Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Колісна ліра або ре́ля — старовинний струнний смичковий музичний інструмент, у якому роль смичка виконує колесо. Конструктивно близький херді-герді (англ. hurdy-gurdy). На трьох (іноді більше) струнах грають мелодію, притискаючи струни клавішами, а дві інші струни — бурдонні.
 | |
| Інші назви | сх.-укр. – «реля», «руля», «коза», «кобза»; галиц.-волин. – «лєра»; опільське – «лірва»; хьорді-ґьорді (англ. hurdy-gurdy); біл. лера; віель а ру (фр. vielle à roue — віела з колесом) |
|---|---|
| Класифікація | струнний музичний інструмент, смичковий музичний інструмент, хордофон |
| Класифікація Горнбостеля-Закса | 321.321-72 |
| Діапазон |  |
| Подібні інструменти | |
 Колісна ліра у Вікісховищі | |
Конструкція інструмента
Ліра має видовжений дерев'яний резонансний корпус, найчастіше глибокий, човно- або вісімкоподібний. Корпуси лір бувають також іншої форми: прямокутної із заокругленими кутами, овальної з ледь наміченою талією і найпоширенішої фігурної з гітарним або скрипковим профілем, який, проте, за пропорціями найбільше наближався до контрабаса.
Обидві деки, або «дейки», з'єднані між собою бічними стінками — «обручами» і внутрішніми перетинками для міцності та кращого звучання, робили найчастіше пласкими; у верхній дейці прорізали круглі чи фігурні отвори — «голосники». До верхньої частини корпусу приклеєно зроблену з окремих дощечок досить велику коробку — «шию», у бік якої вставлено довгі кілочки для накручування струн.
Ближче до нижньої частини корпусу на поперечнику — «зятьку» закріплено валок з дерев'яним коліщатком, що виконує роль нескінченного смичка. Через нижню боковинку корпусу валок виходить назовні, де на ньому прикріплюється ручка — «корба» з «троником» — пристосуванням, за допомогою якого крутять корбу, а через неї й коліща. Через проріз у верхній деці колесо невеликою частиною виходить назовні, де воно, для збереження свого гладкого відполірованого ободу від ушкоджень і дощу, прикривається дашком — «лубником» із загнутими краями — «поросиками».
Далі на верхній деці у поздовжньому напрямку прикріплено довгу вузьку коробку з клавішами — вузькими дерев'яними планками довільної кількості (від 4 до 13). Кожна клавіша на своєму зовнішньому кінці має потовщення — «зубчик», що допомагає йому після натискування пальцем негайно повертатися у вихідну позицію. На стрижні клавіші всередині коробки, де проходить і середня струна — «мелодія», «співаниця», «ринка» тощо, закріплено перпендикулярно встановлений поріжок — «тісьма» топірцевої форми. Клавіші, що всовуються всередину, торкаються цими поріжками середньої струни і вкорочують її довжину, змінюючи тим самим висоту звуку.
Зовні по обидва боки коробки проходять інші дві струни ліри: товща — бас і тонша — підбасок, або тенор, які разом із середньою струною закріплюються на підгрифі внизу ліри. Усі струни щільно прилягають до колеса і при його обертанні починають звучати, причому на середній струні за допомогою клавіш ведеться мелодія, а обидві бічні струни, настроєні у квінту, створюють незмінну гармонійну основу цієї мелодії.
З історії ліри
На думку музикознавців, колісна ліра походить від примітивного давньогрецького інструмента за назвою монохорді, що мав одну струну та клавіш, який пересувався вздовж неї.
У IX сторіччі в Західній Європі вже був відомий більш схожий на ліру органіструм — інструмент з вісьмома клавішами і колесом замість смичка. Він був, проте, настільки великий та громіздкий, що потребував двох виконавців: перший прокручував колесо, другий — натискав на клавіші. Траплялися й різновиди: з колесом, але без клавіатури, з клавіатурою та смичком, який замінював колесо.
Відтоді колісна ліра потроху набувала сучасних рис. До XV сторіччя нею охоче користувалися французькі мандрівні поети-музиканти. У Німеччині цей інструмент прибрав презирливих назв — жебрацька або мужицька ліра, а на картині видатного англійського художника Вільяма Гоґарта «Ярмарок у Саутворку», створеній 1733 року, ліру навіть зображено у ярмарковому середовищі.
Того ж XVIII сторіччя у Франції виникає зацікавлення цим нескладним за конструкцією і прийомами гри інструментом. Над його поліпшенням і оздобленням працюють найкращі музичні майстри, котрі вдосконалюють механізм та акустику, розширюють до двох октав і навіть хроматизують звукоряд. З'являються підручники, а також виконавці-віртуози — Ларош, Батон, Шедевіль (Chédeville), Готтетер (Hotteterre). Вони усолоджують своєю грою слух вельможного панства, а композитори, і серед них великі Йозеф Гайдн, Антоніо Вівальді й Леопольд Моцарт, створюють для ліри концерти, сонати, дуети й концертні п'єси.
Сучасні виконавці на колісній лірі — Жіль Шабена (Gilles Chabenat) та Валентин Кластрієр (Valentin Clastrier) з Франції, Албан Фауст (Alban Faust) зі Швеції, та організатор фестивалів ліри й волинки в Німеччині Курт Райхманн. Серед сучасних західноєвропейських модифікацій колісної ліри — електро-ліра (ліра з електричним або п'єзокерамічним звукознімачем) та MIDI-ліра.
Невідомо, як опинилась ліра серед східнослов'янських народних інструментів, але відомо, що в XVI та на початку XVII століття вона була вже поширена на українських землях, на західній Московії та Білій Русі. Інструмент цей серед білорусів не тільки прибрав тотожні російським і українським назви «ліра», «реля», але й такі ймення як «кобза» і «бандура». Очевидно, терміни «кобза» і «бандура» були запозичені білорусами від українців, які використовували їх, як назви багатострунних щипкових інструментів. Ці інструменти, подібно до ліри у білорусів, були постійними супутниками мандрівних співців. Тож не дивно, що в районах найтісніших контактів двох народів назви українських інструментів були за асоціацією перенесені на білоруську ліру. В російських землях ліра побутувала здебільшого в західних губерніях, у місцях компактного проживання етнічних українців а також серед донського козацтва, де відома під назвою «релєй» (що теж схоже на українську назву «реля» й німецьку «дреляєр» (нім. drehleier)
Ліра за нашого часу
Нині конструкції інструмента успішно розробляються музичними майстрами. В Україні одну з найдосконаліших сучасних лір запропонував миргородський майстер Іван Скляр. Зберігши своєрідність тембрального забарвлення історичної ліри і загальні принципи виконання, І. Скляр створив удосконалений зразок дев'ятиструнної ліри, змінив конструкцію так, що в кожної струни за допомогою клавішів видобувається, крім її основного звуку, два наступних звуки хроматичного звукоряду. Настроєні струни на цій лірі по малих терціях, що дає змогу відтворювати, окрім мелодії, три-, чотири- і п'ятизвукові акорди. Справдилось передбачення Гната Хоткевича, який ще 1930 року, відкидаючи закиди скептиків, оптимістично писав: «В наші часи ми перебуваємо напередодні того, що ліра коли не ввійде до симфонічної оркестри, то в усякім разі до оркестри народних українських інструментів».
Відродження лірницьких традицій
Відродження традиційного лірництва — це відродження традицій виготовлення інструменту, відновлення традиційного репертуару й вивчення традиційного способу життя лірників — цехового устрою, неписаних законів і правил етикету, традиційних форм концертної діяльності тощо. Лірники в старі часи мали свої цехи й гурти, в яких обирали старшину, мали учнів, мали величезний авторитет у народі.
З початку 1980-х років відродилося виготовлення колісних лір, почали відроджуватися цехові й виконавські традиції. Зокрема велика реконструкторська робота була проведена майстрами й науковцями Київського кобзарського цеху — першим панмайстром цеху й головним реконструктором музичних інструментів Миколою Будником, головою Львівського лірницького цеху доктором наук професором Михайлом Хаєм і нинішнім головою Київського кобзарського цеху Миколою Товкайлом. Після смерті Миколи Будника його справа продовжилася і колісні ліри виготовляють його учні: Олександр Кіт, Руслан Козленко, Павло Зубченко, Іван Кушнір, Юрко Кочержинський та інші.
Серед сучасних традиційних виконавців на колісній лірі: відомий кінорежисер Олесь Санін, Народний артист України, лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко, Заслужений артист України Тарас Силенко, учасник гурту Torban Юрко Дворник, гурт Джалапіта (гурт) та Гордій Старух.
З 2008 року проводиться фестиваль «Кобзарська Трійця», на якому відвідувачі знайомляться з традиційним лірницьким репертуаром, виготовленням лір, науковими працями з лірництва й кобзарства. Проходять також фестивалі «Лірницька Покрова» в Рівному й у Луцьку.
Галерея
-
![image]()
Лірник український -
![image]()
Лірник Тиміш з-під Полтави -
![image]()
-
![image]()
Подільський лірник -
![image]()
лірник Гіполіт Липинський -
![image]()
1926 -
![image]()
Харків 1902 -
![image]()
Харків -
![image]()
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 11 листопада 2020.
- Музыкальная энциклопедия, 1976.
- Schlesinger, Kathleen (1911). "Vielle". In Chisholm, Hugh (ed.). Encyclopædia Britannica. Vol. 28 (11th ed.). Cambridge University Press. p. 50
- Реля // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Реля // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Джерела
- журнал «Наука і суспільство», 03.1984, стор. 48, 49
- Черкаський Л. М. — Українські народні музичні інструменти — Київ «Техніка», 2003
Посилання
- Ліра // Українська музична енциклопедія. Том 3 / Національна академія наук України. Інститут Мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. — Київ, 2011. — С. 156—158.
- Українська ліра [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 848. — 1000 екз.
- Музей Театрального, Музичного і Кіномистецтва України [ 7 листопада 2004 у Wayback Machine.]
- Київський кобзарський цех (Україна) [ 17 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Псальма «Ой нема-нема правдоньки на світі» у виконанні сліпого лірника [ 17 грудня 2015 у Wayback Machine.] фрагмент фільму «Вечори на хуторі біля Диканьки», 1961 р.
 | Це незавершена стаття про музичні інструменти. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lira znachennya Kolisna lira abo re lya starovinnij strunnij smichkovij muzichnij instrument u yakomu rol smichka vikonuye koleso Konstruktivno blizkij herdi gerdi angl hurdy gurdy Na troh inodi bilshe strunah grayut melodiyu pritiskayuchi struni klavishami a dvi inshi struni burdonni Kolisna liraKolisna liraKolisna liraInshi nazvi sh ukr relya rulya koza kobza galic volin lyera opilske lirva hordi gordi angl hurdy gurdy bil lera viel a ru fr vielle a roue viela z kolesom Klasifikaciya strunnij muzichnij instrument smichkovij muzichnij instrument hordofonKlasifikaciya Gornbostelya