Цу́рка — короткий відтинок дерева, паличка різної довжини, тріска, скалка. У діалектах «цурки́м» називали все, що має вигляд палички, цурки, складається з великих крупинок (цурка́ сіль).
Використовування
Видовжені шматочки дерева широко використовувались у господарстві:
- У неписьменних цурка використовувалась замість квитанції, наприклад, при здаванні сукна на сукновальню. Довжина тканини (у ліктях, аршинах) позначалася зарубками поперек цурки, після чого її розколювали вздовж; одна частина залишалася в сукновала, друга в замовника. Таку цурку також називали карбом, карбеже́м, биркою. У гуцулів такий спосіб розрахунків був відомий як «реваш»: цурка називалася «колода», а «ревашем» — та її половина, що залишалася в лісоруба (при підрахунку відпрацьованих днів чи зрубаних дерев) чи господаря худоби (при підрахунку удоїв пастухами).
- Цурка застосовувалася як закрутка для стягання зв'язаного (аналогічно закрутці-турнікету джгута). Таким чином удавлювали диких звірів, а також людей: цей вид страти був відомий як «цурка». Звідси й вислови «Як цуркою крутить» («дуже боляче»), «Цурка [навіки] кому, чому» («кінець кому-, чому-небудь»).
- Цурками називалися палички, за допомогою яких жниці скручували перевесла снопів.
- Цурки використовувалися замість ґудзиків на селянських свитах, частіше щодо них вживалася зменшувальна форма «цурочка».
- Цурка — паличка, до якої чинбарі прив'язували вироблювані шкіри.
- Цурки — дерев'яні розпірки в корпусі човна-довбанки. Встановлювання таких розпірок називалося «заводити цурки».
- Цурка — загострена з обох кінців паличка для гри в цурки.
- Також цуркою називалася невелика колодка, яку прив'язували до шиї свині, щоб утруднити їй бігання в город.
Гра «цурки»
Цурки, цурки-палки — старовинна гра, в якій кийком вибивають шматочок дерева («цурку») з окресленого на землі кола чи з викопаної для цього ямки. Цурку ставлять одним кінцем на вбитий посередині кола (ямки) кілочок, другим — на землю. Переможцем стає той, хто зуміє ударом кийка відправити її на більшу відстань.
Примітки
- Цурка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Цуркий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Цурка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Карб // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Карбіж // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Бирка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Реваш // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Посилання
- Цура, цурка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2039. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cu rka korotkij vidtinok dereva palichka riznoyi dovzhini triska skalka U dialektah curki m nazivali vse sho maye viglyad palichki curki skladayetsya z velikih krupinok curka sil CurkiVikoristovuvannyaVidovzheni shmatochki dereva shiroko vikoristovuvalis u gospodarstvi U nepismennih curka vikoristovuvalas zamist kvitanciyi napriklad pri zdavanni sukna na suknovalnyu Dovzhina tkanini u liktyah arshinah poznachalasya zarubkami poperek curki pislya chogo yiyi rozkolyuvali vzdovzh odna chastina zalishalasya v suknovala druga v zamovnika Taku curku takozh nazivali karbom karbezhe m birkoyu U guculiv takij sposib rozrahunkiv buv vidomij yak revash curka nazivalasya koloda a revashem ta yiyi polovina sho zalishalasya v lisoruba pri pidrahunku vidpracovanih dniv chi zrubanih derev chi gospodarya hudobi pri pidrahunku udoyiv pastuhami Curka zastosovuvalasya yak zakrutka dlya styagannya zv yazanogo analogichno zakrutci turniketu dzhguta Takim chinom udavlyuvali dikih zviriv a takozh lyudej cej vid strati buv vidomij yak curka Zvidsi j vislovi Yak curkoyu krutit duzhe bolyache Curka naviki komu chomu kinec komu chomu nebud Curkami nazivalisya palichki za dopomogoyu yakih zhnici skruchuvali perevesla snopiv Curki vikoristovuvalisya zamist gudzikiv na selyanskih svitah chastishe shodo nih vzhivalasya zmenshuvalna forma curochka Curka palichka do yakoyi chinbari priv yazuvali viroblyuvani shkiri Curki derev yani rozpirki v korpusi chovna dovbanki Vstanovlyuvannya takih rozpirok nazivalosya zavoditi curki Curka zagostrena z oboh kinciv palichka dlya gri v curki Takozh curkoyu nazivalasya nevelika kolodka yaku priv yazuvali do shiyi svini shob utrudniti yij bigannya v gorod Gra curki Curki curki palki starovinna gra v yakij kijkom vibivayut shmatochok dereva curku z okreslenogo na zemli kola chi z vikopanoyi dlya cogo yamki Curku stavlyat odnim kincem na vbitij poseredini kola yamki kilochok drugim na zemlyu Peremozhcem staye toj hto zumiye udarom kijka vidpraviti yiyi na bilshu vidstan PrimitkiCurka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Curkij Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Curka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Karb Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Karbizh Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Birka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Revash Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 PosilannyaCura curka Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2039 1000 ekz