Че́хія (чеськ. Česko), офіційна назва — Че́ська Респу́бліка (чеськ. Česká republika; абревіатура ЧР — чеськ. ČR), раніше відома як Богемія (лат. Bohemia, чеськ. Čechy) — держава в центральній Європі без виходу до моря, що межує на півночі і заході з Німеччиною, на північному сході — з Польщею, на південному сході — зі Словаччиною, на півдні — з Австрією, що робить її однією з двох, разом із Люксембургом, країною-членом Європейського Союзу, які повністю оточені ЄС. Країна має горбистий ландшафт, що займає площу 78 866 км² з переважно помірним континентальним та морським кліматами. Чеська Республіка — унітарна демократична республіка, де проживає 10,6 мільйонів жителів. Її столиця та найбільше місто — Прага, з 1,3 млн жителів; інші великі міста — Брно, Острава, Оломоуць та Пльзень. Основні річки: Морава, Лабе (Ельба), Влтава, Сазава.
Чеська Республіка | |||||
| |||||
Девіз: Pravda vítězí. (Правда переможе) | |||||
Гімн: (Kde domov můj?)
| |||||
Столиця (та найбільше місто) | Прага country H G O | ||||
Офіційні мови | Чеська | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | унітарна конституційна парламентська республіка | ||||
- Президент | Петр Павел | ||||
- Прем'єр-міністр | Петр Фіала | ||||
Формування | |||||
- Чеське князівство | 870 | ||||
- Богемське королівство | 1198 | ||||
- Чехословаччина | 28 жовтня 1918 | ||||
- Оксамитове розлучення | 1 січня 1993 | ||||
- вступ до НАТО | 12 березня 1999 | ||||
Вступ до ЄС | 1 травня 2004 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 78 866 км² (117) | ||||
- Внутр. води | 2,0 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка вересень 2019 | 10 637 540 (81) | ||||
- перепис 2011 | 10 436 560 | ||||
- Густота | 134/км² (84) | ||||
ВВП (ПКС) | 2017 р., оцінка | ||||
- Повний | $368,659 млрд. (39) | ||||
- На душу населення | $34,849 (39) | ||||
ВВП (ном.) | 2016 рік, оцінка | ||||
- Повний | $193 млрд (49) | ||||
- На душу населення | $18 579 (41) | ||||
ІЛР (2015) | ▲ 0,891 (високий) (28) | ||||
Валюта | Чеська крона (CZK ) | ||||
Часовий пояс | CET () | ||||
- Літній час | CEST (UTC+2) | ||||
Коди ISO 3166 | CZE | ||||
Домен | .cz | ||||
Телефонний код | +420 | ||||
|
Історія
Встановлення чеської державності
Чеська держава утворилася в кінці ІХ століття, як Чеське князівство при Великій Моравській імперії. У 1002 році Князівство було офіційно визнано імператорською державою Священної Римської імперії і стало Богемським (Чеським) королівством у 1198 році. Досягнувши найбільшого територіального розмаху у XIV столітті. Прага була центром земель Богемської корони у періоди між XIV і XVII століття. Богемська реформація XV століття призвела до Гуситських війн, що спричинило період конфесійного плюралізму та відносної релігійної толерантности.
Після битви при Могачі 1526 року, усі землі Богемської корони поступово були інтегровані до Габсбурзької монархії. Повстання чеських станів протестантів (1618—1620) проти католиків Габсбургів призвів до тридцятилітньої війни. Після битви на Білій горі Габсбурги закріпили своє правління, викорінили протестантизм, знову наклали католицизм і почали політику поступової германізації. З розпадом Священної Римської імперії у 1806 році, землі Богемської корони увійшли до складу Австрійської імперії (1804—1867), а чеська (богемська) мова та література пережили відродження у наслідок поширення романтичного націоналізму. У ХІХ столітті чеські землі стали промисловим центром монархії і згодом ядром Першої Чехословацької Республіки, що утворилася у 1918 році після розпаду Австро-Угорської імперії по завершенню Першої світової війни.
Чехословаччина була у міжвоєнний період (після травневого перевороту в Польщі 1926 року) єдиною демократією Центральної Європи. Однак, частина країни була окупована Німеччиною під час Другої світової війни, у той час як Словацький регіон став німецькою маріонетковою державою. Чехословаччину було звільнено в 1945 році Радянським Союзом та США. Більшість членів німецькомовної меншини були вислані після війни. Комуністична партія Чехословаччини отримала більшість на виборах 1946, і після перевороту 1948 року створила однопартійну комуністичну державу під радянським впливом. Зростання невдоволення режимом завершилося в 1968 рухом реформ, відомим як Празька весна, який закінчився вторгненням під керівництвом Радянського Союзу. Чехословаччина залишалася під впливом СРСР до оксамитової революції 1989 року, яка мирно припинила комуністичне правління та відновила демократію та ринкову економіку.
Оксамитова революція і незалежність
Продемократичні виступи в Празі 1989 привели до виникнення багатопартійної системи, включаючи Громадянський форум під керівництвом Вацлава Гавела; у грудні 1989 сформувався коаліційний уряд, президентом був призначений Гавел, обраний потім на багатопартійних виборах у 1990. Громадянський форум розколовся на Громадянську демократичну партію і Громадянський рух. Вацлав Клаус став прем'єр-міністром у 1992. Рішення про відокремлення Чеської і Словацької республік було прийнято в серпні 1992, і з січня 1993 Чеська Республіка стала суверенною державою. Прийнята в ООН, ОБСЄ і Раду Європи, НАТО і ЄС.
1 січня 1993 року Чехословаччина мирно розпустилася, а її складові держави стали незалежними державами Чехія та Словаччина. Чехія вступила до НАТО в 1999 році, і Європейського Союзу у 2004 році. Країна також є членом ОЕСР, Організації Об'єднаних Націй, ОБСЄ та Ради Європи.
Чеська Республіка
Чеська Республіка — це розвинена країна з ринковою соціально-орієнтованою економікою з високим рівнем доходу. Держава загального добробуту з європейською соціальною моделлю, універсальним медичним страхуванням та безкоштовною освітою. Посідає 14 місце в індексі людського капіталу Світового банку[], випередивши такі країни, як США, Велика Британія та Франція[]. Країна посідає високі місця і в індексах за показниками світового спокою і демократичного управління.
Історичні особливості становлення
На території сучасної Чехії слов'янські племена поселилися в V ст.[] Тут утворилася у VII ст. перша західно-слов'янська держава князівство Само.[] У IX ст. Чехія належала до Великоморавської держави.[] 845 року чехи прийняли західне християнство.[] У Великоморавській державі діяла з 863 року візантійська місія християнських просвітителів Кирила і Методія, яка тут поклала основи слов'янської літургії і церковнослов'янської мови. Слов'янсько-візантійське християнство, щоправда, не прищепилося в Чехії, проте залишило сильну традицію самобутности й зв'язків зі слов'янським Сходом.[]
Богемія
У IX—X ст. на базі празького князівства в Чехії утворилася династія Пржемисловичів (Перемисловичів); князь Святий Вацлав здобув визнання для Чехії як васальної держави Священної Римської імперії. З середини XII ст. Чехія стала спадковим королівством; 1306 року вимерла династія Пржемисловичів, і чеську корону перебрала Люксембурзька династія. Згодом на троні заміняли одне одного Ягеллони і Габсбурги.[]
У XV ст. релігійний рух Яна Гуса виявив прагнення чехів до релігійно-національної самобутності проти німецької залежності. Після найбільшої в історії країни поразки в битві на Білій Горі 1620 року Чехія втратила свою незалежність на 300 років, ставши провінцією Австрії.
Протягом XVII і XVIII століть чеська аристократія денаціоналізувалася і національна культура утискалася.[] Під впливом Французької революції (1789—1799) наприкінці XVIII ст. почалося національне відродження, яке завдяки діяльності Й. Добровського, Й. Юнґмана, П. Шафарика, Ф. Палацького, К. Гавлічка-Боровського та інших набрало характеру модерного культурного і політичного руху, який сильно виявився, з одного боку, в австрославізмі (австрофільство, змагання до емансипації слов'ян в Австрії), а з другого — в російському панславізмі.
Чехословаччина
Після всебічного культурного, політичного й економічного розвитку у відносно ліберальних умовах Австро-Угорщини другої половини XIX — початку XX ст. чехи по закінченню Першої світової війни здобули незалежність. Унаслідок рішень країн-переможців (Антанта), закріплених у Сен-Жерменському та Тріанонському договорах 1919 р., Австро-Угорська імперія Габсбургів була поділена на нові національні незалежні країни. Чехи разом зі словаками 28 жовтня 1918 року створили Чехословацьку Республіку на чолі з президентом Томашем Масариком.
Унаслідок Мюнхенської угоди 1938 року Чехія стала першою жертвою агресії Третього Райху напередодні початку Другої світової війни. Німеччина окупувала і анексувала населену в значній мірі етнічними німцями Судетську область. Із залишків території Чехії був утворений Протекторат Богемії і Моравії.
Ця «інтродукція» (попередній вступ) Другої світової війни отримала назву «Судетська криза». Після перемоги країн антигітлерівської коаліції в Другій світовій війні Чехословаччина за Ялтинською угодою 1945 опинилася у зоні впливу СРСР. Унаслідок цього законно обраний президент Едвард Бенеш був усунений шляхом поетапного державного перевороту, і до влади в 1948 році прийшли комуністи на чолі з Клементом Ґотвальдом.
Чеська Соціалістична Республіка в складі Чехословаччини створена в 1968 р. під час загальної лібералізації і демократизації комуністичного режиму в країні, що отримала назву «Празька весна». Улітку 1968 процес лібералізації було придушено шляхом збройної агресії з боку СРСР — вводу військ Організації Варшавського договору, державного перевороту і призначення у владні структури ставлеників і агентів Кремля.
У 1989 році відбулася антикомуністична оксамитова революція. Президентом став дисидент і драматург Вацлав Гавел. У 1993 році Чехословаччина розділилася на Чехію та Словацьку Республіку. У 1999 році Чехія приєдналася до НАТО, а в 2004 році – до Європейського Союзу.
Географія
Територія Чехії витягнута з заходу на схід на 491 км, з півночі на південь — 282 км. Протяжність державних кордонів становить 2303 км. На півночі Чехія має спільний кордон із Польщею (786 км), на сході зі Словаччиною (488 км), на півдні з Австрією (приблизно 500 км), на заході і півночі — з Німеччиною (811 км).
Чеський ландшафт вельми різноманітний. Західна частина (Богемія) лежить у басейнах річок Лаби (Ельба) і Влтави (Молдау), оточених в основному низькими горами (Судети і їхня частина — Карконоші), де знаходиться найвища точка країни — гора Снєжка заввишки 1602 м. Моравія, східна частина, також досить горбиста і в основному лежить у басейні річки Морава (Марх), а також містить витік річки Одри.
Чехія — країна височин і середньовисотних гір. На заході — Чеська височина, на південному заході — Шумава, на північному заході — Рудні гори (Крушне-Гори).
Клімат помірний, перехідний від морського до континентального, з теплим літом і холодною, похмурою і вологою зимою. Влітку середня температура повітря +20 °C, взимку −5 °C.