Zaksa 321 321 72DiapazonPodibni instrumenti organistrum nikelharpa skripka Kolisna lira u Vikishovishi Lira yiyi skladovi i yihni narodni nazvi Ilyustraciya z chasopisu Kievskaya starina 1884 r Zigmunt Ajdukevich Malyunok do 24 tomnoyi kulturnoyi enciklopediyi Avstro Ugorska monarhiya v slovah ta malyunkah T 19 Galichina 1898Konstrukciya instrumentaLira maye vidovzhenij derev yanij rezonansnij korpus najchastishe glibokij chovno abo visimkopodibnij Korpusi lir buvayut takozh inshoyi formi pryamokutnoyi iz zaokruglenimi kutami ovalnoyi z led namichenoyu taliyeyu i najposhirenishoyi figurnoyi z gitarnim abo skripkovim profilem yakij prote za proporciyami najbilshe nablizhavsya do kontrabasa Obidvi deki abo dejki z yednani mizh soboyu bichnimi stinkami obruchami i vnutrishnimi peretinkami dlya micnosti ta krashogo zvuchannya robili najchastishe plaskimi u verhnij dejci prorizali krugli chi figurni otvori golosniki Do verhnoyi chastini korpusu prikleyeno zroblenu z okremih doshechok dosit veliku korobku shiyu u bik yakoyi vstavleno dovgi kilochki dlya nakruchuvannya strun Blizhche do nizhnoyi chastini korpusu na poperechniku zyatku zakripleno valok z derev yanim kolishatkom sho vikonuye rol neskinchennogo smichka Cherez nizhnyu bokovinku korpusu valok vihodit nazovni de na nomu prikriplyuyetsya ruchka korba z tronikom pristosuvannyam za dopomogoyu yakogo krutyat korbu a cherez neyi j kolisha Cherez proriz u verhnij deci koleso nevelikoyu chastinoyu vihodit nazovni de vono dlya zberezhennya svogo gladkogo vidpolirovanogo obodu vid ushkodzhen i doshu prikrivayetsya dashkom lubnikom iz zagnutimi krayami porosikami Dali na verhnij deci u pozdovzhnomu napryamku prikripleno dovgu vuzku korobku z klavishami vuzkimi derev yanimi plankami dovilnoyi kilkosti vid 4 do 13 Kozhna klavisha na svoyemu zovnishnomu kinci maye potovshennya zubchik sho dopomagaye jomu pislya natiskuvannya palcem negajno povertatisya u vihidnu poziciyu Na strizhni klavishi vseredini korobki de prohodit i serednya struna melodiya spivanicya rinka tosho zakripleno perpendikulyarno vstanovlenij porizhok tisma topircevoyi formi Klavishi sho vsovuyutsya vseredinu torkayutsya cimi porizhkami serednoyi struni i vkorochuyut yiyi dovzhinu zminyuyuchi tim samim visotu zvuku Zovni po obidva boki korobki prohodyat inshi dvi struni liri tovsha bas i tonsha pidbasok abo tenor yaki razom iz serednoyu strunoyu zakriplyuyutsya na pidgrifi vnizu liri Usi struni shilno prilyagayut do kolesa i pri jogo obertanni pochinayut zvuchati prichomu na serednij struni za dopomogoyu klavish vedetsya melodiya a obidvi bichni struni nastroyeni u kvintu stvoryuyut nezminnu garmonijnu osnovu ciyeyi melodiyi Z istoriyi liriNa dumku muzikoznavciv kolisna lira pohodit vid primitivnogo davnogreckogo instrumenta za nazvoyu monohordi sho mav odnu strunu ta klavish yakij peresuvavsya vzdovzh neyi U IX storichchi v Zahidnij Yevropi vzhe buv vidomij bilsh shozhij na liru organistrum instrument z vismoma klavishami i kolesom zamist smichka Vin buv prote nastilki velikij ta gromizdkij sho potrebuvav dvoh vikonavciv pershij prokruchuvav koleso drugij natiskav na klavishi Traplyalisya j riznovidi z kolesom ale bez klaviaturi z klaviaturoyu ta smichkom yakij zaminyuvav koleso Barelyef kafedralnogo soboru Santyago de Kompastella Santiago de Compostela Zobrazhennya dvoh monahiv z organistrumom Priblizno HII st Vidtodi kolisna lira potrohu nabuvala suchasnih ris Do XV storichchya neyu ohoche koristuvalisya francuzki mandrivni poeti muzikanti U Nimechchini cej instrument pribrav prezirlivih nazv zhebracka abo muzhicka lira a na kartini vidatnogo anglijskogo hudozhnika Vilyama Gogarta Yarmarok u Sautvorku stvorenij 1733 roku liru navit zobrazheno u yarmarkovomu seredovishi Togo zh XVIII storichchya u Franciyi vinikaye zacikavlennya cim neskladnim za konstrukciyeyu i prijomami gri instrumentom Nad jogo polipshennyam i ozdoblennyam pracyuyut najkrashi muzichni majstri kotri vdoskonalyuyut mehanizm ta akustiku rozshiryuyut do dvoh oktav i navit hromatizuyut zvukoryad Z yavlyayutsya pidruchniki a takozh vikonavci virtuozi Larosh Baton Shedevil Chedeville Gotteter Hotteterre Voni usolodzhuyut svoyeyu groyu sluh velmozhnogo panstva a kompozitori i sered nih veliki Jozef Gajdn Antonio Vivaldi j Leopold Mocart stvoryuyut dlya liri koncerti sonati dueti j koncertni p yesi Francuzka lira Majstra Luve Louvet 1750 roku Suchasni vikonavci na kolisnij liri Zhil Shabena Gilles Chabenat ta Valentin Klastriyer Valentin Clastrier z Franciyi Alban Faust Alban Faust zi Shveciyi ta organizator festivaliv liri j volinki v Nimechchini Kurt Rajhmann Sered suchasnih zahidnoyevropejskih modifikacij kolisnoyi liri elektro lira lira z elektrichnim abo p yezokeramichnim zvukoznimachem ta MIDI lira MIDI lira MidiGurdy Nevidomo yak opinilas lira sered shidnoslov yanskih narodnih instrumentiv ale vidomo sho v XVI ta na pochatku XVII stolittya vona bula vzhe poshirena na ukrayinskih zemlyah na zahidnij Moskoviyi ta Bilij Rusi Instrument cej sered bilorusiv ne tilki pribrav totozhni rosijskim i ukrayinskim nazvi lira relya ale j taki jmennya yak kobza i bandura Ochevidno termini kobza i bandura buli zapozicheni bilorusami vid ukrayinciv yaki vikoristovuvali yih yak nazvi bagatostrunnih shipkovih instrumentiv Ci instrumenti podibno do liri u bilorusiv buli postijnimi suputnikami mandrivnih spivciv Tozh ne divno sho v rajonah najtisnishih kontaktiv dvoh narodiv nazvi ukrayinskih instrumentiv buli za asociaciyeyu pereneseni na bilorusku liru V rosijskih zemlyah lira pobutuvala zdebilshogo v zahidnih guberniyah u miscyah kompaktnogo prozhivannya etnichnih ukrayinciv a takozh sered donskogo kozactva de vidoma pid nazvoyu relyej sho tezh shozhe na ukrayinsku nazvu relya j nimecku drelyayer nim drehleier Lira za nashogo chasuNini konstrukciyi instrumenta uspishno rozroblyayutsya muzichnimi majstrami V Ukrayini odnu z najdoskonalishih suchasnih lir zaproponuvav mirgorodskij majster Ivan Sklyar Zberigshi svoyeridnist tembralnogo zabarvlennya istorichnoyi liri i zagalni principi vikonannya I Sklyar stvoriv udoskonalenij zrazok dev yatistrunnoyi liri zminiv konstrukciyu tak sho v kozhnoyi struni za dopomogoyu klavishiv vidobuvayetsya krim yiyi osnovnogo zvuku dva nastupnih zvuki hromatichnogo zvukoryadu Nastroyeni struni na cij liri po malih terciyah sho daye zmogu vidtvoryuvati okrim melodiyi tri chotiri i p yatizvukovi akordi Spravdilos peredbachennya Gnata Hotkevicha yakij she 1930 roku vidkidayuchi zakidi skeptikiv optimistichno pisav V nashi chasi mi perebuvayemo