Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Азія значення А зія найбільша за площею близько 44 5 мільйонів км і

Азія

Азія
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Азія (значення).

А́зія — найбільша за площею (близько 44,5 мільйонів км²) і за населенням частина світу, розташована у Східній півкулі (за невеликими винятками). Разом з Європою утворює материк Євразія. Площа Азії становить 8,7 % від загальної площі поверхні Землі (або 30 % від суходолу), кількість населенням близько 4,7 млрд (на 2021 рік), що становить 60 % від населення Землі. У 20 столітті населення Азії зросло майже в чотири рази.

Азія
image
Положення континенту на Земній кулі (ортогональна проєкція)
Географічне положення
Крайні точки:  
 ⮝ північна мис мис Челюскін
77°43′ пн. ш. 104°18′ сх. д. / 77.717° пн. ш. 104.300° сх. д. / 77.717; 104.300
 ⮟ південна мис Піай
1°16′ пн. ш. 103°30′ сх. д. / 1.267° пн. ш. 103.500° сх. д. / 1.267; 103.500
 ⮜ західна мис Баба
39°29′ пн. ш. 26°04′ сх. д. / 39.483° пн. ш. 26.067° сх. д. / 39.483; 26.067
 ⮞ східна мис Дежньова
66°05′ пн. ш. 169°40′ зх. д. / 66.083° пн. ш. 169.667° зх. д. / 66.083; -169.667
Часові пояси від до
Територія
Загальна площа 44 614 500 квадратний кілометр (1-ше)
 • островів 2 700 000 км²
Довжина узбережжя 69 900 км
⯅ Найвища точка Джомолунгма (8848 м)
⯆ Найнижча точка рівень вод Мертвого моря (-420 м)
Середні висоти 950 м
Найдовша річка Янцзи (6300 км)
Найбільше озеро Каспійське море (371 000 км²)
Населення
Чисельність 4 164 252 000 (1-ше)
Густота 87 осіб/км²
Назва мешканців [[Народи Азії|азійці]]
 
 
Економіка
ВВП номінальний 34,39 трлн USD (2020) (1-ше)
 • за ПКС 63,35 трлн USD (2020) (1-ше)
 • на душу населення 7850 USD (2020) (4-те)
Країни
Незалежні 49 + 6
Залежні 6
Інтеграція СНД, АТЕС, СААРК, АСЕАН
image Азія у Вікісховищі

Азія, за даними Британської енциклопедії та Національного географічного товариства, займає 4/5 суші Євразії (західну частину займає Європа) і розташована на схід від Суецького каналу, Егейського, Чорного і Каспійського морів, річки Урал (за іншою версією, річки Емби) та Уральських гір і на південь від Кавказьких гір (або Кумо-Маницької западини), а також Каспійського і Чорного морів.

Етимологія

Докладніше:

Найімовірніше назва континенту походить від давньоассирійського слова асу — схід. Можна порівняти: Оз (міфічна країна), ост, Ассирія, Ашшур, .

З часом традиційне географічне поняття Азія суттєво змінювалося за своїм обсягом і змістом. Саме поняття виникло в античну епоху, коли суцільні природні кордони у вигляді Середземного, Егейського та Мармурового морів наштовхували фінікійців та греків на протиставлення країн Заходу (Ереб) та Сходу (Асу). З часом назва Азія поширилася на південь — на Аравійський півострів та на північ — на Кавказ та скіфські степи. Впродовж середньовіччя східну межу Європи все більше посували на схід — спершу межею був Дністер, потім Дніпро та Дон. Петер-Сімон Паллас наприкінці XVIII століття запропонував проводити межу по Уральських горах, Загальному Сирту та Ергенях. В XIX столітті почали вважати кордоном вододіл Уральських гір. Багато суперечок свого часу спричинило питання межі між Європою й Азією на Кавказі. Є дві версії: по Кумо-Маницькій западині або по гірському хребту Великого Кавказу (за деякими даними — ще південніше, по річках Кура і Аракс).

Географія

Докладніше: Географія Азії та Природа Азії

Азія відокремлена від Північної Америки Беринґовою протокою, від Африки — Суецьким каналом і Червоним морем, від Європи — протокою Дарданелли, Мармуровим морем, протокою Босфор і Чорним морем; умовний континентальний кордон з Європою проходить берегом Каспійського моря, річкою Урал (або Емба), східними схилами Уральських гір. Площа Азії разом з поверхнею Каспійського моря становить 44,4 млн км², або близько 30 % поверхні суходолу Землі; найбільша меридіанна протяжність 8400 км, широтна — 8590 км. Берегова лінія розчленована (довжина 62 тис. км); є численні півострови (Аравійський, Індостан, Індокитай, Мала Азія, Таймир) і острови (архіпелаги: Малайський, Філіппінський, Японський).

Кордон між Азією та Океанією проводять через Малайський архіпелаг. Термін Південно-Східна Азія та Океанія, що з'явився в 19-ому столітті, з моменту свого створення мав абсолютно різні географічні значення. Океанія ніколи не вважалася частиною Азії. Головним чинником у визначенні того, які острови Малайського архіпелагу належать до Азії, було розташування колоніальних володінь різних імперій (не тільки європейських). Льюїс і Віґен зауважували, що «звуження Південно-Східної Азії до її нинішніх кордонів було, таким чином, поступовим процесом».

Рельєф

image
Фізична карта Азії

Азія — найконтрастніша за відмітками абсолютних висот частина світу. В Азії розташована найвища вершина Землі Джомолунґма (Еверест — 8848 м) і найглибша западина — Маріанська (10924 м). Поблизу Азії розташована низка глибоких западин Світового океану, наприклад, Курило-Камчатська (9717 м) і (10265 м). На її території розташоване найглибше озеро світу — Байкал (глибина до 1620 м) і озеро Мертве море, рівень якого на 392 м нижчий від рівня моря, а також Турфанська улоговина (-154 м). Середня висота Азії — 950 м. Близько 75 % поверхні Азії становлять гори і височини між Середземним морем й узбережжям Тихого океану; в центральній частині Азії найвищі на Землі гори (Гімалаї, Каракорум, Гіндукуш), високо розташовані нагір'я (Тибет, Хентей), а також великі улоговини (Кашґарська, Джунґарська); розлогі низовини в північно-західній частині (Західносибірська, Туранська) і прибережній зоні (Маньчжурська, Велика китайська, Індо-Гангська). Безстічні простори, переважно пустельні улоговини, займають 37 % поверхні Азії.

Особливість Азії — вервечка острівних дуг, що становлять її східне обрамлення. Для багатьох ділянок східного узбережжя Азії характерний активний вулканізм, воно входить до так званого Тихоокеанського вогняного кола.

У Північній Азії (Сибір) є виходи викопного льоду. На півдні Азії є коралові утворення.

Клімат

Докладніше: Клімат Азії

Клімат від субполярного та полярного на крайній півночі до тропічного, дуже вологого на південному сході і тропічного, дуже сухого на південному заході, на більшості території різко континентальний; на півночі тундра і зона хвойних лісів тайги (район вічної мерзлоти), в центральній та південно-західній частині степи, що переходять в напівпустелі та пустелі, на південному сході мусонні та тропічні ліси.

