Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лемківська школа народного церковного будівництва лемківська церква або лемківський тип архітектурний тип церков поширен

Лемківський храм

Лемківський храм

Лемківська школа народного церковного будівництва (лемківська церква або лемківський тип) — архітектурний тип церков, поширених на теренах у Карпатах, які населяли лемки. За визначеннями дослідників, лемківська церква — «сукупність історично усталених традиційних засобів архітектурного формування простору, конструктивних рішень в дереві, які виробились на основі світогляду, естетичних ідеалів на Лемківщині».

image
Церква св. Миколая у Бодруджалі 1658 року (Словаччина) — прототип храмів лемківського типу. Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО з 2008 р.
image
Церква св. Параскеви у Квятоні (Польща) — об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО з 2013 р.
image
[pl]
image
[pl]
image
Церква Покрова Пресвятої Богородиці (Ждиня)
image
Церква св. Покрова із села Канора, яка нагадує форми храму, вивезеного до Праги. Музей просто неба в Пирогові (Україна)
image
Михайлівська церква (1777) із села Шелестове (Закарпатський музей народної архітектури та побуту)

Загальна характеристика лемківських церков

Лемки будували виключно дерев'яні храми до кінця XVIII століття, тобто до часу появи нових будівельних матеріалів: цегли і каменю. В основі лемківської церкви «закладена асиметрична композиція з виразним спадом висот із заходу на схід, а не симетрична рівновага пропорцій поміж верхами бабинця і вівтаря». Головна відмінність лемківського типу від словацького і польського полягає у тому, що храми лемків мають ступінчасто-пірамідальну форму перекриття над центральним і східним зрубами. Чеський дослідник Ф. Заплетал, що ввів у науковий обіг термін «лемківська церква», 1926 року зазначив: «Лемківський тип характерний тим, що західна вежа висока та з розвиненими барочними банями, що звичайно є наслідком західних впливів… У лемківських церквах у перекритті зрубів панує виразний бойківський ступінчасто-пірамідальний тип.

Архітектурна структура традиційної лемківської церкви, що була започаткована на рубежі XVI і XVII століть, розділена на три частини: вівтар, нава і бабинець. Це відповідало уявленням про поділ Всесвіту на Божественні Небеса, світ людей, які прагнуть до Бога, і грішників. Зазвичай вівтар у лемківській церкві квадратної або восьмикутної, а нава — квадратної або прямокутної форми. Лемківські церкви ззовні перекриті ламаним дахом-наметом, вкриті ґонтом і часто увінчані, запозиченою з латинських костелів сиґнатуркою або невеликою бароковою банею зі шпилем.

Іншим поширеним запозиченням стало будівництво дзвіниці із заходу, над бабинцем, замість зведення окремої споруди. Ці вежі були з ренесансними або бароковими банями. Кожна вежа увінчана хрестом. Найвишуканіше прикрашені найдавніші лемківські храми. З кінця XVIII столітті й у пізніші часи оздоблення набагато скромніше.

ХІХ століття принесло ще більшу простоту в лемківську церковну архітектуру, що проявилось в оформленні даху й зникненні чіткого поділу між бабинцем і вівтарем. Протягом того періоду до Лемківщини стали проникати елементи австрійської архітектури, найтиповішим елементом якої була вежа прямокутної форми. Поступово стали будувати церкви з цегли.

Види лемківських церков

Лемківські церкви побутують по обох сторонах Карпат. Цей архітектурний стиль поширений від горішньої течії річки Сяну і Ляборця на півдні до горішньої течії Тополі і Попраду на заході. Р. Райнфус стверджував, що східні межі ареалу просунулись до с. Липівці, а після розібрання там церкви — до с. Балутанці у долині Яселки в Сяноцькому повіті. На південному боці Карпат цей тип просунувся до басейну річки Уж до с. Кострина і Сіль і середньої течії Латориці до с. Плоска і Обава в околицях Сваляви.

Первісний архітектурний стиль лемківських церков зазнав численні зміни, на який вплинули контакти лемків з іншими культурними традиціями. Попри це всі лемківські церкви чітко зберегли свої основні риси, які дозволяють відрізняти їх від інших архітектурних церковних типів карпатського регіону.

Можна виділити західний та східний типи. Західнолемківські церкви вирізняються наявністю вежі на західному боці й трьох шатер з куполами. Церква у плані — квадратний. Східнолемківські або ославські (від долини Ослави) церкви будували з окремою дзвіницею. Існує також більш детальний поділ на північно-західний, північно-східний, північний, південний і південно-східний типи.

  • Північно-західний тип:
— Класичний лемківський тип — тридільний план, закладений із трьох квадратів; нава ширша і вища за інші частини; вежа над бабинцем з похилими стінами; верхи вежі, нави, вівтаря завершуються банями з ліхтарями. Взірцями цього стилю є церкви св. Якова у Поворознику (1604), Покрова Пресвятої Богородиці в Овчарах (1653), св. Параскеви у Квятоні (1700) тощо.
— Північно-західний (пізній) тип — церква з видовженими навою, вівтарем й особливо бабинцем; нерегулярними проміжками заломів верхів; часто гранчастим вівтарем; захристієм, забудованим разом із церквою. До цього типу відносяться церкви св. Михайла у с. Красне (1760), [pl], св. Дмитра у с. Ставищі (1813) тощо.
  • Північний тип — церква з дво-, тридільним планом; гранчастим вівтарем, що має виступаючу захристію; з двоспадовим дахом замість заломаних верхів; домінантною вежею з похилими стінами, що оточена дерев'яними загатами, вишуканими дерев'яними сиґнатурками, які вінчають шатрові верхи бабинця, нави і вівтаря. Найкращими прикладами цього типу є церкви Покрова Богородиці у Ждині (1786), Різдва Богородиці у с. Нова Весь (1795), св.  Михайла у с. Лосє (1800), св.  Михайла у с. Ропиця Горна (Ропиця Руська) тощо.
  • Північно-східний тип безвежового і вежового варіантів з бароковим декоративним завершенням верхів.
— До вежового варіанту відносяться церкви Всіх Святих у с. Мошанець (1824), св. Онуфрія в с. Віслок Дольний.
— Представниками безвежового варіанту є церкви св. Михайла у с. Зубенсько (1789), Покрова Богородиці в с. Команча (1800–1803) тощо.
  • Південний тип — церква з дводільним планом; видовженою прямокутною навою з внутрішнім виділеним бабинцем; вежею стовпової конструкції, зведеною на зрубі бабинця. У цьому стилі збудовані церкви св. Миколая у с. Липовець (1703), св. Василя у с. Крайнє Чорне тощо.
  • Південно-східний тип вирізняється у Закарпатській Русі. Церкви мають дводільний план, вежу-дзвіницю над зрубом бабинця з прямими стінами, верхи із заломами, що завершані сиґнатурками. Найяскравішими взірцями цього стилю є церкви св. Михайла у с. Медведиці (з 1923 року — у Празі), св. Михайла у с. Глиненці (1770) тощо.

Лемківські церкви в Україні

За станом на початок ХХІ століття нараховується 69 лемківських церков. Переважна більшість розташована у Польщі та Словаччині. В Україні збереглось лише п'ять церков. У лемківському стилі зведені Михайлівський церква у Бистрому, присілку Сваляви (XVIII ст.), значно перебудований Михайлівський церква у Руській Кучаві на Закарпатті (XVIII ст.). Ще три сакральні споруди відновили у музеях просто неба: церкви Покрова Пресвятої Богородиці (1792) із села Канора Міжгірського району Закарпатської області в Національному музеї народної архітектури та побуту України, св. Володимира та Ольги із села Котань у Шевченківському гаю та Архангела Михаїла (1777) із села Шелестове Мукачівського району в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту в Ужгороді.

