Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Чехії.
Чехія має традиційно розвинену гірничу промисловість . На 1-му місці — видобуток вугілля, на 2-му — нерудних будівельних матеріалів, на 3-му — індустріальної сировини (вапняки, каоліни, магнезити і скляні піски). Частка гірничої промисловості у ВВП становить 2,1% (на 1998-99 рр.). В ній зайнято 75 тис. чол. (у 1980-х роках — бл. 190 тис. чол.).
Динаміка видобутку основних видів мінеральної сировини та металургійного виробництва в Чехії, тис.т
Мінеральна сировина | 1999 | 2000 | 2001 |
Залізні руди | 23 | 21 | 20 |
62 | 58 | 63 | |
6 107 | 6 216 | 6 316 | |
Залізо в болванках | 4 427 | 4 621 | 4 677 |
Залізо (прокат) | 5 185 | 5 319 | 5 755 |
5 989 | 5 852 | 6 022 | |
Заготовки | 4 220 | 5 417 | 6 202 |
Труби | 802 | 631 | 688 |
2 458 | 2 084 | 2 195 | |
25 150 | 25 320 | 25 970 | |
48 352 | 46 280 | 50 407 | |
14 080 | 14 250 | 14 600 | |
3 048 | 3 220 | 3 800 | |
1 070 | 1 120 | 1 350 | |
96 | 108 | 110 | |
340 | 380 | 410 | |
870 | 984 | 960 | |
, тис. м³ | 190 | 240 | 280 |
Будівельний матеріал, тис. м³ | 26 200 | 24 900 | 25 200 |
Окремі галузі
Нафта та газ. Видобуток та споживання природного газу в Чехії в 1999 відповідно складали: 0,1 та 8,6 млрд м³. Більшу частину (86 % в 2000 р) газу Чехія імпортує з Росії, Норвегії і Німеччини. З травня 1997 р. країна отримує 3 млрд м³/рік норвезького газу (за контрактом з Statoil); постачання газу в Чехію здійснює і німецький Ruhrgas. Чехія має довгостроковий контракт з Росією на транзит до 30 млрд м³ природного газу щорічно. Прогноз споживання газу в Чехії на 2005 р. — 10,6 млрд куб.м.
Вугілля. Видобуток кам'яного вугілля (млн т): 1990 — 22; 1994 — 17,4; 1998 — 16; 1999 — 14; 2000 — 14,3; 2001 — 14,85 (Локер С., 2000, Лондон). У 2001 р. за видобутком кам. вугілля країна займала 16-е місце у світі. На 1999 р. діяло 2 вуглевидобувні компанії, 8 шахт з видобутку кам'яного вугілля.
Видобуток бурого вугілля у 1999 р. — 50,6 млн т. Працює 2 шахти та 11 розрізів.
Райони видобутку вугілля: Остравсько-Карвінський, Пльзеньський, Східно-Чеський і Росицький, Північно.-Чеський та інші басейни. Видобуток кам. вугілля здійснюється підземним способом, а бурого переважно відкритим. У північній Чехії хижацький видобуток бурого вугілля призвів до серйозних негативних екологічних наслідків. Видобуток вугілля тут тісно пов'язаний з виробництвом електроенергії, оскільки велика частина її в країні виходить шляхом використання вугілля на потужних ТЕС.
Уран. Видобуток уранових руд після вичерпання запасів родовища Яхимов перенесено в Західну Чехію, в область міста Пршибрам — Пршибрам (гірничорудний район), в Західну Моравію і головним чином в Чеський крейдовий басейн (родовищ Гамр-на-Езере), де корисні компоненти витягуються шляхом вилуговування.
Залізо. У Чехії розробляється скарнове родовище Меденєц, що дає близько 100 тис. т магнетиту.
Поліметали. Видобуток поліметалічних руд здійснюється на Кутна-Гора, розробляються також відвали родовища Пршибрам. У горах Есенікі розробляються родовища цинково-свинцевих руд Горні-Бенешов і Злато-Гори (з переважаючим видобутком мідних руд). Ґрейзенові родовища руд олова і вольфраму в Рудних горах (Красново, Циновец) розробляються в обмежених розмірах.
Видобуток нерудної сировини. Розробляються родовища кристалічного (у Південній Чехії) і аморфного (в Північній Моравії) графіту, а також флюориту на 4-х гірничодобувних підприємствах в Рудних горах. Каолін добувають в околицях м. Карлові-Вари та у Південній Моравії. Крім того, видобувають бентоніт в околицях м. Мост. Великі родовища відомі по периферії Північно-Чеського басейну. Видобуток скляних пісків ведеться в Чеському крейдовому басейні. Видобувають також формівні піски, вапняки, полевошпатову сировину, базальти для кам'яного лиття, кам'яну сіль, азбест, тальк, діатоміт, перліт, облицювальні і виробні камені. У Чеському Середньогір'ї добувають також піропоносну породу що містить чеські гранати; у Південній Чехії — молдавіти (тектити), що використовуються для ювелірних прикрас. Видобуток природних будівельниї матеріалів ведеться на всій території Чехії.
Видобуток нерудних матеріалів у Чехії в 1999 р (тис.т): бентоніт — 160, діатоміт — 37, графіт — 22, каолін — 879.
Геологічна і гірнича служба. Підготовка кадрів. Друк
У 1716 в Яхимові було засновано перше у світі гірничо-металургійне училище. Кафедра гірничо-геологічних наук в Карловому університеті в Празі була відкрита у 1763. У 1849 в Пршибрамі була заснована Гірнича академія, яка пізніше (в 1945) була переведена в Остраву. Геологія викладається на факультетах університетів в Празі, Брно. Наукові роботи в галузі гірничої справи проводяться рядом галузевих та академічних інститутів. Видаються спеціалізовані журнали: «Casopis pro mineralogii а geologii» (з 1956), «Geologicky pruzkum» (з 1957), «Uhli» (з 1958), «Rudy» (з 1952), «Stavivo» (з 1920) та ін.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 6 лютого 2016.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist Chehiyi Chehiya maye tradicijno rozvinenu girnichu promislovist Na 1 mu misci vidobutok vugillya na 2 mu nerudnih budivelnih materialiv na 3 mu industrialnoyi sirovini vapnyaki kaolini magneziti i sklyani piski Chastka girnichoyi promislovosti u VVP stanovit 2 1 na 1998 99 rr V nij zajnyato 75 tis chol u 1980 h rokah bl 190 tis chol Dinamika vidobutku osnovnih vidiv mineralnoyi sirovini ta metalurgijnogo virobnictva v Chehiyi tis tMineralna sirovina 1999 2000 2001 Zalizni rudi 23 21 20 Polimetalichni rudi 62 58 63 Stal 6107 6216 6316 Zalizo v bolvankah 4427 4621 4677 Zalizo prokat 5185 5319 5755 Shlak 5989 5852 6022 Zagotovki 4220 5417 6202 Trubi 802 631 688 Koks 2458 2084 2195 Kam yane vugillya 25150 25320 25970 Bure vugillya 48352 46280 50407 Vapnyak 14080 14250 14600 Kaolin 3048 3220 3800 Glina 1070 1120 1350 Bentonit 96 108 110 Polovij shpat 340 380 410 Sklyanij pisok 870 984 960 tis m 190 240 280 Budivelnij material tis m 26200 24900 25200Okremi galuziNafta ta gaz Vidobutok ta spozhivannya prirodnogo gazu v Chehiyi v 1999 vidpovidno skladali 0 1 ta 8 6 mlrd m Bilshu chastinu 86 v 2000 r gazu Chehiya importuye z Rosiyi Norvegiyi i Nimechchini Z travnya 1997 r krayina otrimuye 3 mlrd m rik norvezkogo gazu za kontraktom z Statoil postachannya gazu v Chehiyu zdijsnyuye i nimeckij Ruhrgas Chehiya maye dovgostrokovij kontrakt z Rosiyeyu na tranzit do 30 mlrd m prirodnogo gazu shorichno Prognoz spozhivannya gazu v Chehiyi na 2005 r 10 6 mlrd kub m Vugillya Vidobutok kam yanogo vugillya mln t 1990 22 1994 17 4 1998 16 1999 14 2000 14 3 2001 14 85 Loker S 2000 London U 2001 r za vidobutkom kam vugillya krayina zajmala 16 e misce u sviti Na 