Корисні копалини

Докладніше: Корисні копалини Азії, Геологія Азії та Металогенія Азії

Незважаючи на значну площу і різноманітність природних умов Азія займає 1-е місце серед інших континентів тільки за запасами нафти, природного газу, руд олова і самородної сірки, а також з видобутку нафти і олов'яних руд. Слабка продуктивність надр континенту і низька концентрація гірничої промисловості пояснюються не тільки особливостями геологічної будови, але і недостатньою геологічною вивченістю, несприятливим географічним положенням, відсутністю необхідної інфраструктури і низьким рівнем розвитку економіки у багатьох країнах Азії. Мінерально-сировинна база і гірнича промисловість Азії, за винятком запасів і видобутку нафти в країнах Перської затоки і олова в Східній Азії, не відрізняються високою концентрацією виробництва. Вугільна промисловість континенту за рівнем виробництва поступається Північній Америці і Західній Європі, а за концентрацією видобутку, крім них, ще й Австралії і Південній Африці. Нафтогазовидобувний район Західної Азії — найбільший у світі центр з видобутку і експорту нафти; загалом Азія дає близько 45-50 % загального видобутку нафти, який здійснюється на сучасному технічному рівні. Аналогічний стан в оловодобувній промисловості займають країни Східної Азії, але в цьому випадку технічний рівень виробництва вельми строкатий: від сучасних потужних драг на прибережних площах до напівкустарного видобутку (старателі) з невеликих розсипів. З інших видів мінеральної сировини виділяються марганцеві руди в Індії і хромові руди в Туреччині, вольфрамові руди в Південній Кореї і країнах Східної Азії, фосфорити і самородна сірка в Західній Азії. Серед країн Азії можна віднести до найбільших і досить універсальних за видобутком мінеральної сировини Росію, Індію і Китай, а до числа країн зі значним, мінерально-сировинним потенціалом, порівняно розвиненою гірничою промисловістю — Туреччину, Філіппіни, Іран та Індонезію.

Історія

Докладніше: Історія Азії
Докладніше: Хронологія європейських досліджень Азії

Культура

Докладніше:

Економіка

Докладніше:
image
Сінгапур має один з найбільш пожвавлених портів світу і четвертим за обсягами форексний ринок.

Азія має другий за величиною номінальний ВВП серед усіх континентів після Європи, але найбільший за паритетом купівельної спроможності. Станом на 2010 рік, найбільшими економіками Азії є Китай, Японія, Індія, Південна Корея та Індонезія. Згідно з Global Office Locations 2011, Азія домінує як місце офісів компаній — 4 з 5 верхніх сходинок займають міста в Азії: Гонконг, Сінгапур, Токіо і Шанхай (на четвертому місці Лондон). Близько 68 відсотків міжнародних компаній має офіс в Гонконзі.

Наприкінці 1990-х і початку 2000-х років, економіка КНР та Індії зростала дуже швидко, із середньорічним темпом зростання понад 8 %. До інших країн Азії з дуже високими темпами зростання відносяться Малайзія, Індонезія, Пакистан, Таїланд, В'єтнам, Монголія, Узбекистан, Кіпр і Філіппіни, а також багаті корисними копалинами країни, як Казахстан, Туркменістан, Іран, Бруней, Об'єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт, Саудівська Аравія, Бахрейн і Оман.

У своїй книзі Світова економіка: Тисячолітня перспектива історик економіки пише, що Індія була найбільшою економікою світу протягом двох останніх тисячоліть до нашої ери. Китай був найбільшою і найрозвиненішою економікою на Земній кулі протягом більшої частини записаної історії, до моменту, аж в середині 19 століття його обігнала Британська імперія (не враховуючи Індії). Протягом кількох десятиліть наприкінці XX століття найбільшою економікою в Азії і другою за величиною у світі була Японія, яка перегнала Радянський Союз (вимірюючи чистим матеріальним продуктом) в 1986 році і Німеччину в 1968 році (не враховуючи кількох наднаціональних економік, таких як Європейський Союз (ЄС), Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА, NAFTA) або Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС, APEC). У 2010 році, Китай обігнав Японію і став другою за величиною економікою у світі.

В кінці 1980-x і початку 1990-х років, ВВП Японії (перерахований за поточним курсом єни), майже дорівнював сумарному ВВП решти країн Азії.[] У 1995 році економіка Японії на один день майже зрівнялася з США як найбільша економіка світу внаслідок рекордно високого рівня японської валюти (79 єн/долар США). Економічне зростання в Азії від Другої світової війни до 1990-х років були зосереджені в Японії, а також у чотирьох країнах Тихоокеанського регіону — Південній Кореї, Тайвані, Гонконзі і Сінгапурі — відомих як азійські тигри, які в даний час мають статус розвинутих країни та найвищий ВВП на душу населення в Азії.

image
Мумбаї є одним з найгустіше населених міст на континенті, центром туризму та інфраструктури, відіграє важливу роль в економіці Індії

Прогнозується, що Індія обжене Японію за номінальним ВВП в 2020 році. За ВВП на душу населення, як номінальним, так і ПКС, Південна Корея стане другою країною Азії до 2025 року, обігнавши Німеччину, Велику Британію та Францію. За статистикою МВФ у 2010 році, тайванський ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності склав $34743, що перевищую аналогічний показник Фінляндії, Франції та Японії.[] На думку Goldman Sachs, у 2027 році Китай стане найбільшою економікою світу.

В Азії існує кілька геополітичних та економічних блоків, з яких найрозвиненішим є Асоціація держав Південно-Східної Азії (ASEAN), до якої входять 10 країн регіону.

Азія є найбільшим континентом у світі, вона багата природними ресурсами, такими як нафта, ліс, вода, мідь і срібло, можливостями вилову риби та вирощування рису. Виробництво в Азії традиційно найсильніше у Східній та Південно-Східної Азії, зокрема, Китаї (КНР), Тайвані, Південній Кореї, Японії, Індії, на Філіппінах і в Сінгапурі. За кількістю транснаціональних корпорацій продовжують домінувати Японія і Південна Корея, але все більших успіхів досягають КНР та Індія. Багато компаній з Європи, Північної Америки, Південної Кореї і Японії оперують в країнах Азії, щоб скористатися з її надлишку дешевої робочої сили і відносно розвиненої інфраструктури.

За даними Citigroup 9 з 11 (т. зв. країн 3G) знаходяться в Азії, що обумовлено зростанням населення і доходів. Це Бангладеш, Китайська Народна Республіка, Індія, Індонезія, Ірак, Монголія, Філіппіни, Шрі-Ланка і В'єтнам Азія має чотири основні фінансові центри: Токіо, Гонконг, Сінгапур та Шанхай. Великими роботодавцями в Індії та на Філіппінах стають Центри обробки викликів (англ. Call center) і аутсорсингові бізнес-центри у зв'язку з наявністю великих ресурсів висококваліфікованих фахівців та англомовних співробітників. Широке використання аутсорсингу допомагає зростанню Індії та Китаю як фінансових центрів. Завдяки своїй великій і надзвичайно конкурентоспроможній індустрії інформаційних технологій, Індія стала головним центром аутсорсингу.[]

У 2010 році в Азії було 3,3 мільйони мільйонерів (людей з чистою вартістю маєтку понад 1 млн дол. США за винятком вартості їх будинків), лише трохи менше, ніж в Північній Америці (3,4 мільйони мільйонерів). У 2009 році Азія (без Близького Сходу) вперше обігнала за цим показником Європу.

ВВП за країнами

Нижче наведено список азійських країн з поданим валовим внутрішнім продуктом за 2010 рік за офіційним урядовим курсом обміну (номінальний ВВП) і за паритетом купівельної спроможності (ПКС) у 2010 році. Дані Міжнародного валютного фонду (щоб розгорнути натисніть [показати]).

Країна ВВП (номінал)
млн. USD 		ВВП (ПКС)
млн. USD 		ВВП (ПКС) на особу
USD 		Регіон
image Афганістан 16,631 29,616 1,000 Південна Азія
image Азербайджан 52,166 90,074 8,634 Західна Азія
image Вірменія 8,830 17,086 6,400 Західна Азія
image Бахрейн 21,733 29,663 37,200 Західна Азія
image Бангладеш 105,402 257,545 1,600 Південна Азія
image Бутан 1,397 3,785 5,600 Південна Азія
image Бруней 11,963 19,925 51,800 Південно-Східна Азія
image Бірма 35,646 76,240 1,197 Південно-Східна Азія
image Камбоджа 11,360 29,811 2,000 Південно-Східна Азія
image КНР 6 998,257 11 711,708 7,518 Східна Азія
image Кіпр 22,752 23,017 28,381 Західна Азія
image Східний Тимор 0,616 3,062 2,600 Південно-Східна Азія
image Грузія 11,234 22,194 4,500 Західна Азія
image Гонконг 226,485 322,486 45,736 Східна Азія
image Індія 1 847,966 4 679,392 3,417 Південна Азія
image Індонезія 706,735 1 029,884 3,900 Південно-Східна Азія
image Іран 337,901 818,653 11,200 Західна Азія
image Ірак 84,136 115,330 3,600 Західна Азія
image Ізраїль 201,254 218,490 29,500 Західна Азія
image Японія 5 885,872 4 319,432 32,817 Східна Азія
image Йорданія 27,129 34,617 5,000 Західна Азія
image Казахстан 129,757 193,261 11,434 Центральна Азія
image Північна Корея 28,000 40,000 1,900 Східна Азія
image Південна Корея 1 007,084 1 459,246 30,200 Східна Азія
image Кувейт 117,316 138,099 38,293 Західна Азія
image Киргизстан 4,444 11,772 2,162 Центральна Азія
image Лаос 6,341 15,689 2,435 Південно-Східна Азія
image Ліван 39,149 59,906 15,331 Західна Азія
image Макао 22,100 18,470 59,451 Східна Азія
image Малайзія 218,950 412,302 14,603 Південно-Східна Азія
image Мальдіви 1,433 1,755 5,483 Південна Азія
image Монголія 5,807 10,252 3,727 Східна Азія
image Непал 15,108 35,231 1,250 Південна Азія
image Оман 53,782 78,100 26,197 Західна Азія
image Пакистан 164,792 464,711 2,789 Південна Азія
image Філіппіни 199,591 351,370 3,725 Південно-Східна Азія
image Катар 126,518 149,995 88,232 Західна Азія
image Росія 1 884,079 2 222,957 15,807 Північна Азія
image Саудівська Аравія 434,440 619,826 23,742 Західна Азія
image Сінгапур 217,377 291,712 57,238 Південно-Східна Азія
image Шрі-Ланка 48,241 104,124 5,103 Південна Азія
image Сирія 59,633 105,324 5,108 Західна Азія
image Тайвань 426,984 810,487 34,743 Східна Азія
image Таджикистан 5,578 14,529 1,907 Центральна Азія
image Таїланд 312,605 584,768 8,643 Південно-Східна Азія
image Туреччина 729,051 960,511 13,392 Західна Азія
image Туркменістан 27,960 35,883 6,597 Центральна Азія
image ОАЕ 239,650 186,908 36,973 Західна Азія
image Узбекистан 37,724 85,363 3,022 Центральна Азія
image В'єтнам 101,987 275,639 2,793 Південно-Східна Азія
image Ємен 30,023 63,329 2,595 Західна Азія

Населення

Докладніше: Населення Азії
Зміни населення
Рік Населення Зміна
1500 243 000 000 —
1700 436 000 000 +79.4%
1900 947 000 000 +117.2%
1950 1 402 000 000 +48.0%
1999 3 634 000 000 +159.2%
Джерело: "UN report 2004 data" (PDF).

Азія є найбільш заселеним континентом світу. Тут на 30 % суходолу планети мешкає 60 % людства. За оцінками Відділу народонаселення ООН у 2011 році населення Азії становило 4,21 млрд і зростало на понад 1 % (46 млн) на рік. Темпи зростання населення коливаються від −0,05 % в Японії до понад 3 % в Катарі, Афганістані, Іраку і Ємені. Левова частка приросту населення в абсолютних числах припадає на Індію (понад 17 млн) та Китай (6 млн).

Демографічний центр континенту розташований у районі Індостанського субконтиненту, це зони інтенсивного сільського господарства (вирощування рису), дельти Гангу з Брахмапутрою, Іраваді. В Індонезії більшість населення концентрується на острові Ява з родючими вулканічними ґрунтами (більше 700 осіб/км²). Сільське населення Південно-Західної Азії зосереджене вздовж передгір'їв Леванту, Ельбрусу, у межиріччі Тигру і Євфрату. Досить висока густота населення на узбережжі Перської затоки, що пов'язано з видобутком нафти. У Східній Азії на берегах Японського моря густота населення від 300 осіб/км² (Японські острови) до 500 осіб/км² (Південна Корея). Високогірні простори та пустелі незаселені або мало заселені, суворі кліматичні умови також завадили заселенню північних регіонів Азії, особливо Сибір і Далекий Схід Росії, середня густота населення Росії — 8,7 особи/км².

Населення переважно жовтої та білої (на заході) рас.

image
Токіо — найбільша агломерація Японії та світу

Рівень урбанізації від понад 90 % (Сінгапур, Кувейт, Ізраїль) до 10 % (Непал, Оман, Камбоджа, Бутан);[] найбільші міські агломерації: Токіо, Ґуанчжоу, Сеул, Шанхай, Делі, Мумбаї (Бомбей), Маніла.

Східна Азія має найвищі темпи зростання Індексу розвитку людського потенціалу (ІРЛП), досягши майже вдвічі вищого за середній приросту за останні 40 років, відповідно до аналізу звітів про охорону здоров'я, освіту і даних про доходи. КНР, друга у світі за величиною приросту з 1970 року, є єдиною країною зі списку «10 найшвидших», яка досягла це передусім за рахунок зросту доходів, а не досягнень в галузі здоров'я або освіти. Дохід на душу населення в Китаї за останні чотири десятиліття збільшився у вражаючі 21 рази, що видобуло сотні мільйонів людей з бідності. Тим не менш, Китай не був серед найкращих у регіоні за підвищенням відвідуваності шкіл і тривалості життя.

