Польсько-Чехословацький прикордонний конфлікт розпочався у 1918 між Польщею і Чехословаччиною, між двома новоствореними державами. Суперечка відбувалась щодо країв: Тешинська Сілезія, Орава (словац. Orava) і Спиш. Після початку Другої Світової війни суперечка розширилась на терени, навколо міст Клодзко і Ратибор, які до 1945 належали Німеччині. Конфлікт став критичним у 1919 і був остаточно врегульований в 1958, договором між Польщею і Чехословаччиною.
До І Світової війни
Перед Першою Світовою війною Спиш і Орава були багатонаціональними областями. Мешканці найбільш північних частин обох земель були в основному гуралі, чий діалект і одяг були у багатьох відношеннях подібні до подгальських гуралів. Інший анклав гуралів був розташований у окрузі Чадця. В кінці 19-го сторіччя туризм у Татри став вельми популярним серед поляків і подгальський фольклор був сильно романтизований письменниками і художниками. Через свою архаїчну польську основу, гуральські діалекти стали популярним об'єктом студій лінгвістів, які вивчають історію польської мови.
В результаті, наприкінці 19-го сторіччя польські інтелектуали вважали гуральські діалекти Спишу і Орави різновидами польської мови, незалежно від фактичної національної свідомості їхніх мешканців (або відсутності такої). Фактично, національний рух словацької мови в цих областях був давнішим і сильнішим, ніж польський. Виключенням була північно-східна Орава, з прибуттям польських або вихованих польською мовою священиків в місцевих католицьких парафіях і деякому впливу польськомовної газети Gazeta Zakopiańska з сусіднього Подгалє.
Створення Польщі і Чехословаччини
Включення Спишу і Орави в нову державу Чехословаччину вітали всі їхні мешканці. На початку листопада 1918 в Яблонці була заснована Національна Рада Поляків у Верхній Ораві і про-польська Списька Народна Рада була заснована у Старій Любовні, обидві групи були в контакті з Закопанською Республікою, — короткотривалою польською державою в Подгалє, чиїм президентом був Стефан Жеромський. 6 листопада 1918, польські сили вступили в Спиш, але відступили після поразки в Кежмароці 7 грудня 1918, а також через тиск Антанти.
Проте у червні 1919 поляки знову захопили північний Спиш і північну Ораву. У Спиші вони вимагали всю північну половину краю, низовину Попраду. Війська були виведенні після підписання договору з Варшавою в січні 1919. Обидва уряди обіцяли провести плебісцити в селах в північному Спиші; і північно-східній Ораві з питанням: чи люди хочуть жити в Польщі або в Чехословаччині, плебісцит не відбувся і обидва уряди погодились на арбітраж.
У Польщі ситуація запроваджувалась Польською громадою Татр і пізніше Національним Комітетом Захисту Спишу, Орави, Градци і Подгалє заснованим у Кракові під проводом Казімежа Пшерва-Тетмаєра, популярного письменника, відомого його історіями в Татрах і фольклором гуралі. Завдяки його творчості конфлікт бачився як польсько-чеський, а не польсько-словацький. Комітет організував делегацію, чиї члени — Фердинанд Мачай, священик народжений в Яблунці (Орава), Петро Боровий з (Орава) і Войцех Галзин з Ландеку (Спиш) поїхали до Парижу за для особистої аудієнції з Томасом Вудро Вільсоном.
Чехословацько-польський конфлікт в 1919
Після І Світової війни, територіальна суперечка між Польщею і Чехословаччиною вибухнула в Тешинській Сілезії. Щоб зменшити напругу, польська Rada Narodowa Księstwa Cieszyńskiego і чеська Národní výbor pro Slezsko, регіональні органи, що представляли дві національності, узгодили тимчасові межі після краху Австро-Угорської імперії. Ця угода мала бути ратифікованою центральними урядами двох республік.
Чеська сторона побудувала свою аргументацію на історичних, економічних і стратегічних причинах, в той час як Польща базувала свою аргументацію на етнічній приналежності. Область, навколо якої точилась суперечка, була частиною Богемії з 1339. Залізниця з Чехії до східної Словаччини (), йшла через цю область, і доступ до залізниці був важливим для Чехословаччини: нещодавно створена країна була у стані війни з Бела Куном, революціонером Угорської Радянської Республіки, який намагався відновити угорський суверенітет над Словаччиною. Область — також багата на кам'яне вугілля, і це був найбільш високоіндустріалізований регіон всієї Австро-Угорщини. Важливі також розміщенні тут. Всі вони підняли стратегічну важливість цього регіону для Чехословаччини. З іншого боку, більшість населення були поляками, з істотними чеськими і німецькими меншинами.
5 листопада 1918 р. уряди Польщі та Чехословаччини порозумілися щодо вирішення проблемного питання кордону Тешинської області. Внаслідок договору значні території із переважно польським населенням відійшли Польщі, проте міста Фрайштадт (Фриштат) та інші економічно важливі регіони — до Чехословаччини (26 із 36 вугільних шахт опинилися під чехословацьким контролем). Було зазначено тимчасовий характер угоди, що підлягала перегляду.
Чехословацький уряд в Празі попросив, щоб поляки припинили свою підготовку до національних парламентських виборів в області, яка була визнана польською в тимчасовій угоді, оскільки ніяке суверенне право не мало виконуватися в спірних областях. Польський уряд не пішов на поступки і чеська сторона вирішила зупинити підготовку силою. Чеські війська ввели в область, керовану польським тимчасовим урядом 23 січня. Чеські війська взяли гору над слабкішими польськими підрозділами, спричинивши втрати в 200 осіб з обох сторін та приблизно 1000 осіб поранених. Поряд із необхідністю протистояння польській армії, чехословацькі збройні сили наштовхнулися на масовий збройний спротив місцевого цивільного населення. Більшість польських військ у той час були зайняті боротьбою з Західно Українською Народною Республікою у східній Галичині (на фоні Радянсько-польської війни, що спалахнула 28 січня 1919 р.). Антанта примусила Чехословаччину зупинити агресію, і 3 лютого, 1919 в Парижі Чехословаччина з Польщею були змушені підписати нову лінію демаркації. Було також узгоджено сферу компетенції новоствореної контрольної комісії за участю всіх держав, що брали участь у перемовинах (представниками яких виступали В. Вільсон, Д. Ллойд-Джордж, В. Е. Орландо, Ж. Клемансо та Е. Бенеш, Р. Дмовські), першочерговим завданням якої було недопущення ескалації конфлікту та визначення подальшої долі регіону. 25 травня 1919 р. у Празі відбулась зустріч Т. Масарика та І. Я. Падеревського, на якій перший вимагав від імені чехословацького уряду перегляду домовленостей та надання Чехословаччині чергових регіонів, останній у свою чергу відмовлявся будь-яким чином офіційно визнавати легітимною військову агресію Чехословаччини взимку 1919 р.
Переговори у Кракові 21-27 липня 1919 р. також не призвели до відчутних змін. На фоні активізації терористичної діяльності Польської військової організації на спірних територіях та містах Орава і Спіш країни-учасниці Антанти (США, Велика Британія, Італія) та конфліктуючі сторони домовились 10 вересня 1919 р. щодо вжиття заходів по проведенню місцевого плебісциту з метою подальшого визначення долі територій. Польський уряд більш активно лобіював такий варіант подій, зважаючи на переважну більшість польського населення в Тешинській області. Франція не висловила своєї підтримки союзникам по Антанті, беручи до уваги свій вплив на території Чехословаччини, і надалі постійно відкладала проведення плебісциту та перешкоджала його проведенню на території Польщі, чекаючи на сприятливіші політичні обставини.
Завершальна лінія була узгоджена на Спа конференції у Бельгії. 28 липня, 1920, західна частина спірної території, була передана Чехословаччині, створивши Заолжя з істотною , тоді як Польща отримала східну частину.
Переговори 1920-х
Згідно з рішеннями Паризької мирної конференції (1920) Польща отримала Спиш; (зокрема регіон навколо Яворжини). Фактично сучасні межі були встановлені конференцією послів у Спа (Бельгія) 28 липня 1920: Бенеш Едуард погодився передати Польщі 13 селищ (Нова Біала (Nowa Biała), Юргов (Jurgów) і Неджиця (Niedzica); 195 км²; з населенням 8747 осіб) в північно-західному Спіші і 12 селищ в північно-східній Ораві (навколо Яблонки (Jabłonka); 389 км²; з населенням 16133 осіб), Чехословацька влада офіційно наголошувала, що мешканці розмовляють словацькою, але поляки стверджували, що діалект вживаний там є польською мовою.
Польський уряд не був задоволений цим результатом. Конфлікт був вирішений Радою Ліги Націй (Міжнародний судовий Орган) 12 березня 1924, яка вирішила, що Чехословаччина повинна зберегти територію Яворжини і Ждіару (Ždiar) і який спричинив (у тому ж році) за собою додатковий обмін територій в Ораві — територія біля Нижньої Ліпниці (Nižná Lipnica) перейшов до Польщі, територія біля Сухої Гори (Suchá Hora) і Гладовки (Hladovka) перейшли до Чехословаччини. Нові межі були підтверджені Польсько-Чехословацьким Договором 24 квітня 1925 й ідентичні сучасними кордонам.
II Світова війна
Частини спірних територій (Заолжя) були анексовані Польщею в 1938 згідно з Мюнхенською угодою (1000 км²) і Першою віденською угодою (Північний Спиш і північну Ораву 266 км²), а потім відповідно було окуповано Німеччиною (Заолжя) або Словаччиною в 1939 під час Другої Світової війни.
У жовтні 1938, напередодні ІІ Світової війни, Польща зайняла деякі північні частини Словаччини й отримала від чехословацьких територій Суху Гору і Гладовку, Яворжину і крім того територію навколо Лєсніци (Lesnica) в П'єнінах, маленьку область біля Скаліте (Skalité) і деякі інші дуже маленькі терени на кордоні (Польща офіційно отримала території 1 листопада 1938). Перша Словацька республіка проте, отримала назад як території втрачені в 1938, так і анексувала території, «втрачені» в 1920—1924. Ця повторна анексія трапилася в жовтні 1939 (офіційно 24 листопада 1939), коли словаки підтримали напад нацистської Німеччини на Польщу у вересні 1939. Анексія маріонетковою державою Словаччина зберегла населення області від терору нацистської Німеччини, що був у Генеральній губернії, поки Словаччина не погодилась взяти участь у Голокості, але навіть потім геноцид був направлений виключно проти євреїв, а не проти поляків.
У січні 1945, ці території були звільнені радянською Червоною Армією. Мешканці Орави і Спишу (тобто, зокрема територій, «втрачених» в 1920—1924) не мали бажання приєднатись до Польщі. (Словаччина припинила існувати як незалежна держава). Чехословацький Президент Бенеш, проте, вирішив передати території, що були надбанні протягом другої світової війни (тобто північний Спиш і північну Ораву) до Польщі знову (формальний акт передачі підписано 20 травня 1945), хоча словаки зробили списки виборців на цих територіях, що виступали на користь Чехословаччини. Було багато протестів у формі делегацій, що відвідували президента, петиції до Праги і Польщі, протестів Американських словаків і протестів словацького духівництва. Попри це, 20 травня 1945, довоєнні кордони між Чехословаччиною і Польщею були відновлені.
Наслідки
У 1945 кордон між Польщею і Чехословаччиною було відновлено на рівні 1920.
Польські війська зайняли північну Ораву і Спиш 17 липня 1945. Відбулися грабежі, вигнання і переслідування словаків в анексованих регіонах. А також озброєні сутички і вбивства відбувались в деяких селах наступні два роки. Словаки з польської частини Спишу зосередженні переважно в новоствореному індустріальному місті Світ біля Попраду (Poprad), в Кежмароку (Kežmarok) і в знелюднених німецьких селах (з яких німці були заздалегідь вигнані) біля Кежмарку. Словаки з польської частини Орави зосереджені переважно у Чеській Сілезії, і в знелюднених німецьких селах в чеських землях (Судети).
10 березня 1947 між Чехословаччиною і Польщею були підписані основні гарантії для словаків у Польщі. В результаті в Польщі були відкриті 41 базова словацька школа і 1 вища. Більшість їх проте були закриті на початку шістдесятих через відсутність словацьких викладачів.
13 червня 1958, у Варшаві, дві країни підписали договір, що підтверджував кордон по лінії 1 січня 1938
Сучасність
У 2002, Польща і Словаччина зробили деякі подальші незначні коригування кордону.
Джерела
- Орел проти лева: польсько-чехословацький спір про Тешинську Сілезію. Іван Гоменюк Архівовано липень 16, 2020 на сайті Wayback Machine.
- Польський терор у Карпатській Україні, 1938—1939 рр. Олександр Пагіря Архівовано травень 20, 2021 на сайті Wayback Machine.
- Ювілей ганебної польської окупації // Даніель Корбель
Література
FÉLIX BUTTIN (2005): The Polish-Czechoslovak Conflict over Teschen Silesia (1918—1920): a case study. In: Perspectives (2005, Vol. 13), p. 63-78.
Див. також
Посилання
- Official text of the treaty. Процитовано 26 вересня 2007.
{{}}
: Недійсний|deadurl=circular-redirect
() Dziennik Ustaw z 2005 r. Nr 203 poz. 1686
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polsko Chehoslovackij prikordonnij konflikt rozpochavsya u 1918 mizh Polsheyu i Chehoslovachchinoyu mizh dvoma novostvorenimi derzhavami Superechka vidbuvalas shodo krayiv Teshinska Sileziya Orava slovac Orava i Spish Pislya pochatku Drugoyi Svitovoyi vijni superechka rozshirilas na tereni navkolo mist Klodzko i Ratibor yaki do 1945 nalezhali Nimechchini Konflikt stav kritichnim u 1919 i buv ostatochno vregulovanij v 1958 dogovorom mizh Polsheyu i Chehoslovachchinoyu Do I Svitovoyi vijniPered Pershoyu Svitovoyu vijnoyu Spish i Orava buli bagatonacionalnimi oblastyami Meshkanci najbilsh pivnichnih chastin oboh zemel buli v osnovnomu gurali chij dialekt i odyag buli u bagatoh vidnoshennyah podibni do podgalskih guraliv Inshij anklav guraliv buv roztashovanij u okruzi Chadcya V kinci 19 go storichchya turizm u Tatri stav velmi populyarnim sered polyakiv i podgalskij folklor buv silno romantizovanij pismennikami i hudozhnikami Cherez svoyu arhayichnu polsku osnovu guralski dialekti stali populyarnim ob yektom studij lingvistiv yaki vivchayut istoriyu polskoyi movi V rezultati naprikinci 19 go storichchya polski intelektuali vvazhali guralski dialekti Spishu i Oravi riznovidami polskoyi movi nezalezhno vid faktichnoyi nacionalnoyi svidomosti yihnih meshkanciv abo vidsutnosti takoyi Faktichno nacionalnij ruh slovackoyi movi v cih oblastyah buv davnishim i silnishim nizh polskij Viklyuchennyam bula pivnichno shidna Orava z pributtyam polskih abo vihovanih polskoyu movoyu svyashenikiv v miscevih katolickih parafiyah i deyakomu vplivu polskomovnoyi gazeti Gazeta Zakopianska z susidnogo Podgalye Stvorennya Polshi i ChehoslovachchiniVklyuchennya Spishu i Oravi v novu derzhavu Chehoslovachchinu vitali vsi yihni meshkanci Na pochatku listopada 1918 v Yablonci bula zasnovana Nacionalna Rada Polyakiv u Verhnij Oravi i pro polska Spiska Narodna Rada bula zasnovana u Starij Lyubovni obidvi grupi buli v kontakti z Zakopanskoyu Respublikoyu korotkotrivaloyu polskoyu derzhavoyu v Podgalye chiyim prezidentom buv Stefan Zheromskij 6 listopada 1918 polski sili vstupili v Spish ale vidstupili pislya porazki v Kezhmaroci 7 grudnya 1918 a takozh cherez tisk Antanti Prote u chervni 1919 polyaki znovu zahopili pivnichnij Spish i pivnichnu Oravu U Spishi voni vimagali vsyu pivnichnu polovinu krayu nizovinu Popradu Vijska buli vivedenni pislya pidpisannya dogovoru z Varshavoyu v sichni 1919 Obidva uryadi obicyali provesti plebisciti v selah v pivnichnomu Spishi i pivnichno shidnij Oravi z pitannyam chi lyudi hochut zhiti v Polshi abo v Chehoslovachchini plebiscit ne vidbuvsya i obidva uryadi pogodilis na arbitrazh U Polshi situaciya zaprovadzhuvalas Polskoyu gromadoyu Tatr i piznishe Nacionalnim Komitetom Zahistu Spishu Oravi Gradci i Podgalye zasnovanim u Krakovi pid provodom Kazimezha Psherva Tetmayera populyarnogo pismennika vidomogo jogo istoriyami v Tatrah i folklorom gurali Zavdyaki jogo tvorchosti konflikt bachivsya yak polsko cheskij a