Не́від — велике мережеве , що складається з мережного полотна і канатів, що застосовується для ловлі риби у великих кількостях в річковому, озерному, прибережному і морському (океанічному) рибальстві. Принцип ловлі більшості неводів засновано на обгортанні скупчень риби і витягуванні сітки з уловом на берег або на борт судна. Основна відмінність невода від рибальських тенет полягає в тому, що невід — це рухливе знаряддя ловлі і дрібні вічка невода призначені для проціджування крізь нього води при вибірці, а не для заплутування в ній риби зябровими кришками. При вибірці невода спіймана риба залишається на мережевому полотні або скочується в спеціальний мішок в середній частині невода — матню, або куток.
За способом ловлення неводи поділяють на чотири типи — закидні неводи, обкидні неводи, донні неводи та ставні неводи — найрізноманітніша група, яку відносять до особливого типу стаціонарних прибережних знарядь ловлі — пасток. За місцем ловитви розрізняють неводи річкові, озерні і морські.
Закидні неводи
Відносяться до найстаріших знарядь ловлення й застосовуються при береговій ловлі, коли мережу поступово закидають з човна у вигляді дуги (вершиною спрямованою у протилежний від берега бік), а витягують на берег. Нині закидні неводи використовують переважно на таких як річки, озера і водосховища. У зимову пору закидні неводи опускають під лід через велику довгасту ополонку — мойну і потім простягають дугою за допомогою допоміжних дрібних лунок.
Обкидні неводи
Головним чином морські (іноді озерні) неводи, що застосовуються далеко від берега і обирані на облавок судна. Найпримітивнішими за конструкцією і способом ловлі є розпірні неводи, які зрідка застосовуються для риболовлі на мілководдях морів й озер. Їхня будова нагадує закидні неводи. Високопродуктивнішими знаряддями діяльної ловлі серед обкидних неводів, використовуваних удалині від берега, є кошелькові неводи. Принцип ловлення кошелькового неводу складається в обмітанні величезною мережевою стінкою навколо виявленого косяка риби і подальшому стягуванні нижньої частини невода на зразок кошеля або кисета. При цьому спіймана риба залишається всередині чаші неводу. Потім невід вибирають на облавок судна, а пійману рибу зливають в особливу частину невода, звану злив, або тирло, звідки її потім і вибирають.
Ставні неводи
Ставний невід — це стаціонарне рибальське знаряддя, принцип дії якого засновано на установленні на шляху риби нерухомої перешкоди «крила», яке спрямовує її до пастки. Висота бічних стінок пастки, як правило, досягає поверхні води. Довжина крила зазвичай коливається від 250 до 100 м. Ставні неводи використовують у великих водоймах і прибережному морському промислі лосося, мойви, оселедця, терпуги, корюшки, салака тощо. Риба, спіймана ставним неводом, залишається неушкодженою і довгий час зберігається живою всередині пастки. Крім того, ставні неводи застосовують на мулистому дні або при підлідної ловлі, коли використання інших засобів ловлення ускладнено. Основними недоліками ставного невода є складність збирання, дорожнеча великих неводів і схильність до руйнування при поганій погоді.
Донні неводи
Невеликі неводи, що застосовуються головним чином для прибережного донного озерного і морського ловлення з малих суден або з берега. До цієї підгрупи неводів відноситься мутни́к, або густий невід, майже тотожна з ним за будовою механізована черпа́чка й деякі інші знаряддя лову. За способом ловлі донні неводи ставляться до другої підгрупи відціжувальних знарядь ловлі — тральних знарядь ловлі, а за будовою і технікою ловлі займають проміжне положення між закидними неводами і донними тралами, представляючи собою мережевий мішок з короткими неводними крилами, матнею і кутком в центрі.
Донним неводом, як і закидним неводом, обмітають ділянку водойми з берега або з облавку судна, охоплюючи мережею з дуже довгими урізами (ваєрами) велику ділянку дна. Потім здійснюється вибірка і тяга невода за урізи (що досягають деколи довжини 1500—2000 м) за допомогою катеринки або власним ходом судна. Урізи, переміщаючись дном, скаламучують мул і пісок (звідси назва «мутник») і відлякують рибу, яка переміщається до центру обмітанного простору.
Мутники і механізовані черпачки застосовують для ловлі бичків в Азовському морі, снюрреводи — для промислу камбали, минтаю і тріски удалині від берега на морських банках у водах Далекого Сходу.
Див. також
Примітки
- (рос.) Войниканис-Мирский В. Н. (1983): Техника промышленного рыболовства. 4-е изд. перераб. и доп. М.: Легкая и пищевая пром-ть. 488 с.
- (рос.) . Интернет энциклопедия «Северная Пацифика». Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 20 липня 2014.
- (рос.) . Петроканат. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 20 липня 2014.
- Густи́й не́від на «Російсько-українські словники»
Література
- , Карышев Н. А. Рыболовство // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Невод // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- Матня // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 935. — 1000 екз.
- Частик // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Конструкція морських закидних неводів [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] ИнтерНевод (рос.)
- Установлення і експлуатація ставних неводів [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] ИнтерНевод (рос.)
- Способи установки ставних неводів [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] ИнтерНевод (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne vid velike merezheve sho skladayetsya z merezhnogo polotna i kanativ sho zastosovuyetsya dlya lovli ribi u velikih kilkostyah v richkovomu ozernomu priberezhnomu i morskomu okeanichnomu ribalstvi Princip lovli bilshosti nevodiv zasnovano na obgortanni skupchen ribi i vityaguvanni sitki z ulovom na bereg abo na bort sudna Osnovna vidminnist nevoda vid ribalskih tenet polyagaye v tomu sho nevid ce ruhlive znaryaddya lovli i dribni vichka nevoda priznacheni dlya procidzhuvannya kriz nogo vodi pri vibirci a ne dlya zaplutuvannya v nij ribi zyabrovimi krishkami Pri vibirci nevoda spijmana riba zalishayetsya na merezhevomu polotni abo skochuyetsya v specialnij mishok v serednij chastini nevoda matnyu abo kutok Nevid Nevid z 400 tonami stavridi Chili Za sposobom lovlennya nevodi podilyayut na chotiri tipi zakidni nevodi obkidni nevodi donni nevodi ta stavni nevodi najriznomanitnisha grupa yaku vidnosyat do osoblivogo tipu stacionarnih priberezhnih znaryad lovli pastok Za miscem lovitvi rozriznyayut nevodi richkovi ozerni i morski Zakidni nevodiVidnosyatsya do najstarishih znaryad lovlennya j zastosovuyutsya pri beregovij lovli koli merezhu postupovo zakidayut z chovna u viglyadi dugi vershinoyu spryamovanoyu u protilezhnij vid berega bik a vityaguyut na bereg Nini zakidni nevodi vikoristovuyut perevazhno na takih yak richki ozera i vodoshovisha U zimovu poru zakidni nevodi opuskayut pid lid cherez veliku dovgastu opolonku mojnu i potim prostyagayut dugoyu za dopomogoyu dopomizhnih dribnih lunok Obkidni nevodiGolovnim chinom morski inodi ozerni nevodi sho zastosovuyutsya daleko vid berega i obirani na oblavok sudna Najprimitivnishimi za konstrukciyeyu i sposobom lovli ye rozpirni nevodi yaki zridka zastosovuyutsya dlya ribolovli na milkovoddyah moriv j ozer Yihnya budova nagaduye zakidni nevodi Visokoproduktivnishimi znaryaddyami diyalnoyi lovli sered obkidnih nevodiv vikoristovuvanih udalini vid berega ye koshelkovi nevodi Princip lovlennya koshelkovogo nevodu skladayetsya v obmitanni velicheznoyu merezhevoyu stinkoyu