Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лівадійський палац палацовий комплекс розташований у селищі Лівадія Ялтинської міськради Автономна Республіка Крим Украї

Лівадійський палац

Лівадійський палац

Лівадійський палац — палацовий комплекс, розташований у селищі Лівадія, Ялтинської міськради, Автономна Республіка Крим, Україна. Пам'ятка історії національного значення, під номером 010037-Н.

Лівадійський палац
image
Фасад Лівадійського палацу
Фасад Лівадійського палацу
44°28′04″ пн. ш. 34°08′37″ сх. д. / 44.46778° пн. ш. 34.14361° сх. д. / 44.46778; 34.14361Координати: 44°28′04″ пн. ш. 34°08′37″ сх. д. / 44.46778° пн. ш. 34.14361° сх. д. / 44.46778; 34.14361
Країнаimage Україна
МістоАвтономна Республіка Крим
Ялтинська міськрада
смт Лівадія
Типd
палац і музей
СтильРенесанс
ЗасновникЛамброс Кацоніс
Дата заснування1790-ті роки
Основні дати:
Будівлі:
Білий Палац, Світський корпус, Палац барона Фредерікса, церква Воздвиження Чесного Хреста, Італійський дворик
Відомі мешканцідинастія Романових
Статус музей
image
image
Лівадійський палац
Лівадійський палац (Автономна Республіка Крим)
image Медіафайли у Вікісховищі

Як маєток постав у 1790-х роках. Першим власником був грек Ламброс Кацоніс, який назвав садибу на згадку про своє рідне місто Лівадію. Упродовж 1-ї половини XIX століття був зведений палац, парк. У 1860-х палац купила імператриця Марія Олександрівна, після перебудови він став літньою резиденцією російських імператорів. Місце проведення Ялтинської конференції 1945 року.

Історія

Історія виникнення Лівадійського палацу почалася в 1790-х роках, коли грецький офіцер російської служби Ламброс Кацоніс заснував тут свій маєток і назвав його на честь свого рідного міста Лівадії, що уЦентральній Греції. На території маєтку він був похований після смерті в 1804 році. Також у Лівадії встановлено погруддя героя.

Після смерті Кацоніса маєток належав наступному командиру Балаклавського грецького батальйону Теодосіосу Ревеліотісу. У нього Лівадію придбав 1835 року польський магнат , син Северина. Він збудував для себе палац і на прилеглій території в 40 десятин (1.09 га) заклав ландшафтний парк. Комплекс було збудовано за проєктом ялтинського архітектора Ешлімана (1808—1893). Парк було засаджено миртами, кедрами, магноліями, лавром, пініями, кримськими соснами.

Царський період (1860—1917)

Царський період історії палацу почався в 1860 році, коли маєток після смерті Л. Потоцького перейшов у власність до російської імператриці Марії Олександрівни — дружини Олександра II. У 1862—1866 роках будівлю Потоцького було значно збільшено та перебудовано в так званий , а також збудовано у східному стилі (мав подібність до Ханського палацу в Бахчисараї), 2 церкви (зокрема церква у візантійському стилі) та службові будівлі (загалом 60 будівель). Роботи велися під керівництвом придворного архітектора Іполита Монігетті. Мозаїчний живопис вівтаря і розпис стін були виконані італійцем Сальвіатті і російськими художниками Поповим і Бейдеманом. Навпроти церкви розташована колонада з сірого мармуру, на якій півколами вигравіювані 14 написів арабською мовою. У них оспівується «його величність шах, султан, переможець, що здійснив подорожі в ці місця «щасливо… по поверненню з міста Ращука…». Судячи зі змісту напису, колону було доправлено в Лівадію з Османської імперії на знак перемоги російської армії над турецькою у війні 1877—1878 років. У написі йдеться про турецького імператора Султана-Мухамеда II. Трохи вище і правіше колони — витончений мармуровий фонтан в арабському стилі. З бронзової голівки ягняти витікає цівка води. На мармуровій плиті фонтану у верхній частині арабськими буквами висічене слово «Лівадія».

Подальша розбудова палацового комплексу пов'язана з науковим прогресом людства: у 1863 збудовано водогін та резервуар для води на 700 тис. відер (8400 ). У 1869 було розширено площу фруктових садів, створено оранжерею, парники та молочну ферму. У 1870-х розпочала роботу метеостанція. На початку 1890-х проведено телефон.

