Владислав Ванчура (Vladislav Vančura, 23 червня 1891, Гай у Опави — 1 червня 1942 року, Збраслав) — чеський письменник, драматург і кінорежисер, тричі лауреат Державної премії з літератури: 1929, 1931, 1947 (посмертно).
Владислав Ванчура | |
---|---|
чеськ. Vladislav Vančura | |
Народився | 23 червня 1891[2][3][…] d, Австро-Угорщина[5][6][…] |
Помер | 1 червня 1942[1][2][…](50 років) d, d, d, Прага, Протекторат Богемії і Моравії ·вогнепальне поранення[8] |
Країна | Чехословаччина Австро-Угорщина |
Місце проживання | Збраслав[8] |
Діяльність | поет, письменник, кінорежисер, лікар-письменник, драматург, сценарист, критик, лікар, драматург, літературний критик, прозаїк |
Галузь | література[5], театр[5], d[5] і публіцистика[5] |
Alma mater | d[6] і d |
Знання мов | чеська[1] |
Членство | Деветсил |
Партія | Комуністична партія Чехословаччини |
У шлюбі з | d |
Діти | d |
Автограф | |
Нагороди | |
IMDb | ID 0888595 |
|
Життя і творчість
Вперше твори В. Ванчури публікуються в чеській періодиці в 1919 році. З 1920 року він — член літературної групи Devětsil, представник поетизму. Опублікував збірки оповідань, п'єси, кілька романів, в тому числі «Маркета Лазарова», який згодом був екранізований. Брав участь у створенні декількох фільмів.
У 1939—1940 роках створив «Картини з історії чеського народу», в яких він літературно (від імені історичних персонажів) виклав чеську історію аж до кінця династії Пржемисловичів. Робота повинна була вийти в шести томах, однак залишилася незавершеною через арешт і загибель автора. Вийшло тільки два томи, другий — посмертно в 1947 році.
В. Ванчура був членом Комуністичної партії Чехословаччини. У 1929 році за підпис маніфесту Семи (із засудженням курсу нового партійного лідера Готвальда) він був виключений з партії. Під час німецької окупації Чехословаччини брав участь в русі Опору. 28 травня 1942 року, після замаху на главу нацистської адміністрації Протектората Богемії і Моравії Рейнгарда Гейдріха, був схоплений гестапо разом з більш ніж двома тисячами чеських інтелігентів (цю помсту чеському народу називають «Друга Гейдріхіада») та 1 червня без суду страчений, тіло таємно спалено у Страшніцькому крематорії.
Владислав Ванчура написав твори в яких згадується Закарпаття - «Останній суд» (1929) та «Жандармські гуморески» (1930). Останній суд (1929) - роман, про відносини Праги та Підкарпатської Русі. Це сварка між природою та цивілізацією, вигадкою та реальністю. Тут видно захоплення Ванчура Прагою та його інтерес до Підкарпатської Русі. Лінгвістично цей твір характеризується великою метафоричністю, синтаксичною та композиційною складністю. За цей роман він отримав Державну премію за літературу в 1929 році. У 1935 році Ванчура переробив цю роботу, причиною тому був перехід до реалізму.
Ванчура був режисером фільму «Марійка-невірниця» (чеськ. Marijka nevěrnice) — знятий у 1933 році на Закарпатті. Фільм розповідає про життя на Верховині в 30-х рр. XX ст., коли Закарпатська Україна (Підкарпатська Русь) перебувала у складі Чехо-Словаччини. Сценарій до фільму написав Іван Ольбрахт.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118803840 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Find a Grave — 1996.
- Енциклопедія Брокгауз
- Czech National Authority Database
- Studenti pražských univerzit 1882–1945
- Regional Database of the Central Bohemian Research Library in Kladno
- http://katalog.ahmp.cz/pragapublica/permalink?xid=60239027e4864653a939f74e11776a6a&scan=102#scan102
Посилання
- Ванчура Владислав // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 240. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vladislav Vanchura Vladislav Vancura 23 chervnya 1891 Gaj u Opavi 1 chervnya 1942 roku Zbraslav cheskij pismennik dramaturg i kinorezhiser trichi laureat Derzhavnoyi premiyi z literaturi 1929 1931 1947 posmertno Vladislav Vanchurachesk Vladislav VancuraNarodivsya 23 chervnya 1891 1891 06 23 2 3 d Avstro Ugorshina 5 6 Pomer 1 chervnya 1942 1942 06 01 1 2 50 rokiv d d d Praga Protektorat Bogemiyi i Moraviyi vognepalne poranennya 8 Krayina Chehoslovachchina Avstro UgorshinaMisce prozhivannya Zbraslav 8 Diyalnist poet pismennik kinorezhiser likar pismennik dramaturg scenarist kritik likar dramaturg literaturnij kritik prozayikGaluz literatura 5 teatr 5 d 5 i publicistika 5 Alma mater d 6 i dZnannya mov cheska 1 Chlenstvo DevetsilPartiya Komunistichna partiya ChehoslovachchiniU shlyubi z dDiti dAvtografNagorodi d 31 travnya 1946 IMDb ID 0888595Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittya i tvorchistVpershe tvori V Vanchuri publikuyutsya v cheskij periodici v 1919 roci Z 1920 roku vin chlen literaturnoyi grupi Devetsil predstavnik poetizmu Opublikuvav zbirki opovidan p yesi kilka romaniv v tomu chisli Marketa Lazarova yakij zgodom buv ekranizovanij Brav uchast u stvorenni dekilkoh filmiv U 1939 1940 rokah stvoriv Kartini z istoriyi cheskogo narodu v yakih vin literaturno vid imeni istorichnih personazhiv viklav chesku istoriyu azh do kincya dinastiyi Przhemislovichiv Robota povinna bula vijti v shesti tomah odnak zalishilasya nezavershenoyu cherez aresht i zagibel avtora Vijshlo tilki dva tomi drugij posmertno v 1947 roci V Vanchura buv chlenom Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini U 1929 roci za pidpis manifestu Semi iz zasudzhennyam kursu novogo partijnogo lidera Gotvalda vin buv viklyuchenij z partiyi Pid chas nimeckoyi okupaciyi Chehoslovachchini brav uchast v rusi Oporu 28 travnya 1942 roku pislya zamahu na glavu nacistskoyi administraciyi Protektorata Bogemiyi i Moraviyi Rejngarda Gejdriha buv shoplenij gestapo razom z bilsh nizh dvoma tisyachami cheskih inteligentiv cyu pomstu cheskomu narodu nazivayut Druga Gejdrihiada ta 1 chervnya bez sudu strachenij tilo tayemno spaleno u Strashnickomu krematoriyi Vladislav Vanchura napisav tvori v yakih zgaduyetsya Zakarpattya Ostannij sud 1929 ta Zhandarmski gumoreski 1930 Ostannij sud 1929 roman pro vidnosini Pragi ta Pidkarpatskoyi Rusi Ce svarka mizh prirodoyu ta civilizaciyeyu vigadkoyu ta realnistyu Tut vidno zahoplennya Vanchura Pragoyu ta jogo interes do Pidkarpatskoyi Rusi Lingvistichno cej tvir harakterizuyetsya velikoyu metaforichnistyu sintaksichnoyu ta kompozicijnoyu skladnistyu Za cej roman vin otrimav Derzhavnu premiyu za literaturu v 1929 roci U 1935 roci Vanchura pererobiv cyu robotu prichinoyu tomu buv perehid do realizmu Vanchura buv rezhiserom filmu Marijka nevirnicya chesk Marijka nevernice znyatij u 1933 roci na Zakarpatti Film rozpovidaye pro zhittya na Verhovini v 30 h rr XX st koli Zakarpatska Ukrayina Pidkarpatska Rus perebuvala u skladi Cheho Slovachchini Scenarij do filmu napisav Ivan Olbraht PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 118803840 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Studenti prazskych univerzit 1882 1945 d Track Q102399391 Regional Database of the Central Bohemian Research Library in Kladno d Track Q105821202 http katalog ahmp cz pragapublica permalink xid 60239027e4864653a939f74e11776a6a amp scan 102 scan102PosilannyaVanchura Vladislav Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 240 ISBN 966 692 578 8