Дана стаття розглядає аспекти участі держави Чехословаччина у Другій світовій війні з початку німецької окупації Чехословаччини в березні 1939 року і до завершення бойових дій в Європі у травні 1945 року.
Німецьке вторгнення
Окупація Чехословаччини стала логічним завершенням процесу ліквідації незалежності країни. Першим етапом цього процесу стала анексія Судетської області, здійснена з 1 по 10 жовтня 1938 року відповідно до Мюнхенських угод між Великою Британією, Францією, Німеччиною та Італією. При цьому, як писала ще в квітні 1938 року одна з провідних чехословацьких газет «Народні лист», «з фактом існування Великої Німеччини потрібно змиритися так швидко, наскільки це можливо».
Скориставшись чисельною і військовою перевагою, Німеччина анексувала Судети, на 90 % заселені німцями, які, за висловом Ернста Нольте, «вкоренилися в думці, що вони зазнали несправедливість з боку чехів, а не сторони загальних історичних процесів», і намагалися відстояти «своє привілейоване становище», будучи по суті «залишками середньовічної східної німецької колонізації». Словаччина у свою чергу передала до складу Угорщини південні і східні регіони країни, на 87 % заселені етнічними угорцями.
21 вересня 1938 року, у розпал Судетської кризи, Польща поставила Чехословаччині ультиматум про «повернення» їй Тешинської області, де проживало 80 тисяч поляків і 120 тисяч чехів. 30 вересня 1938 року, у день підписання Мюнхенської угоди, Польща направила Празі черговий ультиматум і одночасно з німецькими військами ввела свою армію в Тешинську область, предмет територіальних суперечок між нею та Чехословаччиною в 1918—1920 роках.
Територія Чехословаччини скоротилася на 38 %, країна перетворилася на вузьку і довгу, дуже вразливу державу, що стала протекторатом Німеччини. Німецькі війська опинилися за 30 км від Праги. Крім того, 3 грудня 1938 року був укладений секретний договір з Чехословаччиною, згідно з яким вона не могла «тримати укріплення і загородження на кордоні з Німеччиною». Доля решти території країни, таким чином, була вирішена.
14 березня 1939 року Гітлер викликав чехословацького президента Еміля Гаху в Берлін і запропонував йому прийняти німецький протекторат. Гаха погодився на це і німецька армія увійшла в країну практично без будь-якого опору. Єдину спробу організованої збройної відсічі зробила рота капітана Карела Павлика в місті Містек.
14 березня 1939 Словаччина на чолі з авторитарним союзником Гітлера Йозефом Тисо стала незалежною державою, Підкарпатська Русь була окупована Угорщиною.
15 березня 1939 особистим указом Гітлера Богемія і Моравія були оголошені протекторатом Німеччини. Головою виконавчої влади протекторату був призначуваний фюрером рейхспротектор (нім. Reichsprotektor). Першим рейхспротектором 21 березня 1939 був призначений Константін фон Нейрат. Існував також формальний пост президента протекторату, який все його існування займав Еміль Гаха. Особовий склад відділів, аналогічних міністерствам, був укомплектований посадовими особами з Німеччини. Євреї були вигнані з державної служби. Політичні партії були заборонені, багато лідерів Комуністичної партії Чехословаччини перебралися в Радянський Союз.
В еміграції у Лондоні з початком Другої світової війни Е. Бенеш створив уряд Чехословаччини у вигнанні, який користувався підтримкою антигітлерівської коаліції (з 1941 р. до неї приєдналися США і СРСР).
Окупація
У березні 1939 року понад 2 тисячі золотих злитків вартістю 5,6 млн фунтів стерлінгів, що знаходилося в Лондоні, було передано з рахунку Національного банку Чехословаччини на рахунок у Банку міжнародних розрахунків (Bank for International Settlements), керований від імені Рейхсбанку.
Швидка і успішна анексія відносно невеликої, але стратегічно важливої і економічно значної Чехословаччини з її численним (23,5 %) німецьким населенням, створила враження легкої перемоги і спонукала Адольфа Гітлера продовжувати наступ на країни Центральної Європи.
Населення Чехії і Моравії було мобілізовано як робочу силу, яка повинна була працювати на перемогу Німеччини. Для управління промисловістю були організовані спеціальні управління. Чехи були зобов'язані працювати на вугільних шахтах, в металургії і на виробництві озброєнь; частина молоді була відправлена до Німеччини. Проте, як зазначає німецький дослідник Детлеф Брандес, видобуток залізної руди залишився на довоєнному рівні, роботи з розкриття та підготовки родовищ були закинуті, машини перевантажені; до 1944 виробничі потужності збільшилися тільки на 18 %.
У перші місяці окупації німецьке правління було відносно помірним. Дії гестапо були спрямовані переважно проти чеських політиків та інтелігенції. Тим не менш, за первісним задумом нацистів, чехів слід було асимілювати.
Восени 1941 року рейх зробив ряд радикальних кроків у протектораті. Заступником рейхспротектора Богемії і Моравії був призначений начальник Головного управління імперської безпеки Рейнгард Гейдріх. Прем'єр-міністр Алоїз Еліаш був заарештований, а потім розстріляний, чеський уряд реорганізовано, всі чеські культурні установи були закриті.
В загальному до кінця 1941 року на примусові роботи до Німеччини було вивезено 200 тис. жителів «протекторату Богемії і Моравії» і 100 тис. жителів Словаччини; було ліквідовано довоєнне трудове законодавство, а тривалість трудового дня — підвищена до 10-12 годин; на селян були покладені обов'язки щодо постачання сільгосппродукції. Вивезення сировини, промислових і продовольчих товарів до Німеччини призвело до зростання цін.
Було організовано заслання євреїв до концтаборів, у містечку Терезін було організовано гетто. У червні 1942 року, після смерті Гейдриіха, його наступником був призначений генерал-полковник поліції, оберстгруппенфюрер СС Курт Далюге.
У 1943 році близько 350 000 чеських робітників були депортовані до Німеччини. При цьому за наказом Гітлера в жовтні 1943 р. німецька влада відмовилася від будь-якого застосування чеських чиновників на державній службі. В межах протекторату вся невійськова промисловість була заборонена. Більшість чехів підкорилися (як зазначалося в німецьких документах, «з опозиції до свого уряду, а не від дружності до німців») і лише в останні місяці війни активізували рух опору.
Рух Опору
Стихійний спротив громадян Чехословаччини німецькій окупації і створення перших підпільних організацій на території Чехословаччини і за її межами почалося незабаром після німецької окупації Чехословаччини. Так, 28 жовтня 1939 року, в 21-ту річницю проголошення незалежності Чехословаччини у 1918 році, в Празі, Брно, Остраві, Кладно відбулися виступи проти окупації, які були придушені. Німецькі війська відкрили вогонь по демонстрантах. 15 листопада 1939 помер поранений 28 жовтня студент-медик Яна Оплетала, його смерть викликала студентські демонстрації. У відповідь окупаційна влада почала масові арешти — були заарештовані політики, громадські діячі, 1800 студентів і викладачів. 17 листопада всі університети і коледжі в протектораті були закриті, дев'ять студентських лідерів страчені, сотні людей були відправлені в концтабори.
Представники різних організацій і об'єднань чехословацьких емігрантів у своїй діяльності орієнтувалися на різні держави та політичні сили:
- генерал Л. Прхала орієнтувався на Польщу;
- посол Чехословаччини в Парижі Ш. Осусский розглядав як союзника Францію;
- Е. Бенеш орієнтувався на Велику Британію.
Антифашистський опір у Чехословаччині
Антифашистський опір у Чехословаччині мав різні форми, поширення набули форми пасивного опору (бойкот, невиконання розпоряджень окупаційної адміністрації), а також страйки, антифашистська пропаганда і саботаж (зокрема, випуск некондиційної військової продукції).
- тільки протягом 1939 року на території Чехословаччини пройшли 25 страйків на 31 промисловому підприємстві;
- 20 липня 1941 в ході боїв за місто Тюрі (Естонська РСР) було відмічено, що багато мін, випущені німецькими військами, не вибухають. При їх вивченні було встановлено, що замість вибухівки міни були заповнені піском; в одній з мін була записка «допомагаємо, чим можемо», написана чехословацькими робітниками.
У листопаді 1939 року в результаті серії арештів німецькі спецслужби розгромили «Політичний центр» (Politické ústředí) — підпільну організацію, яка об'єднувала прихильників Е. Бенеша.
На початку 1940 року була створена підпільна антифашистська організація ÚVOD (Ústřední výbor odboje domácího).
У лютому 1940 року для розгляду політичних справ були створені особливі «надзвичайні суди».
У жовтні 1940 року відбувалися протестні виступи гірників у Гандловій.
29 червня 1941 керівництво комуністичної партії Чехословаччини закликало населення Чехословаччини активізувати боротьбу проти німецьких окупантів:
- посилилася організаційна та пропагандистська робота;
- влітку-восени 1941 року були організовані великий страйк на Вальтерівському авіаційному заводі, а також страйки на заводах Рінггофена, Колбен-Данека, Шкода, Находській текстильній фабриці, мотозаводі в Градці-Краловому, шахтах в Святоневицях, Нучицях, Раховнику, на Кладненських шахтах, на будівництві у Вітковицях;
- у вересні 1941 року був створений Центральний національно-революційний комітет Чехословаччини, до складу якого увійшли комуністи, соціал-демократи, а також безпартійні профспілкові та громадсько-політичні діячі. Почалося створення національно-революційних комітетів — підпільних організацій, які координували діяльність окремих антифашистських груп;
- у вересні 1942 року підпільні групи Компартії Чехословаччини почали створення перших партизанських загонів в районах міст Горовіче, Добжищ, Пшибрам і Рожміталь;
- з весни 1944 року комуністи Чехословаччини почали підготовку до національного повстання.
Загалом у лютому 1942 року німецька окупаційна влада зареєструвала 19 актів саботажу і диверсій, у березні 1942 року — 32; у квітні 1942 року — 34; в травні 1942 року — 51.
27 травня 1942 відбувся замах на Р. Гейдріха, в результаті якого він був смертельно поранений і помер 4 червня 1942. Його смерть викликала масові репресії — були проведені облави, арешти і страти, повністю знищені селища Лідице і Лежаки.
Влітку 1942 року в Празі підпільники підпалили завод «Чешско-Моравско-Колбен-Данск».
У вересні 1942 року на річці Лабі підпільники затопили баржі з вантажами для німецької армії.
У жовтні 1942 року на залізниці Прага — Бенешов був пущений під укіс ешелон, в результаті були розбиті 27 платформ з танками.
Влітку 1943 року відбулися страйки робітників заводів «Шкода», а також текстильників Жиліни і Ружомберока.
У грудні 1943 року керівництво Комуністичної партії Чехословаччини та декількох підпільних організацій уклали угоду про спільну діяльність, в результаті була створена Словацька національна рада.
У середині березня 1944 керівництво Комуністичної партії Чехословаччини і кілька антифашистських організацій в словацькій армії уклали угоду про координацію діяльності.
У серпні 1944 року почалося Словацьке національне повстання. 20 вересня 1944, прорвавши оборону в районі Лупківського перевалу, радянські війська вийшли до довоєнного кордону Чехословаччини. В цей же час на зайнятій німцями території активізувалася партизанська і диверсійна діяльність:
- в кінці квітня 1945 року, під час евакуації диверсійної школи абверу "Мельдекопф «Вальдбуш» з району міста Траутенау в село Кляйне Ізель, чехословацькі партизани роззброїли в селі Кляйне Ізель групу курсантів абверу;
- 3 травня 1945 партизани за підтримки місцевого населення почали повстання в містах Семіли, Железни Брод, Нова Пака і в ряді сіл на північний схід від Праги. У цей же день в Упіці почали страйк шахтарі і робітники текстильних фабрик, партизани з бригади імені Яна Жижки зайняли місто Візовіце і навколишні його села, а повсталі місцеві жителі звільнили місто Всетін. Протягом 3-4 травня повстання поширювалося, охоплюючи прифронтові райони, території Південної і Середньої Чехії. У ці дні в західній частині Чехії партизанська бригада «Смерть фашизму!» за підтримки з боку робітничих загонів звільнила міста Пшибрам, Бероун і ряд навколишніх сіл. 4 травня 1945 почалося повстання робітників заводу «Шкода» в місті Пльзень, до середини дня місто було очищено від окупантів;
- 5 травня 1945 почалося повстання у Празі;
- чехословацькі партизани захопили і передали Червоній Армії начальника штабу РОА генерала Ф. І. Трухіна та документи штабу РОА;
- на початку травня 1945 загін чехословацьких і радянських партизанів розгромив каральний загін СС в районі села Дєдово на Чесько-Моравській височині, захопивши стрілецьку зброю і справний бронетранспортер (який отримав назву «бронетранспортер № 1»). Після цього група радянських і чехословацьких партизанів під командуванням ст. лейтенанта ЧА Павла Морякова на трофейному бронетранспортері в районі міста Крусценбург (на північний захід від села Крижево) атакувала з флангу відступаючу німецьку частину з армійської групи Ф. Шернера, викликавши серед німців паніку. Надалі партизани встановили контроль над ділянкою шосе між містами Хрудім і Здірець, ускладнивши становище відступаючих німецьких частин.
Чехословацькі військові частини у складі армій західних союзників
У березні 1939 року на території Польщі був створений легіон з військовослужбовців армії Чехословаччини. Після початку польсько-німецької війни легіон відступив на територію СРСР. Надалі частина особового складу виїхала на Захід, а ті, що залишилися, взяли участь у формуванні військових частин на території СРСР.
Військові підрозділи (що отримали загальне найменування Obrana národa) були також створені у складі англійської та французької армій.
2 жовтня 1939 емігрантський уряд Е. Бенеша уклав договір з урядом Франції, відповідно до якого було передбачено створення чеських підрозділів на території Франції (фактично військові частини були створено 24 січня 1940 року, проте вже влітку 1940 року були змушені перебратися до Великої Британії).
У складі ВПС Великої Британії воювали чотири чехословацькі ескадрильї: 310-а, 311-а, 312-а і 313-а.
У 1941 році в Каїрі був створений II регіональний штаб SOE, у складі якого був створений відділ, що відповідав за діяльність англійських спецслужб на території Чехословаччини.
Пізніше, англійськими спецслужбами були підготовлені і скинуті на окуповану територію Чехословаччини декілька розвідувальних, диверсійних і організаторських груп:
- 16 квітня 1941 року був скинутий розвідник, що мав завдання зібрати інформацію про становище в окупованій Чехословаччині і встановити зв'язки з активістами антифашистського опору (Operation Benjamin). Він був помилково скинутий за 460 км від передбачуваного місця викидання, в районі австро-італійського кордону в Альпах, арештований і провів 2 місяці в ув'язненні за незаконний перетин кордону. Після звільнення, не зумів встановити зв'язок з підпіллям;
- у ніч з 3 на 4 жовтня 1941 року в районі міста Часлав був скинутий зв'язковий з радіопередавачем, що мав завдання встановити зв'язок з антифашистським опором (Operation Percentage). Він зумів встановити контакт з підпіллям, але незабаром був виявлений і заарештований;
- 29 грудня 1941 в районі міста Подєбради була скинута група з трьох парашутистів (Operation Silver A);
- в ніч на 27 березня 1942 була скинута ще одна група з 3 парашутистів з радіостанцією (Operation Zinc);
- 28 березня 1942 в Моравії була скинута перша диверсійна група з 3 парашутистів (Operation Out Distance);
- в ніч з 27 на 28 квітня 1942 була скинута диверсійна група з 3 парашутистів (Operation Bioscop);
- в ніч з 27 на 28 квітня 1942 року був скинутий зв'язковий з радіопередавачем (Operation Steel);
- в ніч з 29 на 30 квітня 1942 була скинута група з 2 парашутистів, що мали завдання вбити міністра освіти і пропаганди протекторату Чехії і Моравії (Operation Tin).
Чехословацькі військові частини в СРСР (1943—1945)
18 липня 1941 між СРСР і урядом Е. Бенеша було підписано угоду про відновлення дипломатичних відносин і взаємодопомогу в боротьбі з Німеччиною, яка передбачала створення чехословацьких військових частин на території СРСР. 27 вересня 1941 було підписано радянсько-чехословацький військовий договір.
5 січня 1942 в Бузулуці почалося формування з чехословаків першої військової частини — нею став 1-й чехословацький окремий піхотний батальйон. Після завершення комплектування та підготовки особового складу, 1 березня 1943 батальйон був направлений на фронт. Таким чином, чехословацький батальйон став першим іноземним військовим формуванням, що вступив у бій на боці СРСР на Східному фронті.
5 травня 1943 на основі батальйону була створена 1-а окрема чехословацька піхотна бригада.
У жовтні 1943 року в Іваново почалося формування 1-ї окремої чехословацької винищувальної авіаескадрильї.
30 грудня 1943 в районі міста Єфремов почалося формування 2-й чехословацької парашутно-десантної бригади.
У квітні 1944 року у Рівному був створений 1-й Чехословацький армійський корпус.
У червні 1944 року був створений 1-й окремий чехословацький винищувальний авіаполк (32 літаки).
Наприкінці липня 1944 року було створена 1-а окрема чехословацька танкова бригада (65 танків, три танкових і один мотопіхотний батальйон).
Після початку Словацького національного повстання, 30 серпня 1944 року на бік радянських військ зробили переліт заступник командувача Східно-словацької армії, полковник Генерального штабу Словаччини Вільям Тальський і майор військово-повітряних сил Словаччини Трінка з групою офіцерів і військовослужбовців словацької армії. Разом з ними в розташуванні радянських військ приземлилася авіагрупа з 27 літаків військово-повітряних сил Словаччини (6 «фокке-вульф-189», 3 «мессершмітт-109Б» і 18 транспортних літаків).
У грудні 1944 року була створена окрема змішана чехословацька авіадивізія (два винищувальних і один штурмовий авіаполк, всього 99 літаків і 114 пілотів).
СРСР надав значну допомогу в створенні та забезпеченні діяльності чехословацьких військових частин. У загальному тільки протягом 1944 року СРСР передав їм 9187 гвинтівок і карабінів, 5065 пістолет-кулеметів, 520 ручних, станкових і зенітних кулеметів, 258 протитанкових рушниць, 410 гармат і мінометів, 35 танків і САУ, 28 бронетранспортерів і бронемашин, 25 літаків (не рахуючи навчальної зброї і трофейного озброєння); крім того, тільки протягом 1944 року в десяти радянських військово-навчальних закладах було підготовлено 425 чехословацьких військовослужбовців.
З моменту формування до закінчення війни в бойових діях проти гітлерівської Німеччини та країн-сателітів Третього Рейху частини 1-го Чехословацького корпусу вивели з ладу 30 225 військовослужбовців противника, знищили 156 танків, 38 літаків, 221 гармату, 274 автомашини і деяку кількість іншої техніки, захопили значну кількість зброї, спорядження та військового майна. Втрати 1-го Чехословацького корпусу склали понад 11 тис. військовослужбовців загиблими.
15 травня 1945 всі чехословацькі частини були об'єднані в 1-у чехословацьку армію.
Участь громадян Чехословаччини в радянському партизанському русі (1941—1944)
Громадяни Чехословаччини брали активну участь у радянському партизанському русі на окупованій території СРСР. Тільки в 1942—1943 рр. до радянських партизанів перейшли 800 словацьких солдатів.
У радянському партизанському русі на території УРСР брали участь 400 чехів і словаків:
- у листопаді 1942 року на станції Білокоровичі (Житомирська область УРСР) у партизанський загін С. Ф. Маликова перейшли зі зброєю 7 солдат-словаків, що мали при собі 2 кулемети і 5 гвинтівок;
- в Одесі антифашистську групу створив сержант М. Кончіта. У загальному протягом 1943 року до одеських партизанів перейшли 45 військовослужбовців-чехословаків;
- у Здолбунові з підпільниками співпрацювали два чехословаки: військовий оператор чергового по залізничній станції Йозеф Маєрник і працівник гебітскомісаріату Секач.
Крім того, громадяни Чехословаччини брали участь у радянському партизанському русі на території інших республік СРСР:
- 3 листопада 1942 чехословацькі антифашисти — військовослужбовці 2-ї словацької піхотної дивізії допомогли підірвати міст через річку Случ на залізниці Брест — Лунинець — Гомель партизанам Мінського з'єднання В. І. Козлова — вони передали їм схему німецьких укріплень, під час атаки партизанів відкрили вогонь по залізничній станції Птич (блокувавши тамтешній німецько-поліцейський гарнізон), а потім зі зброєю перейшли до партизанів;
- протягом 1943 року в Мінську підпільниця Г. Д. Сосина організувала перехід на бік партизанів шести солдат-словаків;
- 15 травня 1943 в районі села Ремези (БРСР) на бік радянських партизанів перейшов начальник штабу 101-го піхотного полку капітан Ян Налепка з групою офіцерів і солдатів полку. 18 травня 1943 в партизанському з'єднанні О. М. Сабурова створили партизанський загін з чехів і словаків. 8 червня 1943, в результаті агітації Яна Налепки, до них приєднався словацький солдат Мартин Корбеля, який приїхав на танку — так партизани отримали справний гарматний танк з двома кулеметами і боєкомплектом;
- наприкінці 1943 року в Криму на бік радянських партизанів перейшла група солдатів-чехословаків, якою командував І. Бєлко;
- у Краснодарі підпільники Н. І. Єфімов, А. І. Дергачова, Т. Рибка з допомогою офіцера-антифашиста 1-ї словацької моторизованої дивізії Карла Шустера встановили зв'язок з солдатами дивізії, в результаті боєздатність дивізії знизилася: кілька військовослужбовців дезертирували і були заховані від переслідування німецької військової влади, а інші військовослужбовці відмовилися брати участь у бойових діях. Після початку наступу радянських військ на Північному Кавказі німці вилучили з дивізії артилерію і автотранспорт, а кілька ненадійних підрозділів були повністю роззброєні і під приводом переформування відправлені в тил;
- в Ростові антифашистську групу створив офіцер Я. Гайдашик, він встановив зв'язок з місцевими підпільниками, а під час визволення міста радянськими військами перейшов на їхній бік разом з підлеглими.
Дії радянських партизанів на території Чехословаччини
12 грудня 1943 в Москві був підписаний договір про дружбу, взаємну допомогу і післявоєнне співробітництво між СРСР і Чехословаччиною, відповідно до якого був початий перехід ряду радянських партизанських загонів на територію Чехословаччини.
17 червня 1944 було прийнято постанову Політбюро ЦК КП(б)У «Про надання допомоги чехословацькій компартії в організації партизанського руху на території Чехословаччини», відповідно до якого Український штаб партизанського руху почав навчання чехословацьких курсантів та підготовку радянсько-чехословацьких партизанських організаторських груп для діяльності на території Чехословаччини. Перші групи були перекинуті на територію Чехословаччини влітку 1944 року. Всього в період з серпня 1944 року по квітень 1945 на прохання КПЧ з СРСР на територію Чехії та Моравії було перекинуто 37 партизанських організаторських груп.
У грудні 1944 року в Косцелінській долині почала діяти радянсько-польсько-словацька партизанська бригада ім. Щорса (командир В. С. Мацнев, включала в себе радянські партизанські загони ім. Щорса, «Вибух» і «Сокіл», а також словацький партизанський загін «Ліптовський»). Отримавши інформацію, що німці почали мінування міста Закопане, бригада здійснила перехід до міста. Увечері 29 січня 1945 бійці розвідувально-штурмової групи в цивільному одязі проникли в місто і атакували комендатуру, одночасно основні сили бригади атакували околиці міста. В результаті, німецький гарнізон був розгромлений, а місто розмінували.
Див. також
Примітки
- Národní listy. 12.4. 1938. № 101.
- Nolte E. Die faschistischen Bewegungen. München, 1966. S. 246.
- ГАРФ. Р7021, Оп. 148, Д. 125, Л. 16. Копія.
- Британский центробанк впервые признался в помощи фашистам [ 10 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // ІТАР-ТАРС від 31 липня 2013
- Brandes D. Die Tschechen unter deutschem Protektorat. München, 1969. S. 42.
- Ibid. S. 33.
- Всемирная история / редколл., отв. ред. В. П. Курасов. том 10. М., «Мысль», 1965. стр. 58
- Ibid. S. 36.
- ГАРФ. Р7021, Оп. 148, Д. 125, Л. 47.
- Всемирная история / редколл., отв. ред. В. П. Курасов. том 10. М., «Мысль», 1965. стр. 67
- И. И. Поп. Чехословакия — Советский Союз, 1941—1947 гг. М., «Наука», 1990. стр.6
- Борьба за Советскую Прибалтику в Великой Отечественной войне 1941—1945 (в 3-х книгах). Книга 1. Рига, «Лиесма», 1966. стр. 115
- Н. С. Алексеев. Злодеяния и возмездие: преступления против человечества. М., «Юридическая литература», 1986. стр.116
- Всемирная история / редколл., отв. ред. В. П. Курасов. том 10. М., «Мысль», 1965. стр.68
- В. И. Клоков. Плечом к плечу (советские люди в партизанском движении европейских стран) // Советские партизаны: из истории партизанского движения в годы Великой Отечественной войны / ред.-сост. В. Е. Быстров, ред. З. Н. Политов. М., Госполитиздат, 1961. стр.764-830
- История Второй Мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 4. М., Воениздат, 1975. стр. 217
- История Чехословакии с древнейших времён до наших дней / ред. А. Х. Клеванский. М., «Наука», 1988. стр. 370
- История Второй Мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 5. М., Воениздат, 1975. стр. 412
- История Второй Мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 7. М., Воениздат, 1976. стр. 394
- История Второй Мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 8. М., Воениздат, 1977. стр. 198—199
- Диверсионная школа в местечке Дальвитц // Диверсанты Третьего рейха. / колл. авт., М., ЭКСМО, Яуза, 2003. стр. 288—289
- Л. М. Сандалов. После перелома. М., Воениздат, 1983. стр. 227
- А. И. Еременко. Годы возмездия. 1943—1945. 2-е изд. М., «Финансы и статистика», 1985. стр. 412
- А. И. Еременко. Годы возмездия. 1943—1945. 2-е изд. М., «Финансы и статистика», 1985. стр.418-419
- Всемирная история / редколл., отв. ред. В. П. Курасов. том 10. М., «Мысль», 1965. стр. 74
- История Второй Мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 4. М., Воениздат, 1975. стр. 171
- Они сражались с фашизмом / сб., сост. В. Р. Томин. М., Политиздат, 1988. стр. 8
- 50 лет Вооружённым силам СССР, 1918—1968. / редколл., отв. ред. М. В. Захаров. М., Воениздат, 1968. стр. 538—539
- И. С. Конев. Записки командующего фронтом. М., ОЛМА-ПРЕСС, 2003. стр. 296
- История Второй Мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 9. М., Воениздат, 1978. стр. 432—433
- Н. И. Шишов. В борьбе с фашизмом. М., 1984. стр. 41
- Армии стран Варшавского договора. (справочник) / А. Д. Вербицкий и др. М., Воениздат, 1985. стр. 180
- Всемирная история / редколл., отв. ред. В. П. Курасов. том 10. М., «Мысль», 1965. стр. 345
- З. А. Богатырь. Патриотическая борьба советского народа в тылу врага в период Великой Отечественной войны. М., «Знание», 1970. стр. 11
- В. Н. Земсков. Ведущая сила всенародной борьбы. Борьба советского рабочего класса на временно оккупированной территории СССР (1941—1944). М., «Мысль», 1986. стр. 165
- В. Н. Земсков. Ведущая сила всенародной борьбы. Борьба советского рабочего класса на временно оккупированной территории СССР (1941—1944). М., «Мысль», 1986. стр. 166
- 50 лет Вооружённым силам СССР, 1918—1968. / редколл., отв. ред. М. В. Захаров. М., Воениздат, 1968. стр. 342
- Микола Гнидюк. Прыжок в легенду. О чем звенели рельсы. М., «Советский писатель», 1975. стр.548-551
- Л. Н. Бычков. Партизанское движение в годы Великой Отечественной войны в 1941—1945 (краткий очерк). М., «Мысль», 1965. стр. 261
- Л. Н. Бычков. Партизанское движение в годы Великой Отечественной войны в 1941—1945 (краткий очерк). М., «Мысль», 1965. стр. 317—318
- Е. Леонова. Ян Налепка (1912—1943) // Герои-интернационалисты / сост. В. В. Тян. М., «Просвещение», 1991. стр. 130—138
- 50 лет Вооружённым силам СССР, 1918—1968. / редколл., отв. ред. М. В. Захаров. М., Воениздат, 1968. стр. 343
- Н. И. Макаров. Непокорённая земля Российская. М., 1976. стр. 294—295
- Армии стран Варшавского договора. (справочник) / А. Д. Вербицкий и др. М., Воениздат, 1985. стр. 177
- История Второй Мировой войны 1939—1945 (в 12 томах) / редколл., гл. ред. А. А. Гречко. том 9. М., Воениздат, 1978. стр. 156
- А. А. Стенин. В совместной борьбе за свободу. Киев, Политиздат Украины, 1990. стр. 198
- А. Сгибнев. По следам героев. М., государственное издательство политической литературы, 1962. стр. 3-11
Література
- А. И. Недорезов. Национально-освободительное движение в Чехословакии, 1938—1945. М., 1961
Посилання
- Марина Цветаева. Один офицер [ 11 грудня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dana stattya rozglyadaye aspekti uchasti derzhavi Chehoslovachchina u Drugij svitovij vijni z pochatku nimeckoyi okupaciyi Chehoslovachchini v berezni 1939 roku i do zavershennya bojovih dij v Yevropi u travni 1945 roku Kolona nimeckih vijsk v Chehoslovachchini Grupa nimeckih studentiv na demonstraciyi v PraziNimecke vtorgnennyaDokladnishe Nimecka okupaciya Chehoslovachchini Okupaciya Chehoslovachchini stala logichnim zavershennyam procesu likvidaciyi nezalezhnosti krayini Pershim etapom cogo procesu stala aneksiya Sudetskoyi oblasti zdijsnena z 1 po 10 zhovtnya 1938 roku vidpovidno do Myunhenskih ugod mizh Velikoyu Britaniyeyu Franciyeyu Nimechchinoyu ta Italiyeyu Pri comu yak pisala she v kvitni 1938 roku odna z providnih chehoslovackih gazet Narodni list z faktom isnuvannya Velikoyi Nimechchini potribno zmiritisya tak shvidko naskilki ce mozhlivo Skoristavshis chiselnoyu i vijskovoyu perevagoyu Nimechchina aneksuvala Sudeti na 90 zaseleni nimcyami yaki za vislovom Ernsta Nolte vkorenilisya v dumci sho voni zaznali nespravedlivist z boku chehiv a ne storoni zagalnih istorichnih procesiv i namagalisya vidstoyati svoye privilejovane stanovishe buduchi po suti zalishkami serednovichnoyi shidnoyi nimeckoyi kolonizaciyi Slovachchina u svoyu chergu peredala do skladu Ugorshini pivdenni i shidni regioni krayini na 87 zaseleni etnichnimi ugorcyami 21 veresnya 1938 roku u rozpal Sudetskoyi krizi Polsha postavila Chehoslovachchini ultimatum pro povernennya yij Teshinskoyi oblasti de prozhivalo 80 tisyach polyakiv i 120 tisyach chehiv 30 veresnya 1938 roku u den pidpisannya Myunhenskoyi ugodi Polsha napravila Prazi chergovij ultimatum i odnochasno z nimeckimi vijskami vvela svoyu armiyu v Teshinsku oblast predmet teritorialnih superechok mizh neyu ta Chehoslovachchinoyu v 1918 1920 rokah Teritoriya Chehoslovachchini skorotilasya na 38 krayina peretvorilasya na vuzku i dovgu duzhe vrazlivu derzhavu sho stala protektoratom Nimechchini Nimecki vijska opinilisya za 30 km vid Pragi Krim togo 3 grudnya 