У березні 1882 згорів зимовий царський театр.

У 1910-х пущено електростанцію, завод із виробництва льоду. Побудовано зимовий театр, гараж, та велику кількість приміщень (загалом на 1914 кількість житлових будівель сягнула — 100, а службових — 400).

У 1904 після обстеження Великий Палац було вирішено знести і на його фундаменті збудувати новий, роботи розпочалися у квітні 1910 за проектом Миколи Краснова і тривали до вересня 1911 року.

З 1861 і до 1917 року Лівадійський палацовий комплекс є літньою резиденцією російських царів Романових: Олександра II, Олександра III та Миколи II.

Радянський період (1917—1991)

У 1917 році тут короткий час розміщувалося міністерство землеробства поваленого Тимчасового уряду. У 1920-му фруктові сади було передано радгоспу Лівадія.

З 1924-го комплекс було переведено в курортний фонд і в наступному році було організовано санаторій на 380 осіб. Вивіску «Лівадія — маєток його імператорської величності» замінили на «Селянський курорт „Лівадія“».

16 липня 1922 року тут було відкрито музей «побуту останньої династії Романових», музей проіснував до 1927 року, коли був ліквідований на підставі розпорядження Кримнаркомосвіти. З липня 1974 року у Лівадійському палаці проводяться екскурсії.

image
Центральна зала палацу
image
Лівадійський палац, Крим, Україна. Фрагмент, 2011 р.

Український період

Збереглося приміщення припалацової електростанції, що побудована в історичному стилі. Аби не дати загинути цікавому приміщенню, його відреставровано. Проте електрика подається до палацу з іншої мережі.

Реставроване приміщення колишньої електростанції віддано під органну залу міста Ялти, де відбуваються концерти. У палаці відбувалися знакові міжнародні зустрічі, зокрема саміти «Україна — ЄС».

Лівадійський палац — один з центрів туризму в Криму — як внутрішньоукраїнського так і міжнародного.

Період російської анексії

Під час російської окупації і анексії Криму путінський режим 18 жовтня 2017 встановив на території палацу скульптурний пам'ятник російському царю Олександру III. Автор 4-метрової фігури з бронзи — «народний художник» Росії Андрій Ковальчук. Фігура царя, що сидить, є копією пам'ятника йому в Санкт-Петербурзі, але без коня. Пам'ятник урочистою промовою відкрив Путін. Пролунав гімн РФ, урочистим маршем пройшли військові. При цьому не обійшлось без притаманних путінській пропаганді історичних фальсифікацій:

  • на постаменті викарбувано фразу, яку приписують Олександру III: «У Росії є тільки два союзники — її армія і флот», але дійсне авторство її так ніколи не було доведено.

На постаменті також викарбувані імена діячів культури, які начебто з'явилися завдяки царюванню Олександра ІІІ (1881—1894):

Визначні події

Із 2004 року в Лівадійському палаці щорічно в період із червня до вересня відбувалися кількаденні саміти Ялтинської міжнародної стратегії (YES). У 2013-му відбулася десята конференція.

Архітектура

Лівадійський палацовий комплекс складається з Великого Палацу (Білий Палац), Світського корпусу, палацу міністра двору барона Фредерікса, палацової церкви Воздвиження Чесного Хреста та італійського дворику.

Великий Палац (Білий Палац)

image
Лавка в Італійському дворику

Двоповерхова будівля, головна в комплексі, побудована в стилі італійського Відродження. Білим палац називають, оскільки він збудований з білого інкерманського каменю, що видобувається біля міста Інкерман. Білосніжні фасади прикрашені художнім різьбленням.

Головний вхід розміщений у північному фасаді, прикрашений мармуровою аркадою. Перед входом велика площа, на якій мальовничий фонтан. Із заходу площа обмежена опорними стінами, що увінчані великими теракотовими вазами з декоративними рослинами. Різьблення на дверях і мармурових диванах біля входу виконані за мотивами творів Рафаеля. Підлокітники диванів виконані у вигляді грифонів. Мармурові леви біля головного входу подібні до сфінксів. Із південно-східного боку на сходах стоїть скульптура химери.