Непал, інша країна зі списку «10 найшвидших», досягла прогресу з 1970 року, в основному, за рахунок охорони здоров'я та освіти. У даний час (2010-і) очікувана тривалість життя є на 25 років більшою, ніж в 1970-х роках. Понад чотири з кожних п'яти дітей шкільного віку в Непалі відвідують початкову школу, у порівнянні з лише кожним п'ятим 40 років тому.Японія і Південна Корея займають найвищі місця серед азійських країн (місце 11 і 12 у світі, знаходяться в групі «дуже високого рівня людського розвитку»), далі йдуть Гонконг (21) і Сінгапур (27). Афганістан (155 з 169 країн, що оцінювалися) посів найнижчу сходинку серед азійських країн.

Регіони

image
Регіони Азії:
Докладніше: Список держав та залежних територій Азії ‎

Можна виділити такі великі частини Азії:

Мови

Докладніше:

Азія є батьківщиною кількох мовних сімей і багатьох мовних ізолятів. Більшість азійських країн більш ніж на одну мову, яка є рідною для населення. Наприклад, відповідно до Ethnologue, в Індонезії говорять більш ніж 600 мовами, в Індії понад 800-ами, на Філіппінах більше сотнею. Багато мов і діалектів використовується в різних провінціях Китаю.

Офіційні мови:


Примітки

  1. Байкал — найбільше озеро (31 500 км²), що повністю лежить у межах континенту.

Джерела

  1. . The Economist. The Economist online, The Economist Group (Millennium issue: Population). 23 December 1999. Архів оригіналу за 4 січня 2010. Процитовано 17 березня 2012..
  2. . eb.com, Encyclopædia Britannica. Chicago: Encyclopædia Britannica, Inc. 2006. Архів оригіналу за 18 листопада 2008. Процитовано 17 березня 2012.
  3. National Geographic Atlas of the World (вид. 7th). Washington, DC: National Geographic. 1999. ISBN . «Europe» (pp. 68-9); «Asia» (pp. 90-1): «A commonly accepted division between Asia and Europe is formed by the Ural Mountains, Ural River, Caspian Sea, Caucasus Mountains, and the Black Sea with its outlets, the Bosporus and Dardanelles.»
  4. . WorldAtlas (амер.). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
  5. Lewis та Wigen, 1997, с. 170—173
  6. . Архів оригіналу за 7 серпня 2011. Процитовано 17 березня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  7. Five Years of China's WTO Membership. EU and US Perspectives on China's Compliance with Transparency Commitments and the Transitional Review Mechanism [ 31 жовтня 2015 у Wayback Machine.], Legal Issues of Economic Integration, Kluwer Law International, Volume 33, Number 3, pp. 263—304, 2006. by Paolo Farah [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.]
  8. The World Economy: Historical Statistics, Angus Maddison
  9. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2013. Процитовано 18 березня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  10. Professor M.D. Nalapat. Ensuring China's "Peaceful Rise". Bharat-rakshak.com. 11 вересня 2001. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 1 червня 2010.
  11. Dahlman, Carl J; Aubert, Jean-Eric. China and the Knowledge Economy: Seizing the 21st century. WBI Development Studies. World Bank Publications. Eric.ed.gov. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 1 червня 2010.
  12. . The Economist. 30 вересня 2004. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 1 червня 2010.
  13. . Архів оригіналу за 5 березня 2008. Процитовано 5 березня 2008.
  14. Rise of Japan and 4 Asian Tigers from. emergingdragon.com. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 1 червня 2010.
  15. . Архів оригіналу за 28 липня 2007. Процитовано 12 квітня 2007.
  16. Philippine potential cited. sme.com.ph. 24 лютого 2011. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 1 березня 2011.
  17. World Wealth Report 2010 [ 6 квітня 2012 у Wayback Machine.]. capgemini.com (необхідна реєстрація)
  18. . Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 8 квітня 2012.
  19. . Архів оригіналу за 7 серпня 2011. Процитовано 19 березня 2012.
  20. Кузик С. П., 2002.
  21. [1] [ 13 вересня 2018 у Wayback Machine.] Citypopulation
  22. Індекс розвитку людського потенціалу [ 20 лютого 2011 у Wayback Machine.] (англ.)(ісп.)(фр.)
  23. 2010 Human Development Report: Asian countries lead development progress over 40 years (PDF). UNDP. Архів (PDF) оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 22 грудня 2010.