1938 roku buv ukladenij sekretnij dogovir z Chehoslovachchinoyu zgidno z yakim vona ne mogla trimati ukriplennya i zagorodzhennya na kordoni z Nimechchinoyu Dolya reshti teritoriyi krayini takim chinom bula virishena 14 bereznya 1939 roku Gitler viklikav chehoslovackogo prezidenta Emilya Gahu v Berlin i zaproponuvav jomu prijnyati nimeckij protektorat Gaha pogodivsya na ce i nimecka armiya uvijshla v krayinu praktichno bez bud yakogo oporu Yedinu sprobu organizovanoyi zbrojnoyi vidsichi zrobila rota kapitana Karela Pavlika v misti Mistek 14 bereznya 1939 Slovachchina na choli z avtoritarnim soyuznikom Gitlera Jozefom Tiso stala nezalezhnoyu derzhavoyu Pidkarpatska Rus bula okupovana Ugorshinoyu 15 bereznya 1939 osobistim ukazom Gitlera Bogemiya i Moraviya buli ogolosheni protektoratom Nimechchini Golovoyu vikonavchoyi vladi protektoratu buv priznachuvanij fyurerom rejhsprotektor nim Reichsprotektor Pershim rejhsprotektorom 21 bereznya 1939 buv priznachenij Konstantin fon Nejrat Isnuvav takozh formalnij post prezidenta protektoratu yakij vse jogo isnuvannya zajmav Emil Gaha Osobovij sklad viddiliv analogichnih ministerstvam buv ukomplektovanij posadovimi osobami z Nimechchini Yevreyi buli vignani z derzhavnoyi sluzhbi Politichni partiyi buli zaboroneni bagato lideriv Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini perebralisya v Radyanskij Soyuz V emigraciyi u Londoni z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni E Benesh stvoriv uryad Chehoslovachchini u vignanni yakij koristuvavsya pidtrimkoyu antigitlerivskoyi koaliciyi z 1941 r do neyi priyednalisya SShA i SRSR OkupaciyaOgoloshennya okupacijnoyi vladi perelik prizvish strachenih 21 zhovtnya 1944 U berezni 1939 roku ponad 2 tisyachi zolotih zlitkiv vartistyu 5 6 mln funtiv sterlingiv sho znahodilosya v Londoni bulo peredano z rahunku Nacionalnogo banku Chehoslovachchini na rahunok u Banku mizhnarodnih rozrahunkiv Bank for International Settlements kerovanij vid imeni Rejhsbanku Shvidka i uspishna aneksiya vidnosno nevelikoyi ale strategichno vazhlivoyi i ekonomichno znachnoyi Chehoslovachchini z yiyi chislennim 23 5 nimeckim naselennyam stvorila vrazhennya legkoyi peremogi i sponukala Adolfa Gitlera prodovzhuvati nastup na krayini Centralnoyi Yevropi Naselennya Chehiyi i Moraviyi bulo mobilizovano yak robochu silu yaka povinna bula pracyuvati na peremogu Nimechchini Dlya upravlinnya promislovistyu buli organizovani specialni upravlinnya Chehi buli zobov yazani pracyuvati na vugilnih shahtah v metalurgiyi i na virobnictvi ozbroyen chastina molodi bula vidpravlena do Nimechchini Prote yak zaznachaye nimeckij doslidnik Detlef Brandes vidobutok zaliznoyi rudi zalishivsya na dovoyennomu rivni roboti z rozkrittya ta pidgotovki rodovish buli zakinuti mashini perevantazheni do 1944 virobnichi potuzhnosti zbilshilisya tilki na 18 U pershi misyaci okupaciyi nimecke pravlinnya bulo vidnosno pomirnim Diyi gestapo buli spryamovani perevazhno proti cheskih politikiv ta inteligenciyi Tim ne mensh za pervisnim zadumom nacistiv chehiv slid bulo asimilyuvati Voseni 1941 roku rejh zrobiv ryad radikalnih krokiv u protektorati Zastupnikom rejhsprotektora Bogemiyi i Moraviyi buv priznachenij nachalnik Golovnogo upravlinnya imperskoyi bezpeki Rejngard Gejdrih Prem yer ministr Aloyiz Eliash buv zaareshtovanij a potim rozstrilyanij cheskij uryad reorganizovano vsi cheski kulturni ustanovi buli zakriti V zagalnomu do kincya 1941 roku na primusovi roboti do Nimechchini bulo vivezeno 200 tis zhiteliv protektoratu Bogemiyi i Moraviyi i 100 tis zhiteliv Slovachchini bulo likvidovano dovoyenne trudove zakonodavstvo a trivalist trudovogo dnya pidvishena do 10 12 godin na selyan buli pokladeni obov yazki shodo postachannya silgospprodukciyi Vivezennya sirovini promislovih i prodovolchih tovariv do Nimechchini prizvelo do zrostannya cin Bulo organizovano zaslannya yevreyiv do konctaboriv u mistechku Terezin bulo organizovano getto U chervni 1942 roku pislya smerti Gejdriiha jogo nastupnikom buv priznachenij general polkovnik policiyi oberstgruppenfyurer SS Kurt Dalyuge U 1943 roci blizko 350 000 cheskih robitnikiv buli deportovani do Nimechchini Pri comu za nakazom Gitlera v zhovtni 1943 r nimecka vlada vidmovilasya vid bud yakogo zastosuvannya cheskih chinovnikiv na derzhavnij sluzhbi V mezhah protektoratu vsya nevijskova promislovist bula zaboronena Bilshist chehiv pidkorilisya yak zaznachalosya v nimeckih dokumentah z opoziciyi do svogo uryadu a ne vid druzhnosti do nimciv i lishe v ostanni misyaci vijni aktivizuvali ruh oporu Ruh OporuStihijnij sprotiv gromadyan Chehoslovachchini nimeckij okupaciyi i stvorennya pershih pidpilnih organizacij na teritoriyi Chehoslovachchini i za yiyi mezhami pochalosya nezabarom pislya nimeckoyi okupaciyi Chehoslovachchini Tak 28 zhovtnya 1939 roku v 21 tu richnicyu progoloshennya nezalezhnosti Chehoslovachchini u 1918 roci v Prazi Brno Ostravi Kladno vidbulisya vistupi proti okupaciyi yaki buli pridusheni Nimecki vijska vidkrili vogon po demonstrantah 15 listopada 1939 pomer poranenij 28 zhovtnya student medik Yana Opletala jogo smert viklikala studentski demonstraciyi U vidpovid okupacijna vlada pochala masovi areshti buli zaareshtovani politiki gromadski diyachi 1800 studentiv i vikladachiv 17 listopada vsi universiteti i koledzhi v protektorati buli zakriti dev yat studentskih lideriv stracheni sotni lyudej buli vidpravleni v konctabori Predstavniki riznih organizacij i ob yednan chehoslovackih emigrantiv u svoyij diyalnosti oriyentuvalisya na rizni derzhavi ta politichni sili general L Prhala oriyentuvavsya na Polshu posol Chehoslovachchini v Parizhi Sh Osusskij rozglyadav yak soyuznika Franciyu E Benesh oriyentuvavsya na Veliku Britaniyu Antifashistskij opir u Chehoslovachchini Rozporyadzhennya okupacijnoyi vladi z vidpoviddyu partizaniv Chehoslovachchini Antifashistskij opir u Chehoslovachchini mav rizni formi poshirennya nabuli formi pasivnogo oporu bojkot nevikonannya rozporyadzhen okupacijnoyi administraciyi a takozh strajki antifashistska propaganda i sabotazh zokrema vipusk nekondicijnoyi vijskovoyi produkciyi tilki protyagom 1939 roku na teritoriyi Chehoslovachchini projshli 25 strajkiv na 31 promislovomu pidpriyemstvi 20 lipnya 1941 v hodi boyiv za misto Tyuri Estonska RSR bulo vidmicheno sho bagato min vipusheni nimeckimi vijskami ne vibuhayut Pri yih vivchenni bulo vstanovleno sho zamist vibuhivki mini buli zapovneni piskom v odnij z min bula zapiska dopomagayemo chim mozhemo napisana chehoslovackimi robitnikami U listopadi 1939 roku v rezultati seriyi areshtiv nimecki specsluzhbi rozgromili Politichnij centr Politicke ustredi pidpilnu organizaciyu yaka ob yednuvala prihilnikiv E Benesha Na pochatku 1940 roku bula stvorena pidpilna antifashistska organizaciya UVOD Ustredni vybor odboje domaciho U lyutomu 1940 roku dlya rozglyadu politichnih sprav buli stvoreni osoblivi nadzvichajni sudi U zhovtni 1940 roku vidbuvalisya protestni vistupi girnikiv u Gandlovij 29 chervnya 1941 kerivnictvo komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini zaklikalo naselennya Chehoslovachchini aktivizuvati borotbu proti nimeckih okupantiv posililasya organizacijna ta propagandistska robota vlitku voseni 1941 roku buli organizovani velikij strajk na Valterivskomu aviacijnomu zavodi a takozh strajki na zavodah Ringgofena Kolben Daneka Shkoda Nahodskij tekstilnij fabrici motozavodi v Gradci Kralovomu shahtah v Svyatonevicyah Nuchicyah Rahovniku na Kladnenskih shahtah na budivnictvi u Vitkovicyah u veresni 1941 roku buv stvorenij Centralnij nacionalno revolyucijnij komitet Chehoslovachchini do skladu yakogo uvijshli komunisti social demokrati a takozh bezpartijni profspilkovi ta gromadsko politichni diyachi Pochalosya stvorennya nacionalno revolyucijnih komitetiv pidpilnih organizacij yaki koordinuvali diyalnist okremih antifashistskih grup u veresni 1942 roku pidpilni grupi Kompartiyi Chehoslovachchini pochali stvorennya pershih partizanskih zagoniv v rajonah mist Goroviche Dobzhish Pshibram i Rozhmital z vesni 1944 roku komunisti Chehoslovachchini pochali pidgotovku do nacionalnogo povstannya Zagalom u lyutomu 1942 roku nimecka okupacijna vlada zareyestruvala 19 aktiv sabotazhu i diversij u berezni 1942 roku 32 u kvitni 1942 roku 34 v travni 1942 roku 51 27 travnya 1942 vidbuvsya zamah na R Gejdriha v rezultati yakogo vin buv smertelno poranenij i pomer 4 chervnya 1942 Jogo smert viklikala masovi represiyi buli provedeni oblavi areshti i strati povnistyu znisheni selisha Lidice i Lezhaki Vlitku 1942 roku v Prazi pidpilniki pidpalili zavod Cheshsko Moravsko Kolben Dansk U veresni 1942 roku na richci Labi pidpilniki zatopili barzhi z vantazhami dlya nimeckoyi armiyi U zhovtni 1942 roku na zaliznici Praga Beneshov buv pushenij pid ukis eshelon v rezultati buli rozbiti 27 platform z tankami Vlitku 1943 roku vidbulisya strajki robitnikiv zavodiv Shkoda a takozh tekstilnikiv Zhilini i Ruzhomberoka U grudni 1943 roku kerivnictvo Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini ta dekilkoh pidpilnih organizacij uklali ugodu pro spilnu diyalnist v rezultati bula stvorena Slovacka nacionalna rada U seredini bereznya 1944 kerivnictvo Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini i kilka antifashistskih organizacij v slovackij armiyi uklali ugodu pro koordinaciyu diyalnosti U serpni 1944 roku pochalosya Slovacke nacionalne povstannya 20 veresnya 1944 prorvavshi oboronu v rajoni Lupkivskogo perevalu radyanski vijska vijshli do dovoyennogo kordonu Chehoslovachchini V cej zhe chas na zajnyatij nimcyami teritoriyi aktivizuvalasya partizanska i diversijna diyalnist v kinci kvitnya 1945 roku pid chas evakuaciyi diversijnoyi shkoli abveru Meldekopf Valdbush z rajonu mista Trautenau v selo Klyajne Izel chehoslovacki partizani rozzbroyili v seli Klyajne Izel grupu kursantiv abveru 3 travnya 1945 partizani za pidtrimki miscevogo naselennya pochali povstannya v mistah Semili Zhelezni Brod Nova Paka i v ryadi sil na pivnichnij shid vid Pragi U cej zhe den v Upici pochali strajk shahtari i robitniki tekstilnih fabrik partizani z brigadi imeni Yana Zhizhki zajnyali misto Vizovice i navkolishni jogo sela a povstali miscevi zhiteli zvilnili misto Vsetin Protyagom 3 4 travnya povstannya poshiryuvalosya ohoplyuyuchi prifrontovi rajoni teritoriyi Pivdennoyi i Serednoyi Chehiyi U ci dni v zahidnij chastini Chehiyi partizanska brigada Smert fashizmu za pidtrimki z boku robitnichih zagoniv zvilnila mista Pshibram Beroun i ryad navkolishnih sil 4 travnya 1945 pochalosya povstannya robitnikiv zavodu Shkoda v misti Plzen do seredini dnya misto bulo ochisheno vid okupantiv 5 travnya 1945 pochalosya povstannya u Prazi chehoslovacki partizani zahopili i peredali Chervonij Armiyi nachalnika shtabu ROA generala F I Truhina ta dokumenti shtabu ROA na pochatku travnya 1945 zagin chehoslovackih i radyanskih partizaniv rozgromiv karalnij zagin SS v rajoni sela Dyedovo na Chesko Moravskij visochini zahopivshi strilecku zbroyu i spravnij bronetransporter yakij otrimav nazvu bronetransporter 1 Pislya cogo grupa radyanskih i chehoslovackih partizaniv pid komanduvannyam st lejtenanta ChA Pavla Moryakova na trofejnomu bronetransporteri v rajoni mista Kruscenburg na pivnichnij zahid vid sela Krizhevo atakuvala z flangu vidstupayuchu nimecku chastinu z armijskoyi grupi F Shernera viklikavshi sered nimciv paniku Nadali partizani vstanovili kontrol nad dilyankoyu shose mizh mistami Hrudim i Zdirec uskladnivshi stanovishe vidstupayuchih nimeckih chastin Chehoslovacki vijskovi chastini u skladi armij zahidnih soyuznikiv U berezni 1939 roku na teritoriyi Polshi buv stvorenij legion z vijskovosluzhbovciv armiyi Chehoslovachchini Pislya pochatku polsko nimeckoyi vijni legion vidstupiv na teritoriyu SRSR Nadali chastina osobovogo skladu viyihala na Zahid a ti sho zalishilisya vzyali uchast u formuvanni vijskovih chastin na teritoriyi SRSR Vijskovi pidrozdili sho otrimali zagalne najmenuvannya Obrana naroda buli takozh stvoreni u skladi anglijskoyi ta francuzkoyi armij 2 zhovtnya 1939 emigrantskij uryad E Benesha uklav dogovir z uryadom Franciyi vidpovidno do yakogo bulo peredbacheno stvorennya cheskih pidrozdiliv na teritoriyi Franciyi faktichno vijskovi chastini buli stvoreno 24 sichnya 1940 roku prote vzhe vlitku 1940 roku buli zmusheni perebratisya do Velikoyi Britaniyi U skladi VPS Velikoyi Britaniyi voyuvali chotiri chehoslovacki eskadrilyi 310 a 311 a 312 a i 313 a U 1941 roci v Kayiri buv stvorenij II regionalnij shtab SOE u skladi yakogo buv stvorenij viddil sho vidpovidav za diyalnist anglijskih specsluzhb na teritoriyi Chehoslovachchini Piznishe anglijskimi specsluzhbami buli pidgotovleni i skinuti na okupovanu teritoriyu Chehoslovachchini dekilka rozviduvalnih diversijnih i organizatorskih grup 16 kvitnya 1941 roku buv skinutij rozvidnik sho mav zavdannya zibrati informaciyu pro stanovishe v okupovanij Chehoslovachchini i vstanoviti zv yazki z aktivistami antifashistskogo oporu Operation Benjamin Vin buv pomilkovo skinutij za 460 km vid peredbachuvanogo miscya vikidannya v rajoni avstro italijskogo kordonu v Alpah areshtovanij i proviv 2 misyaci v uv yaznenni