Італійський дворик

Італійський дворик створено в стилі італійського Ренесансу. У центрі — мармуровий фонтан, від якого променями відходять 8 доріжок. З усіх чотирьох боків він оточений аркадою напівциркульних арок, що спираються з внутрішнього боку на колони, а з зовнішнього вростають у стіни Великого Палацу. Уздовж стін розміщенні мармурові лавки з підлокітниками у формі грифонів. Вхід до Італійського дворику прикрашають ковані ажурні ворота італійських майстрів (Верона, 1750 р.).

Церква Воздвиження Чесного Хреста

image
Храм Воздвиження Чесного Хреста
image
Усередині храму

Церква примикає до Великого Палацу з південно-західного боку. Була перебудована (під керівництвом Монігетті) з костелу сім'ї Потоцьких у 1864. Через перебудову вівтар розміщено з південного боку, а не на схід, як узвичаєно в православ'ї. Церкву створено у візантійському стилі, взірцем послугувала Церква Святого Луки (X ст.) в Лівадії (Беотія, Греція).

Храм, як і більшість християнських церков, має форму хреста. Над церквою — невеликий купол, увінчаний хрестом. Східна стіна прорізана арочними вікнами, подвійними і потрійними. В оформленні церкви використано орнамент у стилі Закавказзя.

Головна ікона храму — мозаїка «Воздвиження Чесного Хреста», якою у 1888 році замінили пошкоджену однойменну ікону. Напроти церкви стоїть невелика башта-дзвіниця.

Див. також

Примітки

  1. . сайт Верховної Ради України. Кабінет Міністрів України. 3 вересня 2009. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 23 вересня 2013.
  2. new-sebastopol.com(рос.)
  3. www.windmillstravel.com [ 20 січня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
  4. Діло [ 9 лютого 2022 у Wayback Machine.]. - 1882. - С. 4.
  5. «Новая Газета»: Путин открыл в Ялте памятник Александру III [ 18 листопада 2017 у Wayback Machine.]. 18.11.2017
  6. И.Яковенко: Все, что было не со мной — помню… [ 19 листопада 2017 у Wayback Machine.]. — «Каспаров.ру», 19.11.2017
  7. ТАСС: Путин открыл в парке Ливадийского дворца в Ялте памятник Александру III [ 20 листопада 2017 у Wayback Machine.]

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лівадійський палац
  • Сайт Міністерства культури та мистецтв АРК
  • (рос.)
  • Лівадійський палац-музей. Архітектурна перлина Криму [ 13 березня 2013 у Wayback Machine.]
  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К.: ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Livadijskij palac palacovij kompleks roztashovanij u selishi Livadiya Yaltinskoyi miskradi Avtonomna Respublika Krim Ukrayina Pam yatka istoriyi nacionalnogo znachennya pid nomerom 010037 N lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Livadijskij palacFasad Livadijskogo palacu Fasad Livadijskogo palacu44 28 04 pn sh 34 08 37 sh d 44 46778 pn sh 34 14361 sh d 44 46778 34 14361 Koordinati 44 28 04 pn sh 34 08 37 sh d 44 46778 pn sh 34 14361 sh d 44 46778 34 14361Krayina UkrayinaMistoAvtonomna Respublika Krim Yaltinska miskrada smt LivadiyaTipd palac i muzejStilRenesansZasnovnikLambros KaconisData zasnuvannya1790 ti rokiOsnovni dati z 1861 do 1917 litnya rezidenciya rosijskih imperatoriv 1945 Yaltinska konferenciyaBudivli Bilij Palac Svitskij korpus Palac barona Frederiksa cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Italijskij dvorikVidomi meshkancidinastiya RomanovihStatus muzejLivadijskij palacLivadijskij palac Avtonomna Respublika Krim Mediafajli u Vikishovishi Yak mayetok postav u 1790 h rokah Pershim vlasnikom buv grek Lambros Kaconis yakij nazvav sadibu na zgadku pro svoye ridne misto Livadiyu Uprodovzh 1 yi polovini XIX stolittya buv zvedenij palac park U 1860 h palac kupila imperatricya Mariya Oleksandrivna pislya perebudovi vin stav litnoyu rezidenciyeyu rosijskih imperatoriv Misce provedennya Yaltinskoyi konferenciyi 1945 roku IstoriyaIstoriya viniknennya Livadijskogo palacu pochalasya v 1790 h rokah koli greckij oficer rosijskoyi sluzhbi Lambros Kaconis zasnuvav tut svij mayetok i nazvav jogo na chest svogo ridnogo mista Livadiyi sho uCentralnij Greciyi Na teritoriyi mayetku vin buv pohovanij pislya smerti v 1804 roci Takozh u Livadiyi vstanovleno pogruddya geroya Pislya smerti Kaconisa mayetok nalezhav nastupnomu komandiru Balaklavskogo greckogo bataljonu Teodosiosu Reveliotisu U nogo Livadiyu pridbav 1835 roku polskij magnat sin Severina Vin zbuduvav dlya sebe palac i na prileglij teritoriyi v 40 desyatin 1 09 ga zaklav landshaftnij park Kompleks bulo zbudovano za proyektom yaltinskogo arhitektora Eshlimana 1808 1893 Park bulo zasadzheno mirtami kedrami magnoliyami lavrom piniyami krimskimi sosnami Carskij period 1860 1917 Carskij period istoriyi palacu pochavsya v 1860 roci koli mayetok pislya smerti L Potockogo perejshov u vlasnist do rosijskoyi imperatrici Mariyi Oleksandrivni druzhini Oleksandra II U 1862 1866 rokah budivlyu Potockogo bulo znachno zbilsheno ta perebudovano v tak zvanij a takozh zbudovano u shidnomu stili mav podibnist do Hanskogo palacu v Bahchisarayi 2 cerkvi zokrema cerkva u vizantijskomu stili ta sluzhbovi budivli zagalom 60 budivel Roboti velisya pid kerivnictvom pridvornogo arhitektora Ipolita Monigetti Mozayichnij zhivopis vivtarya i rozpis stin buli vikonani italijcem Salviatti i rosijskimi hudozhnikami Popovim i Bejdemanom Navproti cerkvi roztashovana kolonada z sirogo marmuru na yakij pivkolami vigraviyuvani 14 napisiv arabskoyu movoyu U nih ospivuyetsya jogo velichnist shah sultan peremozhec sho zdijsniv podorozhi v ci miscya shaslivo po povernennyu z mista Rashuka Sudyachi zi zmistu napisu kolonu bulo dopravleno v Livadiyu z Osmanskoyi imperiyi na znak peremogi rosijskoyi armiyi nad tureckoyu u vijni 1877 1878 rokiv U napisi jdetsya pro tureckogo imperatora Sultana Muhameda II Trohi vishe i pravishe koloni vitonchenij marmurovij fontan v arabskomu stili Z bronzovoyi golivki yagnyati vitikaye civka vodi Na marmurovij pliti fontanu u verhnij chastini arabskimi bukvami visichene slovo Livadiya Podalsha rozbudova palacovogo kompleksu pov yazana z naukovim progresom lyudstva u 1863 zbudovano vodogin ta rezervuar dlya vodi na 700 tis vider 8400 U 1869 bulo rozshireno ploshu fruktovih sadiv stvoreno oranzhereyu parniki ta molochnu fermu U 1870 h rozpochala robotu meteostanciya Na pochatku 1890 h provedeno telefon U berezni 1882 zgoriv zimovij carskij teatr U 1910 h pusheno elektrostanciyu zavod iz virobnictva lodu Pobudovano zimovij teatr garazh ta veliku kilkist primishen zagalom na 1914 kilkist zhitlovih budivel syagnula 100 a sluzhbovih 400 U 1904 pislya obstezhennya Velikij Palac bulo virisheno znesti i na jogo fundamenti zbuduvati novij roboti rozpochalisya u kvitni 1910 za proektom Mikoli Krasnova i trivali do veresnya 1911 roku Z 1861 i do 1917 roku Livadijskij palacovij kompleks ye litnoyu rezidenciyeyu rosijskih cariv Romanovih Oleksandra II Oleksandra III ta Mikoli II Radyanskij period 1917 1991 U 1917 roci tut korotkij chas rozmishuvalosya ministerstvo zemlerobstva povalenogo Timchasovogo uryadu U 1920 mu fruktovi sadi bulo peredano radgospu Livadiya Z 1924 go kompleks bulo perevedeno v kurortnij fond i v nastupnomu roci bulo organizovano sanatorij na 380 osib Vivisku Livadiya mayetok jogo imperatorskoyi velichnosti zaminili na Selyanskij kurort Livadiya 16 lipnya 1922 roku tut bulo vidkrito muzej pobutu ostannoyi dinastiyi Romanovih muzej proisnuvav do 1927 roku koli buv likvidovanij na pidstavi rozporyadzhennya Krimnarkomosviti Z lipnya 1974 roku u Livadijskomu palaci provodyatsya ekskursiyi Centralna zala palacu Livadijskij palac Krim Ukrayina Fragment 2011 r Ukrayinskij period Zbereglosya primishennya pripalacovoyi elektrostanciyi sho pobudovana v istorichnomu stili Abi ne dati zaginuti cikavomu primishennyu jogo vidrestavrovano Prote elektrika podayetsya do palacu z inshoyi merezhi Restavrovane primishennya kolishnoyi elektrostanciyi viddano pid organnu zalu mista Yalti de vidbuvayutsya koncerti U palaci vidbuvalisya znakovi mizhnarodni zustrichi zokrema samiti Ukrayina YeS Livadijskij palac odin z centriv turizmu v Krimu yak vnutrishnoukrayinskogo tak i mizhnarodnogo Period rosijskoyi aneksiyi Pid chas rosijskoyi okupaciyi i aneksiyi Krimu putinskij rezhim 18 zhovtnya 2017 vstanoviv na teritoriyi palacu skulpturnij pam yatnik rosijskomu caryu Oleksandru III Avtor 4 metrovoyi figuri z bronzi narodnij hudozhnik Rosiyi Andrij Kovalchuk Figura carya sho sidit ye kopiyeyu pam yatnika jomu v Sankt Peterburzi ale bez konya Pam yatnik urochistoyu promovoyu vidkriv Putin Prolunav gimn RF urochistim marshem projshli vijskovi Pri comu ne obijshlos bez pritamannih putinskij propagandi istorichnih falsifikacij na postamenti vikarbuvano frazu yaku pripisuyut Oleksandru III U Rosiyi ye tilki dva soyuzniki yiyi armiya i flot ale dijsne avtorstvo yiyi tak nikoli ne bulo dovedeno Na postamenti takozh vikarbuvani imena diyachiv kulturi yaki nachebto z yavilisya zavdyaki caryuvannyu Oleksandra III 1881 1894 Pismennik Fedir Dostoyevskij 1821 1881 pomer do koronuvannya Oleksandra III Vchenij Dmitro Mendelyeyev 1834 1907 osnovni naukovi zvershennya takozh stvoriv ranishe caryuvannya Oleksandra III Kupec Pavlo Tretyakov nachebto zasnuvav hudozhnij muzej Tretyakovska galereya Naspravdi hudozhnij muzej buv stvorenij u 1856 roci a istorichnij muzej u 1872 she za caryuvannya Oleksandra II batka Oleksandra III Viznachni podiyi 20 zhovtnya 1 listopada 1894 roku v Livadijskomu palaci u vici 49 rokiv pomer Oleksandr III Oleksandr III Panahida po nomu vidbulasya v palacovij cerkvi 21 zhovtnya 1894 roku bula miropomazana prijnyala pravoslav ya nimecka gercoginya Alisa Gessen Darmshtadtska i prijnyala im ya Oleksandra Fedorivna cherez tri tizhni druzhina Mikoli II 4 lyutogo 11 lyutogo 1945 roku vidbulasya Yaltinska konferenciya samit glav derzhav Antigitlerivskoyi koaliciyi SRSR Josip Stalin Velika Britaniya Vinston Cherchill SShA Franklin Delano Ruzvelt 10 veresnya 11 veresnya 1999 roku Mizhnarodna konferenciya Balto Chornomorske spivrobitnictvo do integrovanoyi Yevropi XXI stolittya bez rozpodilnih linij Iz 2004 roku v Livadijskomu palaci shorichno v period iz chervnya do veresnya vidbuvalisya kilkadenni samiti Yaltinskoyi mizhnarodnoyi strategiyi YES U 2013 mu vidbulasya desyata konferenciya ArhitekturaLivadijskij palacovij kompleks skladayetsya z Velikogo Palacu Bilij Palac Svitskogo korpusu palacu ministra dvoru barona Frederiksa palacovoyi cerkvi Vozdvizhennya Chesnogo Hresta ta italijskogo dvoriku Velikij Palac Bilij Palac Lavka v Italijskomu dvoriku Dvopoverhova budivlya golovna v kompleksi pobudovana v stili italijskogo Vidrodzhennya Bilim palac nazivayut oskilki vin zbudovanij z bilogo inkermanskogo kamenyu sho vidobuvayetsya bilya mista Inkerman Bilosnizhni fasadi prikrasheni hudozhnim rizblennyam Golovnij vhid rozmishenij u pivnichnomu fasadi prikrashenij marmurovoyu arkadoyu Pered vhodom velika plosha na yakij malovnichij fontan Iz zahodu plosha obmezhena opornimi stinami sho uvinchani velikimi terakotovimi vazami z dekorativnimi roslinami Rizblennya na dveryah i marmurovih divanah bilya vhodu vikonani za motivami tvoriv Rafaelya Pidlokitniki divaniv vikonani u viglyadi grifoniv Marmurovi levi bilya golovnogo vhodu podibni do sfinksiv Iz pivdenno shidnogo boku na shodah stoyit skulptura himeri Italijskij dvorik Italijskij dvorik stvoreno v stili italijskogo Renesansu U centri marmurovij fontan vid yakogo promenyami vidhodyat 8 dorizhok Z usih chotiroh bokiv vin otochenij arkadoyu napivcirkulnih arok sho spirayutsya z vnutrishnogo boku na koloni a z zovnishnogo vrostayut u stini Velikogo Palacu Uzdovzh stin rozmishenni marmurovi lavki z pidlokitnikami u formi grifoniv Vhid do Italijskogo dvoriku prikrashayut kovani azhurni vorota italijskih majstriv Verona 1750 r Cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Hram Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Useredini hramu Cerkva primikaye do Velikogo Palacu z pivdenno zahidnogo boku Bula perebudovana pid kerivnictvom Monigetti z kostelu sim yi Potockih u 1864 Cherez perebudovu vivtar rozmisheno z pivdennogo boku a ne na shid yak uzvichayeno v pravoslav yi Cerkvu stvoreno u vizantijskomu stili vzircem posluguvala Cerkva Svyatogo Luki X st v Livadiyi Beotiya Greciya Hram yak i bilshist hristiyanskih cerkov maye formu hresta Nad cerkvoyu nevelikij kupol uvinchanij hrestom Shidna stina prorizana arochnimi viknami podvijnimi i potrijnimi V oformlenni cerkvi vikoristano ornament u stili Zakavkazzya Golovna ikona hramu mozayika Vozdvizhennya Chesnogo Hresta yakoyu u 1888 roci zaminili poshkodzhenu odnojmennu ikonu Naproti cerkvi stoyit nevelika bashta dzvinicya Div takozhYaltinska yevropejska strategiyaPrimitki sajt Verhovnoyi Radi Ukrayini Kabinet Ministriv Ukrayini 3 veresnya 2009 Arhiv originalu za 28 veresnya 2013 Procitovano 23 veresnya 2013 new sebastopol com ros www windmillstravel com 20 sichnya 2010 u Wayback Machine angl Dilo 9 lyutogo 2022 u Wayback Machine 1882 S 4 Novaya Gazeta Putin otkryl v Yalte pamyatnik Aleksandru III 18 listopada 2017 u Wayback Machine 18 11 2017 I Yakovenko Vse chto bylo ne so mnoj pomnyu 19 listopada 2017 u Wayback Machine Kasparov ru 19 11 2017 TASS Putin otkryl v parke Livadijskogo dvorca v Yalte pamyatnik Aleksandru III 20 listopada 2017 u Wayback Machine LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Livadijskij palac Sajt Ministerstva kulturi ta mistectv ARK ros Livadijskij palac muzej Arhitekturna perlina Krimu 13 bereznya 2013 u Wayback Machine Gornyj Krym Atlas turista GNPP Kartografiya Ukrgeodezkartografiya red D I Tihomirov D V Isaev geoinform podgot E A Stahova K DNVP Kartografiya 2010 112 s ros

Дата публікації:
Топ