXIX S 71 110 Zoltan A Interslavica Issledovaniya po mezhslavyanskim yazykovym i kulturnym kontaktam M Indrik 2014 224 s Slavia Christiana yazyk tekst obraz ISBN 978 5 91674 278 9 Ditvora Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci 572 s Zoltan A Puti proniknoveniya zapadnorusskoj leksiki v velikorusskij delovoj yazyk v XV v Iz istorii russkoj kultury 2002 T II Kn 1 S 766 804 Yazyki slavyanskoj kultury V V Vinogradov Esli Istoriya slov Okolo 1500 slov i vyrazhenij i bolee 5000 slov s nimi svyazannyh N Yu Shvedova M Tolk 1994 1138 s Zavzyatij Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci 572 s V V Vinogradov Zavzyatyj Istoriya slov Okolo 1500 slov i vyrazhenij i bolee 5000 slov s nimi svyazannyh N Yu Shvedova M Tolk 1994 1138 s V V Vinogradov Zaviset Istoriya slov Okolo 1500 slov i vyrazhenij i bolee 5000 slov s nimi svyazannyh N Yu Shvedova M Tolk 1994 1138 s Intermediya Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci 572 s Kravchik Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M 552 s ISBN 5 12 001263 9 Kurkul Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M 552 s ISBN 5 12 001263 9 Latin Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M 552 s ISBN 5 12 001263 9 Levada Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M 552 s ISBN 5 12 001263 9 Malyuvati Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M 552 s ISBN 5 12 001263 9 Malyar Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M 552 s ISBN 5 12 001263 9 Chek Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 Dotep Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci 572 s E Polockaya Nedotepa i vrazdrob O trudnostyah perevoda pesy Russkij yazyk zhurnal 2003 4 V V Vinogradov Nikchyomnyj Istoriya slov Okolo 1500 slov i vyrazhenij i bolee 5000 slov s nimi svyazannyh N Yu Shvedova M Tolk 1994 1138 s Zoltan A Pochemu russkie oderzhivayut pobedy Russian Linguistics 1998 T 22 S 165 177 Sloynik movy Skaryny 1977 1994 T 1 S 427 Asoba Etymalagichny sloynik belaruskaj movy T 1 10 Vydanne pracyagvaecca In t movaznaystva imya Yakuba Kolasa NAN Belarusi Minsk Belaruskaya navuka 1978 2017 V V Vinogradov Otshepenec Istoriya slov Okolo 1500 slov i vyrazhenij i bolee 5000 slov s nimi svyazannyh N Yu Shvedova M Tolk 1994 1138 s ochitok Etimologicheskij slovar russkogo yazyka ru avt sost M Fasmer per s nem i dop chl kor AN SSSR O N Trubachyova pod red i s predisl prof B A Larina t I Izd 2 e ster M Progress 1986 1987 ros Ochisnik Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P 656 s ISBN 966 00 0590 3 Pacan Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P 656 s ISBN 966 00 0590 3 Ryazhanka Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T 704 s ISBN 966 00 0785 X Smak Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T 704 s ISBN 966 00 0785 X Smyartelny Etymalagichny sloynik belaruskaj movy T 1 10 Vydanne pracyagvaecca In t movaznaystva imya Yakuba Kolasa NAN Belarusi Minsk Belaruskaya navuka 1978 2017 Syrnik Etimologicheskij onlajn slovar russkogo yazyka Shanskogo N M Syrok Etimologicheskij onlajn slovar russkogo yazyka Shanskogo N M Trevoga Etimologicheskij slovar sovremennogo russkogo yazyka v 2 h t sost Shaposhnikov A K M Flinta 2010 T 2 Nachat Ya S 428 Tryvoga Etymalagichny sloynik belaruskaj movy T 1 10 Vydanne pracyagvaecca In t movaznaystva imya Yakuba Kolasa NAN Belarusi Minsk Belaruskaya navuka 1978 2017 Nilsson Torbjorn K An Old Polish Sound Law and the Etymology of Polish Trwoga and Trwac and Russian Trevoga Historische Sprachforschung Historical Linguistics 1999 T 122 vip 1 16 chervnya S 143 159 trevoga Etimologicheskij slovar russkogo yazyka ru avt sost M Fasmer per s nem i dop chl kor AN SSSR O N Trubachyova pod red i s predisl prof B A Larina t I Izd 2 e ster M Progress 1986 1987 ros Turecki Etymalagichny sloynik belaruskaj movy T 1 10 Vydanne pracyagvaecca In t movaznaystva imya Yakuba Kolasa NAN Belarusi Minsk Belaruskaya navuka 1978 2017 Tolkovyj slovar Ushakova Hleborob Hlop Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 shkolyar Etimologicheskij slovar russkogo yazyka ru avt sost M Fasmer per s nem i dop chl kor AN SSSR O N Trubachyova pod red i s predisl prof B A Larina t I Izd 2 e ster M Progress 1986 1987 ros Ivanishko M Ukrainizmy kak stilisticheskij priem v proizvedeniyah russkih pisatelej fantastov zhivushih na Ukraine 2020 09 30 u Wayback Machine Tatishev Ivan Ivanovich Russkij biograficheskij slovar Suvorova Tkachev Izdatelstvo Imperatorskogo Russkogo Istoricheskogo Obshestva Sankt Peterburg tip tovarishestva Obshestvennaya polza 1912 T 20 600 s N S Arapova Murashki Russkaya rech 1995 4 S 107 109 Iz istorii slov i vyrazhenij Karavanskij S Sekreti ukrayinskoyi movi 2 ge rozshirene vid L BaK 2009 S 49 50 Antonenko Davidovich B D Yak mi govorimo H Radyanskij pismennik 1970 S 169 Inogda takzhe k polonizmam Spravochnik po pravopisaniyu i literaturnoj pravke M Kniga 1971 S 243 Sochetanie na Ukraine vozniklo pod vliyaniem ukrainskogo yazyka sr na Poltavshine na Chernigovshine i podderzhivaetsya vyrazheniem na okraine Slovnik zhargonnoyi leksiki ukrayinskoyi movi Peredmova Nikolenko N I O specifike russkogo yazyka sredstv massovoj informacii Ukrainy 2007 09 30 u Wayback Machine Kaurinkoski K Greki Priazovya osobennosti etnokulturnoj identichnosti Kalugin V V Orfoepicheskie varianty lt ĕ gt ѣ v poeticheskom yazyke A Kantemira Yakobson R O Osnova sravnitelnogo slavyanskogo literaturovedeniya Yakobson R O Raboty po poetike M Progress 1987 S 60 61 LiteraturaTkachenko O B Ukrayinizm Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 S 646 Izhakevich G P Pitannya rosijsko ukrayinskih movnih zv yazkiv K 1954 Zhluktenko Yu O Ukrayinsko anglijski mizhmovni vidnosini Ukrayinska mova u SShA i Kanadi K 1964 Germanovich I K Naziranni nad leksikaj belaruskaj lit movy 20 30 gadou XX st Belaruskaya mova Dasledzanni na leksikalogiyi Minsk 1965 Klemensiewicz Z Historia jezyka polskiego cz 2 Doha sredniopolska Od poczatkow XVI wieku do osmego dziesieciolecia XVIII wieku Warszawa 1965 Klemensiewicz Z Historia jezyka polskiego cz 3 Doba nowopolska Od 6smego dziesieciolecia XVIII wieku do r 1939 Warszawa 1972 U V Anichenka Ukrainizm Belaruskaya encyklapedyya y 18 tamah Genadz Pashkoy Minsk Belaruskaya encyklapedyya imya Petrusya Broyki 2003 T 16 S 206 576 s 10 000 ekz ISBN 985 11 0263 6 Kononenko I Ukrayinska i polska movi kontrastivne doslidzhennya Kononenko I Jezyk ukrainski i polski studium kontrastywne Warszawa Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego 2012 808 s ISBN 978 83 235 0838 0

Дата публікації:
Топ