Ґирлиґа

Ґирли́ґа (рум. cîrlig < болг. кърлиг < прасл. *krivъ), заст. дирлига — загнутий на кінці ціпок, посох, використовуваний пастухами. Може застосовуватися для поганяння і ловлення тварин, а також для захисту від хижаків. Під час ходьби ґирлиґа заміняє звичайний подорожній посох.

Кінець ґирлиґи. Фрагмент картини А. Гакера Морська русалка, 1897 р.

Символізм

Як неодмінна приналежність пастуха, ґирлиґа стала символом і духовного пастирства: вона послужила зразком для християнської патериці. Вказується, що палиця з гаком полегшує підняття впалих тварин, звідси і символізм патериці як засобу допомоги в скрутних обставинах, яким є Церква. Існує і думка, що патериця водночас символізує як ідею мандрівництва, подвижництва, так і пастирство, мудре керівництво й владу.

Музу Талію іноді зображують з ґирлиґою в руці.

Ґирлиґа з ціпом були знаками фараонської влади в Стародавньому Єгипті (див. ґирлиґа і ціп).

Примітки

1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
2. Дирлига // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
3. Ґирлиґа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
4. Caeremoniale Episcoporum (Vatican Polyglott Press, 1985)
5. . Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.