Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Західний Казахстан економіко географічний регіон Республіки Казахстан що знаходиться в Східній Європі та Центральній Азі

Західний Казахстан

Західний Казахстан

Західний Казахстан — економіко-географічний регіон Республіки Казахстан, що знаходиться в Східній Європі та Центральній Азії. До його складу входять 4 області: Атирауська область, Західноказахстанська область, Актюбінська область і Мангістауська область. Регіон межує на півночі з РФ, а на півдні — з республіками Узбекистан і Туркменістан, на заході омивається каспійським морем, на сході межує з Улитауською, Костанайською та Кизилординською областями Республіки Казахстан.

image
   Центральний Казахстан
   Північний Казахстан
   Південний Казахстан
   Східний Казахстан
   Західний Казахстан

Загальна інформація

Загальна площа території: 736 241 км² (приблизно територія таких держав, як Франція і Велика Британія разом узяті). Найбільший економіко-географічний регіон країни за займаною площею та один із найважливіших регіонів для економіки. Розташування: від східної околиці дельти Волги на заході до Туранського низовина на південному сході, від південних відрогів Урал і Загальний Сирт Загального Сирту на півночі до плато Устюрт і туркменських пустель на півдні. Населення Західного Казахстану - 3120433 (2022). Щільність населення — 4,24 чол/км² (найнижча країною).

Адміністративний поділ

До складу Західного Казахстану входять 4 області.

Область Адміністративний центр Площа, км² Населення, чол.(на 01.10.2022 р.)
Актюбінська область Актобе 300 629 948 673
Атирауська область Атірау 118 631 700 721
Західноказахстанська область Уральськ 151 339 670 972
Мангістауська область Актау 165 642 800 200

Міста регіону за населенням

Економіка

Західний Казахстан - найбільший нафтогазовидобувний регіон країни. Найбільші в світі родовища нафти і газу — Тенгіз, Карачаганак, Кашаган.

Регіон має унікальну мінерально-сировинну базу - вуглеводневу сировину (нафту, газ і газовий конденсат), запаси хрому, нікелю, титану, фосфоритів, цинку, міді, алюмінію та вугілля.

Хімічно чисті хромові солі з урахуванням місцевого сировини виробляє Актюбинский завод хромових сполук. АТ «Феросплав» виробляє металевий хром і безвуглецевий ферохром. Крім основної продукції, випускаються карбід кальцію, рідке скло та вогнетривкі вироби. Збільшує свої потужності з виробництва бензинів різних марок, дизельного палива та інших видів продукції Атирауський нафтопереробний завод, який знаходиться у місті Жанаозен.

Продовжує розширювати своє виробництво Актюбінський лакофарбовий завод, а також хімічний комбінат міста Алга, що виробляє бор, сірчану кислоту та великий асортимент мінеральних добрив. У регіоні розвивається машинобудування (АТ «Уральський завод „Зеніт“» — кораблебудування, АТ «Актюбрентген» — виробництво рентгенобладнання), металообробка, легка та харчова промисловість. Розвинене сільське господарство (тваринництво, рослинництво, м'ясо-молочна, хлібокондитерська, рибопереробна промисловість (АТ «Атираубалик) і т.д.).

Найбільший порт в Каспійському морі «Актауський міжнародний морський торговий порт». Мережа річкових і морських портів - Атирау, Баутіно, Курик. Розвинена мережа залізниць та автомобільних доріг. 4 міжнародні аеропорти (Актобе, Атирау, Актау, Уральськ). Є аеропорти в невеликих населених пунктах регіону — Жанаозен, Емба, Шалкар і т.д. Функціонують безліч ТЕЦ та газотурбінних електростанцій (Атирауська ТЕЦ, ТЕЦ МАЕК, Уральська ТЕЦ та ін.).

Банківська система складається з мережі обласних філій республіканських банків другого рівня (АТ "Казкоммерцбанк", АТ "БТА Банк", АТ "Народний банк" і т.д.), а також філій Національного банку Республіки Казахстан.

У найближчій перспективі в регіоні планується будівництво найбільших об'єктів економіки - газопереробного заводу в Бурлінському районі Західно-Казахстанської області, будівництво газопроводу "Західно-Казахстанська область - Астана", будівництво залізничної гілки "Бейнеу - Жезказган".

Див також

Примітки

  1. KZST.RU — Казахстан — Западный Казахстан. оригіналу за 30 січня 2011. Процитовано 13 грудня 2010.
  2. Географическое положение, природные условия. оригіналу за 18 травня 2013. Процитовано 19 лютого 2012.
  3. Численность населения Республики Казахстан по отдельным этносам на начало 2019 года. оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 20 вересня 2019.
  4. . Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 16 березня 2023.

Література

  • Країни та народи. Республіки Закавказзя. Республіки Середню Азію. Казахстан. — 1984. — С. 365-380. — 180000 прим.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zahidnij Kazahstan ekonomiko geografichnij region Respubliki Kazahstan sho znahoditsya v Shidnij Yevropi ta Centralnij Aziyi Do jogo skladu vhodyat 4 oblasti Atirauska oblast Zahidnokazahstanska oblast Aktyubinska oblast i Mangistauska oblast Region mezhuye na pivnochi z RF a na pivdni z respublikami Uzbekistan i Turkmenistan na zahodi omivayetsya kaspijskim morem na shodi mezhuye z Ulitauskoyu Kostanajskoyu ta Kizilordinskoyu oblastyami Respubliki Kazahstan Centralnij Kazahstan Pivnichnij Kazahstan Pivdennij Kazahstan Shidnij Kazahstan Zahidnij KazahstanZagalna informaciyaZagalna plosha teritoriyi 736 241 km priblizno teritoriya takih derzhav yak Franciya i Velika Britaniya razom uzyati Najbilshij ekonomiko geografichnij region krayini za zajmanoyu plosheyu ta odin iz najvazhlivishih regioniv dlya ekonomiki Roztashuvannya vid shidnoyi okolici delti Volgi na zahodi do Turanskogo nizovina na pivdennomu shodi vid pivdennih vidrogiv Ural i Zagalnij Sirt Zagalnogo Sirtu na pivnochi do plato Ustyurt i turkmenskih pustel na pivdni Naselennya Zahidnogo Kazahstanu 3120433 2022 Shilnist naselennya 4 24 chol km najnizhcha krayinoyu Administrativnij podilDo skladu Zahidnogo Kazahstanu vhodyat 4 oblasti Oblast Administrativnij centr Plosha km Naselennya chol na 01 10 2022 r Aktyubinska oblast Aktobe 300 629 948 673 Atirauska oblast Atirau 118 631 700 721 Zahidnokazahstanska oblast Uralsk 151 339 670 972 Mangistauska oblast Aktau 165 642 800 200Mista regionu za naselennyamAktobe 557 892 Atirau 360 117 Uralsk 330 657 Aktau 261 907 Zhanaozen 150 272 Kulsari 65 975 Kandiagash 38 410 Aksaj 36 477 Aksaj 36 477 Shalkar 28 300 Hromtau 27 509 Alga 22 698 Emba 11 817 Fort Shevchenko 6 768 Temir 2 137 Zhim 1 558EkonomikaZahidnij Kazahstan najbilshij naftogazovidobuvnij region krayini Najbilshi v sviti rodovisha nafti i gazu Tengiz Karachaganak Kashagan Region maye unikalnu mineralno sirovinnu bazu vuglevodnevu sirovinu naftu gaz i gazovij kondensat zapasi hromu nikelyu titanu fosforitiv cinku midi alyuminiyu ta vugillya Himichno chisti hromovi soli z urahuvannyam miscevogo sirovini viroblyaye Aktyubinskij zavod hromovih spoluk AT Ferosplav viroblyaye metalevij hrom i bezvuglecevij ferohrom Krim osnovnoyi produkciyi vipuskayutsya karbid kalciyu ridke sklo ta vognetrivki virobi Zbilshuye svoyi potuzhnosti z virobnictva benziniv riznih marok dizelnogo paliva ta inshih vidiv produkciyi Atirauskij naftopererobnij zavod yakij znahoditsya u misti Zhanaozen Prodovzhuye rozshiryuvati svoye virobnictvo Aktyubinskij lakofarbovij zavod a takozh himichnij kombinat mista Alga sho viroblyaye bor sirchanu kislotu ta velikij asortiment mineralnih dobriv U regioni rozvivayetsya mashinobuduvannya AT Uralskij zavod Zenit korablebuduvannya AT Aktyubrentgen virobnictvo rentgenobladnannya metaloobrobka legka ta harchova promislovist Rozvinene silske gospodarstvo tvarinnictvo roslinnictvo m yaso molochna hlibokonditerska ribopererobna promislovist AT Atiraubalik i t d Najbilshij port v Kaspijskomu mori Aktauskij mizhnarodnij morskij torgovij port Merezha richkovih i morskih portiv Atirau Bautino Kurik Rozvinena merezha zaliznic ta avtomobilnih dorig 4 mizhnarodni aeroporti Aktobe Atirau Aktau Uralsk Ye aeroporti v nevelikih naselenih punktah regionu Zhanaozen Emba Shalkar i t d Funkcionuyut bezlich TEC ta gazoturbinnih elektrostancij Atirauska TEC TEC MAEK Uralska TEC ta in Bankivska sistema skladayetsya z merezhi oblasnih filij respublikanskih bankiv drugogo rivnya AT Kazkommercbank AT BTA Bank AT Narodnij bank i t d a takozh filij Nacionalnogo banku Respubliki Kazahstan U najblizhchij perspektivi v regioni planuyetsya budivnictvo najbilshih ob yektiv ekonomiki gazopererobnogo zavodu v Burlinskomu rajoni Zahidno Kazahstanskoyi oblasti budivnictvo gazoprovodu Zahidno Kazahstanska oblast Astana budivnictvo zaliznichnoyi gilki Bejneu Zhezkazgan Div takozhKazahstanPrimitkiKZST RU Kazahstan Zapadnyj Kazahstan originalu za 30 sichnya 2011 Procitovano 13 grudnya 2010 Geograficheskoe polozhenie prirodnye usloviya originalu za 18 travnya 2013 Procitovano 19 lyutogo 2012 Chislennost naseleniya Respubliki Kazahstan po otdelnym etnosam na nachalo 2019 goda originalu za 4 chervnya 2020 Procitovano 20 veresnya 2019 Arhiv originalu za 5 sichnya 2012 Procitovano 16 bereznya 2023 LiteraturaKrayini ta narodi Respubliki Zakavkazzya Respubliki Serednyu Aziyu Kazahstan 1984 S 365 380 180000 prim

Дата публікації:
Топ