ne polsko slovackij Komitet organizuvav delegaciyu chiyi chleni Ferdinand Machaj svyashenik narodzhenij v Yablunci Orava Petro Borovij z Orava i Vojceh Galzin z Landeku Spish poyihali do Parizhu za dlya osobistoyi audiyenciyi z Tomasom Vudro Vilsonom Chehoslovacko polskij konflikt v 1919Memorial polyakam sho zaginuli pid chas Polskij cheskogo konfliktu v Zebzhidovice Cheska Sileziya u 1919 Pislya I Svitovoyi vijni teritorialna superechka mizh Polsheyu i Chehoslovachchinoyu vibuhnula v Teshinskij Sileziyi Shob zmenshiti naprugu polska Rada Narodowa Ksiestwa Cieszynskiego i cheska Narodni vybor pro Slezsko regionalni organi sho predstavlyali dvi nacionalnosti uzgodili timchasovi mezhi pislya krahu Avstro Ugorskoyi imperiyi Cya ugoda mala buti ratifikovanoyu centralnimi uryadami dvoh respublik Cheska storona pobuduvala svoyu argumentaciyu na istorichnih ekonomichnih i strategichnih prichinah v toj chas yak Polsha bazuvala svoyu argumentaciyu na etnichnij prinalezhnosti Oblast navkolo yakoyi tochilas superechka bula chastinoyu Bogemiyi z 1339 Zaliznicya z Chehiyi do shidnoyi Slovachchini jshla cherez cyu oblast i dostup do zaliznici buv vazhlivim dlya Chehoslovachchini neshodavno stvorena krayina bula u stani vijni z Bela Kunom revolyucionerom Ugorskoyi Radyanskoyi Respubliki yakij namagavsya vidnoviti ugorskij suverenitet nad Slovachchinoyu Oblast takozh bagata na kam yane vugillya i ce buv najbilsh visokoindustrializovanij region vsiyeyi Avstro Ugorshini Vazhlivi takozh rozmishenni tut Vsi voni pidnyali strategichnu vazhlivist cogo regionu dlya Chehoslovachchini Z inshogo boku bilshist naselennya buli polyakami z istotnimi cheskimi i nimeckimi menshinami 5 listopada 1918 r uryadi Polshi ta Chehoslovachchini porozumilisya shodo virishennya problemnogo pitannya kordonu Teshinskoyi oblasti Vnaslidok dogovoru znachni teritoriyi iz perevazhno polskim naselennyam vidijshli Polshi prote mista Frajshtadt Frishtat ta inshi ekonomichno vazhlivi regioni do Chehoslovachchini 26 iz 36 vugilnih shaht opinilisya pid chehoslovackim kontrolem Bulo zaznacheno timchasovij harakter ugodi sho pidlyagala pereglyadu Chehoslovackij uryad v Prazi poprosiv shob polyaki pripinili svoyu pidgotovku do nacionalnih parlamentskih viboriv v oblasti yaka bula viznana polskoyu v timchasovij ugodi oskilki niyake suverenne pravo ne malo vikonuvatisya v spirnih oblastyah Polskij uryad ne pishov na postupki i cheska storona virishila zupiniti pidgotovku siloyu Cheski vijska vveli v oblast kerovanu polskim timchasovim uryadom 23 sichnya Cheski vijska vzyali goru nad slabkishimi polskimi pidrozdilami sprichinivshi vtrati v 200 osib z oboh storin ta priblizno 1000 osib poranenih Poryad iz neobhidnistyu protistoyannya polskij armiyi chehoslovacki zbrojni sili nashtovhnulisya na masovij zbrojnij sprotiv miscevogo civilnogo naselennya Bilshist polskih vijsk u toj chas buli zajnyati borotboyu z Zahidno Ukrayinskoyu Narodnoyu Respublikoyu u shidnij Galichini na foni Radyansko polskoyi vijni sho spalahnula 28 sichnya 1919 r Antanta primusila Chehoslovachchinu zupiniti agresiyu i 3 lyutogo 1919 v Parizhi Chehoslovachchina z Polsheyu buli zmusheni pidpisati novu liniyu demarkaciyi Bulo takozh uzgodzheno sferu kompetenciyi novostvorenoyi kontrolnoyi komisiyi za uchastyu vsih derzhav sho brali uchast u peremovinah predstavnikami yakih vistupali V Vilson D Llojd Dzhordzh V E Orlando Zh Klemanso ta