navkolo viyavlenogo kosyaka ribi i podalshomu styaguvanni nizhnoyi chastini nevoda na zrazok koshelya abo kiseta Pri comu spijmana riba zalishayetsya vseredini chashi nevodu Potim nevid vibirayut na oblavok sudna a pijmanu ribu zlivayut v osoblivu chastinu nevoda zvanu zliv abo tirlo zvidki yiyi potim i vibirayut Stavni nevodiStavnij nevid ce stacionarne ribalske znaryaddya princip diyi yakogo zasnovano na ustanovlenni na shlyahu ribi neruhomoyi pereshkodi krila yake spryamovuye yiyi do pastki Visota bichnih stinok pastki yak pravilo dosyagaye poverhni vodi Dovzhina krila zazvichaj kolivayetsya vid 250 do 100 m Stavni nevodi vikoristovuyut u velikih vodojmah i priberezhnomu morskomu promisli lososya mojvi oseledcya terpugi koryushki salaka tosho Riba spijmana stavnim nevodom zalishayetsya neushkodzhenoyu i dovgij chas zberigayetsya zhivoyu vseredini pastki Krim togo stavni nevodi zastosovuyut na mulistomu dni abo pri pidlidnoyi lovli koli vikoristannya inshih zasobiv lovlennya uskladneno Osnovnimi nedolikami stavnogo nevoda ye skladnist zbirannya dorozhnecha velikih nevodiv i shilnist do rujnuvannya pri poganij pogodi Donni nevodiNeveliki nevodi sho zastosovuyutsya golovnim chinom dlya priberezhnogo donnogo ozernogo i morskogo lovlennya z malih suden abo z berega Do ciyeyi pidgrupi nevodiv vidnositsya mutni k abo gustij nevid majzhe totozhna z nim za budovoyu mehanizovana cherpa chka j deyaki inshi znaryaddya lovu Za sposobom lovli donni nevodi stavlyatsya do drugoyi pidgrupi vidcizhuvalnih znaryad lovli tralnih znaryad lovli a za budovoyu i tehnikoyu lovli zajmayut promizhne polozhennya mizh zakidnimi nevodami i donnimi tralami predstavlyayuchi soboyu merezhevij mishok z korotkimi nevodnimi krilami matneyu i kutkom v centri Donnim nevodom yak i zakidnim nevodom obmitayut dilyanku vodojmi z berega abo z oblavku sudna ohoplyuyuchi merezheyu z duzhe dovgimi urizami vayerami veliku dilyanku dna Potim zdijsnyuyetsya vibirka i tyaga nevoda za urizi sho dosyagayut dekoli dovzhini 1500 2000 m za dopomogoyu katerinki abo vlasnim hodom sudna Urizi peremishayuchis dnom skalamuchuyut mul i pisok zvidsi nazva mutnik i vidlyakuyut ribu yaka peremishayetsya do centru obmitannogo prostoru Mutniki i mehanizovani cherpachki zastosovuyut dlya lovli bichkiv v Azovskomu mori snyurrevodi dlya promislu kambali mintayu i triski udalini vid berega na morskih bankah u vodah Dalekogo Shodu Div takozhVolok ribalska sitka Primitki ros Vojnikanis Mirskij V N 1983 Tehnika promyshlennogo rybolovstva 4 e izd pererab i dop M Legkaya i pishevaya prom t 488 s ros Internet enciklopediya Severnaya Pacifika Arhiv originalu za 22 kvitnya 2019 Procitovano 20 lipnya 2014 ros Petrokanat Arhiv originalu za 12 serpnya 2014 Procitovano 20 lipnya 2014 Gusti j ne vid na Rosijsko ukrayinski slovniki Literatura Karyshev N A Rybolovstvo Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Nevod Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PosilannyaMatnya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 935 1000 ekz Chastik Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Konstrukciya morskih zakidnih nevodiv 4 bereznya 2016 u Wayback Machine InterNevod ros Ustanovlennya i ekspluataciya stavnih nevodiv 4 bereznya 2016 u Wayback Machine InterNevod ros Sposobi ustanovki stavnih nevodiv 4 bereznya 2016 u Wayback Machine InterNevod ros