Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Церква Святого Миколи — пам'ятка народної бойківської архітектури у Львові, пам'ятка національного значення. Знаходиться на вулиці Чернеча гора, 1, на території скансена «Музей народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького».
| Церква святого Миколая (Шевченківський Гай) | |
|---|---|
 Вигляд на головний фасад | |
| 49°50′41″ пн. ш. 24°03′59″ сх. д. / 49.84483333002777528° пн. ш. 24.06638889002777759° сх. д.Координати: 49°50′41″ пн. ш. 24°03′59″ сх. д. / 49.84483333002777528° пн. ш. 24.06638889002777759° сх. д. | |
| Тип споруди | d |
| Розташування |  Україна, Кривка |
| Будівельна система | деревина |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
  Церква святого Миколая (Шевченківський Гай) (Україна) | |
 Церква святого Миколая у Вікісховищі | |
Історія
Була збудована в 1761, за іншими даними в 1763, за іншими — 1795 році народними майстрами в селі Кривка. У 1914 році в ході військових дій між австро-угорською та російською арміями була пошкоджена снарядом, зокрема, зруйнований верх галереї над бабинцем.
 | Під час Першої світової війни село Кривка опинилося на шляху російських військ через Верецький перевал на Закарпаття, тому кілька днів у селі велися жорстокі бої у вересні 1914 року. Людей виселили до табору Гминди. Село було зовсім спалене і знищене, як жодне в повіті, залишилась тільки церква... |  |
| | Складно сказати, яка б доля чекала цей шедевр дерев’яного зодчества, яким є невеличка бойківська церква зі села Кривка, що на Турківщині та яка сьогодні є окрасою Музею народної архітектури та побуту у Львові, якби не те, що на той час парохом у цьому селі був о. Маркелій Куновський. Згідно з одними джерелами, ця церква, посвячена отцю Миколаю, була збудована 1761 року, а, згідно з іншими - 1763-го. Вона довго задовольняла потреби мешканців села, кількість яких ніколи не перевищувала 400 осіб, а в 1920-х роках зросла майже вдвоє, а тому громада села вирішила розібрати стару церкву і на її місці поставити нову. (...) Стару церкву очікувала доля багатьох дерев’яних церков: її або могли продати в якесь інше бідніше село, або просто використати дерево на опалення. (...) Під час дискусії з громадою щодо майбутнього старої церкви отець Маркелій Куновський звернувся до відомого мистецтвознавця Михайла Драгана, який попросив допомоги Митрополита Андрея Шептицького і переконав його, що варто викупити в села цю церкву і перевезти її до Львова. Під керівництвом М. Драгана стару церкву розібрали й перевезли до Львова, у теперішній Шевченківський гай, започаткувавши у такий спосіб Музей народної архітектури й побуту просто неба. Церкву перевезли возами з Кривки і змонтували на новому місці 1930 року. | |
В 1930 році церкву під наглядом та керівництвом М. Драгана було розібрано, перевезено й зібрано у Львові як головний храм Лаври св. Йоана Хрестителя Студійського Уставу, яку митрополит заснував у 1927 році.
На новому місці її поставили майстри Тома Джурин та Прокіп Демків з села Цінева. Відновили втрачені елементи, замінили ґонту, стіни храму зсередини обшили кедровими дошками.
У 1930 році вона стала церквою Премудрости Божої студитської Лаври.
Навесні 1931 року церковне подвір'я обвели огорожею, збудували дерев'яні ворота і невеличку хвіртку. Того ж року церква освячена. Оригінальний іконостас зберегли і поставили до нової церкви в Кривці, тому до церкви Премудрости Божої справили іконостас зі старої церкви села Воля-Жовтанецька, що на Львівщині. В серпні 1937 році споруда була підпалена невідомим за допомогою бензини, однак через швидкі дії жителів монастиря, храм вдалось врятувати.
В 1966 році у Львові створено Музей народної архітектури і побуту, а церква святого Миколая стала його першим експонатом.
Навесні 1990 року її передано під опіку монахам Свято-Іванівської Лаври монахів студійського уставу.
7 липня 2013 року провели урочисте святкування з нагоди 250-ліття від будівництва церкви. Загальна довжина будівлі дорівнює загальній висоті. Над бабинцем влаштована арочна галерея. Іконостас датований кінцем XVII початком XVIII ст. Сьогодні церква, шедевр бойківського стилю - символ музею (під № 16) постійно чинна, в користуванні громади УГКЦ.
Архітектура
Двір церкви оточений дерев'яною огорожею з різьбленою брамою. Церква святого Миколая, в плані, складається з трьох частин, має квадратні зруби нефа, апсиди й бабинець. Загальна довжина будівлі дорівнює загальній висоті. Над бабинцем влаштована арочна галерея. Іконостас датований кінцем XVII початком XVIII ст.
