Іван Ольбрахт | ||||
---|---|---|---|---|
чеськ. Ivan Olbracht, чеськ. Kamil Zeman | ||||
Пам'ятник Івану Ольбрахту в Колочаві | ||||
Ім'я при народженні | Каміл Земан | |||
Псевдонім | Josef Vrbata[1], Sigis Mondo[1] і Kamil Strejček[1] | |||
Народився | 6 січня 1882 Семілі, Богемія, Австро-Угорщина | |||
Помер | 20 грудня 1952 (70 років) Прага | |||
Поховання | d[2] | |||
Громадянство | Чехословаччина | |||
Місце проживання | d | |||
Діяльність | письменник, мовознавець, перекладач, журналіст, дитячий письменник, публіцист, редактор, кіносценарист, політик | |||
Сфера роботи | журналістика[1], публіцистика[1], редагування[1], переклад[1] і d[1] | |||
Alma mater | Карлів університет | |||
Мова творів | чеська | |||
Роки активності | проїзаїка, журналістика, публіцистика | |||
Magnum opus | d | |||
Партія | Комуністична партія Чехословаччини | |||
Батько | d | |||
Родичі | d | |||
Брати, сестри | d | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Іван Ольбрахт у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Іва́н О́льбрахт (чеськ. Ivan Olbracht), справжнє ім'я Каміл Земан чеськ. Kamil Zeman; 6 січня 1882, Семілі, Богемія, Австро-Угорщина — 20 грудня 1952, Прага) — чеський письменник і громадський діяч.
Короткий життєпис
Народився в місті Семіли на півночі Чехії у сім'ї адвоката та письменника Антала Сташека (Антоніна Земана). Після закінчення гімназії в навчався на юридичному факультеті Карлового університету. Працював в чеській газеті «Дєяніцкі лісти» у Відні, а згодом у соціал-демократичній газеті «Право люду» в Празі. У 1921 році вступив до комуністичної партії Чехословацької Республіки і став редактором її газети «Руде право». У 1929 році покинув лави комуністичної партії.
Ольбрахт кілька разів відвідував Радянський Союз, а на початку 30-х років багато разів бував в Підкарпатській Русі. Серед книжок його нарисів і репортажів — збірки оповідань «Про злих самітників»(1913 р.), «Дивне товариство актора Єсенія» (1919 р.), революційно-історичний роман «Анна-пролетарка» (1928 р.), нарис про Подкарпатську Русь «Земля без імені» (1932 р.), оповідання «Про сумні очі Гани Караджичової» (1937 р.).
Справжнім шедевром Івана Ольбрахта став його майже пригодницький і одночасно дуже поетичний роман «Микола Шугай — розбійник» (1933 р.), створений на підкарпаторуській життєвій та фольклорній основі. Герой роману, колишній солдат Микола Шугай, реальна історична особа. Шугай після Першої світової війни став розбійником, який грабував багатих та віддавав бідним, і який загинув через зраду коханої дівчини Ержіки. Однак справжній головний герой роману — це прекрасна незаймана природа Закарпатської України, природа, яку Ольбрахт зумів описати з надзвичайною майстерністю. Завдяки цьому критики вважають роман своєрідним віршем у прозі. Чеський літературознавець писав, що Іван Ольбрахт «сказав чеському читачеві про Закарпаття більше, ніж усі державницькі газети й журнали за попередні понад десять років…» Роман «Микола Шугай — розбійник» став справжньою легендою в чеській літературі. У 70-ті роки на його основі драматург створив мюзикл «Баллада для бандита», який не сходив зі сцени протягом двадцяти років, за його сюжетом було відзнято фільм.
Сьогодні в закарпатському селі Колочава, де Ольбрахт колись збирав матеріали для свого роману «Микола Шугай — розбійник», є пам'ятник та музей Івана Ольбрахта.
Фільми за творами Івана Ольбрахта і про його творчість
- Марійка-Невірниця (1934), Іван Ольбрахт,
- Микола Шугай (1947), режисер
- (1978), режисер:
- Я піду в далекі гори (1981), режисер Віктор Стороженко
- (1995), режисер
- {2009}, режисер: , [1] [ 16 грудня 2015 у Wayback Machine.], [2] [ 24 листопада 2015 у Wayback Machine.]
Література
- Лозинський І. Перлина чеської прози : [про пер. творів І. Ольбрахта] / І. Лозинський // Всесвіт. – 1974. – № 11. – С. 166-167. – Рец. на кн.: Ольбрахт І. Сумні очі Ганни Караджичевої / І. Ольбрахт ; пер. з чес. С. Панька. – Ужгород : Карпати, 1973. – 224 с.
- Савчук Н. І. Ольбрахт в українському перекладі / Н. Савчук // Вітчизна. – 1953. – № 2. – С. 182‑184. – Рец. на кн.: Ольбрахт І. Микола Шугай, розбійник : [роман] / І. Ольбрахт ; пер. з чес. С. Масляка ; передм. Е. Грабаря. – Львів : Кн.-журн. вид‑во, 1952. – 176 с.
- «Батько та син» — скульптура чеських письменників та Івана Ольбрахта у Семілях, скульптор
- Будинок, у якому народився Ольбрахт (нині музей)
- Будинок в Ужгороді, у якому зупинявся письменник по вул. Ольбрахта, 21.
