Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Актобе́ (до 1999 року — Актю́бінськ; каз. Aqtöbe [ɑqtøbe] ) — місто в Західному Казахстані, центр Актюбінської області і однойменної міської адміністрації.
| Місто Актобе каз. Aqtöbe | |
|---|---|
 | |
| Основні дані | |
| Країна |  Казахстан |
| Область | Актюбінська |
| Час заснування | 1869 рік |
| Статус | з 1891 року |
| Поділ | 2 райони: , |
| Населення | 540493 особи (2021) |
| Площа | 532,62 км² |
| Поштові індекси | 030000—030021 |
| Телефонний код | +7-7132 |
| Висота над рівнем моря | 225 м |
| Назва мешканців | актю́бінець, актю́бінка, актю́бінці |
| 28 травня | |
| Місцева влада | |
| Вебсторінка | http://akt.gov.kz/ru |
| Голова | |
| Координати | 50°18′00″ пн. ш. 57°10′00″ сх. д. / 50.30000° пн. ш. 57.16667° сх. д.Координати: 50°18′00″ пн. ш. 57°10′00″ сх. д. / 50.30000° пн. ш. 57.16667° сх. д. |
| Карта | |
  Актобе  Актобе | |
 Актобе у Вікісховищі | |
Актобе розташоване на заході Казахстану, в північній частині Актюбінської області. Площа — 297,39 км². 1997 року в управління адміністрації міста перейшла територія скасованого . Площа нового адміністративно-територіального утворення, до якого належить саме місто і п'ять сусідніх сільських округів, склала 2,3 тис. км². В межах міста протікають річка Ілек і кілька її приток, поблизу є і водосховища. Внаслідок розташування у внутрішній частині Євразії і значної віддаленості від океанів, клімат міста є різко континентальним.
Актобе займає четверте місце серед міст Казахстану за кількістю жителів і є найбільшим містом Західного Казахстану. Населення — 500 803 осіб (1 січня 2020 року). Національний склад дуже різноманітний. Найчисленнішими є казахи (79 %) і росіяни (14,8 %). Переважне — іслам і християнство. Утворювана , яка в майбутньому має «вмістити» 1,3 млн осіб, має у своєму складі кілька десятків сельбищ поблизу Актобе.
Місто було засновано загоном військ Російської імперії 1869 року як твердиня на лівому березі річки Ілек, в тому місці, де до неї праворуч впадає . 25 березня 1891 року поселення отримало статус повітового міста Тургайської області і було перейменовано в Актюбінськ. У роки Громадянської війни в Росії Актюбінськ став осередком революційних сил Тургайського краю. Місто поперемінно займали війська білих і більшовиків. 1919 року в Актюбінську остаточно встановилася радянська влада. 1921 року місто стало адміністративним центром Актюбінської губернії. Після скасування губернії 1928 року — центр , з 1932 року — центр новоутвореної Актюбінської області. Населення міста, як і регіону в цілому, постраждало від голоду 1920-х і 1930-х років. Під час Німецько-радянської війни в Актюбінську було упоряджено кілька військових утворень, до міста було евакуйовано ряд підприємств із окупованих частин СРСР. У 1962—1964 роках — адміністративний центр Західно-Казахстанського краю. З часу розпаду СРСР 1991 року місто є центром Актюбінської області у складі незалежної Республіки Казахстан. Сучасний Актобе — один з найбільших промислових і культурних осередь країни з розвиненою хімічною, легкою і харчовою промисловістю.
Назва, офіційні символи
Назва
З 1891 року, коли твердиня (рос. дореф. Акъ-Тюбе або Акъ-Тюбя) стала повітовим містом Російської імперії, до 1999 року ж місто називалося Актюбінськ, російською — Актюбинск (Актюбинскъ). 11 березня 1999 року указом президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва назва міста російською мовою було змінено на варіант «Актобе», що відповідає закону «Про мови» від 11 липня 1997 року, який говорить: «Традиційні, історично складені казахські назви адміністративно-територіальних одиниць, складових частин населених пунктів, а також інших фізико-географічних об'єктів на інших мовах повинні відтворюватися згідно з правилами транслітерації». Таке іменування було прийнято Росії.
Казахська назва міста в його сучасному орфографічному вигляді «Ақтөбе» існує з 1940 року (коли для казахської мови було ухвалено (абетку на основі кирилиці)). Раніше в 1929—1940 роках ця назва існувало на казахському алфавіті на основі латиниці — яналіф — у вигляді Aqtɵbe, а ще раніше — на (казахській арабиці) на основі арабо-перської писемності у вигляді اقتوبە. Нині казахська назва на основі арабської графіки використовується інформаційними ресурсами казахською мовою, які зорієнтовані на (найбільша зарубіжна казахська громада) і країн Близького і Середнього Сходу, які продовжують використовувати традиційний алфавіт.
Назва міста, утворена зі слів ақ (від тюрк. aq — білий) і төбе (töpü — пагорб), означає «білий пагорб». З цієї причини Актобе іноді називали «Місто на білому пагорбі» або «Біловершинськ» (рос. Беловершинск, Бѣловершинскъ). Слово ақ казахською мовою, крім значення «білий», також означає «неспаплюжений», «чистий», «невинний».
Тюркські топоніми, етимологічно подібні , досить звичайні як у самому Казахстані, так і за його межами (див. також , , ).
Герб
Перший герб Актобе було затверджено 18 жовтня 1968 роки (автор: С. Т. Сімонов). Через 20 років, 24 грудня 1988 року міська Рада народних депутатів прийняла новий герб за проєктом художника М. Ф. Луцина.
1998 року, до 130-річчя від дня заснування Актобе, було оголошено конкурс на новий герб міста. Журі, які складалися зі вчених, архітекторів і представників ЗМІ, з 50 конкурсних робіт визнали кращим ескіз Актюбінського художника, члена спілки художників Казахстану, Сагінтая Алімбетова. Герб було офіційно затверджено на 23-й сесії міського масліхату 24 липня 1998 року.
Герб має круглу форму, що символізує «вічність всесвіту». Напис «Ақтөбе» зроблено білим кольором — кольором «чистоти і святості», оздоба блакитного кольору означає «вічний рух води», а орнаменти червоного кольору — стилізовані тюльпани (ця квітка є неофіційним символ міста). У центрі герба зображено крилату істоту з орлиною головою — грифон.
Фізико-географічний опис
Географічне положення
Географічні координати міста — 50°18′00″ пн. ш. 57°10′00″ сх. д. / 50.30000° пн. ш. 57.16667° сх. д..
Місто лежить в північній частині Актюбінської області, обома берегами лівої притоки Уралу — річки Ілек, в тому місці, де в неї впадає річка ; в центральній частині Подуральского плато, що являє собою рівнину 250—400 м заввишки. Властивою рисою Подуральского плато є те, що під ґрунтами залягає крейдяний мінеральний субстрат (в зниженнях перекритий палеогеновими глинами), що призводить до того, що в місцях, у яких внаслідок ерозії було зруйновано ґрунтовий шар, оголюються білокольорові крейдяні відкладення.
Границя між Європою й Азією
Питання про визначення кордону між Європою й Азією є дуже спірним. Якщо проводити межу між цими частинами світу по річці Урал, то Актобе безсумнівно виявиться містом, розташованим в Азії. Однак, згідно з найпоширенішою серед географів думкою, межа Європи проходить по північному березі Каспійського моря, уздовж річки Емба і далі по Мугоджарам. Таким чином Актобе виявляється містом, розташованим в Європі. Втім, попри географічне розташування, країни колишнього Радянського Союзу часто розглядаються сучасними західними географами як якась окрема територіальна одиниця, відмінна як від Європи, так і від Азії.
Гідрографія
Місто розташоване в тому місці, де в річку Ілек впадає і її долина розширюється до 15 км. Безпосередньо середмістям протікає ліва притока Ілека — річка , на північному заході — ліва притока Ілека річка Жінішке. Оскільки русло річки Сазди пролягає в центральній частині Актобе і вздовж нього розташовані великі торгові і розважальні центри, з 2010 року адміністрацією міста ведуться роботи з облагороджування набережної. У південній частині міста знаходяться пониззя лівої притоки Ілека — річки Тамди, проте в меженний період це русло пересихає, утворюючи декілька плес. Північною околицею району Зарічний протікає річка Піщанка, ліва притока Каргали, за якою розташовується село Каргали. На захід від району Цегельний (рос. Кирпичный), відокремлюючи його від села , протікає нижня частина правої притоки Каргали річка Бутак.
За 10 км на південний схід від міста розташоване об'ємом 245 млн м³, іменоване жителями «Актюбінське море», воно було введено у використання 1988 року. за 8 км на північний захід від міста, що є традиційним місцем відпочинку міщан, було побудовано 1967 року, а , яке є найбільшим штучним водоймищем поблизу Актобе (розташоване поза межами міської адміністрації), обсяг якого дорівнює 280 млн м³, було введено у використовування 1975 року і розташоване за 60 км на північний схід від міста.
Клімат
Клімат в місті різко континентальний. Це обумовлюється розташуванням міста у внутрішній частині Євразійського материку і значною віддаленістю від океанів. Різка континентальність клімату проявляється в температурних контрастах між денним і нічним часом доби, між зимою і влітку, а також у великій кількості сонячному випромінюванні і в посушливості.
Взимку погода в Актобе знаходиться під впливом глибокого циклону над Ісландією (ісландський мінімум) і потужного Сибірського антициклону з центром над Монголією. Під впливом цих чинників утворюються великі баричні градієнти, спрямовані з південного сходу на північний захід.
Сумарне сонячне випромінювання в Актобе становить у середньому 108 ккал на добу, середньорічна тривалість сонячного сяйва в місті становить 2316 годин.
Літо жарке і тривале. Літо (період із середньодобовою температурою повітря вище +15 °С) триває близько чотирьох місяців (із середини травня по середину вересня); зима помірно холодна, можливі короткочасні відлиги. Найвищий сніговий покрив спостерігається в лютому (31 см). Кількість ясних, хмарних і похмурих днів в році — 174, 148 і 43 відповідно. Середньорічна кількість хмарності 5,7 балів. Найбільша кількість опадів випадає в червні (35 мм), найменша — у вересні (19 мм)).
- Середньорічна температура — +5,3 °C
- Середньорічна швидкість вітру — 2,4 м/с
- Середньорічна вологість повітря — 68 %
| Клімат Актобе | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | −48,5 | −45 | −37 | −18,9 | −7,6 | −0,9 | 4,1 | 0,7 | −7,9 | −26,3 | −35 | −41,5 | −48,5 |
| Середній максимум, °C | −8,1 | −7,1 | −0,4 | 13,3 | 22,0 | 28,2 | 29,9 | 28,3 | 21,7 | 12,1 | 0,7 | −5,7 | 11,2 |
| Середня температура, °C | −12,3 | −11,9 | −5,4 | 7,0 | 14,9 | 20,9 | 22,7 | 20,7 | 14,0 | 5,7 | −3,2 | −9,7 | 5,3 |
| Середній мінімум, °C | −16,5 | −16,3 | −9,8 | 1,4 | 7,9 | 13,4 | 15,6 | 13,5 | 7,4 | 0,6 | −6,5 | −13,6 | −0,2 |
| Абсолютний мінімум, °C | 4,5 | 5,3 | 23,6 | 30,9 | 39,0 | 39,9 | 42,2 | 42,9 | 38,3 | 29,7 | 17,0 | 11,2 | 42,9 |
| Норма опадів, мм | 25 | 23 | 26 | 31 | 34 | 35 | 29 | 27 | 19 | 27 | 28 | 29 | 333 |
| Днів з дощем | 3 | 2 | 4 | 10 | 13 | 12 | 11 | 10 | 10 | 10 | 8 | 4 | 97 |
| Днів зі снігом | 21 | 18 | 13 | 3 | 0,2 | 0,03 | 0 | 0 | 0,1 | 4 | 13 | 20 | 92 |
| Вологість повітря, % | 81 | 79 | 79 | 66 | 57 | 54 | 55 | 54 | 58 | 69 | 80 | 82 | 68 |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 2.7 | 2.8 | 2.6 | 2.7 | 2.5 | 2.3 | 1.9 | 1.9 | 2.1 | 2.3 | 2.4 | 2.4 | |
| Джерело: (рос.) Климатические данные Актобе на сайте «Погода и климат». Архів оригіналу за 2 травня 2015. Процитовано 2 травня 2015. | |||||||||||||
Екологія
Екологічні обставини в Актобе вважаються неблагополучними. За даними Казгідромета на 2013 рік, індекс забруднення атмосферного повітря в Актобе склав 4,2 одиниць, що в кілька разів менше, ніж в Алма-Аті (11,5 одиниць), який був визнаний містом з найбруднішим повітрям. По всій території міста відзначається підвищений вміст діоксиду азоту і формальдегіду в повітрі, а в районі таких промислових підприємств, як , АЗФ, Актюбінської ТЕЦ і біля селища Цегельний (каз. Кірпішті, рос. Кирпичный), показники перевищили норму втричі. Об'єктивною оцінкою екологічного становища заважає мала кількість метеостанцій — усього в місті налічується 3 станції замість 23 необхідні.
Згідно з дослідженнями 2013 року, коли санітарно-епідеміологічний нагляд проводив розслід повітря в місті на наявність діоксиду азоту, діоксиду сірки, сірководню та інших речовин, основною причиною забруднення повітря було визнано . Зосередження сірководню в каналізаційних мережах може досягати 2-16 %, також стічні води містять велику кількість сульфідів. Через це в нічний і ранковий час жителі декількох районів і центральних проспектів міста зазнають проблем зі смородом у повітрі. Крім каналізаційної мережі джерелами сірководню в міському повітрі є відходи виробництва спирту (барда) на полях колишнього м'ясокомбінату, полігон ТОВ «Актобе Таза Кала» і старий сміттєвий полігон. Свій вклад вносить також автомобільний транспорт, кількість якого 2013 року сягнуло 178 тис. одиниць.
Річка Ілек, на березі якої розташоване місто, довгий час забруднювалася відходами бору з Алгінського хімічного заводу і шестивалентного хрому з Актюбінської заводу хромових сполук, а це, своєю чергою, веде до забруднення Уралу, а потім і Каспійського моря. Крім того, АТ «Акбулак» скидає в річку близько 10 млн м³ недоочищених (через застарілість очисних споруд) стічних вод на рік. За перевищення норм скидання підприємство щорічно виплачує штраф, але адміністративні заходи не привели до позитивного результату.
Рослинність
Ще наприкінці XIX століття регіон, в якому знаходиться Актобе, описувався як майже позбавлений лісової флори, але водночас дуже багатий на . Вирубка шелюгових гаїв в тодішньому привела до поширення пісків зі сусіднього і зникнення колись багатої рослинності. За радянських часів робилися заходи для створення навколо міста для захисту від зимових буранів і літніх пилових буревіїв [⇨].
Територія міста входить в Актюбінський флористичний округ, який займає більше половини Актюбінської області і північно-східну частину Західно-Казахстанської області (160 тис. км² між 51°45′ пн. ш. 51°30′ сх. д. / 51.750° пн. ш. 51.500° сх. д. та 47°30′ пн. ш. 61°30′ сх. д. / 47.500° пн. ш. 61.500° сх. д.). В Актобе і його околицях поширені такі види рослин: піщаний , хріниця пронизанолиста, сухоребрик лікарський, шавлія пустельна, осока двотичинкова, смілка звичайна, смілка дніпровська, , астрагал короткобобовий, вика дворічна, бутень Прескотта, валер'яна руська, повитиця хмелеподібна , липучка звичайна, глуха кропива пурпурова, волошка коростянкова, куга тригранна.
Тваринний світ
Територія Казахстану складається з 22 зоогеографічних ділянок. Місто Актобе й уся північна частина Актюбінської області належить до західної степової ділянки, в котрій, на відміну від інших степових ділянок, мешкають представники європейських лісових видів. Окрім того, в західній степовій ділянці пустельна фауна багатша, ніж в інших степових ділянках. Широко поширений пустельний вид перегузні тут зустрічається лише зрідка, з монгольської фауни зазвичай можна зустріти . Тут також мешкають казахстанські пустельні види, а під Актобе можна зустріти туранський вид тамарискових піщанок.
Як і в інших містах, на вулицях Актобе зустрічаються бездомні пси і коти. Собаки нерідко нападають на жителів міста (понад 300 випадків у першому півріччі 2014 роки), найчастіше це відбувається навесні і восени. Найнебезпечнішими в цьому сенсі є район , стара частина міста і дачні ділянки. За рік виловлюються кілька тисяч тварин, переважно це собаки. Підпільні «мисливці» відстрілюють тварин за допомогою безшумної рушниці з дротиками (використання вогнепальної зброї в цих цілях заборонено з 2013 року), начиненими препаратами (). Туши тварин вивозяться на скотомогильник. Доглянутих і явно хатніх тварин не відстрілюють, а відправляють у приватний притулок, що належить голові місцевої громади захисту тварин.
Історія
У найдавніші часи
Стародавні племена, що жили цими землями, займалися скотарством і були близькі до племен , але належали до різних етнічних груп. Прикладом широтного орієнтування прямокутних і овальних могильників можуть послужити поховання Синтас і Бесоба під Актобе. У степах біля міста було знайдено кільцеподібні кам'яні огорожі та кургани, які датуються бронзовим віком. Знахідки, що належать до середнього бронзового віку, виявлено обік річки коло сучасного Актобе.
Заснування твердині Ак-Тюбе
У травні 1869 року до межиріччя Ілека і Хобди попрямував загін з двох рот піхоти, сотні козаків і 14 гармат, яким командував флігель-ад'ютант граф фон Борг (Юрій Олександрович Борх). За наполяганням військового губернатора краю , 15 (28) травня (або 14 (27) травня) на двох пагорбах в урочищі біля злиття річок Ілек і заклали укріплення . Було збудовано майданчики для варти, гауптвахта, збройове сховище і підвали для зберігання продовольства і боєприпасів.
Територія нинішнього Актобе контролювалася братами Арингазиєвими — племінниками хана Молодшого жуза Арингази, яких Баллюзек у своїх звітах схарактеризував як «неблагонадійних». Після прибуття загону майже всі місцеві жителі відкочували на територію Уральської області, хоча Баллюзек відзначав їхню лояльність, а в числі останніх були лише султани Арингазиєви і повстанський загін під командуванням Айжарика Бекбауова (каз. Айжарық би Бекбауұлы), який припинив опір після першої поразки від козаків.
Одна з перших згадок Актобе сягає 1871 року:
Оренбурзька Духовна Консисторія повідомляє до відома, що в оренбурзькій єпархії, з дозволу начальства, виробляються нині такі споруди: 1. церкви — а) кам'яна в <…> твердині Ак-Тобе Тургайської області (від 14 січня 1871 року — на кошти жителів).
Оригінальний текст (рос. дореф.)Оренбургская Духовная Консисторія сообщаетъ къ свѣдѣнію, что въ оренбургской епархіи, съ разрѣшенія начальства, производятся нынѣ слѣдующія постройки: 1. церкви — а) каменныя въ <…> укрѣпленіи Акъ-Тюбя Тургайской области (отъ 14 января 1871 года — на средства жителей).— (рос. дореф.)Сообщенія // Оренбургскія епархіальныя вѣдомости. — 1 февраля 1873. — № 3. — С. 100—101.
У перші десятиліття життя поселення була тісно пов'язане з казахами — кочовими скотарями. Перший генеральний план забудови Актюбінська було розроблено 1874 року. Поселення було розділене на кілька районів: Курмиш, Татарська слобода, Оторва́новка. молодого поселення стали Гарнізонна, Кріпосна, Оренбурзька, Ілецька і Георгіївська.
У статусі повітового міста
25 березня 1891 року «Положення про управління в степових областях» поселення Ак-Тюбе, як і Кустанай, було перетворено в повітове місто Тургайської області Російської імперії і отримало назву Актюбінськ.
На відміну від Кустаная, який на ранньому етапі показав швидке зростання, але потім вступив у часи спаду населення і занепаду, Актюбінську вдалося зберегти стійкий повільний темп розвитку. До липня 1886 року кількість дворів в Актюбінську досягло 177, проте в голодні 1891—1892 роки багато жителів покинули місто. З 1893 року населення знову почало зростати. До 1895 року в місті значилося вже 2263 жителів, з них 1041 православних і 202 магометан (мусульман). 1896 року прибуло близько 100 сімей, переважно з малоросійських губерній.
1902 року через місто була прокладено Ташкентську залізницю сполученням Оренбург — Ташкент, що посприяло подальшому розвитку економіки Актюбінська.
У 1905—1907 роках в місті неодноразово проводилися народні демонстрації і страйки. 1905 року в місті виникла група РСДРП, а 3 червня 1907 року було обрано перша на території Казахстану Рада робітничих депутатів.
Громадянська війна
У роки Громадянської війни 1918—1919 років Актюбінськ став центром революційних сил Тургайського краю. 8 (21) січня 1918 року в місті встановилася радянська влада. Червоні проводили політику терору проти оренбурзького козацтва — достовірно відомо, що влітку 1918 року в Актюбінську розстрілювали по 10-12 чоловік за ніч. На початку липня того ж року виник , який закрив шлях армії Колчака в Туркестан. 16 квітня (або 18 квітня) 1919 року Актюбінськ з нальоту було зайнято частинами білої .
1 вересня 1919 року розпочався напад червоних з боку селища Всесвятського (південний захід міста) на Актюбінськ, що став тимчасовою базою (Східний фронт). 2 вересня два ескадрони червоних взяли залізничну станцію, а два інші ескадрони на чолі з командиром 9-го полку перебили охорону в'язниці і звільнили кілька сотень полонених червоноармійців і комуністів, які взяли участина в захопленні Актюбінська. По місту відкрили артилерійський вогонь; над ним літав аероплан, скидав бомби. Почалася сильна паніка, більшість жителів стала спішно полишати Актюбінськ в південно-західному напрямку, але наспіла кіннота червоних відрізала частину відступних. О 12 годині дня 2 вересня Актюбінськ перейшов до рук більшовиків.
Радянський період
У 1920—1925 роках Актюбінськ був у складі Киргизької АРСР Російської РФСР, потім 1925 року перейшов до Казахської АРСР, а 1936 року місто було включене у виділену з РРФСР Казахську РСР. У радянський період Актюбінськ встиг побувати центром декількох адміністративно-територіальних одиниць: Актюбінської губернії (1921—1928), (1921—1922, 1928—1933, 1970—1997), (1922—1928), (1928—1930) і Актюбінської області (з 1932).
У 1919—1922 роках населення міста, як і всього регіону, постраждало від голоду, точна кількість жертв якого невідомо. До листопада 1921 року в Актюбінської губернії впало 55 відсотків поголів'я худоби. Через відсутність їжі населення самостійно або згуртовано покидало місця свого проживання. Актюбінську губернію покинуло до 23 % її жителів. Відомо, що в губернії в січні 1921 року голодувало 361 051 чоловік. Голод був таким, що населення, як вказується в документах, харчувалося березовою корою і навіть деякими видами глини. У листопаді 1921 року в місті Актюбінську померло 469 дорослих і 320 дітей, за цей же час в міській лікарні померло від голоду 294 людини. Голод повторився в 1932—1933 роках. За даними міліцейських архівів від листопаду 1932 по липень 1933 року в Актюбінській області було поховано 4373 людини, які загинули від голоду. Це лише офіційні дані. Фіксувалися випадки канібалізму.
10 березня 1932 року місто стало центром новоствореної Актюбінської області Казахської РСР. Після цього було проведено перший водопровід завдовжки 10,5 км, було встановлено 25 водорозбірних колонок. За перші десять років у статусі обласного центру в місті було побудовано 2 електростанції, на вулицях з'явилося 250 освітлювальних приладів. Було проведено роботи з озеленення міста, з'явилися доріжки для пішоходів.
За роки німецько-радянської війни в Актюбінську було утворено , 101-шу національну стрілецьку бригаду, 129-й мінометний полк та інші військові частини і підрозділи. З 11 тисяч солдатів 312-ї стрілецької дивізії на полях боїв загинуло 9,5 тисячі. Командир дивізії став першим володарем звання «Почесний громадянин Актюбінська», 29 актюбінців стали героями Радянського Союзу.
Близьке розташування до джерел сировини зумовило створення промислових підприємств у місті і перетворення Актюбінська в один з великих індустріальних осередків Казахської РСР. У 1940-1960-ті роки в Актюбінську з'явилися великі промислові підприємства: заводи феросплавів і хромових сполук, рентгеноапаратури і сільськогосподарського машинобудування; м'ясний і молочний комбінати, трикотажний, меблевий, швацький заводи тощо. Безліч з них було евакуйовано під час Другої світової із захоплених районів Радянського Союзу. У серпні 1941 року в місто прибуло обладнання заводу феросплавів із Запоріжжя, восени того ж року було перевезено артіль «Більшовик» з Дніпропетровська (сьогоденне м. Дніпро). З Москви в Актюбінськ було евакуйовано підприємства «Электросчётчик», Московський рентгензавод, вовнопрядильна фабрика № 14 та ін.
З 1960-х років Актюбінськ став живо забудовуватися житловими масивами і мікрорайонами. 1977 року місто стало центром Західно-Казахстанської залізниці. 3 травня 1962 був утворена Західно-Казахстанський край, що включає Актюбінську область (центр — Актюбінськ), Уральську область (центр — Уральськ) і Гур'євську область (центр — Гур'єв) з центром краю в Актюбінську. 1 грудня 1964 року Західно-Казахстанський край було скасовано.
У радянський час Актюбінськ перетворився на індустріальне місто з безліччю підприємств, став промисловим і культурним осередком регіону і залишається таким досі (початок XXI ст.).
Сьогодення
Після розпаду СРСР економічна діяльність в Казахстані перемістилася з промислових осередь (Караганда, Шимкент) в центри нафтових регіонів на заході країни: Актобе, Актау й Атирау.
Наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років в місті було відзначено зниження чисельності населення через репатріації представників депортованих народів і фахівців, які прибули в Казахську РСР в 1970-ті — 1980-ті роки.
У 2000-х роках в місті спостерігався будівельний бум: за збільшенням темпів будівництва Актобе і Актюбінська область (279,5 %) перегнали навіть Астану (212 %). 2005 року планувалося ввести у використання 137,1 тис. м² житлової площі, але за підсумками року було введено 289 773 м² житла. Індивідуальне будівництво перевищило плановані показники вп'ятеро. У загальному рахунку 2005 року було побудовано в 2,8 рази більше житла, ніж 2004 року.
