Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хроматизм в музиці — інтервальна система, в основі якої лежить півтон. В історії музики розрізняють хроматизм у давньогрецькій та новій європейській інтервальній системах.
Хроматизм (визначення). Види хроматичних звуків Хроматизм і вводнотонність
Протягом XVIII—XIX ст. в європейській музиці домінуючу роль займали семиступеневі діатонічні лади мажору та мінору. Однак в кінці XVIII на початку XIX, а особливо з другої половини ХІХ ст., в творчості різних композиторів помітною стає тенденція до збагачення і розширення виразних можливостей діатонічних ладів. Все частіше в музиці з'являються хроматично змінені ступені (підвищені та понижені на хроматичний півтон). І усіляка зміна висоти будь-якої з семи ступенів ладу (тобто підвищення або пониження їх на півтона за допомогою неключових знаків альтерації) є явищем хроматичного порядку. Взагалі, хроматизмом (від гр. chromatos — колір, фарба) називається півтонова видозміна діатонічних ступенів ладу. В результаті в діатоніку включаються додаткові тони, які не виконують самостійної функції, а співіснують з основними ступенями як їх варіанти. В мелодичному русі розрізняють два види хроматичних звуків:
- прохідні, взяті між двома сусідніми діатонічними ступенями, що знаходяться в цілотонному співвідношенні;
- допоміжні, взяті на півтона вище (верхні допоміжні) або нижче (нижні допоміжні) будь-якого діатонічного ступеня між ним та його повторенням .
Хроматичні тони виникають як увідні з сусідніми діатонічними ступенями. Усвідомлення увіднотонності — одна із важливіших умов точного і виразного інтонування голосом і на інструменті із нефіксованою висотою (скрипка, віолончель). По значенню в музичній тканині розрізняють: — мелодичний хроматизм, який сприяє розцвічуванню перш за все мелодичної лінії за рахунок використання хроматичних прохідних та допоміжних звуків в тому чи іншому голосі — гармонічний хроматизм, пов'язаний із загостренням існуючих чи утворенні нових ладофункційних тяжінь, які виявляються перш за все в гармонії в акордових засобах .
Хроматична гама і її правопис
Гама, звуки якої розташовані послідовно за півтонами вгору або вниз, називається хроматичною гамою. У межах октави повна хроматична гама має 12 звуків. Вона не утворює самостійного ладу, а є різновидом мажору та мінору, звукоряд яких включає крім основних ступенів їх підвищені та понижені варіанти.
Правопис хроматичної гами.
- 1. Хроматична гама нотується із урахуванням звукоряду діатонічного мажору та мінору, ступені якого завжди залишаються незмінними .
- 2. В мажорній хроматичній гамі: — при русі вверх основні ступені підвищуються на півтону, за винятком III ст. (півтонова відстань) та VI, замість якого понижується VII ст.; — у низхідному русі основні ступені понижуються на півтону, за винятком V ст., замість якого підвищується IV.
- 3. В мінорній хроматичній гамі при русі вверх і вниз незмінними залишаються I і V ст. ладу .
Нотація висхідної мажорної гами збігається з висхідним паралельним мінором . Правопис низхідної хроматичної гами мінору збігається з низхідним однойменним мажором. У висхідному русі кожний підвищений ступінь сприймається як напружений увідний тон — терція D7 або пріма VII7 до тональності I ст. спорідненості, тризвук якої будується на наступному щаблі основного звукоряду . Саме тому в мажорі VI ст., а в мінорі — I ст. ладу не підвищуються. В низхідному русі усілякий понижений ступінь розглядається як септима D7 (IV ст.) чи як септима зм .VII 7 (VI ст.) у відповідних споріднених тональностях . Цей звук повинен розв'язуватись ходом на пів тону вниз в квінту тризвуку спорідненої тональності. Тому в мажорі V ст. ладу, а в мінорі VII ст. не понижуються. Тим не менше в музиці ХІХ і особливо ХХ ст. зустрічаються випадки і більш вільної нотації деяких звуків у відрізках хроматичної гами (у випадку нотації паралелізма голосів по півтонам, для наочності запису та зручності читання нот.)
«Хроматичними» інтервалами вважаються інтервали, що утворюються сім'ю квінтовими кроками і більше:
- Збільшена прима (і зменшена октава);
- Збільшена квінта (та зменшена кварта);
- Збільшена секунда (і зменшена септима);
- Збільшена секста (і зменшена терція);
- Збільшена терція (і зменшена секста).
У ладовому контексті мажорно-мінорної тональності хроматичні інтервали надають мелодії підвищену експресію, а тональній гармонії (наприклад, акорди) — загострену функціональну динаміку.
Див. також
Література
- Барский В. . Хроматика как категория музыкального мышления // Laudamus. К 60-летию Ю. Н. Холопова.- М., 1992, с.114-120.
- Barsky, Vladimir. Chromaticism. N.Y.: Routledge, 1996.
- Холопов Ю. Н. Гармония. Теоретический курс. М., 2003.
- Музыкально-теоретические системы. Учебник для историко-теоретических и композиторских факультетов музыкальных вузов. М., 2006.
- Б . Алексеев . А . Мясоедов . Элементарная теория музыки .М . Музыка . 1986 (стр. 189—195,198 — 201)
- Л . Красинская. В. Уткин . Элементарная теория музыки .М . Музыка . 1983 (стр. 177—186).
- А . Л . Островский . Курс теории музыки . Л . Музыка . 1978 (стр. 95 — 103).
- Г.А .Смаглій .Л. В. Маловик Основи теорії музики . Харків «Факт». 2001 (стор.292 — 299).
Джерела
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — . (html-пошук по словнику, djvu)
- Холопов Ю. Н. Хроматизм // Музыкальный энциклопедический словарь. М., 1990, сс.606-607.
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (червень 2018) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hromatizm v muzici intervalna sistema v osnovi yakoyi lezhit pivton V istoriyi muziki rozriznyayut hromatizm u davnogreckij ta novij yevropejskij intervalnij sistemah Hromatizm viznachennya Vidi hromatichnih zvukiv Hromatizm i vvodnotonnistProtyagom XVIII XIX st v yevropejskij muzici dominuyuchu rol zajmali semistupenevi diatonichni ladi mazhoru ta minoru Odnak v kinci XVIII na pochatku XIX a osoblivo z drugoyi polovini HIH st v tvorchosti riznih kompozitoriv pomitnoyu staye tendenciya do zbagachennya i rozshirennya viraznih mozhlivostej diatonichnih ladiv Vse chastishe v muzici z yavlyayutsya hromatichno zmineni stupeni pidvisheni ta ponizheni na hromatichnij pivton I usilyaka zmina visoti bud yakoyi z semi stupeniv ladu tobto pidvishennya abo ponizhennya yih na pivtona za dopomogoyu neklyuchovih znakiv alteraciyi ye yavishem hromatichnogo poryadku Vzagali hromatizmom vid gr chromatos kolir farba nazivayetsya pivtonova vidozmina diatonichnih stupeniv ladu V rezultati v diatoniku vklyuchayutsya dodatkovi toni yaki ne vikonuyut samostijnoyi funkciyi a spivisnuyut z osnovnimi stupenyami yak yih varianti V melodichnomu rusi rozriznyayut dva vidi hromatichnih zvukiv prohidni vzyati mizh dvoma susidnimi diatonichnimi stupenyami sho znahodyatsya v cilotonnomu spivvidnoshenni dopomizhni vzyati na pivtona vishe verhni dopomizhni abo nizhche nizhni dopomizhni bud yakogo diatonichnogo stupenya mizh nim ta jogo povtorennyam Hromatichni toni vinikayut yak uvidni z susidnimi diatonichnimi stupenyami Usvidomlennya uvidnotonnosti odna iz vazhlivishih umov tochnogo i viraznogo intonuvannya golosom i na instrumenti iz nefiksovanoyu visotoyu skripka violonchel Po znachennyu v muzichnij tkanini rozriznyayut melodichnij hromatizm yakij spriyaye rozcvichuvannyu persh za vse melodichnoyi liniyi za rahunok vikoristannya hromatichnih prohidnih ta dopomizhnih zvukiv v tomu chi inshomu golosi garmonichnij hromatizm pov yazanij iz zagostrennyam isnuyuchih chi utvorenni novih ladofunkcijnih tyazhin yaki viyavlyayutsya persh za vse v garmoniyi v akordovih zasobah Hromatichna gama i yiyi pravopisGama zvuki yakoyi roztashovani poslidovno za pivtonami vgoru abo vniz nazivayetsya hromatichnoyu gamoyu U mezhah oktavi povna hromatichna gama maye 12 zvukiv Vona ne utvoryuye samostijnogo ladu a ye riznovidom mazhoru ta minoru zvukoryad yakih vklyuchaye krim osnovnih stupeniv yih pidvisheni ta ponizheni varianti Pravopis hromatichnoyi gami 1 Hromatichna gama notuyetsya iz urahuvannyam zvukoryadu diatonichnogo mazhoru ta minoru stupeni yakogo zavzhdi zalishayutsya nezminnimi 2 V mazhornij hromatichnij gami pri rusi vverh osnovni stupeni pidvishuyutsya na pivtonu za vinyatkom III st pivtonova vidstan ta VI zamist yakogo ponizhuyetsya VII st u nizhidnomu rusi osnovni stupeni ponizhuyutsya na pivtonu za vinyatkom V st zamist yakogo pidvishuyetsya IV 3 V minornij hromatichnij gami pri rusi vverh i vniz nezminnimi zalishayutsya I i V st ladu Notaciya vishidnoyi mazhornoyi gami zbigayetsya z vishidnim paralelnim minorom Pravopis nizhidnoyi hromatichnoyi gami minoru zbigayetsya z nizhidnim odnojmennim mazhorom U vishidnomu rusi kozhnij pidvishenij stupin sprijmayetsya yak napruzhenij uvidnij ton terciya D7 abo prima VII7 do tonalnosti I st sporidnenosti trizvuk yakoyi buduyetsya na nastupnomu shabli osnovnogo zvukoryadu Same tomu v mazhori VI st a v minori I st ladu ne pidvishuyutsya V nizhidnomu rusi usilyakij ponizhenij stupin rozglyadayetsya yak septima D7 IV st chi yak septima zm VII 7 VI st u vidpovidnih sporidnenih tonalnostyah Cej zvuk povinen rozv yazuvatis hodom na piv tonu vniz v kvintu trizvuku sporidnenoyi tonalnosti Tomu v mazhori V st ladu a v minori VII st ne ponizhuyutsya Tim ne menshe v muzici HIH i osoblivo HH st zustrichayutsya vipadki i bilsh vilnoyi notaciyi deyakih zvukiv u vidrizkah hromatichnoyi gami u vipadku notaciyi paralelizma golosiv po pivtonam dlya naochnosti zapisu ta zruchnosti chitannya not Hromatichnimi intervalami vvazhayutsya intervali sho utvoryuyutsya sim yu kvintovimi krokami i bilshe Zbilshena prima i zmenshena oktava Zbilshena kvinta ta zmenshena kvarta Zbilshena sekunda i zmenshena septima Zbilshena seksta i zmenshena terciya Zbilshena terciya i zmenshena seksta U ladovomu konteksti mazhorno minornoyi tonalnosti hromatichni intervali nadayut melodiyi pidvishenu ekspresiyu a tonalnij garmoniyi napriklad akordi zagostrenu funkcionalnu dinamiku Div takozhHromatichna gamaLiteraturaBarskij V Hromatika kak kategoriya muzykalnogo myshleniya Laudamus K 60 letiyu Yu N Holopova M 1992 s 114 120 Barsky Vladimir Chromaticism N Y Routledge 1996 Holopov Yu N Garmoniya Teoreticheskij kurs M 2003 Muzykalno teoreticheskie sistemy Uchebnik dlya istoriko teoreticheskih i kompozitorskih fakultetov muzykalnyh vuzov M 2006 B Alekseev A Myasoedov Elementarnaya teoriya muzyki M Muzyka 1986 str 189 195 198 201 L Krasinskaya V Utkin Elementarnaya teoriya muzyki M Muzyka 1983 str 177 186 A L Ostrovskij Kurs teorii muzyki L Muzyka 1978 str 95 103 G A Smaglij L V Malovik Osnovi teoriyi muziki Harkiv Fakt 2001 stor 292 299 DzherelaYurij Yucevich Muzika slovnik dovidnik Ternopil 2003 404 s ISBN 966 7924 10 6 html poshuk po slovniku djvu Holopov Yu N Hromatizm Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar M 1990 ss 606 607 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti cherven 2018