Крики або крикі, мускоги, маскокі (англ. the Creek, Muscogee, Mvskoke) — корінний американський народ на південному сході США. Самоназва — маскокі (Mvskoke). Етнонім «крики» походить від англ. creek («струмок», «потік»): американці так називали одне з індіанських племен, що жило на берегах річки.
крики, мускоги, маскокі | |
---|---|
Кількість | 50000-60000 |
Ареал | США (Алабама, Оклахома) |
Близькі до: | інші народи мускогійських мов: алабами, коушатти, миккосуки, чероки, чикасави, чоктави, семіноли |
Мова | крикська, англійська |
Релігія | протестанти, інші |
Мовно належать до мускогійської мовної групи.
Історія
Колоністи зараховували криків до п'яти цивілізованих племен.
Вважається, що маскокі були племенами будівельників курганів міссісіпської культури у 800—1500 роках у сточищі річки Теннессі у штатах Теннессі і Алабама, і можливо зв'язаними з утінахіка південної Джорджії.
Крики були конфедерацією наступних племен: , , , , , , , , і багато інших. Поселення конфедерації були незалежними і лежали у сучасних штатах Теннессі, Алабама і Джорджія, населення якої розмовляло незалежними мовами (, , ). Англійці прозвали криками (creek — значить струмок, річечка) індіанське плем'я, що жило вздовж річки у Південній Кароліні.
Протягом американської революції верхні крики стали на сторону англійців, а нижні — воювали на стороні американців. Після війни експансія на територію конфедерації крики продовжилася. Окремі вожді поселень продавали свою землю колоністам. Лідер криків О. Гілліврей підписав 1780 року у Нью-Йорку угоду про визнання США незалежності крикської держави, проте з його смертю у 1793 році експансія продовжилася.
У 1799—1832 роках існувала незалежна держава (штат) Мускоги зі столицею у поселенні Мікасуке (біля сучасної столиці Флориди Таллахассі) у складі мускогів і семінолів.
У 1812—1813 роках відбулася громадянська Крикська війна, також відома як Війна Червоних Палиць. Верхні крики протестували проти цивілізування за планом Джорджа Вашингтона, тому вони напали на нижні крики. Американці, нижні крики, черокі розбили верхні крики. Був підписаний мир за яким вони позбулися 81 тис. км². Деякі крики втекли в іспанську Флориду, де вони об'єдналися у так званих семінолів, що вели три Семінольських війни у 1817—1858 роках.
Сучасність
Більшість з народу була переселена у резервації за Угодою сліз 1834 року. Мускоги живуть в Атморі на північному сході від Мобіла, де мають казино і 16-ти-поверховий готель. Деякі крики живуть у неофіційних поселеннях у Флориді. Багато живуть у південно-східних штатах серед американців.
В Оклахомі існує «Мускоги нація» з урядом в Окмулгі, Оклахома, що має 106 млн доларів національного бюджету, має 2400 робітників, підтримує народні установи у 8-ми адміністративних районах, володіє підприємствами, казино у Талсі й Окмулгі. Мускоги нація заснувала дворічний індіанський коледж в Окмулгі.
Народ тлоптлокко живе в Окіма, Оклахома.
Народ кіалігі живе у Ветумка, Оклахома.
Житло і побут
Плем'я «крики» було осілим і жило у солом'яних хатинах, не у вігвамах як кочові племена. Вони побудували свої будинки навколо Пасковой, складні церемоніальні центри, які також включали значні земні піраміди. Чоловіки були мисливцями й іноді йшли на війну, щоб захистити сім'ї. Жінки були фермерами і також зробили велику частину турботи про дітей і кулінарії. Обидві статі брали участь в розповіданні історій, художніх роботах, музиці і народній медицині. У минулому керівником був тільки чоловік, але сьогодні і жінка-«крик» може брати участь в уряді. Мешканці племені практикували сільське господарство і розводили корів, коней і свиней, як домашню худобу. «Крики» були відомі своїми кошиками, і заскленим глиняним посудом. Коли вони повинні були переїхати в Оклахому, жителі не могли отримати матеріали, які вони раніше використовували для деяких традиційних ремесел, таким чином, вони концентрувалися більше на інших ремеслах, таких як вишивка бісером. Вони зазвичай ховали своїх мертвих у квадратні ями під ліжком, де покійні залишалися лежати у своїх доміках.