Світова спадщина ЮНЕСКО

2008 року церкви св. Миколая у Бодруджалі (1658), яка за деякими твердженнями, є прототипом храмів лемківського типу, та Архангела Михаїла в Ладомирові (1742) потрапили до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Словаччині.

2013 року ще кілька лемківських храмів, зокрема церкви св. Якова у Поворознику (1604), Покрова Пресвятої Богородиці в Овчарах (1653), св. Параскеви у Квятоні (1700), Архангела Михаїла в Брунарах (1616), Архангела Михаїла в Туринському (XVI-ХІХ ст.), разом з іншими дерев'яними церквами в Польщі та Україні також стали об'єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Див. також

Примітки

  1. Іван Красовський Лемківське народне будівництво [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  2. Тарас Я. М. Українська сакральна дерев'яна архітектура —Львів, 2006 — С. 235-238.
  3. Тарас Я. М. Лемківська школа народного храмового будівництва // Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 65-річчю депортації українців з території Польщі на Східну Україну. — Луганськ, 2010. — С. 37-47
  4. . Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 25 червня 2013.
  5. . Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 28 червня 2013.
  6. . Архів оригіналу за 28 червня 2013. Процитовано 28 червня 2013.
  7. . Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 28 червня 2013.
  8. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 червня 2013.

Джерела

  • Тарас Я. М. Українська сакральна дерев'яна архітектура —Львів, 2006.
  • Драган М. Українські деревляні церкви. — Львів, 1937. — Ч. 1, 2.
  • Логвин Г. Украинские Карпаты. — М., 1973.
  • Поп Й., Поп Д. В горах й долинах Закарпатья. — М., 1971.
  • Кавачовичова-Пушкарьова Б., Пушкар І. Дерев'яні церкви східного обряду на Словаччині // Науковий збірник Музею української культури в Свиднику. — Пряшів, 1971. — Т. 5.
  • Brykowski R. Lemkowska drewniana architektura cerkiewna w Polsce, na Słowacji i Rusi Zakarpackiej, Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk, 1986
  • Кармазин-Каковський Всеволод. Мистецька цінність лемківської церкви // Пам'ятки України. — 1997. — № 2 [ 14 березня 2012 у Wayback Machine.]
  • Закарпаття: Михайлівська церква у Бистрому — шедевр дерев'яної архітектури лемків. [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.]
  • Лемків край // Тиждень. — 2010. — 26.03. [ 12 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  • 8 найцінніших дерев'яних церков України. — 2009. — 2 жовтня. [ 1 серпня 2013 у Wayback Machine.]
  • Красовський Іван. Лемківське народне будівництво [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Лемківський храм у Бистрому (Свалява) [ 29 червня 2013 у Wayback Machine.]