1999 r diyalo 2 vuglevidobuvni kompaniyi 8 shaht z vidobutku kam yanogo vugillya Vidobutok burogo vugillya u 1999 r 50 6 mln t Pracyuye 2 shahti ta 11 rozriziv Rajoni vidobutku vugillya Ostravsko Karvinskij Plzenskij Shidno Cheskij i Rosickij Pivnichno Cheskij ta inshi basejni Vidobutok kam vugillya zdijsnyuyetsya pidzemnim sposobom a burogo perevazhno vidkritim U pivnichnij Chehiyi hizhackij vidobutok burogo vugillya prizviv do serjoznih negativnih ekologichnih naslidkiv Vidobutok vugillya tut tisno pov yazanij z virobnictvom elektroenergiyi oskilki velika chastina yiyi v krayini vihodit shlyahom vikoristannya vugillya na potuzhnih TES Nazemni komunikaciyi tehnologiyi pidzemnogo vilugovuvannya uranu Chehiya Libereckij kraj Uran Vidobutok uranovih rud pislya vicherpannya zapasiv rodovisha Yahimov pereneseno v Zahidnu Chehiyu v oblast mista Prshibram Prshibram girnichorudnij rajon v Zahidnu Moraviyu i golovnim chinom v Cheskij krejdovij basejn rodovish Gamr na Ezere de korisni komponenti vityaguyutsya shlyahom vilugovuvannya Zalizo U Chehiyi rozroblyayetsya skarnove rodovishe Medenyec sho daye blizko 100 tis t magnetitu Polimetali Vidobutok polimetalichnih rud zdijsnyuyetsya na Kutna Gora rozroblyayutsya takozh vidvali rodovisha Prshibram U gorah Eseniki rozroblyayutsya rodovisha cinkovo svincevih rud Gorni Beneshov i Zlato Gori z perevazhayuchim vidobutkom midnih rud Grejzenovi rodovisha rud olova i volframu v Rudnih gorah Krasnovo Cinovec rozroblyayutsya v obmezhenih rozmirah Vidobutok nerudnoyi sirovini Rozroblyayutsya rodovisha kristalichnogo u Pivdennij Chehiyi i amorfnogo v Pivnichnij Moraviyi grafitu a takozh flyuoritu na 4 h girnichodobuvnih pidpriyemstvah v Rudnih gorah Kaolin dobuvayut v okolicyah m Karlovi Vari ta u Pivdennij Moraviyi Krim togo vidobuvayut bentonit v okolicyah m Most Veliki rodovisha vidomi po periferiyi Pivnichno Cheskogo basejnu Vidobutok sklyanih piskiv vedetsya v Cheskomu krejdovomu basejni Vidobuvayut takozh formivni piski vapnyaki polevoshpatovu sirovinu bazalti dlya kam yanogo littya kam yanu sil azbest talk diatomit perlit oblicyuvalni i virobni kameni U Cheskomu Serednogir yi dobuvayut takozh piroponosnu porodu sho mistit cheski granati u Pivdennij Chehiyi moldaviti tektiti sho vikoristovuyutsya dlya yuvelirnih prikras Vidobutok prirodnih budivelniyi materialiv vedetsya na vsij teritoriyi Chehiyi Vidobutok nerudnih materialiv u Chehiyi v 1999 r tis t bentonit 160 diatomit 37 grafit 22 kaolin 879 Geologichna i girnicha sluzhba Pidgotovka kadriv DrukU 1716 v Yahimovi bulo zasnovano pershe u sviti girnicho metalurgijne uchilishe Kafedra girnicho geologichnih nauk v Karlovomu universiteti v Prazi bula vidkrita u 1763 U 1849 v Prshibrami bula zasnovana Girnicha akademiya yaka piznishe v 1945 bula perevedena v Ostravu Geologiya vikladayetsya na fakultetah universitetiv v Prazi Brno Naukovi roboti v galuzi girnichoyi spravi provodyatsya ryadom galuzevih ta akademichnih institutiv Vidayutsya specializovani zhurnali Casopis pro mineralogii a geologii z 1956 Geologicky pruzkum z 1957 Uhli z 1958 Rudy z 1952 Stavivo z 1920 ta in Div takozhKorisni kopalini Chehiyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Chehiyi Geologiya Chehiyi Gidrogeologiya Chehiyi Sejsmichnist Chehiyi Ekonomika Chehiyi Geografiya ChehiyiPrimitki Arhiv originalu za 1 serpnya 2017 Procitovano 6 lyutogo 2016 DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s