Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дмитро́ Володи́мирович Антоно́вич (псевдоніми Войнаровський, Муха, Шельменко, Подорожній; (2 [14] листопада 1877, Київ — 12 жовтня 1945, Прага) — український історик мистецтва й театру, політичний діяч, син Володимира Антоновича; один із засновників Революційної української партії, редактор численних українських часописів; член Української Центральної Ради, член Всеросійських установчих Зборів, морський міністр, міністр мистецтва, голова дипломатичної місії в Римі (1919), один з організаторів, ректор Українського вільного університету у Відні та Празі; голова Українського історико-філологічного товариства у Празі. Один із засновників Музею визвольної боротьби України у Празі.
| Антонович Дмитро Володимирович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 2 (14) листопада 1877 Київ, Російська імперія |
| Помер | 12 жовтня 1945 (67 років) Прага, Чехословаччина |
| Країна |  Російська імперія |
| Національність | українець |
| Діяльність | мистецтвознавець, історик, дипломат, політик |
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Заклад | Український вільний університет |
| Посада | Член Всеросійської ради[d] і ректор Українського вільного університету |
| Партія | РУП |
| Батько | Антонович Володимир Боніфатійович |
| Мати | Антонович-Мельник Катерина Миколаївна |
| У шлюбі з | Антонович Катерина Михайлівна |
| Діти | Антонович-Рудницька Марина Дмитрівна, Антонович Михайло Дмитрович і Антонович Марко Дмитрович |
| Автограф |  |
| |
Життєпис
Навчався у 4-й київській гімназії, Київському (з 1895) і Харківському університетах. У 4-й київській гімназії прилучається до громадської роботи, вступивши 1893 року в український гурток, організований Іваном Руденком. Тоді почалася і артистична діяльність: протягом 1894–1896 Антонович керував аматорським театром у с. Сидорівка Канівського повіту.
29 січня (11 лютого)1900 року Антонович разом з Михайлом Русовим, Левком Мацієвичем, Опанасом Андрієвським, Олександром Коваленком заснували у Харкові Революційну українську партію. У 1902–1903 роках редагував у Чернівцях газету «Гасло», а в 1905 році — у Харкові газету «Воля». Продовжує громадську роботу у видавничому гуртку (пізніше видавництво «Вік»), який очолював Олександр Лотоцький.
Із 1912 року Антонович викладав історію мистецтва у . Належав до Української соціал-демократичної робітничої партії. 1913 року Антонович з кількома товаришами засновує у Києві соціал-демократичний журнал «Дзвін», редактор перших трьох номерів. Під час Першої світової війни навколо Антоновича гуртується частина рупівців («пораженці» та «самостійники»), які не підтримували «оборонської» позиції одного з лідерів партії Симона Петлюри. Ця група підтримувала постійний зв'язок із Союзом визволення України, з центром у Відні. Із забороною українських видань Антонович змушений вступити на службу до Всеросійського союзу міст.
У 1917 році — один із засновників Української академії мистецтв.
Із березня 1917 року — активний член Української Центральної Ради, товариш голови УЦР Михайла Грушевського. В жовтні 1917 року Антонович за дорученням Генерального Секретаріату УЦР-УНР їздив до Одеси, Херсона, Миколаєва з метою з'ясувати питання про можливість українізації Чорноморського флоту. Після повернення до Києва був призначений генеральним секретарем. Був обраний членом Всеросійських установчих Зборів (Подільський округ. № 1 — українські есери, Спілка, українські соціал-демократи). Із 9 (22 січня) 1918 року — міністр морських справ УНР.
14 (27) січня 1918 року Мала Рада затвердила запропонований Антоновичем проект українського морського прапора, який розробила Українська морська рада. Прапор складався з двох смуг — угорі синя, внизу — жовта; на синій — золотий тризуб і хрест. У період Директорії УНР — міністр мистецтва в уряді Володимира Чехівського, голова дипломатичної місії Української Народної Республіки у Римі і Празі. Брав участь у громадсько-мистецькому житті України, був ініціатором заснування Державного драматичного театру (1918) і Державного народного театру (1918–1922).
У липні — жовтні 1918 року — генеральний консул Української Держави у Швеції.
У 1919–1920 роках — голова місії УНР в Королівстві Італія.
У 1921 році — один із засновників, а в 1928–1930, 1937–1938 роках — ректор Українського вільного університету у Відні і Празі. Директор Музею визвольної боротьби України у Празі.
У 1928–30 і 1937–38 роках — ректор УВУ, кілька разів був деканом філософічного факультету цього університету, викладав у ньому історію мистецтва. В 1925–45 роках — голова Українського історико-філологічного товариства і директор Музею визвольної боротьби України у Празі.
Був одружений з Катериною Антонович. Його дочка Марина Рудницька була мистецтвознавцем, активною діячкою української діаспори у Канаді. Сини Михайло та Марко були істориками.
Його зусиллями постала Студія пластичного мистецтва у Празі, довгі роки її очолював, будучи одночасно головою Українського товариства пластичного мистецтва. 1942 року в Лецпцизі вийшла одна з останніх значних праць — «Німецький вплив на українське мистецтво».
Війна скінчилася, у Празі стояли радянські війська; тоді «зачинилась найменша можливість проявлення громадського життя… саме слово „Україна“ стало небезпечним… настроєні… прихильно чехи радили… не витикатися з своїм українством, мовчати й називати себе руськими».
Помер у Празі. У заповіті просив проспівати над його труною улюблені українські пісні, однак чехи порекомендували не робити цього, «бо українські співи могли б викликати сумні або навіть і трагічні наслідки». Влаштувати жалобну «академію» виявилося також неможливим — «всі були залякані, більшість знайомих професора навіть на похорон не прийшла».
На вшанування проф. українського університету, директора українського музею і голови історико-філологічного товариства в Празі Дмитра Антоновича на Меморіальному пам’ятному знаку, встановленому працівниками Української Господарської Академії на цвинтарі Подєбрад, встановлено окрему меморіальну дошку.
Примітки
- Архів оригіналу за 1 грудня 2009. Процитовано 19 січня 2010.
- Білецький В. С. Вшанування пам'яті українських науковців у Подєбрадах (з чеських нотаток) / Володимир Білецький // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка : зб. статей / ред. В. Білецький : Т. 19 : Микита Шаповал — видатний державний діяч, вчений, патріот : матеріали наук.-практ. конф. з нагоди 125-річчя від дня народження, 5 квітня 2007 року, м. Донецьк. – Донецьк : Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, 2007. – С. 129–131.
Праці
![image]()
Найновійші розсліди старої української архітектури і значіння їх для історії українського мистецтва. — Прага, 1931- Українське мистецтво, 300 років українського театру, Т. Шевченко як маляр.
- Естетика виховання Т. Шевченка (1914),
- Українське мистецтво. Конспективний історичний нарис. — Прага; Берлін: Нова Україна, 1923. [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Триста років українського театру 1619—1919 (1925) та ін. [ 19 лютого 2019 у Wayback Machine.]
![image]()
Передхристиянська релігія українського народу- Deutsche Einfluesse auf die Ukrainische Kunst, von Dmytro Antonowytsch. Mit 40 Bildtafeln. Leipzig, Verlag von S.Hirzel. 1942. 182 S.
- Українська культура. Лекції за редакцією Дмитра Антоновича. — Київ: Либідь, 1993.
Праці про Антоновича
- Антонович Дмитро Володимирович // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Антонович Дмитро Володимирович // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — К.: НБУВ, 2017. — С. 22–23. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Пінчук Ю. А. Антонович Дмитро Володимирович [ 19 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 106. — .
- Шаповал, А. І. 2012. Дмитро Антонович: життя та діяльність. — Миронівка: ПрАТ «Миронівська друкарня», 1—348.
- Усенко Б. Антонович Дмитро Володимирович [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
Література
- Бойцун Марко. Соціал-демократія в Україні [ 15 червня 2018 у Wayback Machine.] // Historians.in.ua — 2017. — 10 червня.
- Дмитро Антонович. Про автора. Українська культура. Збірка лекцій. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича / упор. С. В. Ульяновська; вст. ст. І. М. Дзюби; перед. слово М. Антоновича; додатки С. В. Ульяновської, В. І. Ульяновського. — К. : Либідь, 1993. — 592 с.; іл.
- Коллард Ю. Спогади юнацьких років. [ 15 листопада 2017 у Wayback Machine.] — Торонто: Срібна сурма, 1972. — 223 с.
- Антонович Д. Тимко Бойчук (1896—1922) / Д. Антонович. — Прага: Вид-во укр. молоді, 1929. — 14 с. — (Майстрі українського мистецтва). [ 25 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Антонович, Д. Олександер Мурашко (1875—1919) / Д. Антонович. — Прага: Вид-во укр. молоді, 1925. — 14 с. : портр. — (Майстри українського мистецтва). [ 25 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Антонович Д. Дмитро Безперчий (1825—1913): про життя і діяльн. Д. Безперчого взято із спогадів акад. М. Сумцова та ін. і з листів Г. Семирадського, зібраних у вид. Д. Гордєєва: Материалы для худож. летописи г. Харькова. Харків, 1914. Звідти ж взято й репрод. / Д. Антонович. — Прага: Вид-во укр. молоді, 1926. — 14 с. : іл., портр. — (Майстри українського мистецтва). [ 25 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Антонович, Д. Ян Станиславський (1860—1907) / Д. Антонович. — Прага: Вид-во укр. молоді, 1926. — 14 с. — (Майстри українського мистецтва). [ 25 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Антонович Д. Перша Наталка Полтавка / Дмитро Антонович. — Прага ; Берлін: Нова Україна, 1923. — 15 с. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Антонович Д. Український театр: конспектив. іст. нарис / Д. Антонович. — Прага ; Берлін: Нова Україна, 1923. — 14 с. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Антонович Д. Українське мистецтво: конспект: іст. нарис / Д. Антонович. — Прага ; Берлін: Нова Україна, 1923. — 11 с. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Українська культура: зб. лекцій: курс 63, 65, 84 / за ред. Д. Антоновича. — Подєбради: б. в., 1934. — 8 с., 26 с., С. 123—334 с. — (Курси українознавства при Українській Господарській академії в Ч. С. Р. ; вип.4). [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Антонович Д. Праця Олександра Русова для українського театру та музики / Дмитро Антонович. — Львів: З друк. наук. т-ва ім. Шевченка у Львові, 1938. — 22 с. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Українка Л. Первісне люде: світ, відомий давнім людям / Леся Українка ; за ред. Д. Антоновича. — Б. м. : Вид-во Укр. молоді, 1923. — 20 с. : іл. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Група празької студії = Les artistes de studio de Prague / передм. Д. Антонович. — Прага: Укр. громад. вид. фонд, 1925. — 14 с. — (Сучасне українське мистецтво ; вип. 1). [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Антонович Д. Триста років українського театру, 1619—1919 / Д. Антонович. — Прага: Укр. громад. вид. фонд, 1925. — 272 с. [ 19 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Українська культура: зб. лекцій: курс 63, 65, 84 / за ред. Д. Антоновича. — Подєбради: б. в., 1934. — 8 с., 26 с., С. 123—334, 1 с. — (Курси українознавства при Українській Господарській академії в Ч. С. Р. ; вип.4). [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
Посилання
- Антонович Дмитро в Електронній бібліотеці «Культура України» [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
 | Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Antonovich Dmitro Volodi mirovich Antono vich psevdonimi Vojnarovskij Muha Shelmenko Podorozhnij 2 14 listopada 1877 18771114 Kiyiv 12 zhovtnya 1945 Praga ukrayinskij istorik mistectva j teatru politichnij diyach sin Volodimira Antonovicha odin iz zasnovnikiv Revolyucijnoyi ukrayinskoyi partiyi redaktor chislennih ukrayinskih chasopisiv chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi chlen Vserosijskih ustanovchih Zboriv morskij ministr ministr mistectva golova diplomatichnoyi misiyi v Rimi 1919 odin z organizatoriv rektor Ukrayinskogo vilnogo universitetu u Vidni ta Prazi golova Ukrayinskogo istoriko filologichnogo tovaristva u Prazi Odin iz zasnovnikiv Muzeyu vizvolnoyi borotbi Ukrayini u Prazi Antonovich Dmitro VolodimirovichNarodivsya 2 14 listopada 1877 Kiyiv Rosijska imperiyaPomer 12 zhovtnya 1945 1945 10 12 67 rokiv Praga ChehoslovachchinaKrayina Rosijska imperiyaNacionalnist ukrayinecDiyalnist mistectvoznavec istorik diplomat politikAlma mater HNU im V N KarazinaZaklad Ukrayinskij vilnij universitetPosada Chlen Vserosijskoyi radi d i rektor Ukrayinskogo vilnogo universitetuPartiya RUPBatko Antonovich Volodimir BonifatijovichMati Antonovich Melnik Katerina MikolayivnaU shlyubi z Antonovich Katerina MihajlivnaDiti Antonovich Rudnicka Marina Dmitrivna Antonovich Mihajlo Dmitrovich i Antonovich Marko DmitrovichAvtografRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNavchavsya u 4 j kiyivskij gimnaziyi Kiyivskomu z 1895 i Harkivskomu universitetah U 4 j kiyivskij gimnaziyi priluchayetsya do gromadskoyi roboti vstupivshi 1893 roku v ukrayinskij gurtok organizovanij Ivanom Rudenkom Todi pochalasya i artistichna diyalnist protyagom 1894 1896 Antonovich keruvav amatorskim teatrom u s Sidorivka Kanivskogo povitu 29 sichnya 11 lyutogo 1900 roku Antonovich razom z Mihajlom Rusovim Levkom Maciyevichem Opanasom Andriyevskim Oleksandrom Kovalenkom zasnuvali u Harkovi Revolyucijnu ukrayinsku partiyu U 1902 1903 rokah redaguvav u Chernivcyah gazetu Gaslo a v 1905 roci u Harkovi gazetu Volya Prodovzhuye gromadsku robotu u vidavnichomu gurtku piznishe vidavnictvo Vik yakij ocholyuvav Oleksandr Lotockij Iz 1912 roku Antonovich vikladav istoriyu mistectva u Nalezhav do Ukrayinskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi 1913 roku Antonovich z kilkoma tovarishami zasnovuye u Kiyevi social demokratichnij zhurnal Dzvin redaktor pershih troh nomeriv Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni navkolo Antonovicha gurtuyetsya chastina rupivciv porazhenci ta samostijniki yaki ne pidtrimuvali oboronskoyi poziciyi odnogo z lideriv partiyi Simona Petlyuri Cya grupa pidtrimuvala postijnij zv yazok iz Soyuzom vizvolennya Ukrayini z centrom u Vidni Iz zaboronoyu ukrayinskih vidan Antonovich zmushenij vstupiti na sluzhbu do Vserosijskogo soyuzu mist U 1917 roci odin iz zasnovnikiv Ukrayinskoyi akademiyi mistectv Iz bereznya 1917 roku aktivnij chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi tovarish golovi UCR Mihajla Grushevskogo V zhovtni 1917 roku Antonovich za doruchennyam Generalnogo Sekretariatu UCR UNR yizdiv do Odesi Hersona Mikolayeva z metoyu z yasuvati pitannya pro mozhlivist ukrayinizaciyi Chornomorskogo flotu Pislya povernennya do Kiyeva buv priznachenij generalnim sekretarem Buv obranij chlenom Vserosijskih ustanovchih Zboriv Podilskij okrug 1 ukrayinski eseri Spilka ukrayinski social demokrati Iz 9 22 sichnya 1918 roku ministr morskih sprav UNR 14 27 sichnya 1918 roku Mala Rada zatverdila zaproponovanij Antonovichem proekt ukrayinskogo morskogo prapora yakij rozrobila Ukrayinska morska rada Prapor skladavsya z dvoh smug ugori sinya vnizu zhovta na sinij zolotij trizub i hrest U period Direktoriyi UNR ministr mistectva v uryadi Volodimira Chehivskogo golova diplomatichnoyi misiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki u Rimi i Prazi Brav uchast u gromadsko misteckomu zhitti Ukrayini buv iniciatorom zasnuvannya Derzhavnogo dramatichnogo teatru 1918 i Derzhavnogo narodnogo teatru 1918 1922 U lipni zhovtni 1918 roku generalnij konsul Ukrayinskoyi Derzhavi u Shveciyi U 1919 1920 rokah golova misiyi UNR v Korolivstvi Italiya U 1921 roci odin iz zasnovnikiv a v 1928 1930 1937 1938 rokah rektor Ukrayinskogo vilnogo universitetu u Vidni i Prazi Direktor Muzeyu vizvolnoyi borotbi Ukrayini u Prazi U 1928 30 i 1937 38 rokah rektor UVU kilka raziv buv dekanom filosofichnogo fakultetu cogo universitetu vikladav u nomu istoriyu mistectva V 1925 45 rokah golova Ukrayinskogo istoriko filologichnogo tovaristva i direktor Muzeyu vizvolnoyi borotbi Ukrayini u Prazi Buv odruzhenij z Katerinoyu Antonovich Jogo dochka Marina Rudnicka bula mistectvoznavcem aktivnoyu diyachkoyu ukrayinskoyi diaspori u Kanadi Sini Mihajlo ta Marko buli istorikami Jogo zusillyami postala Studiya plastichnogo mistectva u Prazi dovgi roki yiyi ocholyuvav buduchi odnochasno golovoyu Ukrayinskogo tovaristva plastichnogo mistectva 1942 roku v Lecpcizi vijshla odna z ostannih znachnih prac Nimeckij vpliv na ukrayinske mistectvo Vijna skinchilasya u Prazi stoyali radyanski vijska todi zachinilas najmensha mozhlivist proyavlennya gromadskogo zhittya same slovo Ukrayina stalo nebezpechnim nastroyeni prihilno chehi radili ne vitikatisya z svoyim ukrayinstvom movchati j nazivati sebe ruskimi Pomer u Prazi U zapoviti prosiv prospivati nad jogo trunoyu ulyubleni ukrayinski pisni odnak chehi porekomenduvali ne robiti cogo bo ukrayinski spivi mogli b viklikati sumni abo navit i tragichni naslidki Vlashtuvati zhalobnu akademiyu viyavilosya takozh nemozhlivim vsi buli zalyakani bilshist znajomih profesora navit na pohoron ne prijshla Na vshanuvannya prof ukrayinskogo universitetu direktora ukrayinskogo muzeyu i golovi istoriko filologichnogo tovaristva v Prazi Dmitra Antonovicha na Memorialnomu pam yatnomu znaku vstanovlenomu pracivnikami Ukrayinskoyi Gospodarskoyi Akademiyi na cvintari Podyebrad vstanovleno okremu memorialnu doshku PrimitkiArhiv originalu za 1 grudnya 2009 Procitovano 19 sichnya 2010 Bileckij V S Vshanuvannya pam yati ukrayinskih naukovciv u Podyebradah z cheskih notatok Volodimir Bileckij Doneckij visnik Naukovogo tovaristva im Shevchenka zb statej red V Bileckij T 19 Mikita Shapoval vidatnij derzhavnij diyach vchenij patriot materiali nauk prakt konf z nagodi 125 richchya vid dnya narodzhennya 5 kvitnya 2007 roku m Doneck Doneck Shidnij vidavnichij dim Donecke viddilennya NTSh 2007 S 129 131 PraciNajnovijshi rozslidi staroyi ukrayinskoyi arhitekturi i znachinnya yih dlya istoriyi ukrayinskogo mistectva Praga 1931 Ukrayinske mistectvo 300 rokiv ukrayinskogo teatru T Shevchenko yak malyar Estetika vihovannya T Shevchenka 1914 Ukrayinske mistectvo Konspektivnij istorichnij naris Praga Berlin Nova Ukrayina 1923 17 listopada 2015 u Wayback Machine Trista rokiv ukrayinskogo teatru 1619 1919 1925 ta in 19 lyutogo 2019 u Wayback Machine Peredhristiyanska religiya ukrayinskogo narodu Deutsche Einfluesse auf die Ukrainische Kunst von Dmytro Antonowytsch Mit 40 Bildtafeln Leipzig Verlag von S Hirzel 1942 182 S Ukrayinska kultura Lekciyi za redakciyeyu Dmitra Antonovicha Kiyiv Libid 1993 Praci pro AntonovichaAntonovich Dmitro Volodimirovich Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Antonovich Dmitro Volodimirovich Istoriya ukrayinskoyi bibliotechnoyi spravi v imenah kinec HIH st 1941 r materiali do biobibliografichnogo slovnika avt uklad L V Garbar vidp red L A Dubrovina NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t rukopisu K NBUV 2017 S 22 23 http irbis nbuv gov ua everlib item er 0002146 27 bereznya 2019 u Wayback Machine Pinchuk Yu A Antonovich Dmitro Volodimirovich 19 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 106 ISBN 966 00 0734 5 Shapoval A I 2012 Dmitro Antonovich zhittya ta diyalnist Mironivka PrAT Mironivska drukarnya 1 348 Usenko B Antonovich Dmitro Volodimirovich 12 bereznya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 LiteraturaBojcun Marko Social demokratiya v Ukrayini 15 chervnya 2018 u Wayback Machine Historians in ua 2017 10 chervnya Dmitro Antonovich Pro avtora Ukrayinska kultura Zbirka lekcij 7 serpnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska kultura Lekciyi za redakciyeyu Dmitra Antonovicha upor S V Ulyanovska vst st I M Dzyubi pered slovo M Antonovicha dodatki S V Ulyanovskoyi V I Ulyanovskogo K Libid 1993 592 s il Kollard Yu Spogadi yunackih rokiv 15 listopada 2017 u Wayback Machine Toronto Sribna surma 1972 223 s Antonovich D Timko Bojchuk 1896 1922 D Antonovich Praga Vid vo ukr molodi 1929 14 s Majstri ukrayinskogo mistectva 25 lyutogo 2019 u Wayback Machine Antonovich D Oleksander Murashko 1875 1919 D Antonovich Praga Vid vo ukr molodi 1925 14 s portr Majstri ukrayinskogo mistectva 25 lyutogo 2019 u Wayback Machine Antonovich D Dmitro Bezperchij 1825 1913 pro zhittya i diyaln D Bezperchogo vzyato iz spogadiv akad M Sumcova ta in i z listiv G Semiradskogo zibranih u vid D Gordyeyeva Materialy dlya hudozh letopisi g Harkova Harkiv 1914 Zvidti zh vzyato j reprod D Antonovich Praga Vid vo ukr molodi 1926 14 s il portr Majstri ukrayinskogo mistectva 25 lyutogo 2019 u Wayback Machine Antonovich D Yan Stanislavskij 1860 1907 D Antonovich Praga Vid vo ukr molodi 1926 14 s Majstri ukrayinskogo mistectva 25 lyutogo 2019 u Wayback Machine Antonovich D Persha Natalka Poltavka Dmitro Antonovich Praga Berlin Nova Ukrayina 1923 15 s 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Antonovich D Ukrayinskij teatr konspektiv ist naris D Antonovich Praga Berlin Nova Ukrayina 1923 14 s 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Antonovich D Ukrayinske mistectvo konspekt ist naris D Antonovich Praga Berlin Nova Ukrayina 1923 11 s 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Ukrayinska kultura zb lekcij kurs 63 65 84 za red D Antonovicha Podyebradi b v 1934 8 s 26 s S 123 334 s Kursi ukrayinoznavstva pri Ukrayinskij Gospodarskij akademiyi v Ch S R vip 4 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Antonovich D Pracya Oleksandra Rusova dlya ukrayinskogo teatru ta muziki Dmitro Antonovich Lviv Z druk nauk t va im Shevchenka u Lvovi 1938 22 s 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Ukrayinka L Pervisne lyude svit vidomij davnim lyudyam Lesya Ukrayinka za red D Antonovicha B m Vid vo Ukr molodi 1923 20 s il 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Grupa prazkoyi studiyi Les artistes de studio de Prague peredm D Antonovich Praga Ukr gromad vid fond 1925 14 s Suchasne ukrayinske mistectvo vip 1 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Antonovich D Trista rokiv ukrayinskogo teatru 1619 1919 D Antonovich Praga Ukr gromad vid fond 1925 272 s 19 lyutogo 2019 u Wayback Machine Ukrayinska kultura zb lekcij kurs 63 65 84 za red D Antonovicha Podyebradi b v 1934 8 s 26 s S 123 334 1 s Kursi ukrayinoznavstva pri Ukrayinskij Gospodarskij akademiyi v Ch S R vip 4 6 bereznya 2019 u Wayback Machine PosilannyaAntonovich Dmitro v Elektronnij biblioteci Kultura Ukrayini 6 bereznya 2019 u Wayback Machine Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela