Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Антонович Антоно вич Миха йло Дми трович нар 1910 1910 пом літо 1954 К

Антонович Михайло Дмитрович

Антонович Михайло Дмитрович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Антонович.

Антоно́вич Миха́йло Дми́трович (нар. 1910(1910) — пом. літо 1954, Колима, за інш. даними осінь 1955) — український історик. Онук Володимира Антоновича, син Дмитра і Катерини Антоновичів, брат Марка Антоновича.

Антонович Михайло Дмитрович
Народився 1910[1]
Флоренція, Королівство Італія
Помер 1955 або 1954[1]
Норильськ, Красноярський край, РРФСР, СРСР або Колима[1]
Країна image Чехословаччина
image Третій Райх
Діяльність історик
Alma mater Український вільний університет
Галузь історія
Заклад Вроцлавський університет
Віденський університет
Батько Антонович Дмитро Володимирович
Мати Антонович Катерина Михайлівна
Брати, сестри Антонович Марко Дмитрович
Антонович-Рудницька Марина Дмитрівна
Автограф image
image Роботи у Вікіджерелах
image
Власноручний підпис Михайла Антоновича

Життєпис

Народився у Флоренції. Закінчив УВУ в Празі. 1930 року захистив докторську дисертацію «Князь Репнін, генерал-губернатор Саксонії». У 1935—1941 роках — науковий співпрацівник Українського наукового інституту в Берліні. Член Українського історико-філологічного товариства в Празі. Викладав в університетах Бреслау та Відня. Доцент Віденського університету.

Займав небайдужу позицію щодо майбутньої української держави. Так, 19 липня 1940 написав з Бреслау в листі батьку про ймовірність німецько-радянського збройного зіткнення і необхідність українцям бути готовими до перебігу подій на Сході.

«Я можу бути нейтральним поки там термосяться між собою всякі західні народи. Але коли викотиться українське питання, то нейтральним лишатися неможливо. І в Кракові я в такім разі вже на пості. Я тобі писав минулого разу, що не вірю в поголоски про німецькі частини на Мадярщині, але несподіванно дістав блискуче підтвердження цього з дуже компетентного джерела і не тільки про Мадярщину, але й про Румунію. І то твердження це прийшло в такій формі, що мовляв, нам би було дуже бажано, коли б Совіти щось почали тепер, будете бачити, що з цього вийде. Через Бресляу стало йдуть війська на схід і вояки переконані, що це проти «Руссен». Ситуація така, що дійсно може все ринутись кожної хвилини, а тоді сором бути в запечку — треба буде і свого носа всадити. Розуміється, я ніякий вояк, чудес не робитиму і не збираюсь робити, але обов’язок є обов’язок»
.

1945 року заарештований у Парижі, за іншими даними в Берліні та депортований до СРСР. За свідченнями колишніх ув'язнених, до середини 1950-х років перебував у радянських концтаборах поблизу Норильська та Колими. Автор праць з української історії XVI—XIX століть, зокрема науково-популярних нарисів з історії України. Вважав, що колонізаційний процес освоєння українських земель є найважливішим та визначальним чинником української історії. Деякі праці Михайла Антоновича, у тому числі монографія про гетьмана Петра Сагайдачного, залишилися неопублікованими.

Загинув на Колимі влітку 1954 року, за іншими даними у концтаборі Каєркан біля Норильська, ймовірно в 1955.

Твори

  • Friedrich Ludwig Jahn: ein Beitrag zur Geschichte der Anfänge des deutschen Nationalismus // Historische Studien. Heft 230. Berlin, 1933.
  • (mit Heinz Kindermann) Handbuch der Kulturgeschichte: Abt. 2, Geschichte des Völkerlebens. Wiesbaden: Akademische Verlagsgesellschaft Athenaion, 1935.
  • (mit Gerhard Gesemann, Emil Schieche u. Friedrich Repp) Kultur der slawischen Völker. Wiesbaden: Akademische Verlagsgesellschaft Athenaion, 1936.
  • Матеріяли до вербування українцiв у пруську армiю XVIII вiку. Прага: Видання Українського історично-філологічного товариства в Празі, 1937. – 7 с.
  • Козацьке військо у Смоленській війні. Варшава: накл. Українського воєнно-історичного т-ва, 1937. – 51 с.
  • Козацький проект Василя Капніста // «Сьогочасне й минуле», 1939, № 2
  • Студії з часів Наливайка. Прага, 1941
  • Iсторія України. Тт. 1-4. Прага, 1941—1942 (перевидання — Вінніпег, 1966).
  • Geschichte der ukrainischen Staatlichkeit; Deutsch-ukrainische Beziehungen // Handbuch der Ukraine. Leipzig, 1941.
  • Kultur der Ostslaven. Ukrainer, Weißruthenen, Russen // Handbuch der Kulturgeschichte. Nr. 72/73 (Breslau, 1941). S. 53–125.
  • Ukraine im Russischen Reiche (1764—1847). Wien, 1942.
  • Das Schicksal der ukrainischen Gelehrten in der Sowjetukraine // Bolschewistische Wissenschaft und Kulturpolitik: Ein Sammelwerk. Königsberg: Ost-Europa Verlag, 1942. S. 45–130.
  • Переяславська кампанія 1630 р. Прага: Видання Українського історично-філологічного товариства в Празі, 1944. – 38 с.

