Ян Гануш

Гануш Ян (13 липня 1858, село Колодіївка, тепер Тисменицького району Івано-Франківської області — 26 липня 1887, Париж) — польський мовознавець-індоєвропеїст і славіст.

Ян Гануш
Народився	13 липня 1858(1858-07-13)^[1] або 1858^[2] Колодіївка, Тисменицький район, Івано-Франківська область
Помер	26 липня 1887(1887-07-26)^[1] або 1887^[2] Париж, Франція або Плоцьк, Плоцька губернія, Варшавське генерал-губернаторство, Російська імперія
Діяльність	філолог, індолог, мовознавець, славіст
Галузь	мовознавство^[3], індоєвропеїстика^[3], індологія^[3], слов'янознавство^[3] і ^d^[3]
Alma mater	Віденський університет
Знання мов	польська^[3]
з індоєвропеїстики: «Про поступове поширення -п- відміни в давньоіндійській мові» (1884, обидві — нім. мовою). Досліджував окремі питання української мови: «Про наголос іменників у малоруській мові» (1873—1874, німецькою мовою), «Про малоруську мову» (1883, чеською мовою), «Щодо кількох найновіших праць про мову русинів» (1884). Автор статей про українську мову та мовознавство в чеській енциклопедії «Ottúv slovník naucny». Література Й. О. Дзендзелівський. Гануш Ян // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — . Kryński A. A. Jan Hanusz i jego prace. «Prace filologiczne», 1887-88, t. 2. Jan Hanusz Catalog of the German National Library d:Track:Q23833686 Czech National Authority Database d:Track:Q13550863