Через фінансову кризу 2007—2008 років і наступну за нею світову економічну кризу в Актобе значно знизилися ціни на нерухомість і оренду приміщень. Земельні ділянки в місті знецінилися на 30 %. Знизилися заробітні плати жителів міста, деякі підприємства зменшили витрати на медичне страхування, впав попит на побутову техніку та електроніку. Пасажиропотік в Актюбінськом аеропорту знизився на 13 %, через девальвацію національної валюти почався спад реалізації автомобілів в автосалонах міста.
2010-ті роки ознаменувалися зростанням релігійного екстремізму в Західному Казахстані. 17 травня 2011 року в Актобе 25-річним терористом-смертником було здійснено біля Департаменту КНБ, який стала першою такого роду подією в сучасному Казахстані. 26 липня того ж року в одному з багатоповерхових будинків сталася перестрілка між поліцейськими і чотирма підозрюваними у вбивстві. Попри те, що офіційного підтвердження причетності злочинців до релігійних течій не було, громадськість відразу ж зв'язала цей інцидент зі в Темірському районі, що почалася 1 липня і яка коштувала життя чотирьом працівникам правоохоронних органів.
Через зниження курсу російського рубля відносно до тенге наприкінці 2014 року, в місті в багато разів зріс попит на російську валюту, спостерігалася нестача російської готівки в обмінних пунктах. Збільшилася кількість автомобілів з транзитними номерами Російської Федерації. Це призвело до збільшення числа автомобільних заторів дорогами Актобе.
20 серпня 2015 року курс тенге було відправлено у «вільне плавання» і надалі національна валюта Казахстану знецінилася практично удвічі: 19 серпня долар США коштував 188 тенге, а до 19 січня 2016 року він подорожчав до 374 тенге. Слідом за цим у місті, як й усією країною, підвищилися ціни на товари і послуги. 1 січня 2016 року держава перестало регулювати ціну на т. зв. «соціальний хліб», що призвело до його подорожчання в Актобе.
5 червня 2016 року озброєні ісламісти () вчинили напад на два збройових магазину («Паллада» і «Пантера») в Актобе. Після цього терористи попрямували до військової частини № 6655 Національної гвардії Казахстану. Внаслідок нападу на військову частину загинули троє військовослужбовців, ще шестеро були поранені. Містом було введено т. зв. «червоний рівень терористичної небезпеки», в ході контртерористичної операції більшість терористів (18 осіб) було вбито, решта були затримані правоохоронними органами. Від рук бойовиків впали 3 військових і 4 цивільні особи.
У 2019 було відзначено 150-річчя з . На честь цієї дати в Актобе було проведено кілька сотень міжнародних, республіканських та регіональних заходів. Райони Актюбінської області облаштували 9 алей і скверів на центральних вулицях міста.
Передбачається, що до 2030 року населення міста зросте до 625 тис. людей, а 2040 року подолає позначку в 1 млн жителів. До цього часу площа міста має зрости з 29 739 га до 72 965 га (42 847 га за генеральним задумом 2003 року). Актобе буде розширюватися у східному напрямку. Індивідуальне житлове будівництво в межах міста буде обмежено, будівельне зонування в новому генеральному плані направлено на багатоповерхову забудову багатоквартирними житловими будинками. Актобе є єдиним містом в Казахстані, яке розділене на стару і нову частини. Район заплановано забудувати багатоповерховими житловими масивами з відповідною інфраструктурою і зробити об'єднавчим центром міста.
У жовтні 2017 року президент Казахстану Назарбаєв заявив про бажаність досягнення Актобе чисельності населення в 1 мільйон жителів:
На початку незалежності в Актобе було 240 тисяч чоловік. Зараз майже півмільйона. Я хочу, щоб тут був мільйон.
Оригінальний текст (рос.)В начале независимости в Актобе было 240 тысяч человек. Сейчас почти полмиллиона. Я хочу, чтобы здесь был миллион.—
Адміністративно-територіальний устрій
Адміністрація та місцеве самоврядування
Актобе є виконавчим органом влади на території міста і п'яти прилеглих сільських округів, які утворюють міську адміністрацію Актобе. Положення і статус адміністрації визначається «Положенням про державну установу „Апарат акіму міста Актобе“». Главою акімату є міста, який призначається акімом Актюбінської області відповідно до закону Республіки Казахстан від 23 січня 2001 року «Про місцеве державне управління і самоврядування в Республіці Казахстан». Першим акімом міста Актобе був , який займав цю посаду з 1996 по 2002 роки. З 16 березня 2020 року акімом міста є .
Актобе є місцевим представницьким органом, депутати якої обираються жителями міста. Перша сесія I скликання міського масліхату відбулася 24 березня 1994 року. Масліхат складався з 44 депутатів, а секретарем масліхату одноголосно був обраний Петро Георгійович Лащенов. Надалі число депутатів масліхату зменшилася до 23. Перша сесія останнього V скликання відбулася 20 січня 2012 року. Чинним секретарем міського масліхату є Сулупан Панаєвна Шінтасова.
Міський бюджет
Доходи бюджету Актобе на 2020 рік визначені на рівні 92,8 млрд тенге (245,4 млн доларів США), витрати — 83,3 млн тенге (221,6 млн доларів США).
До числа основних доходних джерел бюджету Актобе належать: податкові надходження (42,9 млн тенге), надходження трансфертів (44,2 млн тенге) і надходження від продажу основного капіталу (5,4 млрд тенге). Основні статті витрат: освіта (40,7 млрд тенге), житлово-комунальне господарство (21,6 млрд тенге), транспорт і комунікації (8,2 млрд тенге), соціальна допомога та соціальне забезпечення (7,4 млрд тенге).
До переліку великих платників податків Актюбінської області переважно входять компанії нафтогазової галузі, але серед них є і ті, чия основна діяльність пов'язана з містом Актобе: АТ «Актюбінський завод хромових сполук», ТОВ (мережа супер- і гіпермаркетів і магазинів), ТОВ «Лучшее решение» (мережа супер- і гіпермаркетів «Діна») тощо.
| Доходи бюджету міста Актобе (тис. тенге) | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 |
| 19 960 534 | ▲22 958 045 | ▲31 153 571,1 | ▼25 851 317 | ▲32 110 525,5 | ▲40 074 465,9 | ▼36 735 584,2 |
| 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 |
| ▲43 961 147,7 | ▼39 955 578,2 | ▲54 608 824,5 | ▲60 957 591,3 | ▲70 151 110,1 | ▲78 210 617,8 | ▲92 834 981 |
| Витрати бюджету міста Актобе (тис. тенге) | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 |
| 18 622 351 | ▲21 157 647 | ▲29 509 144,4 | ▼21 857 418 | ▲34 144 105,5 | ▲44 961 603,8 | ▼40 668 501,6 |
| 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 |
| ▲45 442 226,4 | ▼43 373 926,1 | ▲60 159 206,4 | ▲76 270 349,7 | ▼71 556 212,7 | ▲75 485 906,7 | ▲83 834 981 |
Райони міста
Адміністративні райони
До 1988 року, коли в СРСР було видано постанову про ліквідацію районного поділу в містах з чисельністю населення нижче 400 тисяч, у складі тодішнього Актюбінська було два райони: Фрунзенський і Пролетарський.
Через 30 років, на позачерговій 18-й сесії обласного масліхату, що відбулася в березні 2018 року, було ухвалено постанову про скасування всіх сільських округів (вони були включені до складу міста), що існували з 2013 року, а також про поділ міста на два адміністративні райони, межу яких було проведено за лінією залізниці. У міському масліхату було проведено процедуру громадських слухань з обліку думки населення, згідно з якими було ухвалено рішення «врахувати думки населення міста про присвоєння найменувань новоствореним двом районам на території міста Актобе — Астанинський і Алматинський».
До складу району Алмати входять традиційні райони Курмиш, Ясний, а також сільські округу Курайлинський, Каргалинський, Благодарний. Згідно з оцінкою акіму району, чисельність населення району становить приблизно 420—430 тис. людей. До складу району Астана входять райони і мікрорайони Москва, Жилгородок, Юго-Запад, Батис-1 і Батис-2, Шанхай, Болашак, Авіамістечко, а також сільські округу Новий і Саздинський. Чисельність населення за оцінкою виконувача обов'язків акіму району становить 262 тисячі осіб.
Традиційні райони
Власне місто Актобе поділяється на дві основні географічні частини: Старе місто (каз. Ескі қала) на схилі пагорба Ак-Тюбе, зосереджений навколо залізничної станції, і Нове місто (каз. Жаңа қала) на північному заході, уздовж , де розташовані осередки торгівлі і адміністративні будівлі. До районів Старого міста належать (каз. Құрмыш), (каз. Мәскеу), Татарська слобода (також Татарка), Оторвановка. Стара частина переважно забудована одноповерховими житловими будинками, є споруди дореволюційного періоду. Районами Нового міста є (каз. Шаңқай), (каз. Сазды), мікрорайони, Болашақ, Кең Дала́.
Окрім перерахованих, існують райони Жилгородок, Авіамістечко, Авіатор-1, Авіатор-2, Сільмаш-1,Сільмаш-2, Юго-Запад-1, Юго-Запад-2, Зарічний-1, Зарічний-2, Зарічний-3, Зарічний -4, Каргалинський (Жиля́нка; каз. Қарғалы), Цегельний (каз. Кірпішті, рос. Кирпичный), Новий (каз. Жаңақоны́с), Ақжа́р, Бауырласта́р, 41-й роз'їзд тощо. Починаючи з 2000-х років з'явилося понад 30 нових районів. З 2012 року розпочато будівництво району (каз. Нұр Ақтөбе), який складатиметься з п'яти мікрорайонів, а кількість жителів становитиме 260 тис. людей.
Планувальні райони
Згідно з генеральним планом Актобе місто розділене на кілька планувальних районів, які самі своєю чергою поділяються на житлові і промислові райони.
- Ілекський планувальний район (центральна частина міста) розділений на 1-й, 2-й, 3-й, 4-й житлові райони, а також райони Аеропорт і Ясне.
- Каргалинське планувальний район (на схід від річки Ілек) розділений на наступні житлові райони: Зарічний, Жас Канат, Жасилтобе, Акжар, Каргали.
- Східний планувальний район (на схід від Каргалинського) поділений на такі житлові райони: Рауан, Нур-Актобе-1, Нур-Актобе-2, Кизилжар, Шигис.
- Західний планувальний район (на захід від Ілекського планувального району) має у своєму складі такі житлові райони: Батис-1, Батис-2, Батис-3, Батис-4, Юго-Запад, Жанаконис.
- Північно-Західна промислова зона охоплює такі промислові райони: Північно-Західний-1, Північно-Західний-2, Північно-Західний-3, Сєверний.
- Південна транспортно-комунальна зона охоплює такі промислові райони: Транспортний, Південний, Науково-виробничий, Південний транспортно-логістичний, 41 Роз'їзд.
Сільські округи
Загальна площа території, підпорядкованої міській адміністрації Актобе становить 2 338 км² (або 2375,64 км², згідно АІСДЗК).
1997 року, коли було скасовано , сільські округу Благодарний, Каргалинський, Курайлинський і Новий, які входили до складу району, і Саздинський округ Алгінського району було передано у підпорядкування міського акімату Актобе і формально їх скасовано (проте для зручності управління у складі міського акімату було збережено акіми сільських округів зі штатом і повноваженнями з їхнього керування). Того часу в п'яти колишніх сільських округах у 22 населених пунктах проживало 25 715 чоловік. У зв'язку з розвитком міста і його приміської зони, фактична кількість поселень на території колишніх сільських округів досягла 50, число жителів зросло до 50 тис. людей.
Навесні 2013 року на позачерговій 11-й сесії обласної масліхату в зв'язку з адміністративною реформою було ухвалено рішення створити 5 сільських округів в колишніх межах: площею 104 895 га з центром у селі Кенеса Нокіна; Каргалинський сільський округ площею 6 671 га з центром у селі Каргалинське; Курайлинський сільський округ площею 44 499 га з центром у селі Курайлі; з територією 26 994 га з центром у селі Жанаконис; Саздинський сільський округ площею 39 894 га з центром у селі Сазда.
Після офіційного закріплення статусу сільських округів вони стали самостійнішими, у них з'явилися власні бюджети і бухгалтерія. Після цих реформ жителі цих округів отримали можливість брати участина в державних програмах «Розвиток регіонів» і «З дипломом у село». Передбачається, що у ведення акіматів сільських округів також буде передана частина міської комунальної власності, зокрема клуби, бібліотеки та дитячі садки.
На позачерговій 18-й сесії обласного масліхату, що відбулася 20 березня 2018 року, було прийнято спільну постанову акімату і рішення масліхатів Актюбінської області «Про зміни в адміністративно-територіальному устрої міста Актобе Актюбінської області», згідно з яким було скасовано усі сільські округу, з 2013 року існували на території міського адміністрації Актобе. Було ухвалено рішення включити території колишніх сільських округів до складу міста. У пакет документів вказаного спільного постанови було включено «Схематичну карту адміністративно-територіального поділу міста Актобе», на якій було вказано межі міста, а також поділ міста на два адміністративних райони, межа яких була проведена по лінії залізниці. Документ мав набрати чинності через 10 днів після офіційної публікації.
Населені пункти, приєднані до міста
| Населений пункт | Колишні назви | Населення, осіб (1989) | Населення, осіб (1999) | Населення, осіб (2009) |
|---|---|---|---|---|
| Актобе, місто | Актюбінськ | 253532 | 253088 | 345687 |
| Акжар, село | - | 286 | 386 | 2354 |
| Акшат, село | - | 412 | 395 | 418 |
| Беккул-Баба, село | Підхоз, Актасти | 591 | 474 | 831 |
| Білогорка, село | Білогорський | 314 | 281 | 275 |
| Білогорське, село | Білогорський Кар'єр | 171 | 101 | 146 |
| Георгієвка, село | - | 1029 | 1090 | 1529 |
| Жанаконис, село | Нове | 1719 | 1027 | 6486 |
| Ілек, село | - | 848 | 636 | 1276 |
| Каргалінське, село | - | 9318 | 10772 | 16093 |
| Кенеса Нокіна, село | Новостепановка, Степановка, Опитна Станція | 2421 | 2587 | 4092 |
| Кизил-Жар, село | Благодарне | 872 | 918 | 1322 |
| Курайлі, село | - | 1222 | 1309 | 1712 |
| Курашасай, село | - | 811 | 2497 | 1109 |
| Лісне, село | - | 126 | - | - |
| Магаджан, село | Магаджановське | 299 | 409 | 546 |
| Нефтяник, селище | Сьома Нефтекачка | 160 | - | - |
| Орлеу, село | Россовхоз | 647 | 945 | 1804 |
| Польове, село | - | 134 | - | - |
| Пригородне, село | Пригородний | 1398 | 1617 | 2102 |
| Птицеводчеське, село | - | 961 | - | - |
| Роз'їзд 39, станційне селище | Тюльпанний | 108 | 139 | 188 |
| Садове, село | - | 521 | 540 | 653 |
| Сазди, село | Сазда | 1173 | 1674 | 2437 |
| Українка, село | - | 611 | 470 | 341 |
| Ульке, село | - | 178 | 221 | 195 |
| Шилісай, село | Нижній Шийлісай | 58 | 62 | 73 |
| Всього | - | 279920 | 281638 | 391669 |
Населення
| На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Чисельність, щільність, динаміка зростання
Актобе займає перше місце за чисельністю населення в Західному Казахстані та є четвертим містом в країні за цим показником (після Алма-Ати, Нур-Султану і Шимкенту). З п'ятого на четверте місце за кількістю жителів Актобе піднявся в жовтні 2019 року, коли чисельність населення міста досягла 497 381 жителів, обігнавши за цим показником Караганду (496 701 людина). До кінця 2019 року населення міста переступило позначку в 500 тис. людей і на 1 січня 2020 року становить 500 803 людини. Щільність населення на території міської адміністрації (2338 км²) становить 214,2 осіб на км².
Є кілька причин такої зміни позицій. По-перше, органи статистики стали враховувати 59 тис. Жителів сільських округів поблизу Актобе, розформованих 2018 року й включених до складу міста. По-друге, природний приріст населення в Актобе за 9 місяців 2019 року склав 6807 чоловік, тоді як в Караганді за той же час природний приріст досяг позначки 2712 чоловік. По-третє, за той же час в Актобе спостерігався міграційний приріст в розмірі 2580 осіб, тоді як в Караганді відзначався міграційний спад в розмірі 3741 осіб.
Актобе є одним з найшвидкоросліших міст Казахстану — в 2003—2013 роках чисельність населення зросла на 50 %. Для порівняння, населення міст Туркестан, Жанаозен і , які показали найбільш разючі темпи зростання, за вказаний відрізок часу зросло на 78 %. Зростанню населення міста сприяє підвищення рівня народжуваності і зниження кількості дитячих смертей.
Головними джерелами зростання населення міста є природний приріст і міграція. Так (дані за територією, підпорядкованої міській адміністрації) за період з 1 січня 2011 року по 1 жовтня 2015 року природний приріст населення склав 36 158 осіб, а позитивне сальдо міграційного приросту склало 3798 чоловік, проте останній показник приховує різноспрямовані потоки міграції:
- міграція за межі СНД (переважно виїзд до Німеччини етнічних німців, а також російських як членів змішаних сімей) незначна, її сальдо склало 76 осіб, при цьому міграційний відтік в Німеччину склав 103 людини, міграційний обмін з іншими країнами поза СНД був слабо позитивний;
- міграція в межах СНД мала незначне позитивне сальдо (371 люд.), однак це наслідок взаємного покриття двох значних міграційних потоків: відтоку російських (міграційне сальдо — 1 221 чол., переважно в Росію) і припливу етнічних казахів (міграційне сальдо 1173 чол ., переважно з країн Середньої Азії);
- міграційний обмін з іншими регіонами Казахстану мав від'ємне сальдо міграції — 5 437 чол., насамперед це був відтік етнічних казахів (сальдо -5 073 чол.);
- внутрішньообласні міграції утворювали міграційний приплив населення 9 685 осіб.
Статева і вікова структура
На початку 2014 року територією, підлеглою міській адміністрації, проживало 428 024 людини, з них чоловіків — 201 192 особи, жінок — 226 832 людини. 104 888 чоловік знаходилися у віковій групі до 15 років (54 086 чоловічої і 50 806 жіночої статі). 283 823 особи були в віці від 16 до 63 років (у жінок: до 58 років), з них чоловіків — 136 631 особа, жінок — 147 193 людей. Людей старше пенсійного віку — 73 537 осіб, з них чоловіків — 20 339 осіб, жінок — 53 198 осіб.
Етнічний склад
Етнічний склад населення міста різноманітне. За підсумками , найчисельнішою етнічною групою на території міської адміністрації Актобе були казахи. Слідом за ними із значним відставанням розташувалися , які колись переважали в місті. Частка українців, татар, , корейців та інших національних меншин незначна.
|
|
|
|
|
За даними на 1 січня 2019 року, населення міської адміністрації Актобе становило 56,1 % населення області, при цьому в Актобе проживають 73,4 % усіх російських в області. Подібне становище склалося й у татар (73 %), корейців (85,2 %), азербайджанців (74,6 %), вірменів (81,3 %).
Мови
Державною мовою Казахстану є казахська мова. Історично склалося так, що територією Актюбінської області і, відповідно, в місті Актобе поширеним є , який має деякі відмінності від . , що стала за часів СРСР мовою міжнаціонального спілкування, продовжує виконувати цю функцію і в сучасному Казахстані. Територіальні діалекти в казахстанському варіанті російської мови відсутні. Крім мовців казахською і російською мовами, в місті проживає незначна кількість носіїв інших мов. На базі Будинку дружби (каз. Достиқ үйі) представникам різних етносів створені умови для вивчення своєї мови, традицій і звичаїв.
За даними перепису 2009 року, 92,5 % з 461 050 осіб міського населення Актюбінської області (статистичні дані, що враховують населення тільки міста Актобе, не опублікувалися, населення Актобе становить 75 % міського населення області) вважали мову своєї національності «рідною». Казахську мову назвали рідною 97,6 % (338 711) казахів, а російська мова була рідною для 96,2 % росіян (78 164). Серед представників інших національностей цей показник нижчий — лише 16 % українців, 47,9 % татар, 18,8 % німців і 35,1 % корейців назвали «рідною» свою національну мову.
Із 265 545 міських казахів старше 15 років 97,6 % розуміли усну казахську мову, вільно читали і писали 94,1 % і 89, 6 % відповідно. Серед 68 406 росіян у цій віковій категорії усну казахську мову розуміли 42,8 %, вільно читали і писали 12,4 % і 9 % відповідно. Що стосується володіння російською мовою, 94,4 % казахів у зазначеній віковій категорії розуміли усну російську мову, вільно читали і писали 86,1 % і 80,2 % відповідно. 97,7 % росіян розуміли російську мову, 95,7 % вільно читали, 93,5 % могли вільно писати.
Згідно з дослідженням «Мовна ситуація в Актюбінській області» (2014 року), 34,1 % опитаних респондентів — жителів Актобе вважають, що російська і казахська мови використовуються рівною мірою, 27,1 % опитаних вважало російську мову панівною без шкоди казахській мові, а частка, яка вважає, що казахська мова панує без шкоди російській мові, склала 22,9 %. Кількість тих, хто визнали переважання казахської мови на шкоду російській мові, виявилася вище (12,1 %), ніж кількість тих, хто вважає російську мову панівною на шкоду казахській мові (9,2 %). 94,6 % опитаних городян вважають, що створені всі умови для володіння і впровадження державної мови, а частка тих, хто вважає, що таких умов немає, склала 5,4 %. Частота використання казахської та російської мов в робочих колективах та навчальних закладах міста склала 47 % і 50,8 % відповідно (англійська мова — 2,3 %), що трохи відрізняється від загальнообласних показників, де переважною в цій галузі мовою є казахська (59, 5 %), а слідом іде російська мова з часткою в 39,3 % (англійська мова — 1,2 %).
За підсумками вищезгаданого дослідження, казахська мова є «рідною» для 83,3 % жителів Актобе, слідом ідуть російська (13,2 %), українська (2 %), татарська (1,1 %), німецька (0,5 %) та ін. мови. Мовою, якою вони думають, назвали казахську мову 47,2 % опитаних, російську мову — 29,9 % респондентів, а 23 % зізналися, що думають і тією, й іншою мовами. Частка респондентів, які знають казахську краще російської і російську краще казахської розподілилася приблизно порівну — 50,7 % і 45,8 % відповідно. Частка тих, хто знає казахську краще своєї національної мови, склала 2,6 %. Російською мовою в Актобе володіють 77,9 % тих респондентів, для кого російська мова не є рідною (і російською, і англійською володіють 10,8 %). Для казахської мови цей показник набагато нижче: нею володіють лише 8,1 % тих, для кого казахська не є рідною мовою (і казахською, й англійською володіють 2 %).
Актобинська агломерація
Проєкт Актобинської міської агломерації (каз. Ақтөбе агломерациясы) має у своєму складі місто Актобе, його передмістя і низку адміністративних районів, що оточують територію міської адміністрації. Загальна чисельність населення — 541 тис. чоловік (січень 2014 року). Плани з перетворення міста Актобе в сучасний урбаністичний центр було висловлено президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим в січні 2014 року. Ще у вересні 2013 року стало відомо про плани створити в Казахстані ще два міста-мільйонера, подібних Алма-Аті і (в найближчому майбутньому) Астані.
На думку фахівців Міністерства економіки та бюджетного планування Казахстану у віддаленій перспективі демографічна «ємність» Актобинської агломерації складатиме 1,3 млн осіб. Спочатку планувалося, що до складу агломерації увійде 31 населений пункт , Каргалинського, Мартуцького, Мугалжарського і Хромтауського районів (Хромтау, Алга, Кандиагаш тощо), але до 2014 року їхня кількість збільшилася до 46 населених пунктів в годинній доступності від Актобе.
Економіка
Актюбінська область займає 7-ме місце (▼ 3 місця) за конкурентоспроможністю серед 16 регіонів Казахстану (2015). Область займає провідні позиції в Казахстані з продуктивності праці в машинобудуванні та сільському господарстві, регіон показує високий зріст гуртової і роздрібної торгівлі. Заплановано, що результатом державної підтримки розвитку стане зростання валового регіонального продукту (ВРП) на 6,6 % й інвестицій в основний капітал на 20 % до 2020 року. 2015 року інвестиції в основний капітал склали 114,3 млрд, з них 65,9 % припали на власні кошти підприємств міста. Попри те, що малий і середній бізнес в Актобе розвинений відносно слабко, місто має високу привабливість для інвесторів.
За обсягом ВРП Актюбінська область посідає шосте місце серед регіонів Казахстану. Обсяг ВРП на душу населення в Актобе (2013) становить 1 490,7 тис. тенге (9 893 долларов США), що нижче середньообласних показників — 2 263,7 тис. тенге (15 023 долара США). Економічне зростання міста забезпечують прискорений розвиток індустріального комплексу, будівельної індустрії, а також сфери послуг — торгівлі і транспорту. За 9 місяців 2013 року ВРП міста досяг 1 193 256,3 млн тенге (2013 року ВРП Актюбінської області склав 1 816 346,2 млн тенге).
Зайнятість і рівень життя
Сприяння у працевлаштуванні безробітних громадян Актобе, забезпечення інформацією про стан ринку праці і тому подібні обов'язки виконує Міський відділ зайнятості та соціальних програм.
Відповідно до звітів адміністрації міста, офіційно зареєстрований рівень безробіття в Актобе становить 0,2 % (у органах зайнятості зареєстровані 420 людей, березень 2015), що трохи нижче обласних показників — 0,3 %; водночас розраховані за методикою Міжнародної організації праці показники безробіття в області становили 4,9 %, а в цілому по Казахстану — 5 %. Варто врахувати, що на думку деяких аналітиків, дані про кількість безробітних в Казахстані можуть бути сильно зменшені.
Середньомісячна номінальна заробітна плата в місті на 2014 рік склала 110 640 тенге. Коли 2015 року було оприлюднено дані про те, що в середньому актюбінці отримують понад 100 тис. тенге в місяць, багато жителів поставилися до таких цифр скептично.
В цілому по Актюбінській області 2015 року темпи зростання інфляції виявилися нижчими середньореспубліканських показників (12,2 % проти 13,6 %). Те ж стосується цін на продовольчі товари — 10,3 % проти 10,9 % в середньому за країною. Згідно з даними Комітету зі статистики Міністерства національної економіки Казахстану про ціни на основні продовольчі товари в лютому 2015 року, ціни в Актобе ні по одному найменуванню з представленого переліку продуктів не увійшли до списку найдешевших або найдорожчих.
Промисловість
Актобе — великий індустріальний центр, тісно пов'язаний з родовищами хроміту на схід від міста. У ньому розташовані заводи феросплавів, хромових сполук, сільськогосподарського машинобудування, рентгеноапаратури тощо. Розвинені хімічна, легка, харчова промисловості.
1930 року на південь від міста почалося будівництво одного з перших і найбільших підприємств хімічної промисловості в Казахстані — Актюбінського хімічного комбінату, біля якого потім виросло місто Алга. Після розпаду СРСР виробництво на хімічному комбінаті було призупинено і колись прийшло до повного занепаду. 2018 року влада регіону прийняли рішення про повну ліквідацію комбінату. Введений в дію 1943 року Актюбінський завод феросплавів (АЗФ) став першим підприємством чорної металургії в Казахстані.
Вартість продукції підприємств міста 2014 року досягла 257,9 млн тенге (1,44 млрд доларів США) і склала 20,7 % від загальнообласних показників, що на 1,7 % нижче за показники попереднього року. На частку металургійної промисловості припадає понад 30 % від усієї виробленої в місті продукції, а на хімічну промисловість — 10,3 % від загального обсягу.
Найбільшими підприємствами міста є Актюбінський завод феросплавів, , (АЗХС) і ряд підприємств харчової промисловості. На АЗФ проводиться 22 % феросплавів Казахстану. АЗХС є єдиним підприємством в країні, яка провадить окис хрому, хромовий ангідрид, дубильні речовини, .
В Актобе розташовані великі підприємства харчової промисловості, що виробляють борошно, кондитерські і макаронні вироби, рослинна олія й іншу продукцію.
Актюбінська область і Актобе — один з чотирьох регіонів Казахстану, де зосереджено виробництво лікеро-горілчаної продукції. Місцевий виробник горілки ТОО «ГЕОМ» (Wimpex) є одним з найбільших виробників горілки в Казахстані і займає 22 % цього ринку. Виробництвом алкоголю також займаються ТОВ «Актюбінський завод шампанських вин», ЗАТ «Арай», ТОВ «Кентавр», Актюбінський лікеро-горілчаний завод «Кристал», казахсько-німецьке спільне підприємство «Омірбек» і ТОВ «Трансмарс». Компанії «Омірбек» і «ГЕОМ» кілька разів входили до списку найбільших платників податків Актюбінської області.
Сільське господарство
На кінець 2014 року на території міської адміністрації Актобе було зареєстровано 319 сільськогосподарських підприємств, якими було вироблено продукції на 11 998,7 млн тенге (▼ 5,4 %). З них на рослинництво доводилося 4112,5 млн тенге, а на тваринництво — 7582,8 млн тенге. В цілому 2014 року ними було вироблено 4,8 тисячі тонн м'яса, 24,9 тисяч тонн молока, 121,2 млн штук яєць.
Попри виділені субсидії в розмірі 360 млн тенге, міські фермери-тваринники змогли лише задовольнити потребу актюбінців у яйцях. 2014 року фермери виробили 2,9 тис. тон м'яса і 20 тис. тон молока, тоді як потреба в м'ясі і молоці становить 20,7 тис. і 71,4 тис. тон відповідно. Однак інших видів продовольства (борошно, рослинна олія) було вироблено в декілька разів більше необхідної кількості.
На території міського акімату 2012 року було зареєстровано 32 021 садова ділянка в складі колективних садів, а також 1 101 городня ділянка в складі колективних городів. Частина так званих садівничих ділянок використовується не тільки для присадибного садівництва і городництва, а й для тимчасового (сезонного) проживання з ціллю відпочинку і як індивідуальний житловий сектор для постійного проживання; число жителів, які використовують будови на садових ділянках для постійного проживання, оцінюється в 40 тис. людей. На думку керівництва міста, дачі заважають розвитку Актобе. Оформлення дозвільних паперів на будівництво дач було призупинено, а вже наявні садові ділянки заплановано звільнити для побудови багатоповерхових будинків. У майбутньому дачні масиви розмістяться за 10-20 км від міста.
Торгівля і сфера послуг
Основними майданчиками для торгівлі в місті довгий час залишалися ринки (базари), число яких 2014 року досягло 28. Найбільшими з них є ринки і . Адміністрацією міста ведуться роботи по відкриттю комунальних міні-ринків для продукції місцевих виробників і садівників-дачників.
Зберігається щорічне зростання обсягу роздрібного товарообігу. Якщо 2012 і 2013 років він досяг 309,3 і 317,9 млн тенге відповідно, то 2015 року піднявся до 391,8 млн тенге.
З 2000-х років спостерігається тенденція переобладнання відкритих базарів у криті павільйони і будівництва торгово-розважальних центрів. 1998 року підприємці побудували один з перших великих торгових центрів міста — . У наступні роки з'явилося ще кілька торгово-розважальних центрів: «Мега Шығыс» (2002), «Алата́у» (2007), (2009, в минулому — Mega Aktobe), «Aliia Bazary» (2011, в минулому — «Алия Center»), (2015).
У місті наразі діють дві великі мережі супермаркетів — і «Дина». Першим гіпермаркетом в Актобе став «Олжа» (6500 м²), що відкрився 2009 року. 2011 року відкрився другий гіпермаркет «Олжа», який зайняв увесь перший поверх (5500 м²) великого торгового центру, побудованого на місці ринку «Алия». Того ж року власний гіпермаркет площею 7500 м² відкрила мережу «Дина», а наприкінці 2015 року гіпермаркет з'явився й у мережі «Анвар». Гіпермаркети «Олжа», що стали першими у своєму роді не тільки в Актобе, але і в усьому Західному Казахстані, нині закрито.
Є центр гуртової торгівлі Metro Cash & Carry (з 2012) і супермаркет «Дастарха́н». Також працюють мережі дрібних продуктових крамниць («Кулинарный мир», «Рио́л» тощо), магазини побутової техніки та електроніки «Alser», «Fora», «Мечта», «Sulpak» і «Технодом».
 |  | ||
| Супермаркет «Анвар» | Торговий центр «Айна» |
Мале підприємництво
Рівень розвитку малого і середнього бізнесу в місті залишає бажати кращого. Стримувальними чинниками є обмежений доступ до фінансування, нерозвиненість промислової інфраструктури та програм підтримки підприємництва.
2014 року кількість суб'єктів малого підприємництва в Актобе досягло 40,9 тис. одиниць (37,9 тис. у 2014), з них активних — 33,7 тис. одиниць (23,7 тис. у 2014). 2014 року податкові надходження від них досягли 94,1 млн тенге (▲ 5,6 %). 2013 року чисельність зайнятих в малому підприємництві склала 83,8 тис. осіб (▲ 2,8 %; усього в Актюбінській області — 120,2 тис.). 2014 року президент Нурсултан Назарбаєв розкритикував виконання державних програм в Актюбінській області і звернув увагу на те, що 80 % субсидованих проєктів малого та середнього бізнесу доводиться на Актобе.
Ринок фінансових послуг
У місті діють філії багатьох найбільших казахстанських і зарубіжних комерційних банків: «Альфа-банк», , «Банк ЦентрКредит», «Банк ВТБ», «Банк Kassa Nova», , , , «AsiaCredit Bank», , , , АТ ДБ «Банк Китаю в Казахстані», «ForteBank», , «Kaspi Bank», «Bank RBK».
Транспорт та інфраструктура
Актобе є одним з основних транспортних і транзитних осередків Казахстану. У місті перетинаються основні автомобільні дороги , , . 2013 року було завершено будівництво ділянки автодороги в Актюбінській області. Всього на території області було прокладено 358 км доріг, з них 39,3 км доводилося на «Північний обхід міста Актобе» вартістю 12,1 млрд тенге. Будівництво цієї ділянки дозволило транзитному транспорту прямувати за своїми маршрутами, не заїжджаючи в саме місто. Очікується, що це призведе до поліпшення становища із завантаженістю міських вулиць й екологічними обставинами.
 | |||
| Перон | Автобусна зупинка на пр. А. Молдагулової | Летовище Актобе | На перетині центральних проспектів міста |
Автомобільний транспорт
1925 року в Актюбінську область було привезено перші чотири російських автомобіля марки «Руссо-Балт», 1933 року в Актюбінську з'явилися п'ять автомобілів загального користування. До кінця 1960-х років чисельність автомобілів в Актюбінської області досягла 20 тисяч, 2 тисяч з них належали робітникам і службовцям. 2003 року в області налічувалося 49,5 тис. легкових автомобілів, до 2013 року їхня чисельність зросла до 132,2 тис. 2001 року обсяг перевезень вантажів у місті склав 509 тис. тон. Очікувалося, що до 2008 року цей показник виросте до 650 тис. тон, а 2015 року становитиме 800 тис. тон (▲ 57 %).
Міжміське і міжнародне автобусне сполучення здійснюється з автовокзалів «Сапар» і «Експрес». Автовокзал «Експрес» розташований на околиці міста, на північ від проспекту Алії Молдагулової. З цього вокзалу вирушають далекі рейси на комфортабельних автобусах в такі великі міста Росії і Казахстану, як Санкт-Петербург (1-ша і 2-га п'ятниця місяця), Оренбург (4 рази на день), Орськ (3 рази на день), Самара, Казань (у п'ятницю та неділю), Новотроїцьке, Костанай і Астана. Автовокзал «Сапар», побудований за радянської епохи, використовується задля здійснення автобусного сполучення з населеними пунктами Актюбінської області, які не становлять туристичної цікавості. Кілька разів на день здійснюються рейси в Оренбург, Орськ і Новотроїцьке.
Міський пасажирський транспорт
2001 року обсяг пасажироперевезень склав 12,9 млн чоловік. За розрахунками 2006 року, до 2008 року цей показник мав вирости до 16,4 млн осіб (▲ 27 %), а до 2015 року досягти 20 млн осіб. З 1927 року в місті діє , яка на сьогоднішній день налічує півсотні маршрутів і більше 300 автобусів різної місткості. За словами керівництва міста, така кількість автобусів недостатня для нормального функціонування громадського транспорту.
За даними на 2015 рік, вартість проїзду в громадському транспорті в Актобе вважалася однією з найнижчих в Казахстані. Середньомісячного доходу актюбінців 2011 року вистачало на 693,69 поїздки в громадському транспорті (671,8 в Астані та 579,22 в Алма-Аті). З жовтня 2018 року ціна на проїзд в автобусах усіх типів становить 80 тенге (0,2 долара США).
1982 року було введено в дію , яка в кращі роки мала 150 тролейбусів. Актобе став п'ятим містом Казахстану, в якому з'явилося тролейбусний рух. У 2000-ті роки чисельність тролейбусів поступово знижувалася (до часу закриття їх залишилося всього п'ять), а 2013 року тролейбусна система припинила своє існування.
У місті діють 30 зареєстрованих служб таксі, парк автомобілів яких налічує 300 одиниць (2012). Ціна на проїзд коливається в межах 300—500 тенге. Крім офіційних служб, перевезенням пасажирів займаються численні приватні перевізники без ліцензії. Вживаються заходи з боротьби з незаконним перевезенням, порушників штрафують і беруть на облік. Останніми роками набули поширення сервіси онлайн-замовлення таксі за допомогою додатків для смартфонів («Яндекс.Таксі», тощо).
Залізничний транспорт
Актобе є одним з великих залізнично-автодорожніх вузлів. було збудовано 1975 року (старий вокзал, побудований 1905 року, було знесено). Згідно з новим генеральним планом міста, вокзал заплановано перенести в район .
Авіаційний транспорт
Аеропорт в місті з'явився 1933 року. Спочатку будівлею для летовища служив самотній будиночок у відкритому степу. Зліт і посадку легких літаків По-2 і , що здійснювали рейси в Уральськ, Кустанай і віддалені районні центри, здійснювалися з трав'янистого поля.
Сучасне міжнародне летовище міста знаходиться на південно-західній околиці Актобе, за 3,5 км на південь від залізничної станції. Аеродром Актобе 1-го класу, здатний приймати більшість типів літаків, включаючи Іл-86, Боїнг 727—200 й Ан-124 (за дозволом дирекції), а також вертольоти усіх типів. Аеропорт міста знаходиться на п'ятому місці за вантажообігом в країні. Очікується, що після будівництва нового транспортно-логістичного центру вартістю 150 млн доларів, аеропорт займе третє місце за цим показником.
Всього аеропорт Актобе обслуговує 5 завантажених авіаліній в напрямку Москви, Астани, Алма-Ати, Атирау та Актау. В місяць аеропорт приймає близько 130—160 літаків, пасажирообіг 2013 року склав 298 тис. людей. Місто є одним з трьох регіональних центрів управління польотами в Казахстані і польоти над Атирауською, Кизилординською, Мангістауською і Західно-Казахстанською областями управляються диспетчерами з Актобе.
Велосипедний транспорт
З кожним роком їзда на велосипедах набирає популярність у жителів Актобе, але окремих велосипедних доріжок в місті замало — велосипедисти змушені пересуватися тротуарами поруч з пішоходами, оскільки їзда на проїжджій частині разом з автомобілями небезпечна. Міщани мають можливість пересуватися не тільки на своїх велосипедах, а й на орендованому двоколісному транспорті; гаразд, що з ростом популярності велосипедів з'явилися підприємці, які здають в оренду цей вид транспорту. Згідно справленому генеральному плану міста, перші окремі велодоріжки повинні були з'явитися 2017 року уздовж і в . 5 липня 2014 року на перетині проспектів Санкібай-батира й Алії Молдагулової відкрився сквер з першою в місті велосипедною доріжкою.
Вулично-дорожня мережа
Довжина автомобільних доріг в місті становить 651 км, з них 300 км мають асфальтобетонве покриття (2019). За даними на 2016 рік, 59,3 % автодоріг (369,9 км) перебувають в задовільному стані, 40,4 % (251,1 км) в незадовільному.
Всього в місті на сьогоднішній день (2013) налічується 626 вулиць, з них 163 оснащені вуличним освітленням (2016). Основна частина вулиць не призначена для проїзду великої кількості автомобілів. За первинними розрахунках інтенсивності руху в 1 тис. автомобілів на добу, фактична інтенсивність складає близько 40 тис. автомобілів на день. Труднощі із заторами посилює повільність дорожньої поліції — учасникам дорожньо-транспортних пригод доводиться годинами чекати автоінспекторів, заважаючи дорожньому руху.
Для вирішення проблем з заторами на автошляхах міста ведуться роботи з розширення вулиць і будівництва окремих правих поворотів на завантажених ділянках. Щороку на ремонт асфальтового покриття доріг виділяються значні кошти з міського бюджету (2,77 млрд тенге виділено на 2020 рік), але через відсутність систем зливової каналізації на більшості вулиць, дороги швидко приходять в непридатність.
Найдовший міст Актобе (453 м) було споруджено 2014 року, який з'єднав міста і район . Інші великі мости з інтенсивним автомобільним рухом розташовані в районі Сільмаш і біля 5-го мікрорайону. Міст на Сільмаші, побудований ще 1972 року, заплановано знести і побудувати на його місці 139-метровий міст з 4-смуговим рухом.
Житлово-комунальне господарство і міський благоустрій
Житловий фонд
Житловий фонд міста складається з 1615 багатоквартирних житлових будинків (2015). Типовими будинками Нового міста є 4- і 5-поверхові хрущовки. Рідкішими типами будинків є 2-5-поверхові сталінки і 9-10-поверхові брежнєвки, побудовані в пізній радянський час. Хрущовки здебільшого розташовані уздовж проспектів і Есет батира, в 5 і 8 мікрорайонах, в районі хлібокомбінату. Сталінки розташовані в районі і Жилгородка, а сучасні багатоповерхові будинки (від 10 до 25 поверхів) переважно розташовані в і , в мікрорайоні «Болашак», Авіамістечку і споруджуваному районі . Основним видом житла в районах , і є одноповерхові житлові будинки і котеджі. До 2006 року земельні ділянки в межах міста видавали без урахування генерального плану міста. Через це деякі будинки було побудовано на місці майбутніх шкіл і доріг. Такі «помилки» виправляються шляхом судових позовів з власниками.
За відомостями міського акімату, в капітальному ремонту потребують близько 30 % житлового фонду міста. Реалізується державна програма з осучаснення житлово-комунального господарства і до 2015 року планувалося знизити частку таких будинків до 20 % від загального числа.
| район |
Електропостачання
Електропостачання споживачів міста Актобе здійснюється централізовано від мереж 110-35 КВт, які перебувають на балансі ТОВ «Актобеэнергоснаб», яке постачає електрикою всю Актюбінську область. «Актобеэнергоснаб» було утворено 2004 року шляхом поділу Актюбінської регіональної електромережної компанії (РЕК) відповідно до 1 пункту статті 25 Закону Республіки Казахстан «Про електроенергетику».
Місто має у своєму розпорядженні власні енергетичні потужності, зосереджені на ВАТ «Актобе ТЕЦ» і ВАТ «Ферохром». Сумарна встановлена потужність станцій становить 207,8 МВт. У веденні «Актобеэнергоснаб» знаходяться кілька підстанцій: Актюбінська-Саздинська, Гормолзавод (ГМЗ) та Ілецька. Актюбінська-Саздинська підстанція діє з 1969 року, її мережі охоплюють 80 % міста. 2014 року в експлуатацію було введено 124,6 км мереж електропостачання. Згідно з генеральним планом міста, заплановано замінити застаріле обладнання на Ілекській підстанції (заміна трансформаторів 2×20 МВА на 2×25 МВА), побудувати підстанцію 110/10 кВ «Батыс» потужністю (2×10 МВА) для електропостачання споживачів однойменного житлового масиву. Намічається розширення підстанції 35/10 кВ «Новый» і «Кирпичный завод» і заміна чинних трансформаторів на підстанції «Каргалинская».
Водопостачання і каналізація
Наразі (2013) водопостачання Актобе здійснюється з Ілекського (правобережний і лівобережний), Тамдинського, Верхньо-Каргалинського і Кундактикирського водозаборів, з яких в місто щодоби надходить 90 тис. м³ води. Через зношеність водопровідних мереж аж до недавнього часу губилося близько 40 % всієї видобутої води (3 млн м³ на рік). У рік проводиться заміна 4-5 км труб в місті, на повну заміну водопровідних мереж потрібно 80 млрд тенге.
На підприємстві АТ «Акбула́к», яке займається забезпеченням міста питною водою і відведенням-очищенням стічних вод, трудиться 1137 чоловік. Загальна протяжність водопровідних мереж складає 814,4 км, а довжина каналізаційних мереж дорівнює 482,79 км. У межах реалізації «Дорожньої карти» 2009 року на ремонт і відновлення систем водопостачання та водовідведення міста було виділено 4 млрд тенге. Заплановано замінити 43,5 водопровідних мереж, з них 19 км припадає на Кундактикирській водогін.
Загальне споживання води питної якості 2006 року склала 55 895 м³ на добу, 2015 року цей показник мав досягти позначки 109 010 м³ на добу. Обсяги водовідведення по місту 2006 року склали 62 227 м³ на добу.
Застаріла каналізаційна система (339 з 482 км мереж зношені), основну частину колекторів якої було побудовано в 1950-1960-ті роки, 2013 року було визнано екологами основною причиною забруднення повітря в місті. Райони Акжар, Акжар-2, Кизилжар, Жилянка, Жастар, Бауирластар, приватні будинки в районах Гормолзавод, , селище Цегельне (рос. Кирпичное), не під'єднані до системи центральної каналізації. Через це 5,6 млн м³ стоків щорічно надходять в міську каналізацію без попередньої очистки, що і є причиною забруднення повітря. 2020 рік призначений датою, коли будуть вирішені проблеми з фінансуванням оновлення каналізаційних мереж. На 2013 рік близько 20 тис. абонентів ще не мали доступу до каналізації.
Зливова каналізація та дренажна система
У зв'язку з тим, що в більшій частині міста немає стічних комунікацій, мало ариків і місць для збору води, під час тривалих дощів, особливо у весняний період, багато жителів міста мають проблеми із затопленням вулиць і будинків. Найнебезпечнішими в цьому плані є вулиці Краснощекова, Озерна, Некрасова, Алтинсаріна, Заводська та інші. На деяких вулицях було побудовано стічні системи і зливоскиди, але через відсутність належного догляду вони забиваються сміттям і не діють.
Під час повіддя можливі повені в заплаві річки Ілек. Утім, в зоні небезпечного впливу паводків проживають понад 1,4 млн казахстанців. Для захисту території міста, розташованої в заплавній частині, від затоплення паводковими водами, генеральним планом міста намічені заходи щодо підвищення відміток території ділянок забудови, а також часткове підвищення відміток наявної дороги, прокладеної вздовж . Вигідні ділянки дороги, які намічено прокласти з боку річки на нових майданчиках забудови, з метою захисту від затоплення пропонується виконати у насипу.
Підтопленню ґрунтовими водами схильні райони , , Гормолзавод, і , проєктована територія, яка розташована в заплаві річок Ілек і . Водозниження на розглянутих місцинах здійснити за допомогою будівництва вертикального дренажу.
Прибирання снігу
При нормі опадів в 45 мм, в Актобе майже щороку кількість палого снігу перевищує норму в два і більше разів. 1997 року норма була перевищена на 278 %, 1998 року — на 233 %, а в 2007 і 2014 роках на 254 %. Через велику кількість снігу висока ймовірність затоплення міста паводковими водами. Обсяг вивожуваний з Актобе снігу в ході протипаводкових заходів зростає з кожним роком. До весни 2014 року був вивезено рекордну кількість снігу — 200 тис. тон.
Прибиранням снігу на вулицях міста займаються 11 спеціалізованих підприємств. 2015 року на ці цілі було виділено 92,6 млн тенге, кількість залученої спецтехніки (автогрейдери, навантажувачі, КамАЗи) досягло 250 одиниць (180 одиниць в 2014). Першою чергою від снігу очищаються центральні вулиці з інтенсивним рухом. Усього у веденні підприємств знаходяться близько 200 вулиць площею 3,4 млн м². Взимку 2015 року на території полігону для твердих побутових відходів діяв один сніговий полігон, ще два додаткових полігонів було споряджено у селищі Акжар-2 і в напрямку Ново-Альджанського млинкомбінату.
Газопостачання
Газифікація міста почалася в 60-х роках XX століття. До 1967 року природним газом користувалися кілька підприємств Актобе. На сьогоднішній день газом забезпечені майже всі багатоквартирні і приватні житлові будинки міста. Труднощі з газопостачанням переважно відчувають жителі довколишніх селищ на території міської адміністрації. 2014 року до ладу було введено 34,8 км мереж газопостачання.
Газопостачанням Актобе займається монополіст АТ «КазТрансГаз Аймак», дочірня компанія національного оператора у галузі газу та газопостачання — АТ «КазТрансГаз».
Теплопостачання
Головним оператором-постачальником тепла та гарячої води в будинки і підприємства міста є АТ «Трансэнерго», яке здійснює свою діяльність протягом більше 40 років. Усього послугами «Трансэнерго» користуються 76 279 абонентів (з них 1994 — юридичні особи). У веденні організації знаходяться 210 км магістральних та розподільчих теплових мереж (з них у заміні потребують 140 км), 21 котельня, 6 насосних станцій та 79 групових пунктів.
Основним джерелом тепла в місті є Актюбінська ТЕЦ (АТ «Актобе ТЕЦ») потужністю 1139 Гкал. Окрім того, є 90 промислових і комунальних котелень, а також автономні системи опалення й опалювальні печі. Райони нового будівництва котеджного типу забезпечуються теплом від автономних джерел тепла. Райони індивідуальної забудови забезпечуються пічним опаленням на газовому паливі. Райони нового багатоповерхового будівництва потребують прокладання нових теплових мереж із заміною головних ділянок наявних теплових мереж. В майбутньому заплановано повністю осучаснити чинну ТЕЦ.
Основною проблемою опалювальних систем міста є розбалансування внаслідок переобладнання мешканцями будинків внутрішньоквартирних мереж опалення та гарячого водопостачання, а також халатне ставлення голів КСК і кондомініумів до підготовки внутрішньобудинкових мереж.
Вивіз і переробка сміття
Тривалий час вивезенням сміття на території міста займалися дві організації: ТОВ «Таза кала» й «Акжол ЛТД». 2018 року ТОВ «Таза кала» було ліквідовано, а ТОВ «Акжол ЛТД» припинило надавати послуги населенню. Замість них до збирання сміття мали приступити десять інших товариств: ТОВ «УК 19», ТОВ «УК 1», ІП «Султанов С. К.», ТОВ «УК 5», ТОВ «Тама», ТОВ «УК 27», ТОВ «Нур-Ком 2020», ТОВ «Агрофирма „Коквест“», ТОВ «Neo Plus» і ТОВ «УК 30». Однак вони виявилися не в змозі забезпечити своєчасне вивезення твердих побутових відходів і незабаром у дворах актюбінців почали виникати стихійні звалища. Сміттєвий колапс в Актобе тривав кілька місяців.
За даними центру «Сприяння сталому розвитку», на старому полігоні накопичилося вже 3 млн тон сміття і, попри відкриття нового полігону 2007 року, проблема утилізації відходів є актуальною для міста. Відсоток перероблюваного сміття усе ще є низьким і становить 7–8 %.
Сміття з тих районів, де передбачені спеціальні контейнери, вивозиться протягом 3 діб при від'ємній температурі і 1 дня — при нормальній. Сміття з т. зв. «приватного сектора» вивозиться за встановленим графіком на сміттєвозах шляхом обходу вулиць.
Щовесни адміністрація міста організовує «двомісячник з благоустрою» (1 квітня — 31 травня), в якому беруть участина державні установи, вузи і приватні підприємства. Метою двомісячника є очищення міста і сільських округів міської адміністрації від скупченого за зиму сміття і стихійних звалищ. У цей час здійснюється безкоштовний прийом сміття на полігонах. 2013 року в період двомісячника на полігон надходило 300—400 тон відходів, 2014 року кількість сміття зросла до 400—500 тон на день. Загалом 2014 року було вивезено 17 608 тон сміття.
Кладовища
Незабаром після появи перших поселенців в виникли і перші кладовища: цвинтар біля східного підніжжя малого пагорба, «залізничний» цвинтар на місці в'язниці і цвинтар за Оторвановкою. Було і мусульманське кладовище (розташування невідоме).