Найважливіші річки: Лабе (Ельба) з притокою Влтава; Одра. Річки Чехії течуть у три моря: Північне, Балтійське і Чорне.
Охорона природи
Охорона природи в Чехії має довготривалі традиції. Найперші в Європі природні заповідники — Жофінський одвічний ліс і Боубінський одвічний ліс у Шумаві — заявлені ще в 1838 році. У 1995 році у Чехії налічувалося 27 великих і 136 невеликих територій, що охороняються, загальною площею 11 848 км², що становить 14 % території країни. У країні відкрито 4 національні парки з 24 заповідними ландшафтними областями і 124 національні природні заповідники; багато інших видів територій і пам'яток природи, що охороняються. 4 біосферні заповідники охороняються ЮНЕСКО. 1991 року прийнято Державну програму з охорони навколишнього середовища.
Адміністративний поділ
Адміністративно-територіально Чехія поділяється на 14 областей, у тому числі Прага як столичне місто. Області, у свою чергу, мають 77 районів, до яких входять 6242 населені пункти.
Код | Регіон | Столиця | Населення | Площа (км²) | Густота населення (км²) | GDP | GDP/cpa |
A | Прага (столиця) | 1,170,571 | 496 | 2,360 | 637,704 | 547,096 | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
S | Середньочеський край | Прага | 1,144,071 | 11,015 | 104 | 288,888 | 253,912 |
C | Південночеський край | Чеські Будейовиці | 625,712 | 10,057 | 62 | 150,970 | 251,106 |
P | Пльзенський край | Пльзень | 549,618 | 7,561 | 73 | 137,911 | 216,639 |
K | Карловарський край | Карлові Вари | 304,588 | 3,315 | 92 | 65,789 | 216,639 |
U | Устецький край | Усті-над-Лабем | 822,133 | 5,335 | 154 | 188,041 | 229,146 |
L | Ліберецький край | Ліберець | 427,563 | 3,163 | 135 | 94,451 | 229,146 |
H | Краловоградецький край | Градець-Кралове | 547,296 | 4,758 | 115 | 133,767 | 244,549 |
E | Пардубицький край | Пардубиці | 505,285 | 4,519 | 112 | 116,639 | 230,880 |
M | Оломоуцький край | Оломоуць | 635,126 | 5,159 | 123 | 134,376 | 211,467 |
T | Мораво-Сілезький край | Острава | 1,257,554 | 5,535 | 227 | 280,210 | 222,638 |
B | Південноморавський край | Брно | 1,123,201 | 7,067 | 159 | 285,855 | 254,684 |
Z | Злінський край | Злін | 590,706 | 3,964 | 149 | 131,789 | 222,885 |
J | Край Височина | Їглава | 517,153 | 6,926 | 75 | 121,318 | 234,530 |
Найбільші міста
Населення
Населення Чехії становить близько 10 мільйонів осіб. Основу населення Чехії (95 %) складають етнічні чехи, що розмовляють чеською мовою. Серед іммігрантів найчисленнішу діаспору в Чехії складають українці, яких станом на 30 вересня 2010 проживало в країні 126 521. На другому місці знаходяться словаки (71 676), багато з яких після поділу в 1993 році залишилися в Чехії і складають приблизно 2 % населення. На третьому — громадяни В'єтнаму (60 605). Слідом за ними йдуть громадяни Росії (31 294) і Польщі (18 328). Інші етнічні групи включають німців (13 577), циган і угорців.
Релігія
Згідно з дослідженнями проєкту Євробарометр, проведеними у 2005 році, лише 19 % опитаних повідомили, що вірять у Бога, 50 % вірять у якусь природну або духовну силу, і 30 % не вірять ні в що з цього.
Згідно з переписом проведеним у 2001 році, 59 % громадян Чехії не відносять себе до будь-якої релігії чи церкви. Найбільша кількість віруючих — католики (26,8 % населення), переважна більшість із яких є римо-католиками і близько 7 тис. — греко-католиками. Наступна за чисельністю група — протестанти (2,5 %), які є вірними (1,15 %), Гуситської чехословацької церкви (0,97 %). Православна церква Чехії налічує близько 23 тис. вірних (близько 0,2 %).
Політична система
Як самостійна держава Чеська республіка з'явилася 1 січня 1993 року в результаті розділення Чеською і Словацькою Федеральних республік. Згідно з Конституцією, Чехія є парламентсько-президентською республікою. Глава держави (президент) з 2013 року обирається таємним голосуванням на засадах загального рівного та прямого виборчого права на термін п'яти років. До 2013 року Президент обирався парламентом.Президентові надані особливі повноваження: пропонувати суддів Конституційного Суду, розпускати парламент за певних умов, накладати вето на закони. Він також призначає прем'єр-міністра, який встановлює напрям внутрішньої і зовнішньої політики, а також інших членів урядового кабінету за уявленням прем'єр-міністра. Чеський парламент двопалатний, складається з палати депутатів (Poslanecká sněmovna) і сенату (Senát). 200 делегатів палати обираються на 4-річний термін, на базі пропорційного представництва. 81 член сенату служить протягом 6-річного терміну, з перевибранням третини складу кожні два роки на основі мажоритарних виборів, які проводяться в два тури. Палата депутатів — головний законодавчий орган держави, вона може поставити питання про довіру уряду (на вимогу не менше 50 парламентарів). Проєкт закону, прийнятий палатою депутатів, може не схвалити сенат (верхня палата парламенту). На відміну від сенату, палата депутатів може бути розпущена президентом ще до закінчення виборчого терміну і можуть бути оголошені дострокові вибори. Найвищий апеляційний орган — верховний суд. Конституційний суд, якому підзвітні конституційні питання, призначається президентом, і його члени служать протягом 10 років. Правляча партія — Громадянсько-демократична партія.
- Президент Петро Павел
- Прем'єр-міністр Петро Фіала
- Голова Сенату парламенту Чеської Республіки Мілош Вистрчіл
- Спікер Палати депутатів парламенту Чеської Республіки Маркета Пекарова Адамова
Зовнішня політика
Чехословаччина була членом Організації Варшавського договору і Ради Економічної Взаємодопомоги, а в політичному, військовому та економічному відношенні була тісно пов'язана з Радянським Союзом. Ці зв’язки були припинені після 1989 року. Чехія є членом Організації Об'єднаних Націй, Європейського союзу, НАТО, Організації економічного співробітництва і розвитку, Ради Європи.
Чеська Республіка має міцні зв'язки з Словаччиною, Польщею та Угорщиною як член Вишеградської групи, з Німеччиною, Ізраїлем, США і ЄС. Чехія довгий час мала погані відносини з Росією, у 2021 році Росія навіть включила Чехію до офіційного списку ворогів. Чехія також має проблемні відносини з Китайською Народною Республікою.
Дипломатичні зв'язки на рівні Посольств між Чехією та Україною були встановлені 1 січня 1993. Чеська Республіка приділяє систематичну увагу чеським земляцтвам в Україні та надає допомогу. Основна увага приділяється політичній та торгово-економічній співпраці між обома країнами.
Збройні сили
Збройні сили Чехії включають у себе сухопутні війська та повітряні сили. Збройні сили перебувають у віданні міністерства оборони. Армійські структури були створені в 1993 році, після розпаду Чехословаччини; 12 березня 1999 року Чехія вступила в НАТО. Чисельність збройних сил у 2018 році складала 29 тис. особового складу. Війська країни брали участь у кампаніях в Афганістані та Іраку. Загальні витрати на армію у 2016 році склали 1 % ВВП або CZK 47,8 млрд.
На озброєнні — 123 Т-72 різних комплектацій, 518 бойових машин (Pandur II, БМП-1, Iveco LMV, Dingo ATF та ін.). Повітряні сили складаються з 12 винищувачів Saab JAS 39 Gripen та 16 Aero L-159 ALCA
Економіка
Чехія — індустріально-аграрна країна, яка має обмежену паливно-енергетичну і мінерально-сировинну базу. Найзначніші запаси вугілля. Провідні галузі промисловості: паливно-енергетична, чорна металургія, машинобудівна, вугільна, хімічна, легка і харчова промисловість. Транспорт: залізничний, автомобільний, річковий, повітряний.
ВВП на душу населення в Чехії з початку 1990-х років знижувався і лише в 1997 досяг рівня, порівнянного з показниками 1990. У той же час спостерігалося постійне зростання рівня життя за рахунок реструктуризації споживання і посилення позицій крони. У 1998 ця тенденція була перервана передусім внаслідок проблем, що посилюються в ході трансформації економіки, високого дефіциту зовнішньоторгівельного балансу, стагнації промисловості, спаду будівельної індустрії, а також згортання різних видів послуг, зокрема, в сфері туризму і транспорту. У 1998 ВВП скоротився на 2,6 % і становив лише 52 % від відповідного показника для країн Європейського Союзу. Частка переробної промисловости становила у 1997 р. 83 %, в тому числі частка харчової промисловости — 15,3 %, виробництво металів і металопродукції — 14,2 %, вироблення і розподіл електроенергії, газу і води — 13,8 %, транспортне машинобудування — 9,9 % і виробництво машин і обладнання для подальшого виробництва — 7,5 %.
Велика частина підприємств обробної промисловости була приватизована до 1996 (майже 5400 підприємств, що становили 85 % державної власності), в 1997 р частка приватного сектора у виробництві ВВП досягла 75 %, у 2001 р — 76 %. Передбачалося, що приватизація викличе важливі структурні зміни в чеській промисловості, зокрема в тих її галузях, які привабливі для іноземних інвестицій, таких, як автомобільна, хімічна, скляна і виробництво будівельних конструкцій.
Сільськогосподарське виробництво на початку 1990-х років скоротилося як через зменшення попиту на цю продукцію за кордоном, так і внаслідок збільшення імпорту продуктів споживання. Проведена приватизація сільськогосподарських земель. До 1997 р. 3/4 сільськогосподарських кооперативів за рішенням їх членів були перетворені в кооперативи землевласників; фермерство не набуло масових масштабів. Орна земля становила наприкінці 1990-х років 39,2 %. У середині 1998 р. в сільському господарстві було зайнято 198 тис. чоловік.
Туризм
У Чехії велика кількість історичних, культурних та технічних пам'яток, включно з 12 об'єктами, внесеними до списку культурної та природної спадщини ЮНЕСКО. Чеська економіка отримує доволі високі прибутки від туризму. У 2008 році частка прибутку від туризму становила близько 2,9 % від ВВП.
Розвиткові туризму в Чехії сприяє діяльність Національного туристичного управління та мережі його зарубіжних представництв у Європі та інших країнах світу.
Управління туризмом
Міністерство регіонального розвитку Чехії є центральним адміністративним органом у сфері туризму.
В основні функції Міністерства:
- Розробка стратегічних документів у сфері туризму.
- Підтримка розвитку туризму шляхом субсидій, маркетингової діяльності та підтримки громадських організацій.
- Налагодження співпраці між національними та регіональними туристичними організаціями.
- Координація міжміністерської та міждисциплінарної співпраці в галузі туризму.
