Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття потребує істотної переробки Можливо її необхідно доповнити переписати або вікіфікувати Пояснення причин та обг

Архітектура української церкви

Архітектура української церкви
Ця стаття потребує істотної переробки. Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати. Пояснення причин та обговорення — на сторінці .
Тому, хто додав шаблон: зважте на те, щоб повідомити основних авторів статті про необхідність поліпшення, додавши до їхньої сторінки обговорення такий текст:
{{subst:поліпшити автору|Архітектура української церкви|13 серпня 2022}} ~~~~,
а також не забудьте описати причину номінації на підсторінці за відповідний день. (13 серпня 2022)
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (серпня 2022)

Архітекту́ра украї́нської це́ркви — розділ (підвид) архітектури, що займається вивченням проектування та будівництва храмів та церков української церкви починаючи та доби до сучасного часу.

image
Церква Івана Предтечі (Керч)

Історичні перебіги

Старохристиянська доба та ранньовізантійська доба

У розвитку візантійської архітектури можна виділити такі періоди:

  • 330 — 537 рр.

Від часу заснування Константинополя і до часу побудови Софії в Константинополі. До цього періоду відносяться печерні храми в Інкермані та Тепе-Кермені (350 р.)

  • 537 — 1003 — другий період.

Від часу побудови Софії в Константинополі і до побудови катедри в Кутаїсі. До другого періоду відносяться церкви візантійського стилю: центро-банка св. Іоанна в Керчі та тринавна базиліка в Партеніті, Десятинна в Києві.

  • 1003 −1453 — третій період.

Від часу побудови катедри Софії в Кутаїсі і до падіння Контантинополя. До третього періоду відноситься побудова Софії Київської, Спаса в Чернігові.

Після навали різних кочівників, що зруйнували грецькі міста на берегах Чорного моря, монументальне будівництво починає наново розвиватися в IV–VII ст. т. зв. старохристиянської й ранньовізантійської доби. Причому християнські храми постають саме в колишніх грецьких містах, часто з матеріалів давніших грецьких античних будов. Найбільшим осередком старохристиянського будівництва був Херсонес Таврійський. Яких великих розмірів воно досягало, свідчать збережені рештки фундаментів і частин стін 27 церков і каплиць.

Найстарші церкви на території сучасної України (Херсонес, Керч) були центрального типу — у формі рівнораменного т. зв. «грецького хреста», що вказує на східні впливи, далі базиліки VII–IX ст. римського типу, які у свій час були поширені на цілому Сході, круглі будови (ротонди) V–VI ст., однонавні хрестильні каплички й середній тип між базилікою та хрещатою будовою. Усі будови перекривалися, ймовірно, дерев'яною стелею, а склепіння мали лише апсиди (вівтарне заокруглення) й менші ротонди, Знайдені рештки і фрагменти розкішних мозаїк і різних деталей указують, що архітектурне мистецтво стояло тут дуже високо та мало спільні риси з церквами Греції, Малої Азії та Кавказу.

Ротонда (до 602 р.). Будова мала круглу центральну частину з чотирма раменами-апсидами, розташованих у формі рівнораменного хреста. Посередині знаходився круглий мармуровий басейн, на дні якого був викутий хрест. Вчені зробили висновок, що це була хрестильня при головній церкві Херсонесу. В кін. 19 ст. руїни церкви були ще до середини вікон. Після 1891 через недбальство російської влади церква разом з іншими була розібрана. Церква була збудована з почергових рядів квадратової цегли та каміння. Стіни ротонди були обкладені мармуровими плитами з мозаїками та фресками. Над апсидами були склепіння.

Середньовізантійська доба

image
Церква в Дере-Агзи, 9 століття, поземий план поруйнованої споруди.

була довжиною 19,5 м та шириною 14,5 м, товщина її стін була 1 м. За поземним планом це була тринефна та трьох апсидна базиліка, яка складалася з основного нефу, який з трьох сторін був оточений нижчими закритими галереями. Середній неф був відділений від бокових рядами з п'яти квадратних стовпів. Дах базиліки був покритий черепицею. Підлога була викладена різнокольоровими плитами у вигляді мозаїки.

Краще збережена церква св. Івана Предтечі в Керчі (XIII ст.) близько стоїть до вищезгаданого середнього типу, але з більш виразним поділом на три частини (нави), з чотирма колонами, що підпирають одну середню баню. Форма самої будівлі у формі рівнораменного хреста. Рамена хреста перекриті півокруглим склепінням, покритого зверху двосхилим дахом. На перехрестю рамен хреста, посередині будівлі розташована кругла струнка бання на підбаннику. Підбанник містив вісім вікон та вісім ніш між ними. Сама баня була перекрита сферичним склепінням, яке спиралося на чотири луки-арки. Цей спосіб візантійського будівництва запозичений з теренів Сирії та Малої Азії. Стіни церкви збудовані з грубих шарів тесаного каміння та тонких шарів цегли, що надавало будівлі рожевого кольору. Центральний тип заложення церкви став основою будівництва церков княжої доби в Києві, Чернігові, Овручі. Ця будова була взірцем для майбутньої архітектури українських церков. Висота церкви 7 сажнів, ширина — 3 саженя 1 аршин, довжина — 6 сажнів. Престол був укріплений на 4 мармурових стовпах. Зверху була прикріплена кам'яна дошка з дикого сірого каменю. Іконостас був з горіхового дерева, з різьбою, позолотою та древнім живописом. Посередині церкви знаходились чотири мармурові стовпи, окружністю в 6 четвертей. Висота стовпів — 4 аршина (рівень підлоги був піднятий в 1891 р. на 2 аршини). Біля західних дверей, на відстані 3 саж. знаходився камінь з стопою, про яку тут були усні перекази.

Першою мурованою церквою Києва була Десятинна, яка була на той час великою будовою 34,5×5 м, збудованою (988–996 рр.) князем Володимиром. Десятинна церква була трьохнавною з притвором та широким бічним опасанням з трьох сторін (окрім апсид). В цілому вона була наближена до базиліки центрального заложення. Всередині церква була пишно прибрана мармуровим обличкуванням, різьбами, кахлями, фресками й мозаїками. В 1842 р. на місці старої будови побудовано російською владою нову церкву у «», причім усі рештки первісної будови (в деяких місцях у висоту до 6 метрів) було зруйновано разом із незвичайно цінними фрагментами фресок, мозаїк, кахлів тощо. Збережена частина фрески свідчить про реалістичне малярство наближене не до схематичного візантійського, а до грецького. Цегла для побудови була квадратова (30 см), мала знаки тризуба двох відмін.

Церковне будівництво

Грандіозне будівництво розпочинається в Україні-Русі в старокнязівську добу (X–XIII ст.), коли Україна-Русь починає жити повним державним і культурним життям. Будівництво цієї доби мало спільні риси з церквами Царгорода, Балкан, Вірменії, Грузії і Херсонесу. В X–XI ст. в Україні-Русі переважали зразки візантійського будівництва т. зв. середньої доби розвитку візантійського мистецтва, яка витворила осібний тип церков, поширений перед тим на берегах Чорного моря (зокрема в Херсонесі й Керчі), а також у Вірменії, Грузії, Болгарії й Македонії.

Звичайний тип більших церков (X–XIII ст.) поширених в Україні — тринавні з трьома напівокруглими чи гранчастими апсидами (заокруглення з боку вівтаря), з двома або трьома парами стовпів. Між першою від вівтаря та другою парами стовпів, через цілу церкву проходить поперечна нава. Середня найширша нава — такої самої ширини й висоти, як і поперечна нава (прохід); на перехресті їх угорі виводилася найбільша баня з верхньою точкою цілої церкви. Менші церкви були, можливо однонавні з апсидою зі сходу; в Західній Україні виводилися також ротонди.

Характерною рисою багатьох церков були «опасання», тобто галерейки, що оточували будову з трьох боків (крім сходу), які збереглися в українському дерев'яному будівництві й донині. Нерідко із західного причілку підносилися дві могутні вежі або одна вежа в північно-західному куті будови. Завершували будову одна, рідше 5 (або й 9) бань округлої, еліпсової й гранчастої форми.

Загальні маси і зв'язаний із ними зовнішній вигляд церкви завжди підпорядковувалися внутрішнім просторовим формам, так що зовнішній поділ стін завжди відповідав внутрішньому заложенню, а навіть форма накриття даху й бань назовні точно відповідала внутрішнім формам. Згідно з цим, чисто конструктивним, законом архітектурного мистецтва будови загалом мали мінімальну кількість декоративних прикрас.

Основні риси

Церква мала візантійський план: це був чотирикутник з трьома напівкруглими апсидами зі сходу, в яких містилися вівтарі. В середині церкви були чотири сохи, на які спиралися луки, на них тримався підбанник і на підбаннику була баня. В західній половині церкви розміщувалися хори. Вікна в такій церкві були високі та вузькі, через які в церкві було світло. Церкви були оздоблені часом статуями та плоскорізьбою, оздоблювано також такі церкви багатою мозаїкою та фресками.

Києво-чернігівський архітектурний стиль

image
Церква Спаса на Берестові
image
Церква Спаса в Чернігові

За стилем києво-чернігівські церкви належали до візантійського стилю. Хоча здебільшого в церковній декорації чернігівських церков помітні також романські впливи західно-європейської церкви. Літописні відомості та збережені зразки домонгольської доби підкреслюють подібність українських церков до церков візантійського стилю з огляду форм чи технік.

В княжому Києві було більше як 80 мурованих церков і багато дерев'яних. Мерзебурський єпископ Тітмар нарахував в 1018 р. в Києві 400 церков, а саксонець Адам Бременський — 300. За свідченнями літописів Андрій Боголюбський спалив 1124 р. у Києві 600 церков та позабирав з них всі цінні речі.

До другої половини XI ст. усі будови старокнязівської доби в загальній масі наближаються до квадрату. До таких будов, крім вищезгаданих, належить також Спас на Берестові (XI–XII ст.) й Михайлівський собор Видубицького монастиря коло Києва (1088). Осередком найбільшого будівельного руху цього першого періоду були Київ і Чернігів.

Софівський собор був централізованно — базилістичний. Первісно Софійська кафедра була п'ятинавною (також п'ять поперечних) з п'ятьма апсидами, опасанням в два ряди із трьох боків будови і двома вежами із західного причілку, який входив в систему опасання; ця остання прикрашена колонками й луками. На початку XVII ст. будова була в руїнах; відновлена в 1633 — 38 рр. Петром Могилою в межах старих мурів і значно розбудована в бароковому стилі за митрополита Ясинського й гетьмана Івана Мазепи (1690 — 97). розмір усієї будівлі з опасанням та апсидами мав 39 на 34 м, тобто займав площу майже 1300 м кв. Всередині будівлі поверх з хорами займав крайні та частково бічні нави, які йшли вздовж головної нави. На перетинах поздовжніх та поперечних нав були виведені сферичні бані з високими підбанниками. Опасання внутрішнє було поверховим, зовнішнє опасання було нижчим, відкритим на зовні з луками-аркадами. Особлива увага була звернена на двохповерхову західну аркаду (колонаду) при вході в церкву. В північно-західному куті будівлі була вежа зі сходами на хори та галерейками-опасаннями. Інша вежа в плані квадратна, знаходилася у південно-західному куті.