На сьогоднішній день в місті є тільки одне чинне кладовище біля селища Цегельне, а кладовища в районі Гормолзаводу, і ВОХРу законсервовані і не обслуговуються. Крім перерахованих, у місті також розташовано поховання , опікуване посольством Німеччині. Усі кладовища знаходяться в жалюгідному стані, на їхній території виникли стихійні звалища, є проблеми з нумерацією «вулиць» некрополя, немає регулярних автобусних маршрутів. Заплановано, що кладовище в районі Цегельного буде закрито, а ділянку для нового кладовища площею в 200 га виділять в районі у сторону Родниківки. Точна дата відкриття нового кладовища невідома.
Озеленення
Озеленення міста, у зв'язку з дедалі більшим впливом підприємств хімічної промисловості і металургії на здоров'я населення, названо найважливішою складовою розвитку Актобе. За радянських часів навколо міста щорічно висаджувалися дерева для створення «зеленого пояса», який би захистив Актобе під час зимових буранів і літніх пилових буревіїв. Жителям приватних будинків видавалися саджанці для посадки на прилеглій території.
Адміністрація міста щорічно виділяє значні кошти на озеленення, але нерідко ці заходи ні до чого не приводять, а висаджені дерева незабаром гинуть через неякісне догляд. Основним шкідником дерев в місті є в'язовий листоїд. 2009 року планувалося посадити близько 50 тис. саджанців різних порід дерев (тільки 20 % з них коштом бюджету, решта — за кошти спонсорів), на ці цілі було виділено 15 млрд тенге. З кінця 2000-х років ведеться паспортизація дерев по всьому місту.
2011 року було оголошено про плани посадити 1 млн дерев по всій Актюбінській області, з них 434 тис. планувалося посадити навесні і 200 тис. восени в самому Актобе. За словами директора філії НДІ лісового господарства Мурата Утешкалієва, 90 % дерев Актобе є суховершинними і скоро загинуть, потужностей місцевих розплідників для забезпечення міста саджанцями бракує, а привізні дерева не витримують Актюбінський клімат. У радянський добу в області висаджувалось 1,5 тис. га лісу на рік, а зараз — лише 350 га.
За даними на 2015 рік, здійснювалося поточне утримання 27 тис. дерев, 16 тис. м² квітників, 7,8 га газону і 487 погонних метрів живоплоту.
Культура
Музеї
Усього в місті є шість музеїв. Найстаріший з них — було відкрито 1929 року на базі шкільного музею і вважається однією з визначних пам'яток Актобе. Меморіальний музей Алії Молдагулової, відкриття якого відбулося 22 квітня 1985 року, розташований на , поблизу меморіального комплексу Молдагулової і Алеї героїв. було відкрито 2011 року на цокольному поверсі мечеті . Його діяльність спрямована на «здійснення науково-просвітницької, науково-дослідної та освітньої діяльності». Музей художнього і декоративно-прикладного мистецтва з 12 листопада 2013 року розташовується на центральному проспекті міста, в колишньому будинку ЗАГСа.
| | Меморіальний музей Алії Молдагулової | Музей художнього і декоративно-прикладного мистецтва |
Театри та філармонії
В Актобе налічується два професійних театра. Найстаріший з них — було засновано на базі драматичного гуртка залізничників за пропозицією народного комісара , а 1997 року театру надали ім'я казахсько-радянського письменника Тахаві Ахтанова, який був вихідцем з Актюбінської області.
Також є дитячий ляльковий театр «Алақай», а став третьою трупою в театрі ім. Ахтанова. було засновано 1944 року, а 2004 року їй було виділено будівлю Будинку культури хіміків. 2009 року було відкрито Будинок дружби, метою якого є розвиток культур, національних традицій і рідних мов усіх націй регіону. У Будинку дружби розташовані концертна зала на 300 місць, урочиста зала і зала хореографії, конференц-зала, виставкова та студія звукозапису.
| |Театр ляльок «Алақай» |
Бібліотеки
У місті є 18 бібліотек. Центральна бібліотека імені Ломоносова розташована на вулиці Жангельдина і має 5 філій в різних частинах міста, серед яких дитяча бібліотека імені Самуїла Маршака, і 6 філій у селах міської адміністрації. Бібліотечна система знаходиться у веденні міського відділу культури і розвитку мов. У бібліотечному фонді є літературні твори російською, німецькою, англійською та французькою мовами.
Розваги і відпочинок
Міські свята та фестивалі
Щорічно 28 травня святкується (каз. Қала күні). В , водно-зеленому бульварі Єдності і Згоди, , , Палаці студентів й інших майданчиках організовуються різні культурні заходи.
Щороку 1 травня на честь урочистого відкриття літнього сезону фонтанів під назвою «Субұрқақтиң шашуи» (укр. Бризки фонтану) адміністрація міста організовує святкові заходи.
У 2001—2008 роках під керівництвом фронтмена групи Ермена Ержанова в місті проводився фестиваль незалежної музики , на який приїжджали безліч гостей з країн СНД. Після його закриття кілька разів було організовано подібний фестиваль під назвою «Індикатор». 2015 року було оголошено про відновлення «Суховію»".
Кінотеатри
У дореволюційному Актюбінську був один кінозал (один з 13 кінозалів на території Казахстану). За часів СРСР в місті були відкриті кінотеатр и «Жулды́з» (1967; бувши. «Октябрь»), «Мир» (1985), «Казахстан» (1961; перший широкоекранний кінотеатр), «Спутник» (1965), «Пионер» (кол. «Культфронт») і «Культпоход», а в був літній кінотеатр. У роки незалежності на місці кінотеатру «Жовтень» було збудовано торговий центр «Айна», а кінотеатр «Мир» було перетворено в однойменний бізнес-центр. Така ж доля спіткала й інші кінотеатри.
2002 року в будівлі Будинку культури залізничників, побудованого 1928 року та що входить у , відкрився перший кінотеатр Актобе пострадянського періоду — «Локомотив». 2009 року в торгово-розважальному центрі (колиш. MEGA Aktobe) було відкрито 7-зальний кінотеатр- «Кинопарк».
Парки розваг
У період існування СРСР на території парків «Авіатор», Центрального ім. Леніна (суч. ) та було відкрито парки розваг з різними атракціонами. Наразі в парку ім. Пушкіна є близько 20 атракціонів, ще 10 сучасних атракціонів встановлено в містечку «Ак бота» на території парку.
У минулому щоліта в місті відкривався луна-парк. У 2010-ті роки в рамках загальної відбудови Центрального парку Актобе, який було перейменовано на честь Нурсултана Назарбаєва, застарілі атракціони, зокрема і колесо огляду, було розібрано. Замість них збудували центр розваг «Капітан „Бриг“» вартістю 10 млн доларів, на території якого встановлено каруселі і американські гірки, а в головному павільйоні площею 1150 м² розміщені дитячі ігрові атракціони. «Капітан „Бриг“» відрізняється відносною дорожнечею квитків на платні атракціони і малою кількістю безкоштовних розваг.
Розважальні центри для дітей розташовуються у дворі торгового центру і всередині . У розважальному центрі «Happylon» в MEGA площею 2200 м² встановлено близько 130 атракціонів й ігрових автоматів, а на дитячому майданчику біля «Нурдаулетов», окрім традиційних й атракціонів, близько 10 років (до 2016 року) проіснував єдиний в місті міні-зоопарк.
Пляжі
2012 року в Актобе налічувалося 5 пляжів, до 2013 року їхнє число зросло до 7. Пляжі міста розташовані на березі річки Ілек, а також біля і водосховищ. Плата за вхід на пляж різниться від 100 до 1,5 тис. тенге. Купальний сезон відкривається 1 червня. До відкриття сезону співробітники водно-рятувальної служби обстежують акваторії, вичищають їх від небезпечного сміття і розставляють попереджувальні знаки біля місць, небезпечних для купання. Власники зобов'язані забезпечити пляжі медичними пунктами і повинні організувати чергування не менше трьох рятувальників.
2012 року на пляжі «Жагажай» було виявлено кишкову паличку. Фахівці з санітарно-епідеміологічного нагляду радили жителям міста не ковтати річкову воду через небезпеку заразитися кишковою інфекцією, вірусним гепатитом A, дизентерію, сальмонельоз та іншими інфекційними хворобами.
Пам'ятки
Архітектура
Після того, як території сучасного Казахстану було приєднано до Російської імперії, через необхідність в опорних і торговельних точках з'явилося безліч міст, одним з яких став Актобе. В архітектурі міст Південного Казахстану простежується вплив середньоазійських ханств, а поселення на заході і північному заході являли собою типово російські провінційні міста. Ці міста забудовувалися на основі генеральних планів, складених російськими топографами. Перший генеральний план Актобе було розроблено 1874 року.
Архітектурі Актобе властива еклектичність — новобудови сусідять з будинками, побудованими за радянського часу, зрідка зустрічаються будівлі, що збереглися з дореволюційних часів. Одне з найстаріших будівель міста — російсько-киргизька жіноча школа, побудована 1894 року, розташована на вулиці Айтеке бі. Сьогодні ця будівля займає ресторан «Шахрізада». Будівля колишнього Будинку культури залізничників (нині — кінотеатр «Локомотив»), побудований 1928 року в конструктивістському стилі, входить у список .
Пам'ятники та монументи
У місті розташована велика кількість іменних пам'ятників, пам'ятних дощок, великих і малих скульптурних подоб, монументів і меморіалів. Тільки за роки незалежності Казахстану в Актобе було споруджено 28 пам'ятників, монументів і пам'ятних комплексів. Має місце справжній культ знаменитої снайперки Алії Молдагулової — побудовано меморіальний комплекс і пам'ятник, в її честь названо , відкрито персональний музей. Пам'ятник Алії Молдагулової (1960) і погруддя льотчика-космонавта Віктора Пацаєва (1976) входять до числа .
Одним з примітних пам'ятників є 19-метровий гранітний з вічним вогнем, присвячений борцям за встановлення Радянської влади і загиблим у Велику Вітчизняну війну. 1983 року навпроти нього, на головній площі міста було відкрито (через це обеліск було переміщено на інше місце), який потім поступився місцем пам'ятнику хану Молодшого жуза Абулхайру скульптора .
2008 року в місті відбулося урочисте відкриття пам'ятника героям трилогії «Кров і піт» — першого пам'ятника в Казахстані, присвяченого літературним персонажам.
| Пам'ятник Абулхайр-хану |Пам'ятний комплекс Алії Молдагулової | Погруддя Віктора Пацаєва | Монумент Незалежності |
Парки та бульвари
В місті розташовано шість парків. була закладено в 1887—1890 роках і він є найстарішим парком Актобе. У 1980-ті роки в місті з'явилося кілька нових парків, один з них — , який в минулому називався спочатку в честь Леніна, а потім Абая. Коли 2010 року було ухвалено рішення про перейменування парку на честь президента Казахстану, на перебудову та опорядкування цього парку було виділено 1 млрд тенге. У 2000-х роках біля колишнього Будинку культури залізничників міськими підприємцями було відкрито парк .
2009 року (до 140-річчя міста) було побудовано новий з амфітеатром, монументом «Шанирак» і двома фонтанами, один з них з світломузикальним ефектом. Сам бульвар з'єднує найбільші в місті центральну і , побудовані 2008 року.
Фонтани
За даними на 2014 рік, у веденні Відділу житлово-комунального господарства, пасажирського транспорту і автомобільних доріг міста знаходиться 21 фонтан, серед яких фонтани на бульварі Абая, біля мечеті Нур Гасир, у сквері шахістів на проспекті Алії Молдагулової, в парку Пушкіна, на Алеї закоханих по вулиці Братів Жубанових, у Обласній філармонії та інших місцях. Окрім того, на балансі Центрального парку культури і відпочинку імені Першого Президента знаходяться фонтани, розташовані на штучному водоймищі на території парку, фонтани «Пісні Актобе» і «Чаша достатку» на .
2010 року тодішній акім міста обіцяв, що кількість фонтанів в місті зросте до 40, а в найближчі 2-3 роки їх буде 60, але так і не дотримав свого слова. 2013 року на реконструкцію фонтанів було виділено 116 млн тенге. Один з ремонтованих фонтанів було побудовано всього три роки тому, але через помилки проєктування знадобилося оновлення мережі постачання.
Фонтани міста працюють з 10 години ранку до 11 години вечора, один раз на місяць проводиться санітарний день.
Планетарій
Актюбинский планетарій є першим планетарієм Казахстану. Довгий час він був єдиним в країні. Будинок планетарію з купольною залою було побудовано московськими фахівцями в Піонерському парку на перетині вулиць Некрасова та Фрунзе, а апарат фірми Carl Zeiss подарували жителі німецького міста . Перша лекція відбулася 3 січня 1967 року. До 2001 року беззмінним керівником планетарію був Микола Павлович Зафіріс.
«Зоряна зала» планетарію з 10-метровим куполом дозволяє продемонструвати відвідувачам різні астрономічні явища: сонячні і місячні затемнення, метеоритні дощі, гало, схід і захід Сонця, панораму Байконура. У цій залі також проводяться лекції з астрономії і космонавтики.
З 1967 по 2012 рік планетарій відвідало близько 1,5 млн осіб. Основними відвідувачами планетарію є школярі, потім студенти і дорослі.
Релігія
Релігійні групи
Основними релігійними групами в місті є і . Перепис населення 2009 року стала першою після перепису 1937, коли респондентам було поставлено питання про ставлення до релігії. Відомості про докладну конфесійну приналежність опитуваних не збиралися, проте можна припустити, що серед мусульман міста, як і в усій країні в цілому, переважає сунізм (), а серед християн — .
Згідно з переписом 2009 року, територією проживало 278 191 мусульман (73,3 % загальної кількості населення) і 88 597 християн (22,6 %), вірян-юдеїв було 222 людини (0,06 %), буддистів — 306 осіб (0,08 %), інші релігії назвали 89 осіб (0,02 %). Безвірними себе назвали 12 600 чоловік (3,2 %), 2 664 людини (0,7 %) відмовилися дати відповідь про свою релігійну приналежність. Частка мусульман, християн, а також безвірників і тих, хто відмовився відповісти на питання про релігію, в Актобе близька до середніх показників по області, проте в місті проживає переважна більшість юдеїв (81 %) і буддистів (86 %) області, а також 69 % тих мешканців області, хто вказав інші релігії.
Мечеті та храми
Нині в місті є кілька великих мечетей (, , ), три православних храми (, святого Архангела Михаїла, святого рівноапостольного великого князя Володимира), католицький прихід «Доброго Пастиря». Крім них діють Церква адвентистів сьомого дня, церкви і релігійні організації євангельських християн-баптистів («Істина», «Світло», «Надія», «Шинайи өмір», «Благословення Отця», «Шанырак»), церква п'ятидесятників «Джерело життя», церква «Нове життя», Суспільство свідомості Крішни, громада свідків Єгови. У протестантських деномінацій (баптисти, свідки Єгови тощо) і (Товариство свідомості Крішни) іноді виникають суперечки з владою.
Переважна більшість мечетей знаходяться у віданні республіканського об'єднання , а православні храми об'єднані під керівництвом Російської православної церкви.
Екстремізм і тероризм
Перший теракт в місті було здійснено 24 лютого 2011 року поблизу в'язниці КА-168/2, в якій відбували свій строк троє ув'язнених, засуджених разом із загиблим в Аркаликській в'язниці за загадкових обставин Азаматом Карімбаєвим за підготовку терористичних актів на території області. 17 травня 2011 роки 25-річний житель Актобе зробив біля Департаменту КНБ на ґрунті релігійного екстремізму. Цей випадок став першим такого роду терактом в Казахстані. У жовтні того ж року в Актобе на різні строки засудили чотирьох учасників екстремістського угрупування, більшість членів якої була вбита під час
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aktobe do 1999 roku Aktyu binsk kaz Aqtobe ɑqtobe d i misto v Zahidnomu Kazahstani centr Aktyubinskoyi oblasti i odnojmennoyi miskoyi administraciyi Misto Aktobe kaz Aqtobe Osnovni dani Krayina Kazahstan Oblast Aktyubinska Chas zasnuvannya 1869 rik Status z 1891 roku Podil 2 rajoni Naselennya 540493 osobi 2021 Plosha 532 62 km Poshtovi indeksi 030000 030021 Telefonnij kod 7 7132 Visota nad rivnem morya 225 m Nazva meshkanciv aktyu binec aktyu binka aktyu binci 28 travnya Misceva vlada Vebstorinka http akt gov kz ru Golova Koordinati 50 18 00 pn sh 57 10 00 sh d 50 30000 pn sh 57 16667 sh d 50 30000 57 16667 Koordinati 50 18 00 pn sh 57 10 00 sh d 50 30000 pn sh 57 16667 sh d 50 30000 57 16667 Karta Aktobe Aktobe Aktobe u Vikishovishi Aktobe roztashovane na zahodi Kazahstanu v pivnichnij chastini Aktyubinskoyi oblasti Plosha 297 39 km 1997 roku v upravlinnya administraciyi mista perejshla teritoriya skasovanogo Plosha novogo administrativno teritorialnogo utvorennya do yakogo nalezhit same misto i p yat susidnih silskih okrugiv sklala 2 3 tis km V mezhah mista protikayut richka Ilek i kilka yiyi pritok poblizu ye i vodoshovisha Vnaslidok roztashuvannya u vnutrishnij chastini Yevraziyi i znachnoyi viddalenosti vid okeaniv klimat mista ye rizko kontinentalnim Aktobe zajmaye chetverte misce sered mist Kazahstanu za kilkistyu zhiteliv i ye najbilshim mistom Zahidnogo Kazahstanu Naselennya 500 803 osib 1 sichnya 2020 roku Nacionalnij sklad duzhe riznomanitnij Najchislennishimi ye kazahi 79 i rosiyani 14 8 Perevazhne islam i hristiyanstvo Utvoryuvana yaka v majbutnomu maye vmistiti 1 3 mln osib maye u svoyemu skladi kilka desyatkiv selbish poblizu Aktobe Misto bulo zasnovano zagonom vijsk Rosijskoyi imperiyi 1869 roku yak tverdinya na livomu berezi richki Ilek v tomu misci de do neyi pravoruch vpadaye 25 bereznya 1891 roku poselennya otrimalo status povitovogo mista Turgajskoyi oblasti i bulo perejmenovano v Aktyubinsk U roki Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi Aktyubinsk stav oseredkom revolyucijnih sil Turgajskogo krayu Misto popereminno zajmali vijska bilih i bilshovikiv 1919 roku v Aktyubinsku ostatochno vstanovilasya radyanska vlada 1921 roku misto stalo administrativnim centrom Aktyubinskoyi guberniyi Pislya skasuvannya guberniyi 1928 roku centr z 1932 roku centr novoutvorenoyi Aktyubinskoyi oblasti Naselennya mista yak i regionu v cilomu postrazhdalo vid golodu 1920 h i 1930 h rokiv Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni v Aktyubinsku bulo uporyadzheno kilka vijskovih utvoren do mista bulo evakujovano ryad pidpriyemstv iz okupovanih chastin SRSR U 1962 1964 rokah administrativnij centr Zahidno Kazahstanskogo krayu Z chasu rozpadu SRSR 1991 roku misto ye centrom Aktyubinskoyi oblasti u skladi nezalezhnoyi Respubliki Kazahstan Suchasnij Aktobe odin z najbilshih promislovih i kulturnih osered krayini z rozvinenoyu himichnoyu legkoyu i harchovoyu promislovistyu Nazva oficijni simvoliNazva Gerb i kazahska nazva mista na v yizdi v Aktobe Z 1891 roku koli tverdinya ros doref Ak Tyube abo Ak Tyubya stala povitovim mistom Rosijskoyi imperiyi do 1999 roku zh misto nazivalosya Aktyubinsk rosijskoyu Aktyubinsk Aktyubinsk 11 bereznya 1999 roku ukazom prezidenta Kazahstanu Nursultana Nazarbayeva nazva mista rosijskoyu movoyu bulo zmineno na variant Aktobe sho vidpovidaye zakonu Pro movi vid 11 lipnya 1997 roku yakij govorit Tradicijni istorichno skladeni kazahski nazvi administrativno teritorialnih odinic skladovih chastin naselenih punktiv a takozh inshih fiziko geografichnih ob yektiv na inshih movah povinni vidtvoryuvatisya zgidno z pravilami transliteraciyi Take imenuvannya bulo prijnyato Rosiyi Kazahska nazva mista v jogo suchasnomu orfografichnomu viglyadi Aktobe isnuye z 1940 roku koli dlya kazahskoyi movi bulo uhvaleno abetku na osnovi kirilici Ranishe v 1929 1940 rokah cya nazva isnuvalo na kazahskomu alfaviti na osnovi latinici yanalif u viglyadi Aqtɵbe a she ranishe na kazahskij arabici na osnovi arabo perskoyi pisemnosti u viglyadi اقتوبە Nini kazahska nazva na osnovi arabskoyi grafiki vikoristovuyetsya informacijnimi resursami kazahskoyu movoyu yaki zoriyentovani na najbilsha zarubizhna kazahska gromada i krayin Blizkogo i Serednogo Shodu yaki prodovzhuyut vikoristovuvati tradicijnij alfavit Nazva mista utvorena zi sliv ak vid tyurk aq bilij i tobe topu pagorb oznachaye bilij pagorb Z ciyeyi prichini Aktobe inodi nazivali Misto na bilomu pagorbi abo Bilovershinsk ros Belovershinsk Bѣlovershinsk Slovo ak kazahskoyu movoyu krim znachennya bilij takozh oznachaye nespaplyuzhenij chistij nevinnij Tyurkski toponimi etimologichno podibni Aktobe dosit zvichajni yak u samomu Kazahstani tak i za jogo mezhami div takozh Aktyube Ahtuba Aktepe Gerb Dokladnishe Pershij gerb Aktobe bulo zatverdzheno 18 zhovtnya 1968 roki avtor S T Simonov Cherez 20 rokiv 24 grudnya 1988 roku miska Rada narodnih deputativ prijnyala novij gerb za proyektom hudozhnika M F Lucina 1998 roku do 130 richchya vid dnya zasnuvannya Aktobe bulo ogolosheno konkurs na novij gerb mista Zhuri yaki skladalisya zi vchenih arhitektoriv i predstavnikiv ZMI z 50 konkursnih robit viznali krashim eskiz Aktyubinskogo hudozhnika chlena spilki hudozhnikiv Kazahstanu Sagintaya Alimbetova Gerb bulo oficijno zatverdzheno na 23 j sesiyi miskogo maslihatu 24 lipnya 1998 roku Gerb maye kruglu formu sho simvolizuye vichnist vsesvitu Napis Aktobe zrobleno bilim kolorom kolorom chistoti i svyatosti ozdoba blakitnogo koloru oznachaye vichnij ruh vodi a ornamenti chervonogo koloru stilizovani tyulpani cya kvitka ye neoficijnim simvol mista U centri gerba zobrazheno krilatu istotu z orlinoyu golovoyu grifon Fiziko geografichnij opisGeografichne polozhennya Kosmichnij znimok Aktobe i jogo okolic otrimanij 7 veresnya 2017 roku zi suputnika EKA Sentinel 2 Geografichni koordinati mista 50 18 00 pn sh 57 10 00 sh d 50 30000 pn sh 57 16667 sh d 50 30000 57 16667 Misto lezhit v pivnichnij chastini Aktyubinskoyi oblasti oboma beregami livoyi pritoki Uralu richki Ilek v tomu misci de v neyi vpadaye richka v centralnij chastini Poduralskogo plato sho yavlyaye soboyu rivninu 250 400 m zavvishki Vlastivoyu risoyu Poduralskogo plato ye te sho pid gruntami zalyagaye krejdyanij mineralnij substrat v znizhennyah perekritij paleogenovimi glinami sho prizvodit do togo sho v miscyah u yakih vnaslidok eroziyi bulo zrujnovano gruntovij shar ogolyuyutsya bilokolorovi krejdyani vidkladennya Orenburg 253 km 217 km Orsk 145 km Novotroyick 159 km Uralsk 459 km Pn Arkalik 1296 km Astana 1678 km Zh Aktobe Sh Pd Atirau 581 km Kulsari 609 km Kungrad 1225 km Shalkar 349 km Aralsk 624 km Granicya mizh Yevropoyu j Aziyeyu Dokladnishe Kordon mizh Yevropoyu i Aziyeyu Pitannya pro viznachennya kordonu mizh Yevropoyu j Aziyeyu ye duzhe spirnim Yaksho provoditi mezhu mizh cimi chastinami svitu po richci Ural to Aktobe bezsumnivno viyavitsya mistom roztashovanim v Aziyi Odnak zgidno z najposhirenishoyu sered geografiv dumkoyu mezha Yevropi prohodit po pivnichnomu berezi Kaspijskogo morya uzdovzh richki Emba i dali po Mugodzharam Takim chinom Aktobe viyavlyayetsya mistom roztashovanim v Yevropi Vtim popri geografichne roztashuvannya krayini kolishnogo Radyanskogo Soyuzu chasto rozglyadayutsya suchasnimi zahidnimi geografami yak yakas okrema teritorialna odinicya vidminna yak vid Yevropi tak i vid Aziyi Gidrografiya Richka Kargali na okolici mista Misto roztashovane v tomu misci de v richku Ilek vpadaye i yiyi dolina rozshiryuyetsya do 15 km Bezposeredno seredmistyam protikaye liva pritoka Ileka richka na pivnichnomu zahodi liva pritoka Ileka richka Zhinishke Oskilki ruslo richki Sazdi prolyagaye v centralnij chastini Aktobe i vzdovzh nogo roztashovani veliki torgovi i rozvazhalni centri z 2010 roku administraciyeyu mista vedutsya roboti z oblagorodzhuvannya naberezhnoyi U pivdennij chastini mista znahodyatsya ponizzya livoyi pritoki Ileka richki Tamdi prote v mezhennij period ce ruslo peresihaye utvoryuyuchi dekilka ples Pivnichnoyu okoliceyu rajonu Zarichnij protikaye richka Pishanka liva pritoka Kargali za yakoyu roztashovuyetsya selo Kargali Na zahid vid rajonu Cegelnij ros Kirpichnyj vidokremlyuyuchi jogo vid sela protikaye nizhnya chastina pravoyi pritoki Kargali richka Butak Za 10 km na pivdennij shid vid mista roztashovane ob yemom 245 mln m imenovane zhitelyami Aktyubinske more vono bulo vvedeno u vikoristannya 1988 roku za 8 km na pivnichnij zahid vid mista sho ye tradicijnim miscem vidpochinku mishan bulo pobudovano 1967 roku a yake ye najbilshim shtuchnim vodojmishem poblizu Aktobe roztashovane poza mezhami miskoyi administraciyi obsyag yakogo dorivnyuye 280 mln m bulo vvedeno u vikoristovuvannya 1975 roku i roztashovane za 60 km na pivnichnij shid vid mista Klimat Klimat v misti rizko kontinentalnij Ce obumovlyuyetsya roztashuvannyam mista u vnutrishnij chastini Yevrazijskogo materiku i znachnoyu viddalenistyu vid okeaniv Rizka kontinentalnist klimatu proyavlyayetsya v temperaturnih kontrastah mizh dennim i nichnim chasom dobi mizh zimoyu i vlitku a takozh u velikij kilkosti sonyachnomu viprominyuvanni i v posushlivosti Vzimku pogoda v Aktobe znahoditsya pid vplivom glibokogo ciklonu nad Islandiyeyu islandskij minimum i potuzhnogo Sibirskogo anticiklonu z centrom nad Mongoliyeyu Pid vplivom cih chinnikiv utvoryuyutsya veliki barichni gradiyenti spryamovani z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid Sumarne sonyachne viprominyuvannya v Aktobe stanovit u serednomu 108 kkal na dobu serednorichna trivalist sonyachnogo syajva v misti stanovit 2316 godin Lito zharke i trivale Lito period iz serednodobovoyu temperaturoyu povitrya vishe 15 S trivaye blizko chotiroh misyaciv iz seredini travnya po seredinu veresnya zima pomirno holodna mozhlivi korotkochasni vidligi Najvishij snigovij pokriv sposterigayetsya v lyutomu 31 sm Kilkist yasnih hmarnih i pohmurih dniv v roci 174 148 i 43 vidpovidno Serednorichna kilkist hmarnosti 5 7 baliv Najbilsha kilkist opadiv vipadaye v chervni 35 mm najmensha u veresni 19 mm Serednorichna temperatura 5 3 C Serednorichna shvidkist vitru 2 4 m s Serednorichna vologist povitrya 68 Klimat Aktobe Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 48 5 45 37 18 9 7 6 0 9 4 1 0 7 7 9 26 3 35 41 5 48 5 Serednij maksimum C 8 1 7 1 0 4 13 3 22 0 28 2 29 9 28 3 21 7 12 1 0 7 5 7 11 2 Serednya temperatura C 12 3 11 9 5 4 7 0 14 9 20 9 22 7 20 7 14 0 5 7 3 2 9 7 5 3 Serednij minimum C 16 5 16 3 9 8 1 4 7 9 13 4 15 6 13 5 7 4 0 6 6 5 13 6 0 2 Absolyutnij minimum C 4 5 5 3 23 6 30 9 39 0 39 9 42 2 42 9 38 3 29 7 17 0 11 2 42 9 Norma opadiv mm 25 23 26 31 34 35 29 27 19 27 28 29 333 Dniv z doshem 3 2 4 10 13 12 11 10 10 10 8 4 97 Dniv zi snigom 21 18 13 3 0 2 0 03 0 0 0 1 4 13 20 92 Vologist povitrya 81 79 79 66 57 54 55 54 58 69 80 82 68 Serednomisyachna shvidkist vitru m s 2 7 2 8 2 6 2 7 2 5 2 3 1 9 1 9 2 1 2 3 2 4 2 4 Dzherelo ros Klimaticheskie dannye Aktobe na sajte Pogoda i klimat Arhiv originalu za 2 travnya 2015 Procitovano 2 travnya 2015 Ekologiya Dokladnishe Ekologichni obstavini v Aktobe vvazhayutsya neblagopoluchnimi Za danimi Kazgidrometa na 2013 rik indeks zabrudnennya atmosfernogo povitrya v Aktobe sklav 4 2 odinic sho v kilka raziv menshe nizh v Alma Ati 11 5 odinic yakij buv viznanij mistom z najbrudnishim povitryam Po vsij teritoriyi mista vidznachayetsya pidvishenij vmist dioksidu azotu i formaldegidu v povitri a v rajoni takih promislovih pidpriyemstv yak AZF Aktyubinskoyi TEC i bilya selisha Cegelnij kaz Kirpishti ros Kirpichnyj pokazniki perevishili normu vtrichi Ob yektivnoyu ocinkoyu ekologichnogo stanovisha zavazhaye mala kilkist meteostancij usogo v misti nalichuyetsya 3 stanciyi zamist 23 neobhidni Zgidno z doslidzhennyami 2013 roku koli sanitarno epidemiologichnij naglyad provodiv rozslid povitrya v misti na nayavnist dioksidu azotu dioksidu sirki sirkovodnyu ta inshih rechovin osnovnoyu prichinoyu zabrudnennya povitrya bulo viznano Zoseredzhennya sirkovodnyu v kanalizacijnih merezhah mozhe dosyagati 2 16 takozh stichni vodi mistyat veliku kilkist sulfidiv Cherez ce v nichnij i rankovij chas zhiteli dekilkoh rajoniv i centralnih prospektiv mista zaznayut problem zi smorodom u povitri Krim kanalizacijnoyi merezhi dzherelami sirkovodnyu v miskomu povitri ye vidhodi virobnictva spirtu barda na polyah kolishnogo m yasokombinatu poligon TOV Aktobe Taza Kala i starij smittyevij poligon Svij vklad vnosit takozh avtomobilnij transport kilkist yakogo 2013 roku syagnulo 178 tis odinic Richka Ilek na berezi yakoyi roztashovane misto dovgij chas zabrudnyuvalasya vidhodami boru z Alginskogo himichnogo zavodu i shestivalentnogo hromu z Aktyubinskoyi zavodu hromovih spoluk a ce svoyeyu chergoyu vede do zabrudnennya Uralu a potim i Kaspijskogo morya Krim togo AT Akbulak skidaye v richku blizko 10 mln m nedoochishenih cherez zastarilist ochisnih sporud stichnih vod na rik Za perevishennya norm skidannya pidpriyemstvo shorichno viplachuye shtraf ale administrativni zahodi ne priveli do pozitivnogo rezultatu Roslinnist Div takozh She naprikinci XIX stolittya region v yakomu znahoditsya Aktobe opisuvavsya yak majzhe pozbavlenij lisovoyi flori ale vodnochas duzhe bagatij na Virubka shelyugovih gayiv v todishnomu privela do poshirennya piskiv zi susidnogo i zniknennya kolis bagatoyi roslinnosti Za radyanskih chasiv robilisya zahodi dlya stvorennya navkolo mista dlya zahistu vid zimovih buraniv i litnih pilovih bureviyiv Teritoriya mista vhodit v Aktyubinskij floristichnij okrug yakij zajmaye bilshe polovini Aktyubinskoyi oblasti i pivnichno shidnu chastinu Zahidno Kazahstanskoyi oblasti 160 tis km mizh 51 45 pn sh 51 30 sh d 51 750 pn sh 51 500 sh d 51 750 51 500 ta 47 30 pn sh 61 30 sh d 47 500 pn sh 61 500 sh d 47 500 61 500 V Aktobe i jogo okolicyah poshireni taki vidi roslin pishanij hrinicya pronizanolista suhorebrik likarskij shavliya pustelna osoka dvotichinkova smilka zvichajna smilka dniprovska astragal korotkobobovij vika dvorichna buten Preskotta valer yana ruska poviticya hmelepodibna lipuchka zvichajna gluha kropiva purpurova voloshka korostyankova kuga trigranna Tvarinnij svit Aktyubinski bezpritulni koti Div takozh Teritoriya Kazahstanu skladayetsya z 22 zoogeografichnih dilyanok Misto Aktobe j usya pivnichna chastina Aktyubinskoyi oblasti nalezhit do zahidnoyi stepovoyi dilyanki v kotrij na vidminu vid inshih stepovih dilyanok meshkayut predstavniki yevropejskih lisovih vidiv Okrim togo v zahidnij stepovij dilyanci pustelna fauna bagatsha nizh v inshih stepovih dilyankah Shiroko poshirenij pustelnij vid pereguzni tut zustrichayetsya lishe zridka z mongolskoyi fauni zazvichaj mozhna zustriti Tut takozh meshkayut kazahstanski pustelni vidi a pid Aktobe mozhna zustriti turanskij vid tamariskovih pishanok Yak i v inshih mistah na vulicyah Aktobe zustrichayutsya bezdomni psi i koti Sobaki neridko napadayut na zhiteliv mista ponad 300 vipadkiv u pershomu pivrichchi 2014 roki najchastishe ce vidbuvayetsya navesni i voseni Najnebezpechnishimi v comu sensi ye rajon stara chastina mista i dachni dilyanki Za rik vilovlyuyutsya kilka tisyach tvarin perevazhno ce sobaki Pidpilni mislivci vidstrilyuyut tvarin za dopomogoyu bezshumnoyi rushnici z drotikami vikoristannya vognepalnoyi zbroyi v cih cilyah zaboroneno z 2013 roku nachinenimi preparatami Tushi tvarin vivozyatsya na skotomogilnik Doglyanutih i yavno hatnih tvarin ne vidstrilyuyut a vidpravlyayut u privatnij pritulok sho nalezhit golovi miscevoyi gromadi zahistu tvarin IstoriyaDokladnishe U najdavnishi chasi Starodavni plemena sho zhili cimi zemlyami zajmalisya skotarstvom i buli blizki do plemen ale nalezhali do riznih etnichnih grup Prikladom shirotnogo oriyentuvannya pryamokutnih i ovalnih mogilnikiv mozhut posluzhiti pohovannya Sintas i Besoba pid Aktobe U stepah bilya mista bulo znajdeno kilcepodibni kam yani ogorozhi ta kurgani yaki datuyutsya bronzovim vikom Znahidki sho nalezhat do serednogo bronzovogo viku viyavleno obik richki kolo suchasnogo Aktobe Zasnuvannya tverdini Ak Tyube Sim ya odnogo z pershih aktyubinskih pereselenciv U travni 1869 roku do mezhirichchya Ileka i Hobdi popryamuvav zagin z dvoh rot pihoti sotni kozakiv i 14 garmat yakim komanduvav fligel ad yutant graf fon Borg Yurij Oleksandrovich Borh Za napolyagannyam vijskovogo gubernatora krayu 15 28 travnya abo 14 27 travnya na dvoh pagorbah v urochishi bilya zlittya richok Ilek i zaklali ukriplennya Bulo zbudovano majdanchiki dlya varti gauptvahta zbrojove shovishe i pidvali dlya zberigannya prodovolstva i boyepripasiv Teritoriya ninishnogo Aktobe kontrolyuvalasya bratami Aringaziyevimi pleminnikami hana Molodshogo zhuza Aringazi yakih Ballyuzek u svoyih zvitah sharakterizuvav yak neblagonadijnih Pislya pributtya zagonu majzhe vsi miscevi zhiteli vidkochuvali na teritoriyu Uralskoyi oblasti hocha Ballyuzek vidznachav yihnyu loyalnist a v chisli ostannih buli lishe sultani Aringaziyevi i povstanskij zagin pid komanduvannyam Ajzharika Bekbauova kaz Ajzharyk bi Bekbauuly yakij pripiniv opir pislya pershoyi porazki vid kozakiv Odna z pershih zgadok Aktobe syagaye 1871 roku Orenburzka Duhovna Konsistoriya povidomlyaye do vidoma sho v orenburzkij yeparhiyi z dozvolu nachalstva viroblyayutsya nini taki sporudi 1 cerkvi a kam yana v lt gt tverdini Ak Tobe Turgajskoyi oblasti vid 14 sichnya 1871 roku na koshti zhiteliv Originalnij tekst ros doref Orenburgskaya Duhovnaya Konsistoriya soobshaet k svѣdѣniyu chto v orenburgskoj eparhii s razrѣsheniya nachalstva proizvodyatsya nynѣ slѣduyushiya postrojki 1 cerkvi a kamennyya v lt gt ukrѣplenii Ak Tyubya Turgajskoj oblasti ot 14 yanvarya 1871 goda na sredstva zhitelej ros doref Soobsheniya Orenburgskiya eparhialnyya vѣdomosti 1 fevralya 1873 3 S 100 101 U pershi desyatilittya zhittya poselennya bula tisno pov yazane z kazahami kochovimi skotaryami Pershij generalnij plan zabudovi Aktyubinska bulo rozrobleno 1874 roku Poselennya bulo rozdilene na kilka rajoniv Kurmish Tatarska sloboda Otorva novka molodogo poselennya stali Garnizonna Kriposna Orenburzka Ilecka i Georgiyivska U statusi povitovogo mista Karta Turgajskoyi oblasti 25 bereznya 1891 roku Polozhennya pro upravlinnya v stepovih oblastyah poselennya Ak Tyube yak i Kustanaj bulo peretvoreno v povitove misto Turgajskoyi oblasti Rosijskoyi imperiyi i otrimalo nazvu Aktyubinsk Na vidminu vid Kustanaya yakij na rannomu etapi pokazav shvidke zrostannya ale potim vstupiv u chasi spadu naselennya i zanepadu Aktyubinsku vdalosya zberegti stijkij povilnij temp rozvitku Do lipnya 1886 roku kilkist dvoriv v Aktyubinsku dosyaglo 177 prote v golodni 1891 1892 roki bagato zhiteliv pokinuli misto Z 1893 roku naselennya znovu pochalo zrostati Do 1895 roku v misti znachilosya vzhe 2263 zhiteliv z nih 1041 pravoslavnih i 202 magometan musulman 1896 roku pribulo blizko 100 simej perevazhno z malorosijskih gubernij 1902 roku cherez misto bula prokladeno Tashkentsku zaliznicyu spoluchennyam Orenburg Tashkent sho pospriyalo podalshomu rozvitku ekonomiki Aktyubinska U 1905 1907 rokah v misti neodnorazovo provodilisya narodni demonstraciyi i strajki 1905 roku v misti vinikla grupa RSDRP a 3 chervnya 1907 roku bulo obrano persha na teritoriyi Kazahstanu Rada robitnichih deputativ Gromadyanska vijna U roki Gromadyanskoyi vijni 1918 1919 rokiv Aktyubinsk stav centrom revolyucijnih sil Turgajskogo krayu 8 21 sichnya 1918 roku v misti vstanovilasya radyanska vlada Chervoni provodili politiku teroru proti orenburzkogo kozactva dostovirno vidomo sho vlitku 1918 roku v Aktyubinsku rozstrilyuvali po 10 12 cholovik za nich Na pochatku lipnya togo zh roku vinik yakij zakriv shlyah armiyi Kolchaka v Turkestan 16 kvitnya abo 18 kvitnya 1919 roku Aktyubinsk z nalotu bulo zajnyato chastinami biloyi 1 veresnya 1919 roku rozpochavsya napad chervonih z boku selisha Vsesvyatskogo pivdennij zahid mista na Aktyubinsk sho stav timchasovoyu bazoyu Shidnij front 2 veresnya dva eskadroni chervonih vzyali zaliznichnu stanciyu a dva inshi eskadroni na choli z komandirom 9 go polku perebili ohoronu v yaznici i zvilnili kilka soten polonenih chervonoarmijciv i komunistiv yaki vzyali uchastina v zahoplenni Aktyubinska Po mistu vidkrili artilerijskij vogon nad nim litav aeroplan skidav bombi Pochalasya silna panika bilshist zhiteliv stala spishno polishati Aktyubinsk v pivdenno zahidnomu napryamku ale naspila kinnota chervonih vidrizala chastinu vidstupnih O 12 godini dnya 2 veresnya Aktyubinsk perejshov do ruk bilshovikiv Radyanskij period 1930 ti roki vul Karla Libknehta Pracivnici zhinki podayut vugillya na transporter traven 1942 roku U 1920 1925 rokah Aktyubinsk buv u skladi Kirgizkoyi ARSR Rosijskoyi RFSR potim 1925 roku perejshov do Kazahskoyi ARSR a 1936 roku misto bulo vklyuchene u vidilenu z RRFSR Kazahsku RSR U radyanskij period Aktyubinsk vstig pobuvati centrom dekilkoh administrativno teritorialnih odinic Aktyubinskoyi guberniyi 1921 1928 1921 1922 1928 1933 1970 1997 1922 1928 1928 1930 i Aktyubinskoyi oblasti z 1932 U 1919 1922 rokah naselennya mista yak i vsogo regionu postrazhdalo vid golodu tochna kilkist zhertv yakogo nevidomo Do listopada 1921 roku v Aktyubinskoyi guberniyi vpalo 55 vidsotkiv pogoliv ya hudobi Cherez vidsutnist yizhi naselennya samostijno abo zgurtovano pokidalo miscya svogo prozhivannya Aktyubinsku guberniyu pokinulo do 23 yiyi zhiteliv Vidomo sho v guberniyi v sichni 1921 roku goloduvalo 361 051 cholovik Golod buv takim sho naselennya yak vkazuyetsya v dokumentah harchuvalosya berezovoyu koroyu i navit deyakimi vidami glini U listopadi 1921 roku v misti Aktyubinsku pomerlo 469 doroslih i 320 ditej za cej zhe chas v miskij likarni pomerlo vid golodu 294 lyudini Golod povtorivsya v 1932 1933 rokah Za danimi milicejskih arhiviv vid listopadu 1932 po lipen 1933 roku v Aktyubinskij oblasti bulo pohovano 4373 lyudini yaki zaginuli vid golodu Ce lishe oficijni dani Fiksuvalisya vipadki kanibalizmu 10 bereznya 1932 roku misto stalo centrom novostvorenoyi Aktyubinskoyi oblasti Kazahskoyi RSR Pislya cogo bulo provedeno pershij vodoprovid zavdovzhki 10 5 km bulo vstanovleno 25 vodorozbirnih kolonok Za pershi desyat rokiv u statusi oblasnogo centru v misti bulo pobudovano 2 elektrostanciyi na vulicyah z yavilosya 250 osvitlyuvalnih priladiv Bulo provedeno roboti z ozelenennya mista z yavilisya dorizhki dlya pishohodiv Za roki nimecko radyanskoyi vijni v Aktyubinsku bulo utvoreno 101 shu nacionalnu strilecku brigadu 129 j minometnij polk ta inshi vijskovi chastini i pidrozdili Z 11 tisyach soldativ 312 yi strileckoyi diviziyi na polyah boyiv zaginulo 9 5 tisyachi Komandir diviziyi stav pershim volodarem zvannya Pochesnij gromadyanin Aktyubinska 29 aktyubinciv stali geroyami Radyanskogo Soyuzu Blizke roztashuvannya do dzherel sirovini zumovilo stvorennya promislovih pidpriyemstv u misti i peretvorennya Aktyubinska v odin z velikih industrialnih oseredkiv Kazahskoyi RSR U 1940 1960 ti roki v Aktyubinsku z yavilisya veliki promislovi pidpriyemstva zavodi ferosplaviv i hromovih spoluk rentgenoaparaturi i silskogospodarskogo mashinobuduvannya m yasnij i molochnij kombinati trikotazhnij meblevij shvackij zavodi tosho Bezlich z nih bulo evakujovano pid chas Drugoyi svitovoyi iz zahoplenih rajoniv Radyanskogo Soyuzu U serpni 1941 roku v misto pribulo obladnannya zavodu ferosplaviv iz Zaporizhzhya voseni togo zh roku bulo perevezeno artil Bilshovik z Dnipropetrovska sogodenne m Dnipro Z Moskvi v Aktyubinsk bulo evakujovano pidpriyemstva Elektroschyotchik Moskovskij rentgenzavod vovnopryadilna fabrika 14 ta in Z 1960 h rokiv Aktyubinsk stav zhivo zabudovuvatisya zhitlovimi masivami i mikrorajonami 1977 roku misto stalo centrom Zahidno Kazahstanskoyi zaliznici 3 travnya 1962 buv utvorena Zahidno Kazahstanskij kraj sho vklyuchaye Aktyubinsku oblast centr Aktyubinsk Uralsku oblast centr Uralsk i Gur yevsku oblast centr Gur yev z centrom krayu v Aktyubinsku 1 grudnya 1964 roku Zahidno Kazahstanskij kraj bulo skasovano U radyanskij chas Aktyubinsk peretvorivsya na industrialne misto z bezlichchyu pidpriyemstv stav promislovim i kulturnim oseredkom regionu i zalishayetsya takim dosi pochatok XXI st Sogodennya Pislya rozpadu SRSR ekonomichna diyalnist v Kazahstani peremistilasya z promislovih osered Karaganda Shimkent v centri naftovih regioniv na zahodi krayini Aktobe Aktau j Atirau Naprikinci 1990 h na pochatku 2000 h rokiv v misti bulo vidznacheno znizhennya chiselnosti naselennya cherez repatriaciyi predstavnikiv deportovanih narodiv i fahivciv yaki pribuli v Kazahsku RSR v 1970 ti 1980 ti roki U 2000 h rokah v misti sposterigavsya budivelnij bum za zbilshennyam tempiv budivnictva Aktobe i Aktyubinska oblast 279 5 peregnali navit Astanu 212 2005 roku planuvalosya vvesti u vikoristannya 137 1 tis m zhitlovoyi ploshi ale za pidsumkami roku bulo vvedeno 289 773 m zhitla Individualne budivnictvo perevishilo planovani pokazniki vp yatero U zagalnomu rahunku 2005 roku bulo pobudovano v 2 8 razi bilshe zhitla nizh 2004 roku Prezident Rosiyi Dmitro Medvedyev akim Aktyubinskoyi oblasti prezident Kazahstanu Nursultan Nazarbayev i Verhovnij muftij Kazahstanu v Aktobe 5 j Mizhnarodnij forum glav prikordonnih teritorij 2008 rik Cherez finansovu krizu 2007 2008 rokiv i nastupnu za neyu svitovu ekonomichnu krizu v Aktobe znachno znizilisya cini na neruhomist i orendu primishen Zemelni dilyanki v misti znecinilisya na 30 Znizilisya zarobitni plati zhiteliv mista deyaki pidpriyemstva zmenshili vitrati na medichne strahuvannya vpav popit na pobutovu tehniku ta elektroniku Pasazhiropotik v Aktyubinskom aeroportu znizivsya na 13 cherez devalvaciyu nacionalnoyi valyuti pochavsya spad realizaciyi avtomobiliv v avtosalonah mista 2010 ti roki oznamenuvalisya zrostannyam religijnogo ekstremizmu v Zahidnomu Kazahstani 17 travnya 2011 roku v Aktobe 25 richnim teroristom smertnikom bulo zdijsneno bilya Departamentu KNB yakij stala pershoyu takogo rodu podiyeyu v suchasnomu Kazahstani 26 lipnya togo zh roku v odnomu z bagatopoverhovih budinkiv stalasya perestrilka mizh policejskimi i chotirma pidozryuvanimi u vbivstvi Popri te sho oficijnogo pidtverdzhennya prichetnosti zlochinciv do religijnih techij ne bulo gromadskist vidrazu zh zv yazala cej incident zi v Temirskomu rajoni sho pochalasya 1 lipnya i yaka koshtuvala zhittya chotirom pracivnikam pravoohoronnih organiv Cherez znizhennya kursu rosijskogo rublya vidnosno do tenge naprikinci 2014 roku v misti v bagato raziv zris popit na rosijsku valyutu sposterigalasya nestacha rosijskoyi gotivki v obminnih punktah Zbilshilasya kilkist avtomobiliv z tranzitnimi nomerami Rosijskoyi Federaciyi Ce prizvelo do zbilshennya chisla avtomobilnih zatoriv dorogami Aktobe 20 serpnya 2015 roku kurs tenge bulo vidpravleno u vilne plavannya i nadali nacionalna valyuta Kazahstanu znecinilasya praktichno udvichi 19 serpnya dolar SShA koshtuvav 188 tenge a do 19 sichnya 2016 roku vin podorozhchav do 374 tenge Slidom za cim u misti yak j usiyeyu krayinoyu pidvishilisya cini na tovari i poslugi 1 sichnya 2016 roku derzhava perestalo regulyuvati cinu na t zv socialnij hlib sho prizvelo do jogo podorozhchannya v Aktobe 5 chervnya 2016 roku ozbroyeni islamisti vchinili napad na dva zbrojovih magazinu Pallada i Pantera v Aktobe Pislya cogo teroristi popryamuvali do vijskovoyi chastini 6655 Nacionalnoyi gvardiyi Kazahstanu Vnaslidok napadu na vijskovu chastinu zaginuli troye vijskovosluzhbovciv she shestero buli poraneni Mistom bulo vvedeno t zv chervonij riven teroristichnoyi nebezpeki v hodi kontrteroristichnoyi operaciyi bilshist teroristiv 18 osib bulo vbito reshta buli zatrimani pravoohoronnimi organami Vid ruk bojovikiv vpali 3 vijskovih i 4 civilni osobi Dokladnishe Terakt v Aktobe 2016 U 2019 bulo vidznacheno 150 richchya z Na chest ciyeyi dati v Aktobe bulo provedeno kilka soten mizhnarodnih respublikanskih ta regionalnih zahodiv Rajoni Aktyubinskoyi oblasti oblashtuvali 9 alej i skveriv na centralnih vulicyah mista Peredbachayetsya sho do 2030 roku naselennya mista zroste do 625 tis lyudej a 2040 roku podolaye poznachku v 1 mln zhiteliv Do cogo chasu plosha mista maye zrosti z 29 739 ga do 72 965 ga 42 847 ga za generalnim zadumom 2003 roku Aktobe bude rozshiryuvatisya u shidnomu napryamku Individualne zhitlove budivnictvo v mezhah mista bude obmezheno budivelne zonuvannya v novomu generalnomu plani napravleno na bagatopoverhovu zabudovu bagatokvartirnimi zhitlovimi budinkami Aktobe ye yedinim mistom v Kazahstani yake rozdilene na staru i novu chastini Rajon zaplanovano zabuduvati bagatopoverhovimi zhitlovimi masivami z vidpovidnoyu infrastrukturoyu i zrobiti ob yednavchim centrom mista U zhovtni 2017 roku prezident Kazahstanu Nazarbayev zayaviv pro bazhanist dosyagnennya Aktobe chiselnosti naselennya v 1 miljon zhiteliv Na pochatku nezalezhnosti v Aktobe bulo 240 tisyach cholovik Zaraz majzhe pivmiljona Ya hochu shob tut buv miljon Originalnij tekst ros V nachale nezavisimosti v Aktobe bylo 240 tysyach chelovek Sejchas pochti polmilliona Ya hochu chtoby zdes byl million Administrativno teritorialnij ustrijAdministraciya ta misceve samovryaduvannya Dokladnishe Aktobinska miska administraciya ta Budivlya administraciyi mista Aktobe ye vikonavchim organom vladi na teritoriyi mista i p yati prileglih silskih okrugiv yaki utvoryuyut misku administraciyu Aktobe Polozhennya i status administraciyi viznachayetsya Polozhennyam pro derzhavnu ustanovu Aparat akimu mista Aktobe Glavoyu akimatu ye mista yakij priznachayetsya akimom Aktyubinskoyi oblasti vidpovidno do zakonu Respubliki Kazahstan vid 23 sichnya 2001 roku Pro misceve derzhavne upravlinnya i samovryaduvannya v Respublici Kazahstan Pershim akimom mista Aktobe buv yakij zajmav cyu posadu z 1996 po 2002 roki Z 16 bereznya 2020 roku akimom mista ye Aktobe ye miscevim predstavnickim organom deputati yakoyi obirayutsya zhitelyami mista Persha sesiya I sklikannya miskogo maslihatu vidbulasya 24 bereznya 1994 roku Maslihat skladavsya z 44 deputativ a sekretarem maslihatu odnogolosno buv obranij Petro Georgijovich Lashenov Nadali chislo deputativ maslihatu zmenshilasya do 23 Persha sesiya ostannogo V sklikannya vidbulasya 20 sichnya 2012 roku Chinnim sekretarem miskogo maslihatu ye Sulupan Panayevna Shintasova Miskij byudzhet Dohodi byudzhetu Aktobe na 2020 rik viznacheni na rivni 92 8 mlrd tenge 245 4 mln dolariv SShA vitrati 83 3 mln tenge 221 6 mln dolariv SShA Do chisla osnovnih dohodnih dzherel byudzhetu Aktobe nalezhat podatkovi nadhodzhennya 42 9 mln tenge nadhodzhennya transfertiv 44 2 mln tenge i nadhodzhennya vid prodazhu osnovnogo kapitalu 5 4 mlrd tenge Osnovni statti vitrat osvita 40 7 mlrd tenge zhitlovo komunalne gospodarstvo 21 6 mlrd tenge transport i komunikaciyi 8 2 mlrd tenge socialna dopomoga ta socialne zabezpechennya 7 4 mlrd tenge Do pereliku velikih platnikiv podatkiv Aktyubinskoyi oblasti perevazhno vhodyat kompaniyi naftogazovoyi galuzi ale sered nih ye i ti chiya osnovna diyalnist pov yazana z mistom Aktobe AT Aktyubinskij zavod hromovih spoluk TOV merezha super i gipermarketiv i magaziniv TOV Luchshee reshenie merezha super i gipermarketiv Dina tosho Dohodi byudzhetu mista Aktobe tis tenge 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 19 960 534 22 958 045 31 153 571 1 25 851 317 32 110 525 5 40 074 465 9 36 735 584 2 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 43 961 147 7 39 955 578 2 54 608 824 5 60 957 591 3 70 151 110 1 78 210 617 8 92 834 981 Vitrati byudzhetu mista Aktobe tis tenge 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 18 622 351 21 157 647 29 509 144 4 21 857 418 34 144 105 5 44 961 603 8 40 668 501 6 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 45 442 226 4 43 373 926 1 60 159 206 4 76 270 349 7 71 556 212 7 75 485 906 7 83 834 981 Rajoni mista Dokladnishe Administrativni rajoni Do 1988 roku koli v SRSR bulo vidano postanovu pro likvidaciyu rajonnogo podilu v mistah z chiselnistyu naselennya nizhche 400 tisyach u skladi todishnogo Aktyubinska bulo dva rajoni Frunzenskij i Proletarskij Cherez 30 rokiv na pozachergovij 18 j sesiyi oblasnogo maslihatu sho vidbulasya v berezni 2018 roku bulo uhvaleno postanovu pro skasuvannya vsih silskih okrugiv voni buli vklyucheni do skladu mista sho isnuvali z 2013 roku a takozh pro podil mista na dva administrativni rajoni mezhu yakih bulo provedeno za liniyeyu zaliznici U miskomu maslihatu bulo provedeno proceduru gromadskih sluhan z obliku dumki naselennya zgidno z yakimi bulo uhvaleno rishennya vrahuvati dumki naselennya mista pro prisvoyennya najmenuvan novostvorenim dvom rajonam na teritoriyi mista Aktobe Astaninskij i Almatinskij Do skladu rajonu Almati vhodyat tradicijni rajoni Kurmish Yasnij a takozh silski okrugu Kurajlinskij Kargalinskij Blagodarnij Zgidno z ocinkoyu akimu rajonu chiselnist naselennya rajonu stanovit priblizno 420 430 tis lyudej Do skladu rajonu Astana vhodyat rajoni i mikrorajoni Moskva Zhilgorodok Yugo Zapad Batis 1 i Batis 2 Shanhaj Bolashak Aviamistechko a takozh silski okrugu Novij i Sazdinskij Chiselnist naselennya za ocinkoyu vikonuvacha obov yazkiv akimu rajonu stanovit 262 tisyachi osib Tradicijni rajoni Vlasne misto Aktobe podilyayetsya na dvi osnovni geografichni chastini Stare misto kaz Eski kala na shili pagorba Ak Tyube zoseredzhenij navkolo zaliznichnoyi stanciyi i Nove misto kaz Zhana kala na pivnichnomu zahodi uzdovzh de roztashovani oseredki torgivli i administrativni budivli Do rajoniv Starogo mista nalezhat kaz Қurmysh kaz Mәskeu Tatarska sloboda takozh Tatarka Otorvanovka Stara chastina perevazhno zabudovana odnopoverhovimi zhitlovimi budinkami ye sporudi dorevolyucijnogo periodu Rajonami Novogo mista ye kaz Shankaj kaz Sazdy mikrorajoni Bolashak Ken Dala Okrim pererahovanih isnuyut rajoni Zhilgorodok Aviamistechko Aviator 1 Aviator 2 Silmash 1 Silmash 2 Yugo Zapad 1 Yugo Zapad 2 Zarichnij 1 Zarichnij 2 Zarichnij 3 Zarichnij 4 Kargalinskij Zhilya nka kaz Қargaly Cegelnij kaz Kirpishti ros Kirpichnyj Novij kaz Zhanakony s Akzha r Bauyrlasta r 41 j roz yizd tosho Pochinayuchi z 2000 h rokiv z yavilosya ponad 30 novih rajoniv Z 2012 roku rozpochato budivnictvo rajonu kaz Nur Aktobe yakij skladatimetsya z p yati mikrorajoniv a kilkist zhiteliv stanovitime 260 tis lyudej Planuvalni rajoni Zgidno z generalnim planom Aktobe misto rozdilene na kilka planuvalnih rajoniv yaki sami svoyeyu chergoyu podilyayutsya na zhitlovi i promislovi rajoni Ilekskij planuvalnij rajon centralna chastina mista rozdilenij na 1 j 2 j 3 j 4 j zhitlovi rajoni a takozh rajoni Aeroport i Yasne Kargalinske planuvalnij rajon na shid vid richki Ilek rozdilenij na nastupni zhitlovi rajoni Zarichnij Zhas Kanat Zhasiltobe Akzhar Kargali Shidnij planuvalnij rajon na shid vid Kargalinskogo podilenij na taki zhitlovi rajoni Rauan Nur Aktobe 1 Nur Aktobe 2 Kizilzhar Shigis Zahidnij planuvalnij rajon na zahid vid Ilekskogo planuvalnogo rajonu maye u svoyemu skladi taki zhitlovi rajoni Batis 1 Batis 2 Batis 3 Batis 4 Yugo Zapad Zhanakonis Pivnichno Zahidna promislova zona ohoplyuye taki promislovi rajoni Pivnichno Zahidnij 1 Pivnichno Zahidnij 2 Pivnichno Zahidnij 3 Syevernij Pivdenna transportno komunalna zona ohoplyuye taki promislovi rajoni Transportnij Pivdennij Naukovo virobnichij Pivdennij transportno logistichnij 41 Roz yizd Silski okrugi Priblizni mezhi Miska administraciya Aktobe misto Aktobe Zagalna plosha teritoriyi pidporyadkovanoyi miskij administraciyi Aktobe stanovit 2 338 km abo 2375 64 km zgidno AISDZK 1997 roku koli bulo skasovano silski okrugu Blagodarnij Kargalinskij Kurajlinskij i Novij yaki vhodili do skladu rajonu i Sazdinskij okrug Alginskogo rajonu bulo peredano u pidporyadkuvannya miskogo akimatu Aktobe i formalno yih skasovano prote dlya zruchnosti upravlinnya u skladi miskogo akimatu bulo zberezheno akimi silskih okrugiv zi shtatom i povnovazhennyami z yihnogo keruvannya Togo chasu v p yati kolishnih silskih okrugah u 22 naselenih punktah prozhivalo 25 715 cholovik U zv yazku z rozvitkom mista i jogo primiskoyi zoni faktichna kilkist poselen na teritoriyi kolishnih silskih okrugiv dosyagla 50 chislo zhiteliv zroslo do 50 tis lyudej Navesni 2013 roku na pozachergovij 11 j sesiyi oblasnoyi maslihatu v zv yazku z administrativnoyu reformoyu bulo uhvaleno rishennya stvoriti 5 silskih okrugiv v kolishnih mezhah plosheyu 104 895 ga z centrom u seli Kenesa Nokina Kargalinskij silskij okrug plosheyu 6 671 ga z centrom u seli Kargalinske Kurajlinskij silskij okrug plosheyu 44 499 ga z centrom u seli Kurajli z teritoriyeyu 26 994 ga z centrom u seli Zhanakonis Sazdinskij silskij okrug plosheyu 39 894 ga z centrom u seli Sazda Pislya oficijnogo zakriplennya statusu silskih okrugiv voni stali samostijnishimi u nih z yavilisya vlasni byudzheti i buhgalteriya Pislya cih reform zhiteli cih okrugiv otrimali mozhlivist brati uchastina v derzhavnih programah Rozvitok regioniv i Z diplomom u selo Peredbachayetsya sho u vedennya akimativ silskih okrugiv takozh bude peredana chastina miskoyi komunalnoyi vlasnosti zokrema klubi biblioteki ta dityachi sadki Na pozachergovij 18 j sesiyi oblasnogo maslihatu sho vidbulasya 20 bereznya 2018 roku bulo prijnyato spilnu postanovu akimatu i rishennya maslihativ Aktyubinskoyi oblasti Pro zmini v administrativno teritorialnomu ustroyi mista Aktobe Aktyubinskoyi oblasti zgidno z yakim bulo skasovano usi silski okrugu z 2013 roku isnuvali na teritoriyi miskogo administraciyi Aktobe Bulo uhvaleno rishennya vklyuchiti teritoriyi kolishnih silskih okrugiv do skladu mista U paket dokumentiv vkazanogo spilnogo postanovi bulo vklyucheno Shematichnu kartu administrativno teritorialnogo podilu mista Aktobe na yakij bulo vkazano mezhi mista a takozh podil mista na dva administrativnih rajoni mezha yakih bula provedena po liniyi zaliznici Dokument mav nabrati chinnosti cherez 10 dniv pislya oficijnoyi publikaciyi Naseleni punkti priyednani do mista Naselenij punkt Kolishni nazvi Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Aktobe misto Aktyubinsk 253532 253088 345687 Akzhar selo 286 386 2354 Akshat selo 412 395 418 Bekkul Baba selo Pidhoz Aktasti 591 474 831 Bilogorka selo Bilogorskij 314 281 275 Bilogorske selo Bilogorskij Kar yer 171 101 146 Georgiyevka selo 1029 1090 1529 Zhanakonis selo Nove 1719 1027 6486 Ilek selo 848 636 1276 Kargalinske selo 9318 10772 16093 Kenesa Nokina selo Novostepanovka Stepanovka Opitna Stanciya 2421 2587 4092 Kizil Zhar selo Blagodarne 872 918 1322 Kurajli selo 1222 1309 1712 Kurashasaj selo 811 2497 1109 Lisne selo 126 Magadzhan selo Magadzhanovske 299 409 546 Neftyanik selishe Soma Neftekachka 160 Orleu selo Rossovhoz 647 945 1804 Polove selo 134 Prigorodne selo Prigorodnij 1398 1617 2102 Pticevodcheske selo 961 Roz yizd 39 stancijne selishe Tyulpannij 108 139 188 Sadove selo 521 540 653 Sazdi selo Sazda 1173 1674 2437 Ukrayinka selo 611 470 341 Ulke selo 178 221 195 Shilisaj selo Nizhnij Shijlisaj 58 62 73 Vsogo 279920 281638 391669NaselennyaDokladnishe Na comu misci maye vidobrazhatisya grafik chi diagrama odnak z tehnichnih prichin jogo vidobrazhennya narazi vimkneno Bud laska ne vidalyajte kod yakij viklikaye ce povidomlennya Rozrobniki vzhe pracyuyut dlya togo shobi vidnoviti shtatne funkcionuvannya cogo grafika abo diagrami Rik Chiselnist 1897 2817 136 1910 10 716 137 1926 20 861 138 1939 48 749 139 1959 96 680 136 1970 149 914 136 1979 190 569 136 1989 253 532 136 Rik Chiselnist 1991 265 300 136 1999 253 088 136 2004 249 759 136 2005 253 952 136 2006 258 014 136 2007 262 830 136 2008 268 644 136 2009 345 687 136 Rik Chiselnist 2010 348 956 136 2011 361 258 136 2012 367 391 136 2013 371 357 136 2014 377 752 136 2015 387 807 136 2016 450 154 140 2018 476 967 141 Rik Chiselnist 2019 487 994 142 2020 500 803 142 2021 513 004 136 2022 549 381 143 2023 559 965 143 2024 570 475 144 Chiselnist shilnist dinamika zrostannya Aktobe zajmaye pershe misce za chiselnistyu naselennya v Zahidnomu Kazahstani ta ye chetvertim mistom v krayini za cim pokaznikom pislya Alma Ati Nur Sultanu i Shimkentu Z p yatogo na chetverte misce za kilkistyu zhiteliv Aktobe pidnyavsya v zhovtni 2019 roku koli chiselnist naselennya mista dosyagla 497 381 zhiteliv obignavshi za cim pokaznikom Karagandu 496 701 lyudina Do kincya 2019 roku naselennya mista perestupilo poznachku v 500 tis lyudej i na 1 sichnya 2020 roku stanovit 500 803 lyudini Shilnist naselennya na teritoriyi miskoyi administraciyi 2338 km stanovit 214 2 osib na km Ye kilka prichin takoyi zmini pozicij Po pershe organi statistiki stali vrahovuvati 59 tis Zhiteliv silskih okrugiv poblizu Aktobe rozformovanih 2018 roku j vklyuchenih do skladu mista Po druge prirodnij pririst naselennya v Aktobe za 9 misyaciv 2019 roku sklav 6807 cholovik todi yak v Karagandi za toj zhe chas prirodnij pririst dosyag poznachki 2712 cholovik Po tretye za toj zhe chas v Aktobe sposterigavsya migracijnij pririst v rozmiri 2580 osib todi yak v Karagandi vidznachavsya migracijnij spad v rozmiri 3741 osib Aktobe ye odnim z najshvidkoroslishih mist Kazahstanu v 2003 2013 rokah chiselnist naselennya zrosla na 50 Dlya porivnyannya naselennya mist Turkestan Zhanaozen i yaki pokazali najbilsh razyuchi tempi zrostannya za vkazanij vidrizok chasu zroslo na 78 Zrostannyu naselennya mista spriyaye pidvishennya rivnya narodzhuvanosti i znizhennya kilkosti dityachih smertej Golovnimi dzherelami zrostannya naselennya mista ye prirodnij pririst i migraciya Tak dani za teritoriyeyu pidporyadkovanoyi miskij administraciyi za period z 1 sichnya 2011 roku po 1 zhovtnya 2015 roku prirodnij pririst naselennya sklav 36 158 osib a pozitivne saldo migracijnogo prirostu sklalo 3798 cholovik prote ostannij pokaznik prihovuye riznospryamovani potoki migraciyi migraciya za mezhi SND perevazhno viyizd do Nimechchini etnichnih nimciv a takozh rosijskih yak chleniv zmishanih simej neznachna yiyi saldo sklalo 76 osib pri comu migracijnij vidtik v Nimechchinu sklav 103 lyudini migracijnij obmin z inshimi krayinami poza SND buv slabo pozitivnij migraciya v mezhah SND mala neznachne pozitivne saldo 371 lyud odnak ce naslidok vzayemnogo pokrittya dvoh znachnih migracijnih potokiv vidtoku rosijskih migracijne saldo 1 221 chol perevazhno v Rosiyu i priplivu etnichnih kazahiv migracijne saldo 1173 chol perevazhno z krayin Serednoyi Aziyi migracijnij obmin z inshimi regionami Kazahstanu mav vid yemne saldo migraciyi 5 437 chol nasampered ce buv vidtik etnichnih kazahiv saldo 5 073 chol vnutrishnooblasni migraciyi utvoryuvali migracijnij pripliv naselennya 9 685 osib Stateva i vikova struktura Na pochatku 2014 roku teritoriyeyu pidlegloyu miskij administraciyi prozhivalo 428 024 lyudini z nih cholovikiv 201 192 osobi zhinok 226 832 lyudini 104 888 cholovik znahodilisya u vikovij grupi do 15 rokiv 54 086 cholovichoyi i 50 806 zhinochoyi stati 283 823 osobi buli v vici vid 16 do 63 rokiv u zhinok do 58 rokiv z nih cholovikiv 136 631 osoba zhinok 147 193 lyudej Lyudej starshe pensijnogo viku 73 537 osib z nih cholovikiv 20 339 osib zhinok 53 198 osib Etnichnij sklad Etnichnij sklad naselennya mista riznomanitne Za pidsumkami najchiselnishoyu etnichnoyu grupoyu na teritoriyi miskoyi administraciyi Aktobe buli kazahi Slidom za nimi iz znachnim vidstavannyam roztashuvalisya yaki kolis perevazhali v misti Chastka ukrayinciv tatar korejciv ta inshih nacionalnih menshin neznachna Perepis naselennya 1897 r Narod Chiselnist chol zagalom 2817 100 1728 61 3 ukrayinci 550 19 5 tatari 276 9 8 mordva 126 4 5 kazahi 96 3 4 bashkiri 10 0 4 reshta 31 1 1 Perepis naselennya 1939 roku Narod Chiselnist chol zagalom 48 749 100 rosiyani 26 041 53 4 ukrayinci 10 694 21 9 kazahi 7641 15 7 tatari 2672 5 5 251 0 5 mordva 241 0 5 reshta 1526 3 5 Perepis naselennya 2009 roku Narod Chiselnist chol zagalom 391 669 100 kazahi 286 672 73 19 rosiyani 75 242 19 21 ukrayinci 12 694 3 24 tatari 6737 1 72 2431 0 62 korejci 1248 0 32 reshta 6645 1 7 Na pochatok 2015 roku Narod Chiselnist chol zagalom 439 315 100 kazahi 335 182 76 30 rosiyani 74 195 16 89 ukrayinci 11 755 2 68 tatari 6742 1 53 nimci 2647 0 60 korejci 1244 0 28 reshta 7550 1 72 Na pochatok 2019 roku Narod Chiselnist chol zagalom 487 994 100 kazahi 385 861 79 07 rosiyani 72 436 14 84 ukrayinci 11 196 2 29 tatari 6718 1 37 nimci 2724 0 55 korejci 1222 0 25 reshta 7837 1 6 Za danimi na 1 sichnya 2019 roku naselennya miskoyi administraciyi Aktobe stanovilo 56 1 naselennya oblasti pri comu v Aktobe prozhivayut 73 4 usih rosijskih v oblasti Podibne stanovishe sklalosya j u tatar 73 korejciv 85 2 azerbajdzhanciv 74 6 virmeniv 81 3 Movi Div takozh Movi Kazahstanu ta Derzhavnoyu movoyu Kazahstanu ye kazahska mova Istorichno sklalosya tak sho teritoriyeyu Aktyubinskoyi oblasti i vidpovidno v misti Aktobe poshirenim ye yakij maye deyaki vidminnosti vid sho stala za chasiv SRSR movoyu mizhnacionalnogo spilkuvannya prodovzhuye vikonuvati cyu funkciyu i v suchasnomu Kazahstani Teritorialni dialekti v kazahstanskomu varianti rosijskoyi movi vidsutni Krim movciv kazahskoyu i rosijskoyu movami v misti prozhivaye neznachna kilkist nosiyiv inshih mov Na bazi Budinku druzhbi kaz Dostik үji predstavnikam riznih etnosiv stvoreni umovi dlya vivchennya svoyeyi movi tradicij i zvichayiv Za danimi perepisu 2009 roku 92 5 z 461 050 osib miskogo naselennya Aktyubinskoyi oblasti statistichni dani sho vrahovuyut naselennya tilki mista Aktobe ne opublikuvalisya naselennya Aktobe stanovit 75 miskogo naselennya oblasti vvazhali movu svoyeyi nacionalnosti ridnoyu Kazahsku movu nazvali ridnoyu 97 6 338 711 kazahiv a rosijska mova bula ridnoyu dlya 96 2 rosiyan 78 164 Sered predstavnikiv inshih nacionalnostej cej pokaznik nizhchij lishe 16 ukrayinciv 47 9 tatar 18 8 nimciv i 35 1 korejciv nazvali ridnoyu svoyu nacionalnu movu Iz 265 545 miskih kazahiv starshe 15 rokiv 97 6 rozumili usnu kazahsku movu vilno chitali i pisali 94 1 i 89 6 vidpovidno Sered 68 406 rosiyan u cij vikovij kategoriyi usnu kazahsku movu rozumili 42 8 vilno chitali i pisali 12 4 i 9 vidpovidno Sho stosuyetsya volodinnya rosijskoyu movoyu 94 4 kazahiv u zaznachenij vikovij kategoriyi rozumili usnu rosijsku movu vilno chitali i pisali 86 1 i 80 2 vidpovidno 97 7 rosiyan rozumili rosijsku movu 95 7 vilno chitali 93 5 mogli vilno pisati Zgidno z doslidzhennyam Movna situaciya v Aktyubinskij oblasti 2014 roku 34 1 opitanih respondentiv zhiteliv Aktobe vvazhayut sho rosijska i kazahska movi vikoristovuyutsya rivnoyu miroyu 27 1 opitanih vvazhalo rosijsku movu panivnoyu bez shkodi kazahskij movi a chastka yaka vvazhaye sho kazahska mova panuye bez shkodi rosijskij movi sklala 22 9 Kilkist tih hto viznali perevazhannya kazahskoyi movi na shkodu rosijskij movi viyavilasya vishe 12 1 nizh kilkist tih hto vvazhaye rosijsku movu panivnoyu na shkodu kazahskij movi 9 2 94 6 opitanih gorodyan vvazhayut sho stvoreni vsi umovi dlya volodinnya i vprovadzhennya derzhavnoyi movi a chastka tih hto vvazhaye sho takih umov nemaye sklala 5 4 Chastota vikoristannya kazahskoyi ta rosijskoyi mov v robochih kolektivah ta navchalnih zakladah mista sklala 47 i 50 8 vidpovidno anglijska mova 2 3 sho trohi vidriznyayetsya vid zagalnooblasnih pokaznikiv de perevazhnoyu v cij galuzi movoyu ye kazahska 59 5 a slidom ide rosijska mova z chastkoyu v 39 3 anglijska mova 1 2 Za pidsumkami vishezgadanogo doslidzhennya kazahska mova ye ridnoyu dlya 83 3 zhiteliv Aktobe slidom idut rosijska 13 2 ukrayinska 2 tatarska 1 1 nimecka 0 5 ta in movi Movoyu yakoyu voni dumayut nazvali kazahsku movu 47 2 opitanih rosijsku movu 29 9 respondentiv a 23 ziznalisya sho dumayut i tiyeyu j inshoyu movami Chastka respondentiv yaki znayut kazahsku krashe rosijskoyi i rosijsku krashe kazahskoyi rozpodililasya priblizno porivnu 50 7 i 45 8 vidpovidno Chastka tih hto znaye kazahsku krashe svoyeyi nacionalnoyi movi sklala 2 6 Rosijskoyu movoyu v Aktobe volodiyut 77 9 tih respondentiv dlya kogo rosijska mova ne ye ridnoyu i rosijskoyu i anglijskoyu volodiyut 10 8 Dlya kazahskoyi movi cej pokaznik nabagato nizhche neyu volodiyut lishe 8 1 tih dlya kogo kazahska ne ye ridnoyu movoyu i kazahskoyu j anglijskoyu volodiyut 2 Aktobinska aglomeraciya Dokladnishe Proyekt Aktobinskoyi miskoyi aglomeraciyi kaz Aktobe aglomeraciyasy maye u svoyemu skladi misto Aktobe jogo peredmistya i nizku administrativnih rajoniv sho otochuyut teritoriyu miskoyi administraciyi Zagalna chiselnist naselennya 541 tis cholovik sichen 2014 roku Plani z peretvorennya mista Aktobe v suchasnij urbanistichnij centr bulo vislovleno prezidentom Kazahstanu Nursultanom Nazarbayevim v sichni 2014 roku She u veresni 2013 roku stalo vidomo pro plani stvoriti v Kazahstani she dva mista miljonera podibnih Alma Ati i v najblizhchomu majbutnomu Astani Na dumku fahivciv Ministerstva ekonomiki ta byudzhetnogo planuvannya Kazahstanu u viddalenij perspektivi demografichna yemnist Aktobinskoyi aglomeraciyi skladatime 1 3 mln osib Spochatku planuvalosya sho do skladu aglomeraciyi uvijde 31 naselenij punkt Kargalinskogo Martuckogo Mugalzharskogo i Hromtauskogo rajoniv Hromtau Alga Kandiagash tosho ale do 2014 roku yihnya kilkist zbilshilasya do 46 naselenih punktiv v godinnij dostupnosti vid Aktobe EkonomikaDokladnishe Aktyubinska oblast zajmaye 7 me misce 3 miscya za konkurentospromozhnistyu sered 16 regioniv Kazahstanu 2015 Oblast zajmaye providni poziciyi v Kazahstani z produktivnosti praci v mashinobuduvanni ta silskomu gospodarstvi region pokazuye visokij zrist gurtovoyi i rozdribnoyi torgivli Zaplanovano sho rezultatom derzhavnoyi pidtrimki rozvitku stane zrostannya valovogo regionalnogo produktu VRP na 6 6 j investicij v osnovnij kapital na 20 do 2020 roku 2015 roku investiciyi v osnovnij kapital sklali 114 3 mlrd z nih 65 9 pripali na vlasni koshti pidpriyemstv mista Popri te sho malij i serednij biznes v Aktobe rozvinenij vidnosno slabko misto maye visoku privablivist dlya investoriv Za obsyagom VRP Aktyubinska oblast posidaye shoste misce sered regioniv Kazahstanu Obsyag VRP na dushu naselennya v Aktobe 2013 stanovit 1 490 7 tis tenge 9 893 dollarov SShA sho nizhche serednooblasnih pokaznikiv 2 263 7 tis tenge 15 023 dolara SShA Ekonomichne zrostannya mista zabezpechuyut priskorenij rozvitok industrialnogo kompleksu budivelnoyi industriyi a takozh sferi poslug torgivli i transportu Za 9 misyaciv 2013 roku VRP mista dosyag 1 193 256 3 mln tenge 2013 roku VRP Aktyubinskoyi oblasti sklav 1 816 346 2 mln tenge Zajnyatist i riven zhittya Spriyannya u pracevlashtuvanni bezrobitnih gromadyan Aktobe zabezpechennya informaciyeyu pro stan rinku praci i tomu podibni obov yazki vikonuye Miskij viddil zajnyatosti ta socialnih program Vidpovidno do zvitiv administraciyi mista oficijno zareyestrovanij riven bezrobittya v Aktobe stanovit 0 2 u organah zajnyatosti zareyestrovani 420 lyudej berezen 2015 sho trohi nizhche oblasnih pokaznikiv 0 3 vodnochas rozrahovani za metodikoyu Mizhnarodnoyi organizaciyi praci pokazniki bezrobittya v oblasti stanovili 4 9 a v cilomu po Kazahstanu 5 Varto vrahuvati sho na dumku deyakih analitikiv dani pro kilkist bezrobitnih v Kazahstani mozhut buti silno zmensheni Serednomisyachna nominalna zarobitna plata v misti na 2014 rik sklala 110 640 tenge Koli 2015 roku bulo oprilyudneno dani pro te sho v serednomu aktyubinci otrimuyut ponad 100 tis tenge v misyac bagato zhiteliv postavilisya do takih cifr skeptichno V cilomu po Aktyubinskij oblasti 2015 roku tempi zrostannya inflyaciyi viyavilisya nizhchimi serednorespublikanskih pokaznikiv 12 2 proti 13 6 Te zh stosuyetsya cin na prodovolchi tovari 10 3 proti 10 9 v serednomu za krayinoyu Zgidno z danimi Komitetu zi statistiki Ministerstva nacionalnoyi ekonomiki Kazahstanu pro cini na osnovni prodovolchi tovari v lyutomu 2015 roku cini v Aktobe ni po odnomu najmenuvannyu z predstavlenogo pereliku produktiv ne uvijshli do spisku najdeshevshih abo najdorozhchih Promislovist Aktobe velikij industrialnij centr tisno pov yazanij z rodovishami hromitu na shid vid mista U nomu roztashovani zavodi ferosplaviv hromovih spoluk silskogospodarskogo mashinobuduvannya rentgenoaparaturi tosho Rozvineni himichna legka harchova promislovosti 1930 roku na pivden vid mista pochalosya budivnictvo odnogo z pershih i najbilshih pidpriyemstv himichnoyi promislovosti v Kazahstani Aktyubinskogo himichnogo kombinatu bilya yakogo potim viroslo misto Alga Pislya rozpadu SRSR virobnictvo na himichnomu kombinati bulo prizupineno i kolis prijshlo do povnogo zanepadu 2018 roku vlada regionu prijnyali rishennya pro povnu likvidaciyu kombinatu Vvedenij v diyu 1943 roku Aktyubinskij zavod ferosplaviv AZF stav pershim pidpriyemstvom chornoyi metalurgiyi v Kazahstani Vartist produkciyi pidpriyemstv mista 2014 roku dosyagla 257 9 mln tenge 1 44 mlrd dolariv SShA i sklala 20 7 vid zagalnooblasnih pokaznikiv sho na 1 7 nizhche za pokazniki poperednogo roku Na chastku metalurgijnoyi promislovosti pripadaye ponad 30 vid usiyeyi viroblenoyi v misti produkciyi a na himichnu promislovist 10 3 vid zagalnogo obsyagu Najbilshimi pidpriyemstvami mista ye Aktyubinskij zavod ferosplaviv AZHS i ryad pidpriyemstv harchovoyi promislovosti Na AZF provoditsya 22 ferosplaviv Kazahstanu AZHS ye yedinim pidpriyemstvom v krayini yaka provadit okis hromu hromovij angidrid dubilni rechovini V Aktobe roztashovani veliki pidpriyemstva harchovoyi promislovosti sho viroblyayut boroshno konditerski i makaronni virobi roslinna oliya j inshu produkciyu Aktyubinska oblast i Aktobe odin z chotiroh regioniv Kazahstanu de zoseredzheno virobnictvo likero gorilchanoyi produkciyi Miscevij virobnik gorilki TOO GEOM Wimpex ye odnim z najbilshih virobnikiv gorilki v Kazahstani i zajmaye 22 cogo rinku Virobnictvom alkogolyu takozh zajmayutsya TOV Aktyubinskij zavod shampanskih vin ZAT Araj TOV Kentavr Aktyubinskij likero gorilchanij zavod Kristal kazahsko nimecke spilne pidpriyemstvo Omirbek i TOV Transmars Kompaniyi Omirbek i GEOM kilka raziv vhodili do spisku najbilshih platnikiv podatkiv Aktyubinskoyi oblasti Silske gospodarstvo Na kinec 2014 roku na teritoriyi miskoyi administraciyi Aktobe bulo zareyestrovano 319 silskogospodarskih pidpriyemstv yakimi bulo virobleno produkciyi na 11 998 7 mln tenge 5 4 Z nih na roslinnictvo dovodilosya 4112 5 mln tenge a na tvarinnictvo 7582 8 mln tenge V cilomu 2014 roku nimi bulo virobleno 4 8 tisyachi tonn m yasa 24 9 tisyach tonn moloka 121 2 mln shtuk yayec Popri vidileni subsidiyi v rozmiri 360 mln tenge miski fermeri tvarinniki zmogli lishe zadovolniti potrebu aktyubinciv u yajcyah 2014 roku fermeri virobili 2 9 tis ton m yasa i 20 tis ton moloka todi yak potreba v m yasi i moloci stanovit 20 7 tis i 71 4 tis ton vidpovidno Odnak inshih vidiv prodovolstva boroshno roslinna oliya bulo virobleno v dekilka raziv bilshe neobhidnoyi kilkosti Na teritoriyi miskogo akimatu 2012 roku bulo zareyestrovano 32 021 sadova dilyanka v skladi kolektivnih sadiv a takozh 1 101 gorodnya dilyanka v skladi kolektivnih gorodiv Chastina tak zvanih sadivnichih dilyanok vikoristovuyetsya ne tilki dlya prisadibnogo sadivnictva i gorodnictva a j dlya timchasovogo sezonnogo prozhivannya z cillyu vidpochinku i yak individualnij zhitlovij sektor dlya postijnogo prozhivannya chislo zhiteliv yaki vikoristovuyut budovi na sadovih dilyankah dlya postijnogo prozhivannya ocinyuyetsya v 40 tis lyudej Na dumku kerivnictva mista dachi zavazhayut rozvitku Aktobe Oformlennya dozvilnih paperiv na budivnictvo dach bulo prizupineno a vzhe nayavni sadovi dilyanki zaplanovano zvilniti dlya pobudovi bagatopoverhovih budinkiv U majbutnomu dachni masivi rozmistyatsya za 10 20 km vid mista Torgivlya i sfera poslug Osnovnimi majdanchikami dlya torgivli v misti dovgij chas zalishalisya rinki bazari chislo yakih 2014 roku dosyaglo 28 Najbilshimi z nih ye rinki i Administraciyeyu mista vedutsya roboti po vidkrittyu komunalnih mini rinkiv dlya produkciyi miscevih virobnikiv i sadivnikiv dachnikiv Zberigayetsya shorichne zrostannya obsyagu rozdribnogo tovaroobigu Yaksho 2012 i 2013 rokiv vin dosyag 309 3 i 317 9 mln tenge vidpovidno to 2015 roku pidnyavsya do 391 8 mln tenge Z 2000 h rokiv sposterigayetsya tendenciya pereobladnannya vidkritih bazariv u kriti paviljoni i budivnictva torgovo rozvazhalnih centriv 1998 roku pidpriyemci pobuduvali odin z pershih velikih torgovih centriv mista U nastupni roki z yavilosya she kilka torgovo rozvazhalnih centriv Mega Shygys 2002 Alata u 2007 2009 v minulomu Mega Aktobe Aliia Bazary 2011 v minulomu Aliya Center 2015 U misti narazi diyut dvi veliki merezhi supermarketiv i Dina Pershim gipermarketom v Aktobe stav Olzha 6500 m sho vidkrivsya 2009 roku 2011 roku vidkrivsya drugij gipermarket Olzha yakij zajnyav uves pershij poverh 5500 m velikogo torgovogo centru pobudovanogo na misci rinku Aliya Togo zh roku vlasnij gipermarket plosheyu 7500 m vidkrila merezhu Dina a naprikinci 2015 roku gipermarket z yavivsya j u merezhi Anvar Gipermarketi Olzha sho stali pershimi u svoyemu rodi ne tilki v Aktobe ale i v usomu Zahidnomu Kazahstani nini zakrito Ye centr gurtovoyi torgivli Metro Cash amp Carry z 2012 i supermarket Dastarha n Takozh pracyuyut merezhi dribnih produktovih kramnic Kulinarnyj mir Rio l tosho magazini pobutovoyi tehniki ta elektroniki Alser Fora Mechta Sulpak i Tehnodom Supermarket Anvar Torgovij centr Ajna Male pidpriyemnictvo Riven rozvitku malogo i serednogo biznesu v misti zalishaye bazhati krashogo Strimuvalnimi chinnikami ye obmezhenij dostup do finansuvannya nerozvinenist promislovoyi infrastrukturi ta program pidtrimki pidpriyemnictva 2014 roku kilkist sub yektiv malogo pidpriyemnictva v Aktobe dosyaglo 40 9 tis odinic 37 9 tis u 2014 z nih aktivnih 33 7 tis odinic 23 7 tis u 2014 2014 roku podatkovi nadhodzhennya vid nih dosyagli 94 1 mln tenge 5 6 2013 roku chiselnist zajnyatih v malomu pidpriyemnictvi sklala 83 8 tis osib 2 8 usogo v Aktyubinskij oblasti 120 2 tis 2014 roku prezident Nursultan Nazarbayev rozkritikuvav vikonannya derzhavnih program v Aktyubinskij oblasti i zvernuv uvagu na te sho 80 subsidovanih proyektiv malogo ta serednogo biznesu dovoditsya na Aktobe Rinok finansovih poslug U misti diyut filiyi bagatoh najbilshih kazahstanskih i zarubizhnih komercijnih bankiv Alfa bank Bank CentrKredit Bank VTB Bank Kassa Nova AsiaCredit Bank AT DB Bank Kitayu v Kazahstani ForteBank Kaspi Bank Bank RBK Transport ta infrastrukturaAktobe ye odnim z osnovnih transportnih i tranzitnih oseredkiv Kazahstanu U misti peretinayutsya osnovni avtomobilni dorogi 2013 roku bulo zaversheno budivnictvo dilyanki avtodorogi v Aktyubinskij oblasti Vsogo na teritoriyi oblasti bulo prokladeno 358 km dorig z nih 39 3 km dovodilosya na Pivnichnij obhid mista Aktobe vartistyu 12 1 mlrd tenge Budivnictvo ciyeyi dilyanki dozvolilo tranzitnomu transportu pryamuvati za svoyimi marshrutami ne zayizhdzhayuchi v same misto Ochikuyetsya sho ce prizvede do polipshennya stanovisha iz zavantazhenistyu miskih vulic j ekologichnimi obstavinami Peron Avtobusna zupinka na pr A Moldagulovoyi Letovishe Aktobe Na peretini centralnih prospektiv mista Avtomobilnij transport 1925 roku v Aktyubinsku oblast bulo privezeno pershi chotiri rosijskih avtomobilya marki Russo Balt 1933 roku v Aktyubinsku z yavilisya p yat avtomobiliv zagalnogo koristuvannya Do kincya 1960 h rokiv chiselnist avtomobiliv v Aktyubinskoyi oblasti dosyagla 20 tisyach 2 tisyach z nih nalezhali robitnikam i sluzhbovcyam 2003 roku v oblasti nalichuvalosya 49 5 tis legkovih avtomobiliv do 2013 roku yihnya chiselnist zrosla do 132 2 tis 2001 roku obsyag perevezen vantazhiv u misti sklav 509 tis ton Ochikuvalosya sho do 2008 roku cej pokaznik viroste do 650 tis ton a 2015 roku stanovitime 800 tis ton 57 Mizhmiske i mizhnarodne avtobusne spoluchennya zdijsnyuyetsya z avtovokzaliv Sapar i Ekspres Avtovokzal Ekspres roztashovanij na okolici mista na pivnich vid prospektu Aliyi Moldagulovoyi Z cogo vokzalu virushayut daleki rejsi na komfortabelnih avtobusah v taki veliki mista Rosiyi i Kazahstanu yak Sankt Peterburg 1 sha i 2 ga p yatnicya misyacya Orenburg 4 razi na den Orsk 3 razi na den Samara Kazan u p yatnicyu ta nedilyu Novotroyicke Kostanaj i Astana Avtovokzal Sapar pobudovanij za radyanskoyi epohi vikoristovuyetsya zadlya zdijsnennya avtobusnogo spoluchennya z naselenimi punktami Aktyubinskoyi oblasti yaki ne stanovlyat turistichnoyi cikavosti Kilka raziv na den zdijsnyuyutsya rejsi v Orenburg Orsk i Novotroyicke Miskij pasazhirskij transport Div takozh ta 2001 roku obsyag pasazhiroperevezen sklav 12 9 mln cholovik Za rozrahunkami 2006 roku do 2008 roku cej pokaznik mav virosti do 16 4 mln osib 27 a do 2015 roku dosyagti 20 mln osib Z 1927 roku v misti diye yaka na sogodnishnij den nalichuye pivsotni marshrutiv i bilshe 300 avtobusiv riznoyi mistkosti Za slovami kerivnictva mista taka kilkist avtobusiv nedostatnya dlya normalnogo funkcionuvannya gromadskogo transportu Za danimi na 2015 rik vartist proyizdu v gromadskomu transporti v Aktobe vvazhalasya odniyeyu z najnizhchih v Kazahstani Serednomisyachnogo dohodu aktyubinciv 2011 roku vistachalo na 693 69 poyizdki v gromadskomu transporti 671 8 v Astani ta 579 22 v Alma Ati Z zhovtnya 2018 roku cina na proyizd v avtobusah usih tipiv stanovit 80 tenge 0 2 dolara SShA 1982 roku bulo vvedeno v diyu yaka v krashi roki mala 150 trolejbusiv Aktobe stav p yatim mistom Kazahstanu v yakomu z yavilosya trolejbusnij ruh U 2000 ti roki chiselnist trolejbusiv postupovo znizhuvalasya do chasu zakrittya yih zalishilosya vsogo p yat a 2013 roku trolejbusna sistema pripinila svoye isnuvannya U misti diyut 30 zareyestrovanih sluzhb taksi park avtomobiliv yakih nalichuye 300 odinic 2012 Cina na proyizd kolivayetsya v mezhah 300 500 tenge Krim oficijnih sluzhb perevezennyam pasazhiriv zajmayutsya chislenni privatni perevizniki bez licenziyi Vzhivayutsya zahodi z borotbi z nezakonnim perevezennyam porushnikiv shtrafuyut i berut na oblik Ostannimi rokami nabuli poshirennya servisi onlajn zamovlennya taksi za dopomogoyu dodatkiv dlya smartfoniv Yandeks Taksi tosho Zaliznichnij transport Aktobe ye odnim z velikih zaliznichno avtodorozhnih vuzliv bulo zbudovano 1975 roku starij vokzal pobudovanij 1905 roku bulo zneseno Zgidno z novim generalnim planom mista vokzal zaplanovano perenesti v rajon Aviacijnij transport Aeroport v misti z yavivsya 1933 roku Spochatku budivleyu dlya letovisha sluzhiv samotnij budinochok u vidkritomu stepu Zlit i posadku legkih litakiv Po 2 i sho zdijsnyuvali rejsi v Uralsk Kustanaj i viddaleni rajonni centri zdijsnyuvalisya z trav yanistogo polya Suchasne mizhnarodne letovishe mista znahoditsya na pivdenno zahidnij okolici Aktobe za 3 5 km na pivden vid zaliznichnoyi stanciyi Aerodrom Aktobe 1 go klasu zdatnij prijmati bilshist tipiv litakiv vklyuchayuchi Il 86 Boying 727 200 j An 124 za dozvolom direkciyi a takozh vertoloti usih tipiv Aeroport mista znahoditsya na p yatomu misci za vantazhoobigom v krayini Ochikuyetsya sho pislya budivnictva novogo transportno logistichnogo centru vartistyu 150 mln dolariv aeroport zajme tretye misce za cim pokaznikom Vsogo aeroport Aktobe obslugovuye 5 zavantazhenih avialinij v napryamku Moskvi Astani Alma Ati Atirau ta Aktau V misyac aeroport prijmaye blizko 130 160 litakiv pasazhiroobig 2013 roku sklav 298 tis lyudej Misto ye odnim z troh regionalnih centriv upravlinnya polotami v Kazahstani i poloti nad Atirauskoyu Kizilordinskoyu Mangistauskoyu i Zahidno Kazahstanskoyu oblastyami upravlyayutsya dispetcherami z Aktobe Velosipednij transport Z kozhnim rokom yizda na velosipedah nabiraye populyarnist u zhiteliv Aktobe ale okremih velosipednih dorizhok v misti zamalo velosipedisti zmusheni peresuvatisya trotuarami poruch z pishohodami oskilki yizda na proyizhdzhij chastini razom z avtomobilyami nebezpechna Mishani mayut mozhlivist peresuvatisya ne tilki na svoyih velosipedah a j na orendovanomu dvokolisnomu transporti garazd sho z rostom populyarnosti velosipediv z yavilisya pidpriyemci yaki zdayut v orendu cej vid transportu Zgidno spravlenomu generalnomu planu mista pershi okremi velodorizhki povinni buli z yavitisya 2017 roku uzdovzh i v 5 lipnya 2014 roku na peretini prospektiv Sankibaj batira j Aliyi Moldagulovoyi vidkrivsya skver z pershoyu v misti velosipednoyu dorizhkoyu Vulichno dorozhnya merezha Div takozh Dovzhina avtomobilnih dorig v misti stanovit 651 km z nih 300 km mayut asfaltobetonve pokrittya 2019 Za danimi na 2016 rik 59 3 avtodorig 369 9 km perebuvayut v zadovilnomu stani 40 4 251 1 km v nezadovilnomu Vsogo v misti na sogodnishnij den 2013 nalichuyetsya 626 vulic z nih 163 osnasheni vulichnim osvitlennyam 2016 Osnovna chastina vulic ne priznachena dlya proyizdu velikoyi kilkosti avtomobiliv Za pervinnimi rozrahunkah intensivnosti ruhu v 1 tis avtomobiliv na dobu faktichna intensivnist skladaye blizko 40 tis avtomobiliv na den Trudnoshi iz zatorami posilyuye povilnist dorozhnoyi policiyi uchasnikam dorozhno transportnih prigod dovoditsya godinami chekati avtoinspektoriv zavazhayuchi dorozhnomu ruhu Dlya virishennya problem z zatorami na avtoshlyahah mista vedutsya roboti z rozshirennya vulic i budivnictva okremih pravih povorotiv na zavantazhenih dilyankah Shoroku na remont asfaltovogo pokrittya dorig vidilyayutsya znachni koshti z miskogo byudzhetu 2 77 mlrd tenge vidileno na 2020 rik ale cherez vidsutnist sistem zlivovoyi kanalizaciyi na bilshosti vulic dorogi shvidko prihodyat v nepridatnist Najdovshij mist Aktobe 453 m bulo sporudzheno 2014 roku yakij z yednav mista i rajon Inshi veliki mosti z intensivnim avtomobilnim ruhom roztashovani v rajoni Silmash i bilya 5 go mikrorajonu Mist na Silmashi pobudovanij she 1972 roku zaplanovano znesti i pobuduvati na jogo misci 139 metrovij mist z 4 smugovim ruhom Zhitlovo komunalne gospodarstvo i miskij blagoustrijZhitlovij fond Zhitlovij fond mista skladayetsya z 1615 bagatokvartirnih zhitlovih budinkiv 2015 Tipovimi budinkami Novogo mista ye 4 i 5 poverhovi hrushovki Ridkishimi tipami budinkiv ye 2 5 poverhovi stalinki i 9 10 poverhovi brezhnyevki pobudovani v piznij radyanskij chas Hrushovki zdebilshogo roztashovani uzdovzh prospektiv i Eset batira v 5 i 8 mikrorajonah v rajoni hlibokombinatu Stalinki roztashovani v rajoni i Zhilgorodka a suchasni bagatopoverhovi budinki vid 10 do 25 poverhiv perevazhno roztashovani v i v mikrorajoni Bolashak Aviamistechku i sporudzhuvanomu rajoni Osnovnim vidom zhitla v rajonah i ye odnopoverhovi zhitlovi budinki i kotedzhi Do 2006 roku zemelni dilyanki v mezhah mista vidavali bez urahuvannya generalnogo planu mista Cherez ce deyaki budinki bulo pobudovano na misci majbutnih shkil i dorig Taki pomilki vipravlyayutsya shlyahom sudovih pozoviv z vlasnikami Za vidomostyami miskogo akimatu v kapitalnomu remontu potrebuyut blizko 30 zhitlovogo fondu mista Realizuyetsya derzhavna programa z osuchasnennya zhitlovo komunalnogo gospodarstva i do 2015 roku planuvalosya zniziti chastku takih budinkiv do 20 vid zagalnogo chisla rajon Elektropostachannya Elektropostachannya spozhivachiv mista Aktobe zdijsnyuyetsya centralizovano vid merezh 110 35 KVt yaki perebuvayut na balansi TOV Aktobeenergosnab yake postachaye elektrikoyu vsyu Aktyubinsku oblast Aktobeenergosnab bulo utvoreno 2004 roku shlyahom podilu Aktyubinskoyi regionalnoyi elektromerezhnoyi kompaniyi REK vidpovidno do 1 punktu statti 25 Zakonu Respubliki Kazahstan Pro elektroenergetiku Misto maye u svoyemu rozporyadzhenni vlasni energetichni potuzhnosti zoseredzheni na VAT Aktobe TEC i VAT Ferohrom Sumarna vstanovlena potuzhnist stancij stanovit 207 8 MVt U vedenni Aktobeenergosnab znahodyatsya kilka pidstancij Aktyubinska Sazdinska Gormolzavod GMZ ta Ilecka Aktyubinska Sazdinska pidstanciya diye z 1969 roku yiyi merezhi ohoplyuyut 80 mista 2014 roku v ekspluataciyu bulo vvedeno 124 6 km merezh elektropostachannya Zgidno z generalnim planom mista zaplanovano zaminiti zastarile obladnannya na Ilekskij pidstanciyi zamina transformatoriv 2 20 MVA na 2 25 MVA pobuduvati pidstanciyu 110 10 kV Batys potuzhnistyu 2 10 MVA dlya elektropostachannya spozhivachiv odnojmennogo zhitlovogo masivu Namichayetsya rozshirennya pidstanciyi 35 10 kV Novyj i Kirpichnyj zavod i zamina chinnih transformatoriv na pidstanciyi Kargalinskaya Vodopostachannya i kanalizaciya Dokladnishe Remont vodoprovidnih merezh v mista vlitku 2014 roku Narazi 2013 vodopostachannya Aktobe zdijsnyuyetsya z Ilekskogo pravoberezhnij i livoberezhnij Tamdinskogo Verhno Kargalinskogo i Kundaktikirskogo vodozaboriv z yakih v misto shodobi nadhodit 90 tis m vodi Cherez znoshenist vodoprovidnih merezh azh do nedavnogo chasu gubilosya blizko 40 vsiyeyi vidobutoyi vodi 3 mln m na rik U rik provoditsya zamina 4 5 km trub v misti na povnu zaminu vodoprovidnih merezh potribno 80 mlrd tenge Na pidpriyemstvi AT Akbula k yake zajmayetsya zabezpechennyam mista pitnoyu vodoyu i vidvedennyam ochishennyam stichnih vod truditsya 1137 cholovik Zagalna protyazhnist vodoprovidnih merezh skladaye 814 4 km a dovzhina kanalizacijnih merezh dorivnyuye 482 79 km U mezhah realizaciyi Dorozhnoyi karti 2009 roku na remont i vidnovlennya sistem vodopostachannya ta vodovidvedennya mista bulo vidileno 4 mlrd tenge Zaplanovano zaminiti 43 5 vodoprovidnih merezh z nih 19 km pripadaye na Kundaktikirskij vodogin Zagalne spozhivannya vodi pitnoyi yakosti 2006 roku sklala 55 895 m na dobu 2015 roku cej pokaznik mav dosyagti poznachki 109 010 m na dobu Obsyagi vodovidvedennya po mistu 2006 roku sklali 62 227 m na dobu Zastarila kanalizacijna sistema 339 z 482 km merezh znosheni osnovnu chastinu kolektoriv yakoyi bulo pobudovano v 1950 1960 ti roki 2013 roku bulo viznano ekologami osnovnoyu prichinoyu zabrudnennya povitrya v misti Rajoni Akzhar Akzhar 2 Kizilzhar Zhilyanka Zhastar Bauirlastar privatni budinki v rajonah Gormolzavod selishe Cegelne ros Kirpichnoe ne pid yednani do sistemi centralnoyi kanalizaciyi Cherez ce 5 6 mln m stokiv shorichno nadhodyat v misku kanalizaciyu bez poperednoyi ochistki sho i ye prichinoyu zabrudnennya povitrya 2020 rik priznachenij datoyu koli budut virisheni problemi z finansuvannyam onovlennya kanalizacijnih merezh Na 2013 rik blizko 20 tis abonentiv she ne mali dostupu do kanalizaciyi Zlivova kanalizaciya ta drenazhna sistema Zlivova kanalizaciya u staromu misti U zv yazku z tim sho v bilshij chastini mista nemaye stichnih komunikacij malo arikiv i misc dlya zboru vodi pid chas trivalih doshiv osoblivo u vesnyanij period bagato zhiteliv mista mayut