Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Я лтинська конфере нція також Кримська дипломатична зустріч лідерів США Великої Британії й СРСР 4 11 лютого 1945 аби вир

Ялтинська конференція

Ялтинська конференція

Я́лтинська конфере́нція (також Кримська) — дипломатична зустріч лідерів США, Великої Британії й СРСР 4-11 лютого 1945, аби вирішити проблеми, пов'язані із закінченням Другої світової війни, а також повоєнного ладу.

Ялтинська конференція
Yalta Conference
image
Назва зображення: Груповий знімок учасників конференції: В.Черчилль, Ф. Д. Рузвельт, Й. В. Сталін
Інші назви: Кримська конференція
Дата проведення: 4 — 11 лютого 1945
Місце проведення: Лівадійський палац, Ялта, Кримська АРСР, Російська РФСР, СРСР
Країни-учасниці: image СРСР
image США
image Велика Британія
Не плутати з Ялтинською європейською стратегією (YES) — щорічною міжнародною конференцією політиків та підприємців у Ялті.
image
Лівадійський палац — місце проведення Ялтинської конференції

Дипломатична діяльність на етапі підготовки конференції

Вибір місця проведення: Лівадійський палац

Попереднє узгодження позицій учасників

Визначення кола учасників конференції

На конференцію не були допущені представники Франції.

Перебіг конференції

Президент США Ф. Д. Рузвельт, прем'єр міністр Великої Британії Вінстон Черчилль та глава уряду СРСР Йосип Сталін прибули зі своїми делегаціями до колишнього царського палацу в Лівадії (поблизу міста Ялта у Криму) й ухвалили далекосяжні рішення про подальше ведення війни й повоєнний уклад міжнародних взаємин.

image

Головні рішення конференції

Серед важливіших рішень були: участь СРСР у війні проти Японської імперії (таємний протокол), кордони Польщі на сході по лінії Керзона з незначними відхиленнями на користь Польщі, відшкодування Польщі за рахунок німецьких східних територій і утворення в цій країні так званого «уряду національної єдності». Щодо Німеччини схвалено принципи її розчленування, окупаційного режиму та репарацій. У справі створення ООН ухвалено скликати конференцію на квітень 1945 у США, запросити як членів-засновників радянські республіки Україну (УРСР) та Білорусь (БРСР) (західні делегації відкинули первісну пропозицію СРСР про участь усіх 16 союзних республік), затверджено принцип одноголосності постійних членів Ради Безпеки ООН у засадничих справах (право «вето» великих держав).

Рішення конференції, що стосувалися України

Україна також була зацікавлена в Ялтинській конференції оскільки на ній вирішувалися два дуже важливих питання для України, а саме щодо кордонів та участі в майбутній міжнародній організації безпеки. Продовження дискусії з «польського питання», започаткованої в Тегерані, охоплювало проблему Польщі в широкому контексті перспектив утворення тимчасового уряду національної єдності, майбутнього ладу, переселення, територіальних змін. Природно, одним з головних питанням цієї дискусії стало визначення майбутніх кордонів Польщі. Безумовно, для СРСР головним було встановлення східного кордону Польщі. Позиція США і Британії ґрунтувалася на тезі про передання Львова до рук Варшави, проте Сталін рішуче не погодився з цим, посилаючись на запропоновану англійцями 1920 р. «лінію Керзона». Отже, сторони вирішили, що «східний кордон Польщі проходитиме вздовж «лінії Керзона» з відхиленням від неї в деяких районах від п'яти до восьми кілометрів на користь Польщі». Це було досягнення й України, попри те, що частина земель, населених українцями, залишалася під польською владою. Вперше за довгі роки Західна Україна об’єдналась з Наддніпрянською Україною.

Жваву дискусію в Ялті викликала підготовка до проведення установчої конференції щодо створення ООН. СРСР зажадав, щоб разом з ним у повноправні члени ООН були залучені хоча б деякі республіки Радянського Союзу. Це мотивувалося тим, що Британія мала в ООН кілька голосів завдяки своїм домініонам (Канаді, Австралії, Південній Африці, Новій Зеландії). СРСР запропонував три  кандидатури на роль членства в ООН – Литву, Білорусь, Україну. У зв’язку з тим, що США було проти протягування протеже у таку структуру як ООН, а Велика Британія пішла на поступки, бо сподівалася на таку ж відповідь СРСР у питанні з Індією, учасники конференції прийняли компромісну формулу, яка передбачала участь лише двох союзних республік – України та Білорусі

Наслідки рішень

Так звана «Декларація про визволену Європу» як частина рішень Ялтинської конференції залишила радянській стороні вільні руки в інтерпретації «допомоги» визволеним народам. Внаслідок цього СРСР забезпечив собі політичний контроль над окупованими ним країнами, що довело до радянизації Східної та Центральної Європи й спричинило «холодну війну».

Багата література про Ялтинську конференцію засвідчує, що Сталін та його дорадники максимально використали воєнні успіхи СРСР і завершили окупацію Центральної та Східної Європи, позаяк цьому сприяла поступливість президента Рузвельта. Радянські історики й досі оцінюють Ялтинську конференцію як найбільший успіх радянської дипломатії й особисто Сталіна. З українського погляду, Ялтинська конференція мала найважливіше значення, адже було визнано принцип етнічного кордону межи Польщею й Україною. Вона на довгий час визначила долю Центрально-Східної Європи й зміцнила роль СРСР у світовій політиці.

Див. також

Джерела та література

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ялтинська конференція
Т. 4. Крымская конференция руководителей трех союзных держав — СССР, США и Великобритании (4—11 февр. 1945 г.).— 302 с.
  • (рос.) Эдвард Стеттиниус. «Аргонавт».— В кн.: От «Барбароссы» до «Терминала»: Взгляд с Запада / Сост. Ю. И. Логинов: Перевод.— М.: Политиздат, 1988. — С. 356—376.
  • (англ.) Edward R. Stettinius, Jr. Roosevelt and the Russians: the Yalta Conference. Edited by Walter Johnson. Doubleday & Company, Inc., 1949, Garden City, New York.— 370 p.
  • (англ.) Mc Neill W. H. America, Britain and Russia 1941-46. Оксфорд 1953.
  • (англ.) Clemens D. C. Yalta. Нью-Йорк 1970.
  • (рос.) Яковлев А. (ред.). Ялтинская Конференция 1945. Уроки истории. Москва 1985.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ya ltinska konfere nciya takozh Krimska diplomatichna zustrich lideriv SShA Velikoyi Britaniyi j SRSR 4 11 lyutogo 1945 abi virishiti problemi pov yazani iz zakinchennyam Drugoyi svitovoyi vijni a takozh povoyennogo ladu Yaltinska konferenciya Yalta ConferenceNazva zobrazhennya Grupovij znimok uchasnikiv konferenciyi V Cherchill F D Ruzvelt J V StalinInshi nazvi Krimska konferenciyaData provedennya 4 11 lyutogo 1945Misce provedennya Livadijskij palac Yalta Krimska ARSR Rosijska RFSR SRSRKrayini uchasnici SRSR SShA Velika BritaniyaNe plutati z Yaltinskoyu yevropejskoyu strategiyeyu YES shorichnoyu mizhnarodnoyu konferenciyeyu politikiv ta pidpriyemciv u Yalti Livadijskij palac misce provedennya Yaltinskoyi konferenciyiDiplomatichna diyalnist na etapi pidgotovki konferenciyiVibir miscya provedennya Livadijskij palac Poperednye uzgodzhennya pozicij uchasnikiv Viznachennya kola uchasnikiv konferenciyi Na konferenciyu ne buli dopusheni predstavniki Franciyi Perebig konferenciyiPrezident SShA F D Ruzvelt prem yer ministr Velikoyi Britaniyi Vinston Cherchill ta glava uryadu SRSR Josip Stalin pribuli zi svoyimi delegaciyami do kolishnogo carskogo palacu v Livadiyi poblizu mista Yalta u Krimu j uhvalili dalekosyazhni rishennya pro podalshe vedennya vijni j povoyennij uklad mizhnarodnih vzayemin Golovni rishennya konferenciyiSered vazhlivishih rishen buli uchast SRSR u vijni proti Yaponskoyi imperiyi tayemnij protokol kordoni Polshi na shodi po liniyi Kerzona z neznachnimi vidhilennyami na korist Polshi vidshkoduvannya Polshi za rahunok nimeckih shidnih teritorij i utvorennya v cij krayini tak zvanogo uryadu nacionalnoyi yednosti Shodo Nimechchini shvaleno principi yiyi rozchlenuvannya okupacijnogo rezhimu ta reparacij U spravi stvorennya OON uhvaleno sklikati konferenciyu na kviten 1945 u SShA zaprositi yak chleniv zasnovnikiv radyanski respubliki Ukrayinu URSR ta Bilorus BRSR zahidni delegaciyi vidkinuli pervisnu propoziciyu SRSR pro uchast usih 16 soyuznih respublik zatverdzheno princip odnogolosnosti postijnih chleniv Radi Bezpeki OON u zasadnichih spravah pravo veto velikih derzhav Rishennya konferenciyi sho stosuvalisya Ukrayini Ukrayina takozh bula zacikavlena v Yaltinskij konferenciyi oskilki na nij virishuvalisya dva duzhe vazhlivih pitannya dlya Ukrayini a same shodo kordoniv ta uchasti v majbutnij mizhnarodnij organizaciyi bezpeki Prodovzhennya diskusiyi z polskogo pitannya zapochatkovanoyi v Tegerani ohoplyuvalo problemu Polshi v shirokomu konteksti perspektiv utvorennya timchasovogo uryadu nacionalnoyi yednosti majbutnogo ladu pereselennya teritorialnih zmin Prirodno odnim z golovnih pitannyam ciyeyi diskusiyi stalo viznachennya majbutnih kordoniv Polshi Bezumovno dlya SRSR golovnim bulo vstanovlennya shidnogo kordonu Polshi Poziciya SShA i Britaniyi gruntuvalasya na tezi pro peredannya Lvova do ruk Varshavi prote Stalin rishuche ne pogodivsya z cim posilayuchis na zaproponovanu anglijcyami 1920 r liniyu Kerzona Otzhe storoni virishili sho shidnij kordon Polshi prohoditime vzdovzh liniyi Kerzona z vidhilennyam vid neyi v deyakih rajonah vid p yati do vosmi kilometriv na korist Polshi Ce bulo dosyagnennya j Ukrayini popri te sho chastina zemel naselenih ukrayincyami zalishalasya pid polskoyu vladoyu Vpershe za dovgi roki Zahidna Ukrayina ob yednalas z Naddnipryanskoyu Ukrayinoyu Zhvavu diskusiyu v Yalti viklikala pidgotovka do provedennya ustanovchoyi konferenciyi shodo stvorennya OON SRSR zazhadav shob razom z nim u povnopravni chleni OON buli zalucheni hocha b deyaki respubliki Radyanskogo Soyuzu Ce motivuvalosya tim sho Britaniya mala v OON kilka golosiv zavdyaki svoyim dominionam Kanadi Avstraliyi Pivdennij Africi Novij Zelandiyi SRSR zaproponuvav tri kandidaturi na rol chlenstva v OON Litvu Bilorus Ukrayinu U zv yazku z tim sho SShA bulo proti protyaguvannya protezhe u taku strukturu yak OON a Velika Britaniya pishla na postupki bo spodivalasya na taku zh vidpovid SRSR u pitanni z Indiyeyu uchasniki konferenciyi prijnyali kompromisnu formulu yaka peredbachala uchast lishe dvoh soyuznih respublik Ukrayini ta BilorusiNaslidki rishenTak zvana Deklaraciya pro vizvolenu Yevropu yak chastina rishen Yaltinskoyi konferenciyi zalishila radyanskij storoni vilni ruki v interpretaciyi dopomogi vizvolenim narodam Vnaslidok cogo SRSR zabezpechiv sobi politichnij kontrol nad okupovanimi nim krayinami sho dovelo do radyanizaciyi Shidnoyi ta Centralnoyi Yevropi j sprichinilo holodnu vijnu Bagata literatura pro Yaltinsku konferenciyu zasvidchuye sho Stalin ta jogo doradniki maksimalno vikoristali voyenni uspihi SRSR i zavershili okupaciyu Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi pozayak comu spriyala postuplivist prezidenta Ruzvelta Radyanski istoriki j dosi ocinyuyut Yaltinsku konferenciyu yak najbilshij uspih radyanskoyi diplomatiyi j osobisto Stalina Z ukrayinskogo poglyadu Yaltinska konferenciya mala najvazhlivishe znachennya adzhe bulo viznano princip etnichnogo kordonu mezhi Polsheyu j Ukrayinoyu Vona na dovgij chas viznachila dolyu Centralno Shidnoyi Yevropi j zmicnila rol SRSR u svitovij politici Div takozhPersha Moskovska konferenciya Druga Moskovska konferenciya 1942 Anglo amerikanska konferenciya u Kvebeci 1943 Konferenciya kerivnikiv uryadiv troh soyuznih derzhav u Tegerani 1943 Chetverta Moskovska konferenciya 1944 Dumbarton Okska konferenciya 1944 en Konferenciya Ob yednanih Nacij u San Francisko 1945 Potsdamska konferenciya Liniya KerzonaDzherela ta literaturaLisenko O Ye Derejko I I Krimska konferenciya 1945 Yaltinska konferenciya 1945 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 358 ISBN 978 966 00 0855 4 O Ye Lisenko Krimska konferenciya 1945 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Literatura Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yaltinska konferenciyaI S Pokrovska Krimska Yaltinska konferenciya 1945 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 ros Tegeran Yalta Potsdam Sb dokumentov Sostaviteli Sh P Sanakoev B L Cybulevskij Izd 2 e dopolnennoe M Mezhdunarodnye otnosheniya 1970 416 s ros Sovetskij Soyuz na mezhdunarodnyh konferenciyah perioda Velikoj Otechestvennoj voj ny 1941 1945 gg Sbornik dokumentov M vo inostr del SSSR M Politizdat 1984 T 4 Krymskaya konferenciya rukovoditelej treh soyuznyh derzhav SSSR SShA i Velikobritanii 4 11 fevr 1945 g 302 s ros Edvard Stettinius Argonavt V kn Ot Barbarossy do Terminala Vzglyad s Zapada Sost Yu I Loginov Perevod M Politizdat 1988 S 356 376 angl Edward R Stettinius Jr Roosevelt and the Russians the Yalta Conference Edited by Walter Johnson Doubleday amp Company Inc 1949 Garden City New York 370 p angl Mc Neill W H America Britain and Russia 1941 46 Oksford 1953 angl Clemens D C Yalta Nyu Jork 1970 ros Yakovlev A red Yaltinskaya Konferenciya 1945 Uroki istorii Moskva 1985 PosilannyaKrimska Yaltinska konferenciya 1945 23 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6

Дата публікації:
Топ