E Benesh R Dmovski pershochergovim zavdannyam yakoyi bulo nedopushennya eskalaciyi konfliktu ta viznachennya podalshoyi doli regionu 25 travnya 1919 r u Prazi vidbulas zustrich T Masarika ta I Ya Paderevskogo na yakij pershij vimagav vid imeni chehoslovackogo uryadu pereglyadu domovlenostej ta nadannya Chehoslovachchini chergovih regioniv ostannij u svoyu chergu vidmovlyavsya bud yakim chinom oficijno viznavati legitimnoyu vijskovu agresiyu Chehoslovachchini vzimku 1919 r Peregovori u Krakovi 21 27 lipnya 1919 r takozh ne prizveli do vidchutnih zmin Na foni aktivizaciyi teroristichnoyi diyalnosti Polskoyi vijskovoyi organizaciyi na spirnih teritoriyah ta mistah Orava i Spish krayini uchasnici Antanti SShA Velika Britaniya Italiya ta konfliktuyuchi storoni domovilis 10 veresnya 1919 r shodo vzhittya zahodiv po provedennyu miscevogo plebiscitu z metoyu podalshogo viznachennya doli teritorij Polskij uryad bilsh aktivno lobiyuvav takij variant podij zvazhayuchi na perevazhnu bilshist polskogo naselennya v Teshinskij oblasti Franciya ne vislovila svoyeyi pidtrimki soyuznikam po Antanti beruchi do uvagi svij vpliv na teritoriyi Chehoslovachchini i nadali postijno vidkladala provedennya plebiscitu ta pereshkodzhala jogo provedennyu na teritoriyi Polshi chekayuchi na spriyatlivishi politichni obstavini Zavershalna liniya bula uzgodzhena na Spa konferenciyi u Belgiyi 28 lipnya 1920 zahidna chastina spirnoyi teritoriyi bula peredana Chehoslovachchini stvorivshi Zaolzhya z istotnoyu todi yak Polsha otrimala shidnu chastinu Peregovori 1920 hZgidno z rishennyami Parizkoyi mirnoyi konferenciyi 1920 Polsha otrimala Spish zokrema region navkolo Yavorzhini Faktichno suchasni mezhi buli vstanovleni konferenciyeyu posliv u Spa Belgiya 28 lipnya 1920 Benesh Eduard pogodivsya peredati Polshi 13 selish Nova Biala Nowa Biala Yurgov Jurgow i Nedzhicya Niedzica 195 km z naselennyam 8747 osib v pivnichno zahidnomu Spishi i 12 selish v pivnichno shidnij Oravi navkolo Yablonki Jablonka 389 km z naselennyam 16133 osib Chehoslovacka vlada oficijno nagoloshuvala sho meshkanci rozmovlyayut slovackoyu ale polyaki stverdzhuvali sho dialekt vzhivanij tam ye polskoyu movoyu Polskij uryad ne buv zadovolenij cim rezultatom Konflikt buv virishenij Radoyu Ligi Nacij Mizhnarodnij sudovij Organ 12 bereznya 1924 yaka virishila sho Chehoslovachchina povinna zberegti teritoriyu Yavorzhini i Zhdiaru Zdiar i yakij sprichiniv u tomu zh roci za soboyu dodatkovij obmin teritorij v Oravi teritoriya bilya Nizhnoyi Lipnici Nizna Lipnica perejshov do Polshi teritoriya bilya Suhoyi Gori Sucha Hora i Gladovki Hladovka perejshli do Chehoslovachchini Novi mezhi buli pidtverdzheni Polsko Chehoslovackim Dogovorom 24 kvitnya 1925 j identichni suchasnimi kordonam II Svitova vijna Marsh za Olzu nakazuye Verhovnij lider titulna storinka polskogo shodennika Ilustrowany Kuryer Codzienny vid 4 zhovtnya 1938 r Chastini spirnih teritorij Zaolzhya buli aneksovani Polsheyu v 1938 zgidno z Myunhenskoyu ugodoyu 1000 km i Pershoyu videnskoyu ugodoyu Pivnichnij Spish i pivnichnu Oravu 266 km a potim vidpovidno bulo okupovano Nimechchinoyu Zaolzhya abo Slovachchinoyu v 1939 pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni U zhovtni 1938 naperedodni II Svitovoyi vijni Polsha zajnyala deyaki pivnichni chastini Slovachchini j otrimala vid chehoslovackih teritorij Suhu Goru i Gladovku Yavorzhinu i krim togo teritoriyu navkolo Lyesnici Lesnica v P yeninah malenku oblast bilya Skalite Skalite i deyaki inshi duzhe malenki tereni na kordoni Polsha oficijno otrimala teritoriyi 1 listopada 1938 Persha Slovacka respublika prote otrimala nazad yak teritoriyi vtracheni v 1938 tak i aneksuvala teritoriyi vtracheni v 1920 1924 Cya povtorna aneksiya trapilasya v zhovtni 1939 oficijno 24 listopada 1939 koli slovaki pidtrimali napad nacistskoyi Nimechchini na Polshu u veresni 1939 Aneksiya marionetkovoyu derzhavoyu Slovachchina zberegla naselennya oblasti vid teroru nacistskoyi Nimechchini sho buv u Generalnij guberniyi poki Slovachchina ne pogodilas vzyati uchast u Golokosti ale navit potim genocid buv napravlenij viklyuchno proti yevreyiv a ne proti polyakiv U sichni 1945 ci teritoriyi buli zvilneni radyanskoyu Chervonoyu Armiyeyu Meshkanci Oravi i Spishu tobto zokrema teritorij vtrachenih v 1920 1924 ne mali bazhannya priyednatis do Polshi Slovachchina pripinila isnuvati yak nezalezhna derzhava Chehoslovackij Prezident Benesh prote virishiv peredati teritoriyi sho buli nadbanni protyagom drugoyi svitovoyi vijni tobto pivnichnij Spish i pivnichnu Oravu do Polshi znovu formalnij akt peredachi pidpisano 20 travnya 1945 hocha slovaki zrobili spiski viborciv na cih teritoriyah sho vistupali na korist Chehoslovachchini Bulo bagato protestiv u formi delegacij sho vidviduvali prezidenta peticiyi do Pragi i Polshi protestiv Amerikanskih slovakiv i protestiv slovackogo duhivnictva Popri ce 20 travnya 1945 dovoyenni kordoni mizh Chehoslovachchinoyu i Polsheyu buli vidnovleni NaslidkiU 1945 kordon mizh Polsheyu i Chehoslovachchinoyu bulo vidnovleno na rivni 1920 Polski vijska zajnyali pivnichnu Oravu i Spish 17 lipnya 1945 Vidbulisya grabezhi vignannya i peresliduvannya slovakiv v aneksovanih regionah A takozh ozbroyeni sutichki i vbivstva vidbuvalis v deyakih selah nastupni dva roki Slovaki z polskoyi chastini Spishu zoseredzhenni perevazhno v novostvorenomu industrialnomu misti Svit bilya Popradu Poprad v Kezhmaroku Kezmarok i v znelyudnenih nimeckih selah z yakih nimci buli zazdalegid vignani bilya Kezhmarku Slovaki z polskoyi chastini Oravi zoseredzheni perevazhno u Cheskij Sileziyi i v znelyudnenih nimeckih selah v cheskih zemlyah Sudeti 10 bereznya 1947 mizh Chehoslovachchinoyu i Polsheyu buli pidpisani osnovni garantiyi dlya slovakiv u Polshi V rezultati v Polshi buli vidkriti 41 bazova slovacka shkola i 1 visha Bilshist yih prote buli zakriti na pochatku shistdesyatih cherez vidsutnist slovackih vikladachiv 13 chervnya 1958 u Varshavi dvi krayini pidpisali dogovir sho pidtverdzhuvav kordon po liniyi 1 sichnya 1938SuchasnistU 2002 Polsha i Slovachchina zrobili deyaki podalshi neznachni koriguvannya kordonu DzherelaOrel proti leva polsko chehoslovackij spir pro Teshinsku Sileziyu Ivan Gomenyuk Arhivovano lipen 16 2020 na sajti Wayback Machine Polskij teror u Karpatskij Ukrayini 1938 1939 rr Oleksandr Pagirya Arhivovano traven 20 2021 na sajti Wayback Machine Yuvilej ganebnoyi polskoyi okupaciyi Daniel KorbelLiteraturaFELIX BUTTIN 2005 The Polish Czechoslovak Conflict over Teschen Silesia 1918 1920 a case study In Perspectives 2005 Vol 13 p 63 78 Div takozhZaolzhya Chehoslovacke pitannya 1919 PosilannyaOfficial text of the treaty Procitovano 26 veresnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl circular redirect dovidka Dziennik Ustaw z 2005 r Nr 203 poz 1686