problemi iz zatoplennyam vulic i budinkiv Najnebezpechnishimi v comu plani ye vulici Krasnoshekova Ozerna Nekrasova Altinsarina Zavodska ta inshi Na deyakih vulicyah bulo pobudovano stichni sistemi i zlivoskidi ale cherez vidsutnist nalezhnogo doglyadu voni zabivayutsya smittyam i ne diyut Pid chas poviddya mozhlivi poveni v zaplavi richki Ilek Utim v zoni nebezpechnogo vplivu pavodkiv prozhivayut ponad 1 4 mln kazahstanciv Dlya zahistu teritoriyi mista roztashovanoyi v zaplavnij chastini vid zatoplennya pavodkovimi vodami generalnim planom mista namicheni zahodi shodo pidvishennya vidmitok teritoriyi dilyanok zabudovi a takozh chastkove pidvishennya vidmitok nayavnoyi dorogi prokladenoyi vzdovzh Vigidni dilyanki dorogi yaki namicheno proklasti z boku richki na novih majdanchikah zabudovi z metoyu zahistu vid zatoplennya proponuyetsya vikonati u nasipu Pidtoplennyu gruntovimi vodami shilni rajoni Gormolzavod i proyektovana teritoriya yaka roztashovana v zaplavi richok Ilek i Vodoznizhennya na rozglyanutih miscinah zdijsniti za dopomogoyu budivnictva vertikalnogo drenazhu Pribirannya snigu Pri normi opadiv v 45 mm v Aktobe majzhe shoroku kilkist palogo snigu perevishuye normu v dva i bilshe raziv 1997 roku norma bula perevishena na 278 1998 roku na 233 a v 2007 i 2014 rokah na 254 Cherez veliku kilkist snigu visoka jmovirnist zatoplennya mista pavodkovimi vodami Obsyag vivozhuvanij z Aktobe snigu v hodi protipavodkovih zahodiv zrostaye z kozhnim rokom Do vesni 2014 roku buv vivezeno rekordnu kilkist snigu 200 tis ton Pribirannyam snigu na vulicyah mista zajmayutsya 11 specializovanih pidpriyemstv 2015 roku na ci cili bulo vidileno 92 6 mln tenge kilkist zaluchenoyi spectehniki avtogrejderi navantazhuvachi KamAZi dosyaglo 250 odinic 180 odinic v 2014 Pershoyu chergoyu vid snigu ochishayutsya centralni vulici z intensivnim ruhom Usogo u vedenni pidpriyemstv znahodyatsya blizko 200 vulic plosheyu 3 4 mln m Vzimku 2015 roku na teritoriyi poligonu dlya tverdih pobutovih vidhodiv diyav odin snigovij poligon she dva dodatkovih poligoniv bulo sporyadzheno u selishi Akzhar 2 i v napryamku Novo Aldzhanskogo mlinkombinatu Gazopostachannya Gazifikaciya mista pochalasya v 60 h rokah XX stolittya Do 1967 roku prirodnim gazom koristuvalisya kilka pidpriyemstv Aktobe Na sogodnishnij den gazom zabezpecheni majzhe vsi bagatokvartirni i privatni zhitlovi budinki mista Trudnoshi z gazopostachannyam perevazhno vidchuvayut zhiteli dovkolishnih selish na teritoriyi miskoyi administraciyi 2014 roku do ladu bulo vvedeno 34 8 km merezh gazopostachannya Gazopostachannyam Aktobe zajmayetsya monopolist AT KazTransGaz Ajmak dochirnya kompaniya nacionalnogo operatora u galuzi gazu ta gazopostachannya AT KazTransGaz Teplopostachannya Golovnim operatorom postachalnikom tepla ta garyachoyi vodi v budinki i pidpriyemstva mista ye AT Transenergo yake zdijsnyuye svoyu diyalnist protyagom bilshe 40 rokiv Usogo poslugami Transenergo koristuyutsya 76 279 abonentiv z nih 1994 yuridichni osobi U vedenni organizaciyi znahodyatsya 210 km magistralnih ta rozpodilchih teplovih merezh z nih u zamini potrebuyut 140 km 21 kotelnya 6 nasosnih stancij ta 79 grupovih punktiv Osnovnim dzherelom tepla v misti ye Aktyubinska TEC AT Aktobe TEC potuzhnistyu 1139 Gkal Okrim togo ye 90 promislovih i komunalnih kotelen a takozh avtonomni sistemi opalennya j opalyuvalni pechi Rajoni novogo budivnictva kotedzhnogo tipu zabezpechuyutsya teplom vid avtonomnih dzherel tepla Rajoni individualnoyi zabudovi zabezpechuyutsya pichnim opalennyam na gazovomu palivi Rajoni novogo bagatopoverhovogo budivnictva potrebuyut prokladannya novih teplovih merezh iz zaminoyu golovnih dilyanok nayavnih teplovih merezh V majbutnomu zaplanovano povnistyu osuchasniti chinnu TEC Osnovnoyu problemoyu opalyuvalnih sistem mista ye rozbalansuvannya vnaslidok pereobladnannya meshkancyami budinkiv vnutrishnokvartirnih merezh opalennya ta garyachogo vodopostachannya a takozh halatne stavlennya goliv KSK i kondominiumiv do pidgotovki vnutrishnobudinkovih merezh Viviz i pererobka smittya Viviz smittya v Aktobe Trivalij chas vivezennyam smittya na teritoriyi mista zajmalisya dvi organizaciyi TOV Taza kala j Akzhol LTD 2018 roku TOV Taza kala bulo likvidovano a TOV Akzhol LTD pripinilo nadavati poslugi naselennyu Zamist nih do zbirannya smittya mali pristupiti desyat inshih tovaristv TOV UK 19 TOV UK 1 IP Sultanov S K TOV UK 5 TOV Tama TOV UK 27 TOV Nur Kom 2020 TOV Agrofirma Kokvest TOV Neo Plus i TOV UK 30 Odnak voni viyavilisya ne v zmozi zabezpechiti svoyechasne vivezennya tverdih pobutovih vidhodiv i nezabarom u dvorah aktyubinciv pochali vinikati stihijni zvalisha Smittyevij kolaps v Aktobe trivav kilka misyaciv Za danimi centru Spriyannya stalomu rozvitku na staromu poligoni nakopichilosya vzhe 3 mln ton smittya i popri vidkrittya novogo poligonu 2007 roku problema utilizaciyi vidhodiv ye aktualnoyu dlya mista Vidsotok pereroblyuvanogo smittya use she ye nizkim i stanovit 7 8 Smittya z tih rajoniv de peredbacheni specialni kontejneri vivozitsya protyagom 3 dib pri vid yemnij temperaturi i 1 dnya pri normalnij Smittya z t zv privatnogo sektora vivozitsya za vstanovlenim grafikom na smittyevozah shlyahom obhodu vulic Shovesni administraciya mista organizovuye dvomisyachnik z blagoustroyu 1 kvitnya 31 travnya v yakomu berut uchastina derzhavni ustanovi vuzi i privatni pidpriyemstva Metoyu dvomisyachnika ye ochishennya mista i silskih okrugiv miskoyi administraciyi vid skupchenogo za zimu smittya i stihijnih zvalish U cej chas zdijsnyuyetsya bezkoshtovnij prijom smittya na poligonah 2013 roku v period dvomisyachnika na poligon nadhodilo 300 400 ton vidhodiv 2014 roku kilkist smittya zrosla do 400 500 ton na den Zagalom 2014 roku bulo vivezeno 17 608 ton smittya Kladovisha Nezabarom pislya poyavi pershih poselenciv v vinikli i pershi kladovisha cvintar bilya shidnogo pidnizhzhya malogo pagorba zaliznichnij cvintar na misci v yaznici i cvintar za Otorvanovkoyu Bulo i musulmanske kladovishe roztashuvannya nevidome Na sogodnishnij den v misti ye tilki odne chinne kladovishe bilya selisha Cegelne a kladovisha v rajoni Gormolzavodu i VOHRu zakonservovani i ne obslugovuyutsya Krim pererahovanih u misti takozh roztashovano pohovannya opikuvane posolstvom Nimechchini Usi kladovisha znahodyatsya v zhalyugidnomu stani na yihnij teritoriyi vinikli stihijni zvalisha ye problemi z numeraciyeyu vulic nekropolya nemaye regulyarnih avtobusnih marshrutiv Zaplanovano sho kladovishe v rajoni Cegelnogo bude zakrito a dilyanku dlya novogo kladovisha plosheyu v 200 ga vidilyat v rajoni u storonu Rodnikivki Tochna data vidkrittya novogo kladovisha nevidoma Ozelenennya Kashpo z kvitami v odnomu z parkiv mista Ozelenennya mista u zv yazku z dedali bilshim vplivom pidpriyemstv himichnoyi promislovosti i metalurgiyi na zdorov ya naselennya nazvano najvazhlivishoyu skladovoyu rozvitku Aktobe Za radyanskih chasiv navkolo mista shorichno visadzhuvalisya dereva dlya stvorennya zelenogo poyasa yakij bi zahistiv Aktobe pid chas zimovih buraniv i litnih pilovih bureviyiv Zhitelyam privatnih budinkiv vidavalisya sadzhanci dlya posadki na prileglij teritoriyi Administraciya mista shorichno vidilyaye znachni koshti na ozelenennya ale neridko ci zahodi ni do chogo ne privodyat a visadzheni dereva nezabarom ginut cherez neyakisne doglyad Osnovnim shkidnikom derev v misti ye v yazovij listoyid 2009 roku planuvalosya posaditi blizko 50 tis sadzhanciv riznih porid derev tilki 20 z nih koshtom byudzhetu reshta za koshti sponsoriv na ci cili bulo vidileno 15 mlrd tenge Z kincya 2000 h rokiv vedetsya pasportizaciya derev po vsomu mistu 2011 roku bulo ogolosheno pro plani posaditi 1 mln derev po vsij Aktyubinskij oblasti z nih 434 tis planuvalosya posaditi navesni i 200 tis voseni v samomu Aktobe Za slovami direktora filiyi NDI lisovogo gospodarstva Murata Uteshkaliyeva 90 derev Aktobe ye suhovershinnimi i skoro zaginut potuzhnostej miscevih rozplidnikiv dlya zabezpechennya mista sadzhancyami brakuye a privizni dereva ne vitrimuyut Aktyubinskij klimat U radyanskij dobu v oblasti visadzhuvalos 1 5 tis ga lisu na rik a zaraz lishe 350 ga Za danimi na 2015 rik zdijsnyuvalosya potochne utrimannya 27 tis derev 16 tis m kvitnikiv 7 8 ga gazonu i 487 pogonnih metriv zhivoplotu KulturaMuzeyi Usogo v misti ye shist muzeyiv Najstarishij z nih bulo vidkrito 1929 roku na bazi shkilnogo muzeyu i vvazhayetsya odniyeyu z viznachnih pam yatok Aktobe Memorialnij muzej Aliyi Moldagulovoyi vidkrittya yakogo vidbulosya 22 kvitnya 1985 roku roztashovanij na poblizu memorialnogo kompleksu Moldagulovoyi i Aleyi geroyiv bulo vidkrito 2011 roku na cokolnomu poversi mecheti Jogo diyalnist spryamovana na zdijsnennya naukovo prosvitnickoyi naukovo doslidnoyi ta osvitnoyi diyalnosti Muzej hudozhnogo i dekorativno prikladnogo mistectva z 12 listopada 2013 roku roztashovuyetsya na centralnomu prospekti mista v kolishnomu budinku ZAGSa Memorialnij muzej Aliyi Moldagulovoyi Muzej hudozhnogo i dekorativno prikladnogo mistectva Teatri ta filarmoniyi V Aktobe nalichuyetsya dva profesijnih teatra Najstarishij z nih bulo zasnovano na bazi dramatichnogo gurtka zaliznichnikiv za propoziciyeyu narodnogo komisara a 1997 roku teatru nadali im ya kazahsko radyanskogo pismennika Tahavi Ahtanova yakij buv vihidcem z Aktyubinskoyi oblasti Takozh ye dityachij lyalkovij teatr Alakaj a stav tretoyu trupoyu v teatri im Ahtanova bulo zasnovano 1944 roku a 2004 roku yij bulo vidileno budivlyu Budinku kulturi himikiv 2009 roku bulo vidkrito Budinok druzhbi metoyu yakogo ye rozvitok kultur nacionalnih tradicij i ridnih mov usih nacij regionu U Budinku druzhbi roztashovani koncertna zala na 300 misc urochista zala i zala horeografiyi konferenc zala vistavkova ta studiya zvukozapisu Teatr lyalok Alakaj Biblioteki U misti ye 18 bibliotek Centralna biblioteka imeni Lomonosova roztashovana na vulici Zhangeldina i maye 5 filij v riznih chastinah mista sered yakih dityacha biblioteka imeni Samuyila Marshaka i 6 filij u selah miskoyi administraciyi Bibliotechna sistema znahoditsya u vedenni miskogo viddilu kulturi i rozvitku mov U bibliotechnomu fondi ye literaturni tvori rosijskoyu nimeckoyu anglijskoyu ta francuzkoyu movami Rozvagi i vidpochinokMiski svyata ta festivali Shorichno 28 travnya svyatkuyetsya kaz Қala kүni V vodno zelenomu bulvari Yednosti i Zgodi Palaci studentiv j inshih majdanchikah organizovuyutsya rizni kulturni zahodi Shoroku 1 travnya na chest urochistogo vidkrittya litnogo sezonu fontaniv pid nazvoyu Suburkaktin shashui ukr Brizki fontanu administraciya mista organizovuye svyatkovi zahodi U 2001 2008 rokah pid kerivnictvom frontmena grupi Ermena Erzhanova v misti provodivsya festival nezalezhnoyi muziki na yakij priyizhdzhali bezlich gostej z krayin SND Pislya jogo zakrittya kilka raziv bulo organizovano podibnij festival pid nazvoyu Indikator 2015 roku bulo ogolosheno pro vidnovlennya Suhoviyu Kinoteatri Kinoteatr Lokomotiv U dorevolyucijnomu Aktyubinsku buv odin kinozal odin z 13 kinozaliv na teritoriyi Kazahstanu Za chasiv SRSR v misti buli vidkriti kinoteatr i Zhuldy z 1967 buvshi Oktyabr Mir 1985 Kazahstan 1961 pershij shirokoekrannij kinoteatr Sputnik 1965 Pioner kol Kultfront i Kultpohod a v buv litnij kinoteatr U roki nezalezhnosti na misci kinoteatru Zhovten bulo zbudovano torgovij centr Ajna a kinoteatr Mir bulo peretvoreno v odnojmennij biznes centr Taka zh dolya spitkala j inshi kinoteatri 2002 roku v budivli Budinku kulturi zaliznichnikiv pobudovanogo 1928 roku ta sho vhodit u vidkrivsya pershij kinoteatr Aktobe postradyanskogo periodu Lokomotiv 2009 roku v torgovo rozvazhalnomu centri kolish MEGA Aktobe bulo vidkrito 7 zalnij kinoteatr Kinopark Parki rozvag U period isnuvannya SRSR na teritoriyi parkiv Aviator Centralnogo im Lenina such ta bulo vidkrito parki rozvag z riznimi atrakcionami Narazi v parku im Pushkina ye blizko 20 atrakcioniv she 10 suchasnih atrakcioniv vstanovleno v mistechku Ak bota na teritoriyi parku U minulomu sholita v misti vidkrivavsya luna park U 2010 ti roki v ramkah zagalnoyi vidbudovi Centralnogo parku Aktobe yakij bulo perejmenovano na chest Nursultana Nazarbayeva zastarili atrakcioni zokrema i koleso oglyadu bulo rozibrano Zamist nih zbuduvali centr rozvag Kapitan Brig vartistyu 10 mln dolariv na teritoriyi yakogo vstanovleno karuseli i amerikanski girki a v golovnomu paviljoni plosheyu 1150 m rozmisheni dityachi igrovi atrakcioni Kapitan Brig vidriznyayetsya vidnosnoyu dorozhnecheyu kvitkiv na platni atrakcioni i maloyu kilkistyu bezkoshtovnih rozvag Rozvazhalni centri dlya ditej roztashovuyutsya u dvori torgovogo centru i vseredini U rozvazhalnomu centri Happylon v MEGA plosheyu 2200 m vstanovleno blizko 130 atrakcioniv j igrovih avtomativ a na dityachomu majdanchiku bilya Nurdauletov okrim tradicijnih j atrakcioniv blizko 10 rokiv do 2016 roku proisnuvav yedinij v misti mini zoopark Plyazhi 2012 roku v Aktobe nalichuvalosya 5 plyazhiv do 2013 roku yihnye chislo zroslo do 7 Plyazhi mista roztashovani na berezi richki Ilek a takozh bilya i vodoshovish Plata za vhid na plyazh riznitsya vid 100 do 1 5 tis tenge Kupalnij sezon vidkrivayetsya 1 chervnya Do vidkrittya sezonu spivrobitniki vodno ryatuvalnoyi sluzhbi obstezhuyut akvatoriyi vichishayut yih vid nebezpechnogo smittya i rozstavlyayut poperedzhuvalni znaki bilya misc nebezpechnih dlya kupannya Vlasniki zobov yazani zabezpechiti plyazhi medichnimi punktami i povinni organizuvati cherguvannya ne menshe troh ryatuvalnikiv 2012 roku na plyazhi Zhagazhaj bulo viyavleno kishkovu palichku Fahivci z sanitarno epidemiologichnogo naglyadu radili zhitelyam mista ne kovtati richkovu vodu cherez nebezpeku zarazitisya kishkovoyu infekciyeyu virusnim gepatitom A dizenteriyu salmoneloz ta inshimi infekcijnimi hvorobami Pam yatkiArhitektura Seredmistya suchasnogo Aktobe Pislya togo yak teritoriyi suchasnogo Kazahstanu bulo priyednano do Rosijskoyi imperiyi cherez neobhidnist v opornih i torgovelnih tochkah z yavilosya bezlich mist odnim z yakih stav Aktobe V arhitekturi mist Pivdennogo Kazahstanu prostezhuyetsya vpliv serednoazijskih hanstv a poselennya na zahodi i pivnichnomu zahodi yavlyali soboyu tipovo rosijski provincijni mista Ci mista zabudovuvalisya na osnovi generalnih planiv skladenih rosijskimi topografami Pershij generalnij plan Aktobe bulo rozrobleno 1874 roku Arhitekturi Aktobe vlastiva eklektichnist novobudovi susidyat z budinkami pobudovanimi za radyanskogo chasu zridka zustrichayutsya budivli sho zbereglisya z dorevolyucijnih chasiv Odne z najstarishih budivel mista rosijsko kirgizka zhinocha shkola pobudovana 1894 roku roztashovana na vulici Ajteke bi Sogodni cya budivlya zajmaye restoran Shahrizada Budivlya kolishnogo Budinku kulturi zaliznichnikiv nini kinoteatr Lokomotiv pobudovanij 1928 roku v konstruktivistskomu stili vhodit u spisok Pam yatniki ta monumenti Dokladnishe U misti roztashovana velika kilkist imennih pam yatnikiv pam yatnih doshok velikih i malih skulpturnih podob monumentiv i memorialiv Tilki za roki nezalezhnosti Kazahstanu v Aktobe bulo sporudzheno 28 pam yatnikiv monumentiv i pam yatnih kompleksiv Maye misce spravzhnij kult znamenitoyi snajperki Aliyi Moldagulovoyi pobudovano memorialnij kompleks i pam yatnik v yiyi chest nazvano vidkrito personalnij muzej Pam yatnik Aliyi Moldagulovoyi 1960 i pogruddya lotchika kosmonavta Viktora Pacayeva 1976 vhodyat do chisla Odnim z primitnih pam yatnikiv ye 19 metrovij granitnij z vichnim vognem prisvyachenij borcyam za vstanovlennya Radyanskoyi vladi i zagiblim u Veliku Vitchiznyanu vijnu 1983 roku navproti nogo na golovnij ploshi mista bulo vidkrito cherez ce obelisk bulo peremisheno na inshe misce yakij potim postupivsya miscem pam yatniku hanu Molodshogo zhuza Abulhajru skulptora 2008 roku v misti vidbulosya urochiste vidkrittya pam yatnika geroyam trilogiyi Krov i pit pershogo pam yatnika v Kazahstani prisvyachenogo literaturnim personazham Pam yatnik Abulhajr hanu Pam yatnij kompleks Aliyi Moldagulovoyi Pogruddya Viktora Pacayeva Monument Nezalezhnosti Parki ta bulvari Vidviduvachi V misti roztashovano shist parkiv bula zakladeno v 1887 1890 rokah i vin ye najstarishim parkom Aktobe U 1980 ti roki v misti z yavilosya kilka novih parkiv odin z nih yakij v minulomu nazivavsya spochatku v chest Lenina a potim Abaya Koli 2010 roku bulo uhvaleno rishennya pro perejmenuvannya parku na chest prezidenta Kazahstanu na perebudovu ta oporyadkuvannya cogo parku bulo vidileno 1 mlrd tenge U 2000 h rokah bilya kolishnogo Budinku kulturi zaliznichnikiv miskimi pidpriyemcyami bulo vidkrito park 2009 roku do 140 richchya mista bulo pobudovano novij z amfiteatrom monumentom Shanirak i dvoma fontanami odin z nih z svitlomuzikalnim efektom Sam bulvar z yednuye najbilshi v misti centralnu i pobudovani 2008 roku Fontani Fontan i skulptura na Aleyi zakohanih Za danimi na 2014 rik u vedenni Viddilu zhitlovo komunalnogo gospodarstva pasazhirskogo transportu i avtomobilnih dorig mista znahoditsya 21 fontan sered yakih fontani na bulvari Abaya bilya mecheti Nur Gasir u skveri shahistiv na prospekti Aliyi Moldagulovoyi v parku Pushkina na Aleyi zakohanih po vulici Brativ Zhubanovih u Oblasnij filarmoniyi ta inshih miscyah Okrim togo na balansi Centralnogo parku kulturi i vidpochinku imeni Pershogo Prezidenta znahodyatsya fontani roztashovani na shtuchnomu vodojmishi na teritoriyi parku fontani Pisni Aktobe i Chasha dostatku na 2010 roku todishnij akim mista obicyav sho kilkist fontaniv v misti zroste do 40 a v najblizhchi 2 3 roki yih bude 60 ale tak i ne dotrimav svogo slova 2013 roku na rekonstrukciyu fontaniv bulo vidileno 116 mln tenge Odin z remontovanih fontaniv bulo pobudovano vsogo tri roki tomu ale cherez pomilki proyektuvannya znadobilosya onovlennya merezhi postachannya Fontani mista pracyuyut z 10 godini ranku do 11 godini vechora odin raz na misyac provoditsya sanitarnij den Planetarij Dokladnishe Aktyubinskij planetarij Aktyubinskij planetarij ye pershim planetariyem Kazahstanu Dovgij chas vin buv yedinim v krayini Budinok planetariyu z kupolnoyu zaloyu bulo pobudovano moskovskimi fahivcyami v Pionerskomu parku na peretini vulic Nekrasova ta Frunze a aparat firmi Carl Zeiss podaruvali zhiteli nimeckogo mista Persha lekciya vidbulasya 3 sichnya 1967 roku Do 2001 roku bezzminnim kerivnikom planetariyu buv Mikola Pavlovich Zafiris Zoryana zala planetariyu z 10 metrovim kupolom dozvolyaye prodemonstruvati vidviduvacham rizni astronomichni yavisha sonyachni i misyachni zatemnennya meteoritni doshi galo shid i zahid Soncya panoramu Bajkonura U cij zali takozh provodyatsya lekciyi z astronomiyi i kosmonavtiki Z 1967 po 2012 rik planetarij vidvidalo blizko 1 5 mln osib Osnovnimi vidviduvachami planetariyu ye shkolyari potim studenti i dorosli ReligiyaDokladnishe Religijni grupi Svyato Nikolskij katedralnij sobor i mechet Nur Gasir Osnovnimi religijnimi grupami v misti ye i Perepis naselennya 2009 roku stala pershoyu pislya perepisu 1937 koli respondentam bulo postavleno pitannya pro stavlennya do religiyi Vidomosti pro dokladnu konfesijnu prinalezhnist opituvanih ne zbiralisya prote mozhna pripustiti sho sered musulman mista yak i v usij krayini v cilomu perevazhaye sunizm a sered hristiyan Zgidno z perepisom 2009 roku teritoriyeyu prozhivalo 278 191 musulman 73 3 zagalnoyi kilkosti naselennya i 88 597 hristiyan 22 6 viryan yudeyiv bulo 222 lyudini 0 06 buddistiv 306 osib 0 08 inshi religiyi nazvali 89 osib 0 02 Bezvirnimi sebe nazvali 12 600 cholovik 3 2 2 664 lyudini 0 7 vidmovilisya dati vidpovid pro svoyu religijnu prinalezhnist Chastka musulman hristiyan a takozh bezvirnikiv i tih hto vidmovivsya vidpovisti na pitannya pro religiyu v Aktobe blizka do serednih pokaznikiv po oblasti prote v misti prozhivaye perevazhna bilshist yudeyiv 81 i buddistiv 86 oblasti a takozh 69 tih meshkanciv oblasti hto vkazav inshi religiyi Mecheti ta hrami Dokladnishe Mechet Nurdaulet Nini v misti ye kilka velikih mechetej tri pravoslavnih hrami svyatogo Arhangela Mihayila svyatogo rivnoapostolnogo velikogo knyazya Volodimira katolickij prihid Dobrogo Pastirya Krim nih diyut Cerkva adventistiv somogo dnya cerkvi i religijni organizaciyi yevangelskih hristiyan baptistiv Istina Svitlo Nadiya Shinaji omir Blagoslovennya Otcya Shanyrak cerkva p yatidesyatnikiv Dzherelo zhittya cerkva Nove zhittya Suspilstvo svidomosti Krishni gromada svidkiv Yegovi U protestantskih denominacij baptisti svidki Yegovi tosho i Tovaristvo svidomosti Krishni inodi vinikayut superechki z vladoyu Perevazhna bilshist mechetej znahodyatsya u vidanni respublikanskogo ob yednannya a pravoslavni hrami ob yednani pid kerivnictvom Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Ekstremizm i terorizm Div takozh Pershij terakt v misti bulo zdijsneno 24 lyutogo 2011 roku poblizu v yaznici KA 168 2 v yakij vidbuvali svij strok troye uv yaznenih zasudzhenih razom iz zagiblim v Arkalikskij v yaznici za zagadkovih obstavin Azamatom Karimbayevim za pidgotovku teroristichnih aktiv na teritoriyi oblasti 17 travnya 2011 roki 25 richnij zhitel Aktobe zrobiv bilya Departamentu KNB na grunti religijnogo ekstremizmu Cej vipadok stav pershim takogo rodu teraktom v Kazahstani U zhovtni togo zh roku v Aktobe na rizni stroki zasudili chotiroh uchasnikiv ekstremistskogo ugrupuvannya bilshist chleniv yakoyi bula vbita pid chas