  • Лемківський храм у Руській Кучаві (Закарпаття) [ 28 червня 2013 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lemkivska shkola narodnogo cerkovnogo budivnictva lemkivska cerkva abo lemkivskij tip arhitekturnij tip cerkov poshirenih na terenah u Karpatah yaki naselyali lemki Za viznachennyami doslidnikiv lemkivska cerkva sukupnist istorichno ustalenih tradicijnih zasobiv arhitekturnogo formuvannya prostoru konstruktivnih rishen v derevi yaki virobilis na osnovi svitoglyadu estetichnih idealiv na Lemkivshini Cerkva sv Mikolaya u Bodrudzhali 1658 roku Slovachchina prototip hramiv lemkivskogo tipu Ob yekt Svitovoyi spadshini YuNESKO z 2008 r Cerkva sv Paraskevi u Kvyatoni Polsha ob yekt Svitovoyi spadshini YuNESKO z 2013 r pl pl Cerkva Pokrova Presvyatoyi Bogorodici Zhdinya Cerkva sv Pokrova iz sela Kanora yaka nagaduye formi hramu vivezenogo do Pragi Muzej prosto neba v Pirogovi Ukrayina Mihajlivska cerkva 1777 iz sela Shelestove Zakarpatskij muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu Zagalna harakteristika lemkivskih cerkovLemki buduvali viklyuchno derev yani hrami do kincya XVIII stolittya tobto do chasu poyavi novih budivelnih materialiv cegli i kamenyu V osnovi lemkivskoyi cerkvi zakladena asimetrichna kompoziciya z viraznim spadom visot iz zahodu na shid a ne simetrichna rivnovaga proporcij pomizh verhami babincya i vivtarya Golovna vidminnist lemkivskogo tipu vid slovackogo i polskogo polyagaye u tomu sho hrami lemkiv mayut stupinchasto piramidalnu formu perekrittya nad centralnim i shidnim zrubami Cheskij doslidnik F Zapletal sho vviv u naukovij obig termin lemkivska cerkva 1926 roku zaznachiv Lemkivskij tip harakternij tim sho zahidna vezha visoka ta z rozvinenimi barochnimi banyami sho zvichajno ye naslidkom zahidnih vpliviv U lemkivskih cerkvah u perekritti zrubiv panuye viraznij bojkivskij stupinchasto piramidalnij tip Arhitekturna struktura tradicijnoyi lemkivskoyi cerkvi sho bula zapochatkovana na rubezhi XVI i XVII stolit rozdilena na tri chastini vivtar nava i babinec Ce vidpovidalo uyavlennyam pro podil Vsesvitu na Bozhestvenni Nebesa svit lyudej yaki pragnut do Boga i grishnikiv Zazvichaj vivtar u lemkivskij cerkvi kvadratnoyi abo vosmikutnoyi a nava kvadratnoyi abo pryamokutnoyi formi Lemkivski cerkvi zzovni perekriti lamanim dahom nametom vkriti gontom i chasto uvinchani zapozichenoyu z latinskih kosteliv signaturkoyu abo nevelikoyu barokovoyu baneyu zi shpilem Inshim poshirenim zapozichennyam stalo budivnictvo dzvinici iz zahodu nad babincem zamist zvedennya okremoyi sporudi Ci vezhi buli z renesansnimi abo barokovimi banyami Kozhna vezha uvinchana hrestom Najvishukanishe prikrasheni najdavnishi lemkivski hrami Z kincya XVIII stolitti j u piznishi chasi ozdoblennya nabagato skromnishe HIH stolittya prineslo she bilshu prostotu v lemkivsku cerkovnu arhitekturu sho proyavilos v oformlenni dahu j zniknenni chitkogo podilu mizh babincem i vivtarem Protyagom togo periodu do Lemkivshini stali pronikati elementi avstrijskoyi arhitekturi najtipovishim elementom yakoyi bula vezha pryamokutnoyi formi Postupovo stali buduvati cerkvi z cegli Vidi lemkivskih cerkovLemkivski cerkvi pobutuyut po oboh storonah Karpat Cej arhitekturnij stil poshirenij vid gorishnoyi techiyi richki Syanu i Lyaborcya na pivdni do gorishnoyi techiyi Topoli i Popradu na zahodi R Rajnfus stverdzhuvav sho shidni mezhi arealu prosunulis do s Lipivci a pislya rozibrannya tam cerkvi do s Balutanci u dolini Yaselki v Syanockomu poviti Na pivdennomu boci Karpat cej tip prosunuvsya do basejnu richki Uzh do s Kostrina i Sil i serednoyi techiyi Latorici do s Ploska i Obava v okolicyah Svalyavi Pervisnij arhitekturnij stil lemkivskih cerkov zaznav chislenni zmini na yakij vplinuli kontakti lemkiv z inshimi kulturnimi tradiciyami Popri ce vsi lemkivski cerkvi chitko zberegli svoyi osnovni risi yaki dozvolyayut vidriznyati yih vid inshih arhitekturnih cerkovnih tipiv karpatskogo regionu Mozhna vidiliti zahidnij ta shidnij tipi Zahidnolemkivski cerkvi viriznyayutsya nayavnistyu vezhi na zahidnomu boci j troh shater z kupolami Cerkva u plani kvadratnij Shidnolemkivski abo oslavski vid dolini Oslavi cerkvi buduvali z okremoyu dzviniceyu Isnuye takozh bilsh detalnij podil na pivnichno zahidnij pivnichno shidnij pivnichnij pivdennij i pivdenno shidnij tipi Pivnichno zahidnij tip Klasichnij lemkivskij tip tridilnij plan zakladenij iz troh kvadrativ nava shirsha i visha za inshi chastini vezha nad babincem z pohilimi stinami verhi vezhi navi vivtarya zavershuyutsya banyami z lihtaryami Vzircyami cogo stilyu ye cerkvi sv Yakova u Povorozniku 1604 Pokrova Presvyatoyi Bogorodici v Ovcharah 1653 sv Paraskevi u Kvyatoni 1700 tosho Pivnichno zahidnij piznij tip cerkva z vidovzhenimi navoyu vivtarem j osoblivo babincem neregulyarnimi promizhkami zalomiv verhiv chasto granchastim vivtarem zahristiyem zabudovanim razom iz cerkvoyu Do cogo tipu vidnosyatsya cerkvi sv Mihajla u s Krasne 1760 pl sv Dmitra u s Stavishi 1813 tosho Pivnichnij tip cerkva z dvo tridilnim planom granchastim vivtarem sho maye vistupayuchu zahristiyu z dvospadovim dahom zamist zalomanih verhiv dominantnoyu vezheyu z pohilimi stinami sho otochena derev yanimi zagatami vishukanimi derev yanimi signaturkami yaki vinchayut shatrovi verhi babincya navi i vivtarya Najkrashimi prikladami cogo tipu ye cerkvi Pokrova Bogorodici u Zhdini 1786 Rizdva Bogorodici u s Nova Ves 1795 sv Mihajla u s Losye 1800 sv Mihajla u s Ropicya Gorna Ropicya Ruska tosho Pivnichno shidnij tip bezvezhovogo i vezhovogo variantiv z barokovim dekorativnim zavershennyam verhiv Do vezhovogo variantu vidnosyatsya cerkvi Vsih Svyatih u s Moshanec 1824 sv Onufriya v s Vislok Dolnij Predstavnikami bezvezhovogo variantu ye cerkvi sv Mihajla u s Zubensko 1789 Pokrova Bogorodici v s Komancha 1800 1803 tosho Pivdennij tip cerkva z dvodilnim planom vidovzhenoyu pryamokutnoyu navoyu z vnutrishnim vidilenim babincem vezheyu stovpovoyi konstrukciyi zvedenoyu na zrubi babincya U comu stili zbudovani cerkvi sv Mikolaya u s Lipovec 1703 sv Vasilya u s Krajnye Chorne tosho Pivdenno shidnij tip viriznyayetsya u Zakarpatskij Rusi Cerkvi mayut dvodilnij plan vezhu dzvinicyu nad zrubom babincya z pryamimi stinami verhi iz zalomami sho zavershani signaturkami Najyaskravishimi vzircyami cogo stilyu ye cerkvi sv Mihajla u s Medvedici z 1923 roku u Prazi sv Mihajla u s Glinenci 1770 tosho Lemkivski cerkvi v UkrayiniZa stanom na pochatok HHI stolittya narahovuyetsya 69 lemkivskih cerkov Perevazhna bilshist roztashovana u Polshi ta Slovachchini V Ukrayini zbereglos lishe p yat cerkov U lemkivskomu stili zvedeni Mihajlivskij cerkva u Bistromu prisilku Svalyavi XVIII st znachno perebudovanij Mihajlivskij cerkva u Ruskij Kuchavi na Zakarpatti XVIII st She tri sakralni sporudi vidnovili u muzeyah prosto neba cerkvi Pokrova Presvyatoyi Bogorodici 1792 iz sela Kanora Mizhgirskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti v Nacionalnomu muzeyi narodnoyi arhitekturi ta pobutu Ukrayini sv Volodimira ta Olgi iz sela Kotan u Shevchenkivskomu gayu ta Arhangela Mihayila 1777 iz sela Shelestove Mukachivskogo rajonu v Zakarpatskomu muzeyi narodnoyi arhitekturi ta pobutu v Uzhgorodi Svitova spadshina YuNESKO2008 roku cerkvi sv Mikolaya u Bodrudzhali 1658 yaka za deyakimi tverdzhennyami ye prototipom hramiv lemkivskogo tipu ta Arhangela Mihayila v Ladomirovi 1742 potrapili do spisku ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Slovachchini 2013 roku she kilka lemkivskih hramiv zokrema cerkvi sv Yakova u Povorozniku 1604 Pokrova Presvyatoyi Bogorodici v Ovcharah 1653 sv Paraskevi u Kvyatoni 1700 Arhangela Mihayila v Brunarah 1616 Arhangela Mihayila v Turinskomu XVI HIH st razom z inshimi derev yanimi cerkvami v Polshi ta Ukrayini takozh stali ob yektami Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Div takozhSpisok lemkivskih hramiv Derev yani hrami UkrayiniPrimitkiIvan Krasovskij Lemkivske narodne budivnictvo 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Taras Ya M Ukrayinska sakralna derev yana arhitektura Lviv 2006 S 235 238 Taras Ya M Lemkivska shkola narodnogo hramovogo budivnictva Zbirnik materialiv Vseukrayinskoyi naukovoyi konferenciyi prisvyachenoyi 65 richchyu deportaciyi ukrayinciv z teritoriyi Polshi na Shidnu Ukrayinu Lugansk 2010 S 37 47 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2012 Procitovano 25 chervnya 2013 Arhiv originalu za 29 chervnya 2013 Procitovano 28 chervnya 2013 Arhiv originalu za 28 chervnya 2013 Procitovano 28 chervnya 2013 Arhiv originalu za 1 serpnya 2013 Procitovano 28 chervnya 2013 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 28 chervnya 2013 DzherelaTaras Ya M Ukrayinska sakralna derev yana arhitektura Lviv 2006 Dragan M Ukrayinski derevlyani cerkvi Lviv 1937 Ch 1 2 Logvin G Ukrainskie Karpaty M 1973 Pop J Pop D V gorah j dolinah Zakarpatya M 1971 Kavachovichova Pushkarova B Pushkar I Derev yani cerkvi shidnogo obryadu na Slovachchini Naukovij zbirnik Muzeyu ukrayinskoyi kulturi v Svidniku Pryashiv 1971 T 5 Brykowski R Lemkowska drewniana architektura cerkiewna w Polsce na Slowacji i Rusi Zakarpackiej Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk 1986 Karmazin Kakovskij Vsevolod Mistecka cinnist lemkivskoyi cerkvi Pam yatki Ukrayini 1997 2 14 bereznya 2012 u Wayback Machine Zakarpattya Mihajlivska cerkva u Bistromu shedevr derev yanoyi arhitekturi lemkiv 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Lemkiv kraj Tizhden 2010 26 03 12 grudnya 2011 u Wayback Machine 8 najcinnishih derev yanih cerkov Ukrayini 2009 2 zhovtnya 1 serpnya 2013 u Wayback Machine Krasovskij Ivan Lemkivske narodne budivnictvo 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Lemkivskij hram u Bistromu Svalyava 29 chervnya 2013 u Wayback Machine Lemkivskij hram u Ruskij Kuchavi Zakarpattya 28 chervnya 2013 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