Національна колегія з туризму є консультативно-дорадчим органом Міністерства. Кожен регіон має свого координатора з туризму, який відповідає за синхронізацію маркетингової діяльності та зв'язок з CzechTourism.
Бюджет туризму на 2021 рік складає 1,2 мільярда чеських крон.
Економічний вплив туризму
Туризм в Чехії протягом майже десятиліття до пандемії COVID-19 стрімко розвивався. У 2019 році він становив 2,9% ВВП, у ньому було зайнято 239 506 осіб (4,4% загальної зайнятості).
Однак пандемія завдала удару по цій галузі:
- ВВП туризму в 2020 році скоротився вдвічі (на 82 мільярди чеських крон), його частка у ВВП впала до 1,5%.
- Кількість міжнародних туристів знизилася на 73,2% - до 3,9 мільйона осіб.
- Ночівлі міжнародних туристів впали з 27,2 мільйона в 2019 році до 7,4 мільйона в 2020 році, а ще більше - до 6,5 мільйона - в 2021 році.
Внутрішній туризм виявився стійкішим:
- Кількість туристів у комерційному житлі знизилася на 20,7% до 8,8 мільйона в 2021 році.
- Внутрішні витрати на туризм знизилися на 36,1% до 79,1 мільярда чеських крон, але їх частка у загальних витратах зросла до 61,1%.У 2019 році загальні витрати на туризм у Чехії склали 270,1 мільярда чеських крон.
З них: Внутрішні витрати: 105,2 мільярда чеських крон (39%). Міжнародні витрати: 164,9 мільярда чеських крон (61%)
Чехія й Україна
Між Чехією та Київською Руссю існували династичні, господарські та культурні зв'язки. Велика Моравська держава підтримувала торговельні зв'язки з Руссю. 998 року в Києві перебували посли чеського князя Олдржіма. Дві дружини Володимира Великого були чешки, від яких він мав синів Вишеслава, Святополка та Мстислава. Король Данило ходив у походи на Чехію, а його син Лев Данилович уклав мир із чеським королем. Доказом торговельних зв'язків є знахідки в Україні чеських монет. Впливи кирило-методіївського християнства сягали Русі ще до офіційного хрещення Києва.
У Карловому університеті (Прага) в XIV—XV ст. існувала окрема колеґія для українсько-білоруських студентів із Великого Князівства Литовського. Серед гуситів — вояків Яна Жижки мали бути й українці, а деякі гусити після поразки оселилися на українських землях. У братських школах в Україні помітні впливи педагогіки Яна Коменського. Перший зразок українського фольклору — («Пісня про Штефана воєводу») — зберігся в граматиці чеха Яна Благослава (1571).
У XVI ст. до Чехії заходили окремі козаки або їх з'єднання з польської армії. У 1594—1598 рр. до Праги приїздив висланець Запоріжжя Станислав Хлопицький. На поч. 17 ст. кілька моравських міст й окремі шляхтичі утримували козаків для охорони перед нападами військ семигородського князя Бочкая.
Господарсько-торговельні зв'язки: до Чехії вивозили худобу, віск, шкури, частково збіжжя та східні тканини і приправи; головним імпортом із Чехії був текстиль, скляні вироби, метали і зброя. Наприкінці 18 ст. з мукачівським єпископом А. Бачинським листувався чеський учений В. Фортунат Дуріка. Чех Ян Богумір Прач, перебуваючи на Наддніпрянщині, записав мелодії українських пісень (збірка видана у Петербурзі у 1790 р., 1806 і 1815 р. — перші музичні записи української пісні взагалі). У 19 ст. між культурними діячами обох народів були персональні зв'язки: Й. Шафарик листувався з І. Могильницьким і Я. Головацьким та знайомив чехів з українськими справами та культурою. М. Шашкевич захоплювався працями Я. Коллара, Й. Юнґмана і В. Ганки. Листувалися з провідними чехами і відвідували Чехію О. Бодянський й І. Срезневський. А. Метлинський зробив перші переклади з чеської літератури.
1830 року Франтішек Палацький відстоював самобутність українського народу (Časopis Českého muzea). Карел Гавлічек-Боровський уже 1848 року вважав українців за окремий народ між Росією і Польщею. Делеґати Галичини й Закарпаття на Слов'янському Конгресі у Празі 1848 р. зустріли прихильне наставлення чеських діячів до своїх вимог. Впливи видатних чехів (Коллара, Шафарика, Ґанки) позначалися на ідеології Кирило-Методіївського братства. Одному з них Тарас Шевченко присвятив поему «Ян Гус» з особистим «Посланіем славному Шафарикові». У Празі вийшло перше повне (нецензуроване) видання «Кобзаря» (1876). З'явилися чеські переклади Шевченка й українських повістей Миколи Гоголя. Йосиф Фріч написав 1865 року драму «Іван Мазепа».
Твори українських письменників (Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника, Ольги Кобилянської, Богдана Лепкого, Лесі Українки), українські пісні і казки перекладали Ружена Єсенська, Ян Гудець, Едвард Єлінек (він також автор оповідань і нарисів на українські теми); українську народну творчість досліджували Людвік Куба, Ян Гануш і Франтішек Ржегорж (кільканадцять років жив у Галичині). Алоїз Єдлічка компонував на українські мотиви (музична обробка «Наталки Полтавки»).
Іван Франко перекладав чеську літературу, написав низку статей на українські теми до чеських видань, у тому числі і до енциклопедії «Ottův Naučný Slovnik». Твори Франка перекладали Франтішек Главачек, , Ружена Єсенська, а його драма «Украдене щастя» була виставлена як опера в Празі.
У 1860—1870-х pp. відвідали Чехію Олександр Потебня, Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш. Між Прагою і Львовом існував обмін публікаціями. Ряд чеських учених обрано дійсними членами НТШ (Я. Бідло, Л. Нідерле, Ї. Полівка, З. Неєдли, К. Ходунський й ін.), а Чеська Академія Наук обрала членом-кореспондентом М. Грушевського, В. Гнатюк став членом Етнографічного Чехо-Словацького Товариства. У високих школах Праги викладали українські вчені Іван Пулюй й Іван Горбачевський. В Чернівцях від 1864 аж до 1870 року працював відомий чеський архітектор Йозеф Главка, де він збудував резиденцію буковинських митрополитів, нині будова Чернівецького університету. Етнограф Франтішек Ржегорж (1857—1899) певний час мешкав у Галичині (1889, 1891—1893), і левова частка його наукової спадщини стосується україністики.
На початку XX століття, після сецесії українських студентів Львівського університету кілька сотень українських студентів опинилися у високих школах Праги. Зразком для українських організацій «Січі» і «Соколи» був чеський Sokol. Великий успіх мала поставлена в Києві М. Садовським 1907 року опера Б. Сметани «Продана наречена». У 1916 націоналісти обох країн взяли участь у конференції Союзу народів у Лозанні. Під час Першої Світової війни Російською імперією з військовополонених був сформований Чехословацький корпус, який бився проти Центральних держав на території України, зокрема під Зборовим та Бахмачем.
Влітку 1919 р. з великим успіхом виступала в понад 20 чеських містах Українська республіканська Капела О. Кощиця.
За міжвоєнного часу українсько-чеські культурні зв'язки інтенсивно розвивалися в Празі, де виникли численні установи української еміграції. Зокрема, це були Український вільний університет у Празі, Українська Господарська Академія в Подєбрадах, гімназія у Ржевницях під Прагою, Музей Визвольної Боротьби України (МВБУ) та ін. Відомоє є т. зв. празька письменницька школа, представником якої є Євген Маланюк. У той же період Закарпаття входило до складу Чехословаччини.
В УСРР з'явився ряд перекладів з чеської; делегати з Чехословаччини брали участь у міжнародному з'їзді революційних письменників у Харкові 1930 року. Тоді з'явилися чеські переклади П. Тичини, Ю. Яновського, були поставлені на чеській сцені драми О. Корнійчука. Письменники та митці з УСРР у 1920-х pp. відвідували Чехословаччину. Закарпатська тематика віддзеркалена в творах І. Ольбрахта («Микола Шугай розбійник», репортажі «Гори і століття», «Голет у долині»), В. Кані, в романах Я. Верби («Душа гір»), В. Ванчури («Останній суд»), трилогії К. Чапека («Гордубал»), в поезіях С. Неймана (цикл «Карпатські мелодії») й ін.
У другій половині ХХ століття українські та чеські політичні організації входили до Антибільшовицького блоку народів.
Богемістика в Україні зосереджена на слов'янознавчих кафедрах у Київському, Львівському й Ужгородському університетах та при НАН України. Студії з україністики зосереджені на кафедрі Празького Карлового Університету (тут викладали І. Зілинський, І. Панькевич, М. Затовканюк, К. Ґеник-Березовський, В. Жідліцький, нині тут працюють В.-М. Лендєлова, Т. Хланьова, М. Пржігода та ін.), в Університеті Палацького в Оломоуці (Й. Андерш, Н. Маліневська, Г. Молнарова, Р. Нємець, Е. Оплеталова, У. Холод), в Масариковому університеті в Брні (Г. Миронова), в укр. відділі Слов. Інституту (дир. чес. русист й україніст Ю. Доланський), Чехо-Словацької АН (О. Зілинський, В. Гостічка, А. Куримський). Пряшівські культурно-наукові установи сприяють чесько-українським культурним зв'язкам, зокрема Микола Мушинка дослідив долю міжвоєнного МВБУ, еміграцію русинів Румунії до Чехії тощо. Українські письменники Пряшівщини здійснили низку перекладів з чеської.
Іноземці складають близько 4 % населення країни. Серед імміґрантів найчисленнішою діаспорою у Чехії є українці, яких наприкінці 2007 року мешкало в країні 126 500.
Культура
Музика
Антонін Дворжак — один із найпопулярніших чеських композиторів. Леош Яначек, Бедржих Сметана, Богуслав Мартіну, Адам Міхна з Отрадовіце, Генріх Бібер, Ян Дісмас Зеленка, Йоган Стаміц і Ян Ладіслав Дусік також здобули значну популярність. Серед зірок сцени, серед інших: Карел Готт і Гелена Вондрачкова.
Архітектура
- Собор святого Віта
- Тинський храм, вересень 2008
- Собор Св. Віта, Прага
- Вітражі вівтаря. Собор Св. Віта
- Південний фасад собору Св. Віта
- собор Св. Барбори, Кутна Гора
- Храм Марії Тинської, Прага
- Катедра Св. Вацлава, Оломоуц
- Костел Св. Петра і Павла, Мелник
- Кутна Гора, катедрал Св. Барбори
- Кутна Гора, Костел Св. Якуба
-
- Замок Яромержице над Покутной і костел. Св. Барбори
- Вельтруси, парадний двір
- План парку, Вельтруси
- Мисливський замок Ограда
- Замок Бечов над Теплой
-
- Замок Карлова Коруна, м. Хлумец
- Замок Лобковицьких в Горині
- Свойшице, малий замок
-
-
-
- Чернінський палац, Прага
Кіно
Кіноіндустрія в Чехії дуже розвинена. Кіностудії Barrandov є одними з найбільших і найвідоміших у Європі. Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах проходить щороку. Такі режисери, як Мілош Форман («Пролітаючи над гніздом зозулі»), Ян Сверак («Коля») та Їржі Менцель («Поїзди під пильним спостереженням») отримали «Оскар» за свої постановки.
Література
Більшість населення Чеської Республіки, зокрема словаки, моравці, українці, німці тощо цікавляться літературою. Полюбляють свої традиції та книжки.
Вихідні, неробочі дні
Загальнодержавне значення в Чехії мають державні свята, інші свята та пам'ятні дні. Неробочими днями є як державні свята, так інші свята, зокрема релігійні дні.
- Кожна субота та неділя;
- 1 січня — День оновлення самостійности чеської держави. Новий рік;
- (березень-квітень) — Страсна п'ятниця;
- (березень-квітень) — Великодній понеділок;
- 1 травня — Свято Праці;
- 8 травня — День перемоги (кінець закінчення Другої світової війни в Європі);
- 5 липня — День слов'янських віровчителів Кирила і Методія;
- 6 липня — День спалення вчителя Яна Гуса;
- 28 вересня — День чеської державности;
- 28 жовтня — День виникнення самостійної чехословацької держави;
- 17 листопада — День боротьби за свободу та демократію і міжнародний день студентства;
- 24 грудня — Щедрий день;
- 25 грудня — Перше різдвяне свято;
- 26 грудня — Друге різдвяне свято.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чехія |
Примітки
- Census of Population and Housing 2011: Basic final results [ 16 січня 2013 у Wayback Machine.]. Czech Statistical Office [ 29 січня 2011 у Wayback Machine.]. Retrieved on 19 December 2012.
- . International Monetary Fund. Архів оригіналу за 9 лютого 2014. Процитовано 17 квітня 2013.
- . www.psp.cz (чеською) . Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 12 жовтня 2021.
- . Reuters (англійською) . 01 липня 2016. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 13 серпня 2016.
- . The United Nations Terminology Database. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 16 листопада 2017.
- Шітлер, Їржі (12 липня 2016). . Český rozhlas. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
- Information about the Czech Republic. Czech Foreign Ministry (англіською) . оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 25 березня 2016.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
() - Mlsna, Petr; Šlehofer, F.; Urban, D. (2010). The Path of Czech Constitutionality (PDF). 1st edition (чеською та англійською) . Praha: Úřad Vlády České Republiky (The Office of the Government of the Czech Republic). с. 10—11. (PDF) оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 31 жовтня 2012.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
() - Čumlivski, Denko (2012). (чеською) . National Archives of the Czech Republic (Národní Archiv České Republiky). Архів оригіналу за 28 листопада 2012. Процитовано 31 жовтня 2012.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
() - Velinger, Jan (28 лютого 2006). World Bank Marks Czech Republic's Graduation to 'Developed' Status (англійською) . Radio Prague. оригіналу за 12 січня 2008. Процитовано 22 січня 2007.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
() - Edit/Review Countries (англійською) . Imf.org. 14 вересня 2006. оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 14 травня 2014.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
() - Country and Lending Groups. [ 2 липня 2014 у Wayback Machine.] World Bank. Accessed on 3 липня 2014.
- (CS) PRECLÍK, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha book, 219 pages, first issue vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karviná-Mizerov, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (in association with the Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, , pp.148-201
- . Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 26 березня 2011.
- Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 серпня 2011. Процитовано 26 березня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Obyvatelstvo hlásící se k jednotlivým církvím a náboženským společnostem (Czech) . Czech Statistical Office. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 19 грудня 2006.
- . www.psp.cz. Архів оригіналу за 3 вересня 2015. Процитовано 13 серпня 2016.
- . Aktuálně.cz - Víte, co se právě děje (чес.). 14 травня 2021. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 10 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 25 листопада 2018.
- . Flightglobal Insight. 2015. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 21 березня 2015.
- . flightglobal.com. Архів оригіналу за 11 березня 2017. Процитовано 21 березня 2015.
- . Ministry of Defence. Ministerstvo obrany. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2012. Процитовано 24 січня 2012.
- Home. www.oecd-ilibrary.org (англ.). Процитовано 12 червня 2024.
- CzechTourism (10 червня 2024). #CzechTourism. www.czechtourism.cz (cs-CZ) . Процитовано 12 червня 2024.
- UN Tourism | Bringing the world closer. www.unwto.org (англ.). Процитовано 13 червня 2024.
- Home. www.oecd-ilibrary.org (англ.). Процитовано 13 червня 2024.
- Český statistický úřad. Český statistický úřad (cs-CZ) . Процитовано 13 червня 2024.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 11 жовтня 2015.
- (укр.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
Джерела
- Віднянський В. С. Чехія [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 540. — .
- Klaar, Karl. Bohemia [ 25 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 2. New York: Robert Appleton Company, 1907.
- Брик І. Боротьба чехів за волю. — Львів, 1937.
- Віднянський С. В. Культурно-освітня і наукова діяльність української еміграції в Чехо-Словаччині: Український вільний університет (1921—1945 рр.). — К., 1994.
- Зінько Ю. А., Калитко С. Л., Кравчук О. М., Поп І. І. Нариси історії Чехії. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017. — 464 с. —
- Колесса О. Погляд на історію українсько-чеських взаємин від X до XX вв. — Прага, 1924.
- Коротка історія Чехії і Словаччини. За ред. проф. П. С. Федорчака. — Івано-Франківськ, 1999.
- Нариси історії Чехії. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Зінько Ю. А., Калитко С. Л., Кравчук О. М., Поп І. І. — Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017. — 464 с. — (коротко про видання [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.])
- Україна — Чехія: історія та сьогодення. Посольство Чеської Республіки в Україні. — О. : ВМВ, 2013.
- О. Л. Паламарчук, О. В. Антоненко, Н. В. Лобур. Із життя сучасної Чехії ІІ. Навчальний посібник з аналітичного читання для студентів славістів 3-4 курсів. Друге видання, розширене і доповнене. Київ: Вид-во «Освіта України», 2014. 205 с.
- Antonenko О., Hasilová H., Hasil J., Loburová N., Palamarčuk O. Kultura českého národa — tradice a současnost: Učební příručka. — Lviv: Nakladatelství Lvivské Frankovy univerzity, 2006. — 287 s. —
- Hostička V. Spolupráce Cechů a haličských Ukrajinců v leteh 1848–1849. — Прага, 1965
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Чехія [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
Німеччина | Польща | |
Німеччина | Польща | |
Німеччина | Австрія | Словаччина |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чехія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Che hiya chesk Cesko oficijna nazva Che ska Respu blika chesk Ceska republika abreviatura ChR chesk CR ranishe vidoma yak Bogemiya lat Bohemia chesk Cechy derzhava v centralnij Yevropi bez vihodu do morya sho mezhuye na pivnochi i zahodi z Nimechchinoyu na pivnichnomu shodi z Polsheyu na pivdennomu shodi zi Slovachchinoyu na pivdni z Avstriyeyu sho robit yiyi odniyeyu z dvoh razom iz Lyuksemburgom krayinoyu chlenom Yevropejskogo Soyuzu yaki povnistyu otocheni YeS Krayina maye gorbistij landshaft sho zajmaye ploshu 78 866 km z perevazhno pomirnim kontinentalnim ta morskim klimatami Cheska Respublika unitarna demokratichna respublika de prozhivaye 10 6 miljoniv zhiteliv Yiyi stolicya ta najbilshe misto Praga z 1 3 mln zhiteliv inshi veliki mista Brno Ostrava Olomouc ta Plzen Osnovni richki Morava Labe Elba Vltava Sazava Cheska Respublika Ceska republika Prapor Gerb Deviz Pravda vitezi Pravda peremozhe Gimn Kde domov muj source source track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track Roztashuvannya Chehiyi Stolicya ta najbilshe misto Praga 50 05 pn sh 14 28 sh d country H G O Oficijni movi Cheska Forma pravlinnya unitarna konstitucijna parlamentska respublika Prezident Petr Pavel Prem yer ministr Petr Fiala Formuvannya Cheske knyazivstvo 870 Bogemske korolivstvo 1198 Chehoslovachchina 28 zhovtnya 1918 Oksamitove rozluchennya 1 sichnya 1993 vstup do NATO 12 bereznya 1999 Vstup do YeS 1 travnya 2004 Plosha Zagalom 78 866 km 117 Vnutr vodi 2 0 Naselennya ocinka veresen 2019 10 637 540 81 perepis 2011 10 436 560 Gustota 134 km 84 VVP PKS 2017 r ocinka Povnij 368 659 mlrd 39 Na dushu naselennya 34 849 39 VVP nom 2016 rik ocinka Povnij 193 mlrd 49 Na dushu naselennya 18 579 41 ILR 2015 0 891 visokij 28 Valyuta Cheska krona a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 CZK a Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Kodi ISO 3166 CZE Domen cz Telefonnij kod 420 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ChehiyaIstoriyaDokladnishe Istoriya Chehiyi Vstanovlennya cheskoyi derzhavnosti Cheska derzhava utvorilasya v kinci IH stolittya yak Cheske knyazivstvo pri Velikij Moravskij imperiyi U 1002 roci Knyazivstvo bulo oficijno viznano imperatorskoyu derzhavoyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi i stalo Bogemskim Cheskim