Вбрання
Чоловіки племені носили пов'язки на стегнах і шкіряні вузькі штани. Кричанки носили спідниці з запахом і мантії, зроблені з замші або витканого волокна. Чоловіки спочатку не носили сорочок, але обидві статі носили плащі в більш прохолодну погоду. «Крики» також носили мокасини на ногах. Пізніше пристосували європейський костюм до свого власного характерного стилю, включаючи блузки, жакети й пишні спідниці, прикрашені стрічковою аплікацією.
Певні місця були присвячені мирним церемоніям і були відомі як "білі міста, ", в той час як інші, поміщені окремо для військових церемоніалів, були призначені як «червоні міста.» Щороку Зелений Фестиваль Зерна, був проведений в Пасковій, де розпалювали Священний Вогонь. Оскільки час минув, «Італва» почав поширюватися, і в кінці 1700-их будинки починали відокремлюватися милями зернових культур. Деякі почали будувати деревинні будинки з димарями, можливо заснованими на їх впливі європейців і їх схильності до будівельної техніки. Урядова структура племені «Крики» складалася з наступного: Керівник (або Mico), Помічник Керівника та Головного Спікера.
Примітки
- Мускоги [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 7 : Мікроклін — Олеум. — 526, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.
- Російсько-український словник: 160 тисяч слів / І. О. Анніна, Г. Н. Горюшина, І. С. Гнатюк, В. В. Жайворонок (кер. авт. кол.); За ред. В. В. Жайворонка; НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Абрис, 2003. — С. 426
Джерело
- Сайт племені «Крики» [ 19 червня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kriki abo kriki muskogi maskoki angl the Creek Muscogee Mvskoke korinnij amerikanskij narod na pivdennomu shodi SShA Samonazva maskoki Mvskoke Etnonim kriki pohodit vid angl creek strumok potik amerikanci tak nazivali odne z indianskih plemen sho zhilo na beregah richki kriki muskogi maskokiKilkist 50000 60000Areal SShA Alabama Oklahoma Blizki do inshi narodi muskogijskih mov alabami koushatti mikkosuki cheroki chikasavi choktavi seminoliMova krikska anglijskaReligiya protestanti inshi Movno nalezhat do muskogijskoyi movnoyi grupi IstoriyaDokolonialni SShA Kolonisti zarahovuvali krikiv do p yati civilizovanih plemen Vvazhayetsya sho maskoki buli plemenami budivelnikiv kurganiv missisipskoyi kulturi u 800 1500 rokah u stochishi richki Tennessi u shtatah Tennessi i Alabama i mozhlivo zv yazanimi z utinahika pivdennoyi Dzhordzhiyi Kriki buli konfederaciyeyu nastupnih plemen i bagato inshih Poselennya konfederaciyi buli nezalezhnimi i lezhali u suchasnih shtatah Tennessi Alabama i Dzhordzhiya naselennya yakoyi rozmovlyalo nezalezhnimi movami Anglijci prozvali krikami creek znachit strumok richechka indianske plem ya sho zhilo vzdovzh richki u Pivdennij Karolini Protyagom amerikanskoyi revolyuciyi verhni kriki stali na storonu anglijciv a nizhni voyuvali na storoni amerikanciv Pislya vijni ekspansiya na teritoriyu konfederaciyi kriki prodovzhilasya Okremi vozhdi poselen prodavali svoyu zemlyu kolonistam Lider krikiv O Gillivrej pidpisav 1780 roku u Nyu Jorku ugodu pro viznannya SShA nezalezhnosti krikskoyi derzhavi prote z jogo smertyu u 1793 roci ekspansiya prodovzhilasya U 1799 1832 rokah isnuvala nezalezhna derzhava shtat Muskogi zi stoliceyu u poselenni Mikasuke bilya suchasnoyi stolici Floridi Tallahassi u skladi muskogiv i seminoliv U 1812 1813 rokah vidbulasya gromadyanska Krikska vijna takozh vidoma yak Vijna Chervonih Palic Verhni kriki protestuvali proti civilizuvannya za planom Dzhordzha Vashingtona tomu voni napali na nizhni kriki Amerikanci nizhni kriki cheroki rozbili verhni kriki Buv pidpisanij mir za yakim voni pozbulisya 81 tis km Deyaki kriki vtekli v ispansku Floridu de voni ob yednalisya u tak zvanih seminoliv sho veli tri Seminolskih vijni u 1817 1858 rokah SuchasnistBilshist z narodu bula pereselena u rezervaciyi za Ugodoyu sliz 1834 roku Muskogi zhivut v Atmori na pivnichnomu shodi vid Mobila de mayut kazino i 16 ti poverhovij gotel Deyaki kriki zhivut u neoficijnih poselennyah u Floridi Bagato zhivut u pivdenno shidnih shtatah sered amerikanciv V Oklahomi isnuye Muskogi naciya z uryadom v Okmulgi Oklahoma sho maye 106 mln dolariv nacionalnogo byudzhetu maye 2400 robitnikiv pidtrimuye narodni ustanovi u 8 mi administrativnih rajonah volodiye pidpriyemstvami kazino u Talsi j Okmulgi Muskogi naciya zasnuvala dvorichnij indianskij koledzh v Okmulgi Narod tloptlokko zhive v Okima Oklahoma Narod kialigi zhive u Vetumka Oklahoma Zhitlo i pobutPlem ya kriki bulo osilim i zhilo u solom yanih hatinah ne u vigvamah yak kochovi plemena Voni pobuduvali svoyi budinki navkolo Paskovoj skladni ceremonialni centri yaki takozh vklyuchali znachni zemni piramidi Choloviki buli mislivcyami j inodi jshli na vijnu shob zahistiti sim yi Zhinki buli fermerami i takozh zrobili veliku chastinu turboti pro ditej i kulinariyi Obidvi stati brali uchast v rozpovidanni istorij hudozhnih robotah muzici i narodnij medicini U minulomu kerivnikom buv tilki cholovik ale sogodni i zhinka krik mozhe brati uchast v uryadi Meshkanci plemeni praktikuvali silske gospodarstvo i rozvodili koriv konej i svinej yak domashnyu hudobu Kriki buli vidomi svoyimi koshikami i zasklenim glinyanim posudom Koli voni povinni buli pereyihati v Oklahomu zhiteli ne mogli otrimati materiali yaki voni ranishe vikoristovuvali dlya deyakih tradicijnih remesel takim chinom voni koncentruvalisya bilshe na inshih remeslah takih yak vishivka biserom Voni zazvichaj hovali svoyih mertvih u kvadratni yami pid lizhkom de pokijni zalishalisya lezhati u svoyih domikah VbrannyaCholoviki plemeni nosili pov yazki na stegnah i shkiryani vuzki shtani Krichanki nosili spidnici z zapahom i mantiyi zrobleni z zamshi abo vitkanogo volokna Choloviki spochatku ne nosili sorochok ale obidvi stati nosili plashi v bilsh proholodnu pogodu Kriki takozh nosili mokasini na nogah Piznishe pristosuvali yevropejskij kostyum do svogo vlasnogo harakternogo stilyu vklyuchayuchi bluzki zhaketi j pishni spidnici prikrasheni strichkovoyu aplikaciyeyu Pevni miscya buli prisvyacheni mirnim ceremoniyam i buli vidomi yak bili mista v toj chas yak inshi pomisheni okremo dlya vijskovih ceremonialiv buli priznacheni yak chervoni mista Shoroku Zelenij Festival Zerna buv provedenij v Paskovij de rozpalyuvali Svyashennij Vogon Oskilki chas minuv Italva pochav poshiryuvatisya i v kinci 1700 ih budinki pochinali vidokremlyuvatisya milyami zernovih kultur Deyaki pochali buduvati derevinni budinki z dimaryami mozhlivo zasnovanimi na yih vplivi yevropejciv i yih shilnosti do budivelnoyi tehniki Uryadova struktura plemeni Kriki skladalasya z nastupnogo Kerivnik abo Mico Pomichnik Kerivnika ta Golovnogo Spikera PrimitkiMuskogi 21 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1982 T 7 Mikroklin Oleum 526 2 s 24 ark il il portr karti 1 ark s Rosijsko ukrayinskij slovnik 160 tisyach sliv I O Annina G N Goryushina I S Gnatyuk V V Zhajvoronok ker avt kol Za red V V Zhajvoronka NAN Ukrayini In t movoznavstva im O O Potebni K Abris 2003 S 426DzhereloSajt plemeni Kriki 19 chervnya 2022 u Wayback Machine