Література

  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
  • Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
  • Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.): навч. посіб. / В. А. Рубель. — К. : Либідь, 2007. — 560 с. — .
  • Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — . (рос.)
  • Регіонознавство: Азія, Африка й Латинська Америка: навч. посіб. / Головченко Володимир ; Дип. акад. України при М-ві закордон. справ України. — К. : Дип. акад. при МЗС України, 2013. — 343, [7] с. : іл., портр. —
  • Чому Азії вдалося. Успіхи і невдачі найдинамічнішого регіону світу / Д. Стадвелл ; пер. з англ. О. Цехановська. — К. : Наш Формат, 2017. — 448 с. — (Світоглядна література). — .
  • Lewis, Martin W.; Wigen, Kären (1997). The myth of continents: a critique of metageography. Berkeley and Los Angeles: University of California Press. ISBN .
  • Ventris, Michael; Chadwick, John (1973). Documents in Mycenaean Greek (вид. 2nd). Cambridge: University Press.
  • (рос.) Синицын В. М. [2] / АН СССР. М-во геологии и охраны недр. Лаборатория геологии угля. — М.—Л. : Изд-во АН СССР. Ленингр. отд-ние, 1962. — 268 с. — 1400 прим. з джерела 17 квітня 2021
  • (рос.) Синицын В. М. Древние климаты Евразии : [в 4 ч.]. — Л. : Изд-во ЛГУ, 1965-1970.
  • Страны мира. Справочник для эрудитов и путешественников./ Сост. С. Романцова — Харьков, 2005. — 159 с.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Aziya znachennya A ziya najbilsha za plosheyu blizko 44 5 miljoniv km i za naselennyam chastina svitu roztashovana u Shidnij pivkuli za nevelikimi vinyatkami Razom z Yevropoyu utvoryuye materik Yevraziya Plosha Aziyi stanovit 8 7 vid zagalnoyi ploshi poverhni Zemli abo 30 vid suhodolu kilkist naselennyam blizko 4 7 mlrd na 2021 rik sho stanovit 60 vid naselennya Zemli U 20 stolitti naselennya Aziyi zroslo majzhe v chotiri razi AziyaPolozhennya kontinentu na Zemnij kuli ortogonalna proyekciya Geografichne polozhennyaKrajni tochki pivnichna mis mis Chelyuskin 77 43 pn sh 104 18 sh d 77 717 pn sh 104 300 sh d 77 717 104 300 pivdenna mis Piaj 1 16 pn sh 103 30 sh d 1 267 pn sh 103 500 sh d 1 267 103 500 zahidna mis Baba 39 29 pn sh 26 04 sh d 39 483 pn sh 26 067 sh d 39 483 26 067 shidna mis Dezhnova 66 05 pn sh 169 40 zh d 66 083 pn sh 169 667 zh d 66 083 169 667Chasovi poyasi vid UTC 02 00 do UTC 12 00TeritoriyaZagalna plosha 44 614 500 kvadratnij kilometr 1 she ostroviv 2 700 000 km Dovzhina uzberezhzhya 69 900 km Najvisha tochka Dzhomolungma 8848 m Najnizhcha tochka riven vod Mertvogo morya 420 m Seredni visoti 950 mNajdovsha richka Yanczi 6300 km Najbilshe ozero Kaspijske more 371 000 km NaselennyaChiselnist 4 164 252 000 1 she Gustota 87 osib km Nazva meshkanciv Narodi Aziyi azijci kitajska gindi indonezijska rosijska arabska bengalska farsi yaponska pendzhabska marathi Shanhaj Pekin Stambul Karachi Shenchzhen Mumbayi Deli Tyanczin Seul Dakka Dzhakarta TokioEkonomikaVVP nominalnij 34 39 trln USD 2020 1 she za PKS 63 35 trln USD 2020 1 she na dushu naselennya 7850 USD 2020 4 te KrayiniNezalezhni 49 6Zalezhni 6Integraciya SND ATES SAARK ASEAN Aziya u Vikishovishi Aziya za danimi Britanskoyi enciklopediyi ta Nacionalnogo geografichnogo tovaristva zajmaye 4 5 sushi Yevraziyi zahidnu chastinu zajmaye Yevropa i roztashovana na shid vid Sueckogo kanalu Egejskogo Chornogo i Kaspijskogo moriv richki Ural za inshoyu versiyeyu richki Embi ta Uralskih gir i na pivden vid Kavkazkih gir abo Kumo Manickoyi zapadini a takozh Kaspijskogo i Chornogo moriv EtimologiyaDokladnishe Najimovirnishe nazva kontinentu pohodit vid davnoassirijskogo slova asu shid Mozhna porivnyati Oz mifichna krayina ost Assiriya Ashshur Z chasom tradicijne geografichne ponyattya Aziya suttyevo zminyuvalosya za svoyim obsyagom i zmistom Same ponyattya viniklo v antichnu epohu koli sucilni prirodni kordoni u viglyadi Seredzemnogo Egejskogo ta Marmurovogo moriv nashtovhuvali finikijciv ta grekiv na protistavlennya krayin Zahodu Ereb ta Shodu Asu Z chasom nazva Aziya poshirilasya na pivden na Aravijskij pivostriv ta na pivnich na Kavkaz ta skifski stepi Vprodovzh serednovichchya shidnu mezhu Yevropi vse bilshe posuvali na shid spershu mezheyu buv Dnister potim Dnipro ta Don Peter Simon Pallas naprikinci XVIII stolittya zaproponuvav provoditi mezhu po Uralskih gorah Zagalnomu Sirtu ta Ergenyah V XIX stolitti pochali vvazhati kordonom vododil Uralskih gir Bagato superechok svogo chasu sprichinilo pitannya mezhi mizh Yevropoyu j Aziyeyu na Kavkazi Ye dvi versiyi po Kumo Manickij zapadini abo po girskomu hrebtu Velikogo Kavkazu za deyakimi danimi she pivdennishe po richkah Kura i Araks GeografiyaDokladnishe Geografiya Aziyi ta Priroda Aziyi Aziya vidokremlena vid Pivnichnoyi Ameriki Beringovoyu protokoyu vid Afriki Sueckim kanalom i Chervonim morem vid Yevropi protokoyu Dardanelli Marmurovim morem protokoyu Bosfor i Chornim morem umovnij kontinentalnij kordon z Yevropoyu prohodit beregom Kaspijskogo morya richkoyu Ural abo Emba shidnimi shilami Uralskih gir Plosha Aziyi razom z poverhneyu Kaspijskogo morya stanovit 44 4 mln km abo blizko 30 poverhni suhodolu Zemli najbilsha meridianna protyazhnist 8400 km shirotna 8590 km Beregova liniya rozchlenovana dovzhina 62 tis km ye chislenni pivostrovi Aravijskij Indostan Indokitaj Mala Aziya Tajmir i ostrovi arhipelagi Malajskij Filippinskij Yaponskij Kordon mizh Aziyeyu ta Okeaniyeyu provodyat cherez Malajskij arhipelag Termin Pivdenno Shidna Aziya ta Okeaniya sho z yavivsya v 19 omu stolitti z momentu svogo stvorennya mav absolyutno rizni geografichni znachennya Okeaniya nikoli ne vvazhalasya chastinoyu Aziyi Golovnim chinnikom u viznachenni togo yaki ostrovi Malajskogo arhipelagu nalezhat do Aziyi bulo roztashuvannya kolonialnih volodin riznih imperij ne tilki yevropejskih Lyuyis i Vigen zauvazhuvali sho zvuzhennya Pivdenno Shidnoyi Aziyi do yiyi ninishnih