korolivstvom u 1198 roci Dosyagnuvshi najbilshogo teritorialnogo rozmahu u XIV stolitti Praga bula centrom zemel Bogemskoyi koroni u periodi mizh XIV i XVII stolittya Bogemska reformaciya XV stolittya prizvela do Gusitskih vijn sho sprichinilo period konfesijnogo plyuralizmu ta vidnosnoyi religijnoyi tolerantnosti Pislya bitvi pri Mogachi 1526 roku usi zemli Bogemskoyi koroni postupovo buli integrovani do Gabsburzkoyi monarhiyi Povstannya cheskih staniv protestantiv 1618 1620 proti katolikiv Gabsburgiv prizviv do tridcyatilitnoyi vijni Pislya bitvi na Bilij gori Gabsburgi zakripili svoye pravlinnya vikorinili protestantizm znovu naklali katolicizm i pochali politiku postupovoyi germanizaciyi Z rozpadom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi u 1806 roci zemli Bogemskoyi koroni uvijshli do skladu Avstrijskoyi imperiyi 1804 1867 a cheska bogemska mova ta literatura perezhili vidrodzhennya u naslidok poshirennya romantichnogo nacionalizmu U HIH stolitti cheski zemli stali promislovim centrom monarhiyi i zgodom yadrom Pershoyi Chehoslovackoyi Respubliki sho utvorilasya u 1918 roci pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi po zavershennyu Pershoyi svitovoyi vijni Chehoslovachchina bula u mizhvoyennij period pislya travnevogo perevorotu v Polshi 1926 roku yedinoyu demokratiyeyu Centralnoyi Yevropi Odnak chastina krayini bula okupovana Nimechchinoyu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u toj chas yak Slovackij region stav nimeckoyu marionetkovoyu derzhavoyu Chehoslovachchinu bulo zvilneno v 1945 roci Radyanskim Soyuzom ta SShA Bilshist chleniv nimeckomovnoyi menshini buli vislani pislya vijni Komunistichna partiya Chehoslovachchini otrimala bilshist na viborah 1946 i pislya perevorotu 1948 roku stvorila odnopartijnu komunistichnu derzhavu pid radyanskim vplivom Zrostannya nevdovolennya rezhimom zavershilosya v 1968 ruhom reform vidomim yak Prazka vesna yakij zakinchivsya vtorgnennyam pid kerivnictvom Radyanskogo Soyuzu Chehoslovachchina zalishalasya pid vplivom SRSR do oksamitovoyi revolyuciyi 1989 roku yaka mirno pripinila komunistichne pravlinnya ta vidnovila demokratiyu ta rinkovu ekonomiku Oksamitova revolyuciya i nezalezhnist Prodemokratichni vistupi v Prazi 1989 priveli do viniknennya bagatopartijnoyi sistemi vklyuchayuchi Gromadyanskij forum pid kerivnictvom Vaclava Gavela u grudni 1989 sformuvavsya koalicijnij uryad prezidentom buv priznachenij Gavel obranij potim na bagatopartijnih viborah u 1990 Gromadyanskij forum rozkolovsya na Gromadyansku demokratichnu partiyu i Gromadyanskij ruh Vaclav Klaus stav prem yer ministrom u 1992 Rishennya pro vidokremlennya Cheskoyi i Slovackoyi respublik bulo prijnyato v serpni 1992 i z sichnya 1993 Cheska Respublika stala suverennoyu derzhavoyu Prijnyata v OON OBSYe i Radu Yevropi NATO i YeS 1 sichnya 1993 roku Chehoslovachchina mirno rozpustilasya a yiyi skladovi derzhavi stali nezalezhnimi derzhavami Chehiya ta Slovachchina Chehiya vstupila do NATO v 1999 roci i Yevropejskogo Soyuzu u 2004 roci Krayina takozh ye chlenom OESR Organizaciyi Ob yednanih Nacij OBSYe ta Radi Yevropi Cheska Respublika Cheska Respublika ce rozvinena krayina z rinkovoyu socialno oriyentovanoyu ekonomikoyu z visokim rivnem dohodu Derzhava zagalnogo dobrobutu z yevropejskoyu socialnoyu modellyu universalnim medichnim strahuvannyam ta bezkoshtovnoyu osvitoyu Posidaye 14 misce v indeksi lyudskogo kapitalu Svitovogo banku dzherelo viperedivshi taki krayini yak SShA Velika Britaniya ta Franciya dzherelo Krayina posidaye visoki miscya i v indeksah za pokaznikami svitovogo spokoyu i demokratichnogo upravlinnya Istorichni osoblivosti stanovlennyaCheski zemli u porivnyanni z suchasnimi administrativnimi odinicyami Na teritoriyi suchasnoyi Chehiyi slov yanski plemena poselilisya v V st dzherelo Tut utvorilasya u VII st persha zahidno slov yanska derzhava knyazivstvo Samo dzherelo U IX st Chehiya nalezhala do Velikomoravskoyi derzhavi dzherelo 845 roku chehi prijnyali zahidne hristiyanstvo dzherelo U Velikomoravskij derzhavi diyala z 863 roku vizantijska misiya hristiyanskih prosvititeliv Kirila i Metodiya yaka tut poklala osnovi slov yanskoyi liturgiyi i cerkovnoslov yanskoyi movi Slov yansko vizantijske hristiyanstvo shopravda ne prishepilosya v Chehiyi prote zalishilo silnu tradiciyu samobutnosti j zv yazkiv zi slov yanskim Shodom dzherelo Bogemiya Gerb Bogemskogo korolivstva U IX X st na bazi prazkogo knyazivstva v Chehiyi utvorilasya dinastiya Przhemislovichiv Peremislovichiv knyaz Svyatij Vaclav zdobuv viznannya dlya Chehiyi yak vasalnoyi derzhavi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Z seredini XII st Chehiya stala spadkovim korolivstvom 1306 roku vimerla dinastiya Przhemislovichiv i chesku koronu perebrala Lyuksemburzka dinastiya Zgodom na troni zaminyali odne odnogo Yagelloni i Gabsburgi dzherelo U XV st religijnij ruh Yana Gusa viyaviv pragnennya chehiv do religijno nacionalnoyi samobutnosti proti nimeckoyi zalezhnosti Pislya najbilshoyi v istoriyi krayini porazki v bitvi na Bilij Gori 1620 roku Chehiya vtratila svoyu nezalezhnist na 300 rokiv stavshi provinciyeyu Avstriyi Protyagom XVII i XVIII stolit cheska aristokratiya denacionalizuvalasya i nacionalna kultura utiskalasya dzherelo Pid vplivom Francuzkoyi revolyuciyi 1789 1799 naprikinci XVIII st pochalosya nacionalne vidrodzhennya yake zavdyaki diyalnosti J Dobrovskogo J Yungmana P Shafarika F Palackogo K Gavlichka Borovskogo ta inshih nabralo harakteru modernogo kulturnogo i politichnogo ruhu yakij silno viyavivsya z odnogo boku v avstroslavizmi avstrofilstvo zmagannya do emansipaciyi slov yan v Avstriyi a z drugogo v rosijskomu panslavizmi Chehoslovachchina Chehoslovachchina u 1928 1938 Pislya vsebichnogo kulturnogo politichnogo j ekonomichnogo rozvitku u vidnosno liberalnih umovah Avstro Ugorshini drugoyi polovini XIX pochatku XX st chehi po zakinchennyu Pershoyi svitovoyi vijni zdobuli nezalezhnist Unaslidok rishen krayin peremozhciv Antanta zakriplenih u Sen Zhermenskomu ta Trianonskomu dogovorah 1919 r Avstro Ugorska imperiya Gabsburgiv bula podilena na novi nacionalni nezalezhni krayini Chehi razom zi slovakami 28 zhovtnya 1918 roku stvorili Chehoslovacku Respubliku na choli z prezidentom Tomashem Masarikom Unaslidok Myunhenskoyi ugodi 1938 roku Chehiya stala pershoyu zhertvoyu agresiyi Tretogo Rajhu naperedodni pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Nimechchina okupuvala i aneksuvala naselenu v znachnij miri etnichnimi nimcyami Sudetsku oblast Iz zalishkiv teritoriyi Chehiyi buv utvorenij Protektorat Bogemiyi i Moraviyi Okupaciya Chehoslovachchini Radyanskim Soyuzom 1968 Cya introdukciya poperednij vstup Drugoyi svitovoyi vijni otrimala nazvu Sudetska kriza Pislya peremogi krayin antigitlerivskoyi koaliciyi v Drugij svitovij vijni Chehoslovachchina za Yaltinskoyu ugodoyu 1945 opinilasya u zoni vplivu SRSR Unaslidok cogo zakonno obranij prezident Edvard Benesh buv usunenij shlyahom poetapnogo derzhavnogo perevorotu i do vladi v 1948 roci prijshli komunisti na choli z Klementom Gotvaldom Golovnoyu figuroyu Oksamitovoyi revolyuciyi buv Vaclav Gavel Cheska Socialistichna Respublika v skladi Chehoslovachchini stvorena v 1968 r pid chas zagalnoyi liberalizaciyi i demokratizaciyi komunistichnogo rezhimu v krayini sho otrimala nazvu Prazka vesna Ulitku 1968 proces liberalizaciyi bulo pridusheno shlyahom zbrojnoyi agresiyi z boku SRSR vvodu vijsk Organizaciyi Varshavskogo dogovoru derzhavnogo perevorotu i priznachennya u vladni strukturi stavlenikiv i agentiv Kremlya U 1989 roci vidbulasya antikomunistichna oksamitova revolyuciya Prezidentom stav disident i dramaturg Vaclav Gavel U 1993 roci Chehoslovachchina rozdililasya na Chehiyu ta Slovacku Respubliku U 1999 roci Chehiya priyednalasya do NATO a v 2004 roci do Yevropejskogo Soyuzu GeografiyaUzvishshya Kralickogo SnyezhnikaDokladnishe Geografiya Chehiyi Geologiya Chehiyi Gidrogeologiya Chehiyi Sejsmichnist Chehiyi ta Spisok ssavciv Chehiyi Suputnikovij znimok Chehiyi Snezhka najvisha gora Chehiyi Teritoriya Chehiyi vityagnuta z zahodu na shid na 491 km z pivnochi na pivden 282 km Protyazhnist derzhavnih kordoniv stanovit 2303 km Na pivnochi Chehiya maye spilnij kordon iz Polsheyu 786 km na shodi zi Slovachchinoyu 488 km na pivdni z Avstriyeyu priblizno 500 km na zahodi i pivnochi z Nimechchinoyu 811 km Cheskij landshaft velmi riznomanitnij Zahidna chastina Bogemiya lezhit u basejnah richok Labi Elba i Vltavi Moldau otochenih v osnovnomu nizkimi gorami Sudeti i yihnya chastina Karkonoshi de znahoditsya najvisha tochka krayini gora Snyezhka zavvishki 1602 m Moraviya shidna chastina takozh dosit gorbista i v osnovnomu lezhit u basejni richki Morava Marh a takozh mistit vitik richki Odri Chehiya krayina visochin i serednovisotnih gir Na zahodi Cheska visochina na pivdennomu zahodi Shumava na pivnichnomu zahodi Rudni gori Krushne Gori Klimat pomirnij perehidnij vid morskogo do kontinentalnogo z teplim litom i holodnoyu pohmuroyu i vologoyu zimoyu Vlitku serednya temperatura povitrya 20 C vzimku 5 C Najvazhlivishi richki Labe Elba z pritokoyu Vltava Odra Richki Chehiyi techut u tri morya Pivnichne Baltijske i Chorne Ohorona prirodi Ohorona prirodi v Chehiyi maye dovgotrivali tradiciyi Najpershi v Yevropi prirodni zapovidniki Zhofinskij odvichnij lis i Boubinskij odvichnij lis u Shumavi zayavleni she v 1838 roci U 1995 roci u Chehiyi nalichuvalosya 27 velikih i 136 nevelikih teritorij sho ohoronyayutsya zagalnoyu plosheyu 11 848 km sho stanovit 14 teritoriyi krayini U krayini vidkrito 4 nacionalni parki z 24 zapovidnimi landshaftnimi oblastyami i 124 nacionalni prirodni zapovidniki bagato inshih vidiv teritorij i pam yatok prirodi sho ohoronyayutsya 4 biosferni zapovidniki ohoronyayutsya YuNESKO 1991 roku prijnyato Derzhavnu programu z ohoroni navkolishnogo seredovisha Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Chehiyi Administrativno teritorialno Chehiya podilyayetsya na 14 oblastej u tomu chisli Praga yak stolichne misto Oblasti u svoyu chergu mayut 77 rajoniv do yakih vhodyat 6242 naseleni punkti Kod Region Stolicya Naselennya Plosha km Gustota naselennya km GDP GDP cpa A Praga stolicya 1 170 571 496 2 360 637 704 547 096 S Serednocheskij kraj Praga 1 144 071 11 015 104 288 888 253 912 C Pivdennocheskij kraj Cheski Budejovici 625 712 10 057 62 150 970 251 106 P Plzenskij kraj Plzen 549 618 7 561 73 137 911 216 639 K Karlovarskij kraj Karlovi Vari 304 588 3 315 92 65 789 216 639 U Usteckij kraj Usti nad Labem 822 133 5 335 154 188 041 229 146 L Libereckij kraj Liberec 427 563 3 163 135 94 451 229 146 H Kralovogradeckij kraj Gradec Kralove 547 296 4 758 115 133 767 244 549 E Pardubickij kraj Pardubici 505 285 4 519 112 116 639 230 880 M Olomouckij kraj Olomouc 635 126 5 159 123 134 376 211 467 T Moravo Silezkij kraj Ostrava 1 257 554 5 535 227 280 210 222 638 B Pivdennomoravskij kraj Brno 1 123 201 7 067 159 285 855 254 684 Z Zlinskij kraj Zlin 590 706 3 964 149 131 789 222 885 J Kraj Visochina Yiglava 517 153 6 926 75 121 318 234 530 Najbilshi mista Dokladnishe mista ChehiyiNaselennyaDiv takozh Naselennya Chehiyi Naselennya Chehiyi stanovit blizko 10 miljoniv osib Osnovu naselennya Chehiyi 95 skladayut etnichni chehi sho rozmovlyayut cheskoyu movoyu Sered immigrantiv najchislennishu diasporu v Chehiyi skladayut ukrayinci yakih stanom na 30 veresnya 2010 prozhivalo v krayini 126 521 Na drugomu misci znahodyatsya slovaki 71 676 bagato z yakih pislya podilu v 1993 roci zalishilisya v Chehiyi i skladayut priblizno 2 naselennya Na tretomu gromadyani V yetnamu 60 605 Slidom za nimi jdut gromadyani Rosiyi 31 294 i Polshi 18 328 Inshi etnichni grupi vklyuchayut nimciv 13 577 cigan i ugorciv Religiya Div takozh Katolicka cerkva v Chehiyi ta Pravoslav ya u Chehiyi Zgidno z doslidzhennyami proyektu Yevrobarometr provedenimi u 2005 roci lishe 19 opitanih povidomili sho viryat u Boga 50 viryat u yakus prirodnu abo duhovnu silu i 30 ne viryat ni v sho z cogo Zgidno z perepisom provedenim u 2001 roci 59 gromadyan Chehiyi ne vidnosyat sebe do bud yakoyi religiyi chi cerkvi Najbilsha kilkist viruyuchih katoliki 26 8 naselennya perevazhna bilshist iz yakih ye rimo katolikami i blizko 7 tis greko katolikami Nastupna za chiselnistyu grupa protestanti 2 5 yaki ye virnimi 1 15 Gusitskoyi chehoslovackoyi cerkvi 0 97 Pravoslavna cerkva Chehiyi nalichuye blizko 23 tis virnih blizko 0 2 Politichna sistemaValdshtejnskij palac Senat Dokladnishe Politichna sistema Chehiyi Div takozh Sudova sistema Chehiyi Prezident Chehiyi ta Parlament Chehiyi Yak samostijna derzhava Cheska respublika z yavilasya 1 sichnya 1993 roku v rezultati rozdilennya Cheskoyu i Slovackoyu Federalnih respublik Zgidno z Konstituciyeyu Chehiya ye parlamentsko prezidentskoyu respublikoyu Glava derzhavi prezident z 2013 roku obirayetsya tayemnim golosuvannyam na zasadah zagalnogo rivnogo ta pryamogo viborchogo prava na termin p yati rokiv Do 2013 roku Prezident obiravsya parlamentom Prezidentovi nadani osoblivi povnovazhennya proponuvati suddiv Konstitucijnogo Sudu rozpuskati parlament za pevnih umov nakladati veto na zakoni Vin takozh priznachaye prem yer ministra yakij vstanovlyuye napryam vnutrishnoyi i zovnishnoyi politiki a takozh inshih chleniv uryadovogo kabinetu za uyavlennyam prem yer ministra Cheskij parlament dvopalatnij skladayetsya z palati deputativ Poslanecka snemovna i senatu Senat 200 delegativ palati obirayutsya na 4 richnij termin na bazi proporcijnogo predstavnictva 81 chlen senatu sluzhit protyagom 6 richnogo terminu z perevibrannyam tretini skladu kozhni dva roki na osnovi mazhoritarnih viboriv yaki provodyatsya v dva turi Palata deputativ golovnij zakonodavchij organ derzhavi vona mozhe postaviti pitannya pro doviru uryadu na vimogu ne menshe 50 parlamentariv Proyekt zakonu prijnyatij palatoyu deputativ mozhe ne shvaliti senat verhnya palata parlamentu Na vidminu vid senatu palata deputativ mozhe buti rozpushena prezidentom she do zakinchennya viborchogo terminu i mozhut buti ogolosheni dostrokovi vibori Najvishij apelyacijnij organ verhovnij sud Konstitucijnij sud yakomu pidzvitni konstitucijni pitannya priznachayetsya prezidentom i jogo chleni sluzhat protyagom 10 rokiv Pravlyacha partiya Gromadyansko demokratichna partiya Prezident Petro Pavel Prem yer ministr Petro Fiala Golova Senatu parlamentu Cheskoyi Respubliki Milosh Vistrchil Spiker Palati deputativ parlamentu Cheskoyi Respubliki Marketa Pekarova Adamova Zovnishnya politika Ministerstvo zakordonnih sprav Praga Chehoslovachchina bula chlenom Organizaciyi Varshavskogo dogovoru i Radi Ekonomichnoyi Vzayemodopomogi a v politichnomu vijskovomu ta ekonomichnomu vidnoshenni bula tisno pov yazana z Radyanskim Soyuzom Ci zv yazki buli pripineni pislya 1989 roku Chehiya ye chlenom Organizaciyi Ob yednanih Nacij Yevropejskogo soyuzu NATO Organizaciyi ekonomichnogo spivrobitnictva i rozvitku Radi Yevropi Cheska Respublika maye micni zv yazki z Slovachchinoyu Polsheyu ta Ugorshinoyu yak chlen Vishegradskoyi grupi z Nimechchinoyu Izrayilem SShA i YeS Chehiya dovgij chas mala pogani vidnosini z Rosiyeyu u 2021 roci Rosiya navit vklyuchila Chehiyu do oficijnogo spisku vorogiv Chehiya takozh maye problemni vidnosini z Kitajskoyu Narodnoyu Respublikoyu Diplomatichni zv yazki na rivni Posolstv mizh Chehiyeyu ta Ukrayinoyu buli vstanovleni 1 sichnya 1993 Cheska Respublika pridilyaye sistematichnu uvagu cheskim zemlyactvam v Ukrayini ta nadaye dopomogu Osnovna uvaga pridilyayetsya politichnij ta torgovo ekonomichnij spivpraci mizh oboma krayinami Zbrojni sili Dokladnishe Zbrojni sili Chehiyi Generalnij shtab armiyi Cheskoyi Respubliki v Prazi Zbrojni sili Chehiyi vklyuchayut u sebe suhoputni vijska ta povitryani sili Zbrojni sili perebuvayut u vidanni ministerstva oboroni Armijski strukturi buli stvoreni v 1993 roci pislya rozpadu Chehoslovachchini 12 bereznya 1999 roku Chehiya vstupila v NATO Chiselnist zbrojnih sil u 2018 roci skladala 29 tis osobovogo skladu Vijska krayini brali uchast u kampaniyah v Afganistani ta Iraku Zagalni vitrati na armiyu u 2016 roci sklali 1 VVP abo CZK 47 8 mlrd Na ozbroyenni 123 T 72 riznih komplektacij 518 bojovih mashin Pandur II BMP 1 Iveco LMV Dingo ATF ta in Povitryani sili skladayutsya z 12 vinishuvachiv Saab JAS 39 Gripen ta 16 Aero L 159 ALCAEkonomikaDokladnishe Ekonomika Chehiyi Vazhlivoyu cheskoyu kompaniyeyu ye avtomobilnij virobnik Skoda 15T Dlya miskogo tramvaya vid Skoda Transportation u Plzeni Chehiya industrialno agrarna krayina yaka maye obmezhenu palivno energetichnu i mineralno sirovinnu bazu Najznachnishi zapasi vugillya Providni galuzi promislovosti palivno energetichna chorna metalurgiya mashinobudivna vugilna himichna legka i harchova promislovist Transport zaliznichnij avtomobilnij richkovij povitryanij VVP na dushu naselennya v Chehiyi z pochatku 1990 h rokiv znizhuvavsya i lishe v 1997 dosyag rivnya porivnyannogo z pokaznikami 1990 U toj zhe chas sposterigalosya postijne zrostannya rivnya zhittya za rahunok restrukturizaciyi spozhivannya i posilennya pozicij kroni U 1998 cya tendenciya bula perervana peredusim vnaslidok problem sho posilyuyutsya v hodi transformaciyi ekonomiki visokogo deficitu zovnishnotorgivelnogo balansu stagnaciyi promislovosti spadu budivelnoyi industriyi a takozh zgortannya riznih vidiv poslug zokrema v sferi turizmu i transportu U 1998 VVP skorotivsya na 2 6 i stanoviv lishe 52 vid vidpovidnogo pokaznika dlya krayin Yevropejskogo Soyuzu Chastka pererobnoyi promislovosti stanovila u 1997 r 83 v tomu chisli chastka harchovoyi promislovosti 15 3 virobnictvo metaliv i metaloprodukciyi 14 2 viroblennya i rozpodil elektroenergiyi gazu i vodi 13 8 transportne mashinobuduvannya 9 9 i virobnictvo mashin i obladnannya dlya podalshogo virobnictva 7 5 Velika chastina pidpriyemstv obrobnoyi promislovosti bula privatizovana do 1996 majzhe 5400 pidpriyemstv sho stanovili 85 derzhavnoyi vlasnosti v 1997 r chastka privatnogo sektora u virobnictvi VVP dosyagla 75 u 2001 r 76 Peredbachalosya sho privatizaciya vikliche vazhlivi strukturni zmini v cheskij promislovosti zokrema v tih yiyi galuzyah yaki privablivi dlya inozemnih investicij takih yak avtomobilna himichna sklyana i virobnictvo budivelnih konstrukcij Silskogospodarske virobnictvo na pochatku 1990 h rokiv skorotilosya yak cherez zmenshennya popitu na cyu produkciyu za kordonom tak i vnaslidok zbilshennya importu produktiv spozhivannya Provedena privatizaciya silskogospodarskih zemel Do 1997 r 3 4 silskogospodarskih kooperativiv za rishennyam yih chleniv buli peretvoreni v kooperativi zemlevlasnikiv fermerstvo ne nabulo masovih masshtabiv Orna zemlya stanovila naprikinci 1990 h rokiv 39 2 U seredini 1998 r v silskomu gospodarstvi bulo zajnyato 198 tis cholovik Div takozh Korisni kopalini Chehiyi ta Girnicha promislovist Chehiyi Turizm U Chehiyi velika kilkist istorichnih kulturnih ta tehnichnih pam yatok vklyuchno z 12 ob yektami vnesenimi do spisku kulturnoyi ta prirodnoyi spadshini YuNESKO Cheska ekonomika otrimuye dovoli visoki pributki vid turizmu U 2008 roci chastka pributku vid turizmu stanovila blizko 2 9 vid VVP Rozvitkovi turizmu v Chehiyi spriyaye diyalnist Nacionalnogo turistichnogo upravlinnya ta merezhi jogo zarubizhnih predstavnictv u Yevropi ta inshih krayinah svitu Div takozh Kurorti Chehiyi ta Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v ChehiyiUpravlinnya turizmomMinisterstvo regionalnogo rozvitku Chehiyi ye centralnim administrativnim organom u sferi turizmu V osnovni funkciyi Ministerstva Rozrobka strategichnih dokumentiv u sferi turizmu Pidtrimka rozvitku turizmu shlyahom subsidij marketingovoyi diyalnosti ta pidtrimki gromadskih organizacij Nalagodzhennya spivpraci mizh nacionalnimi ta regionalnimi turistichnimi organizaciyami Koordinaciya mizhministerskoyi ta mizhdisciplinarnoyi spivpraci v galuzi turizmu Nacionalna kolegiya z turizmu ye konsultativno doradchim organom Ministerstva Kozhen region maye svogo koordinatora z turizmu yakij vidpovidaye za sinhronizaciyu marketingovoyi diyalnosti ta zv yazok z CzechTourism Byudzhet turizmu na 2021 rik skladaye 1 2 milyarda cheskih kron Ekonomichnij vpliv turizmuTurizm v Chehiyi protyagom majzhe desyatilittya do pandemiyi COVID 19 strimko rozvivavsya U 2019 roci vin stanoviv 2 9 VVP u nomu bulo zajnyato 239 506 osib 4 4 zagalnoyi zajnyatosti Odnak pandemiya zavdala udaru po cij galuzi VVP turizmu v 2020 roci skorotivsya vdvichi na 82 milyardi cheskih kron jogo chastka u VVP vpala do 1 5 Kilkist mizhnarodnih turistiv znizilasya na 73 2 do 3 9 miljona osib Nochivli mizhnarodnih turistiv vpali z 27 2 miljona v 2019 roci do 7 4 miljona v 2020 roci a she bilshe do 6 5 miljona v 2021 roci Vnutrishnij turizm viyavivsya stijkishim Kilkist turistiv u komercijnomu zhitli znizilasya na 20 7 do 8 8 miljona v 2021 roci Vnutrishni vitrati na turizm znizilisya na 36 1 do 79 1 milyarda cheskih kron ale yih chastka u zagalnih vitratah zrosla do 61 1 U 2019 roci zagalni vitrati na turizm u Chehiyi sklali 270 1 milyarda cheskih kron Z nih Vnutrishni vitrati 105 2 milyarda cheskih kron 39 Mizhnarodni vitrati 164 9 milyarda cheskih kron 61 Chehiya j UkrayinaDokladnishe Ukrayinci v Chehiyi Chehi v Ukrayini Volinski chehi ta Ukrayinsko cheski vidnosini Demonstraciya na pidtrimku Ukrayini v Prazi 2022 rik Mizh Chehiyeyu ta Kiyivskoyu Russyu isnuvali dinastichni gospodarski ta kulturni zv yazki Velika Moravska derzhava pidtrimuvala torgovelni zv yazki z Russyu 998 roku v Kiyevi perebuvali posli cheskogo knyazya Oldrzhima Dvi druzhini Volodimira Velikogo buli cheshki vid yakih vin mav siniv Visheslava Svyatopolka ta Mstislava Korol Danilo hodiv u pohodi na Chehiyu a jogo sin Lev Danilovich uklav mir iz cheskim korolem Dokazom torgovelnih zv yazkiv ye znahidki v Ukrayini cheskih monet Vplivi kirilo metodiyivskogo hristiyanstva syagali Rusi she do oficijnogo hreshennya Kiyeva U Karlovomu universiteti Praga v XIV XV st isnuvala okrema kolegiya dlya ukrayinsko biloruskih studentiv iz Velikogo Knyazivstva Litovskogo Sered gusitiv voyakiv Yana Zhizhki mali buti j ukrayinci a deyaki gusiti pislya porazki oselilisya na ukrayinskih zemlyah U bratskih shkolah v Ukrayini pomitni vplivi pedagogiki Yana Komenskogo Pershij zrazok ukrayinskogo folkloru Pisnya pro Shtefana voyevodu zberigsya v gramatici cheha Yana Blagoslava 1571 U XVI st do Chehiyi zahodili okremi kozaki abo yih z yednannya z polskoyi armiyi U 1594 1598 rr do Pragi priyizdiv vislanec Zaporizhzhya Stanislav Hlopickij Na poch 17 st kilka moravskih mist j okremi shlyahtichi utrimuvali kozakiv dlya ohoroni pered napadami vijsk semigorodskogo knyazya Bochkaya Demonstraciya na pidtrimku Ukrayini v Prazi 2022 rik Gospodarsko torgovelni zv yazki do Chehiyi vivozili hudobu visk shkuri chastkovo zbizhzhya ta shidni tkanini i pripravi golovnim importom iz Chehiyi buv tekstil sklyani virobi metali i zbroya Naprikinci 18 st z mukachivskim yepiskopom A Bachinskim listuvavsya cheskij uchenij V Fortunat Durika Cheh Yan Bogumir Prach perebuvayuchi na Naddnipryanshini zapisav melodiyi ukrayinskih pisen zbirka vidana u Peterburzi u 1790 r 1806 i 1815 r pershi muzichni zapisi ukrayinskoyi pisni vzagali U 19 st mizh kulturnimi diyachami oboh narodiv buli personalni zv yazki J Shafarik listuvavsya z I Mogilnickim i Ya Golovackim ta znajomiv chehiv z ukrayinskimi spravami ta kulturoyu M Shashkevich zahoplyuvavsya pracyami Ya Kollara J Yungmana i V Ganki Listuvalisya z providnimi chehami i vidviduvali Chehiyu O Bodyanskij j I Sreznevskij A Metlinskij zrobiv pershi perekladi z cheskoyi literaturi 1830 roku Frantishek Palackij vidstoyuvav samobutnist ukrayinskogo narodu Casopis Ceskeho muzea Karel Gavlichek Borovskij uzhe 1848 roku vvazhav ukrayinciv za okremij narod mizh Rosiyeyu i Polsheyu Delegati Galichini j Zakarpattya na Slov yanskomu Kongresi u Prazi 1848 r zustrili prihilne nastavlennya cheskih diyachiv do svoyih vimog Vplivi vidatnih chehiv Kollara Shafarika Ganki poznachalisya na ideologiyi Kirilo Metodiyivskogo bratstva Odnomu z nih Taras Shevchenko prisvyativ poemu Yan Gus z osobistim Poslaniem slavnomu Shafarikovi U Prazi vijshlo pershe povne necenzurovane vidannya Kobzarya 1876 Z yavilisya cheski perekladi Shevchenka j ukrayinskih povistej Mikoli Gogolya Josif Frich napisav 1865 roku dramu Ivan Mazepa Tvori ukrayinskih pismennikiv Mihajla Kocyubinskogo Vasilya Stefanika Olgi Kobilyanskoyi Bogdana Lepkogo Lesi Ukrayinki ukrayinski pisni i kazki perekladali Ruzhena Yesenska Yan Gudec Edvard Yelinek vin takozh avtor opovidan i narisiv na ukrayinski temi ukrayinsku narodnu tvorchist doslidzhuvali Lyudvik Kuba Yan Ganush i Frantishek Rzhegorzh kilkanadcyat rokiv zhiv u Galichini Aloyiz Yedlichka komponuvav na ukrayinski motivi muzichna obrobka Natalki Poltavki Ivan Franko perekladav chesku literaturu napisav nizku statej na ukrayinski temi do cheskih vidan u tomu chisli i do enciklopediyi Ottuv Naucny Slovnik Tvori Franka perekladali Frantishek Glavachek Ruzhena Yesenska a jogo drama Ukradene shastya bula vistavlena yak opera v Prazi U 1860 1870 h pp vidvidali Chehiyu Oleksandr Potebnya Mikola Kostomarov i Pantelejmon Kulish Mizh Pragoyu i Lvovom isnuvav obmin publikaciyami Ryad cheskih uchenih obrano dijsnimi chlenami NTSh Ya Bidlo L Niderle Yi Polivka Z Neyedli K Hodunskij j in a Cheska Akademiya Nauk obrala chlenom korespondentom M Grushevskogo V Gnatyuk stav chlenom Etnografichnogo Cheho Slovackogo Tovaristva U visokih shkolah Pragi vikladali ukrayinski vcheni Ivan Pulyuj j Ivan Gorbachevskij V Chernivcyah vid 1864 azh do 1870 roku pracyuvav vidomij cheskij arhitektor Jozef Glavka de vin zbuduvav rezidenciyu bukovinskih mitropolitiv nini budova Cherniveckogo universitetu Etnograf Frantishek Rzhegorzh 1857 1899 pevnij chas meshkav u Galichini 1889 1891 1893 i levova chastka jogo naukovoyi spadshini stosuyetsya ukrayinistiki Na pochatku XX stolittya pislya secesiyi ukrayinskih studentiv Lvivskogo universitetu kilka soten ukrayinskih studentiv opinilisya u visokih shkolah Pragi Zrazkom dlya ukrayinskih organizacij Sichi i Sokoli buv cheskij Sokol Velikij uspih mala postavlena v Kiyevi M Sadovskim 1907 roku opera B Smetani Prodana narechena U 1916 nacionalisti oboh krayin vzyali uchast u konferenciyi Soyuzu narodiv u Lozanni Pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni Rosijskoyu imperiyeyu z vijskovopolonenih buv sformovanij Chehoslovackij korpus yakij bivsya proti Centralnih derzhav na teritoriyi Ukrayini zokrema pid Zborovim ta Bahmachem Vlitku 1919 r z velikim uspihom vistupala v ponad 20 cheskih mistah Ukrayinska respublikanska Kapela O Koshicya Za mizhvoyennogo chasu ukrayinsko cheski kulturni zv yazki intensivno rozvivalisya v Prazi de vinikli chislenni ustanovi ukrayinskoyi emigraciyi Zokrema ce buli Ukrayinskij vilnij universitet u Prazi Ukrayinska Gospodarska Akademiya v Podyebradah gimnaziya u Rzhevnicyah pid Pragoyu Muzej Vizvolnoyi Borotbi Ukrayini MVBU ta in Vidomoye ye t zv prazka pismennicka shkola predstavnikom yakoyi ye Yevgen Malanyuk U toj zhe period Zakarpattya vhodilo do skladu Chehoslovachchini V USRR z yavivsya ryad perekladiv z cheskoyi delegati z Chehoslovachchini brali uchast u mizhnarodnomu z yizdi revolyucijnih pismennikiv u Harkovi 1930 roku Todi z yavilisya cheski perekladi P Tichini Yu Yanovskogo buli postavleni na cheskij sceni drami O Kornijchuka Pismenniki ta mitci z USRR u 1920 h pp vidviduvali Chehoslovachchinu Zakarpatska tematika viddzerkalena v tvorah I Olbrahta Mikola Shugaj rozbijnik reportazhi Gori i stolittya Golet u dolini V Kani v romanah Ya Verbi Dusha gir V Vanchuri Ostannij sud trilogiyi K Chapeka Gordubal v poeziyah S Nejmana cikl Karpatski melodiyi j in U drugij polovini HH stolittya ukrayinski ta cheski politichni organizaciyi vhodili do Antibilshovickogo bloku narodiv Bogemistika v Ukrayini zoseredzhena na slov yanoznavchih kafedrah u Kiyivskomu Lvivskomu j