Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Церква Покрови Пресвятої Богородиці — дерев'яна церква, яка знаходиться у селі Кострина, Великоберезнянського району, Закарпатської області, пам'ятка архітектури національного значення (№ 192).
| Церква Покрови | |
|---|---|
 | |
| 48°56′31″ пн. ш. 22°35′25″ сх. д. / 48.9420833° пн. ш. 22.59028° сх. д.Координати: 48°56′31″ пн. ш. 22°35′25″ сх. д. / 48.9420833° пн. ш. 22.59028° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Закарпатська область |
| Тип | церква |
| Тип будівлі | церква |
| Стиль | дерев'яна архітектура |
| Перша згадка | 1645 |
| Дата заснування | 1645 |
| Прибудови | Дзвіниця |
| Відомі мешканці | Олександр Данилович, Василь Леґеза, Августин Ґулович, Михайло Лендєл |
| Реліквії і святині | Різьблення XVIII століття, іконостас, золоті чаші, Євангеліє 1691 року |
| Стан | задовільний |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
У селі Кострино на пагорбі, у винятково гарному місці розташовано шедевр народного будівництва — дерев'яну церкву Покрови Пречистої Богородиці, що належить до видатних пам'яток української народної архітектури. Костринська церква не поступається красою ужоцькій, але вона на 100 років старша і краса її дещо відмінна. Чари споруди ховаються в таємницях пропорцій, у розмірах церкви, в лініях її силуету. З кожного боку церква сприймається як бездоганно завершений художній твір, ідеально вписаний у навколишній розкішний ландшафт. Храм побудований без жодного цвяху та сучасних оснащень, дерев’яна споруда є автентичною візитівкою Великоберезнянщини.
Архітектура
У центрі села, на пагорбі, знаходиться оригінальний пам'ятник бойківського дерев'яного зодчества — храм Покрова. Церква представляє великий інтерес як перехідний тип від бойківського до лемківської зодчества. Особливістю останнього є вельми своєрідна динамічна композиція обсягів, поступово наростаючих від невеликого вівтаря через центральний багатозаломної верх до високої вежі-дзвіниці західного типу. У храмі в Кострино ця тенденція ще тільки намічена, і його будівничі все ще зберігають у дзвіниці форму шатрових верхів бойківських храмів. Строгий архітектурних форм, спостережна галерея дзвіниці зближують її з дерев'яним оборонним зодчеством.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці була перевезена і поставлена на теперішньому місці у 1703 році з с. Сянки Львівської області. Над зрубом бабинця у 1761 році надбудована каркасна дзвіниця. Кутові з'єднання виконані врубками в простий замок з потайним прямим шипом. У плані всі три зруби близькі до квадрату, центральний зруб ширше інших зрубів. Всі три об'єми церкви перекриті шатровими з двома заломами. Над бабинцем влаштовані емпори. Оточена піддашшям на випусках зрубу. Збудована з ялинових брусів. Верхи, піддашшя і стіни над опасанням покриті ґонтом. Збереглася дерев'яна різьба XVIII століття. Пам'ятник тяжіє до бойківської архітектурної школі. Однак надбудова дзвіниці над західною частиною, яка по висоті перевищила центральний зруб, порушила рівновагу архітектурних мас і надала споруді риси, типові для лемківської архітектури.
Довжина церкви становить 15 метрів, ширина — 7, висота вежі від фундаменту — 14. Внаслідок надбудови каркасної вежі-дзвіниці, церква набула певної динамічності з наростанням форм зі сходу на захід, що максимально наблизило її до церков лемківського стилю.
Історія
За століття своєї історії селу кілька разів пощастило. По-перше, 1703 року громада купила надзвичайно гарну церкву, збудовану 1645 року в селі Сянки сусіднього Турківського району Львівщини. Перевозили дерев’яний храм волами із Сянок цілу ніч. Народний переказ стверджує, що, вибираючи місце для церкви, селяни довго вагалися і переносили деревину з урочища Кошарки в урочище Дорошавиця і навпаки, аж поки не поставили храм на Дорошавиці. По-друге, церква не зазнала радикальних перебудов, а надбудована вежа не применшила її шарму. По-третє, ще у 1865 році громада замовила план нової мурованої церкви і вибрала ділянку. Очевидно, через відсутність коштів кам’яну базилічну церкву довго не будували. Нарешті вирішили спорудити її на місці дерев’яної і приступити до роботи 1914 року, але розпочалася Перша світова війна. Після війни гроші, зібрані на будівництво, знецінилися, і дерев’яна красуня була врятована.
Нарешті, пощастило і по-четверте. З 1891 до 1901 року в Кострині служив греко-католицький священик Михайло Лендєл, який за ці 10 років дуже талановито і детально написав хроніку духовного та господарського життя сіл Кострино і Сіль. Багато фактів місцевої історії було записано від унікального костринського чоловіка, довгожителя Георгія Чурея, який прожив 130 років (помер у 1897 році) і, за висловом священика, був верховинським Нестором-літописцем. З цих записів довідуємося, що першу смерекову церкву в Кострині було збудовано у 1451 році, друга постала 1602 року, а теперішня є вже третьою. Як і в багатьох інших селах, найбільший дзвін було конфісковано на військові потреби під час визвольної війни угорців на чолі з Лайошом Кошутом у 1848–1849 роках. Нову партію дзвонів виготовив 1899 року ливарник Шандор Ласло в Малих Ґеївцях біля Ужгорода.
Біля церкви видніються поховання священиків, з яких особливо запам’яталися ревний і невтомний Олександр Данилович (служив з 1848 до 1853 року), який переважно власним коштом збудував фару, насадив фруктовий сад, запроваджував прогресивні методи землеробства; Василь Леґеза (1855–1893), який розбудовував парохію, Августин Ґулович (1874–1884), який заснував пасіку, спорудив у Кострині і Солі кам’яні школи і, звичайно, Михайло Лендєл (1891–1901), який залишив нащадкам безцінну хроніку сіл Кострино і Сіль.
В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 192). В 2018 році церква визнана об’єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (№ 070018).
Нині церква Святої Покрови належить православній єпархії і перейменована у костринський монастир. Монастир Святої Покрови вважається архітектурною пам’яткою Закарпаття, адже побудований лише з дерева. Всередині збереглися іконостаси та позолочені святі чаші. Вражає також і стара дзвіниця на горищі монастиря. За монастирем в основному доглядають монахи та місцеві жителі. Ірина Бельо уже п’ятдесят років доглядає духовну пам’ятку рідного села. За радянських часів монастир хотіли кілька раз знищити. Однак селяни боронили дерев’яну пам’ятку і, на щастя, вона вціліла. Старожитель Ірина Бельо розповідає історію про те, як її чоловіка хотіли звільнити з роботи через те, що брався реконструювати церкву. Нині монастир виглядає велично: під храм заклали фундамент, на дверях замінили замки та полакували дах. Однак стиль споруди зовсім не порушився, а навпаки гармоніює із весною та природою.
Інтер'єр
У бабинець церкви ведуть двері, обрамлення якої в центрі має гострий обрис, що нагадує за формою готичний. Цікаво вирішує майстер інтер'єр храму. Низенький темний бабинець як би по контрасту підсилює просторість і світлість висотного розкритого простору середнього приміщення, акцентує увагу на іконостасі з його мерехтливим блиском позолоти.
Іконостас походить з 1645 року, хоча отець М. Лендєл називає також 1596 рік. Ікони намальовані на липових дошках, які потемніли від покриття лаком упродовж століть, лакування зазначено у 1832 та 1894 роках. Багато оздоблене Євангеліє, яке було куплене у 1871 році, а старе Євангеліє датоване 1691 роком.
Примітки
- М. Сирохман. П'ятдесят п'ять дерев'яних храмів Закарпаття. — К.: Грані-Т, — 2008.
- . Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 13 грудня 2012.
- Поп И. И., Поп Д. И. В горах и долинах Закарпатья. — М.: Искусство, 1971. — С.20-22
- Артемов А. А Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х т. Т.2. Винницкая, Волынская, Ворошиловградская, Днепропетровская, Донецкая, Житомирская, Закарпатская, запорожская, Ивано-Франковская, Кировоградская, Крымская области. — Киев.: Будівельник, 1984. — С.174
- . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 14 лютого 2021.
- Логвин Г. Н. Украинские Карпаты. — М.: Искусство. — 1973. — С.64
- . Архів оригіналу за 20 вересня 2012. Процитовано 13 грудня 2012.
Посилання
- Церква у Кострині на сайті «Дерев'яні храми України» [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Прадідівська слава: база даних українських пам’яток і визначних місць [ 21 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Репортаж М-студіо новин Закарпаття за 5 травня 2012 року [ 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Джерела
- Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. — К.: Держбудвидав. — 1956.
- Артемов А. А Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х т. Т.2. Винницкая, Волынская, Ворошиловградская, Днепропетровская, Донецкая, Житомирская, Закарпатская, запорожская, Ивано-Франковская, Кировоградская, Крымская области. — Киев.: Будівельник, 1984. — 336с.
- Логвин Г. Н. Украинские Карпаты. — М.: Искусство. — 1973.
- Сирохман М. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. — К.: Грані-Т, — 2008. — 88с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici derev yana cerkva yaka znahoditsya u seli Kostrina Velikobereznyanskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya 192 skasovanij Cerkva PokroviCerkva v seli KostrinaCerkva v seli Kostrina48 56 31 pn sh 22 35 25 sh d 48 9420833 pn sh 22 59028 sh d 48 9420833 22 59028 Koordinati 48 56 31 pn sh 22 35 25 sh d 48 9420833 pn sh 22 59028 sh d 48 9420833 22 59028Krayina UkrayinaMistoZakarpatska oblastTipcerkvaTip budivlicerkvaStilderev yana arhitekturaPersha zgadka1645Data zasnuvannya1645PribudoviDzvinicyaVidomi meshkanciOleksandr Danilovich Vasil Legeza Avgustin Gulovich Mihajlo LendyelRelikviyi i svyatiniRizblennya XVIII stolittya ikonostas zoloti chashi Yevangeliye 1691 rokuStanzadovilnij Mediafajli u Vikishovishi U seli Kostrino na pagorbi u vinyatkovo garnomu misci roztashovano shedevr narodnogo budivnictva derev yanu cerkvu Pokrovi Prechistoyi Bogorodici sho nalezhit do vidatnih pam yatok ukrayinskoyi narodnoyi arhitekturi Kostrinska cerkva ne postupayetsya krasoyu uzhockij ale vona na 100 rokiv starsha i krasa yiyi desho vidminna Chari sporudi hovayutsya v tayemnicyah proporcij u rozmirah cerkvi v liniyah yiyi siluetu Z kozhnogo boku cerkva sprijmayetsya yak bezdoganno zavershenij hudozhnij tvir idealno vpisanij u navkolishnij rozkishnij landshaft Hram pobudovanij bez zhodnogo cvyahu ta suchasnih osnashen derev yana sporuda ye avtentichnoyu vizitivkoyu Velikobereznyanshini ArhitekturaU centri sela na pagorbi znahoditsya originalnij pam yatnik bojkivskogo derev yanogo zodchestva hram Pokrova Cerkva predstavlyaye velikij interes yak perehidnij tip vid bojkivskogo do lemkivskoyi zodchestva Osoblivistyu ostannogo ye velmi svoyeridna dinamichna kompoziciya obsyagiv postupovo narostayuchih vid nevelikogo vivtarya cherez centralnij bagatozalomnoyi verh do visokoyi vezhi dzvinici zahidnogo tipu U hrami v Kostrino cya tendenciya she tilki namichena i jogo budivnichi vse she zberigayut u dzvinici formu shatrovih verhiv bojkivskih hramiv Strogij arhitekturnih form sposterezhna galereya dzvinici zblizhuyut yiyi z derev yanim oboronnim zodchestvom Cerkva u seli Kostrina Vid z zahodu Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici bula perevezena i postavlena na teperishnomu misci u 1703 roci z s Syanki Lvivskoyi oblasti Nad zrubom babincya u 1761 roci nadbudovana karkasna dzvinicya Kutovi z yednannya vikonani vrubkami v prostij zamok z potajnim pryamim shipom U plani vsi tri zrubi blizki do kvadratu centralnij zrub shirshe inshih zrubiv Vsi tri ob yemi cerkvi perekriti shatrovimi z dvoma zalomami Nad babincem vlashtovani empori Otochena piddashshyam na vipuskah zrubu Zbudovana z yalinovih brusiv Verhi piddashshya i stini nad opasannyam pokriti gontom Zbereglasya derev yana rizba XVIII stolittya Pam yatnik tyazhiye do bojkivskoyi arhitekturnoyi shkoli Odnak nadbudova dzvinici nad zahidnoyu chastinoyu yaka po visoti perevishila centralnij zrub porushila rivnovagu arhitekturnih mas i nadala sporudi risi tipovi dlya lemkivskoyi arhitekturi Dovzhina cerkvi stanovit 15 metriv shirina 7 visota vezhi vid fundamentu 14 Vnaslidok nadbudovi karkasnoyi vezhi dzvinici cerkva nabula pevnoyi dinamichnosti z narostannyam form zi shodu na zahid sho maksimalno nablizilo yiyi do cerkov lemkivskogo stilyu IstoriyaZa stolittya svoyeyi istoriyi selu kilka raziv poshastilo Po pershe 1703 roku gromada kupila nadzvichajno garnu cerkvu zbudovanu 1645 roku v seli Syanki susidnogo Turkivskogo rajonu Lvivshini Perevozili derev yanij hram volami iz Syanok cilu nich Narodnij perekaz stverdzhuye sho vibirayuchi misce dlya cerkvi selyani dovgo vagalisya i perenosili derevinu z urochisha Kosharki v urochishe Doroshavicya i navpaki azh poki ne postavili hram na Doroshavici Po druge cerkva ne zaznala radikalnih perebudov a nadbudovana vezha ne primenshila yiyi sharmu Po tretye she u 1865 roci gromada zamovila plan novoyi murovanoyi cerkvi i vibrala dilyanku Ochevidno cherez vidsutnist koshtiv kam yanu bazilichnu cerkvu dovgo ne buduvali Nareshti virishili sporuditi yiyi na misci derev yanoyi i pristupiti do roboti 1914 roku ale rozpochalasya Persha svitova vijna Pislya vijni groshi zibrani na budivnictvo znecinilisya i derev yana krasunya bula vryatovana Nareshti poshastilo i po chetverte Z 1891 do 1901 roku v Kostrini sluzhiv greko katolickij svyashenik Mihajlo Lendyel yakij za ci 10 rokiv duzhe talanovito i detalno napisav hroniku duhovnogo ta gospodarskogo zhittya sil Kostrino i Sil Bagato faktiv miscevoyi istoriyi bulo zapisano vid unikalnogo kostrinskogo cholovika dovgozhitelya Georgiya Chureya yakij prozhiv 130 rokiv pomer u 1897 roci i za vislovom svyashenika buv verhovinskim Nestorom litopiscem Z cih zapisiv doviduyemosya sho pershu smerekovu cerkvu v Kostrini bulo zbudovano u 1451 roci druga postala 1602 roku a teperishnya ye vzhe tretoyu Yak i v bagatoh inshih selah najbilshij dzvin bulo konfiskovano na vijskovi potrebi pid chas vizvolnoyi vijni ugorciv na choli z Lajoshom Koshutom u 1848 1849 rokah Novu partiyu dzvoniv vigotoviv 1899 roku livarnik Shandor Laslo v Malih Geyivcyah bilya Uzhgoroda Bilya cerkvi vidniyutsya pohovannya svyashenikiv z yakih osoblivo zapam yatalisya revnij i nevtomnij Oleksandr Danilovich sluzhiv z 1848 do 1853 roku yakij perevazhno vlasnim koshtom zbuduvav faru nasadiv fruktovij sad zaprovadzhuvav progresivni metodi zemlerobstva Vasil Legeza 1855 1893 yakij rozbudovuvav parohiyu Avgustin Gulovich 1874 1884 yakij zasnuvav pasiku sporudiv u Kostrini i Soli kam yani shkoli i zvichajno Mihajlo Lendyel 1891 1901 yakij zalishiv nashadkam bezcinnu hroniku sil Kostrino i Sil V radyanski chasi cerkva ohoronyalas yak pam yatka arhitekturi Ukrayinskoyi RSR 192 V 2018 roci cerkva viznana ob yektom kulturnoyi spadshini nacionalnogo znachennya yakij vneseno do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini 070018 Nini cerkva Svyatoyi Pokrovi nalezhit pravoslavnij yeparhiyi i perejmenovana u kostrinskij monastir Monastir Svyatoyi Pokrovi vvazhayetsya arhitekturnoyu pam yatkoyu Zakarpattya adzhe pobudovanij lishe z dereva Vseredini zbereglisya ikonostasi ta pozolocheni svyati chashi Vrazhaye takozh i stara dzvinicya na gorishi monastirya Za monastirem v osnovnomu doglyadayut monahi ta miscevi zhiteli Irina Belo uzhe p yatdesyat rokiv doglyadaye duhovnu pam yatku ridnogo sela Za radyanskih chasiv monastir hotili kilka raz znishiti Odnak selyani boronili derev yanu pam yatku i na shastya vona vcilila Starozhitel Irina Belo rozpovidaye istoriyu pro te yak yiyi cholovika hotili zvilniti z roboti cherez te sho bravsya rekonstruyuvati cerkvu Nini monastir viglyadaye velichno pid hram zaklali fundament na dveryah zaminili zamki ta polakuvali dah Odnak stil sporudi zovsim ne porushivsya a navpaki garmoniyuye iz vesnoyu ta prirodoyu Inter yerU babinec cerkvi vedut dveri obramlennya yakoyi v centri maye gostrij obris sho nagaduye za formoyu gotichnij Cikavo virishuye majster inter yer hramu Nizenkij temnij babinec yak bi po kontrastu pidsilyuye prostorist i svitlist visotnogo rozkritogo prostoru serednogo primishennya akcentuye uvagu na ikonostasi z jogo merehtlivim bliskom pozoloti Ikonostas pohodit z 1645 roku hocha otec M Lendyel nazivaye takozh 1596 rik Ikoni namalovani na lipovih doshkah yaki potemnili vid pokrittya lakom uprodovzh stolit lakuvannya zaznacheno u 1832 ta 1894 rokah Bagato ozdoblene Yevangeliye yake bulo kuplene u 1871 roci a stare Yevangeliye datovane 1691 rokom PrimitkiM Sirohman P yatdesyat p yat derev yanih hramiv Zakarpattya K Grani T 2008 Arhiv originalu za 10 listopada 2012 Procitovano 13 grudnya 2012 Pop I I Pop D I V gorah i dolinah Zakarpatya M Iskusstvo 1971 S 20 22 Artemov A A Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR Illyustrirovannyj spravochnik katalog V 4 h t T 2 Vinnickaya Volynskaya Voroshilovgradskaya Dnepropetrovskaya Doneckaya Zhitomirskaya Zakarpatskaya zaporozhskaya Ivano Frankovskaya Kirovogradskaya Krymskaya oblasti Kiev Budivelnik 1984 S 174 zakon rada gov ua Arhiv originalu za 25 grudnya 2021 Procitovano 14 lyutogo 2021 Logvin G N Ukrainskie Karpaty M Iskusstvo 1973 S 64 Arhiv originalu za 20 veresnya 2012 Procitovano 13 grudnya 2012 PosilannyaCerkva u Kostrini na sajti Derev yani hrami Ukrayini 28 veresnya 2013 u Wayback Machine Pradidivska slava baza danih ukrayinskih pam yatok i viznachnih misc 21 grudnya 2012 u Wayback Machine Reportazh M studio novin Zakarpattya za 5 travnya 2012 roku 17 zhovtnya 2013 u Wayback Machine DzherelaPam yatniki arhitekturi URSR sho perebuvayut pid derzhavnoyu ohoronoyu spisok K Derzhbudvidav 1956 Artemov A A Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR Illyustrirovannyj spravochnik katalog V 4 h t T 2 Vinnickaya Volynskaya Voroshilovgradskaya Dnepropetrovskaya Doneckaya Zhitomirskaya Zakarpatskaya zaporozhskaya Ivano Frankovskaya Kirovogradskaya Krymskaya oblasti Kiev Budivelnik 1984 336s Logvin G N Ukrainskie Karpaty M Iskusstvo 1973 Sirohman M P yatdesyat p yat derev yanih hramiv Zakarpattya K Grani T 2008 88s