Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Депорта́ція наро́дів — інструмент радянської національної політики сталінських часів. Депортація народів була насильницьким переселенням громадян за національною ознакою у віддаленій місцевості СРСР, де вони розміщалися у спецпоселеннях. Загалом від цих вимушених внутрішніх переселень постраждало близько 6 мільйонів людей. Унаслідок цього з них загинуло від 1 до 1,5 мільйонів.
1920-ті роки
Радянська депортаційна політика почалася з виселення білих козаків і великих землевласників у 1918—1925 роках.
Першими жертвами радянських депортацій стали козаки Терської області, які в 1920 році були виселені зі своїх будинків і відправлені в інші місцевості Північного Кавказу, в Донбас, а також на Крайню Північ, а їхню землю було передано чеченцям та інгушам. У 1921 році РРФСР депортовувала козаків-«куркулів» із Семиріччя, а у 1922 році — гуманітаріїв (так званий «філософський пароплав»).
У 1925—1928 роках провадила роботу так звана тристороння комісія УРСР, БРСР та РРФСР щодо перерозподілу кордонів, і як наслідок роботи тієї комісії та розподілу кордонів з українських земель Стародубщині, Білгородщини, Орловщини, Дону були депортовані на Зелений, Малиновий та Сірий Клин сотні тисяч українців.
1930-ті роки
З 1930-х років починається відмова від колишньої національної політики, що виразилося в ліквідації культурної (а в ряді випадків і політичної) автономії окремих народів й етнічних груп. У цілому це відбувалося на тлі централізації влади в країні, переходу від територіального до галузевого керування, репресій проти реальної й потенційної опозиції, масштабних голодоморів[].
1930 року СРСР розпочав зачистку західних кордонів — і знову депортації українців. Так звана «куркульська» висилка 1930-36 рр. забрала знову десятки тисяч українців. В середині 1930-х в Ленінграді проводилися масові арешти естонців і фінів. З весни 1935, на підставі секретного наказу НКВС від 25 березня 1935, із прикордонних районів на північному заході СРСР були примусово виселені місцеві жителі, основна частина з яких були . Також були примусово виселені до Казахстану поляки та німці Пулинського німецького району[]. У вересні 1937 року на підставі спільної постанови Раднаркому й ЦК ВКП(б) № 1428-326 «Про виселення корейського населення із прикордонних районів Далекосхідного краю», підписаного Йосипом Сталіним і В'ячеславом Молотовим, 172 тисячі етнічних корейців були . Виселення «неблагонадійних» націй із прикордонних територій звичайно пов'язується з військовими приготуваннями[].
З кінця 1937 року поступово були ліквідовані всі національні райони й сільради за межами титульних республік й областей. Також за межами автономій було згорнуте викладання й випуск літератури на національних мовах[].
Депортації часів Другої світової війни
Із захопленням Радянським Союзом Західної України, Західної Білорусі та Балтійських країн у 1939—1940 роках, депортації торкнулись і народів, що мешкали на цих землях.
Уже восени 1939 p. перша хвиля депортації охопила польських осадників, які виселялися разом із сім'ями. Протягом грудня 1939 — березня 1940 pp. із Західної України та Західної Білорусі було депортовано понад 137 тисяч осіб. Їх виселяли в північно-східні області РРФСР, Комі АРСР і Казахстану.
Друга хвиля депортації прокотилась у квітні 1940 p., коли було вивезено заможних селян — «куркулів» (до 6 тис. сімей із Західної України та Західної Білорусі). Всього із Західної України в 1939—1940 pp. було вислано до Сибіру, Поволжя, Казахстану та на Північ, за різними підрахунками, від 10 до 20 % населення. Чимало невинних людей, яких німецько-радянська війна застала в місцевих тюрмах, було знищено.
Депортація торкнулася і балтійських народів, зокрема з 14 по 18 червня 1941 року з Литви було вислано у віддалені райони Сибіру і Крайньої Півночі близько 34 тисяч чоловік.
Депортації продовжувалися і після нападу Німеччини на Радянський Союз. Так, 28 серпня 1941 року указом Президії Верховної Ради СРСР була ліквідована Автономна республіка німців Поволжя. 367 000 німців було депортовано на схід (на збори давалося два дні): у республіку Комі, на Урал, в Казахстан, Сибір і на Алтай. Частково німці були відкликані з діючої армії. В 1942 почалася мобілізація радянських німців у віці від 17 років у робочі колони. Мобілізовані німці будували заводи, працювали на лісозаготівлях й у рудниках.
Були депортовані також представники народів, країни яких входили в гітлерівську коаліцію (угорці, болгари, фіни).
На підставі рішення Військової ради Ленінградського фронту від 20 березня 1942 року із прифронтової зони в березні-квітні 1942 року було депортовано близько 40 тисяч німців і фінів. Ті з них, хто повернувся додому після війни, були повторно депортовані в 1947—1948 р.
У 1943—1944 роках були проведені масові депортації калмиків, інгушів, чеченців, карачаївців, балкарців, кримських татар, ногайців, турків-месхетинців, понтійських греків — в основному за обвинуваченням в колабораціонізмі, поширеному на весь народ. Були ліквідовані (якщо вони існували) автономії цих народів. 18 травня 1944 року за наказом Сталіна весь кримськотатарський народ був звинувачений у колабораціонізмі та депортований з Криму.
Реабілітація
У 1957—1958 були відновлені національні автономії калмиків, чеченців, інгушів, карачаївців і балкарців; цим народам було дозволено повернутися на свої історичні території. Повернення репресованих народів здійснювалося не без складностей, які й тоді, і згодом привели до національних конфліктів (так, почалися зіткнення між чеченцями, що поверталися, і заселеними за час їхнього вигнання в Грозненську область росіянами; Приміський район був переданий від інгушів у Північно-Осетинську АРСР). Однак значній частині репресованих народів (поволзькі німці, кримські татари, турки-месхетинці, греки, корейці й ін.) і в цей час не були повернені ні національні автономії (якщо такі були), ні право повернутися на історичну батьківщину.
29 серпня 1964 р., тобто через 23 роки після депортації, Президія Верховної Ради СРСР своїм Указом від 29.08.1964 № 2820-VI скасувала огульні звинувачення відносно депортованого німецького населення, а указ, що зняв повністю обмеження у свободі пересування й підтверджував право німців на повернення в місця, звідки вони були вислані, був прийнятий у 1972 році.
14 листопада 1989 року Декларацією Верховної Ради СРСР були реабілітовані усі депортовані народи, у тому числі чеченський і інгушський, визнані незаконними й злочинними репресивні акти проти них на державному рівні у вигляді політики , геноциду, насильницького переселення, скасування національно-державних утворень, установлення режиму терору й насильства в місцях спецпоселень.
У 1991 р. прийнятий закон про реабілітацію репресованих народів. Через 15 років після визнання в СРСР, у лютому 2004 року Європарламент визнав факт депортації чеченців та інгушів у 1944 році актом геноциду.
Примітки
- Polian, 2004, с. 4
- Rosefielde, Steven (2009). . Routledge. ISBN .
{{}}: Перевірте значення|isbn=: контрольна сума () - Naimark, Norman M. Stalin's Genocides (Human Rights and Crimes against Humanity). Princeton University Press, 2010. p. 131.
- Rosefielde, Steven (2009). . Routledge. с. 84. ISBN .
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2009. Процитовано 21 лютого 2009.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Архів оригіналу за 17 лютого 2009. Процитовано 21 лютого 2009.
- Algirdas Julius Greimas, Saulius Žukas. Lietuva Pabaltijy. Istorijos ir kultūros bruožai. Vilnius: Baltos lankos, 1999. P. 149.(лит.)
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2006. Процитовано 21 квітня 2006.
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2008. Процитовано 21 лютого 2009.
Див. також
Посилання
- Павел Полян «Не по своей воле … История и география принудительных миграций в СССР». Монография. [ 13 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Депортация балкарцев, кабардинцев и других народов СССР [ 28 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Эдиев Д. М. Демографические потери депортированных народов СССР. Ставрополь, 2003 [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Николай Бугай «Депортация народов» [ 16 січня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Deporta ciya naro div instrument radyanskoyi nacionalnoyi politiki stalinskih chasiv Deportaciya narodiv bula nasilnickim pereselennyam gromadyan za nacionalnoyu oznakoyu u viddalenij miscevosti SRSR de voni rozmishalisya u specposelennyah Zagalom vid cih vimushenih vnutrishnih pereselen postrazhdalo blizko 6 miljoniv lyudej Unaslidok cogo z nih zaginulo vid 1 do 1 5 miljoniv 1920 ti rokiRadyanska deportacijna politika pochalasya z viselennya bilih kozakiv i velikih zemlevlasnikiv u 1918 1925 rokah Pershimi zhertvami radyanskih deportacij stali kozaki Terskoyi oblasti yaki v 1920 roci buli viseleni zi svoyih budinkiv i vidpravleni v inshi miscevosti Pivnichnogo Kavkazu v Donbas a takozh na Krajnyu Pivnich a yihnyu zemlyu bulo peredano chechencyam ta ingusham U 1921 roci RRFSR deportovuvala kozakiv kurkuliv iz Semirichchya a u 1922 roci gumanitariyiv tak zvanij filosofskij paroplav U 1925 1928 rokah provadila robotu tak zvana tristoronnya komisiya URSR BRSR ta RRFSR shodo pererozpodilu kordoniv i yak naslidok roboti tiyeyi komisiyi ta rozpodilu kordoniv z ukrayinskih zemel Starodubshini Bilgorodshini Orlovshini Donu buli deportovani na Zelenij Malinovij ta Sirij Klin sotni tisyach ukrayinciv 1930 ti rokiZ 1930 h rokiv pochinayetsya vidmova vid kolishnoyi nacionalnoyi politiki sho virazilosya v likvidaciyi kulturnoyi a v ryadi vipadkiv i politichnoyi avtonomiyi okremih narodiv j etnichnih grup U cilomu ce vidbuvalosya na tli centralizaciyi vladi v krayini perehodu vid teritorialnogo do galuzevogo keruvannya represij proti realnoyi j potencijnoyi opoziciyi masshtabnih golodomoriv dzherelo 1930 roku SRSR rozpochav zachistku zahidnih kordoniv i znovu deportaciyi ukrayinciv Tak zvana kurkulska visilka 1930 36 rr zabrala znovu desyatki tisyach ukrayinciv V seredini 1930 h v Leningradi provodilisya masovi areshti estonciv i finiv Z vesni 1935 na pidstavi sekretnogo nakazu NKVS vid 25 bereznya 1935 iz prikordonnih rajoniv na pivnichnomu zahodi SRSR buli primusovo viseleni miscevi zhiteli osnovna chastina z yakih buli Takozh buli primusovo viseleni do Kazahstanu polyaki ta nimci Pulinskogo nimeckogo rajonu dzherelo U veresni 1937 roku na pidstavi spilnoyi postanovi Radnarkomu j CK VKP b 1428 326 Pro viselennya korejskogo naselennya iz prikordonnih rajoniv Dalekoshidnogo krayu pidpisanogo Josipom Stalinim i V yacheslavom Molotovim 172 tisyachi etnichnih korejciv buli Viselennya neblagonadijnih nacij iz prikordonnih teritorij zvichajno pov yazuyetsya z vijskovimi prigotuvannyami dzherelo Z kincya 1937 roku postupovo buli likvidovani vsi nacionalni rajoni j silradi za mezhami titulnih respublik j oblastej Takozh za mezhami avtonomij bulo zgornute vikladannya j vipusk literaturi na nacionalnih movah dzherelo Deportaciyi chasiv Drugoyi svitovoyi vijniDokladnishe Chervneva deportaciya Iz zahoplennyam Radyanskim Soyuzom Zahidnoyi Ukrayini Zahidnoyi Bilorusi ta Baltijskih krayin u 1939 1940 rokah deportaciyi torknulis i narodiv sho meshkali na cih zemlyah Uzhe voseni 1939 p persha hvilya deportaciyi ohopila polskih osadnikiv yaki viselyalisya razom iz sim yami Protyagom grudnya 1939 bereznya 1940 pp iz Zahidnoyi Ukrayini ta Zahidnoyi Bilorusi bulo deportovano ponad 137 tisyach osib Yih viselyali v pivnichno shidni oblasti RRFSR Komi ARSR i Kazahstanu Druga hvilya deportaciyi prokotilas u kvitni 1940 p koli bulo vivezeno zamozhnih selyan kurkuliv do 6 tis simej iz Zahidnoyi Ukrayini ta Zahidnoyi Bilorusi Vsogo iz Zahidnoyi Ukrayini v 1939 1940 pp bulo vislano do Sibiru Povolzhya Kazahstanu ta na Pivnich za riznimi pidrahunkami vid 10 do 20 naselennya Chimalo nevinnih lyudej yakih nimecko radyanska vijna zastala v miscevih tyurmah bulo znisheno Deportaciya torknulasya i baltijskih narodiv zokrema z 14 po 18 chervnya 1941 roku z Litvi bulo vislano u viddaleni rajoni Sibiru i Krajnoyi Pivnochi blizko 34 tisyach cholovik Deportaciyi prodovzhuvalisya i pislya napadu Nimechchini na Radyanskij Soyuz Tak 28 serpnya 1941 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR bula likvidovana Avtonomna respublika nimciv Povolzhya 367 000 nimciv bulo deportovano na shid na zbori davalosya dva dni u respubliku Komi na Ural v Kazahstan Sibir i na Altaj Chastkovo nimci buli vidklikani z diyuchoyi armiyi V 1942 pochalasya mobilizaciya radyanskih nimciv u vici vid 17 rokiv u robochi koloni Mobilizovani nimci buduvali zavodi pracyuvali na lisozagotivlyah j u rudnikah Buli deportovani takozh predstavniki narodiv krayini yakih vhodili v gitlerivsku koaliciyu ugorci bolgari fini Na pidstavi rishennya Vijskovoyi radi Leningradskogo frontu vid 20 bereznya 1942 roku iz prifrontovoyi zoni v berezni kvitni 1942 roku bulo deportovano blizko 40 tisyach nimciv i finiv Ti z nih hto povernuvsya dodomu pislya vijni buli povtorno deportovani v 1947 1948 r U 1943 1944 rokah buli provedeni masovi deportaciyi kalmikiv ingushiv chechenciv karachayivciv balkarciv krimskih tatar nogajciv turkiv meshetinciv pontijskih grekiv v osnovnomu za obvinuvachennyam v kolaboracionizmi poshirenomu na ves narod Buli likvidovani yaksho voni isnuvali avtonomiyi cih narodiv 18 travnya 1944 roku za nakazom Stalina ves krimskotatarskij narod buv zvinuvachenij u kolaboracionizmi ta deportovanij z Krimu ReabilitaciyaU 1957 1958 buli vidnovleni nacionalni avtonomiyi kalmikiv chechenciv ingushiv karachayivciv i balkarciv cim narodam bulo dozvoleno povernutisya na svoyi istorichni teritoriyi Povernennya represovanih narodiv zdijsnyuvalosya ne bez skladnostej yaki j todi i zgodom priveli do nacionalnih konfliktiv tak pochalisya zitknennya mizh chechencyami sho povertalisya i zaselenimi za chas yihnogo vignannya v Groznensku oblast rosiyanami Primiskij rajon buv peredanij vid ingushiv u Pivnichno Osetinsku ARSR Odnak znachnij chastini represovanih narodiv povolzki nimci krimski tatari turki meshetinci greki korejci j in i v cej chas ne buli poverneni ni nacionalni avtonomiyi yaksho taki buli ni pravo povernutisya na istorichnu batkivshinu 29 serpnya 1964 r tobto cherez 23 roki pislya deportaciyi Prezidiya Verhovnoyi Radi SRSR svoyim Ukazom vid 29 08 1964 2820 VI skasuvala ogulni zvinuvachennya vidnosno deportovanogo nimeckogo naselennya a ukaz sho znyav povnistyu obmezhennya u svobodi peresuvannya j pidtverdzhuvav pravo nimciv na povernennya v miscya zvidki voni buli vislani buv prijnyatij u 1972 roci 14 listopada 1989 roku Deklaraciyeyu Verhovnoyi Radi SRSR buli reabilitovani usi deportovani narodi u tomu chisli chechenskij i ingushskij viznani nezakonnimi j zlochinnimi represivni akti proti nih na derzhavnomu rivni u viglyadi politiki genocidu nasilnickogo pereselennya skasuvannya nacionalno derzhavnih utvoren ustanovlennya rezhimu teroru j nasilstva v miscyah specposelen U 1991 r prijnyatij zakon pro reabilitaciyu represovanih narodiv Cherez 15 rokiv pislya viznannya v SRSR u lyutomu 2004 roku Yevroparlament viznav fakt deportaciyi chechenciv ta ingushiv u 1944 roci aktom genocidu PrimitkiPolian 2004 s 4 Rosefielde Steven 2009 Routledge ISBN 978 0 415 777573 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn kontrolna suma dovidka Naimark Norman M Stalin s Genocides Human Rights and Crimes against Humanity Princeton University Press 2010 p 131 ISBN 0 691 14784 1 Rosefielde Steven 2009 Routledge s 84 ISBN 978 0 415 77757 5 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2009 Procitovano 21 lyutogo 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 17 lyutogo 2009 Procitovano 21 lyutogo 2009 Algirdas Julius Greimas Saulius Zukas Lietuva Pabaltijy Istorijos ir kulturos bruozai Vilnius Baltos lankos 1999 P 149 lit Arhiv originalu za 21 kvitnya 2006 Procitovano 21 kvitnya 2006 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2008 Procitovano 21 lyutogo 2009 Div takozhDeportaciya ukrayinciv u chasi SRSR Chervneva deportaciya Deportaciya krimskih tatar Deportaciya pontijskih grekiv Operaciya Pribij Radyansko Polskij obmin dilyankami teritorij 1951 roku Operaciya Visla Deportaciya radyanskih nimciv pid chas drugoyi svitovoyi vijniPosilannyaPavel Polyan Ne po svoej vole Istoriya i geografiya prinuditelnyh migracij v SSSR Monografiya 13 lyutogo 2009 u Wayback Machine Deportaciya balkarcev kabardincev i drugih narodov SSSR 28 chervnya 2008 u Wayback Machine Ediev D M Demograficheskie poteri deportirovannyh narodov SSSR Stavropol 2003 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Nikolaj Bugaj Deportaciya narodov 16 sichnya 2013 u Wayback Machine