Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шипи́нці — село в Україні, у Кіцманській міській громаді Чернівецького району Чернівецької області.
| село Шипинці | |
|---|---|
 Церква Різдва | |
| Країна |  Україна |
| Область | Чернівецька область |
| Район | Чернівецький район |
| Громада | Кіцманська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1359 |
| Населення | 3160 |
| Поштовий індекс | 59341 |
| Телефонний код | +380 3736 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 181 м |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Шипинці | |
 Шипинці | |
| Мапа | |
| | |
Легенда походження назви
Шипинці розташовані у місцевості з великою кількістю мочарів, а колись їх там було ще більше. У долинах були озерця, які утворювалися під час весняного сніготану, або ж коли випадало багато дощів. Води накопичувалося стільки, що озерця зберігалися і під час літньої спеки. Люди розповідають, що в давні часи в тих місцях дуже шипіло від нагрітої сонцем води. Звідси і назва населеного пункту Шипинці.
Географія
Шипинці розташовані у Буковинському Прикарпатті на лівому березі Пруту в долині річки Совиця.
У селі струмок Вільховець впадає у Совицю.
Археологічна пам'ятка
В період неоліту тут розселялися племена трипільської культури ( — ІІІ тис. до н. е.. В межах стоянки Шипинці багато речей тієї епохи: мальована кераміка, людські та тваринні фігурки. Також були знахідки з бронзової (браслет, сокирка) та римської (монети) доби. Значна кількість артефактів часів входження до Антського союзу, Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
Розкопи в Шипинцях вели Й.Сомбати (1893), Е.Костін (1904–1914); знайдені матеріали зберігаються у Чернівецькому і Віденському (природничому) музеях.
У монографії «Schipenitz — Kunst und Geräte eines neolithischen Dorfes» («Шипинці — мистецтво та знаряддя неолітичного селища» 1937), шипинські знахідки досліджував Олег Кандиба-Ольжич.
Історія
У часи Галицько-Волинської держави зароджується територіальне утворення — Шипинська земля, назва якого пішла від населеного пункту Шипинці.
Документально вперше згадує Шипинську землю Ян Длугош в 1359 році у зв'язку з походом короля Казимира у Молдавію.
Своїм розвитком Шипинська земля завдячує тому, що ця територія була віддалена від татарських кочовиків і нею пролягав торговельний шлях зі Львова до Сучави. У зв'язку з цим в Шипинцях відбувалися регулярні великі ярмарки, на яких торгували худобою. До сьогодні то місце називається торговиця.
Після входження землі до Молдавського князівства, з Шипинської землі утворилися Чернівецька та Хотинська землі, край став називатися Буковина. Адміністративний центр перемістився в Чернівці.
З 24 серпня 1991 року село перебувало у складі Кіцманського району, Чернівецької області.
8 серпня 2017 року, в ході децентралізації та об'єднання сільських рад, село увійшло до Кіцманської міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кіцманського району, село увійшло до складу Чернівецького району.
Населення
Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 3424 | 96,18 % |
| євреї | 79 | 2,05 % |
| поляки | 32 | 0,90 % |
| румуни | 20 | 0,56 % |
| німці | 5 | 0,14 % |
Мовний склад населення за даними перепису 1930 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 3434 | 96,46 % |
| їдиш | 76 | 2,13 % |
| польська | 21 | 0,59 % |
| румунська | 20 | 0,56 % |
| німецька | 8 | 0,22 % |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 3036 | 98.70% |
| російська | 27 | 0.88% |
| румунська | 5 | 0.16% |
| вірменська | 4 | 0.13% |
| білоруська | 3 | 0.10% |
| інші/не вказали | 1 | 0.03% |
| Усього | 3076 | 100% |
Цікаві факти
З Шипинцями пов'язана ще одна легенда. За селом є мале озеро, що дістало назву «Кругле болото». Люди вірили, що у нього немає дна. Про нього говорили так: з давніх-давен там, де є кругле болото, існувало село. Люди в цьому селі жили дуже розпусно, навіть у піст справляли різні забави. На місці «Круглого болота» була велика корчма, в якій люди пили вино та усіляко забавлялися, навіть у Великий піст (перед Великоднем). Бог розгнівався на них і покарав грішників — переповнена людьми-гуляками корчма і ціле село запалося, пішло під землю, а на цьому місці утворилося озеро «Кругле болото», недосяжне і бездонне. Мешканці Шипинців вірять, що настане час, коли озеро зникне, а село вирине.
В селі фрагментарно зберігся старий графський парк, який колись оточував садибу Мірона де Костіна. Зараз на території парку розташована досить популярна корчма «Під липами».
У середині ХІХ століття громада Шипинців мала власну символіку — печатку з гербом: зображення церковного вівтаря, на якому стоять дві свічки й хрест, увінчаний єпископською митрою; обабіч вівтаря навколішки стоять два богомольці. Герб супроводжувався написом німецькою мовою: «Siegel der Gemeinde Schippenitz» («Печатка громади Шипинці»).
В Шипинцях в центрі села збереглася мурована тридільна церква Різдва, зведена на кошти місцевого поміщика Дмитра де Костіна в 1812 р. Фундатор храму і його родина поховані на церковному подвір'ї, де збереглося вісім старих хрестів. Церква типова для Буковини: безкупольна, з невисокою дзвіницею з барочним дахом над бабинцем. Дзвіниця значно молодша за церкву: з 2003 р. А от дзвони походять з першої третини XX століття. В Першу світову старі дзвони шипинської церкви зняли, щоб відлити з них зброю. В румунські часи при церкві Різдва діяв аматорський чоловічий хор під керівництвом Ореста Масікевича, який зачаровував своїм співом чернівчан.
Зараз Шипинці славляться своїми музиками. Місцеві майстри — бажані гості на весіллях та святах по всьому краю.
Сучасність
Щороку в серпні здійснюється Хресна хода до чоловічого монастиря (УПЦ КП).
Відомі особистості
В поселенні народилися:
- Арійчук Евзебій Васильович (1892—1923) — український військовий діяч, хорунжий Армії УНР.
- Богданюк Ілля Васильович (1941) — український композитор, виконавець, поет.
- Грекул Степан Ростиславович (1997) — український боксер, Майстер спорту міжнародного класу.
- Міський Ілля Михайлович (1920—2005) — український музикант (скрипаль), композитор, педагог.
- Сакалюк Олександр Васильович — лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Світлини
-
![image]()
Церква -
![image]()
Церква Різдва Христовго -
![image]()
Храм
Примітки
- ВВРУ, 2018, № 25, стор. 15
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 12 липня 2018. (рум.)(фр.)
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 22 серпня 2015.
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шипинці |
- Черняков І. Т. Шипинці [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 639. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Шипинська перспектива (Шипинці, Кіцманський район) [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- http://www.castles.com.ua/shypynci.html [ 11 червня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shipi nci selo v Ukrayini u Kicmanskij miskij gromadi Cherniveckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti selo Shipinci Cerkva Rizdva Krayina Ukrayina Oblast Chernivecka oblast Rajon Cherniveckij rajon Gromada Kicmanska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1359 Naselennya 3160 Poshtovij indeks 59341 Telefonnij kod 380 3736 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 22 39 pn sh 25 45 09 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 181 m Misceva vlada Karta Shipinci Shipinci Mapa Shipinci u VikishovishiLegenda pohodzhennya nazviShipinci roztashovani u miscevosti z velikoyu kilkistyu mochariv a kolis yih tam bulo she bilshe U dolinah buli ozercya yaki utvoryuvalisya pid chas vesnyanogo snigotanu abo zh koli vipadalo bagato doshiv Vodi nakopichuvalosya stilki sho ozercya zberigalisya i pid chas litnoyi speki Lyudi rozpovidayut sho v davni chasi v tih miscyah duzhe shipilo vid nagritoyi soncem vodi Zvidsi i nazva naselenogo punktu Shipinci GeografiyaShipinci roztashovani u Bukovinskomu Prikarpatti na livomu berezi Prutu v dolini richki Sovicya U seli strumok Vilhovec vpadaye u Sovicyu Arheologichna pam yatkaV period neolitu tut rozselyalisya plemena tripilskoyi kulturi III tis do n e V mezhah stoyanki Shipinci bagato rechej tiyeyi epohi malovana keramika lyudski ta tvarinni figurki Takozh buli znahidki z bronzovoyi braslet sokirka ta rimskoyi moneti dobi Znachna kilkist artefaktiv chasiv vhodzhennya do Antskogo soyuzu Kiyivskoyi Rusi ta Galicko Volinskogo knyazivstva Rozkopi v Shipincyah veli J Sombati 1893 E Kostin 1904 1914 znajdeni materiali zberigayutsya u Cherniveckomu i Videnskomu prirodnichomu muzeyah U monografiyi Schipenitz Kunst und Gerate eines neolithischen Dorfes Shipinci mistectvo ta znaryaddya neolitichnogo selisha 1937 shipinski znahidki doslidzhuvav Oleg Kandiba Olzhich IstoriyaU chasi Galicko Volinskoyi derzhavi zarodzhuyetsya teritorialne utvorennya Shipinska zemlya nazva yakogo pishla vid naselenogo punktu Shipinci Dokumentalno vpershe zgaduye Shipinsku zemlyu Yan Dlugosh v 1359 roci u zv yazku z pohodom korolya Kazimira u Moldaviyu Svoyim rozvitkom Shipinska zemlya zavdyachuye tomu sho cya teritoriya bula viddalena vid tatarskih kochovikiv i neyu prolyagav torgovelnij shlyah zi Lvova do Suchavi U zv yazku z cim v Shipincyah vidbuvalisya regulyarni veliki yarmarki na yakih torguvali hudoboyu Do sogodni to misce nazivayetsya torgovicya Pislya vhodzhennya zemli do Moldavskogo knyazivstva z Shipinskoyi zemli utvorilisya Chernivecka ta Hotinska zemli kraj stav nazivatisya Bukovina Administrativnij centr peremistivsya v Chernivci Z 24 serpnya 1991 roku selo perebuvalo u skladi Kicmanskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti 8 serpnya 2017 roku v hodi decentralizaciyi ta ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do Kicmanskoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Kicmanskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Cherniveckogo rajonu NaselennyaNacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 1930 roku u Rumuniyi Nacionalnist Kilkist osib Vidsotok ukrayinci 3424 96 18 yevreyi 79 2 05 polyaki 32 0 90 rumuni 20 0 56 nimci 5 0 14 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 1930 roku Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 3434 96 46 yidish 76 2 13 polska 21 0 59 rumunska 20 0 56 nimecka 8 0 22 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 3036 98 70 rosijska 27 0 88 rumunska 5 0 16 virmenska 4 0 13 biloruska 3 0 10 inshi ne vkazali 1 0 03 Usogo 3076 100 Cikavi faktiZ Shipincyami pov yazana she odna legenda Za selom ye male ozero sho distalo nazvu Krugle boloto Lyudi virili sho u nogo nemaye dna Pro nogo govorili tak z davnih daven tam de ye krugle boloto isnuvalo selo Lyudi v comu seli zhili duzhe rozpusno navit u pist spravlyali rizni zabavi Na misci Kruglogo bolota bula velika korchma v yakij lyudi pili vino ta usilyako zabavlyalisya navit u Velikij pist pered Velikodnem Bog rozgnivavsya na nih i pokarav grishnikiv perepovnena lyudmi gulyakami korchma i cile selo zapalosya pishlo pid zemlyu a na comu misci utvorilosya ozero Krugle boloto nedosyazhne i bezdonne Meshkanci Shipinciv viryat sho nastane chas koli ozero znikne a selo virine V seli fragmentarno zberigsya starij grafskij park yakij kolis otochuvav sadibu Mirona de Kostina Zaraz na teritoriyi parku roztashovana dosit populyarna korchma Pid lipami U seredini HIH stolittya gromada Shipinciv mala vlasnu simvoliku pechatku z gerbom zobrazhennya cerkovnogo vivtarya na yakomu stoyat dvi svichki j hrest uvinchanij yepiskopskoyu mitroyu obabich vivtarya navkolishki stoyat dva bogomolci Gerb suprovodzhuvavsya napisom nimeckoyu movoyu Siegel der Gemeinde Schippenitz Pechatka gromadi Shipinci V Shipincyah v centri sela zbereglasya murovana tridilna cerkva Rizdva zvedena na koshti miscevogo pomishika Dmitra de Kostina v 1812 r Fundator hramu i jogo rodina pohovani na cerkovnomu podvir yi de zbereglosya visim starih hrestiv Cerkva tipova dlya Bukovini bezkupolna z nevisokoyu dzviniceyu z barochnim dahom nad babincem Dzvinicya znachno molodsha za cerkvu z 2003 r A ot dzvoni pohodyat z pershoyi tretini XX stolittya V Pershu svitovu stari dzvoni shipinskoyi cerkvi znyali shob vidliti z nih zbroyu V rumunski chasi pri cerkvi Rizdva diyav amatorskij cholovichij hor pid kerivnictvom Oresta Masikevicha yakij zacharovuvav svoyim spivom chernivchan Zaraz Shipinci slavlyatsya svoyimi muzikami Miscevi majstri bazhani gosti na vesillyah ta svyatah po vsomu krayu SuchasnistShoroku v serpni zdijsnyuyetsya Hresna hoda do cholovichogo monastirya UPC KP Vidomi osobistostiV poselenni narodilisya Arijchuk Evzebij Vasilovich 1892 1923 ukrayinskij vijskovij diyach horunzhij Armiyi UNR Bogdanyuk Illya Vasilovich 1941 ukrayinskij kompozitor vikonavec poet Grekul Stepan Rostislavovich 1997 ukrayinskij bokser Majster sportu mizhnarodnogo klasu Miskij Illya Mihajlovich 1920 2005 ukrayinskij muzikant skripal kompozitor pedagog Sakalyuk Oleksandr Vasilovich lejtenant Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni SvitliniCerkva Cerkva Rizdva Hristovgo HramPrimitkiVVRU 2018 25 stor 15 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Recensămantul general al populației Romaniei din 1930 Procitovano 12 lipnya 2018 rum fr Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 22 serpnya 2015 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shipinci Chernyakov I T Shipinci 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 639 ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaShipinska perspektiva Shipinci Kicmanskij rajon 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine http www castles com ua shypynci html 11 chervnya 2013 u Wayback Machine