Примітки

  1. Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686
  2. . Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 31 липня 2012.

Джерела та література

Література

  • Ohloblyn O. Ukrainian Historiography 1917—1956. «The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S.», 1957, vol. 5/6, N 4 (18), 1/2(19/20)
  • Крупницький Б. Історіознавчі проблеми історії України. Мюнхен, 1959
  • З династії славетних Антоновичів: Інтерв'ю Марка Антоновича для «Старожитностей». «Старожитності», 1993, № 19/24
  • Тимощук В. Т. Спогади про Михайла Антоновича. «УІЖ», 1998, № 3
  • Історія в бетон [М.Антонович]. «Зона», 1998, № 13
  • Яременко В. І. Історик Михайло Антонович у спогадах в'язнів сталінських таборів. «УІЖ», 1998, № 3
  • Історик Михайло Антонович за спогадами політв'язнів. «Зона», 1998, № 13.
  • Історія України ХХ століття, хроніка подій [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
  • Рудницький Б. Із спогадів про Михайла Дмитровича Антоновича / «Український історик», 1989, № 04 [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Antonovich Antono vich Miha jlo Dmi trovich nar 1910 1910 pom lito 1954 Kolima za insh danimi osin 1955 ukrayinskij istorik Onuk Volodimira Antonovicha sin Dmitra i Katerini Antonovichiv brat Marka Antonovicha Antonovich Mihajlo DmitrovichNarodivsya 1910 1 Florenciya Korolivstvo ItaliyaPomer 1955 abo 1954 1 Norilsk Krasnoyarskij kraj RRFSR SRSR abo Kolima 1 Krayina Chehoslovachchina Tretij RajhDiyalnist istorikAlma mater Ukrayinskij vilnij universitetGaluz istoriyaZaklad Vroclavskij universitet Videnskij universitetBatko Antonovich Dmitro VolodimirovichMati Antonovich Katerina MihajlivnaBrati sestri Antonovich Marko Dmitrovich Antonovich Rudnicka Marina DmitrivnaAvtografRoboti u Vikidzherelah Vlasnoruchnij pidpis Mihajla AntonovichaZhittyepisNarodivsya u Florenciyi Zakinchiv UVU v Prazi 1930 roku zahistiv doktorsku disertaciyu Knyaz Repnin general gubernator Saksoniyi U 1935 1941 rokah naukovij spivpracivnik Ukrayinskogo naukovogo institutu v Berlini Chlen Ukrayinskogo istoriko filologichnogo tovaristva v Prazi Vikladav v universitetah Breslau ta Vidnya Docent Videnskogo universitetu Zajmav nebajduzhu poziciyu shodo majbutnoyi ukrayinskoyi derzhavi Tak 19 lipnya 1940 napisav z Breslau v listi batku pro jmovirnist nimecko radyanskogo zbrojnogo zitknennya i neobhidnist ukrayincyam buti gotovimi do perebigu podij na Shodi Ya mozhu buti nejtralnim poki tam termosyatsya mizh soboyu vsyaki zahidni narodi Ale koli vikotitsya ukrayinske pitannya to nejtralnim lishatisya nemozhlivo I v Krakovi ya v takim razi vzhe na posti Ya tobi pisav minulogo razu sho ne viryu v pogoloski pro nimecki chastini na Madyarshini ale nespodivanno distav bliskuche pidtverdzhennya cogo z duzhe kompetentnogo dzherela i ne tilki pro Madyarshinu ale j pro Rumuniyu I to tverdzhennya ce prijshlo v takij formi sho movlyav nam bi bulo duzhe bazhano koli b Soviti shos pochali teper budete bachiti sho z cogo vijde Cherez Breslyau stalo jdut vijska na shid i voyaki perekonani sho ce proti Russen Situaciya taka sho dijsno mozhe vse rinutis kozhnoyi hvilini a todi sorom buti v zapechku treba bude i svogo nosa vsaditi Rozumiyetsya ya niyakij voyak chudes ne robitimu i ne zbirayus robiti ale obov yazok ye obov yazok 1945 roku zaareshtovanij u Parizhi za inshimi danimi v Berlini ta deportovanij do SRSR Za svidchennyami kolishnih uv yaznenih do seredini 1950 h rokiv perebuvav u radyanskih konctaborah poblizu Norilska ta Kolimi Avtor prac z ukrayinskoyi istoriyi XVI XIX stolit zokrema naukovo populyarnih narisiv z istoriyi Ukrayini Vvazhav sho kolonizacijnij proces osvoyennya ukrayinskih zemel ye najvazhlivishim ta viznachalnim chinnikom ukrayinskoyi istoriyi Deyaki praci Mihajla Antonovicha u tomu chisli monografiya pro getmana Petra Sagajdachnogo zalishilisya neopublikovanimi Zaginuv na Kolimi vlitku 1954 roku za inshimi danimi u konctabori Kayerkan bilya Norilska jmovirno v 1955 TvoriFriedrich Ludwig Jahn ein Beitrag zur Geschichte der Anfange des deutschen Nationalismus Historische Studien Heft 230 Berlin 1933 mit Heinz Kindermann Handbuch der Kulturgeschichte Abt 2 Geschichte des Volkerlebens Wiesbaden Akademische Verlagsgesellschaft Athenaion 1935 mit Gerhard Gesemann Emil Schieche u Friedrich Repp Kultur der slawischen Volker Wiesbaden Akademische Verlagsgesellschaft Athenaion 1936 Materiyali do verbuvannya ukrayinciv u prusku armiyu XVIII viku Praga Vidannya Ukrayinskogo istorichno filologichnogo tovaristva v Prazi 1937 7 s Kozacke vijsko u Smolenskij vijni Varshava nakl Ukrayinskogo voyenno istorichnogo t va 1937 51 s Kozackij proekt Vasilya Kapnista Sogochasne j minule 1939 2 Studiyi z chasiv Nalivajka Praga 1941 Istoriya Ukrayini Tt 1 4 Praga 1941 1942 perevidannya Vinnipeg 1966 Geschichte der ukrainischen Staatlichkeit Deutsch ukrainische Beziehungen Handbuch der Ukraine Leipzig 1941 Kultur der Ostslaven Ukrainer Weissruthenen Russen Handbuch der Kulturgeschichte Nr 72 73 Breslau 1941 S 53 125 Ukraine im Russischen Reiche 1764 1847 Wien 1942 Das Schicksal der ukrainischen Gelehrten in der Sowjetukraine Bolschewistische Wissenschaft und Kulturpolitik Ein Sammelwerk Konigsberg Ost Europa Verlag 1942 S 45 130 Pereyaslavska kampaniya 1630 r Praga Vidannya Ukrayinskogo istorichno filologichnogo tovaristva v Prazi 1944 38 s PrimitkiCatalog of the German National Library d Track Q23833686 Arhiv originalu za 10 bereznya 2012 Procitovano 31 lipnya 2012 Dzherela ta literaturaYas O V Antonovich Mihajlo Dmitrovich 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 107 ISBN 966 00 0734 5 Yu M Horunzhij Antonovich Mihajlo Dmitrovich 12 bereznya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Portal Biografiyi Literatura Ohloblyn O Ukrainian Historiography 1917 1956 The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U S 1957 vol 5 6 N 4 18 1 2 19 20 Krupnickij B Istorioznavchi problemi istoriyi Ukrayini Myunhen 1959 Z dinastiyi slavetnih Antonovichiv Interv yu Marka Antonovicha dlya Starozhitnostej Starozhitnosti 1993 19 24 Timoshuk V T Spogadi pro Mihajla Antonovicha UIZh 1998 3 Istoriya v beton M Antonovich Zona 1998 13 Yaremenko V I Istorik Mihajlo Antonovich u spogadah v yazniv stalinskih taboriv UIZh 1998 3 Istorik Mihajlo Antonovich za spogadami politv yazniv Zona 1998 13 Istoriya Ukrayini HH stolittya hronika podij 29 chervnya 2016 u Wayback Machine Rudnickij B Iz spogadiv pro Mihajla Dmitrovicha Antonovicha Ukrayinskij istorik 1989 04 17 bereznya 2013 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