za nezakonnij peretin kordonu Pislya zvilnennya ne zumiv vstanoviti zv yazok z pidpillyam u nich z 3 na 4 zhovtnya 1941 roku v rajoni mista Chaslav buv skinutij zv yazkovij z radioperedavachem sho mav zavdannya vstanoviti zv yazok z antifashistskim oporom Operation Percentage Vin zumiv vstanoviti kontakt z pidpillyam ale nezabarom buv viyavlenij i zaareshtovanij 29 grudnya 1941 v rajoni mista Podyebradi bula skinuta grupa z troh parashutistiv Operation Silver A v nich na 27 bereznya 1942 bula skinuta she odna grupa z 3 parashutistiv z radiostanciyeyu Operation Zinc 28 bereznya 1942 v Moraviyi bula skinuta persha diversijna grupa z 3 parashutistiv Operation Out Distance v nich z 27 na 28 kvitnya 1942 bula skinuta diversijna grupa z 3 parashutistiv Operation Bioscop v nich z 27 na 28 kvitnya 1942 roku buv skinutij zv yazkovij z radioperedavachem Operation Steel v nich z 29 na 30 kvitnya 1942 bula skinuta grupa z 2 parashutistiv sho mali zavdannya vbiti ministra osviti i propagandi protektoratu Chehiyi i Moraviyi Operation Tin Chehoslovacki vijskovi chastini v SRSR 1943 1945 18 lipnya 1941 mizh SRSR i uryadom E Benesha bulo pidpisano ugodu pro vidnovlennya diplomatichnih vidnosin i vzayemodopomogu v borotbi z Nimechchinoyu yaka peredbachala stvorennya chehoslovackih vijskovih chastin na teritoriyi SRSR 27 veresnya 1941 bulo pidpisano radyansko chehoslovackij vijskovij dogovir 5 sichnya 1942 v Buzuluci pochalosya formuvannya z chehoslovakiv pershoyi vijskovoyi chastini neyu stav 1 j chehoslovackij okremij pihotnij bataljon Pislya zavershennya komplektuvannya ta pidgotovki osobovogo skladu 1 bereznya 1943 bataljon buv napravlenij na front Takim chinom chehoslovackij bataljon stav pershim inozemnim vijskovim formuvannyam sho vstupiv u bij na boci SRSR na Shidnomu fronti 5 travnya 1943 na osnovi bataljonu bula stvorena 1 a okrema chehoslovacka pihotna brigada U zhovtni 1943 roku v Ivanovo pochalosya formuvannya 1 yi okremoyi chehoslovackoyi vinishuvalnoyi aviaeskadrilyi 30 grudnya 1943 v rajoni mista Yefremov pochalosya formuvannya 2 j chehoslovackoyi parashutno desantnoyi brigadi U kvitni 1944 roku u Rivnomu buv stvorenij 1 j Chehoslovackij armijskij korpus U chervni 1944 roku buv stvorenij 1 j okremij chehoslovackij vinishuvalnij aviapolk 32 litaki Naprikinci lipnya 1944 roku bulo stvorena 1 a okrema chehoslovacka tankova brigada 65 tankiv tri tankovih i odin motopihotnij bataljon Pislya pochatku Slovackogo nacionalnogo povstannya 30 serpnya 1944 roku na bik radyanskih vijsk zrobili perelit zastupnik komanduvacha Shidno slovackoyi armiyi polkovnik Generalnogo shtabu Slovachchini Vilyam Talskij i major vijskovo povitryanih sil Slovachchini Trinka z grupoyu oficeriv i vijskovosluzhbovciv slovackoyi armiyi Razom z nimi v roztashuvanni radyanskih vijsk prizemlilasya aviagrupa z 27 litakiv vijskovo povitryanih sil Slovachchini 6 fokke vulf 189 3 messershmitt 109B i 18 transportnih litakiv U grudni 1944 roku bula stvorena okrema zmishana chehoslovacka aviadiviziya dva vinishuvalnih i odin shturmovij aviapolk vsogo 99 litakiv i 114 pilotiv SRSR nadav znachnu dopomogu v stvorenni ta zabezpechenni diyalnosti chehoslovackih vijskovih chastin U zagalnomu tilki protyagom 1944 roku SRSR peredav yim 9187 gvintivok i karabiniv 5065 pistolet kulemetiv 520 ruchnih stankovih i zenitnih kulemetiv 258 protitankovih rushnic 410 garmat i minometiv 35 tankiv i SAU 28 bronetransporteriv i bronemashin 25 litakiv ne rahuyuchi navchalnoyi zbroyi i trofejnogo ozbroyennya krim togo tilki protyagom 1944 roku v desyati radyanskih vijskovo navchalnih zakladah bulo pidgotovleno 425 chehoslovackih vijskovosluzhbovciv Z momentu formuvannya do zakinchennya vijni v bojovih diyah proti gitlerivskoyi Nimechchini ta krayin satelitiv Tretogo Rejhu chastini 1 go Chehoslovackogo korpusu viveli z ladu 30 225 vijskovosluzhbovciv protivnika znishili 156 tankiv 38 litakiv 221 garmatu 274 avtomashini i deyaku kilkist inshoyi tehniki zahopili znachnu kilkist zbroyi sporyadzhennya ta vijskovogo majna Vtrati 1 go Chehoslovackogo korpusu sklali ponad 11 tis vijskovosluzhbovciv zagiblimi 15 travnya 1945 vsi chehoslovacki chastini buli ob yednani v 1 u chehoslovacku armiyu Uchast gromadyan Chehoslovachchini v radyanskomu partizanskomu rusi 1941 1944 Gromadyani Chehoslovachchini brali aktivnu uchast u radyanskomu partizanskomu rusi na okupovanij teritoriyi SRSR Tilki v 1942 1943 rr do radyanskih partizaniv perejshli 800 slovackih soldativ U radyanskomu partizanskomu rusi na teritoriyi URSR brali uchast 400 chehiv i slovakiv u listopadi 1942 roku na stanciyi Bilokorovichi Zhitomirska oblast URSR u partizanskij zagin S F Malikova perejshli zi zbroyeyu 7 soldat slovakiv sho mali pri sobi 2 kulemeti i 5 gvintivok v Odesi antifashistsku grupu stvoriv serzhant M Konchita U zagalnomu protyagom 1943 roku do odeskih partizaniv perejshli 45 vijskovosluzhbovciv chehoslovakiv u Zdolbunovi z pidpilnikami spivpracyuvali dva chehoslovaki vijskovij operator chergovogo po zaliznichnij stanciyi Jozef Mayernik i pracivnik gebitskomisariatu Sekach Krim togo gromadyani Chehoslovachchini brali uchast u radyanskomu partizanskomu rusi na teritoriyi inshih respublik SRSR 3 listopada 1942 chehoslovacki antifashisti vijskovosluzhbovci 2 yi slovackoyi pihotnoyi diviziyi dopomogli pidirvati mist cherez richku Sluch na zaliznici Brest Luninec Gomel partizanam Minskogo z yednannya V I Kozlova voni peredali yim shemu nimeckih ukriplen pid chas ataki partizaniv vidkrili vogon po zaliznichnij stanciyi Ptich blokuvavshi tamteshnij nimecko policejskij garnizon a potim zi zbroyeyu perejshli do partizaniv protyagom 1943 roku v Minsku pidpilnicya G D Sosina organizuvala perehid na bik partizaniv shesti soldat slovakiv 15 travnya 1943 v rajoni sela Remezi BRSR na bik radyanskih partizaniv perejshov nachalnik shtabu 101 go pihotnogo polku kapitan Yan Nalepka z grupoyu oficeriv i soldativ polku 18 travnya 1943 v partizanskomu z yednanni O M Saburova stvorili partizanskij zagin z chehiv i slovakiv 8 chervnya 1943 v rezultati agitaciyi Yana Nalepki do nih priyednavsya slovackij soldat Martin Korbelya yakij priyihav na tanku tak partizani otrimali spravnij garmatnij tank z dvoma kulemetami i boyekomplektom naprikinci 1943 roku v Krimu na bik radyanskih partizaniv perejshla grupa soldativ chehoslovakiv yakoyu komanduvav I Byelko u Krasnodari pidpilniki N I Yefimov A I Dergachova T Ribka z dopomogoyu oficera antifashista 1 yi slovackoyi motorizovanoyi diviziyi Karla Shustera vstanovili zv yazok z soldatami diviziyi v rezultati boyezdatnist diviziyi znizilasya kilka vijskovosluzhbovciv dezertiruvali i buli zahovani vid peresliduvannya nimeckoyi vijskovoyi vladi a inshi vijskovosluzhbovci vidmovilisya brati uchast u bojovih diyah Pislya pochatku nastupu radyanskih vijsk na Pivnichnomu Kavkazi nimci viluchili z diviziyi artileriyu i avtotransport a kilka nenadijnih pidrozdiliv buli povnistyu rozzbroyeni i pid privodom pereformuvannya vidpravleni v til v Rostovi antifashistsku grupu stvoriv oficer Ya Gajdashik vin vstanoviv zv yazok z miscevimi pidpilnikami a pid chas vizvolennya mista radyanskimi vijskami perejshov na yihnij bik razom z pidleglimi Diyi radyanskih partizaniv na teritoriyi Chehoslovachchini 12 grudnya 1943 v Moskvi buv pidpisanij dogovir pro druzhbu vzayemnu dopomogu i pislyavoyenne spivrobitnictvo mizh SRSR i Chehoslovachchinoyu vidpovidno do yakogo buv pochatij perehid ryadu radyanskih partizanskih zagoniv na teritoriyu Chehoslovachchini 17 chervnya 1944 bulo prijnyato postanovu Politbyuro CK KP b U Pro nadannya dopomogi chehoslovackij kompartiyi v organizaciyi partizanskogo ruhu na teritoriyi Chehoslovachchini vidpovidno do yakogo Ukrayinskij shtab partizanskogo ruhu pochav navchannya chehoslovackih kursantiv ta pidgotovku radyansko chehoslovackih partizanskih organizatorskih grup dlya diyalnosti na teritoriyi Chehoslovachchini Pershi grupi buli perekinuti na teritoriyu Chehoslovachchini vlitku 1944 roku Vsogo v period z serpnya 1944 roku po kviten 1945 na prohannya KPCh z SRSR na teritoriyu Chehiyi ta Moraviyi bulo perekinuto 37 partizanskih organizatorskih grup U grudni 1944 roku v Koscelinskij dolini pochala diyati radyansko polsko slovacka partizanska brigada im Shorsa komandir V S Macnev vklyuchala v sebe radyanski partizanski zagoni im Shorsa Vibuh i Sokil a takozh slovackij partizanskij zagin Liptovskij Otrimavshi informaciyu sho nimci pochali minuvannya mista Zakopane brigada zdijsnila perehid do mista Uvecheri 29 sichnya 1945 bijci rozviduvalno shturmovoyi grupi v civilnomu odyazi pronikli v misto i atakuvali komendaturu odnochasno osnovni sili brigadi atakuvali okolici mista V rezultati nimeckij garnizon buv rozgromlenij a misto rozminuvali Div takozhUgorsko ukrayinska vijna 1939 rokuPrimitkiNarodni listy 12 4 1938 101 Nolte E Die faschistischen Bewegungen Munchen 1966 S 246 GARF R7021 Op 148 D 125 L 16 Kopiya Britanskij centrobank vpervye priznalsya v pomoshi fashistam 10 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ITAR TARS vid 31 lipnya 2013 Brandes D Die Tschechen unter deutschem Protektorat Munchen 1969 S 42 Ibid S 33 Vsemirnaya istoriya redkoll otv red V P Kurasov tom 10 M Mysl 1965 str 58 Ibid S 36 GARF R7021 Op 148 D 125 L 47 Vsemirnaya istoriya redkoll otv red V P Kurasov tom 10 M Mysl 1965 str 67 I I Pop Chehoslovakiya Sovetskij Soyuz 1941 1947 gg M Nauka 1990 str 6 Borba za Sovetskuyu Pribaltiku v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945 v 3 h knigah Kniga 1 Riga Liesma 1966 str 115 N S Alekseev Zlodeyaniya i vozmezdie prestupleniya protiv chelovechestva M Yuridicheskaya literatura 1986 str 116 Vsemirnaya istoriya redkoll otv red V P Kurasov tom 10 M Mysl 1965 str 68 V I Klokov Plechom k plechu sovetskie lyudi v partizanskom dvizhenii evropejskih stran Sovetskie partizany iz istorii partizanskogo dvizheniya v gody Velikoj Otechestvennoj vojny red sost V E Bystrov red Z N Politov M Gospolitizdat 1961 str 764 830 Istoriya Vtoroj Mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 4 M Voenizdat 1975 str 217 Istoriya Chehoslovakii s drevnejshih vremyon do nashih dnej red A H Klevanskij M Nauka 1988 str 370 Istoriya Vtoroj Mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 5 M Voenizdat 1975 str 412 Istoriya Vtoroj Mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 7 M Voenizdat 1976 str 394 Istoriya Vtoroj Mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 8 M Voenizdat 1977 str 198 199 Diversionnaya shkola v mestechke Dalvitc Diversanty Tretego rejha koll avt M EKSMO Yauza 2003 str 288 289 L M Sandalov Posle pereloma M Voenizdat 1983 str 227 A I Eremenko Gody vozmezdiya 1943 1945 2 e izd M Finansy i statistika 1985 str 412 A I Eremenko Gody vozmezdiya 1943 1945 2 e izd M Finansy i statistika 1985 str 418 419 Vsemirnaya istoriya redkoll otv red V P Kurasov tom 10 M Mysl 1965 str 74 Istoriya Vtoroj Mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 4 M Voenizdat 1975 str 171 Oni srazhalis s fashizmom sb sost V R Tomin M Politizdat 1988 str 8 50 let Vooruzhyonnym silam SSSR 1918 1968 redkoll otv red M V Zaharov M Voenizdat 1968 str 538 539 I S Konev Zapiski komanduyushego frontom M OLMA PRESS 2003 str 296 Istoriya Vtoroj Mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 9 M Voenizdat 1978 str 432 433 N I Shishov V borbe s fashizmom M 1984 str 41 Armii stran Varshavskogo dogovora spravochnik A D Verbickij i dr M Voenizdat 1985 str 180 Vsemirnaya istoriya redkoll otv red V P Kurasov tom 10 M Mysl 1965 str 345 Z A Bogatyr Patrioticheskaya borba sovetskogo naroda v tylu vraga v period Velikoj Otechestvennoj vojny M Znanie 1970 str 11 V N Zemskov Vedushaya sila vsenarodnoj borby Borba sovetskogo rabochego klassa na vremenno okkupirovannoj territorii SSSR 1941 1944 M Mysl 1986 str 165 V N Zemskov Vedushaya sila vsenarodnoj borby Borba sovetskogo rabochego klassa na vremenno okkupirovannoj territorii SSSR 1941 1944 M Mysl 1986 str 166 50 let Vooruzhyonnym silam SSSR 1918 1968 redkoll otv red M V Zaharov M Voenizdat 1968 str 342 Mikola Gnidyuk Pryzhok v legendu O chem zveneli relsy M Sovetskij pisatel 1975 str 548 551 L N Bychkov Partizanskoe dvizhenie v gody Velikoj Otechestvennoj vojny v 1941 1945 kratkij ocherk M Mysl 1965 str 261 L N Bychkov Partizanskoe dvizhenie v gody Velikoj Otechestvennoj vojny v 1941 1945 kratkij ocherk M Mysl 1965 str 317 318 E Leonova Yan Nalepka 1912 1943 Geroi internacionalisty sost V V Tyan M Prosveshenie 1991 str 130 138 50 let Vooruzhyonnym silam SSSR 1918 1968 redkoll otv red M V Zaharov M Voenizdat 1968 str 343 N I Makarov Nepokoryonnaya zemlya Rossijskaya M 1976 str 294 295 Armii stran Varshavskogo dogovora spravochnik A D Verbickij i dr M Voenizdat 1985 str 177 Istoriya Vtoroj Mirovoj vojny 1939 1945 v 12 tomah redkoll gl red A A Grechko tom 9 M Voenizdat 1978 str 156 A A Stenin V sovmestnoj borbe za svobodu Kiev Politizdat Ukrainy 1990 str 198 A Sgibnev Po sledam geroev M gosudarstvennoe izdatelstvo politicheskoj literatury 1962 str 3 11LiteraturaA I Nedorezov Nacionalno osvoboditelnoe dvizhenie v Chehoslovakii 1938 1945 M 1961PosilannyaMarina Cvetaeva Odin oficer 11 grudnya 2015 u Wayback Machine