Іполит Антонович Монігетті (італ. Ippolito Martin Florian Monighetti; 2 травня 1819, Москва — 10 травня 1878, Санкт-Петербург) — російський архітектор і аквареліст, представник архітектурної еклектики, який багато працював по замовленнях царської родини і вищої аристократії в Російській імперії і за її межами.
Монігетті Іполит Антонович | |
---|---|
Монігетті Іполит Антонович рос. Ипполит Антонович Монигетти | |
Народження | 5 (17) січня 1819 |
Смерть | 10 (22) травня 1878 (59 років) |
Поховання | d |
Країна (підданство) | Російська імперія |
Навчання | Строгановське училище технічного малювання, Імператорська Академія мистецтв |
Вчителі | Брюллов Олександр Павлович |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Санкт-Петербург, Москва, Лівадія, Швейцарія, Польща |
Архітектурний стиль | еклектика, бароко |
Нагороди | |
Монігетті Іполит Антонович у Вікісховищі |
Біографія
Народився в родині маляра , родом з Б'яски (Швейцарія), який жив і працював у столиці Росії — Москві. Пройшовши блискучим чином курс московського Строгановського училища технічного малювання, в 1834 році вступив у вихованці Імператорської академії мистецтв, в якій головним його наставником і порадником по архітектурі був проф. Олександр Павлович Брюллов.
1839 рік — за складений проект театрального училища Іполит Монігетті нагороджений малою золотою медаллю другого ступеня, але у зв'язку з хворобою, був вимушений не брати участь в конкурсі на отримання наступної великої золотої медалі і, вийшовши з академії зі званням художника XIV класу, для поправлення і відновлення здоров'я відправився в Італію. Пробувши досить довго в Італії і відвідавши після того Грецію, Туреччину і Єгипет, досить ретельно вивчав у цих країнах , креслив і малював їх деталі, й таким чином склав велике зібрання цікавих малюнків і креслень, які після повернення його до Санкт-Петербургу, в 1847 році, дуже допомогли йому, і незабаром він отримав звання академіка. Частина цих малюнків надійшла потім в архітектурний клас академії, як дорогоцінний і дуже важливий матеріал для вивчення художніх стилів, переважно — орнаменталістики.
Будівельна діяльність Іполита Монігетті по його прибутті на батьківщину почалася з того, що його установили на посаду головного архітектора Імператорських царськосільських палаців — спорудою граціозної купальні у вигляді турецької мечеті на великому ставку, обробкою палацових квіткових оранжерей, влаштуванням двох містків в парку Царського Села і будівництвом кількох панських дач і маєтків в цьому місті. Потім були збудовані в Петербурзі будинки для графа Новосильцева, графині Апраксіної, князя Воронцова (на річці Мойці), графа Павла Сергійовича Строганова (на вулиці Чайковського), пані Ніротморцевої та для інших впливових російських багатіїв.
1858 рік — отримав професорський титул як художник, і тому, вже заслужив почесну повагу і популярність у колег. Цього ж року Монігетті зайнявся зведенням і будівництвом за своїми проектами різних будівель на імператорській дачі в Лівадії (в Криму), у тому числі й надзвичайно витонченої церкви візантійського стилю.
1864 рік — він склав проект православної церкви у Веві, що в Швейцарії. Після виконаного будівництва церкви, почав обробляти декілька парадних кімнат в Анічковському палаці, у Петербурзі. З нагоди його пристосування до резиденції спадкоємця цесаревича, а згодом імператора Олександра Олександровича III (тут особливо вдало декоровані сходи, як любив Людовик XVI, вітальня, яка теж була в смаку імператора Людовика XIV і велика бібліотека в пізньороманському стилі).
1869 — 1873 роки — Морське міністерство доручило Іполиту Монігетті зайнятись внутрішнім оздобленням і обробкою імператорських яхт «Держава» і «Лівадія», що представляли чудеса комфорту і розкоші.
Подальші його роботи полягали в спорудженні панського будинку в курському маєтку князя В. І. Борятинського, поновленні імператорського палацу в Скерневицях поблизу Варшави і складанні проєкту будівлі для Політехнічного музею в Москві. Закінчити останній з яких, художнику не дозволила тяжка хвороба, яка шкидко звела його в могилу.
Помер 10 травня 1878 року в Сант-Петербурзі.
Забудови
Санкт-Петербург
- 1 — Набережна Обвідного каналу, буд. № 155 — особняк Т. Ділева. 1849 р.
- 2 — Вулиця Некрасова, буд. № 28 — особняк С. О. Трубецького. Розширення. 1851 р. (Перебудований).
- 3 — Горохова вулиця, буд. № 9 — Мала Морська вулиця, буд. № 12 — прибутковий будинок Жеребцова. 1852 — 1854 р. (Надбудований).
- 4 — Набережна річки Мийки, буд. № 106 — особняк М. В. Воронцової. Перебудова. 1856 — 1857 р. (Частково перебудований).
- 5 — Вулиця Чайковського, буд. № 11, Мохова вулиця, буд. № 2 — особняк П. С. Строганова. 1857 — 1859 рр. (Розширено та надбудовано).
- 6 — Набережна річки Мойки, буд. № 94 — оздоблення інтер'єрів Юсуповського палацу. 1858 р. — 1860. (Частково перероблені).
- 7 — 1860 р. — надгробний пам'ятник Н. Ф. Щербини. Некрополь майстрів мистецтва, Олександро-Невська лавра.
- 8 — Набережна Лейтенанта Шмідта — пам'ятник І. Ф. Крузенштерну і пристань, 1870 — 1873, скульптор Іван Миколайович Шредер.
- 9 — Невський проспект, буд. № 39 — оздоблення інтер'єрів і влаштування зимового саду в Анничковому палаці. 1874 — 1875. (Перебудовані).
Царське село
- 1 — 1848 — 1850. Швейцарський будиночок для сторожів парку біля Великого Капризу(втрачений);
- 2 — 1848 — 1850. Стайні власного царського виїзду (втрачені);
- 3 — 1848 — Садиба П. Р. Багратіона (Н. С. Чавчавадзе). Це була одна з перших побудов архітектора в Царському Селі;
- 4 — 1849 — Будинок Теплова. Оранжерейна 37 / Магазійна 50;
- 5 — 1850 — Кавові павільйони на вулицях Церковній і Колпінський (втрачені);
- 6 — 1850 — 1852. Павільйон «Турецька лазня» в Катерининському парку;
- 7 — 1850 (1858 рік перебудова) — Новосільська. Будинок Стамерова (втрачений);
- 8 — 1852 — Будинок надвірного радника Дмитрієва на Середній вулиці (втрачений);
- 9 — 1854 — Будинок Бакіновського на Пушкінській, буд. 31 (втрачений);
- 10 — 1854 — Будинок генерала Паткуля на Середній вулиці;
- 11 — 1856 — Будинок метрдотеля Імперта на Бульварній вулиці (втрачений);
- 12 — 1858 — Будинок Новосильцева на розі вулиць Бульварної та Широкої (втрачений);
- 13 — 1858 — Будинок В. І. Монігетті на Новосільській вулиці (втрачений);
- 14 — 1859 — Будинок графині Стенбок (1859 р.) на Бульварній вулиці (втрачений);
- 15 — 1859 — Два будинки Симборського (1859 р.) на Павлівському шосе (втрачено);
- 16 — 1850 — в процесі реставраційних робіт у Великому залі палацу, за пропозицією архітектора був встановлений новий плафон, виконаний e 1857 р/ Ф. Вундерліхом і Е. Франчуолі;
- 16 — 1860 — Будинок князя Лобанова-Ростовського на Пушкінській вулиці (втрачений);
- 17 — У 1862 — 1863 рр. — парадні сходи Єкатерининського палацу знову перебудували. І. А. Монігетті виконав їх в мармурі, в стилістиці рококо і прикрасив наскрізними різьбленими балюстрадами і фігурними вазами;
- 18 — У 1856 — 1863 рр. — під керівництвом архітектора відбувається перебудова в Ліонському залі палацу.
Іполиту Монігетті належали три будинки й на Жовтневому бульварі, Бульварній вулиці. Всі три відзначені на Атласі Цилова:
- 1-й бульварний провулок — Монігетті Іполит Антонович — 1858 — архітектор, Ц. С., дмв., 1-й Бульварний провулок буд. 3;
- 2-й Бульварний провулок — Монігетті Іполит Антонович — 1858 — архітектор, Ц. С., дмв., 2-й Бульварний провулок, буд. 3;
- Бульварна вулиця — будинок В. І. Монігетті (ур. Горностаєвої).
Примітки
- . tsarselo.ru. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 22. 08. 2015.(рос.)
- . www.rulex.ru. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 21. 08. 2015.(рос.)
- . tsarselo.ru. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 22. 08. 2015.(рос.)
- . www.rulex.ru. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 22. 08. 2015.(рос.)
- . www.rulex.ru. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 22. 08. 2015.(рос.)
- . www.rulex.ru. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 22. 08. 2015.(рос.)
- . tsarselo.ru. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 22. 08. 2015.(рос.)
Джерела
- Листов В. Н. Ипполит Монигетти. — Л.: Стройиздат, 1976. — 142 с. (рос.)
- Зодчие Санкт-Петербурга. XIX — начало XX века / сост. В. Г. Исаченко; ред. Ю. Артемьева, С. Прохватилова. — СПб.: Лениздат, 1998. — 1070 с. — 15 000 экз. — . (рос.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ipolit Antonovich Monigetti ital Ippolito Martin Florian Monighetti 2 travnya 1819 Moskva 10 travnya 1878 Sankt Peterburg rosijskij arhitektor i akvarelist predstavnik arhitekturnoyi eklektiki yakij bagato pracyuvav po zamovlennyah carskoyi rodini i vishoyi aristokratiyi v Rosijskij imperiyi i za yiyi mezhami Monigetti Ipolit AntonovichMonigetti Ipolit Antonovich ros Ippolit Antonovich MonigettiNarodzhennya 5 17 sichnya 1819 Moskva Rosijska imperiyaSmert 10 22 travnya 1878 59 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannya dKrayina piddanstvo Rosijska imperiyaNavchannya Stroganovske uchilishe tehnichnogo malyuvannya Imperatorska Akademiya mistectvVchiteli Bryullov Oleksandr PavlovichDiyalnist arhitektorPracya v mistah Sankt Peterburg Moskva Livadiya Shvejcariya PolshaArhitekturnij stil eklektika barokoNagorodi Monigetti Ipolit Antonovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaNarodivsya v rodini malyara rodom z B yaski Shvejcariya yakij zhiv i pracyuvav u stolici Rosiyi Moskvi Projshovshi bliskuchim chinom kurs moskovskogo Stroganovskogo uchilisha tehnichnogo malyuvannya v 1834 roci vstupiv u vihovanci Imperatorskoyi akademiyi mistectv v yakij golovnim jogo nastavnikom i poradnikom po arhitekturi buv prof Oleksandr Pavlovich Bryullov 1839 rik za skladenij proekt teatralnogo uchilisha Ipolit Monigetti nagorodzhenij maloyu zolotoyu medallyu drugogo stupenya ale u zv yazku z hvoroboyu buv vimushenij ne brati uchast v konkursi na otrimannya nastupnoyi velikoyi zolotoyi medali i vijshovshi z akademiyi zi zvannyam hudozhnika XIV klasu dlya popravlennya i vidnovlennya zdorov ya vidpravivsya v Italiyu Probuvshi dosit dovgo v Italiyi i vidvidavshi pislya togo Greciyu Turechchinu i Yegipet dosit retelno vivchav u cih krayinah kresliv i malyuvav yih detali j takim chinom sklav velike zibrannya cikavih malyunkiv i kreslen yaki pislya povernennya jogo do Sankt Peterburgu v 1847 roci duzhe dopomogli jomu i nezabarom vin otrimav zvannya akademika Chastina cih malyunkiv nadijshla potim v arhitekturnij klas akademiyi yak dorogocinnij i duzhe vazhlivij material dlya vivchennya hudozhnih stiliv perevazhno ornamentalistiki Budivelna diyalnist Ipolita Monigetti po jogo pributti na batkivshinu pochalasya z togo sho jogo ustanovili na posadu golovnogo arhitektora Imperatorskih carskosilskih palaciv sporudoyu gracioznoyi kupalni u viglyadi tureckoyi mecheti na velikomu stavku obrobkoyu palacovih kvitkovih oranzherej vlashtuvannyam dvoh mistkiv v parku Carskogo Sela i budivnictvom kilkoh panskih dach i mayetkiv v comu misti Potim buli zbudovani v Peterburzi budinki dlya grafa Novosilceva grafini Apraksinoyi knyazya Voroncova na richci Mojci grafa Pavla Sergijovicha Stroganova na vulici Chajkovskogo pani Nirotmorcevoyi ta dlya inshih vplivovih rosijskih bagatiyiv 1858 rik otrimav profesorskij titul yak hudozhnik i tomu vzhe zasluzhiv pochesnu povagu i populyarnist u koleg Cogo zh roku Monigetti zajnyavsya zvedennyam i budivnictvom za svoyimi proektami riznih budivel na imperatorskij dachi v Livadiyi v Krimu u tomu chisli j nadzvichajno vitonchenoyi cerkvi vizantijskogo stilyu 1864 rik vin sklav proekt pravoslavnoyi cerkvi u Vevi sho v Shvejcariyi Pislya vikonanogo budivnictva cerkvi pochav obroblyati dekilka paradnih kimnat v Anichkovskomu palaci u Peterburzi Z nagodi jogo pristosuvannya do rezidenciyi spadkoyemcya cesarevicha a zgodom imperatora Oleksandra Oleksandrovicha III tut osoblivo vdalo dekorovani shodi yak lyubiv Lyudovik XVI vitalnya yaka tezh bula v smaku imperatora Lyudovika XIV i velika biblioteka v piznoromanskomu stili 1869 1873 roki Morske ministerstvo doruchilo Ipolitu Monigetti zajnyatis vnutrishnim ozdoblennyam i obrobkoyu imperatorskih yaht Derzhava i Livadiya sho predstavlyali chudesa komfortu i rozkoshi Podalshi jogo roboti polyagali v sporudzhenni panskogo budinku v kurskomu mayetku knyazya V I Boryatinskogo ponovlenni imperatorskogo palacu v Skernevicyah poblizu Varshavi i skladanni proyektu budivli dlya Politehnichnogo muzeyu v Moskvi Zakinchiti ostannij z yakih hudozhniku ne dozvolila tyazhka hvoroba yaka shkidko zvela jogo v mogilu Pomer 10 travnya 1878 roku v Sant Peterburzi ZabudoviSankt Peterburg 1 Naberezhna Obvidnogo kanalu bud 155 osobnyak T Dileva 1849 r 2 Vulicya Nekrasova bud 28 osobnyak S O Trubeckogo Rozshirennya 1851 r Perebudovanij 3 Gorohova vulicya bud 9 Mala Morska vulicya bud 12 pributkovij budinok Zherebcova 1852 1854 r Nadbudovanij 4 Naberezhna richki Mijki bud 106 osobnyak M V Voroncovoyi Perebudova 1856 1857 r Chastkovo perebudovanij 5 Vulicya Chajkovskogo bud 11 Mohova vulicya bud 2 osobnyak P S Stroganova 1857 1859 rr Rozshireno ta nadbudovano 6 Naberezhna richki Mojki bud 94 ozdoblennya inter yeriv Yusupovskogo palacu 1858 r 1860 Chastkovo pererobleni 7 1860 r