kordoniv bulo takim chinom postupovim procesom Relyef Fizichna karta Aziyi Aziya najkontrastnisha za vidmitkami absolyutnih visot chastina svitu V Aziyi roztashovana najvisha vershina Zemli Dzhomolungma Everest 8848 m i najglibsha zapadina Marianska 10924 m Poblizu Aziyi roztashovana nizka glibokih zapadin Svitovogo okeanu napriklad Kurilo Kamchatska 9717 m i 10265 m Na yiyi teritoriyi roztashovane najglibshe ozero svitu Bajkal glibina do 1620 m i ozero Mertve more riven yakogo na 392 m nizhchij vid rivnya morya a takozh Turfanska ulogovina 154 m Serednya visota Aziyi 950 m Blizko 75 poverhni Aziyi stanovlyat gori i visochini mizh Seredzemnim morem j uzberezhzhyam Tihogo okeanu v centralnij chastini Aziyi najvishi na Zemli gori Gimalayi Karakorum Gindukush visoko roztashovani nagir ya Tibet Hentej a takozh veliki ulogovini Kashgarska Dzhungarska rozlogi nizovini v pivnichno zahidnij chastini Zahidnosibirska Turanska i priberezhnij zoni Manchzhurska Velika kitajska Indo Gangska Bezstichni prostori perevazhno pustelni ulogovini zajmayut 37 poverhni Aziyi Osoblivist Aziyi vervechka ostrivnih dug sho stanovlyat yiyi shidne obramlennya Dlya bagatoh dilyanok shidnogo uzberezhzhya Aziyi harakternij aktivnij vulkanizm vono vhodit do tak zvanogo Tihookeanskogo vognyanogo kola U Pivnichnij Aziyi Sibir ye vihodi vikopnogo lodu Na pivdni Aziyi ye koralovi utvorennya Klimat Dokladnishe Klimat Aziyi Klimat vid subpolyarnogo ta polyarnogo na krajnij pivnochi do tropichnogo duzhe vologogo na pivdennomu shodi i tropichnogo duzhe suhogo na pivdennomu zahodi na bilshosti teritoriyi rizko kontinentalnij na pivnochi tundra i zona hvojnih lisiv tajgi rajon vichnoyi merzloti v centralnij ta pivdenno zahidnij chastini stepi sho perehodyat v napivpusteli ta pusteli na pivdennomu shodi musonni ta tropichni lisi Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Aziyi Geologiya Aziyi ta Metalogeniya Aziyi Nezvazhayuchi na znachnu ploshu i riznomanitnist prirodnih umov Aziya zajmaye 1 e misce sered inshih kontinentiv tilki za zapasami nafti prirodnogo gazu rud olova i samorodnoyi sirki a takozh z vidobutku nafti i olov yanih rud Slabka produktivnist nadr kontinentu i nizka koncentraciya girnichoyi promislovosti poyasnyuyutsya ne tilki osoblivostyami geologichnoyi budovi ale i nedostatnoyu geologichnoyu vivchenistyu nespriyatlivim geografichnim polozhennyam vidsutnistyu neobhidnoyi infrastrukturi i nizkim rivnem rozvitku ekonomiki u bagatoh krayinah Aziyi Mineralno sirovinna baza i girnicha promislovist Aziyi za vinyatkom zapasiv i vidobutku nafti v krayinah Perskoyi zatoki i olova v Shidnij Aziyi ne vidriznyayutsya visokoyu koncentraciyeyu virobnictva Vugilna promislovist kontinentu za rivnem virobnictva postupayetsya Pivnichnij Americi i Zahidnij Yevropi a za koncentraciyeyu vidobutku krim nih she j Avstraliyi i Pivdennij Africi Naftogazovidobuvnij rajon Zahidnoyi Aziyi najbilshij u sviti centr z vidobutku i eksportu nafti zagalom Aziya daye blizko 45 50 zagalnogo vidobutku nafti yakij zdijsnyuyetsya na suchasnomu tehnichnomu rivni Analogichnij stan v olovodobuvnij promislovosti zajmayut krayini Shidnoyi Aziyi ale v comu vipadku tehnichnij riven virobnictva velmi strokatij vid suchasnih potuzhnih drag na priberezhnih ploshah do napivkustarnogo vidobutku starateli z nevelikih rozsipiv Z inshih vidiv mineralnoyi sirovini vidilyayutsya margancevi rudi v Indiyi i hromovi rudi v Turechchini volframovi rudi v Pivdennij Koreyi i krayinah Shidnoyi Aziyi fosforiti i samorodna sirka v Zahidnij Aziyi Sered krayin Aziyi mozhna vidnesti do najbilshih i dosit universalnih za vidobutkom mineralnoyi sirovini Rosiyu Indiyu i Kitaj a do chisla krayin zi znachnim mineralno sirovinnim potencialom porivnyano rozvinenoyu girnichoyu promislovistyu Turechchinu Filippini Iran ta Indoneziyu IstoriyaDokladnishe Istoriya Aziyi Dokladnishe Hronologiya yevropejskih doslidzhen AziyiKulturaDokladnishe EkonomikaDokladnishe Singapur maye odin z najbilsh pozhvavlenih portiv svitu i chetvertim za obsyagami foreksnij rinok Aziya maye drugij za velichinoyu nominalnij VVP sered usih kontinentiv pislya Yevropi ale najbilshij za paritetom kupivelnoyi spromozhnosti Stanom na 2010 rik najbilshimi ekonomikami Aziyi ye Kitaj Yaponiya Indiya Pivdenna Koreya ta Indoneziya Zgidno z Global Office Locations 2011 Aziya dominuye yak misce ofisiv kompanij 4 z 5 verhnih shodinok zajmayut mista v Aziyi Gonkong Singapur Tokio i Shanhaj na chetvertomu misci London Blizko 68 vidsotkiv mizhnarodnih kompanij maye ofis v Gonkonzi Naprikinci 1990 h i pochatku 2000 h rokiv ekonomika KNR ta Indiyi zrostala duzhe shvidko iz serednorichnim tempom zrostannya ponad 8 Do inshih krayin Aziyi z duzhe visokimi tempami zrostannya vidnosyatsya Malajziya Indoneziya Pakistan Tayiland V yetnam Mongoliya Uzbekistan Kipr i Filippini a takozh bagati korisnimi kopalinami krayini yak Kazahstan Turkmenistan Iran Brunej Ob yednani Arabski Emirati Katar Kuvejt Saudivska Araviya Bahrejn i Oman U svoyij knizi Svitova ekonomika Tisyacholitnya perspektiva istorik ekonomiki pishe sho Indiya bula najbilshoyu ekonomikoyu svitu protyagom dvoh ostannih tisyacholit do nashoyi eri Kitaj buv najbilshoyu i najrozvinenishoyu ekonomikoyu na Zemnij kuli protyagom bilshoyi chastini zapisanoyi istoriyi do momentu azh v seredini 19 stolittya jogo obignala Britanska imperiya ne vrahovuyuchi Indiyi Protyagom kilkoh desyatilit naprikinci XX stolittya najbilshoyu ekonomikoyu v Aziyi i drugoyu za velichinoyu u sviti bula Yaponiya yaka peregnala Radyanskij Soyuz vimiryuyuchi chistim materialnim produktom v 1986 roci i Nimechchinu v 1968 roci ne vrahovuyuchi kilkoh nadnacionalnih ekonomik takih yak Yevropejskij Soyuz YeS Pivnichnoamerikanska zona vilnoyi torgivli NAFTA NAFTA abo Azijsko Tihookeanske ekonomichne spivrobitnictvo ATES APEC U 2010 roci Kitaj obignav Yaponiyu i stav drugoyu