Uzhgorodskomu universitetah ta pri NAN Ukrayini Studiyi z ukrayinistiki zoseredzheni na kafedri Prazkogo Karlovogo Universitetu tut vikladali I Zilinskij I Pankevich M Zatovkanyuk K Genik Berezovskij V Zhidlickij nini tut pracyuyut V M Lendyelova T Hlanova M Przhigoda ta in v Universiteti Palackogo v Olomouci J Andersh N Malinevska G Molnarova R Nyemec E Opletalova U Holod v Masarikovomu universiteti v Brni G Mironova v ukr viddili Slov Institutu dir ches rusist j ukrayinist Yu Dolanskij Cheho Slovackoyi AN O Zilinskij V Gostichka A Kurimskij Pryashivski kulturno naukovi ustanovi spriyayut chesko ukrayinskim kulturnim zv yazkam zokrema Mikola Mushinka doslidiv dolyu mizhvoyennogo MVBU emigraciyu rusiniv Rumuniyi do Chehiyi tosho Ukrayinski pismenniki Pryashivshini zdijsnili nizku perekladiv z cheskoyi Inozemci skladayut blizko 4 naselennya krayini Sered immigrantiv najchislennishoyu diasporoyu u Chehiyi ye ukrayinci yakih naprikinci 2007 roku meshkalo v krayini 126 500 KulturaMuzika Antonin Dvorzhak Dokladnishe Cheska muzika Antonin Dvorzhak odin iz najpopulyarnishih cheskih kompozitoriv Leosh Yanachek Bedrzhih Smetana Boguslav Martinu Adam Mihna z Otradovice Genrih Biber Yan Dismas Zelenka Jogan Stamic i Yan Ladislav Dusik takozh zdobuli znachnu populyarnist Sered zirok sceni sered inshih Karel Gott i Gelena Vondrachkova Arhitektura Dokladnishe Arhitektura Chehiyi Sobor svyatogo Vita Tinskij hram veresen 2008 Sobor Sv Vita Praga Vitrazhi vivtarya Sobor Sv Vita Pivdennij fasad soboru Sv Vita sobor Sv Barbori Kutna Gora Hram Mariyi Tinskoyi Praga Katedra Sv Vaclava Olomouc Kostel Sv Petra i Pavla Melnik Kutna Gora katedral Sv Barbori Kutna Gora Kostel Sv Yakuba Trojskij zamok Zamok Yaromerzhice nad Pokutnoj i kostel Sv Barbori Veltrusi paradnij dvir Plan parku Veltrusi Mislivskij zamok Ograda Zamok Bechov nad Teploj Zamok Vranov nad Diyeyu Zamok Karlova Koruna m Hlumec Zamok Lobkovickih v Gorini Svojshice malij zamok Zamok Milotice Zamok Duhcov Zamok Ploskovice Cherninskij palac Praga Kino Milosh Forman Kinoindustriya v Chehiyi duzhe rozvinena Kinostudiyi Barrandov ye odnimi z najbilshih i najvidomishih u Yevropi Mizhnarodnij kinofestival u Karlovih Varah prohodit shoroku Taki rezhiseri yak Milosh Forman Prolitayuchi nad gnizdom zozuli Yan Sverak Kolya ta Yirzhi Mencel Poyizdi pid pilnim sposterezhennyam otrimali Oskar za svoyi postanovki Literatura Dokladnishe Cheska literatura Bilshist naselennya Cheskoyi Respubliki zokrema slovaki moravci ukrayinci nimci tosho cikavlyatsya literaturoyu Polyublyayut svoyi tradiciyi ta knizhki Vihidni nerobochi dni Zagalnoderzhavne znachennya v Chehiyi mayut derzhavni svyata inshi svyata ta pam yatni dni Nerobochimi dnyami ye yak derzhavni svyata tak inshi svyata zokrema religijni dni Kozhna subota ta nedilya 1 sichnya Den onovlennya samostijnosti cheskoyi derzhavi Novij rik berezen kviten Strasna p yatnicya berezen kviten Velikodnij ponedilok 1 travnya Svyato Praci 8 travnya Den peremogi kinec zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni v Yevropi 5 lipnya Den slov yanskih virovchiteliv Kirila i Metodiya 6 lipnya Den spalennya vchitelya Yana Gusa 28 veresnya Den cheskoyi derzhavnosti 28 zhovtnya Den viniknennya samostijnoyi chehoslovackoyi derzhavi 17 listopada Den borotbi za svobodu ta demokratiyu i mizhnarodnij den studentstva 24 grudnya Shedrij den 25 grudnya Pershe rizdvyane svyato 26 grudnya Druge rizdvyane svyato Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chehiya Bogemiya Chehoslovachchina Ukrayinsko cheski vidnosiniPrimitkiCensus of Population and Housing 2011 Basic final results 16 sichnya 2013 u Wayback Machine Czech Statistical Office 29 sichnya 2011 u Wayback Machine Retrieved on 19 December 2012 International Monetary Fund Arhiv originalu za 9 lyutogo 2014 Procitovano 17 kvitnya 2013 www psp cz cheskoyu Arhiv originalu za 24 lipnya 2017 Procitovano 12 zhovtnya 2021 Reuters anglijskoyu 01 lipnya 2016 Arhiv originalu za 17 serpnya 2016 Procitovano 13 serpnya 2016 The United Nations Terminology Database Arhiv originalu za 15 veresnya 2016 Procitovano 16 listopada 2017 Shitler Yirzhi 12 lipnya 2016 Cesky rozhlas Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2021 Procitovano 19 listopada 2021 Information about the Czech Republic Czech Foreign Ministry angliskoyu originalu za 3 kvitnya 2016 Procitovano 25 bereznya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Mlsna Petr Slehofer F Urban D 2010 The Path of Czech Constitutionality PDF 1st edition cheskoyu ta anglijskoyu Praha Urad Vlady Ceske Republiky The Office of the Government of the Czech Republic s 10 11 PDF originalu za 16 sichnya 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Cumlivski Denko 2012 cheskoyu National Archives of the Czech Republic Narodni Archiv Ceske Republiky Arhiv originalu za 28 listopada 2012 Procitovano 31 zhovtnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Velinger Jan 28 lyutogo 2006 World Bank Marks Czech Republic s Graduation to Developed Status anglijskoyu Radio Prague originalu za 12 sichnya 2008 Procitovano 22 sichnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Edit Review Countries anglijskoyu Imf org 14 veresnya 2006 originalu za 12 travnya 2014 Procitovano 14 travnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Country and Lending Groups 2 lipnya 2014 u Wayback Machine World Bank Accessed on 3 lipnya 2014 CS PRECLIK Vratislav Masaryk a legie Masaryk and legions vaz kniha book 219 pages first issue vydalo nakladatelstvi Paris Karvina Zizkova 2379 734 01 Karvina Mizerov Czech Republic ve spolupraci s Masarykovym demokratickym hnutim in association with the Masaryk Democratic Movement Prague 2019 ISBN 978 80 87173 47 3 pp 148 201 Arhiv originalu za 22 travnya 2011 Procitovano 26 bereznya 2011 Arhivovana kopiya PDF Arhiv originalu PDF za 21 serpnya 2011 Procitovano 26 bereznya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Obyvatelstvo hlasici se k jednotlivym cirkvim a nabozenskym spolecnostem Czech Czech Statistical Office Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 19 grudnya 2006 www psp cz Arhiv originalu za 3 veresnya 2015 Procitovano 13 serpnya 2016 Aktualne cz Vite co se prave deje ches 14 travnya 2021 Arhiv originalu za 2 bereznya 2022 Procitovano 6 bereznya 2022 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2016 Procitovano 10 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2018 Procitovano 25 listopada 2018 Flightglobal Insight 2015 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2017 Procitovano 21 bereznya 2015 flightglobal com Arhiv originalu za 11 bereznya 2017 Procitovano 21 bereznya 2015 Ministry of Defence Ministerstvo obrany Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 25 sichnya 2016 Arhiv originalu za 18 listopada 2012 Procitovano 24 sichnya 2012 Home www oecd ilibrary org angl Procitovano 12 chervnya 2024 CzechTourism 10 chervnya 2024 CzechTourism www czechtourism cz cs CZ Procitovano 12 chervnya 2024 UN Tourism Bringing the world closer www unwto org angl Procitovano 13 chervnya 2024 Home www oecd ilibrary org angl Procitovano 13 chervnya 2024 Cesky statisticky urad Cesky statisticky urad cs CZ Procitovano 13 chervnya 2024 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 11 zhovtnya 2015 ukr Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2021 Procitovano 25 zhovtnya 2021 DzherelaVidnyanskij V S Chehiya 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 540 ISBN 978 966 00 1359 9 Klaar Karl Bohemia 25 zhovtnya 2018 u Wayback Machine The Catholic Encyclopedia Vol 2 New York Robert Appleton Company 1907 Brik I Borotba chehiv za volyu Lviv 1937 Vidnyanskij S V Kulturno osvitnya i naukova diyalnist ukrayinskoyi emigraciyi v Cheho Slovachchini Ukrayinskij vilnij universitet 1921 1945 rr K 1994 Zinko Yu A Kalitko S L Kravchuk O M Pop I I Narisi istoriyi Chehiyi Navchalnij posibnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv Vinnicya TOV Nilan LTD 2017 464 s ISBN 978 966 924 557 1 Kolessa O Poglyad na istoriyu ukrayinsko cheskih vzayemin vid X do XX vv Praga 1924 Korotka istoriya Chehiyi i Slovachchini Za red prof P S Fedorchaka Ivano Frankivsk 1999 Narisi istoriyi Chehiyi Navchalnij posibnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv Zinko Yu A Kalitko S L Kravchuk O M Pop I I Vinnicya TOV Nilan LTD 2017 464 s ISBN 978 966 924 557 1 korotko pro vidannya 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayina Chehiya istoriya ta sogodennya Posolstvo Cheskoyi Respubliki v Ukrayini O VMV 2013 ISBN 978 966 413 412 2 O L Palamarchuk O V Antonenko N V Lobur Iz zhittya suchasnoyi Chehiyi II Navchalnij posibnik z analitichnogo chitannya dlya studentiv slavistiv 3 4 kursiv Druge vidannya rozshirene i dopovnene Kiyiv Vid vo Osvita Ukrayini 2014 205 s Antonenko O Hasilova H Hasil J Loburova N Palamarcuk O Kultura ceskeho naroda tradice a soucasnost Ucebni prirucka Lviv Nakladatelstvi Lvivske Frankovy univerzity 2006 287 s ISBN 966 613 465 9 Hosticka V Spoluprace Cechu a halicskych Ukrajincu v leteh 1848 1849 Praga 1965 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaChehiya 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Nimechchina Polsha Nimechchina Polsha Nimechchina Avstriya Slovachchina Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chehiya