У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Суха Суха село в Довжанській сільській громаді Хустського району За

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Суха.

Суха́ — село в Довжанській сільській громаді Хустського району Закарпатської області.

село Суха
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Хустський район
Громада	Довжанська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA21120070080038523
Облікова картка	село Суха
Основні дані
Населення	1906
Площа	2,000 км²
Густота населення	950 осіб/км²
Поштовий індекс	90153
Телефонний код	+380 3144
Географічні дані
Географічні координати	48°25′45″ пн. ш. 23°17′59″ сх. д. / 48.42917° пн. ш. 23.29972° сх. д. / 48.42917; 23.29972Координати: 48°25′45″ пн. ш. 23°17′59″ сх. д. / 48.42917° пн. ш. 23.29972° сх. д. / 48.42917; 23.29972
Середня висота над рівнем моря	501 м
Водойми	потік Красний (притока Броньки)
Найближча залізнична станція	Бронька


Місцева влада
Адреса ради	90152, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Бронька, 152
Карта
Суха
Суха
Мапа

Перші згадки з'являються у 18 столітті, як Szuhapatka, Szukna, Szucha, Sucha-Bronka.

Базилічна, мурована з каміння церква Покрови Пресвятої Богородиці 1895 року - перша в селі. Як розповідає місцевий священик о. Василь Цупер, церкву почали будувати в 1885 р. і вивели стіни до вікон, після чого спорудження на 5 років припинилося. Коли взялися до закінчення стін, то спочатку довелося на 1 м розібрати понищені негодою мури. Настала ще одна 5-річна перерва, а церкву добудували аж тоді, коли граф спрямував на будівництво частину податків з навколишніх сіл.

Твердять, що добудували церкву італійські майстри, а майстри з Довгого вкрили дахи шинґлами, що дало поштовх до заміни в селі солом'яних стріх ґонтовими. Хрест на дзвіниці церкви посвятив о. Андрій Дем'янович 20 липня 1902 р. (цю дату написано над входом) і відтоді почалися богослужіння.

Дзвони відлито в Ужгороді в 1926 р. Іконостас встановили в 1938 р. Тоді ж розмальовано стіни.

Гарну дерев'яну люстру зробив Ю. І. Пецко 14.10.1955. Кам'яний хрест з рельєфним різьбленням поставив біля церкви Іван Панюта в 1919 р. Вдруге розмальовано стіни в 1973 p., а втретє — в 1993 р. художниками І. Андрішком та П. Захарчуком.

- У церкві с. Суха зберігається ікона «Розп'яття» з підписом: «РБ АХОИ Иоан маляр вышенскій» 1678 р.)

- У церкві с. Суха зберігається уламок іконостаса з підписом: «…Иваном маляром с Перемишля щирецьким»

Поруч — Залишки Бронецького замку — найменш відомий серед усіх замків Закарпаття. Перша згадка про фортецю стосується 1273 р., в грамоті угорського короля Ласла IV, сказано, що замок був відібраний у ворогів його батька Іштвана V. Останні письмові відомості, які знайдені на сучасному етапі про Бронецький замок, це згадка у грамоті останнього Арпадовича — угорського короля Ендре ІІІ.

Музей історії села «Сухівська світлиця», який створено в 2012 році.

На схід від села розташований Річанський зоологічний заказник.

- Заказник місцевого значення «Ріка», іхтіологічний.

У Суха є урочище Ріка, де розводять річкову форель.

Селом тече струмок Красний.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1879 осіб, з яких 928 чоловіків та 951 жінка.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1906 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,21 %
російська	0,79 %

Уродженці

Дмитро Кремінь — український поет, публіцист, есеїст, перекладач, лауреат Шевченківської премії, батько Кремінь Тарас Дмитрович.

Примітки

. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання

Село Суха на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Погода в селі Суха

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[населення_1989-1] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001-2] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001_мова-3] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.