nadgrobnij pam yatnik N F Sherbini Nekropol majstriv mistectva Oleksandro Nevska lavra 8 Naberezhna Lejtenanta Shmidta pam yatnik I F Kruzenshternu i pristan 1870 1873 skulptor Ivan Mikolajovich Shreder 9 Nevskij prospekt bud 39 ozdoblennya inter yeriv i vlashtuvannya zimovogo sadu v Annichkovomu palaci 1874 1875 Perebudovani Carske selo 1 1848 1850 Shvejcarskij budinochok dlya storozhiv parku bilya Velikogo Kaprizu vtrachenij 2 1848 1850 Stajni vlasnogo carskogo viyizdu vtracheni 3 1848 Sadiba P R Bagrationa N S Chavchavadze Ce bula odna z pershih pobudov arhitektora v Carskomu Seli 4 1849 Budinok Teplova Oranzherejna 37 Magazijna 50 5 1850 Kavovi paviljoni na vulicyah Cerkovnij i Kolpinskij vtracheni 6 1850 1852 Paviljon Turecka laznya v Katerininskomu parku 7 1850 1858 rik perebudova Novosilska Budinok Stamerova vtrachenij 8 1852 Budinok nadvirnogo radnika Dmitriyeva na Serednij vulici vtrachenij 9 1854 Budinok Bakinovskogo na Pushkinskij bud 31 vtrachenij 10 1854 Budinok generala Patkulya na Serednij vulici 11 1856 Budinok metrdotelya Imperta na Bulvarnij vulici vtrachenij 12 1858 Budinok Novosilceva na rozi vulic Bulvarnoyi ta Shirokoyi vtrachenij 13 1858 Budinok V I Monigetti na Novosilskij vulici vtrachenij 14 1859 Budinok grafini Stenbok 1859 r na Bulvarnij vulici vtrachenij 15 1859 Dva budinki Simborskogo 1859 r na Pavlivskomu shose vtracheno 16 1850 v procesi restavracijnih robit u Velikomu zali palacu za propoziciyeyu arhitektora buv vstanovlenij novij plafon vikonanij e 1857 r F Vunderlihom i E Franchuoli 16 1860 Budinok knyazya Lobanova Rostovskogo na Pushkinskij vulici vtrachenij 17 U 1862 1863 rr paradni shodi Yekaterininskogo palacu znovu perebuduvali I A Monigetti vikonav yih v marmuri v stilistici rokoko i prikrasiv naskriznimi rizblenimi balyustradami i figurnimi vazami 18 U 1856 1863 rr pid kerivnictvom arhitektora vidbuvayetsya perebudova v Lionskomu zali palacu Ipolitu Monigetti nalezhali tri budinki j na Zhovtnevomu bulvari Bulvarnij vulici Vsi tri vidznacheni na Atlasi Cilova 1 j bulvarnij provulok Monigetti Ipolit Antonovich 1858 arhitektor C S dmv 1 j Bulvarnij provulok bud 3 2 j Bulvarnij provulok Monigetti Ipolit Antonovich 1858 arhitektor C S dmv 2 j Bulvarnij provulok bud 3 Bulvarna vulicya budinok V I Monigetti ur Gornostayevoyi Primitki tsarselo ru Arhiv originalu za 20 listopada 2015 Procitovano 22 08 2015 ros www rulex ru Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 21 08 2015 ros tsarselo ru Arhiv originalu za 20 listopada 2015 Procitovano 22 08 2015 ros www rulex ru Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 22 08 2015 ros www rulex ru Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 22 08 2015 ros www rulex ru Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 22 08 2015 ros tsarselo ru Arhiv originalu za 20 listopada 2015 Procitovano 22 08 2015 ros DzherelaListov V N Ippolit Monigetti L Strojizdat 1976 142 s ros Zodchie Sankt Peterburga XIX nachalo XX veka sost V G Isachenko red Yu Artemeva S Prohvatilova SPb Lenizdat 1998 1070 s 15 000 ekz ISBN 5 289 01586 8 ros Posilannya