Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Малі́ Геївці — село в Україні, в Ужгородському районі Закарпатської області. Підпорядковане Великогеєвецькій сільській раді.
| село Малі Геївці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Ужгородський |
| Рада | Великогеєвецька сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1342 |
| Населення | 760 |
| Площа | 0,002 км² |
| Поштовий індекс | 89434 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°29′57″ пн. ш. 22°18′12″ сх. д. / 48.49917° пн. ш. 22.30333° сх. д.Координати: 48°29′57″ пн. ш. 22°18′12″ сх. д. / 48.49917° пн. ш. 22.30333° сх. д. |
| Водойми | р. Латориця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89432, с. Великі Геївці, вул. Головна, 11 |
| Карта | |
  Малі Геївці | |
 Малі Геївці | |
| Мапа | |
Розташоване на річці Латориця.
На південно-східній околиці Малих Геївців, в урочищі Дийнеш Егрі, на ледь помітному підвищенні – тришарове поселення доби неоліту і енеоліту. Дослідження проводив Ф.М.Потушняв в 1974 році і засвідчив шари культури алфельдської і мальованої кераміки, шари тисо-полгарської та баденської культур. В урочищі Стороріччя, що на віддалі 3 кілометра в південно-східному напрямку від села, поселення ранньозалізного віку VI – IX століть до нашої ери (куштановицька культура). Досліджувалося І.І.Поповичем в 1973 – 1975 роках. Виявлено житла, господарсько-виробничі споруди.
В урочищі Сиг розташоване двошарове поселення ІІІ – IV і VIII – IX століттях нашої ери. Досліджувалося експедицією УжДУ в 1975 році. Відкрито два напівземлянкові житла, господарські ями. В околицях села знайдено бронзовий скарб, у складі якого первісно знаходилися десятки бронзовий виробів. Збереглися чотири чекано-молоти, меч з полоскою і черенкоподібною рукояткою.
Перша згадка у 1394 році під назвою Geyeuch. Місцевий ливарний цех засновано ще 1793 року Іштваном Ласло — землевласником з комітату Унґ.
Відомі дворянські роди, що проживали у селі : Еґрі, Панкотай, Ладані, Яворський, Бенко, Дарані, Бурок, Беленський, Рацкові, Нодь, Кіш, Ласло, Барток, Діошегі, Федьвернекі, Берегі.
В селі зафіксовано герб родини Бенко, вінбув отриманий від імператора Фердинанда ІІ в 1619 році і опублікований в комітаті Унг. Перший предок родини Федьвернекі родом із села - Ісаак Федьвернекі в 1568 році.
Панкотай отримала село у користування від Фердинанда II 27 листопада 1559 року.
Церква Успіння пр. Богородиці. 1992.
У 1940 р. в селі було 516 реформатів, 305 греко-католиків, 147 римо-католиків, 38 євреїв. Греко-католицька церква діяла в пристосованому будинку з вальків (саману). Вівтарний образ намалював Й. Бокшай, а подарували його церкві Ференц Орос з дружиною Єлизаветою Бийреш.
У 1949 р. радянський режим ліквідував знамениту фабрику виробництва дзвонів Ференца Еґрі, а приміщення перетворено на колгоспні склади. У 1956 р. греко-католицьку церкву закрили, а згодом переобладнали під столярну майстерню.
У 1989 р. громада відновила діяльність, а в 1992 р. стараннями Амбруша Долґоша та останнього робітника дзвонарні Йосипа Койсо під церкву пристосували вцілілу будівлю колишньої фабрики. На кошти всіх жителів села будинок переробили, і 15 серпня 1991 р. відбулася перша служба Божа. Перед входом встановили дзвіницю з одним дзвоном Ф. Еґрі, що зберігся, виготовленим 1939 р. Через рік храм освятили єпископи Іван Маргітич та Йосип Головач.
Присілки
Хутори
Хутори - обєднане з селом Малі Геєвці рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967
Перша згадка у ХІХ столітті
Відомі жителі
Ференц Егрі - (народився тут 1864 року) - один з найвідоміших угорських виробників дзвонів 20 століття. Навіть в Австралії було знайдено дзвін з його ливарного виробництва. Ференц походив з династії дзвоноливарів і ремесло перейняв у свого батька, який працював у дзвонарному цеху в Малих Геївцях. Згаданий ливарний цех засновано ще 1793 року Іштваном Ласло (угор. László István) — землевласником з комітату Унґ.
Пік виробництва та розквіту підприємства припав на початок XX століття та міжвоєнну добу. Оскільки під час Першої світової війни урядом Австро-Угорщини на військові потреби у церковних громад було реквізовано величезну кількість дзвонів, згодом виник попит на продукцію дзвоноливарні Ференца Еґрі. Продукція реалізовувалась не тільки на локальному рівні, але і на ринках усієї Східної Європи. Географія та об’єми виробництва вражають. Нині дзвони Ференца Еґрі можна зустріти в Угорщині, Словаччині, Польщі, Болгарії, а кілька екземплярів дістались навіть Індонезії та Австралії. Що вже казати про Закарпаття… Тільки для Мукачівської єпархії було відлито дзвони для 184 храмів — у Берегові, Давидкові, Малому Березному, Новоселиці, Солотвині, Концові, Ракошині, Драгові, Вишкові, Ізі, Невицькому, Нижніх Воротах, Лукові, Лузі тощо.
Також було виготовлено дзвони для 54 реформатських храмів, зокрема в селах Неветленфолу (1909), Теково (1923), Федорово (1925), Фертешолмаш (1925), Велика Паладь (1926), Тисобикень (1927), Пийтерфолво (1928), Батьово (1910, 1933), Соловка (1913), Гать (1922), Гут (1922), Форнош (1922), Вари (1922), Мужієво (1923), Берегуйфалу (1923), Дийда (1923), Серне (1924), Бене (1924), Яноші (1924), Вербовець (1926, 1932), Гетен (1926), Велика Бийгань (1926), Галабор (1928), Боржава (1926), Рафайново (1924), Шаланки (1922), Оросієво (1925), Косонь(1912), Перехрестя (1927), Нове село (1926), Вилок (1924), Баркасово (1927), Четфалва (1922), Фанчиково (1923), Чорний Потік (1923).
Дзвони Ференца Еґрі з Малих Геївців багаторазово отримували медалі та нагороди на промислових виставках у Парижі, Відні, Москві, Будапешті тощо.
Найбільший дзвін Ференца Еґрі справно працює і донині — це велетень вагою 2152 кг та діаметром 159 см, розміщений на дзвіниці реформатської церкви у Дебрецені на площі Арпада. Дебреценський дзвін відлитий в Малих Геївцях у 1912 році. Його вартість складала 3400 австро-угорських крон. За цю суму в ті часи можна було придбати 1 кг золота, що в перерахунку на сучасні гроші — близько 40 тисяч доларів США.
На території Закарпатського музею народної архітектури та побуту в Ужгороді, поблизу Шелестівської дерев’яної церкви, можна побачити два великі дзвони, відлиті у 1925 році на підприємстві Ференца Еґрі для реформатської громади села Дерцен.
З 1882 року Ференц Еґрі розпочав політичну діяльність. У 1920 році його обрано головою осередку Партії селян (Kisgazdapárt) в Ужгороді та Ужанській жупі. Згодом партія трансформувалася в Угорську національну партію (Magyar Nemzeti Párt), а Ференц Еґрі став заступником голови. У 1924–1935 роках підприємець був сенатором чехословацького парламенту, двічі поспіль отримавши мандат на виборах. Як політик Ференц Еґрі боровся за відновлення кордонів комітату Унґ, зокрема, щоб Капушанський район приєднали до Підкарпатської Русі. Ференц Еґрі помер у 1945 році у місті Шопрон
Ласло Боді - фронтмен відомої музичної групи «Републіка» ( народився тут 1965 року).
Туристичні місця
- На південно-східній околиці Малих Геївців, в урочищі Дийнеш Егрі, на ледь помітному підвищенні – тришарове поселення доби неоліту і енеоліту. Дослідження проводив Ф.М.Потушняв в 1974 році і засвідчив шари культури алфельдської і мальованої кераміки, шари тисо-полгарської та баденської культур.
- В урочищі Стороріччя, що на віддалі 3 кілометра в південно-східному напрямку від села, поселення ранньозалізного віку VI – IX століть до нашої ери (куштановицька культура). Досліджувалося І.І.Поповичем в 1973 – 1975 роках. Виявлено житла, господарсько-виробничі споруди.
- В урочищі Сиг розташоване двошарове поселення ІІІ – IV і VIII – IX століттях нашої ери. Досліджувалося експедицією УжДУ в 1975 році. Відкрито два напівземлянкові житла, господарські ями.
- В околицях села знайдено бронзовий скарб, у складі якого первісно знаходилися десятки бронзових виробів. Збереглися чотири чекано-молоти, меч з полоскою і черенкоподібною рукояткою.
- храм Успіння пр. Богородиці. 1992. Вівтарний образ намалював Й. Бокшай
- У 1949 р. радянський режим ліквідував знамениту фабрику виробництва дзвонів Ференца Еґрі, а приміщення перетворено на колгоспні склади.
 | Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mali Geyivci selo v Ukrayini v Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti Pidporyadkovane Velikogeyeveckij silskij radi selo Mali Geyivci Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Uzhgorodskij Rada Velikogeyevecka silska rada Osnovni dani Zasnovane 1342 Naselennya 760 Plosha 0 002 km Poshtovij indeks 89434 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 29 57 pn sh 22 18 12 sh d 48 49917 pn sh 22 30333 sh d 48 49917 22 30333 Koordinati 48 29 57 pn sh 22 18 12 sh d 48 49917 pn sh 22 30333 sh d 48 49917 22 30333 Vodojmi r Latoricya Misceva vlada Adresa radi 89432 s Veliki Geyivci vul Golovna 11 Karta Mali Geyivci Mali Geyivci Mapa Roztashovane na richci Latoricya Na pivdenno shidnij okolici Malih Geyivciv v urochishi Dijnesh Egri na led pomitnomu pidvishenni trisharove poselennya dobi neolitu i eneolitu Doslidzhennya provodiv F M Potushnyav v 1974 roci i zasvidchiv shari kulturi alfeldskoyi i malovanoyi keramiki shari tiso polgarskoyi ta badenskoyi kultur V urochishi Stororichchya sho na viddali 3 kilometra v pivdenno shidnomu napryamku vid sela poselennya rannozaliznogo viku VI IX stolit do nashoyi eri kushtanovicka kultura Doslidzhuvalosya I I Popovichem v 1973 1975 rokah Viyavleno zhitla gospodarsko virobnichi sporudi V urochishi Sig roztashovane dvosharove poselennya III IV i VIII IX stolittyah nashoyi eri Doslidzhuvalosya ekspediciyeyu UzhDU v 1975 roci Vidkrito dva napivzemlyankovi zhitla gospodarski yami V okolicyah sela znajdeno bronzovij skarb u skladi yakogo pervisno znahodilisya desyatki bronzovij virobiv Zbereglisya chotiri chekano moloti mech z poloskoyu i cherenkopodibnoyu rukoyatkoyu Persha zgadka u 1394 roci pid nazvoyu Geyeuch Miscevij livarnij ceh zasnovano she 1793 roku Ishtvanom Laslo zemlevlasnikom z komitatu Ung Vidomi dvoryanski rodi sho prozhivali u seli Egri Pankotaj Ladani Yavorskij Benko Darani Burok Belenskij Rackovi Nod Kish Laslo Bartok Dioshegi Fedverneki Beregi V seli zafiksovano gerb rodini Benko vinbuv otrimanij vid imperatora Ferdinanda II v 1619 roci i opublikovanij v komitati Ung Pershij predok rodini Fedverneki rodom iz sela Isaak Fedverneki v 1568 roci Pankotaj otrimala selo u koristuvannya vid Ferdinanda II 27 listopada 1559 roku Cerkva Uspinnya pr Bogorodici 1992 U 1940 r v seli bulo 516 reformativ 305 greko katolikiv 147 rimo katolikiv 38 yevreyiv Greko katolicka cerkva diyala v pristosovanomu budinku z valkiv samanu Vivtarnij obraz namalyuvav J Bokshaj a podaruvali jogo cerkvi Ferenc Oros z druzhinoyu Yelizavetoyu Bijresh U 1949 r radyanskij rezhim likviduvav znamenitu fabriku virobnictva dzvoniv Ferenca Egri a primishennya peretvoreno na kolgospni skladi U 1956 r greko katolicku cerkvu zakrili a zgodom pereobladnali pid stolyarnu majsternyu U 1989 r gromada vidnovila diyalnist a v 1992 r starannyami Ambrusha Dolgosha ta ostannogo robitnika dzvonarni Josipa Kojso pid cerkvu pristosuvali vcililu budivlyu kolishnoyi fabriki Na koshti vsih zhiteliv sela budinok pererobili i 15 serpnya 1991 r vidbulasya persha sluzhba Bozha Pered vhodom vstanovili dzvinicyu z odnim dzvonom F Egri sho zberigsya vigotovlenim 1939 r Cherez rik hram osvyatili yepiskopi Ivan Margitich ta Josip Golovach PrisilkiHutori Hutori obyednane z selom Mali Geyevci rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 Persha zgadka u HIH stolittiVidomi zhiteliFerenc Egri narodivsya tut 1864 roku odin z najvidomishih ugorskih virobnikiv dzvoniv 20 stolittya Navit v Avstraliyi bulo znajdeno dzvin z jogo livarnogo virobnictva Ferenc pohodiv z dinastiyi dzvonolivariv i remeslo perejnyav u svogo batka yakij pracyuvav u dzvonarnomu cehu v Malih Geyivcyah Zgadanij livarnij ceh zasnovano she 1793 roku Ishtvanom Laslo ugor Laszlo Istvan zemlevlasnikom z komitatu Ung Pik virobnictva ta rozkvitu pidpriyemstva pripav na pochatok XX stolittya ta mizhvoyennu dobu Oskilki pid chas Pershoyi svitovoyi vijni uryadom Avstro Ugorshini na vijskovi potrebi u cerkovnih gromad bulo rekvizovano velicheznu kilkist dzvoniv zgodom vinik popit na produkciyu dzvonolivarni Ferenca Egri Produkciya realizovuvalas ne tilki na lokalnomu rivni ale i na rinkah usiyeyi Shidnoyi Yevropi Geografiya ta ob yemi virobnictva vrazhayut Nini dzvoni Ferenca Egri mozhna zustriti v Ugorshini Slovachchini Polshi Bolgariyi a kilka ekzemplyariv distalis navit Indoneziyi ta Avstraliyi Sho vzhe kazati pro Zakarpattya Tilki dlya Mukachivskoyi yeparhiyi bulo vidlito dzvoni dlya 184 hramiv u Beregovi Davidkovi Malomu Bereznomu Novoselici Solotvini Koncovi Rakoshini Dragovi Vishkovi Izi Nevickomu Nizhnih Vorotah Lukovi Luzi tosho Takozh bulo vigotovleno dzvoni dlya 54 reformatskih hramiv zokrema v selah Nevetlenfolu 1909 Tekovo 1923 Fedorovo 1925 Fertesholmash 1925 Velika Palad 1926 Tisobiken 1927 Pijterfolvo 1928 Batovo 1910 1933 Solovka 1913 Gat 1922 Gut 1922 Fornosh 1922 Vari 1922 Muzhiyevo 1923 Beregujfalu 1923 Dijda 1923 Serne 1924 Bene 1924 Yanoshi 1924 Verbovec 1926 1932 Geten 1926 Velika Bijgan 1926 Galabor 1928 Borzhava 1926 Rafajnovo 1924 Shalanki 1922 Orosiyevo 1925 Koson 1912 Perehrestya 1927 Nove selo 1926 Vilok 1924 Barkasovo 1927 Chetfalva 1922 Fanchikovo 1923 Chornij Potik 1923 Dzvoni Ferenca Egri z Malih Geyivciv bagatorazovo otrimuvali medali ta nagorodi na promislovih vistavkah u Parizhi Vidni Moskvi Budapeshti tosho Najbilshij dzvin Ferenca Egri spravno pracyuye i donini ce veleten vagoyu 2152 kg ta diametrom 159 sm rozmishenij na dzvinici reformatskoyi cerkvi u Debreceni na ploshi Arpada Debrecenskij dzvin vidlitij v Malih Geyivcyah u 1912 roci Jogo vartist skladala 3400 avstro ugorskih kron Za cyu sumu v ti chasi mozhna bulo pridbati 1 kg zolota sho v pererahunku na suchasni groshi blizko 40 tisyach dolariv SShA Na teritoriyi Zakarpatskogo muzeyu narodnoyi arhitekturi ta pobutu v Uzhgorodi poblizu Shelestivskoyi derev yanoyi cerkvi mozhna pobachiti dva veliki dzvoni vidliti u 1925 roci na pidpriyemstvi Ferenca Egri dlya reformatskoyi gromadi sela Dercen Z 1882 roku Ferenc Egri rozpochav politichnu diyalnist U 1920 roci jogo obrano golovoyu oseredku Partiyi selyan Kisgazdapart v Uzhgorodi ta Uzhanskij zhupi Zgodom partiya transformuvalasya v Ugorsku nacionalnu partiyu Magyar Nemzeti Part a Ferenc Egri stav zastupnikom golovi U 1924 1935 rokah pidpriyemec buv senatorom chehoslovackogo parlamentu dvichi pospil otrimavshi mandat na viborah Yak politik Ferenc Egri borovsya za vidnovlennya kordoniv komitatu Ung zokrema shob Kapushanskij rajon priyednali do Pidkarpatskoyi Rusi Ferenc Egri pomer u 1945 roci u misti Shopron Laslo Bodi frontmen vidomoyi muzichnoyi grupi Republika narodivsya tut 1965 roku Turistichni miscya Na pivdenno shidnij okolici Malih Geyivciv v urochishi Dijnesh Egri na led pomitnomu pidvishenni trisharove poselennya dobi neolitu i eneolitu Doslidzhennya provodiv F M Potushnyav v 1974 roci i zasvidchiv shari kulturi alfeldskoyi i malovanoyi keramiki shari tiso polgarskoyi ta badenskoyi kultur V urochishi Stororichchya sho na viddali 3 kilometra v pivdenno shidnomu napryamku vid sela poselennya rannozaliznogo viku VI IX stolit do nashoyi eri kushtanovicka kultura Doslidzhuvalosya I I Popovichem v 1973 1975 rokah Viyavleno zhitla gospodarsko virobnichi sporudi V urochishi Sig roztashovane dvosharove poselennya III IV i VIII IX stolittyah nashoyi eri Doslidzhuvalosya ekspediciyeyu UzhDU v 1975 roci Vidkrito dva napivzemlyankovi zhitla gospodarski yami V okolicyah sela znajdeno bronzovij skarb u skladi yakogo pervisno znahodilisya desyatki bronzovih virobiv Zbereglisya chotiri chekano moloti mech z poloskoyu i cherenkopodibnoyu rukoyatkoyu hram Uspinnya pr Bogorodici 1992 Vivtarnij obraz namalyuvav J Bokshaj U 1949 r radyanskij rezhim likviduvav znamenitu fabriku virobnictva dzvoniv Ferenca Egri a primishennya peretvoreno na kolgospni skladi Ce nezavershena stattya z geografiyi Zakarpatskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi