Дрюк

Па́лиця, па́лка, пати́к, рідко пати́ка — відділена від дерева й очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки, а також подібний предмет з будь-якого матеріалу, що застосовується з різною метою.

Палиця-ломачка

Оброблена вербова палиця

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Палиця (значення).

Велика товста палиця називається ще дрюком чи ломакою (укр. прислів'я: От тобі й наука, не ходи надвір без дрюка.).

Види палиць

Для опори при ходьбі

• Ґирли́ґа, ґерли́ґа — посох, ціпок, часто загнутий на кінці, яку використовують пастухи й старики
• Ліска — діалектна назва ціпка з ліщини
• Кові́нька, карлючка, діал. клюка — палиця з загнутим кінцем.
• Ко́стур — груба палиця, часто з загнутим верхнім кінцем для опори при ходьбі, також інша назва милиці
• Милиця — висока палиця з перекладками, на яку спираються пахвами і якою користуються як опорою при ходінні особи з обмеженими можливостями
• Офіцерська тростина — аксесуар, вживаний військовослужбовцями в деяких арміях
• Посох — довга палиця, яку звичайно використовують для опори при ходьбі
• Патериця — довга палиця, жезл архієреїв і настоятелів монастирів
• Тростина — спеціально оброблена тонка довга палиця
• Ціпок — палиця для опори при ходьбі, іноді оздоблена

Спорт

• Альпеншток — довга палиця з загостреним залізним наконечником, якою користуються при сходженні на високі гори, льодовики
• Бита — товста палиця, призначена для відбивання м'яча в деяких іграх, таких як гилка, бейсбол, софтбол, крикет, раундерз та ін.
• Гімнастична палиця — снаряд для гімнастичних вправ у вигляді палиці довжиною близько 1 м
• Кий — палиця для гри в більярд
• Ключка — палиця із загнутим кінцем для гри в хокей, гольф та ін.
•  — снаряд для стрибків з жердиною
• Трекінгові палиці — складані палиці, які використовують у спортивному гірському туризмі і альпінізмі.

Зброя

•  — дерев'яна жердина, яку використовують в японських бойових мистецтвах
• Бумеранг — кидальна зброя у вигляді зігнутої палиці, яка сама повертається до того, хто її кинув
• Гумова палиця — короткий товстий гумовий кийок, що служить зброєю для поліцейських
• Дзьо — пряма, гладка дерев'яна жердина, яку використовують в японських бойових мистецтвах
• Довбня, довбешка — велика дерев'яна палиця з потовщенням на кінці
•  — старовинна англійська холодна зброя у вигляді короткої жердини
• Нунчаку — зброя у вигляді двох палиць, з'єднаних ланцюжком, мотузком чи ремінцем
• Палиця, кий — важкий дрючок з потовщенням на кінці, який в старовину використовували як зброю
• Ратище — держак списа чи іншої подібної колючої зброї
• Ру́дис (лат. rudis) — дерев'яний меч, який використовували для тренувань у Стародавньому Римі, був також відзнакою звільненого гладіатора-рудіарія
• Списокидалка — палиця для метання списів, дротиків
• Тонфа — зброя окінавського походження, що має вигляд палиці з боковою перпендикулярною ручкою
•  — коротка дерев'яна жердина, яку використовують в японських бойових мистецтвах

Див. також: Палиця (зброя)

Військове приладдя

• Банник — довгий держак із щіткою, який використовували для чищення стволів гармат після пострілу
• Забивач — довга палиця з дерев'яним циліндром, яку використовували для заряджання гармат
• Шомпол — стержень для чистки й змащування каналу ствола в ручній вогнепальній зброї або забивання набоїв у рушниці, пістолеті, що заряджаються з дула

Інструмент

Веретено

Коклюшки

Кужівка-вилка

• Багор — довга жердина з гаком на кінці.
• Байловка — жердина для підіймання якоря на дуб.
• Батале́в, батале́й — карпатська назва колотівки для збивання масла.
• Брай — інструмент у вигляді дерев'яної палиці, циліндричної з одного і чотиригранної з другого кінця, яким б'ють бринзу при її приготуванні.
• Важа́к — паличка, на яку намотують і зав'язують петлі під час плетіння сітей.
• Веретено — паличка для намотування пряжі, а також стрижень-вісь у конструкції деяких механізмів.
• Вісьтак — палиця, яку чинбарі використовували для вивертання шкір.
• Глиця — велика дерев'яна голка, на яку нанизують листя капусти, тютюну і т. ін.; а також дерев'яна голка, якою плетуть сіті, килими; лінійка, що розділяє верхню і нижню основи килима під час ткання.
• Глицар — палиця для мішання вапна в творилі, глицарні.
• Держак — палиця, що слугує для тримання якогось предмета, знаряддя.
• Жига́ло — залізний стрижень для пропалювання дірок в дереві, для випікання чого-небудь.
• Заноза — дерев'яна або металева палиця, яку вставляють у край ярма.
• (І́стик) — паличка з залізним наконечником для очищання лемеша або чересла в плузі від прилиплої землі
• Качалка — кругла, гладко витесана палиця для розкочування білизни, тіста, вигладжування, вирівнювання одягу
• Коклюшка — паличка для плетіння мережива
• Колоті́вка, розм. збивалка — палиця з виступами, сучками, призначена для колотіння, збивання (наприклад, для ручного збивання масла в (масничці))
• Кужівка — паличка (іноді з розвилиною) для прикріплення кужелі, частина прядки
• Лом — металева палиця
• Муштабель — допоміжний інструмент художника, що слугує для упору руці при створенні картини
• Набивач — діалектна назва палиці, якою в млинах набивають борошно в мішки
• О́жог, о́жуг — палиця, якою перемішують жар, паливо, прототип коцюби
• Палиця-копачка, копач — знаряддя для збиральництва та примітивного рільництва
• Писа́к — металевий інструмент для розписування дерев'яних і керамічних виробів у вигляді негострого цвяха, закріпленого в дерев'яній ручці.
• Стека — дерев'яний або кістяний інструмент, яким користуються скульптори при ліпленні
• Тіпалка — палиця для ручного тіпання
• Товкач — товста палиця для подрібнення, розтирання
• Юро́к — трубочка, зроблена з стовбура бузини або іншого дерева, яку використовують при змотуванні ниток у клубок.

Частини машин і механізмів

Палички для їжі

Палички для морозива

Свізл-стики

• Барок — валок для кріплення посторонків у кінній запряжці.
• Важіль — найпростіше знаряддя у вигляді стрижня, що може обертатися навколо нерухомої точки опори; деталь машини у вигляді стрижня з ручкою для регулювання чого-небудь.
• Вимбовка — важіль для обертання кабестана.
• Гандшпиг (гандшпуг) — важіль для повертання хобота гармати.
• (Гандшпуг) — дерев'яний чи металевий важіль для пересування вантажів на судні.
• Глиця — кожна з коротких поперечин на крилах вітряка.
• Колдершток — вертикальний важіль для повертання румпеля, що служив замість штурвала на старовинних суднах.
• Прави́ло — важіль для повертання хобота гармати, довгий гандшпиг.
• Румпель — горизонтальний важіль для перекладання стерна.
• Стрижень, стержень — предмет видовженої форми, який є переважно осьовою або опорною частиною чого-небудь.
• Шворінь — металевий або дерев'яний стержень, що є вертикальною віссю передка воза, візка чи поворотним пристроєм в автомобілі, локомотиві.
• Штир — металевий стрижень.
• Шток (від нім. Stock — «палиця») — металевий циліндричний стрижень, елемент деяких машин і механізмів.

Начиння

• Кулеші́р — паличка для розмішування кулеші
• Палички для їжі — столове приладдя традиційних далекосхідних кухонь
• Палички для морозива
• Роже́н — металевий чи дерев'яний прут, на який настромлюють м'ясо для жарення. Інше значення — довга палиця з загостреним кінцем
• (англ. swizzle stick) — дерев'яна чи пластикова паличка для розмішування коктейлів, кави

Жезли

• Вас — давньогипетський скіпетр
• Ві́тис (лат. vitis, буквально — «лоза») — жезл римських центуріонів
• Жезл
• Кадукей — жезл глашатаїв у Стародавніх Греції і Римі
• Літуус — жезл давньоримських жерців
• Скіпетр
• Тамбуршток — жезл тамбурмажора
•  — буддійський жезл з кільцями, вживаний під час молитви

Інше

Бамбукові рожни-спички

• Анкус, анкуша — палиця з гаком погонича слонів
•  — іграшка у вигляді палички з прив'язаною кулькою
• Барабанні палички
• Бук — діалектна назва ціпка, палиці, кия
• Ву́длище, вуди́лище, вуди́ло — складова вудки, довгий прут, до якого кріплять волосінь
• Джоґа́н, джига́ло — палиця із загостреним кінцем, яку використовували для ковзання на кістяних ковзанах («нартах»)
• Диригентська паличка — спеціальна паличка, за допомогою якої диригент керує колективом музикантів
• Дре́вко — дерев'яна палиця, до якої прикріплюється полотнище прапора, на яку настромлюється вістря списа і т. ін.; держак
• Дубець — відламана гілка без листя, прут
• Дубина — товста важка дубова палиця
• Жердина — довга тонка палиця
• Живе́ць — діалектна назва ремінця з дерев'яною паличкою на кінці, що прикріплюється до невода
• Зубочистка — паличка для чищення зубів після їжі
• Каця — довга палиця з гачком, призначена для ловлі овець в отарі (якщо їх не вдавалося спіймати ґирлиґою)
• Кіл, кілок, збільш. коля́ка, діал. па́кіл — груба палиця (іноді — жердина), загострена з одного кінця
• Клюк — загнутий під прямим кутом дерев'яний кілок чи дерев'яний цвях, який використовували для закріплення жердин, замикання воріт тощо.
• Ключка — палиця із дерев'яним або металевим гаком для діставання, витягування чогось; металевий прут із загнутим кінцем для перемішування
• Кляч — вертикальня палиця на кінці рибальської мережі (гонишної сітки, невода, бредня)
• Коромисло — вигнута палиця з зарубками або гачками на кінцях, призначена для перенесення вантажів на плечі
• Ле́щата — застаріла назва розщепленої на кінці палиці
• Лозина, лоза — вербовий прут
• Мандре́н (фр. mandrin) — металевий стрижень для закриття порожнини трубчастого інструмента (напр. троакара, голки шприца)
• Корчомаха — груба, крива або сучкувата палиця
• Паля — загострений з обох кінців кілок, який вбивають, вкопують у землю як опору для чого-небудь або як елемент огорожі-частоколу
• (кит. 厕筹, яп. 籌木) — паличка, що вживається в далекосхідних країнах замість туалетного паперу
• Прикіл, заст. прикол, приколень, прикорень  — вбитий у землю кіл (для прив'язування коней, човнів тощо)
• Прого́нич — залізний прут для замикання віконниць, дверей, воріт
• Про́тичка — розмовна назва металевого стрижня для прочищання люльки
• Прут — довга тонка гнучка паличка, а також довгий тонкий металевий стрижень
• Пуп (грец. ὀμφαλός; лат. umbilicus) — паличка для намотування сувою
• Рогач, рогуля, рогулька — палиця з розвилкою на кінці
• Свид — добре висушена палиця до 1 сажня завдовжки
• Сно́за — паличка у вулику для підтримування стільників чи кожна з чотирьох жердок, що утворюють основу плетеного (бовдура)
•  — тонка палиця з ремінною петлею на кінці, що служить хлистом при верховій їзді
• Стиль або писало — загострена паличка для письма на навощених дощечках, корі
• Спичка (шпичка, шпичак) — загострена паличка
• Стрекало — загострена палиця для поганяння тварин
• Стрихулець — паличка для вирівнювання зерна в мірці
• Тичка, тичина — довга палиця, жердина для підтримування витких рослин, підпирання гілок плодових дерев, для розвішування рибальських сітей і т. ін., віха, взагалі довга палиця, жердина, яку використовують з різною метою
•  — знаряддя для покарання, яке виготовляється з ротангу
• Указка — довга паличка, якою що-небудь показують, указують
• Фалака — палиця для тілесних покарань, традиційна на Близькому Сході і в Північній Африці.
• Феру́ла (від лат. ferula) — лінійка або палиця, якою в давнину карали учня за провину
• Флагшток — вертикальна жердина для прапора
• Хоре́й — довга палиця, якою керують запряженими оленями або собаками
• Цурка — паличка, відтинок стовбура дерева, уживана для різних потреб.
  • Цурка, юрок — паличка для закручування перевесла снопа.
  • Цурка — ґудзик у вигляді короткої палички.
• Цурпа́лок, цурпа́лка,  — уламок, обрубок чи обрізок палиці, прута
• Чарівна паличка
• Шпіцрутен — довга гнучка палиця або прут, що застосовувались при тілесному покаранні
• Штих — діалектна назва палиці з гострим кінцем

Інше

• Батон-Руж («Червона Палиця») — місто в США, у штаті Луїзіана
•  — індіанське плем'я Північної Америки, належали до народу криків

Див. також

• Колода
• Рангоут
• Палички (значення)
• Ґирлиґа і ціп

Примітки

1. Палиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Палка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
3. Патик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
4. Патика // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
5. Дрюк // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
6. Ломака // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
7. Ґирлиґа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
8. Ліска // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
9. Ковінька // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
10. Карлючка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
11. Клюка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
12. Байловка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
13. Баталей // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
14. Брай // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
15. Важак // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
16. Вісьтак // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
17. Глиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
18. Глицарь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
19. Жигало // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
20. Заноза // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
21. Істик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
22. Колотівка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
23. Збивалка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
24. Набивач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
25. Ожог // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
26. Копач // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
27. Писак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
28. Стека // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
29. Кулешір // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
30. Рожен // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
31. Бук // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
32. Джоґан // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
33. Джигало // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
34. Дубець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
35. Живець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
36. Каця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
37. Клюк II // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
38. Ключка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
39. Кляч // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
40. Лещата // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
41. Лозина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
42. Лоза // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
43. Прикол // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
44. Приколень // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
45. Прикорень // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
46. Прогонич // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
47. Протичка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
48. Рогач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
49. Рогуля // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
50. Рогулька // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
51. Свид // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
52. Сноза // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
53. Стек // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
54. Спичка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
55. Шпичка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
56. Шпичак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
57. Стрихулець // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
58. Хорей // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
59. Штих // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела

• Онацький Є. Українська мала енциклопедія: у 4 т. Т. 1. : А—І / Євген Онацький ; упоряд., наук. ред., передм. С. Білокінь. — Київ : Університетське видавництво «Пульсари», 2016. — 576 с. — Накл. 1000 прим. — , (том 1).