za velichinoyu ekonomikoyu u sviti V kinci 1980 x i pochatku 1990 h rokiv VVP Yaponiyi pererahovanij za potochnim kursom yeni majzhe dorivnyuvav sumarnomu VVP reshti krayin Aziyi dzherelo U 1995 roci ekonomika Yaponiyi na odin den majzhe zrivnyalasya z SShA yak najbilsha ekonomika svitu vnaslidok rekordno visokogo rivnya yaponskoyi valyuti 79 yen dolar SShA Ekonomichne zrostannya v Aziyi vid Drugoyi svitovoyi vijni do 1990 h rokiv buli zoseredzheni v Yaponiyi a takozh u chotiroh krayinah Tihookeanskogo regionu Pivdennij Koreyi Tajvani Gonkonzi i Singapuri vidomih yak azijski tigri yaki v danij chas mayut status rozvinutih krayini ta najvishij VVP na dushu naselennya v Aziyi Mumbayi ye odnim z najgustishe naselenih mist na kontinenti centrom turizmu ta infrastrukturi vidigraye vazhlivu rol v ekonomici Indiyi Prognozuyetsya sho Indiya obzhene Yaponiyu za nominalnim VVP v 2020 roci Za VVP na dushu naselennya yak nominalnim tak i PKS Pivdenna Koreya stane drugoyu krayinoyu Aziyi do 2025 roku obignavshi Nimechchinu Veliku Britaniyu ta Franciyu Za statistikoyu MVF u 2010 roci tajvanskij VVP na dushu naselennya za paritetom kupivelnoyi spromozhnosti sklav 34743 sho perevishuyu analogichnij pokaznik Finlyandiyi Franciyi ta Yaponiyi dzherelo Na dumku Goldman Sachs u 2027 roci Kitaj stane najbilshoyu ekonomikoyu svitu V Aziyi isnuye kilka geopolitichnih ta ekonomichnih blokiv z yakih najrozvinenishim ye Asociaciya derzhav Pivdenno Shidnoyi Aziyi ASEAN do yakoyi vhodyat 10 krayin regionu Aziya ye najbilshim kontinentom u sviti vona bagata prirodnimi resursami takimi yak nafta lis voda mid i sriblo mozhlivostyami vilovu ribi ta viroshuvannya risu Virobnictvo v Aziyi tradicijno najsilnishe u Shidnij ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi zokrema Kitayi KNR Tajvani Pivdennij Koreyi Yaponiyi Indiyi na Filippinah i v Singapuri Za kilkistyu transnacionalnih korporacij prodovzhuyut dominuvati Yaponiya i Pivdenna Koreya ale vse bilshih uspihiv dosyagayut KNR ta Indiya Bagato kompanij z Yevropi Pivnichnoyi Ameriki Pivdennoyi Koreyi i Yaponiyi operuyut v krayinah Aziyi shob skoristatisya z yiyi nadlishku deshevoyi robochoyi sili i vidnosno rozvinenoyi infrastrukturi Za danimi Citigroup 9 z 11 t zv krayin 3G znahodyatsya v Aziyi sho obumovleno zrostannyam naselennya i dohodiv Ce Bangladesh Kitajska Narodna Respublika Indiya Indoneziya Irak Mongoliya Filippini Shri Lanka i V yetnam Aziya maye chotiri osnovni finansovi centri Tokio Gonkong Singapur ta Shanhaj Velikimi robotodavcyami v Indiyi ta na Filippinah stayut Centri obrobki viklikiv angl Call center i autsorsingovi biznes centri u zv yazku z nayavnistyu velikih resursiv visokokvalifikovanih fahivciv ta anglomovnih spivrobitnikiv Shiroke vikoristannya autsorsingu dopomagaye zrostannyu Indiyi ta Kitayu yak finansovih centriv Zavdyaki svoyij velikij i nadzvichajno konkurentospromozhnij industriyi informacijnih tehnologij Indiya stala golovnim centrom autsorsingu dzherelo U 2010 roci v Aziyi bulo 3 3 miljoni miljoneriv lyudej z chistoyu vartistyu mayetku ponad 1 mln dol SShA za vinyatkom vartosti yih budinkiv lishe trohi menshe nizh v Pivnichnij Americi 3 4 miljoni miljoneriv U 2009 roci Aziya bez Blizkogo Shodu vpershe obignala za cim pokaznikom Yevropu VVP za krayinami Nizhche navedeno spisok azijskih krayin z podanim valovim vnutrishnim produktom za 2010 rik za oficijnim uryadovim kursom obminu nominalnij VVP i za paritetom kupivelnoyi spromozhnosti PKS u 2010 roci Dani Mizhnarodnogo valyutnogo fondu shob rozgornuti natisnit pokazati Krayina VVP nominal mln USD VVP PKS mln USD VVP PKS na osobu USD Region Afganistan 16 631 29 616 1 000 Pivdenna Aziya Azerbajdzhan 52 166 90 074 8 634 Zahidna Aziya Virmeniya 8 830 17 086 6 400 Zahidna Aziya Bahrejn 21 733 29 663 37 200 Zahidna Aziya Bangladesh 105 402 257 545 1 600 Pivdenna Aziya Butan 1 397 3 785 5 600 Pivdenna Aziya Brunej 11 963 19 925 51 800 Pivdenno Shidna Aziya Birma 35 646 76 240 1 197 Pivdenno Shidna Aziya Kambodzha 11 360 29 811 2 000 Pivdenno Shidna Aziya KNR 6 998 257 11 711 708 7 518 Shidna Aziya Kipr 22 752 23 017 28 381 Zahidna Aziya Shidnij Timor 0 616 3 062 2 600 Pivdenno Shidna Aziya Gruziya 11 234 22 194 4 500 Zahidna Aziya Gonkong 226 485 322 486 45 736 Shidna Aziya Indiya 1 847 966 4 679 392 3 417 Pivdenna Aziya Indoneziya 706 735 1 029 884 3 900 Pivdenno Shidna Aziya Iran 337 901 818 653 11 200 Zahidna Aziya Irak 84 136 115 330 3 600 Zahidna Aziya Izrayil 201 254 218 490 29 500 Zahidna AziyaYaponiya 5 885 872 4 319 432 32 817 Shidna Aziya Jordaniya 27 129 34 617 5 000 Zahidna Aziya Kazahstan 129 757 193 261 11 434 Centralna Aziya Pivnichna Koreya 28 000 40 000 1 900 Shidna Aziya Pivdenna Koreya 1 007 084 1 459 246 30 200 Shidna Aziya Kuvejt 117 316 138 099 38 293 Zahidna Aziya Kirgizstan 4 444 11 772 2 162 Centralna Aziya Laos 6 341 15 689 2 435 Pivdenno Shidna Aziya Livan 39 149 59 906 15 331 Zahidna Aziya Makao 22 100 18 470 59 451 Shidna Aziya Malajziya 218 950 412 302 14 603 Pivdenno Shidna Aziya Maldivi 1 433 1 755 5 483 Pivdenna Aziya Mongoliya 5 807 10 252 3 727 Shidna Aziya Nepal 15 108 35 231 1 250 Pivdenna Aziya Oman 53 782 78 100 26 197 Zahidna Aziya Pakistan 164 792 464 711 2 789 Pivdenna Aziya Filippini 199 591 351 370 3 725 Pivdenno Shidna Aziya Katar 126 518 149 995 88 232 Zahidna Aziya Rosiya 1 884 079 2 222 957 15 807 Pivnichna Aziya Saudivska Araviya 434 440 619 826 23 742 Zahidna Aziya Singapur 217 377 291 712 57 238 Pivdenno Shidna Aziya Shri Lanka 48 241 104 124 5 103 Pivdenna Aziya Siriya 59 633 105 324 5 108 Zahidna Aziya Tajvan 426 984 810 487 34 743 Shidna Aziya Tadzhikistan 5 578 14 529 1 907 Centralna Aziya Tayiland 312 605 584 768 8 643 Pivdenno Shidna Aziya Turechchina 729 051 960 511 13 392 Zahidna Aziya Turkmenistan 27 960 35 883 6 597 Centralna Aziya OAE 239 650 186 908 36 973 Zahidna Aziya Uzbekistan 37 