Світлини
-
![image]()
Панорамний вигляд -
![image]()
Загальний вигляд -
![image]()
Дерев'яні куполи -
![image]()
Меморіальна таблиця на честь 250-ліття храму -
![image]()
Пам'ятник біля церкви на честь заснування А. Шептицьким Свято-Іванівської Лаври -
![image]()
Вигляд з пішохідної доріжки
Див. також
Примітки
- Дерев'яні церкви західної України. Кривка (відвідано 02.09.2016)
- Гайда Ю. І., Шуптар В.А. Турківщина: історія населених пунктів. – Ужгород: Патент, 2002 – С 304. —
- Роман Горак. Канікули 1888 року (Листи Антона Березинського до Івана Франка). — Науковий вісник музею Івана Франка у Львові. Випуск 20. — Львів: Апріорі, 2016. — С. 438 — 439. —
- Дерев'яні церкви західної України. Львів, Шевченківський гай. Церква Божої Премудрості 1931 (Св. Миколи 1795) (відвідано 02.09.2016)
- Хто підпалив бойківську церкву? Українські вісти 25 серпня 1937 р. -С.3
Джерела
- Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львова. Львів: Каменяр, 1987. С. 10.
- Драган М. Українські деревляні церкви: Генеза і розвій форм// Збірки Національного музею у Львові. — Львів, 1937. — Ч.2. — XVI + 136 с.
- Пам'ятники містобудування і архітектури Української РСР. Київ: Будівельник, 1983–1986. Том 3, с. 84-85. → електронне посилання на ua.vlasenko.net
- Гайда Ю. І., Шуптар В.А. Турківщина: історія населених пунктів. – Ужгород: Патент, 2002 – С 304. —
- Роман Горак. Канікули 1888 року (Листи Антона Березинського до Івана Франка). — Науковий вісник музею Івана Франка у Львові. Випуск 20. — Львів: Апріорі, 2016. — С. 438 — 439. —
Посилання
- Дерев'яні церкви західної України. Львів, Шевченківський гай. Церква Божої Премудрості 1931 (Св. Миколи 1795) (відвідано 02.09.2016)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Svyatogo Mikoli pam yatka narodnoyi bojkivskoyi arhitekturi u Lvovi pam yatka nacionalnogo znachennya Znahoditsya na vulici Chernecha gora 1 na teritoriyi skansena Muzej narodnoyi arhitekturi i pobutu imeni Klimentiya Sheptickogo Cerkva svyatogo Mikolaya Shevchenkivskij Gaj Viglyad na golovnij fasad49 50 41 pn sh 24 03 59 sh d 49 84483333002777528 pn sh 24 06638889002777759 sh d 49 84483333002777528 24 06638889002777759 Koordinati 49 50 41 pn sh 24 03 59 sh d 49 84483333002777528 pn sh 24 06638889002777759 sh d 49 84483333002777528 24 06638889002777759Tip sporudidRoztashuvannya Ukrayina KrivkaBudivelna sistemaderevinaStanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniCerkva svyatogo Mikolaya Shevchenkivskij Gaj Ukrayina Cerkva svyatogo Mikolaya u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva svyatogo Mikolaya Krayevid na cerkvuArhitekturnij planIstoriyaBula zbudovana v 1761 za inshimi danimi v 1763 za inshimi 1795 roci narodnimi majstrami v seli Krivka U 1914 roci v hodi vijskovih dij mizh avstro ugorskoyu ta rosijskoyu armiyami bula poshkodzhena snaryadom zokrema zrujnovanij verh galereyi nad babincem Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni selo Krivka opinilosya na shlyahu rosijskih vijsk cherez Vereckij pereval na Zakarpattya tomu kilka dniv u seli velisya zhorstoki boyi u veresni 1914 roku Lyudej viselili do taboru Gmindi Selo bulo zovsim spalene i znishene yak zhodne v poviti zalishilas tilki cerkva Skladno skazati yaka b dolya chekala cej shedevr derev yanogo zodchestva yakim ye nevelichka bojkivska cerkva zi sela Krivka sho na Turkivshini ta yaka sogodni ye okrasoyu Muzeyu narodnoyi arhitekturi ta pobutu u Lvovi yakbi ne te sho na toj chas parohom u comu seli buv o Markelij Kunovskij Zgidno z odnimi dzherelami cya cerkva posvyachena otcyu Mikolayu bula zbudovana 1761 roku a zgidno z inshimi 1763 go Vona dovgo zadovolnyala potrebi meshkanciv sela kilkist yakih nikoli ne perevishuvala 400 osib a v 1920 h rokah zrosla majzhe vdvoye a tomu gromada sela virishila rozibrati staru cerkvu i na yiyi misci postaviti novu Staru cerkvu ochikuvala dolya bagatoh derev yanih cerkov yiyi abo mogli prodati v yakes inshe bidnishe selo abo prosto vikoristati derevo na opalennya Pid chas diskusiyi z gromadoyu shodo majbutnogo staroyi cerkvi otec Markelij Kunovskij zvernuvsya do vidomogo mistectvoznavcya Mihajla Dragana yakij poprosiv dopomogi Mitropolita Andreya Sheptickogo i perekonav jogo sho varto vikupiti v sela cyu cerkvu i perevezti yiyi do Lvova Pid kerivnictvom M Dragana staru cerkvu rozibrali j perevezli do Lvova u teperishnij Shevchenkivskij gaj zapochatkuvavshi u takij sposib Muzej narodnoyi arhitekturi j pobutu prosto neba Cerkvu perevezli vozami z Krivki i zmontuvali na novomu misci 1930 roku V 1930 roci cerkvu pid naglyadom ta kerivnictvom M Dragana bulo rozibrano perevezeno j zibrano u Lvovi yak golovnij hram Lavri sv Joana Hrestitelya Studijskogo Ustavu yaku mitropolit zasnuvav u 1927 roci Na novomu misci yiyi postavili majstri Toma Dzhurin ta Prokip Demkiv z sela Cineva Vidnovili vtracheni elementi zaminili gontu stini hramu zseredini obshili kedrovimi doshkami U 1930 roci vona stala cerkvoyu Premudrosti Bozhoyi studitskoyi Lavri Navesni 1931 roku cerkovne podvir ya obveli ogorozheyu zbuduvali derev yani vorota i nevelichku hvirtku Togo zh roku cerkva osvyachena Originalnij ikonostas zberegli i postavili do novoyi cerkvi v Krivci tomu do cerkvi Premudrosti Bozhoyi spravili ikonostas zi staroyi cerkvi sela Volya Zhovtanecka sho na Lvivshini V serpni 1937 roci sporuda bula pidpalena nevidomim za dopomogoyu benzini odnak cherez shvidki diyi zhiteliv monastirya hram vdalos vryatuvati V 1966 roci u Lvovi stvoreno Muzej narodnoyi arhitekturi i pobutu a cerkva svyatogo Mikolaya stala jogo pershim eksponatom Navesni 1990 roku yiyi peredano pid opiku monaham Svyato Ivanivskoyi Lavri monahiv studijskogo ustavu 7 lipnya 2013 roku proveli urochiste svyatkuvannya z nagodi 250 littya vid budivnictva cerkvi Zagalna dovzhina budivli dorivnyuye zagalnij visoti Nad babincem vlashtovana arochna galereya Ikonostas datovanij kincem XVII pochatkom XVIII st Sogodni cerkva shedevr bojkivskogo stilyu simvol muzeyu pid 16 postijno chinna v koristuvanni gromadi UGKC ArhitekturaDvir cerkvi otochenij derev yanoyu ogorozheyu z rizblenoyu bramoyu Cerkva svyatogo Mikolaya v plani skladayetsya z troh chastin maye kvadratni zrubi nefa apsidi j babinec Zagalna dovzhina budivli dorivnyuye zagalnij visoti Nad babincem vlashtovana arochna galereya Ikonostas datovanij kincem XVII pochatkom XVIII st SvitliniPanoramnij viglyad Zagalnij viglyad Derev yani kupoli Memorialna tablicya na chest 250 littya hramu Pam yatnik bilya cerkvi na chest zasnuvannya A Sheptickim Svyato Ivanivskoyi Lavri Viglyad z pishohidnoyi dorizhkiDiv takozhselo Krivka Shevchenkivskij gaj Derev yani hrami UkrayiniPrimitkiDerev yani cerkvi zahidnoyi Ukrayini Krivka vidvidano 02 09 2016 Gajda Yu I Shuptar V A Turkivshina istoriya naselenih punktiv Uzhgorod Patent 2002 S 304 ISBN 966 7725 52 9 Roman Gorak Kanikuli 1888 roku Listi Antona Berezinskogo do Ivana Franka Naukovij visnik muzeyu Ivana Franka u Lvovi Vipusk 20 Lviv Apriori 2016 S 438 439 ISBN 978 617 629 341 5 Derev yani cerkvi zahidnoyi Ukrayini Lviv Shevchenkivskij gaj Cerkva Bozhoyi Premudrosti 1931 Sv Mikoli 1795 vidvidano 02 09 2016 Hto pidpaliv bojkivsku cerkvu Ukrayinski visti 25 serpnya 1937 r S 3DzherelaVujcik V S Lipka R M Zustrich zi Lvova Lviv Kamenyar 1987 S 10 Dragan M Ukrayinski derevlyani cerkvi Geneza i rozvij form Zbirki Nacionalnogo muzeyu u Lvovi Lviv 1937 Ch 2 XVI 136 s Pam yatniki mistobuduvannya i arhitekturi Ukrayinskoyi RSR Kiyiv Budivelnik 1983 1986 Tom 3 s 84 85 elektronne posilannya na ua vlasenko net Gajda Yu I Shuptar V A Turkivshina istoriya naselenih punktiv Uzhgorod Patent 2002 S 304 ISBN 966 7725 52 9 Roman Gorak Kanikuli 1888 roku Listi Antona Berezinskogo do Ivana Franka Naukovij visnik muzeyu Ivana Franka u Lvovi Vipusk 20 Lviv Apriori 2016 S 438 439 ISBN 978 617 629 341 5PosilannyaDerev yani cerkvi zahidnoyi Ukrayini Lviv Shevchenkivskij gaj Cerkva Bozhoyi Premudrosti 1931 Sv Mikoli 1795 vidvidano 02 09 2016