Химера

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Химера (значення).

Химе́ра (грец. Χίμαιρα) — в античній міфології вогнедишна потвора з головою та шиєю лева, тулубом кози і хвостом змії. У переносному значенні «химера» — нездійсненна мрія, примха, вигадка, дивацтво.

Химера в античних творах

Найдавніша відома згадка Химери міститься в «Іліаді», де чудовисько описане створеним богами, вихованим , царем Карії. Спереду була левом, ззаду драконом, посередині козою. Вбив Химеру Беллерофонт, син Главка. Згідно з Гесіодом Химера була породженням Тифона і Єхидни і мала три голови: лева, кози й дракона (в іншому варіанті міфу батьком потвори був Немейський лев). В «Енеїді» також згадується вогнедишна Химера. Плутарх вважав, що Химеру вигадали як спогад про пірата, на емблемі котрого містилися лев, змія і коза. Геракліт стверджував, що в давнину жила правителька Химера, яка мала братів, званих Левом і Драконом, звідки й виник образ триголового страховиська.

Місцеперебуванням Химери міфи називали Лікію, Фригію, Єгипет, Індію. Зокрема на Лікію вказує Сервій Гонорат, пишучи, що в тій місцині існує вулкан, що вивергає полум'я, а біля підніжжя водиться багато змій. Страбон писав про ущелину Химера, що знаходиться між горами Краг і Антикраг. Можливо, Химера — уособлення гори Янарташ в нинішній Туреччині, біля якої на поверхню виривається і загоряється газ. Вергілій в «Енеїді» ставить Химер перед дверима Аїду.

Символізм

Химера служила символом трисезонного року, де кожному сезону відповідали лев, коза і змій.^[]

Інше

Химерами називають зображення фантастичних чудовиськ на готичних соборах (Собор Паризької богоматері). У Києві є будинок з химерами. У біології «химерами» називають організми, утворені з частин кількох організмів, з генетично різнорідних елементів

Примітки

1. Гомер «Іліада», VI книга, 181
2. Гесіод «Теогонія» 319—325 
3. Вергілій «Енеїда» VI, 285—289
4. Плутарх. Про доблесть жіночу 9
5. Геракліт. Спростування або зцілення від міфіів, переказаних всупереч природі. XV. Про Химеру.
6. Страбон. Географія XIV 3, 5
7. Пліній, Природна історія XXVIII

Література

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
• Грейвс, Р. Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. — М.: Прогресс, 1992. — 620 с.

Посилання

• Химера // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.