Успенська церква Лаври була трьохнавна, центробанна і мала характеристичний рисунок вівтарних апсид. Первісна Михайлівська церква Видубицького монастиря (зруйнований в 1937) була трьохнавна та трьохапсидна з вежею від північного заходу. До київського землетрусу в 1230 р. церква Спас на Берестові була трьохнавна, трьохапсидна та трьохбанна з притвором і двома баштами з заходу. В одній башті була дзвіниця, а в іншій церковця-гробниця. Крім головного входу до церкви вели ще два бокові з притворами. Реставрація проведена Петром Могилою перетворила цю церкву в типову для пізнішої української архітектури — хрещату церкву. Церква Чернігівський Спас закладена князем Мстиславом († 1037) була найбільш наближена до церкви Спас на Берестові та була трьохапсидна, трьохнавна та п'ятибанна. Пам'ятки києво-чернігівського будівництва мають однорідний стилевий характер. Основним типом церковного будівництва тут, був синтез центробанної круглої чи багатокутної будівлі з базилікою. Наземний план такої будівлі був у вигляді хреста в середині та зближеного до квадрату прямокутника зверху.

  • image
    План церкви Спаса на Берестові
  • image
    Софія Київська (план 2-го поверху)

Галицько-волинський архітектурний стиль

image
Церква Святого Пантелеймона, Шевченкове, Галицький район
image
Церква Св. Миколи у Львові

Будівельна чинність від половини XII ст. переноситься з Києва до менших осередків (як Переяслав, Острог, Канів), а в основному на західноукраїнські землі — до Галицько-Волинського князівства (Галич, Володимир, Овруч, Перемишль, Каменець на Берестейщині, Більськ, Холм та ін.). Перенесена сюди наддніпрянська будівельна традиція затримує план києво-чернігівських будов першої половини XI ст. з деякими конструктивними змінами. Стіни церков були муровані переважно з тесаного каміння, а накриття й декорації мали риси романського стилю.

Завдяки своєму географічному положенню та зв'язками з західною Європою в Галицько-Волинській державі сформувався архітектурний стиль дещо відмінний від києво-чернігівського. Тут уже стає більш помітним вплив романського стилю західно-європейської архітектури і утворюється свій візантійсько-романський стиль в церковній архітектурі. Зразком такого стилю є церква Св. Пантейлемона в Галичі. В таких галицьких столицях як Холм, Галич, Львів, Перемишль більшу перевагу мав західний стиль, а на Волині навпаки переважав перехідний стиль — від східного до західного. Найстаріша церква побудована в Володимирі князем Володимиром, не збереглася. Однією з найстаріших будівель Галицької землі був, ймовірно. собор св. Івана в Перемишлі збудований князем Володарем Ростиславовичем (†1124). На просторах княжого Галича знайдено близько 30 церковних румовищ, різних будов (XII — XIII ст.) — тринавних церков і одної ротонди; і тільки церква Св. Пантейлемона вціліла до нашого часу. Наземний план церкви Пантейлемона трьохнавний, центробанний — типовий для українсько-візантійського стилю в будівництві. Головна поодинока баня спиралася на чотирьох масивних стовпах, а центральний простір не мав форми квадрату, а був видовжений у східньому напрямі прямокутником. Можна припустити що і центральна баня не була круглою, а еліптичною як у княжій церкві Св. Миколи у Львові.

Ця церква має окреслено центральне трьохапсидне але хрещате заложення, поширене в дерев'яній архітектурі, але доволі рідкісне в мурованій. Поземний план цієї церкви типовий зразок середньо-візантійського будівництва. Центральна базиліка з трьома навами у вигляді хреста з трьома апсидами і двома банями. З яких одна більша — овальна, розміщена над перехрестям та друга менша — кругла, розміщена над головною апсидою. Головна нава складається з трьох частин; притвору, власне церкви та пресвитерії з апсидою.

«Козацьке» бароко

Центр мистецького життя з половини XVII ст. переноситься знову до середньої, Наддніпрянської України, де фундаторами й меценатами мистецтва стають українські гетьмани, полковники та церковні достойники, що походять із демократичних козацьких верств. Особливо багато будов побудовано гетьманами Самойлóвичем, Мазепою, Данилом Апостолом та полковниками Григорієм Герциком, Михайлом Миклашевським, Костянтином Мокієвським та ін. Лише одним Мазепою побудовано чи відновлено в Києві понад 6 величезних будов, не кажучи про інші по цілій Гетьманщині.

Одним з великих моментів інтенсивності культурно-національного життя України, була створена Хмельницьким доба політичної незалежності України. У ті часи уся Україна була вставлена румовищами з великокняжих часів. Відродження України сприяло насамперед відновленням будівель старокняжої доби. Новий стиль відомий у світі під назвою «козацького» або «українського» бароко був заснований на староукраїнських архітектурних традиціях. Церкви Гетьманської України будувалися в основному іноземними архітекторами (італійцями, німцями), на основі українського архітектурного стилю. Так н-д. італійським архітектором була відновлена Успенська церква на Подолі в Києві. Коштом та старанням митрополита Петра Могили був відновлений київський Софійський собор. У часи гетьмана Івана Мазепи українське бароко досягло найвищого розвитку. Д. Антонович назвав ці часи другою, після великокняжої доби, золотою добою українського мистецтва. Конструктивно — архітектурні особливості українських барокових церков повстали з досягнень дерев'яної архітектури, а оздоблення таких церков носило барокові риси. За прикладом Спаської церкви Мгарського монастиря (будову якої почав гетьман Іван Самöйлович) Іван Мазепа розвинув і удосконалив новий тип української барокової церкви, яка складалася з поєднання староукраїнської конструкції п'ятизрубної церкви та барокової базиліки з виразними рисами барокового мальовничого декору. Двома великими фундаціями Івана Мазепи були церкви: Богоявленська на Подолі та так звана Великого Миколи на Печерську, архітектором яких був киянин — Федір Старченко.

На традиціях українського бароко розвивалася і архітектура дерев'яної церкви. Одночасно з видовженням церкви в висоту, поширюється вона також і в ширину. Для того в кути п'ятизрубної церкви ставляться нові зруби, спочатку невисокі та без окремих бань (). Такого ж типу є запорозька церква в Самарі, збудована слободянином з Водолаг, яка є найвищом розвитком української дерев'яної архітектури: дев'ятизрубна та дев'ятибанна.

image
козацька церква
image
козацька церква
image
козацька церква

На зміну козацькому бароко прийшов стиль рококо. Помітні риси стилю рококо має мурована церква в Сорочинцях збудована гетьманом Данилом Апостолом (1727–1734). З поміж західно-українських церков у стилі рококо можна відзначити собор Св. Юра в Львові, головну церкву Почаївської лаври, василіанську церкву в Бучачі.

Новітня доба української церкви

Період занепаду й піднесення української церковної культури

Наприкінці XVIII і в XIX ст. український народ зазнає́ найгірших днів царської російської реакції, яка поступово, але рішуче й жорстоко, ліквідує автономність України, скасовує військо, гетьманат та цілий автономний адміністративний устрій. Національний і культурний гніт відбивається в значній мірі й на мистецькому житті України. Замість вільної артистичної творчості з'являються нові будови, роблені по шаблонових проектах, надісланих з Петербурга й Москви, не пристосованих не тільки до мистецького смаку українців. Нарешті в 1800 р. виходить наказ російської влади, яким зовсім забороняється будувати церкви українського типу. Замість того від середини XIX ст. з'являються обридливі церкви у псевдовізантійському й ніби «московському» стилі. Але не дивлячись на це, українська творчість не вгасає, пристосовує шаблонові проекти до свого смаку й дає низку нових своєрідних творів.

Остання стадія класицизму наступає в другій половині XIX ст. за часів царя Миколи І, коли будови набирають особливо понурих і суворих форм. З церковних будов у стилі ампір найбільше збереглося на Харківщині й особливо Полтавщині (Хорол, Ромни, Лубни, Пирятин, Прилуки). В заложенні вони переважно хрещатої форми.

Досить поширеним був в цей час також ротонд із колонами або без них, яскравих ампірових форм, як церкви в с. Кукавці (1806) і м. Шатові на Поділлі, Різдва на Подолі в Києві (1809), «Аскольдова могила» в Києві (1810), церква Гощівського монастиря (1842) та ін.

В техніці будівництва на Наддніпрянщині помічається поступовий занепад, який особливо посилюється під кінець XIX ст. Російська централістична влада в боротьбі за опанування усіх ділянок культурного та економічного життя в Україні з особливим завзяттям нищила українське міщанство і зв'язане з ним ремісництво, яке своїми цеховими організаціями ставило чималий опір централістичним стремлінням Москви. Постійні утиски цехів закінчилися цілковитим їх скасуванням у 1900які цехи моги бути у Модерн?? р. В старі часи в Україні в цехах постійно виховувалися мулярі, теслярі, каменярі, різьбярі та ін. майстри, то з підупадом цехових організацій та браком фахових шкіл, старих майстрів та ремісників не було ким замінити або приходили робітники, які були мало підготовлені та без потрібних знань. Наслідком цього було те, що багато будов другої половини XIX та поч. XX ст., особливо в малих містечках, були не тільки безвартісні з мистецького боку, але також технічно примітивні, так що чимало їх понищилося й розвалилося.

Усі спроби створити фахові школи в Україні припинялися Москвою, натомість такі школи створювались в Москві та Петербурзі, куди змушували їхати українську молодь. Звідти Україні нав'язувалась нова мода в будівництві. Так у другій половині XIX ст. під впливом національного романтизму на Заході (відродження романського стилю) в Росії постав націоналістичний напрям, що створив псевдовізантійсько-руський стиль. Цей стиль насильно впроваджувався в Україні в церковному будівництві (собори в Житомирі, Харкові, Катеринославі та ін.), нерідко даючи жахливі немистецькі зразки. До цього часу належать урядові «реставрації» дорогоцінних пам'яток будівництва княжої добі", тоді ж були розібрані й знищені будови Херсонеса IV–X ст., Десятинна церква в Києві X ст, перебудовані кафедра у Володимирі-Волинському XII ст., церква в Овручі XII ст. та інші, а на їхньому місці були збудовані безвартісні будови ніби у «псевдовізантійському» стилі.

Не припинялося знущання над церковною архітектурою й за часів незалежності, адже російські представники на свій розсуд перебудовували храми, дотримуючись московських вказівок. Яскравий приклад – Успенська церква на території монастирського комплексу у Зимному.

Відродження українського архітектурного стилю

На західноукраїнських землях, що були під Австро-Угорщиною, течія романтизму впроваджувала переважно форми романського та готичного стилю. Правда, були спроби українських архітекторів додавати деякі мотиви «свої», тобто візантійські, але через брак свого мистецького центру та особливо школи ці спроби були здебільшого невдалі.

З початком XX ст. поміж українськими митцями і спеціально архітекторами поширюється течія відродження українського архітектурного стилю. В поширенні цієї ідеї та в практичному проведенні її в життя велику роль відіграла «Українська громада» студентів Інституту цивільних інженерів у Петербурзі, де першим головою (від 1905 р.) був архітектор Сергій Тимошенко. Цей мистецький напрям можна поділити на дві течії: перша для створення своєрідного українського стилю прагнула використовувати мотиви українського бароко, друга — народне дерев'яне будівництво.

  • image
    Покровська церква в Плішівцях на Полтавщині (1902-06)

Елементи церкви

Триконхові церкви

У XIV–XV ст. візантійсько-українська культура попередньої доби виявляється у формах планів і просторовому об'ємі, тоді як готика спричиняється до невеликих конструктивних змін і деталей. В XIV–XV ст. в Україні відомий також тип триконхових будов візантійського відродження, що приходить із гори Афон у Греції спочатку до української частини Буковини (дві церкви в Сереті кінця XIV ст. і три церкви в Путні коло Чернівців), пізніше — до Галичини (Лаврів на Бойківщині XV–XVI ст.) і нарешті — на Поділля (церкви в Кам'янці XVI ст., Зінькові, Могилеві-Подільському), в Замостя.

Тетраконхові церкви

Ротонда

image
Васильківська ротонда, 19 ст

Незалежно від центро-базилістичного княжого типу церков існували також на українських теренах ротонди та базиліки. Ротонди або полігони існували в Херсонесі Таврійському, Вишгороді (1114), Галичі (12-13 ст.), Володимирі (Васильківська), в Горянах на Закарпаттю (12-13 ст.). Ротонди будувалися і пізніше: в Лаврові, в Кам'янці, в Меджибожі, в Мукачеві (1661). На переломі 18-19 ст. ротонди були популярні в «ампірному» будівництві. Горянській ротонді притаманні візантійський стиль. в Володимирі збудована в формі восьмисистої ротонди. Тип наземного плану ротонди — , витворений в вірменській архітектурі, поширився в середньовіччі на західну Європу по Ломбардію та Франконію.

Іконостас

image

Старі іконостаси були на п'ять, шість і зрідка сім поверхів. Стіни всередині церков не прикрашались, тому що вся увага була звернута на іконостас. Іконостас відповідав архітектурі церкви: кожний його наступний ярус був легший за попередній, а самий верхній відрізнявся легким ажуром, як і вся баня церковна закінчувалася ажурним хрестом.

Іконостас української церкви складався з двох основних частин: нижньої — деісус (з грец. молитва) і верхньої, яка розповідала історію біблії. По середині деісус знаходилися — царські ворота. По праву сторону від царських воріт знаходився образ Спаса, а по ліву — Богоматері. Ці образи називалися — намісними, так як були обов'язковими в кожному іконостасі. По обидві сторони від цих образів знаходилися празнички — образи, які відносилися до святих чи празників, на честь яких була посвячена церква. Верхня частина іконостасу складалася з кількох рядів образів, які були присвячені розповідям з біблії. Над царськими воротами знаходився образ «Тайної вечері». З лівої сторони знаходилися образи, які розповідали життя Ісуса Христа: Хрещення Господнє, Преображення Господнє , Вхід Господній у Єрусалим, Воскресіння Христа, Вознесіння, а з правої сторони знаходилися образи, які розповідали життя Богородиці, такі як : Введення в храм Пресвятої Богородиці, Благовіщення Пресвятої Богородиці, Успіння і т. ін. Ці образи були невеликі, довгастої форми і в старих церквах на свята їх знімали та ставили перед царськими воротами на підставці, яку називали тетрапод.

В другому ряді верньої частини іконостасу містився більший образ Ісуса Христа на троні — «Архієрей». По обидвох сторонах цього образу містилися образи 12 апостолів, по правій та лівій стороні знаходилися завжди образи св. Петра та св. Павла, далі євангелісти (Матвій, Марко, Лука, Іван) і решта апостолів. В третьому ряді, над образом Ісуса знаходився образ Богоматері з дитям Ісусом — «Премудрість». Обабіч цього образу містилися образи пророків, в одному ряді дванадцять, або у більших церквах в два або три ряди.

На царських воротах були розміщені зліва образи отців церкви св. Степана, св. Лаврентія, по середині — св. Григорія Богослова та св. Василія Великого і на право (південь) — св. Козьми та св. Дем'яна.

Характерні риси українського церковного стилю

Характерні риси українського церковного стилю були відображені насамперед в плані церкви, формі куполів. Форма куполів була сферичною, з маленьким дерев'яним «барабаном» та маківкою на верху або грушоподібною, з перехватом на чверть висоти знизу та з маківкою на верху. Ця форма куполів відрізнялася від цибулястих куполів церков московського типу . Ще однією прикметою українського церковного стилю було те, що кожен купол був природним завершенням кожної бані, в той час як в церквах московського типу, куполи були розміщені в довільному місці. Також характерним для українського стилю було зовнішнє та внутрішнє оздоблення українських церков. Стіни української церкви білилися ззовні та всередині і дахи фарбувалися в зелений колір. Плани українських дерев'яних та кам'яних церков були однакові.

Хрести на церквах української архітектури мали оригінальну та своєрідну форму. Вони були оздоблені легким ажурним орнаментом у вигляді лілій, тюльпанів, зірок або просто хвилястих ліній. Чим старіші були хрести, тим краще оздоблення вони мали.

Розвиток української церковної архітектури

Прослідити розвиток української церковної архітектури складно. З однієї сторони можна припустити, що така архітектура розвинулася з однокупольної церкви шляхом додавання західної та східної або ще й північної та південної бань. З іншої сторони, відомо, що церковна архітектура була запозичена разом з поширенням на українських землях християнства. Та такий факт, що п'ятибанні церкви були наподобленням мурованих з хрестовим планом може бути доказом того, що церковна архітектура розвивалась спрощенням від п'ятикупольної до однокупольної. Муровані церкви в Києві поділяються на два типи запозичених з Візантії, це багатокупольна базиліка та п'ятикупольний храм з планом у формі хреста. Перший тип представляв Софійський собор. Другий тип виявлений в церкві Спаса на Берестові, був поширений в мурованній та дерев'яній архітектурі української церкви. На Лівобережжі, Київщині, Поділлі, одночасно з п'ятизрубними та п'ятикупольними церквами існують і тризрубні та трикупольні церкви, які домінують на півночі Київщини, Волині та усієї Галиччини. На Слобожанщині церкви будувалися здебільшого на три яруси (н-д церква Покрови в Харкові та Пречистої в Сумах), інколи на п'ять.

image
Україна Вінниця, Миколаївська ц-ва 1746 року

Ця форма церкви підлягала інколи спрощенню. Тоді західний і східний куполи зменшувались або зовсім зникали і церква була тоді однокупольною. Поряд з упрощенням форм відбувались також ускладнення. Ці ускладнення полягали у тому, що на кожному рівні збільшувалась кількість стріх в висоту і тоді вони нагадували буддистські храми. Таку архітектуру мали здебільшого бойківські церкви. Своєрідністю форм відзначалися лемківські церкви, яка полягала у тому, що західний купол перетворився в дзвіницю і був найвищим. В лемківській церкві всі куполи ідуть один за одним, ступенево зменшуючись до східного куполу — вівтарного.

Найхарактернішою рисою українських п'ятикупольних церков є їхнє устремління вгору і це надає їм стрільчаті форми на порівняно невеликій основі. Певною мірою ця риса характерна і для трикупольних церков, як н-д це можна спостерігати в церкві Св. Миколая Чудотворця в Овручі (розібрана). Інколи ця риса послаблювалася тенденцією розширити основу церкви — опасанням. Опасанням була легка низенька галерея навколо церкви. Це опасання надає західно-українським церквам оригінального характеру і було невід'ємною рисою галицьких трьохкупольних церков з тією різницею, що там опасання тримається не на стовпчиках чи дерев'яних арках, які наподоблюють муровані, а на виступах зруба на кутах, що ступнево скорочується. В таких випадках опасання виходить висяче, що надає цим церквам ще більшої подібності з буддистськими храмами.

Найстарішою пам'яткою української архітектури є церква, якщо не рахувати могильників, капищ і інших матеріяльно-археологічних артефактів. Українська церква як і українська хата трьохдільна. Трьохзрубові церкви могли бути однобанними або трьохбанними. І інший погляд на розвиток архітектури полягає в тому, що традиції побудови мурованих церквів були перенесені на побудову церков з дерева. Традиції одноверхої хрещатої візантійської церкви вплинули на розвиток п'ятиверхових, семизрубних та дев'ятизрубних храмів. Найбільш поширеними зі збережених церков на українських землях є трьох- та п'ятибанні церкви. Однобанні зустрічаються рідше, а двобанні, семибанні та дев'ятибанні зустрічаються як окремі випадки.

Багато дослідників висловлюють думку, що цей тип церкви постав ще зі старокняжої доби. Інші дослідники дотримуються думки, що такий самий план мали і українські хати, які як відомо в княжу добу мали такі самі дахи, як і церкви. Таке трьохдільне заложення можна спостерігати і у церкві (12 ст) в Галичі. Центральна частина якої була округла, східна (вівтарно-апсидна) на 3/4 округла, та західна (бабник) була прямокутною. Церква в Рогатині містить також характерні риси старокнязівської церкви. Це трьохнавна церква з трьома апсидами. Її центральна частина майже квадратна, східна утворена гранчастим вівтерем і західна — прямокутна. З XVI ст. збереглася Онуфріївська церква в Риботицькій Посаді. План цієї церкви складається з трьох прямокутників.

З XVI ст. походить також трьохдільна кам'яна церква з Залужжя (Збаразький район). План цієї церкви складається з двох прямокутників та полігонального вівтаря. Дослідники церковної архітектури дотримуються думки, що найархаїчніший тип трьохдільної дерев'яної церкви зберігся на Бойківщині. Бойківський тип складається з трьох прямокутників (близьких до квадрату) розташованих з заходу на схід.(церкви в с. , Манів, , в c. Топільниці (Старосамбірський район), Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Кострина) (Великоберезнянському районі), Церква святого Михайла (Ужок), c. Вишка, c. Суха). Розвиток церков цього типу пізнішого часу проявився у помноженні ярусів пірамідального накриття ь в висоту (c. Бутля, Церква святого Миколая c.Кривка, Церква Собору Пресвятої Богородиці (Матків)).

Пізніше пірамідальне вкриття замінилося восьмибічним накриттям, яке насаджувалось на пірамідальну центральну частину (Гусна в Карпатах, коло Вінниці), а пізніше на всі три частини (Малі Хутори, Пилява, , Бусовисько, Тейсарів, Хотинець, Утішків) . Подальший розвиток церковної архітектури церков цього типу полягав у заокруглені чотирикутних зрубів, що відбувалося особливо під впливом бароко, починаючи з поч. XVII ст. Таку форму (шестикутну) прийняв насамперед вівтар, а пізніше і бабник. З кін. XVII ст. на Придністрянщині відомі церкви з трьома заокругленими частинами. Середня частина у вигляді восьмикутника і дві бічні у вигляді шестикутника (Покровський собор в Харкові). На останній етап розвитку української трьохдільної церкви мав вплив стиль рококо. Під його впливом видовжувалися форми церкви та її верхів в висоту та в довжину з заходу на схід. А також усі три зруби почали будувати у вигляді восьмикутника (с. Конель на Київщині)

Початок XVII ст. відзначається в нашій історії розквітом кам'яного будівництва⇄В першій пол. XVIII ст. закінчується кам'яне будівництво в українському стилі. Останніми збудованими кам'яними церквами були: Вознесенська церква у Фролівському монастирі на Подолі, Благовіщенська, в містечку Баришівці на Полтавщині, Катеринська церква в Чернігові, церква в Крупицькому монастирі в c. Осіч біля Батурина тощо

В 1800 цар Павло I заборонив будувати церкви українського стилю . З цього часу розвиток української церковної архітектури був припинений. Замість церков українського типу з'явилися церкви «казенно-миколаївського» типу.

Разом із тим, навіть при будівництві церков у «єпархіальному» стилі вдавалося надавати новим храмам елементи традиційної народної української архітектури. Яскравими прикладами можуть слугувати церква Іоана Богослова 1880 року побудови у селі Розкопанці Богуславського району, Покровська церква (1905–11 роки побудови) у селі Требухів Броварського району і Георгіївська церква (1910–14 років побудови) у селі Селище Баришівського району, усі Київської області.

Архітектура дерев'яної церкви

Існує два поглядиякі? де ①,② на розвиток української дерев'яної церковної архітектури.

image
Церква святого Юра в Дрогобичі (з опасанням)
image
Церква св. Миколая в Вінниці (з опасанням)
image
Михайлівська церква (лемківська) в Білична

Українська архітектура досягла свого найбільшого розвитку в церковній архітектурі. Візантійські та вірменські храми перенесені на українські землі стали прототипами розвитку архітектури української дерев'яної церкви.

Найбільш характерною ознакою української дерев'яної церкви є її трьохзрубність (тридільність) у вигляді трьох прямокутників, наближених до квадрату, положених по прямій лінії з трьох зрубів розташованих в ряд, ширшими сторонами у напрямку з заходу на схід. При цьому середній зруб був найбільшим та найвищим. Кожний зруб був викінчений куполом. Таким чином церкви в плані були тричастинні та триверхі. Неможливість з дерева зробити круглу баню, ймовірно було причиною того, що на чотирикутний зруб ставили менший другий зі зрізаними кутами в вигляді восьмикутника і робили перекриття. У такий спосіб українські церкви перетворювались в три- чи п'ятиярусні.

Дзвіниця, в плані квадратна, була також багатоярусною та стояла окремо. На одвірках дверей дерев'яної церкви зазначався рік побудови та ім'я того, хто надав на церкву кошти та чиїм старанням вона була збудована.

Місцеві відмінності

Гуцульська церква

Докладніше: Гуцульська церква
  • image
    Модель гуцульської церкви
  • image
    План гуцульської церкви
  • image
    План гуцульської церкви
  • image
    Хрест на гуцульській церкві

Буковинська церква

За своєю конструкцією буковинські церкви представляють хрещато-купольні довгасті будівлі (базиліки). Характерною особливістю таких церков є прибудова з півдня та півночі апсид, завдяки чому план буковинських церков має хрест з заокругленими кінцями. Такий план (триконховий) був однаковий з деякими храмами романської доби та подільськими церквами. Буковинські церкви були покриті всередині та ззовні фресками. Характерною особливістю внутрішнього розпису буковинських церков були розписи всіх частин будівлі. Ця традиція була запозичена з храмів раннього середньовіччя. За установленим каноном в куполі церкви зображався Христос — Спас, в барабані купола знаходились апостоли, на парусах — чотири євангеліста. В вівтарі розписи були присвячені та таїнству Євхаристії. Загальний характер розписів був візантійським. Але поряд з візантійськими композиціями, такими як: роздавання хліба та вина апостолам, деісус, знамення Богородиці, страшний суд, празники, Софія Премудрість Божа були і композиції прийняті в західному мистецтві: ягня з корогвами, Свята Вероніка, коронування Богородиці, Богоматір на троні з янголами тощо. Головним мотивом різьби іконостасу була виноградна лоза.

  • image
    Всіхсвятська церква (мур.) в c. Мала Буда, Чернівецької області.
  • image
    Церква Різдва (мур.) в c. Шипинці, Чернівецької області.
  • image
    Миколаївська церква в Путилі, Чернівецької області

Див. також

Посилання

  • Трибанність церкви // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1928. — 1000 екз.
  • Велична сакральність Волині: історія та архітектура монастиря у Зимному
  • Катерина Козлов. Скільки можна: Чому в Україні будують застарілі церкви. BirdInFlight16 липня 2020

Джерела

  • Історія української культури / написали: Іван Крипякевич [та ін.]; під заг. ред. Івана Крипякевича. — Львів: Вид. І. Тиктора, 1937

Література

  • Микола Голубець, Велика історія України [1] [ 26 вересня 2013 у Wayback Machine.]
  • Володимир СІЧИНСЬКИЙ, УКРАЇНСЬКА АРХІТЕКТУРА [2] [ 21 травня 2013 у Wayback Machine.]
  • Січинський В., Памятники української архітектури вип. 1, Філадельфія, 1952

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya potrebuye istotnoyi pererobki Mozhlivo yiyi neobhidno dopovniti perepisati abo vikifikuvati Poyasnennya prichin ta obgovorennya na storinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti Tomu hto dodav shablon zvazhte na te shob povidomiti osnovnih avtoriv statti pro neobhidnist polipshennya dodavshi do yihnoyi storinki obgovorennya takij tekst subst polipshiti avtoru Arhitektura ukrayinskoyi cerkvi 13 serpnya 2022 a takozh ne zabudte opisati prichinu nominaciyi na pidstorinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti za vidpovidnij den 13 serpnya 2022 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti serpnya 2022 Arhitektu ra ukrayi nskoyi ce rkvi rozdil pidvid arhitekturi sho zajmayetsya vivchennyam proektuvannya ta budivnictva hramiv ta cerkov ukrayinskoyi cerkvi pochinayuchi ta dobi do suchasnogo chasu Cerkva Ivana Predtechi Kerch Istorichni perebigiStarohristiyanska doba ta rannovizantijska doba U rozvitku vizantijskoyi arhitekturi mozhna vidiliti taki periodi 330 537 rr Vid chasu zasnuvannya Konstantinopolya i do chasu pobudovi Sofiyi v Konstantinopoli Do cogo periodu vidnosyatsya pecherni hrami v Inkermani ta Tepe Kermeni 350 r 537 1003 drugij period Vid chasu pobudovi Sofiyi v Konstantinopoli i do pobudovi katedri v Kutayisi Do drugogo periodu vidnosyatsya cerkvi vizantijskogo stilyu centro banka sv Ioanna v Kerchi ta trinavna bazilika v Parteniti Desyatinna v Kiyevi 1003 1453 tretij period Vid chasu pobudovi katedri Sofiyi v Kutayisi i do padinnya Kontantinopolya Do tretogo periodu vidnositsya pobudova Sofiyi Kiyivskoyi Spasa v Chernigovi Pislya navali riznih kochivnikiv sho zrujnuvali grecki mista na beregah Chornogo morya monumentalne budivnictvo pochinaye nanovo rozvivatisya v IV VII st t zv starohristiyanskoyi j rannovizantijskoyi dobi Prichomu hristiyanski hrami postayut same v kolishnih greckih mistah chasto z materialiv davnishih greckih antichnih budov Najbilshim oseredkom starohristiyanskogo budivnictva buv Hersones Tavrijskij Yakih velikih rozmiriv vono dosyagalo svidchat zberezheni reshtki fundamentiv i chastin stin 27 cerkov i kaplic Najstarshi cerkvi na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini Hersones Kerch buli centralnogo tipu u formi rivnoramennogo t zv greckogo hresta sho vkazuye na shidni vplivi dali baziliki VII IX st rimskogo tipu yaki u svij chas buli poshireni na cilomu Shodi krugli budovi rotondi V VI st odnonavni hrestilni kaplichki j serednij tip mizh bazilikoyu ta hreshatoyu budovoyu Usi budovi perekrivalisya jmovirno derev yanoyu steleyu a sklepinnya mali lishe apsidi vivtarne zaokruglennya j menshi rotondi Znajdeni reshtki i fragmenti rozkishnih mozayik i riznih detalej ukazuyut sho arhitekturne mistectvo stoyalo tut duzhe visoko ta malo spilni risi z cerkvami Greciyi Maloyi Aziyi ta Kavkazu Rotonda do 602 r Budova mala kruglu centralnu chastinu z chotirma ramenami apsidami roztashovanih u formi rivnoramennogo hresta Poseredini znahodivsya kruglij marmurovij basejn na dni yakogo buv vikutij hrest Vcheni zrobili visnovok sho ce bula hrestilnya pri golovnij cerkvi Hersonesu V kin 19 st ruyini cerkvi buli she do seredini vikon Pislya 1891 cherez nedbalstvo rosijskoyi vladi cerkva razom z inshimi bula rozibrana Cerkva bula zbudovana z pochergovih ryadiv kvadratovoyi cegli ta kaminnya Stini rotondi buli obkladeni marmurovimi plitami z mozayikami ta freskami Nad apsidami buli sklepinnya Ikonostas cerkvi v Tepe Kermen Tavriya 350p Serednovizantijska doba Cerkva v Dere Agzi 9 stolittya pozemij plan porujnovanoyi sporudi bula dovzhinoyu 19 5 m ta shirinoyu 14 5 m tovshina yiyi stin bula 1 m Za pozemnim planom ce bula trinefna ta troh apsidna bazilika yaka skladalasya z osnovnogo nefu yakij z troh storin buv otochenij nizhchimi zakritimi galereyami Serednij nef buv viddilenij vid bokovih ryadami z p yati kvadratnih stovpiv Dah baziliki buv pokritij cherepiceyu Pidloga bula vikladena riznokolorovimi plitami u viglyadi mozayiki Krashe zberezhena cerkva sv Ivana Predtechi v Kerchi XIII st blizko stoyit do vishezgadanogo serednogo tipu ale z bilsh viraznim podilom na tri chastini navi z chotirma kolonami sho pidpirayut odnu serednyu banyu Forma samoyi budivli u formi rivnoramennogo hresta Ramena hresta perekriti pivokruglim sklepinnyam pokritogo zverhu dvoshilim dahom Na perehrestyu ramen hresta poseredini budivli roztashovana krugla strunka bannya na pidbanniku Pidbannik mistiv visim vikon ta visim nish mizh nimi Sama banya bula perekrita sferichnim sklepinnyam yake spiralosya na chotiri luki arki Cej sposib vizantijskogo budivnictva zapozichenij z tereniv Siriyi ta Maloyi Aziyi Stini cerkvi zbudovani z grubih shariv tesanogo kaminnya ta tonkih shariv cegli sho nadavalo budivli rozhevogo koloru Centralnij tip zalozhennya cerkvi stav osnovoyu budivnictva cerkov knyazhoyi dobi v Kiyevi Chernigovi Ovruchi Cya budova bula vzircem dlya majbutnoyi arhitekturi ukrayinskih cerkov Visota cerkvi 7 sazhniv shirina 3 sazhenya 1 arshin dovzhina 6 sazhniv Prestol buv ukriplenij na 4 marmurovih stovpah Zverhu bula prikriplena kam yana doshka z dikogo sirogo kamenyu Ikonostas buv z gorihovogo dereva z rizboyu pozolotoyu ta drevnim zhivopisom Poseredini cerkvi znahodilis chotiri marmurovi stovpi okruzhnistyu v 6 chetvertej Visota stovpiv 4 arshina riven pidlogi buv pidnyatij v 1891 r na 2 arshini Bilya zahidnih dverej na vidstani 3 sazh znahodivsya kamin z stopoyu pro yaku tut buli usni perekazi Pershoyu murovanoyu cerkvoyu Kiyeva bula Desyatinna yaka bula na toj chas velikoyu budovoyu 34 5 5 m zbudovanoyu 988 996 rr knyazem Volodimirom Desyatinna cerkva bula trohnavnoyu z pritvorom ta shirokim bichnim opasannyam z troh storin okrim apsid V cilomu vona bula nablizhena do baziliki centralnogo zalozhennya Vseredini cerkva bula pishno pribrana marmurovim oblichkuvannyam rizbami kahlyami freskami j mozayikami V 1842 r na misci staroyi budovi pobudovano rosijskoyu vladoyu novu cerkvu u prichim usi reshtki pervisnoyi budovi v deyakih miscyah u visotu do 6 metriv bulo zrujnovano razom iz nezvichajno cinnimi fragmentami fresok mozayik kahliv tosho Zberezhena chastina freski svidchit pro realistichne malyarstvo nablizhene ne do shematichnogo vizantijskogo a do greckogo Cegla dlya pobudovi bula kvadratova 30 sm mala znaki trizuba dvoh vidmin Desyatinna cerkva 998 996 pp pozemnij plan sporudi i piznih bichnih pribudov Cerkovne budivnictvo Grandiozne budivnictvo rozpochinayetsya v Ukrayini Rusi v staroknyazivsku dobu X XIII st koli Ukrayina Rus pochinaye zhiti povnim derzhavnim i kulturnim zhittyam Budivnictvo ciyeyi dobi malo spilni risi z cerkvami Cargoroda Balkan Virmeniyi Gruziyi i Hersonesu V X XI st v Ukrayini Rusi perevazhali zrazki vizantijskogo budivnictva t zv serednoyi dobi rozvitku vizantijskogo mistectva yaka vitvorila osibnij tip cerkov poshirenij pered tim na beregah Chornogo morya zokrema v Hersonesi j Kerchi a takozh u Virmeniyi Gruziyi Bolgariyi j Makedoniyi Zvichajnij tip bilshih cerkov X XIII st poshirenih v Ukrayini trinavni z troma napivokruglimi chi granchastimi apsidami zaokruglennya z boku vivtarya z dvoma abo troma parami stovpiv Mizh pershoyu vid vivtarya ta drugoyu parami stovpiv cherez cilu cerkvu prohodit poperechna nava Serednya najshirsha nava takoyi samoyi shirini j visoti yak i poperechna nava prohid na perehresti yih ugori vivodilasya najbilsha banya z verhnoyu tochkoyu ciloyi cerkvi Menshi cerkvi buli mozhlivo odnonavni z apsidoyu zi shodu v Zahidnij Ukrayini vivodilisya takozh rotondi Harakternoyu risoyu bagatoh cerkov buli opasannya tobto galerejki sho otochuvali budovu z troh bokiv krim shodu yaki zbereglisya v ukrayinskomu derev yanomu budivnictvi j donini Neridko iz zahidnogo prichilku pidnosilisya dvi mogutni vezhi abo odna vezha v pivnichno zahidnomu kuti budovi Zavershuvali budovu odna ridshe 5 abo j 9 ban okrugloyi elipsovoyi j granchastoyi formi Zagalni masi i zv yazanij iz nimi zovnishnij viglyad cerkvi zavzhdi pidporyadkovuvalisya vnutrishnim prostorovim formam tak sho zovnishnij podil stin zavzhdi vidpovidav vnutrishnomu zalozhennyu a navit forma nakrittya dahu j ban nazovni tochno vidpovidala vnutrishnim formam Zgidno z cim chisto konstruktivnim zakonom arhitekturnogo mistectva budovi zagalom mali minimalnu kilkist dekorativnih prikras Osnovni risi Cerkva mala vizantijskij plan ce buv chotirikutnik z troma napivkruglimi apsidami zi shodu v yakih mistilisya vivtari V seredini cerkvi buli chotiri sohi na yaki spiralisya luki na nih trimavsya pidbannik i na pidbanniku bula banya V zahidnij polovini cerkvi rozmishuvalisya hori Vikna v takij cerkvi buli visoki ta vuzki cherez yaki v cerkvi bulo svitlo Cerkvi buli ozdobleni chasom statuyami ta ploskorizboyu ozdoblyuvano takozh taki cerkvi bagatoyu mozayikoyu ta freskami Kiyevo chernigivskij arhitekturnij stil Cerkva Spasa na Berestovi Cerkva Spasa v Chernigovi Za stilem kiyevo chernigivski cerkvi nalezhali do vizantijskogo stilyu Hocha zdebilshogo v cerkovnij dekoraciyi chernigivskih cerkov pomitni takozh romanski vplivi zahidno yevropejskoyi cerkvi Litopisni vidomosti ta zberezheni zrazki domongolskoyi dobi pidkreslyuyut podibnist ukrayinskih cerkov do cerkov vizantijskogo stilyu z oglyadu form chi tehnik V knyazhomu Kiyevi bulo bilshe yak 80 murovanih cerkov i bagato derev yanih Merzeburskij yepiskop Titmar narahuvav v 1018 r v Kiyevi 400 cerkov a saksonec Adam Bremenskij 300 Za svidchennyami litopisiv Andrij Bogolyubskij spaliv 1124 r u Kiyevi 600 cerkov ta pozabirav z nih vsi cinni rechi Do drugoyi polovini XI st usi budovi staroknyazivskoyi dobi v zagalnij masi nablizhayutsya do kvadratu Do takih budov krim vishezgadanih nalezhit takozh Spas na Berestovi XI XII st j Mihajlivskij sobor Vidubickogo monastirya kolo Kiyeva 1088 Oseredkom najbilshogo budivelnogo ruhu cogo pershogo periodu buli Kiyiv i Chernigiv Sofivskij sobor buv centralizovanno bazilistichnij Pervisno Sofijska kafedra bula p yatinavnoyu takozh p yat poperechnih z p yatma apsidami opasannyam v dva ryadi iz troh bokiv budovi i dvoma vezhami iz zahidnogo prichilku yakij vhodiv v sistemu opasannya cya ostannya prikrashena kolonkami j lukami Na pochatku XVII st budova bula v ruyinah vidnovlena v 1633 38 rr Petrom Mogiloyu v mezhah starih muriv i znachno rozbudovana v barokovomu stili za mitropolita Yasinskogo j getmana Ivana Mazepi 1690 97 rozmir usiyeyi budivli z opasannyam ta apsidami mav 39 na 34 m tobto zajmav ploshu majzhe 1300 m kv Vseredini budivli poverh z horami zajmav krajni ta chastkovo bichni navi yaki jshli vzdovzh golovnoyi navi Na peretinah pozdovzhnih ta poperechnih nav buli vivedeni sferichni bani z visokimi pidbannikami Opasannya vnutrishnye bulo poverhovim zovnishnye opasannya bulo nizhchim vidkritim na zovni z lukami arkadami Osobliva uvaga bula zvernena na dvohpoverhovu zahidnu arkadu kolonadu pri vhodi v cerkvu V pivnichno zahidnomu kuti budivli bula vezha zi shodami na hori ta galerejkami opasannyami Insha vezha v plani kvadratna znahodilasya u pivdenno zahidnomu kuti Uspenska cerkva Lavri bula trohnavna centrobanna i mala harakteristichnij risunok vivtarnih apsid Pervisna Mihajlivska cerkva Vidubickogo monastirya zrujnovanij v 1937 bula trohnavna ta trohapsidna z vezheyu vid pivnichnogo zahodu Do kiyivskogo zemletrusu v 1230 r cerkva Spas na Berestovi bula trohnavna trohapsidna ta trohbanna z pritvorom i dvoma bashtami z zahodu V odnij bashti bula dzvinicya a v inshij cerkovcya grobnicya Krim golovnogo vhodu do cerkvi veli she dva bokovi z pritvorami Restavraciya provedena Petrom Mogiloyu peretvorila cyu cerkvu v tipovu dlya piznishoyi ukrayinskoyi arhitekturi hreshatu cerkvu Cerkva Chernigivskij Spas zakladena knyazem Mstislavom 1037 bula najbilsh nablizhena do cerkvi Spas na Berestovi ta bula trohapsidna trohnavna ta p yatibanna Pam yatki kiyevo chernigivskogo budivnictva mayut odnoridnij stilevij harakter Osnovnim tipom cerkovnogo budivnictva tut buv sintez centrobannoyi krugloyi chi bagatokutnoyi budivli z bazilikoyu Nazemnij plan takoyi budivli buv u viglyadi hresta v seredini ta zblizhenogo do kvadratu pryamokutnika zverhu Plan cerkvi Spasa na Berestovi Sofiya Kiyivska plan 2 go poverhu Galicko volinskij arhitekturnij stil Cerkva Svyatogo Pantelejmona Shevchenkove Galickij rajon Cerkva Sv Mikoli u Lvovi Budivelna chinnist vid polovini XII st perenositsya z Kiyeva do menshih oseredkiv yak Pereyaslav Ostrog Kaniv a v osnovnomu na zahidnoukrayinski zemli do Galicko Volinskogo knyazivstva Galich Volodimir Ovruch Peremishl Kamenec na Berestejshini Bilsk Holm ta in Perenesena syudi naddnipryanska budivelna tradiciya zatrimuye plan kiyevo chernigivskih budov pershoyi polovini XI st z deyakimi konstruktivnimi zminami Stini cerkov buli murovani perevazhno z tesanogo kaminnya a nakrittya j dekoraciyi mali risi romanskogo stilyu Zavdyaki svoyemu geografichnomu polozhennyu ta zv yazkami z zahidnoyu Yevropoyu v Galicko Volinskij derzhavi sformuvavsya arhitekturnij stil desho vidminnij vid kiyevo chernigivskogo Tut uzhe staye bilsh pomitnim vpliv romanskogo stilyu zahidno yevropejskoyi arhitekturi i utvoryuyetsya svij vizantijsko romanskij stil v cerkovnij arhitekturi Zrazkom takogo stilyu ye cerkva Sv Pantejlemona v Galichi V takih galickih stolicyah yak Holm Galich Lviv Peremishl bilshu perevagu mav zahidnij stil a na Volini navpaki perevazhav perehidnij stil vid shidnogo do zahidnogo Najstarisha cerkva pobudovana v Volodimiri knyazem Volodimirom ne zbereglasya Odniyeyu z najstarishih budivel Galickoyi zemli buv jmovirno sobor sv Ivana v Peremishli zbudovanij knyazem Volodarem Rostislavovichem 1124 Na prostorah knyazhogo Galicha znajdeno blizko 30 cerkovnih rumovish riznih budov XII XIII st trinavnih cerkov i odnoyi rotondi i tilki cerkva Sv Pantejlemona vcilila do nashogo chasu Nazemnij plan cerkvi Pantejlemona trohnavnij centrobannij tipovij dlya ukrayinsko vizantijskogo stilyu v budivnictvi Golovna poodinoka banya spiralasya na chotiroh masivnih stovpah a centralnij prostir ne mav formi kvadratu a buv vidovzhenij u shidnomu napryami pryamokutnikom Mozhna pripustiti sho i centralna banya ne bula krugloyu a eliptichnoyu yak u knyazhij cerkvi Sv Mikoli u Lvovi Cya cerkva maye okresleno centralne trohapsidne ale hreshate zalozhennya poshirene v derev yanij arhitekturi ale dovoli ridkisne v murovanij Pozemnij plan ciyeyi cerkvi tipovij zrazok seredno vizantijskogo budivnictva Centralna bazilika z troma navami u viglyadi hresta z troma apsidami i dvoma banyami Z yakih odna bilsha ovalna rozmishena nad perehrestyam ta druga mensha krugla rozmishena nad golovnoyu apsidoyu Golovna nava skladayetsya z troh chastin pritvoru vlasne cerkvi ta presviteriyi z apsidoyu Sobor Sv Ivana v Peremishli Kozacke baroko Centr misteckogo zhittya z polovini XVII st perenositsya znovu do serednoyi Naddnipryanskoyi Ukrayini de fundatorami j mecenatami mistectva stayut ukrayinski getmani polkovniki ta cerkovni dostojniki sho pohodyat iz demokratichnih kozackih verstv Osoblivo bagato budov pobudovano getmanami Samojlovichem Mazepoyu Danilom Apostolom ta polkovnikami Grigoriyem Gercikom Mihajlom Miklashevskim Kostyantinom Mokiyevskim ta in Lishe odnim Mazepoyu pobudovano chi vidnovleno v Kiyevi ponad 6 velicheznih budov ne kazhuchi pro inshi po cilij Getmanshini Odnim z velikih momentiv intensivnosti kulturno nacionalnogo zhittya Ukrayini bula stvorena Hmelnickim doba politichnoyi nezalezhnosti Ukrayini U ti chasi usya Ukrayina bula vstavlena rumovishami z velikoknyazhih chasiv Vidrodzhennya Ukrayini spriyalo nasampered vidnovlennyam budivel staroknyazhoyi dobi Novij stil vidomij u sviti pid nazvoyu kozackogo abo ukrayinskogo baroko buv zasnovanij na staroukrayinskih arhitekturnih tradiciyah Cerkvi Getmanskoyi Ukrayini buduvalisya v osnovnomu inozemnimi arhitektorami italijcyami nimcyami na osnovi ukrayinskogo arhitekturnogo stilyu Tak n d italijskim arhitektorom bula vidnovlena Uspenska cerkva na Podoli v Kiyevi Koshtom ta starannyam mitropolita Petra Mogili buv vidnovlenij kiyivskij Sofijskij sobor U chasi getmana Ivana Mazepi ukrayinske baroko dosyaglo najvishogo rozvitku D Antonovich nazvav ci chasi drugoyu pislya velikoknyazhoyi dobi zolotoyu doboyu ukrayinskogo mistectva Konstruktivno arhitekturni osoblivosti ukrayinskih barokovih cerkov povstali z dosyagnen derev yanoyi arhitekturi a ozdoblennya takih cerkov nosilo barokovi risi Za prikladom Spaskoyi cerkvi Mgarskogo monastirya budovu yakoyi pochav getman Ivan Samojlovich Ivan Mazepa rozvinuv i udoskonaliv novij tip ukrayinskoyi barokovoyi cerkvi yaka skladalasya z poyednannya staroukrayinskoyi konstrukciyi p yatizrubnoyi cerkvi ta barokovoyi baziliki z viraznimi risami barokovogo malovnichogo dekoru Dvoma velikimi fundaciyami Ivana Mazepi buli cerkvi Bogoyavlenska na Podoli ta tak zvana Velikogo Mikoli na Pechersku arhitektorom yakih buv kiyanin Fedir Starchenko Na tradiciyah ukrayinskogo baroko rozvivalasya i arhitektura derev yanoyi cerkvi Odnochasno z vidovzhennyam cerkvi v visotu poshiryuyetsya vona takozh i v shirinu Dlya togo v kuti p yatizrubnoyi cerkvi stavlyatsya novi zrubi spochatku nevisoki ta bez okremih ban Takogo zh tipu ye zaporozka cerkva v Samari zbudovana slobodyaninom z Vodolag yaka ye najvishom rozvitkom ukrayinskoyi derev yanoyi arhitekturi dev yatizrubna ta dev yatibanna kozacka cerkva kozacka cerkva kozacka cerkva Cerkva Mikoli v Nizhini 1653 p Bogoyavlenska na Podoli Velikij Mikola na Pechersku Cerkva Sv Yura Vidubickogo monastirya Kosht Mihajla Miklashevskogo 1696 Preobrazhenskij sobor Izyum 1682 Troyicka cerkva Gustinskogo monastirya 1672 74 Preobrazhenska cerkva v Prilukah Kosht Gnata Galagana Na zminu kozackomu baroko prijshov stil rokoko Pomitni risi stilyu rokoko maye murovana cerkva v Sorochincyah zbudovana getmanom Danilom Apostolom 1727 1734 Z pomizh zahidno ukrayinskih cerkov u stili rokoko mozhna vidznachiti sobor Sv Yura v Lvovi golovnu cerkvu Pochayivskoyi lavri vasiliansku cerkvu v Buchachi Cerkva Spasa v Sorochincyah Katedra v Kozelci Kosht Nataliyi Rozumovskoyi Andriyivska cerkva v Kiyevi Arh Rastrelli Sobor svyatogo Yura u Lvovi Apx Meretin Svyatouspenska cerkva Pochayivskoyi lavri Fun Mikoli Potockogo arh Gofman 1771 p Katedra v HolmiNovitnya doba ukrayinskoyi cerkviPeriod zanepadu j pidnesennya ukrayinskoyi cerkovnoyi kulturi Naprikinci XVIII i v XIX st ukrayinskij narod zaznaye najgirshih dniv carskoyi rosijskoyi reakciyi yaka postupovo ale rishuche j zhorstoko likviduye avtonomnist Ukrayini skasovuye vijsko getmanat ta cilij avtonomnij administrativnij ustrij Nacionalnij i kulturnij gnit vidbivayetsya v znachnij miri j na misteckomu zhitti Ukrayini Zamist vilnoyi artistichnoyi tvorchosti z yavlyayutsya novi budovi robleni po shablonovih proektah nadislanih z Peterburga j Moskvi ne pristosovanih ne tilki do misteckogo smaku ukrayinciv Nareshti v 1800 r vihodit nakaz rosijskoyi vladi yakim zovsim zaboronyayetsya buduvati cerkvi ukrayinskogo tipu Zamist togo vid seredini XIX st z yavlyayutsya obridlivi cerkvi u psevdovizantijskomu j nibi moskovskomu stili Ale ne divlyachis na ce ukrayinska tvorchist ne vgasaye pristosovuye shablonovi proekti do svogo smaku j daye nizku novih svoyeridnih tvoriv Ostannya stadiya klasicizmu nastupaye v drugij polovini XIX st za chasiv carya Mikoli I koli budovi nabirayut osoblivo ponurih i suvorih form Z cerkovnih budov u stili ampir najbilshe zbereglosya na Harkivshini j osoblivo Poltavshini Horol Romni Lubni Piryatin Priluki V zalozhenni voni perevazhno hreshatoyi formi Dosit poshirenim buv v cej chas takozh rotond iz kolonami abo bez nih yaskravih ampirovih form yak cerkvi v s Kukavci 1806 i m Shatovi na Podilli Rizdva na Podoli v Kiyevi 1809 Askoldova mogila v Kiyevi 1810 cerkva Goshivskogo monastirya 1842 ta in V tehnici budivnictva na Naddnipryanshini pomichayetsya postupovij zanepad yakij osoblivo posilyuyetsya pid kinec XIX st Rosijska centralistichna vlada v borotbi za opanuvannya usih dilyanok kulturnogo ta ekonomichnogo zhittya v Ukrayini z osoblivim zavzyattyam nishila ukrayinske mishanstvo i zv yazane z nim remisnictvo yake svoyimi cehovimi organizaciyami stavilo chimalij opir centralistichnim stremlinnyam Moskvi Postijni utiski cehiv zakinchilisya cilkovitim yih skasuvannyam u 1900yaki cehi mogi buti u Modern r V stari chasi v Ukrayini v cehah postijno vihovuvalisya mulyari teslyari kamenyari rizbyari ta in majstri to z pidupadom cehovih organizacij ta brakom fahovih shkil starih majstriv ta remisnikiv ne bulo kim zaminiti abo prihodili robitniki yaki buli malo pidgotovleni ta bez potribnih znan Naslidkom cogo bulo te sho bagato budov drugoyi polovini XIX ta poch XX st osoblivo v malih mistechkah buli ne tilki bezvartisni z misteckogo boku ale takozh tehnichno primitivni tak sho chimalo yih ponishilosya j rozvalilosya Usi sprobi stvoriti fahovi shkoli v Ukrayini pripinyalisya Moskvoyu natomist taki shkoli stvoryuvalis v Moskvi ta Peterburzi kudi zmushuvali yihati ukrayinsku molod Zvidti Ukrayini nav yazuvalas nova moda v budivnictvi Tak u drugij polovini XIX st pid vplivom nacionalnogo romantizmu na Zahodi vidrodzhennya romanskogo stilyu v Rosiyi postav nacionalistichnij napryam sho stvoriv psevdovizantijsko ruskij stil Cej stil nasilno vprovadzhuvavsya v Ukrayini v cerkovnomu budivnictvi sobori v Zhitomiri Harkovi Katerinoslavi ta in neridko dayuchi zhahlivi nemistecki zrazki Do cogo chasu nalezhat uryadovi restavraciyi dorogocinnih pam yatok budivnictva knyazhoyi dobi todi zh buli rozibrani j znisheni budovi Hersonesa IV X st Desyatinna cerkva v Kiyevi X st perebudovani kafedra u Volodimiri Volinskomu XII st cerkva v Ovruchi XII st ta inshi a na yihnomu misci buli zbudovani bezvartisni budovi nibi u psevdovizantijskomu stili Ne pripinyalosya znushannya nad cerkovnoyu arhitekturoyu j za chasiv nezalezhnosti adzhe rosijski predstavniki na svij rozsud perebudovuvali hrami dotrimuyuchis moskovskih vkazivok Yaskravij priklad Uspenska cerkva na teritoriyi monastirskogo kompleksu u Zimnomu Oleksandrivska cerkva restav Zhitomir 1856 Uspenskij sobor u Volodimiri Volinskomu perebud 1900 Dnipropetrovsk 1836 Vidrodzhennya ukrayinskogo arhitekturnogo stilyu Na zahidnoukrayinskih zemlyah sho buli pid Avstro Ugorshinoyu techiya romantizmu vprovadzhuvala perevazhno formi romanskogo ta gotichnogo stilyu Pravda buli sprobi ukrayinskih arhitektoriv dodavati deyaki motivi svoyi tobto vizantijski ale cherez brak svogo misteckogo centru ta osoblivo shkoli ci sprobi buli zdebilshogo nevdali Z pochatkom XX st pomizh ukrayinskimi mitcyami i specialno arhitektorami poshiryuyetsya techiya vidrodzhennya ukrayinskogo arhitekturnogo stilyu V poshirenni ciyeyi ideyi ta v praktichnomu provedenni yiyi v zhittya veliku rol vidigrala Ukrayinska gromada studentiv Institutu civilnih inzheneriv u Peterburzi de pershim golovoyu vid 1905 r buv arhitektor Sergij Timoshenko Cej misteckij napryam mozhna podiliti na dvi techiyi persha dlya stvorennya svoyeridnogo ukrayinskogo stilyu pragnula vikoristovuvati motivi ukrayinskogo baroko druga narodne derev yane budivnictvo Pokrovska cerkva v Plishivcyah na Poltavshini 1902 06 Elementi cerkviTrikonhovi cerkvi U XIV XV st vizantijsko ukrayinska kultura poperednoyi dobi viyavlyayetsya u formah planiv i prostorovomu ob yemi todi yak gotika sprichinyayetsya do nevelikih konstruktivnih zmin i detalej V XIV XV st v Ukrayini vidomij takozh tip trikonhovih budov vizantijskogo vidrodzhennya sho prihodit iz gori Afon u Greciyi spochatku do ukrayinskoyi chastini Bukovini dvi cerkvi v Sereti kincya XIV st i tri cerkvi v Putni kolo Chernivciv piznishe do Galichini Lavriv na Bojkivshini XV XVI st i nareshti na Podillya cerkvi v Kam yanci XVI st Zinkovi Mogilevi Podilskomu v Zamostya Cerkva Ivana Hrestitelya m Kam yanec na Podilli Mikolayivska cerkva m Olevsk Zhitom obl 1596 p Cerkva Adamivka XVIII Mihajlivska cerkva Voronizh 1776 Tetrakonhovi cerkvi Pokrovska cerkva Sutkivci verh pereroblenij Pokrovska cerkva plan Uspenskij sobor m Novgorod Siverskij 1671 r Voskresenska cerkva smt Korop Chernigiv obl 1764 r Troyicka cerkva s Nosivka 1765 p Troyicka c va smt Dikanka kosht Kochubeya Voskresenska cerkva smt Sedniv Chernigivskogo r nu Cerkva Mikoli Novi Mlini Borznyanskij rajon 1800 r Rotonda Vasilkivska rotonda 19 st Nezalezhno vid centro bazilistichnogo knyazhogo tipu cerkov isnuvali takozh na ukrayinskih terenah rotondi ta baziliki Rotondi abo poligoni isnuvali v Hersonesi Tavrijskomu Vishgorodi 1114 Galichi 12 13 st Volodimiri Vasilkivska v Goryanah na Zakarpattyu 12 13 st Rotondi buduvalisya i piznishe v Lavrovi v Kam yanci v Medzhibozhi v Mukachevi 1661 Na perelomi 18 19 st rotondi buli populyarni v ampirnomu budivnictvi Goryanskij rotondi pritamanni vizantijskij stil v Volodimiri zbudovana v formi vosmisistoyi rotondi Tip nazemnogo planu rotondi vitvorenij v virmenskij arhitekturi poshirivsya v serednovichchi na zahidnu Yevropu po Lombardiyu ta Frankoniyu Plan Vasilkivskoyi rotondi m Volodimir Mikolayivska cerkva c Kitajgorod 1754 p Mikolska c va rotonda smt Dikanka kosht Kochubeya 1794 r Goshivskij monastir c Goshiv 1842 p Cerkva rotonda s Pidmostichi Cerkva Voznesinnya Gospodnogo Voskresenske kinec 18 st Kiyivska oblast Ikonostas Stari ikonostasi buli na p yat shist i zridka sim poverhiv Stini vseredini cerkov ne prikrashalis tomu sho vsya uvaga bula zvernuta na ikonostas Ikonostas vidpovidav arhitekturi cerkvi kozhnij jogo nastupnij yarus buv legshij za poperednij a samij verhnij vidriznyavsya legkim azhurom yak i vsya banya cerkovna zakinchuvalasya azhurnim hrestom Ikonostas ukrayinskoyi cerkvi skladavsya z dvoh osnovnih chastin nizhnoyi deisus z grec molitva i verhnoyi yaka rozpovidala istoriyu bibliyi Po seredini deisus znahodilisya carski vorota Po pravu storonu vid carskih vorit znahodivsya obraz Spasa a po livu Bogomateri Ci obrazi nazivalisya namisnimi tak yak buli obov yazkovimi v kozhnomu ikonostasi Po obidvi storoni vid cih obraziv znahodilisya praznichki obrazi yaki vidnosilisya do svyatih chi praznikiv na chest yakih bula posvyachena cerkva Verhnya chastina ikonostasu skladalasya z kilkoh ryadiv obraziv yaki buli prisvyacheni rozpovidyam z bibliyi Nad carskimi vorotami znahodivsya obraz Tajnoyi vecheri Z livoyi storoni znahodilisya obrazi yaki rozpovidali zhittya Isusa Hrista Hreshennya Gospodnye Preobrazhennya Gospodnye Vhid Gospodnij u Yerusalim Voskresinnya Hrista Voznesinnya a z pravoyi storoni znahodilisya obrazi yaki rozpovidali zhittya Bogorodici taki yak Vvedennya v hram Presvyatoyi Bogorodici Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici Uspinnya i t in Ci obrazi buli neveliki dovgastoyi formi i v starih cerkvah na svyata yih znimali ta stavili pered carskimi vorotami na pidstavci yaku nazivali tetrapod V drugomu ryadi vernoyi chastini ikonostasu mistivsya bilshij obraz Isusa Hrista na troni Arhiyerej Po obidvoh storonah cogo obrazu mistilisya obrazi 12 apostoliv po pravij ta livij storoni znahodilisya zavzhdi obrazi sv Petra ta sv Pavla dali yevangelisti Matvij Marko Luka Ivan i reshta apostoliv V tretomu ryadi nad obrazom Isusa znahodivsya obraz Bogomateri z dityam Isusom Premudrist Obabich cogo obrazu mistilisya obrazi prorokiv v odnomu ryadi dvanadcyat abo u bilshih cerkvah v dva abo tri ryadi Na carskih vorotah buli rozmisheni zliva obrazi otciv cerkvi sv Stepana sv Lavrentiya po seredini sv Grigoriya Bogoslova ta sv Vasiliya Velikogo i na pravo pivden sv Kozmi ta sv Dem yana Harakterni risi ukrayinskogo cerkovnogo stilyuHarakterni risi ukrayinskogo cerkovnogo stilyu buli vidobrazheni nasampered v plani cerkvi formi kupoliv Forma kupoliv bula sferichnoyu z malenkim derev yanim barabanom ta makivkoyu na verhu abo grushopodibnoyu z perehvatom na chvert visoti znizu ta z makivkoyu na verhu Cya forma kupoliv vidriznyalasya vid cibulyastih kupoliv cerkov moskovskogo tipu She odniyeyu prikmetoyu ukrayinskogo cerkovnogo stilyu bulo te sho kozhen kupol buv prirodnim zavershennyam kozhnoyi bani v toj chas yak v cerkvah moskovskogo tipu kupoli buli rozmisheni v dovilnomu misci Takozh harakternim dlya ukrayinskogo stilyu bulo zovnishnye ta vnutrishnye ozdoblennya ukrayinskih cerkov Stini ukrayinskoyi cerkvi bililisya zzovni ta vseredini i dahi farbuvalisya v zelenij kolir Plani ukrayinskih derev yanih ta kam yanih cerkov buli odnakovi Hresti na cerkvah ukrayinskoyi arhitekturi mali originalnu ta svoyeridnu formu Voni buli ozdobleni legkim azhurnim ornamentom u viglyadi lilij tyulpaniv zirok abo prosto hvilyastih linij Chim starishi buli hresti tim krashe ozdoblennya voni mali Rozvitok ukrayinskoyi cerkovnoyi arhitekturi Prosliditi rozvitok ukrayinskoyi cerkovnoyi arhitekturi skladno Z odniyeyi storoni mozhna pripustiti sho taka arhitektura rozvinulasya z odnokupolnoyi cerkvi shlyahom dodavannya zahidnoyi ta shidnoyi abo she j pivnichnoyi ta pivdennoyi ban Z inshoyi storoni vidomo sho cerkovna arhitektura bula zapozichena razom z poshirennyam na ukrayinskih zemlyah hristiyanstva Ta takij fakt sho p yatibanni cerkvi buli napodoblennyam murovanih z hrestovim planom mozhe buti dokazom togo sho cerkovna arhitektura rozvivalas sproshennyam vid p yatikupolnoyi do odnokupolnoyi Murovani cerkvi v Kiyevi podilyayutsya na dva tipi zapozichenih z Vizantiyi ce bagatokupolna bazilika ta p yatikupolnij hram z planom u formi hresta Pershij tip predstavlyav Sofijskij sobor Drugij tip viyavlenij v cerkvi Spasa na Berestovi buv poshirenij v murovannij ta derev yanij arhitekturi ukrayinskoyi cerkvi Na Livoberezhzhi Kiyivshini Podilli odnochasno z p yatizrubnimi ta p yatikupolnimi cerkvami isnuyut i trizrubni ta trikupolni cerkvi yaki dominuyut na pivnochi Kiyivshini Volini ta usiyeyi Galichchini Na Slobozhanshini cerkvi buduvalisya zdebilshogo na tri yarusi n d cerkva Pokrovi v Harkovi ta Prechistoyi v Sumah inkoli na p yat Ukrayina Vinnicya Mikolayivska c va 1746 roku Cya forma cerkvi pidlyagala inkoli sproshennyu Todi zahidnij i shidnij kupoli zmenshuvalis abo zovsim znikali i cerkva bula todi odnokupolnoyu Poryad z uproshennyam form vidbuvalis takozh uskladnennya Ci uskladnennya polyagali u tomu sho na kozhnomu rivni zbilshuvalas kilkist strih v visotu i todi voni nagaduvali buddistski hrami Taku arhitekturu mali zdebilshogo bojkivski cerkvi Svoyeridnistyu form vidznachalisya lemkivski cerkvi yaka polyagala u tomu sho zahidnij kupol peretvorivsya v dzvinicyu i buv najvishim V lemkivskij cerkvi vsi kupoli idut odin za odnim stupenevo zmenshuyuchis do shidnogo kupolu vivtarnogo Najharakternishoyu risoyu ukrayinskih p yatikupolnih cerkov ye yihnye ustremlinnya vgoru i ce nadaye yim strilchati formi na porivnyano nevelikij osnovi Pevnoyu miroyu cya risa harakterna i dlya trikupolnih cerkov yak n d ce mozhna sposterigati v cerkvi Sv Mikolaya Chudotvorcya v Ovruchi rozibrana Inkoli cya risa poslablyuvalasya tendenciyeyu rozshiriti osnovu cerkvi opasannyam Opasannyam bula legka nizenka galereya navkolo cerkvi Ce opasannya nadaye zahidno ukrayinskim cerkvam originalnogo harakteru i bulo nevid yemnoyu risoyu galickih trohkupolnih cerkov z tiyeyu rizniceyu sho tam opasannya trimayetsya ne na stovpchikah chi derev yanih arkah yaki napodoblyuyut murovani a na vistupah zruba na kutah sho stupnevo skorochuyetsya V takih vipadkah opasannya vihodit visyache sho nadaye cim cerkvam she bilshoyi podibnosti z buddistskimi hramami Najstarishoyu pam yatkoyu ukrayinskoyi arhitekturi ye cerkva yaksho ne rahuvati mogilnikiv kapish i inshih materiyalno arheologichnih artefaktiv Ukrayinska cerkva yak i ukrayinska hata trohdilna Trohzrubovi cerkvi mogli buti odnobannimi abo trohbannimi I inshij poglyad na rozvitok arhitekturi polyagaye v tomu sho tradiciyi pobudovi murovanih cerkviv buli pereneseni na pobudovu cerkov z dereva Tradiciyi odnoverhoyi hreshatoyi vizantijskoyi cerkvi vplinuli na rozvitok p yativerhovih semizrubnih ta dev yatizrubnih hramiv Najbilsh poshirenimi zi zberezhenih cerkov na ukrayinskih zemlyah ye troh ta p yatibanni cerkvi Odnobanni zustrichayutsya ridshe a dvobanni semibanni ta dev yatibanni zustrichayutsya yak okremi vipadki Bagato doslidnikiv vislovlyuyut dumku sho cej tip cerkvi postav she zi staroknyazhoyi dobi Inshi doslidniki dotrimuyutsya dumki sho takij samij plan mali i ukrayinski hati yaki yak vidomo v knyazhu dobu mali taki sami dahi yak i cerkvi Take trohdilne zalozhennya mozhna sposterigati i u cerkvi 12 st v Galichi Centralna chastina yakoyi bula okrugla shidna vivtarno apsidna na 3 4 okrugla ta zahidna babnik bula pryamokutnoyu Cerkva v Rogatini mistit takozh harakterni risi staroknyazivskoyi cerkvi Ce trohnavna cerkva z troma apsidami Yiyi centralna chastina majzhe kvadratna shidna utvorena granchastim vivterem i zahidna pryamokutna Z XVI st zbereglasya Onufriyivska cerkva v Ribotickij Posadi Plan ciyeyi cerkvi skladayetsya z troh pryamokutnikiv Z XVI st pohodit takozh trohdilna kam yana cerkva z Zaluzhzhya Zbarazkij rajon Plan ciyeyi cerkvi skladayetsya z dvoh pryamokutnikiv ta poligonalnogo vivtarya Doslidniki cerkovnoyi arhitekturi dotrimuyutsya dumki sho najarhayichnishij tip trohdilnoyi derev yanoyi cerkvi zberigsya na Bojkivshini Bojkivskij tip skladayetsya z troh pryamokutnikiv blizkih do kvadratu roztashovanih z zahodu na shid cerkvi v s Maniv v c Topilnici Starosambirskij rajon Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Kostrina Velikobereznyanskomu rajoni Cerkva svyatogo Mihajla Uzhok c Vishka c Suha Rozvitok cerkov cogo tipu piznishogo chasu proyavivsya u pomnozhenni yarusiv piramidalnogo nakrittya v visotu c Butlya Cerkva svyatogo Mikolaya c Krivka Cerkva Soboru Presvyatoyi Bogorodici Matkiv Piznishe piramidalne vkrittya zaminilosya vosmibichnim nakrittyam yake nasadzhuvalos na piramidalnu centralnu chastinu Gusna v Karpatah kolo Vinnici a piznishe na vsi tri chastini Mali Hutori Pilyava Busovisko Tejsariv Hotinec Utishkiv Podalshij rozvitok cerkovnoyi arhitekturi cerkov cogo tipu polyagav u zaokrugleni chotirikutnih zrubiv sho vidbuvalosya osoblivo pid vplivom baroko pochinayuchi z poch XVII st Taku formu shestikutnu prijnyav nasampered vivtar a piznishe i babnik Z kin XVII st na Pridnistryanshini vidomi cerkvi z troma zaokruglenimi chastinami Serednya chastina u viglyadi vosmikutnika i dvi bichni u viglyadi shestikutnika Pokrovskij sobor v Harkovi Na ostannij etap rozvitku ukrayinskoyi trohdilnoyi cerkvi mav vpliv stil rokoko Pid jogo vplivom vidovzhuvalisya formi cerkvi ta yiyi verhiv v visotu ta v dovzhinu z zahodu na shid A takozh usi tri zrubi pochali buduvati u viglyadi vosmikutnika s Konel na Kiyivshini Pochatok XVII st vidznachayetsya v nashij istoriyi rozkvitom kam yanogo budivnictva V pershij pol XVIII st zakinchuyetsya kam yane budivnictvo v ukrayinskomu stili Ostannimi zbudovanimi kam yanimi cerkvami buli Voznesenska cerkva u Frolivskomu monastiri na Podoli Blagovishenska v mistechku Barishivci na Poltavshini Katerinska cerkva v Chernigovi cerkva v Krupickomu monastiri v c Osich bilya Baturina tosho V 1800 car Pavlo I zaboroniv buduvati cerkvi ukrayinskogo stilyu Z cogo chasu rozvitok ukrayinskoyi cerkovnoyi arhitekturi buv pripinenij Zamist cerkov ukrayinskogo tipu z yavilisya cerkvi kazenno mikolayivskogo tipu Razom iz tim navit pri budivnictvi cerkov u yeparhialnomu stili vdavalosya nadavati novim hramam elementi tradicijnoyi narodnoyi ukrayinskoyi arhitekturi Yaskravimi prikladami mozhut sluguvati cerkva Ioana Bogoslova 1880 roku pobudovi u seli Rozkopanci Boguslavskogo rajonu Pokrovska cerkva 1905 11 roki pobudovi u seli Trebuhiv Brovarskogo rajonu i Georgiyivska cerkva 1910 14 rokiv pobudovi u seli Selishe Barishivskogo rajonu usi Kiyivskoyi oblasti Cerkva v Rogatini XII XIV Cerkva svyatogo Onufriya Posada Riboticka XIV XV Mikolayivska cerkva v Ulyuchi 1507 p Cerkva v Zaluzhzhi Fun Ivan Zbarazkij 1600 p Voznesenska cerkva Florivskogo monastirya Pokrovskij sobor v Harkovi 1689 Katerininska cerkva Chernigiv zvedena Ligozubami 1715 Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici v Rogatini Cerkva Pokrovi Kostrina 1645 Mikolayivska cerkva Uzhok Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Hotinec 1671 Zaporozka cerkva v Samari 1772 Cerkva Svyatogo Mikoli z sela Krivka Arhitektura derev yanoyi cerkvi Isnuye dva poglyadiyaki de na rozvitok ukrayinskoyi derev yanoyi cerkovnoyi arhitekturi Cerkva svyatogo Yura v Drogobichi z opasannyam Cerkva sv Mikolaya v Vinnici z opasannyam Mihajlivska cerkva lemkivska v Bilichna Ukrayinska arhitektura dosyagla svogo najbilshogo rozvitku v cerkovnij arhitekturi Vizantijski ta virmenski hrami pereneseni na ukrayinski zemli stali prototipami rozvitku arhitekturi ukrayinskoyi derev yanoyi cerkvi Najbilsh harakternoyu oznakoyu ukrayinskoyi derev yanoyi cerkvi ye yiyi trohzrubnist tridilnist u viglyadi troh pryamokutnikiv nablizhenih do kvadratu polozhenih po pryamij liniyi z troh zrubiv roztashovanih v ryad shirshimi storonami u napryamku z zahodu na shid Pri comu serednij zrub buv najbilshim ta najvishim Kozhnij zrub buv vikinchenij kupolom Takim chinom cerkvi v plani buli trichastinni ta triverhi Nemozhlivist z dereva zrobiti kruglu banyu jmovirno bulo prichinoyu togo sho na chotirikutnij zrub stavili menshij drugij zi zrizanimi kutami v viglyadi vosmikutnika i robili perekrittya U takij sposib ukrayinski cerkvi peretvoryuvalis v tri chi p yatiyarusni Dzvinicya v plani kvadratna bula takozh bagatoyarusnoyu ta stoyala okremo Na odvirkah dverej derev yanoyi cerkvi zaznachavsya rik pobudovi ta im ya togo hto nadav na cerkvu koshti ta chiyim starannyam vona bula zbudovana Miscevi vidminnostiGuculska cerkva Dokladnishe Guculska cerkva Model guculskoyi cerkvi Plan guculskoyi cerkvi Plan guculskoyi cerkvi Hrest na guculskij cerkvi Bukovinska cerkva Za svoyeyu konstrukciyeyu bukovinski cerkvi predstavlyayut hreshato kupolni dovgasti budivli baziliki Harakternoyu osoblivistyu takih cerkov ye pribudova z pivdnya ta pivnochi apsid zavdyaki chomu plan bukovinskih cerkov maye hrest z zaokruglenimi kincyami Takij plan trikonhovij buv odnakovij z deyakimi hramami romanskoyi dobi ta podilskimi cerkvami Bukovinski cerkvi buli pokriti vseredini ta zzovni freskami Harakternoyu osoblivistyu vnutrishnogo rozpisu bukovinskih cerkov buli rozpisi vsih chastin budivli Cya tradiciya bula zapozichena z hramiv rannogo serednovichchya Za ustanovlenim kanonom v kupoli cerkvi zobrazhavsya Hristos Spas v barabani kupola znahodilis apostoli na parusah chotiri yevangelista V vivtari rozpisi buli prisvyacheni ta tayinstvu Yevharistiyi Zagalnij harakter rozpisiv buv vizantijskim Ale poryad z vizantijskimi kompoziciyami takimi yak rozdavannya hliba ta vina apostolam deisus znamennya Bogorodici strashnij sud prazniki Sofiya Premudrist Bozha buli i kompoziciyi prijnyati v zahidnomu mistectvi yagnya z korogvami Svyata Veronika koronuvannya Bogorodici Bogomatir na troni z yangolami tosho Golovnim motivom rizbi ikonostasu bula vinogradna loza Vsihsvyatska cerkva mur v c Mala Buda Cherniveckoyi oblasti Cerkva Rizdva mur v c Shipinci Cherniveckoyi oblasti Mikolayivska cerkva v Putili Cherniveckoyi oblastiDiv takozhVizantijska arhitektura Derev yani hrami Ukrayini Spisok murovanih hramiv u stili ukrayinskogo barokoPosilannyaTribannist cerkvi Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1928 1000 ekz Velichna sakralnist Volini istoriya ta arhitektura monastirya u Zimnomu Katerina Kozlov Skilki mozhna Chomu v Ukrayini buduyut zastarili cerkvi BirdInFlight16 lipnya 2020DzherelaIstoriya ukrayinskoyi kulturi napisali Ivan Kripyakevich ta in pid zag red Ivana Kripyakevicha Lviv Vid I Tiktora 1937LiteraturaMikola Golubec Velika istoriya Ukrayini 1 26 veresnya 2013 u Wayback Machine Volodimir SIChINSKIJ UKRAYiNSKA ARHITEKTURA 2 21 travnya 2013 u Wayback Machine Sichinskij V Pamyatniki ukrayinskoyi arhitekturi vip 1 Filadelfiya 1952

Дата публікації:
Топ