naperedodni togo sho lira koli ne vvijde do simfonichnoyi orkestri to v usyakim razi do orkestri narodnih ukrayinskih instrumentiv Vidrodzhennya lirnickih tradicijNezryachij lirnik Lajosh Molnar Lviv Na festivali Kobzarska Trijcya graye na starovinnij nimeckij liri XVII st yaku rekonstrujovav vidomij nimeckij majster narodnih instrumentiv Kurt Rajhmann Vidrodzhennya tradicijnogo lirnictva ce vidrodzhennya tradicij vigotovlennya instrumentu vidnovlennya tradicijnogo repertuaru j vivchennya tradicijnogo sposobu zhittya lirnikiv cehovogo ustroyu nepisanih zakoniv i pravil etiketu tradicijnih form koncertnoyi diyalnosti tosho Lirniki v stari chasi mali svoyi cehi j gurti v yakih obirali starshinu mali uchniv mali velicheznij avtoritet u narodi Z pochatku 1980 h rokiv vidrodilosya vigotovlennya kolisnih lir pochali vidrodzhuvatisya cehovi j vikonavski tradiciyi Zokrema velika rekonstruktorska robota bula provedena majstrami j naukovcyami Kiyivskogo kobzarskogo cehu pershim panmajstrom cehu j golovnim rekonstruktorom muzichnih instrumentiv Mikoloyu Budnikom golovoyu Lvivskogo lirnickogo cehu doktorom nauk profesorom Mihajlom Hayem i ninishnim golovoyu Kiyivskogo kobzarskogo cehu Mikoloyu Tovkajlom Pislya smerti Mikoli Budnika jogo sprava prodovzhilasya i kolisni liri vigotovlyayut jogo uchni Oleksandr Kit Ruslan Kozlenko Pavlo Zubchenko Ivan Kushnir Yurko Kocherzhinskij ta inshi Sered suchasnih tradicijnih vikonavciv na kolisnij liri vidomij kinorezhiser Oles Sanin Narodnij artist Ukrayini lider gurtu Horeya kozacka Taras Kompanichenko Zasluzhenij artist Ukrayini Taras Silenko uchasnik gurtu Torban Yurko Dvornik gurt Dzhalapita gurt ta Gordij Staruh Z 2008 roku provoditsya festival Kobzarska Trijcya na yakomu vidviduvachi znajomlyatsya z tradicijnim lirnickim repertuarom vigotovlennyam lir naukovimi pracyami z lirnictva j kobzarstva Prohodyat takozh festivali Lirnicka Pokrova v Rivnomu j u Lucku GalereyaLirnik ukrayinskij Lirnik Timish z pid Poltavi Podilskij lirnik lirnik Gipolit Lipinskij 1926 Harkiv 1902 Harkiv Pam yatna moneta NBU prisvyachena liriDiv takozhKritska liraPrimitki Arhiv originalu za 19 sichnya 2021 Procitovano 11 listopada 2020 Muzykalnaya enciklopediya 1976 Schlesinger Kathleen 1911 Vielle In Chisholm Hugh ed Encyclopaedia Britannica Vol 28 11th ed Cambridge University Press p 50 Relya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Relya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Dzherelazhurnal Nauka i suspilstvo 03 1984 stor 48 49 Cherkaskij L M Ukrayinski narodni muzichni instrumenti Kiyiv Tehnika 2003PosilannyaLira Ukrayinska muzichna enciklopediya Tom 3 Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Institut Mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo Kiyiv 2011 S 156 158 Ukrayinska lira 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 848 1000 ekz Muzej Teatralnogo Muzichnogo i Kinomistectva Ukrayini 7 listopada 2004 u Wayback Machine Kiyivskij kobzarskij ceh Ukrayina 17 grudnya 2021 u Wayback Machine Psalma Oj nema nema pravdonki na sviti u vikonanni slipogo lirnika 17 grudnya 2015 u Wayback Machine fragment filmu Vechori na hutori bilya Dikanki 1961 r Ce nezavershena stattya pro muzichni instrumenti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi