Доро́жній зато́р, заст.за́пин; розм.дорожній корок, дорожня пробка — стан транспортної мережі, що характеризується істотним зменшенням пропускної спроможності, збільшенням часу на переїзди та подовженням черг. Затори на міських дорожніх мережах значно зросли з 1950-х років. Коли попит на трафік настільки великий, що взаємодія між транспортними засобами сповільнює швидкість транспортного потоку, це призводить до певних заторів. Хоча затори можливі для будь-якого виду транспорту, ця стаття буде зосереджена на автомобільних заторах на дорогах загального користування. Стосовно до Автомобільного транспорту, дорожній затор — стан на дорозі, коли пропускна спроможність автомобільних шляхів або їх перетинів менша за необхідну.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Корок (значення).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пробка.
Математично трафік моделюється як потік через фіксовану точку на маршруті, аналогічно динаміці рідин.
Причини
Затор у Лос-Анжелесі, 1953 рік
Затори на дорозі виникають, коли обсяг транспорту створює попит на простір, що перевищує наявну пропускну здатність; цей момент зазвичай називають насиченням. Декілька конкретних обставин можуть викликати або посилювати затори; більшість із них зменшують пропускну спроможність дороги в даній точці чи на певній довжині або збільшують кількість транспортних засобів, необхідних для певної кількості людей чи вантажів. Близько половини заторів у США повторюються, і це пояснюється величезною кількістю транспорту; більша частина решти обставин пояснюється дорожніми інцидентами, дорожніми роботами та погодними явищами. З точки зору роботи дорожнього руху, опади зменшують пропускну спроможність і робочу швидкість, що призводить до збільшення заторів і втрати продуктивності дорожньої мережі.
Дослідження дорожнього руху все ще не можуть повністю передбачити, за яких умов може раптово виникнути затор (на відміну від інтенсивного, але рівномірного руху). Було виявлено, що окремі інциденти (такі як аварії або навіть сильне гальмування одного автомобіля в раніше плавному русі) можуть спричинити ефект хвилі (каскадний збій), який потім поширюється та створює тривалий затор, коли в іншому випадку нормальний потік міг тривати ще деякий час.
Розділення робочої та житлової зон
Люди часто працюють і живуть у різних частинах міста. Місця роботи часто розташовані далеко від житлових районів, що призводить до того, що людям потрібно добиратися на роботу. Відповідно до звіту 2011 року, опублікованого Бюро перепису населення США, загалом 132,3 мільйона людей у Сполучених Штатах щодня їздять на роботу з неї.
Переміщення з метою отримання або надання товарів і послуг
Людям може знадобитися пересуватися в межах міста, щоб отримати товари та послуги, наприклад, щоб придбати товари або відвідати заняття в іншій частині міста. Брюссель, бельгійське місто з сильною економікою сфери послуг, має одні з найгірших заторів у світі, у 2014 році втрачено 74 години в пробках.
Математичні теорії
Деякі транспортні інженери намагалися застосувати правила динаміки рідини до транспортного потоку, порівнюючи його з потоком рідини в трубі. Моделювання заторів і спостереження в режимі реального часу показали, що в інтенсивному, але вільному русі затори можуть виникати спонтанно, викликані незначними подіями («ефект метелика»), наприклад, різким маневром керма одним водієм. Дорожники порівнюють таку ситуацію з раптовим замерзанням переохолодженої рідини.
Однак, на відміну від рідини, на транспортний потік часто впливають сигнали або інші події на перехрестях, які періодично впливають на плавний рух транспорту. Існують альтернативні математичні теорії, такі як теорія трифазного руху Бориса Кернера (див. також просторово-часову реконструкцію заторів).
Через погану кореляцію між теоретичними моделями та реальними спостережуваними транспортними потоками транспортні планувальники та інженери автомобільних доріг намагаються прогнозувати транспортні потоки за допомогою емпіричних моделей. Їх робочі моделі трафіку зазвичай використовують комбінацію макро-, мікро- та мезоскопічних характеристик і можуть додавати матричні ентропійні ефекти шляхом «взводу» груп транспортних засобів і рандомізації моделей потоків в окремих сегментах мережі. Потім ці моделі, як правило, калібруються шляхом вимірювання фактичних потоків трафіку на каналах у мережі, а базові потоки відповідно коригуються.
Команда математиків Массачусетського технологічного інституту розробила модель, яка описує утворення «фантомних заторів», у яких невеликі перешкоди (водій надто різко натискає на гальма або наближається занадто близько до іншої машини) під час інтенсивного руху можуть посилюватися до повного затору. Ключовим для дослідження є усвідомлення того, що математика таких заторів, які дослідники називають «джамітонами», разюче схожа на рівняння, які описують детонаційні хвилі, створені вибухами, говорить Аслан Касімов, викладач кафедри математики Массачусетського технологічного інституту. Це відкриття дозволило команді розв’язати рівняння пробок, які вперше були сформульовані в 1950-х роках.
Економічні теорії
Перевантажені дороги можна розглядати як приклад трагедії спільного. Оскільки дороги в більшості місць вільні на місці використання, у водіїв є незначний фінансовий стимул не використовувати їх надмірно, аж до моменту, коли рух не зупиняється через затор, коли попит стає обмеженим альтернативною вартістю. Приватизація автомобільних доріг і ціноутворення на дороги були запропоновані як заходи, які можуть зменшити затори за допомогою економічних стимулів і стримуючих факторів . Затори також можуть виникати через одноразові події на шосе, як-от аварії або дорожні роботи, які можуть знизити пропускну здатність дороги нижче нормального рівня.
Економіст Ентоні Даунс стверджує, що затори в години пік неминучі через переваги відносно стандартного робочого дня. У капіталістичній економіці товари можна розподіляти або за ціноутворенням (платоспроможність), або за чергою (першим прийшов, першим обслужено); перевантаження є прикладом останнього. Замість традиційного рішення зробити «трубу» достатньо великою, щоб задовольнити загальний попит на поїздки автомобілями в годину пік (рішення з боку пропозиції), або шляхом розширення доріг, або збільшення «тиску потоку» за допомогою автоматизованих систем магістралі, Даунс виступає за більшу використання дорожніх тарифів для зменшення заторів (рішення з боку попиту, ефективне нормування попиту), у свою чергу, спрямовуючи отримані від цього доходи на проекти громадського транспорту.
Дослідження 2011 року в The American Economic Review показує, що може існувати «фундаментальний закон заторів на дорогах». Дослідники з Університету Торонто та Лондонської школи економіки проаналізували дані Системи моніторингу та ефективності автомобільних доріг США за 1983, 1993 та 2003 роки, а також інформацію про населення, зайнятість, географію, транзит і політичні фактори. Вони визначили, що кількість пройдених авто-кілометрів (VKT) збільшується прямо пропорційно доступним кілометрам смуг доріг. Мається на увазі, що будівництво нових доріг і розширення існуючих призводить лише до додаткового трафіку, який продовжує зростати, доки пік заторів не повернеться до попереднього рівня.
Затори в Києві
За прогнозами транспортних експертів, до 2025 року середньостатистичний киянин витрачатиме на дорогу в офіс і назад додому 4 години.
Станом на 2022 рік, Київ посів 3 місце у світі в рейтингу заторів, за даними нідерландської компанії TomTom. В середньому, поїздки киян тривають на 56 % довше, ніж могли б тривати на порожніх дорогах. Роком раніше цей показник становив 51 %.
У рейтингу за 2019 рік Київ посідав 12 місце, у 2018 році — 13-е місце, у 2017 році — 14-е місце.
Затори в інших містах України
Станом на 2022 рік, Одеса посіла шосте місце у світовому рейтингу заторів (51 % затримки в середньому), Харків — 12-е місце у світі (46 %), Дніпро — 25-е місце (40 %). У рейтингу 2021 року ці міста посіли 11-е, 13-е та 22-е місце відповідно.
Негативні наслідки
Затори на дорогах мають ряд негативних наслідків:
Різке зниження пропускної здатності дороги
Економічне зростання Індії призвело до значного збільшення кількості приватних транспортних засобів на її дорогах, що переважає транспортну інфраструктуру. На фото затор у Делі.Марна трата часу автомобілістів і пасажирів («альтернативна вартість»). Будучи непродуктивною діяльністю для більшості людей, затори погіршують економічне здоров’я регіону.
Затримки, які можуть призвести до запізнення на роботу, зустрічі та навчання, що призведе до втрати бізнесу, дисциплінарних стягнень або інших особистих втрат.
Надзвичайні ситуації: заблокований рух може перешкоджати проїзду транспортних засобів швидкої допомоги, які прямують до місць призначення, де вони терміново потрібні.
Неможливість точно спрогнозувати час у дорозі, що призводить до того, що водії виділяють більше часу на поїздку «про всяк випадок» і менше часу на продуктивну діяльність.
Витрачене паливо збільшує забруднення повітря та викиди вуглекислого газу внаслідок збільшення холостого ходу, прискорення та гальмування.
Зношення транспортних засобів у результаті простою в русі та частих прискорень і гальмувань, що призводить до більш частого ремонту та заміни.
Стресовані та розчаровані автомобілісти, що більш схильні до агресивних дій на дорозі та погіршення стану здоров’я.
Побічний ефект від перевантажених головних артерій до другорядних доріг і бічних вулиць, коли намагаються пройти альтернативні маршрути, що може вплинути на комфортність району та ціни на нерухомість.
Збільшення шуму
Вища ймовірність зіткнень через малі відстані і постійні зупинки та рушання.
Дорожна лють
Швидке економічне зростання в Китаї призвело до значного збільшення кількості приватних транспортних засобів у великих містах. На фото затор у центрі міста Хайкоу, провінція Хайнань, Китай.
Дорожна лють — це агресивна або роздратована поведінка водія автомобіля чи іншого транспортного засобу. Така поведінка може включати грубі жести, словесні образи, навмисне керування автомобілем у небезпечний або погрозливий спосіб або погрози. Безлад на дорозі може призвести до сварок, нападів і зіткнень, що призведе до травм і навіть смерті. Це можна розглядати як крайній випадок агресивного водіння.
Витрати на затори та пошук паркувальних місць
Термін виник у Сполучених Штатах у 1987–1988 роках (зокрема, від Newscasters на KTLA, місцевій телевізійній станції), коли на автострадах 405, 110 та 10 у Лос-Анджелесі, Каліфорнія, сталася серія стрілянин. Це стало причиною появи спеціальної інструкції від місцевого автоклубу до своїх членів про те, як реагувати на водіїв, які проявляють гнів на дорозі або агресивні маневри та жести.
Затори спонукають автомобілістів змінювати час своїх поїздок, щоби більш ефективно витрачати свій час. Це також може заохочувати мандрівників вибирати альтернативні види транспорту з меншою залежністю від заторів, такі як громадський транспорт або велосипед.
Було стверджено, що затори на дорогах, зменшуючи швидкість доріг у містах, можуть зменшити частоту та тяжкість дорожніх аварій. Останні дослідження показують, що існує U-подібна крива між кількістю аварій і потоком транспорту, що свідчить про те, що більше аварій трапляється не лише під час великих заторів, але й коли на дорозі дуже мало транспортних засобів.
Контрзаходи
Вдосконалення дорожньої інфраструктури
Збільшення пропускної здатності доріг є стандартною реакцією на затори, можливо, шляхом розширення існуючої дороги або додавання нової дороги, мосту чи тунелю. Однак практика показала, що це призводить до залучення більшого трафіку, інакше відомого як індукований попит. Результатом може стати збільшення заторів на самій розширеній артерії або на допоміжних дорогах. У подібному ключі Парадокс Бреса показує, що збільшення пропускної здатності доріг може погіршити затори, навіть якщо попит не збільшиться. У своїй статті «Закон заторів на швидкісних дорогах у годину пік», опублікованій у 1962 році, Ентоні Даунс сформулював це явище як «закон»: «на міських швидкісних магістралях затори в години пік зростають, щоб досягти максимальної пропускної здатності».
Практики міського планування та міського проектування можуть мати величезний вплив на рівень майбутньої завантаженості транспорту, хоча вони мають обмежене значення для короткострокових змін.
Сітчасте планування включає злиту геометрію мережі доріг, а не деревоподібну топологію мережі, яка розгалужується на тупики (які зменшують місцевий трафік, але збільшують загальну пройдену відстань і перешкоджають ходити пішки через зменшення зв’язку). Це дозволяє уникнути концентрації руху на невеликій кількості магістралей і дозволяє здійснювати більше поїздок без автомобіля.
Закони про зонування, які заохочують багатофункціональну забудову, що зменшує відстані між житловими, комерційними, торговельними та рекреаційними напрямками, а також заохочує велосипедні та піші прогулянки. Частка велосипедного транспорту тісно пов’язана з наявністю місцевої велосипедної інфраструктури.
Міста без автомобілів, міста з обмеженим використанням автомобілів та екологічні міста, створені для того, щоб усунути потребу подорожувати на автомобілі для більшості мешканців.
Транзитно-орієнтована забудова – це житлові та комерційні райони, призначені для максимального доступу до громадського транспорту шляхом надання транзитної станції або зупинки (вокзал, станція метро, трамвайна або автобусна зупинка).
Попит і пропозиція
Затори можна зменшити або збільшенням пропускної здатності доріг (пропозиція), або зменшенням трафіку (попит). Пропускну здатність можна збільшити кількома способами, але необхідно враховувати прихований попит, інакше вона може бути використана сильніше, ніж очікувалося. Критики підходу збільшення пропускної здатності порівнюють його з «боротьбою з ожирінням, витягнувши пояс» (спричинення попиту, якого раніше не існувало). Наприклад, коли створюються нові смуги, домогосподарства з другою машиною, яка раніше була припаркована більшу частину часу, можуть почати використовувати цю другу машину для поїздок на роботу й назад. Зменшення пропускної спроможності доріг, у свою чергу, засуджено як те, що позбавляє свободи вибору, а також збільшує витрати на поїздки та час, створюючи особливо великий тягар для мешканців із низьким рівнем доходу, яким доводиться їздити на роботу.
Збільшення пропозиції може включати:
Збільшення пропускної здатності у вузьких місцях (наприклад, шляхом додавання більше смуг за рахунок жорстких узбіч чи зон безпеки, або шляхом усунення місцевих перешкод, таких як опори мостів і розширення тунелів)
Додавання більшої пропускної здатності по всьому маршруту (зазвичай шляхом додавання додаткових смуг)
Створення нових маршрутів
Покращення керування трафіком (див. окремий розділ нижче)
Зниження попиту може включати:
Обмеження паркування, що робить використання автомобіля менш привабливим через збільшення грошових і негрошових витрат на паркування, запроваджуючи більшу конкуренцію за обмежений простір у місті чи на дорозі. Більшість експертів з транспортного планування сходяться на думці, що безкоштовне паркування спотворює ринок на користь подорожей автомобілями, посилюючи затори.
Засоби паркування та проїзду, які дозволяють паркуватися на відстані та дозволяють продовжувати рух на громадському транспорті або спільному користуванні. Автомобільні стоянки Park and Ride зазвичай можна знайти на станціях метро, в’їздах на автостради в передмістях і на околицях невеликих міст.
Зменшення пропускної спроможності доріг для переналаштування руху на інші види транспорту. Методи включають заспокоєння трафіку та концепцію спільного простору.
Плата за дорогу, стягнення плати за доступ до дороги/конкретної ділянки в певний час, рівень заторів або для певних учасників дорожнього руху
Доречність вживання слів «корок» та «пробка» в українській мові
Професор Олександр Пономарів стверджує, що вживання слова корок для позначення дорожніх затинів є цілком прийнятне, однак засуджує використання слова пробка.
Нормативним варіантом для української мови є слово «дорожній затор [ 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.]». Також часто використовуються терміни «автомобільний корок» та «автомобільна пробка». Перший є розмовним варіантом, а другий — росіянізмом, використовувати який в українській мові не бажано
Caves, R. W. (2004). Encyclopedia of the City. Routledge. p. 141.
. Архів оригіналу за 25 липня 2008. Процитовано 13 червня 2023.
The Impact of Rainfall and Temperature on Peak and Off-Peak Urban Traffic.
. Архів оригіналу за 8 жовтня 2003. Процитовано 13 червня 2023.
. Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 13 червня 2023.
Critical Mass – Ball, Philip, .
. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 13 червня 2023.
Road pricing in National Parks: A case study in the Yorkshire Dales National Park.
The Social Impacts of Road Pricing Summary and Conclusions (PDF).
. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 13 червня 2023.
THE FUNDAMENTAL LAW OF ROAD CONGESTION: EVIDENCE FROM US CITIES (PDF).
. biz.nv.ua. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 2 липня 2019.
. Економічна правда(укр.). Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 18 лютого 2022.
. Архів оригіналу за 21 червня 2009. Процитовано 13 червня 2023.
Gridlock woes: Traffic congestion by the numbers. Smart Cities Dive(амер.). оригіналу за 28 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
Rahim, Zamira. Here's How Much Sitting In Traffic Is Costing You. Money.com(англ.). оригіналу за 24 серпня 2010. Процитовано 28 березня 2018.
Home. newburghgazette.com(англ.). оригіналу за 28 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
Here's How Much Traffic Congestion Costs the World's Biggest Cities (англ.). 11 лютого 2018. оригіналу за 28 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
Isla, Rouselle (26 травня 2016). Find Out What's The Cost of Traffic In Metro Manila. iMoney.ph(амер.). оригіналу за 28 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
Traffic jam: The ugly side of Dhaka's development. The Daily Star(англ.). 13 травня 2018. оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
Jakarta foots US$5b annual bill for traffic jams: Minister. The Jakarta Post(англ.). оригіналу за 28 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
Colossal loss. The Daily Star(англ.). 25 березня 2018. оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
Costs of Congestion. www.metrolinx.com(англ.). оригіналу за 28 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
. Архів оригіналу за 9 березня 2015. Процитовано 13 червня 2023.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2017. Процитовано 13 червня 2023.
Applications of deep learning in congestion detection, prediction and alleviation: A survey.
CityLab University: Induced Demand.
. Архів оригіналу за 17 серпня 2022. Процитовано 13 червня 2023.
. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 13 червня 2023.
. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 13 червня 2023.
. Архів оригіналу за 25 березня 2010. Процитовано 13 червня 2023.
. Архів оригіналу за 18 травня 2008. Процитовано 13 червня 2023.
. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 13 червня 2023.
Hermann Knoflacher (2006). "A new way to organize parking: the key to a successful sustainable transport system for the future". Environment and Urbanization. 18 (2): 387–400.
Shoup, Donald C. (2005). The High Cost of Free Parking. American Planning Association. .
наук, Олександр Пономарів доктор філологічних; професор. . BBC News Україна(укр.). Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 23 листопада 2018.
Doro zhnij zato r zast za pin rozm dorozhnij korok dorozhnya probka stan transportnoyi merezhi sho harakterizuyetsya istotnim zmenshennyam propusknoyi spromozhnosti zbilshennyam chasu na pereyizdi ta podovzhennyam cherg Zatori na miskih dorozhnih merezhah znachno zrosli z 1950 h rokiv Koli popit na trafik nastilki velikij sho vzayemodiya mizh transportnimi zasobami spovilnyuye shvidkist transportnogo potoku ce prizvodit do pevnih zatoriv Hocha zatori mozhlivi dlya bud yakogo vidu transportu cya stattya bude zoseredzhena na avtomobilnih zatorah na dorogah zagalnogo koristuvannya Stosovno do Avtomobilnogo transportu dorozhnij zator stan na dorozi koli propuskna spromozhnist avtomobilnih shlyahiv abo yih peretiniv mensha za neobhidnu Dorozhnij zator na prospekti Berestejskomu v KiyeviU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Korok znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Probka Matematichno trafik modelyuyetsya yak potik cherez fiksovanu tochku na marshruti analogichno dinamici ridin PrichiniZator u Los Anzhelesi 1953 rik Zatori na dorozi vinikayut koli obsyag transportu stvoryuye popit na prostir sho perevishuye nayavnu propusknu zdatnist cej moment zazvichaj nazivayut nasichennyam Dekilka konkretnih obstavin mozhut viklikati abo posilyuvati zatori bilshist iz nih zmenshuyut propusknu spromozhnist dorogi v danij tochci chi na pevnij dovzhini abo zbilshuyut kilkist transportnih zasobiv neobhidnih dlya pevnoyi kilkosti lyudej chi vantazhiv Blizko polovini zatoriv u SShA povtoryuyutsya i ce poyasnyuyetsya velicheznoyu kilkistyu transportu bilsha chastina reshti obstavin poyasnyuyetsya dorozhnimi incidentami dorozhnimi robotami ta pogodnimi yavishami Z tochki zoru roboti dorozhnogo ruhu opadi zmenshuyut propusknu spromozhnist i robochu shvidkist sho prizvodit do zbilshennya zatoriv i vtrati produktivnosti dorozhnoyi merezhi Doslidzhennya dorozhnogo ruhu vse she ne mozhut povnistyu peredbachiti za yakih umov mozhe raptovo viniknuti zator na vidminu vid intensivnogo ale rivnomirnogo ruhu Bulo viyavleno sho okremi incidenti taki yak avariyi abo navit silne galmuvannya odnogo avtomobilya v ranishe plavnomu rusi mozhut sprichiniti efekt hvili kaskadnij zbij yakij potim poshiryuyetsya ta stvoryuye trivalij zator koli v inshomu vipadku normalnij potik mig trivati she deyakij chas Rozdilennya robochoyi ta zhitlovoyi zon Lyudi chasto pracyuyut i zhivut u riznih chastinah mista Miscya roboti chasto roztashovani daleko vid zhitlovih rajoniv sho prizvodit do togo sho lyudyam potribno dobiratisya na robotu Vidpovidno do zvitu 2011 roku opublikovanogo Byuro perepisu naselennya SShA zagalom 132 3 miljona lyudej u Spoluchenih Shtatah shodnya yizdyat na robotu z neyi Peremishennya z metoyu otrimannya abo nadannya tovariv i poslug Lyudyam mozhe znadobitisya peresuvatisya v mezhah mista shob otrimati tovari ta poslugi napriklad shob pridbati tovari abo vidvidati zanyattya v inshij chastini mista Bryussel belgijske misto z silnoyu ekonomikoyu sferi poslug maye odni z najgirshih zatoriv u sviti u 2014 roci vtracheno 74 godini v probkah Matematichni teoriyi Deyaki transportni inzheneri namagalisya zastosuvati pravila dinamiki ridini do transportnogo potoku porivnyuyuchi jogo z potokom ridini v trubi Modelyuvannya zatoriv i sposterezhennya v rezhimi realnogo chasu pokazali sho v intensivnomu ale vilnomu rusi zatori mozhut vinikati spontanno viklikani neznachnimi podiyami efekt metelika napriklad rizkim manevrom kerma odnim vodiyem Dorozhniki porivnyuyut taku situaciyu z raptovim zamerzannyam pereoholodzhenoyi ridini Odnak na vidminu vid ridini na transportnij potik chasto vplivayut signali abo inshi podiyi na perehrestyah yaki periodichno vplivayut na plavnij ruh transportu Isnuyut alternativni matematichni teoriyi taki yak teoriya trifaznogo ruhu Borisa Kernera div takozh prostorovo chasovu rekonstrukciyu zatoriv Cherez poganu korelyaciyu mizh teoretichnimi modelyami ta realnimi sposterezhuvanimi transportnimi potokami transportni planuvalniki ta inzheneri avtomobilnih dorig namagayutsya prognozuvati transportni potoki za dopomogoyu empirichnih modelej Yih robochi modeli trafiku zazvichaj vikoristovuyut kombinaciyu makro mikro ta mezoskopichnih harakteristik i mozhut dodavati matrichni entropijni efekti shlyahom vzvodu grup transportnih zasobiv i randomizaciyi modelej potokiv v okremih segmentah merezhi Potim ci modeli yak pravilo kalibruyutsya shlyahom vimiryuvannya faktichnih potokiv trafiku na kanalah u merezhi a bazovi potoki vidpovidno koriguyutsya Komanda matematikiv Massachusetskogo tehnologichnogo institutu rozrobila model yaka opisuye utvorennya fantomnih zatoriv u yakih neveliki pereshkodi vodij nadto rizko natiskaye na galma abo nablizhayetsya zanadto blizko do inshoyi mashini pid chas intensivnogo ruhu mozhut posilyuvatisya do povnogo zatoru Klyuchovim dlya doslidzhennya ye usvidomlennya togo sho matematika takih zatoriv yaki doslidniki nazivayut dzhamitonami razyuche shozha na rivnyannya yaki opisuyut detonacijni hvili stvoreni vibuhami govorit Aslan Kasimov vikladach kafedri matematiki Massachusetskogo tehnologichnogo institutu Ce vidkrittya dozvolilo komandi rozv yazati rivnyannya probok yaki vpershe buli sformulovani v 1950 h rokah Ekonomichni teoriyi Perevantazheni dorogi mozhna rozglyadati yak priklad tragediyi spilnogo Oskilki dorogi v bilshosti misc vilni na misci vikoristannya u vodiyiv ye neznachnij finansovij stimul ne vikoristovuvati yih nadmirno azh do momentu koli ruh ne zupinyayetsya cherez zator koli popit staye obmezhenim alternativnoyu vartistyu Privatizaciya avtomobilnih dorig i cinoutvorennya na dorogi buli zaproponovani yak zahodi yaki mozhut zmenshiti zatori za dopomogoyu ekonomichnih stimuliv i strimuyuchih faktoriv Zatori takozh mozhut vinikati cherez odnorazovi podiyi na shose yak ot avariyi abo dorozhni roboti yaki mozhut zniziti propusknu zdatnist dorogi nizhche normalnogo rivnya Ekonomist Entoni Dauns stverdzhuye sho zatori v godini pik neminuchi cherez perevagi vidnosno standartnogo robochogo dnya U kapitalistichnij ekonomici tovari mozhna rozpodilyati abo za cinoutvorennyam platospromozhnist abo za chergoyu pershim prijshov pershim obsluzheno perevantazhennya ye prikladom ostannogo Zamist tradicijnogo rishennya zrobiti trubu dostatno velikoyu shob zadovolniti zagalnij popit na poyizdki avtomobilyami v godinu pik rishennya z boku propoziciyi abo shlyahom rozshirennya dorig abo zbilshennya tisku potoku za dopomogoyu avtomatizovanih sistem magistrali Dauns vistupaye za bilshu vikoristannya dorozhnih tarifiv dlya zmenshennya zatoriv rishennya z boku popitu efektivne normuvannya popitu u svoyu chergu spryamovuyuchi otrimani vid cogo dohodi na proekti gromadskogo transportu Doslidzhennya 2011 roku v The American Economic Review pokazuye sho mozhe isnuvati fundamentalnij zakon zatoriv na dorogah Doslidniki z Universitetu Toronto ta Londonskoyi shkoli ekonomiki proanalizuvali dani Sistemi monitoringu ta efektivnosti avtomobilnih dorig SShA za 1983 1993 ta 2003 roki a takozh informaciyu pro naselennya zajnyatist geografiyu tranzit i politichni faktori Voni viznachili sho kilkist projdenih avto kilometriv VKT zbilshuyetsya pryamo proporcijno dostupnim kilometram smug dorig Mayetsya na uvazi sho budivnictvo novih dorig i rozshirennya isnuyuchih prizvodit lishe do dodatkovogo trafiku yakij prodovzhuye zrostati doki pik zatoriv ne povernetsya do poperednogo rivnya Zatori v KiyeviZa prognozami transportnih ekspertiv do 2025 roku serednostatistichnij kiyanin vitrachatime na dorogu v ofis i nazad dodomu 4 godini Stanom na 2022 rik Kiyiv posiv 3 misce u sviti v rejtingu zatoriv za danimi niderlandskoyi kompaniyi TomTom V serednomu poyizdki kiyan trivayut na 56 dovshe nizh mogli b trivati na porozhnih dorogah Rokom ranishe cej pokaznik stanoviv 51 U rejtingu za 2019 rik Kiyiv posidav 12 misce u 2018 roci 13 e misce u 2017 roci 14 e misce Zatori v inshih mistah UkrayiniStanom na 2022 rik Odesa posila shoste misce u svitovomu rejtingu zatoriv 51 zatrimki v serednomu Harkiv 12 e misce u sviti 46 Dnipro 25 e misce 40 U rejtingu 2021 roku ci mista posili 11 e 13 e ta 22 e misce vidpovidno Negativni naslidkiZatori na dorogah mayut ryad negativnih naslidkiv Rizke znizhennya propusknoyi zdatnosti dorogi Ekonomichne zrostannya Indiyi prizvelo do znachnogo zbilshennya kilkosti privatnih transportnih zasobiv na yiyi dorogah sho perevazhaye transportnu infrastrukturu Na foto zator u Deli Marna trata chasu avtomobilistiv i pasazhiriv alternativna vartist Buduchi neproduktivnoyu diyalnistyu dlya bilshosti lyudej zatori pogirshuyut ekonomichne zdorov ya regionu Zatrimki yaki mozhut prizvesti do zapiznennya na robotu zustrichi ta navchannya sho prizvede do vtrati biznesu disciplinarnih styagnen abo inshih osobistih vtrat Nadzvichajni situaciyi zablokovanij ruh mozhe pereshkodzhati proyizdu transportnih zasobiv shvidkoyi dopomogi yaki pryamuyut do misc priznachennya de voni terminovo potribni Nemozhlivist tochno sprognozuvati chas u dorozi sho prizvodit do togo sho vodiyi vidilyayut bilshe chasu na poyizdku pro vsyak vipadok i menshe chasu na produktivnu diyalnist Vitrachene palivo zbilshuye zabrudnennya povitrya ta vikidi vuglekislogo gazu vnaslidok zbilshennya holostogo hodu priskorennya ta galmuvannya Znoshennya transportnih zasobiv u rezultati prostoyu v rusi ta chastih priskoren i galmuvan sho prizvodit do bilsh chastogo remontu ta zamini Stresovani ta rozcharovani avtomobilisti sho bilsh shilni do agresivnih dij na dorozi ta pogirshennya stanu zdorov ya Pobichnij efekt vid perevantazhenih golovnih arterij do drugoryadnih dorig i bichnih vulic koli namagayutsya projti alternativni marshruti sho mozhe vplinuti na komfortnist rajonu ta cini na neruhomist Zbilshennya shumu Visha jmovirnist zitknen cherez mali vidstani i postijni zupinki ta rushannya Dorozhna lyut Shvidke ekonomichne zrostannya v Kitayi prizvelo do znachnogo zbilshennya kilkosti privatnih transportnih zasobiv u velikih mistah Na foto zator u centri mista Hajkou provinciya Hajnan Kitaj Dorozhna lyut ce agresivna abo rozdratovana povedinka vodiya avtomobilya chi inshogo transportnogo zasobu Taka povedinka mozhe vklyuchati grubi zhesti slovesni obrazi navmisne keruvannya avtomobilem u nebezpechnij abo pogrozlivij sposib abo pogrozi Bezlad na dorozi mozhe prizvesti do svarok napadiv i zitknen sho prizvede do travm i navit smerti Ce mozhna rozglyadati yak krajnij vipadok agresivnogo vodinnya Vitrati na zatori ta poshuk parkuvalnih misc Termin vinik u Spoluchenih Shtatah u 1987 1988 rokah zokrema vid Newscasters na KTLA miscevij televizijnij stanciyi koli na avtostradah 405 110 ta 10 u Los Andzhelesi Kaliforniya stalasya seriya strilyanin Ce stalo prichinoyu poyavi specialnoyi instrukciyi vid miscevogo avtoklubu do svoyih chleniv pro te yak reaguvati na vodiyiv yaki proyavlyayut gniv na dorozi abo agresivni manevri ta zhesti Ekonomichni vtrati Krayina chi region Vtrati mlrd dol SShA PrimitkiSShA 305Velika Britaniya 52 01Nyu Jork 33 7Los Andzheles 19 2Manila 18 615Bangladesh 11 4San Francisko 10 6Atlanta 7 1Dzhakarta 5Dakka 4 463Velike Toronto 3 3Pozitivni naslidkiZatori sponukayut avtomobilistiv zminyuvati chas svoyih poyizdok shobi bilsh efektivno vitrachati svij chas Ce takozh mozhe zaohochuvati mandrivnikiv vibirati alternativni vidi transportu z menshoyu zalezhnistyu vid zatoriv taki yak gromadskij transport abo velosiped Bulo stverdzheno sho zatori na dorogah zmenshuyuchi shvidkist dorig u mistah mozhut zmenshiti chastotu ta tyazhkist dorozhnih avarij Ostanni doslidzhennya pokazuyut sho isnuye U podibna kriva mizh kilkistyu avarij i potokom transportu sho svidchit pro te sho bilshe avarij traplyayetsya ne lishe pid chas velikih zatoriv ale j koli na dorozi duzhe malo transportnih zasobiv KontrzahodiVdoskonalennya dorozhnoyi infrastrukturi Zbilshennya propusknoyi zdatnosti dorig ye standartnoyu reakciyeyu na zatori mozhlivo shlyahom rozshirennya isnuyuchoyi dorogi abo dodavannya novoyi dorogi mostu chi tunelyu Odnak praktika pokazala sho ce prizvodit do zaluchennya bilshogo trafiku inakshe vidomogo yak indukovanij popit Rezultatom mozhe stati zbilshennya zatoriv na samij rozshirenij arteriyi abo na dopomizhnih dorogah U podibnomu klyuchi Paradoks Bresa pokazuye sho zbilshennya propusknoyi zdatnosti dorig mozhe pogirshiti zatori navit yaksho popit ne zbilshitsya U svoyij statti Zakon zatoriv na shvidkisnih dorogah u godinu pik opublikovanij u 1962 roci Entoni Dauns sformulyuvav ce yavishe yak zakon na miskih shvidkisnih magistralyah zatori v godini pik zrostayut shob dosyagti maksimalnoyi propusknoyi zdatnosti Vdoskonalennya perehrest Smugi gromadskogo transportuMiske planuvannya ta dizajn Praktiki miskogo planuvannya ta miskogo proektuvannya mozhut mati velicheznij vpliv na riven majbutnoyi zavantazhenosti transportu hocha voni mayut obmezhene znachennya dlya korotkostrokovih zmin Sitchaste planuvannya vklyuchaye zlitu geometriyu merezhi dorig a ne derevopodibnu topologiyu merezhi yaka rozgaluzhuyetsya na tupiki yaki zmenshuyut miscevij trafik ale zbilshuyut zagalnu projdenu vidstan i pereshkodzhayut hoditi pishki cherez zmenshennya zv yazku Ce dozvolyaye uniknuti koncentraciyi ruhu na nevelikij kilkosti magistralej i dozvolyaye zdijsnyuvati bilshe poyizdok bez avtomobilya Zakoni pro zonuvannya yaki zaohochuyut bagatofunkcionalnu zabudovu sho zmenshuye vidstani mizh zhitlovimi komercijnimi torgovelnimi ta rekreacijnimi napryamkami a takozh zaohochuye velosipedni ta pishi progulyanki Chastka velosipednogo transportu tisno pov yazana z nayavnistyu miscevoyi velosipednoyi infrastrukturi Mista bez avtomobiliv mista z obmezhenim vikoristannyam avtomobiliv ta ekologichni mista stvoreni dlya togo shob usunuti potrebu podorozhuvati na avtomobili dlya bilshosti meshkanciv Tranzitno oriyentovana zabudova ce zhitlovi ta komercijni rajoni priznacheni dlya maksimalnogo dostupu do gromadskogo transportu shlyahom nadannya tranzitnoyi stanciyi abo zupinki vokzal stanciya metro tramvajna abo avtobusna zupinka Popit i propoziciya Zatori mozhna zmenshiti abo zbilshennyam propusknoyi zdatnosti dorig propoziciya abo zmenshennyam trafiku popit Propusknu zdatnist mozhna zbilshiti kilkoma sposobami ale neobhidno vrahovuvati prihovanij popit inakshe vona mozhe buti vikoristana silnishe nizh ochikuvalosya Kritiki pidhodu zbilshennya propusknoyi zdatnosti porivnyuyut jogo z borotboyu z ozhirinnyam vityagnuvshi poyas sprichinennya popitu yakogo ranishe ne isnuvalo Napriklad koli stvoryuyutsya novi smugi domogospodarstva z drugoyu mashinoyu yaka ranishe bula priparkovana bilshu chastinu chasu mozhut pochati vikoristovuvati cyu drugu mashinu dlya poyizdok na robotu j nazad Zmenshennya propusknoyi spromozhnosti dorig u svoyu chergu zasudzheno yak te sho pozbavlyaye svobodi viboru a takozh zbilshuye vitrati na poyizdki ta chas stvoryuyuchi osoblivo velikij tyagar dlya meshkanciv iz nizkim rivnem dohodu yakim dovoditsya yizditi na robotu Zbilshennya propoziciyi mozhe vklyuchati Zbilshennya propusknoyi zdatnosti u vuzkih miscyah napriklad shlyahom dodavannya bilshe smug za rahunok zhorstkih uzbich chi zon bezpeki abo shlyahom usunennya miscevih pereshkod takih yak opori mostiv i rozshirennya tuneliv Dodavannya bilshoyi propusknoyi zdatnosti po vsomu marshrutu zazvichaj shlyahom dodavannya dodatkovih smug Stvorennya novih marshrutiv Pokrashennya keruvannya trafikom div okremij rozdil nizhche Znizhennya popitu mozhe vklyuchati Obmezhennya parkuvannya sho robit vikoristannya avtomobilya mensh privablivim cherez zbilshennya groshovih i negroshovih vitrat na parkuvannya zaprovadzhuyuchi bilshu konkurenciyu za obmezhenij prostir u misti chi na dorozi Bilshist ekspertiv z transportnogo planuvannya shodyatsya na dumci sho bezkoshtovne parkuvannya spotvoryuye rinok na korist podorozhej avtomobilyami posilyuyuchi zatori Zasobi parkuvannya ta proyizdu yaki dozvolyayut parkuvatisya na vidstani ta dozvolyayut prodovzhuvati ruh na gromadskomu transporti abo spilnomu koristuvanni Avtomobilni stoyanki Park and Ride zazvichaj mozhna znajti na stanciyah metro v yizdah na avtostradi v peredmistyah i na okolicyah nevelikih mist Zmenshennya propusknoyi spromozhnosti dorig dlya perenalashtuvannya ruhu na inshi vidi transportu Metodi vklyuchayut zaspokoyennya trafiku ta koncepciyu spilnogo prostoru Plata za dorogu styagnennya plati za dostup do dorogi konkretnoyi dilyanki v pevnij chas riven zatoriv abo dlya pevnih uchasnikiv dorozhnogo ruhuDorechnist vzhivannya sliv korok ta probka v ukrayinskij moviProfesor Oleksandr Ponomariv stverdzhuye sho vzhivannya slova korok dlya poznachennya dorozhnih zatiniv ye cilkom prijnyatne odnak zasudzhuye vikoristannya slova probka PrimitkiZator Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 15 chervnya 2022 Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 tomah ne zgaduye pro vzhivannya slova korok u comu znachenni Analogichnij visliv ye u polskij movi korek drogowy Normativnim variantom dlya ukrayinskoyi movi ye slovo dorozhnij zator 5 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Takozh chasto vikoristovuyutsya termini avtomobilnij korok ta avtomobilna probka Pershij ye rozmovnim variantom a drugij rosiyanizmom vikoristovuvati yakij v ukrayinskij movi ne bazhano Probka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Caves R W 2004 Encyclopedia of the City Routledge p 141 Arhiv originalu za 25 lipnya 2008 Procitovano 13 chervnya 2023 The Impact of Rainfall and Temperature on Peak and Off Peak Urban Traffic Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2003 Procitovano 13 chervnya 2023 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2017 Procitovano 13 chervnya 2023 Critical Mass Ball Philip ISBN 0 09 945786 5 Arhiv originalu za 23 lipnya 2018 Procitovano 13 chervnya 2023 Road pricing in National Parks A case study in the Yorkshire Dales National Park The Social Impacts of Road Pricing Summary and Conclusions PDF Arhiv originalu za 21 lyutogo 2012 Procitovano 13 chervnya 2023 THE FUNDAMENTAL LAW OF ROAD CONGESTION EVIDENCE FROM US CITIES PDF biz nv ua Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 2 lipnya 2019 Ekonomichna pravda ukr Arhiv originalu za 18 lyutogo 2022 Procitovano 18 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 21 chervnya 2009 Procitovano 13 chervnya 2023 Gridlock woes Traffic congestion by the numbers Smart Cities Dive amer originalu za 28 bereznya 2018 Procitovano 28 bereznya 2018 Rahim Zamira Here s How Much Sitting In Traffic Is Costing You Money com angl originalu za 24 serpnya 2010 Procitovano 28 bereznya 2018 Home newburghgazette com angl originalu za 28 bereznya 2018 Procitovano 28 bereznya 2018 Here s How Much Traffic Congestion Costs the World s Biggest Cities angl 11 lyutogo 2018 originalu za 28 bereznya 2018 Procitovano 28 bereznya 2018 Isla Rouselle 26 travnya 2016 Find Out What s The Cost of Traffic In Metro Manila iMoney ph amer originalu za 28 bereznya 2018 Procitovano 28 bereznya 2018 Traffic jam The ugly side of Dhaka s development The Daily Star angl 13 travnya 2018 originalu za 15 travnya 2018 Procitovano 14 travnya 2018 Jakarta foots US 5b annual bill for traffic jams Minister The Jakarta Post angl originalu za 28 bereznya 2018 Procitovano 28 bereznya 2018 Colossal loss The Daily Star angl 25 bereznya 2018 originalu za 27 bereznya 2018 Procitovano 28 bereznya 2018 Costs of Congestion www metrolinx com angl originalu za 28 bereznya 2018 Procitovano 28 bereznya 2018 Arhiv originalu za 9 bereznya 2015 Procitovano 13 chervnya 2023 PDF Arhiv originalu PDF za 25 travnya 2017 Procitovano 13 chervnya 2023 Applications of deep learning in congestion detection prediction and alleviation A survey CityLab University Induced Demand Arhiv originalu za 17 serpnya 2022 Procitovano 13 chervnya 2023 Arhiv originalu za 30 bereznya 2021 Procitovano 13 chervnya 2023 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2016 Procitovano 13 chervnya 2023 Arhiv originalu za 25 bereznya 2010 Procitovano 13 chervnya 2023 Arhiv originalu za 18 travnya 2008 Procitovano 13 chervnya 2023 Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 13 chervnya 2023 Hermann Knoflacher 2006 A new way to organize parking the key to a successful sustainable transport system for the future Environment and Urbanization 18 2 387 400 Shoup Donald C 2005 The High Cost of Free Parking American Planning Association ISBN 978 1 884829 98 7 nauk Oleksandr Ponomariv doktor filologichnih profesor BBC News Ukrayina ukr Arhiv originalu za 23 listopada 2018 Procitovano 23 listopada 2018 Div takozhAvtomobilezalezhnist Indukovanij popit Zbalansovanij transport Zabudova oriyentovana na gromadskij transport Gromadskij transport Smog Protizatornij zbir v Londoni Avtomobilni shlyahi Ukrayini Zator lodu Ce nezavershena stattya pro transport Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