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття не містить . (лютий 2011) |
- Czech National Authority Database
- BillionGraves — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Ivan Olbrahtchesk Ivan Olbracht chesk Kamil ZemanPam yatnik Ivanu Olbrahtu v KolochaviIm ya pri narodzhenniKamil ZemanPsevdonimJosef Vrbata 1 Sigis Mondo 1 i Kamil Strejcek 1 Narodivsya6 sichnya 1882 1882 01 06 Semili Bogemiya Avstro UgorshinaPomer20 grudnya 1952 1952 12 20 70 rokiv PragaPohovannyad 2 Gromadyanstvo ChehoslovachchinaMisce prozhivannyadDiyalnistpismennik movoznavec perekladach zhurnalist dityachij pismennik publicist redaktor kinoscenarist politikSfera robotizhurnalistika 1 publicistika 1 redaguvannya 1 pereklad 1 i d 1 Alma materKarliv universitetMova tvorivcheskaRoki aktivnostiproyizayika zhurnalistika publicistikaMagnum opusdPartiyaKomunistichna partiya ChehoslovachchiniBatkodRodichidBrati sestridAvtografNagorodid 9 veresnya 1947 Ivan Olbraht u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Iva n O lbraht chesk Ivan Olbracht spravzhnye im ya Kamil Zeman chesk Kamil Zeman 6 sichnya 1882 18820106 Semili Bogemiya Avstro Ugorshina 20 grudnya 1952 Praga cheskij pismennik i gromadskij diyach Korotkij zhittyepisNarodivsya v misti Semili na pivnochi Chehiyi u sim yi advokata ta pismennika Antala Stasheka Antonina Zemana Pislya zakinchennya gimnaziyi v navchavsya na yuridichnomu fakulteti Karlovogo universitetu Pracyuvav v cheskij gazeti Dyeyanicki listi u Vidni a zgodom u social demokratichnij gazeti Pravo lyudu v Prazi U 1921 roci vstupiv do komunistichnoyi partiyi Chehoslovackoyi Respubliki i stav redaktorom yiyi gazeti Rude pravo U 1929 roci pokinuv lavi komunistichnoyi partiyi Olbraht kilka raziv vidviduvav Radyanskij Soyuz a na pochatku 30 h rokiv bagato raziv buvav v Pidkarpatskij Rusi Sered knizhok jogo narisiv i reportazhiv zbirki opovidan Pro zlih samitnikiv 1913 r Divne tovaristvo aktora Yeseniya 1919 r revolyucijno istorichnij roman Anna proletarka 1928 r naris pro Podkarpatsku Rus Zemlya bez imeni 1932 r opovidannya Pro sumni ochi Gani Karadzhichovoyi 1937 r Spravzhnim shedevrom Ivana Olbrahta stav jogo majzhe prigodnickij i odnochasno duzhe poetichnij roman Mikola Shugaj rozbijnik 1933 r stvorenij na pidkarpatoruskij zhittyevij ta folklornij osnovi Geroj romanu kolishnij soldat Mikola Shugaj realna istorichna osoba Shugaj pislya Pershoyi svitovoyi vijni stav rozbijnikom yakij grabuvav bagatih ta viddavav bidnim i yakij zaginuv cherez zradu kohanoyi divchini Erzhiki Odnak spravzhnij golovnij geroj romanu ce prekrasna nezajmana priroda Zakarpatskoyi Ukrayini priroda yaku Olbraht zumiv opisati z nadzvichajnoyu majsternistyu Zavdyaki comu kritiki vvazhayut roman svoyeridnim virshem u prozi Cheskij literaturoznavec pisav sho Ivan Olbraht skazav cheskomu chitachevi pro Zakarpattya bilshe nizh usi derzhavnicki gazeti j zhurnali za poperedni ponad desyat rokiv Roman Mikola Shugaj rozbijnik stav spravzhnoyu legendoyu v cheskij literaturi U 70 ti roki na jogo osnovi dramaturg stvoriv myuzikl Ballada dlya bandita yakij ne shodiv zi sceni protyagom dvadcyati rokiv za jogo syuzhetom bulo vidznyato film Sogodni v zakarpatskomu seli Kolochava de Olbraht kolis zbirav materiali dlya svogo romanu Mikola Shugaj rozbijnik ye pam yatnik ta muzej Ivana Olbrahta Filmi za tvorami Ivana Olbrahta i pro jogo tvorchistMarijka Nevirnicya 1934 Ivan Olbraht Mikola Shugaj 1947 rezhiser 1978 rezhiser Ya pidu v daleki gori 1981 rezhiser Viktor Storozhenko 1995 rezhiser 2009 rezhiser 1 16 grudnya 2015 u Wayback Machine 2 24 listopada 2015 u Wayback Machine LiteraturaLozinskij I Perlina cheskoyi prozi pro per tvoriv I Olbrahta I Lozinskij Vsesvit 1974 11 S 166 167 Rec na kn Olbraht I Sumni ochi Ganni Karadzhichevoyi I Olbraht per z ches S Panka Uzhgorod Karpati 1973 224 s Savchuk N I Olbraht v ukrayinskomu perekladi N Savchuk Vitchizna 1953 2 S 182 184 Rec na kn Olbraht I Mikola Shugaj rozbijnik roman I Olbraht per z ches S Maslyaka peredm E Grabarya Lviv Kn zhurn vid vo 1952 176 s Batko ta sin skulptura cheskih pismennikiv ta Ivana Olbrahta u Semilyah skulptor Budinok u yakomu narodivsya Olbraht nini muzej Budinok v Uzhgorodi u yakomu zupinyavsya pismennik po vul Olbrahta 21 Ce nezavershena stattya pro pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2011 Czech National Authority Database d Track Q13550863 BillionGraves 2011 d Track Q37774202