724 85 363 3 022 Centralna AziyaV yetnam 101 987 275 639 2 793 Pivdenno Shidna Aziya Yemen 30 023 63 329 2 595 Zahidna AziyaNaselennyaDokladnishe Naselennya Aziyi Zmini naselennyaRik Naselennya Zmina1500 243 000 000 1700 436 000 000 79 4 1900 947 000 000 117 2 1950 1 402 000 000 48 0 1999 3 634 000 000 159 2 Dzherelo UN report 2004 data PDF Aziya ye najbilsh zaselenim kontinentom svitu Tut na 30 suhodolu planeti meshkaye 60 lyudstva Za ocinkami Viddilu narodonaselennya OON u 2011 roci naselennya Aziyi stanovilo 4 21 mlrd i zrostalo na ponad 1 46 mln na rik Tempi zrostannya naselennya kolivayutsya vid 0 05 v Yaponiyi do ponad 3 v Katari Afganistani Iraku i Yemeni Levova chastka prirostu naselennya v absolyutnih chislah pripadaye na Indiyu ponad 17 mln ta Kitaj 6 mln Demografichnij centr kontinentu roztashovanij u rajoni Indostanskogo subkontinentu ce zoni intensivnogo silskogo gospodarstva viroshuvannya risu delti Gangu z Brahmaputroyu Iravadi V Indoneziyi bilshist naselennya koncentruyetsya na ostrovi Yava z rodyuchimi vulkanichnimi gruntami bilshe 700 osib km Silske naselennya Pivdenno Zahidnoyi Aziyi zoseredzhene vzdovzh peredgir yiv Levantu Elbrusu u mezhirichchi Tigru i Yevfratu Dosit visoka gustota naselennya na uzberezhzhi Perskoyi zatoki sho pov yazano z vidobutkom nafti U Shidnij Aziyi na beregah Yaponskogo morya gustota naselennya vid 300 osib km Yaponski ostrovi do 500 osib km Pivdenna Koreya Visokogirni prostori ta pusteli nezaseleni abo malo zaseleni suvori klimatichni umovi takozh zavadili zaselennyu pivnichnih regioniv Aziyi osoblivo Sibir i Dalekij Shid Rosiyi serednya gustota naselennya Rosiyi 8 7 osobi km Naselennya perevazhno zhovtoyi ta biloyi na zahodi ras Tokio najbilsha aglomeraciya Yaponiyi ta svitu Riven urbanizaciyi vid ponad 90 Singapur Kuvejt Izrayil do 10 Nepal Oman Kambodzha Butan dzherelo najbilshi miski aglomeraciyi Tokio Guanchzhou Seul Shanhaj Deli Mumbayi Bombej Manila Shidna Aziya maye najvishi tempi zrostannya Indeksu rozvitku lyudskogo potencialu IRLP dosyagshi majzhe vdvichi vishogo za serednij prirostu za ostanni 40 rokiv vidpovidno do analizu zvitiv pro ohoronu zdorov ya osvitu i danih pro dohodi KNR druga u sviti za velichinoyu prirostu z 1970 roku ye yedinoyu krayinoyu zi spisku 10 najshvidshih yaka dosyagla ce peredusim za rahunok zrostu dohodiv a ne dosyagnen v galuzi zdorov ya abo osviti Dohid na dushu naselennya v Kitayi za ostanni chotiri desyatilittya zbilshivsya u vrazhayuchi 21 razi sho vidobulo sotni miljoniv lyudej z bidnosti Tim ne mensh Kitaj ne buv sered najkrashih u regioni za pidvishennyam vidviduvanosti shkil i trivalosti zhittya Nepal insha krayina zi spisku 10 najshvidshih dosyagla progresu z 1970 roku v osnovnomu za rahunok ohoroni zdorov ya ta osviti U danij chas 2010 i ochikuvana trivalist zhittya ye na 25 rokiv bilshoyu nizh v 1970 h rokah Ponad chotiri z kozhnih p yati ditej shkilnogo viku v Nepali vidviduyut pochatkovu shkolu u porivnyanni z lishe kozhnim p yatim 40 rokiv tomu Yaponiya i Pivdenna Koreya zajmayut najvishi miscya sered azijskih krayin misce 11 i 12 u sviti znahodyatsya v grupi duzhe visokogo rivnya lyudskogo rozvitku dali jdut Gonkong 21 i Singapur 27 Afganistan 155 z 169 krayin sho ocinyuvalisya posiv najnizhchu shodinku sered azijskih krayin RegioniRegioni Aziyi Pivnichna Aziya Centralna Aziya Zahidna Aziya Pivdenna Aziya Shidna Aziya Pivdenno Shidna AziyaDokladnishe Spisok derzhav ta zalezhnih teritorij Aziyi Mozhna vidiliti taki veliki chastini Aziyi Pivnichno Shidna Aziya Rosiya Zahidna Aziya krayini Blizkogo Shodu Kipr Turechchina Siriya Livan Izrayil Jordaniya Irak Kuvejt Saudivska Araviya Bahrejn Katar Ob yednani Arabski Emirati OAE Oman Yemen krayini Zakavkazzya Azerbajdzhan Virmeniya Gruziya krayini Serednogo Shodu Iran Afganistan Pakistan Pivdenna Aziya Pakistan Indiya Bangladesh Shri Lanka Butan Nepal Maldivi Pivdenno Shidna Aziya M yanma Tayiland Malajziya Singapur Laos Kambodzha V yetnam Filippini Indoneziya Brunej Shidnij Timor Centralna Aziya Uzbekistan Turkmenistan Kirgizstan Tadzhikistan Kazahstan takozh Zahidnij Kitaj Mongoliya Afganistan Tibet Shidna Aziya Kitajska Narodna Respublika Pivdenna Koreya Pivnichna Koreya Yaponiya Tajvan MoviDokladnishe Aziya ye batkivshinoyu kilkoh movnih simej i bagatoh movnih izolyativ Bilshist azijskih krayin bilsh nizh na odnu movu yaka ye ridnoyu dlya naselennya Napriklad vidpovidno do Ethnologue v Indoneziyi govoryat bilsh nizh 600 movami v Indiyi ponad 800 ami na Filippinah bilshe sotneyu Bagato mov i dialektiv vikoristovuyetsya v riznih provinciyah Kitayu Oficijni movi Azerbajdzhan azerbajdzhanska Virmeniya virmenska Afganistan pushtu dari Bangladesh bengalska Bahrejn arabska Brunej malajska anglijska Butan Tibetskij dialekt dzong ke Shidnij Timor tetum portugalska V yetnam v yetnamska Gruziya gruzinska Izrayil ivrit Indiya hindi ta inshi div movi Indiyi Indoneziya indonezijska Jordaniya arabska Irak arabska Iran farsi Yemen arabska Kazahstan kazahska rosijska Kambodzha khmerska Katar arabska Kipr grecka turecka Kitaj kitajska Koreya Pivnichna korejska Koreya Pivdenna korejska Kuvejt arabska Kirgizstan kirgizka rosijska Laos laoska Livan arabska Malajziya malajska Maldivi maldivska Mongoliya mongolska M yanma birmanska Nepal nepalska Ob yednani Arabski Emirati arabska Oman arabska Pakistan urdu Rosiya rosijska Saudivska Araviya arabska Singapur anglijska kitajska malajska tamilska Siriya arabska Tadzhikistan tadzhicka Tayiland tajska Tajvan kitajska Turkmenistan turkmenska Turechchina turecka Uzbekistan uzbecka Filippini filippinska anglijska Shri Lanka singalska tamilska Yaponiya yaponska Azerbajdzhan 93 4 musulmani shiyiti Afganistan 85 musulmani suniti 15 musulmani shiyiti Bangladesh 83 musulmani suniti 16 induyisti Bahrejn 85 musulmani 15 hristiyani prihilniki induyizmu i parsizmu Brunej 67 musulmani 14 buddisti 8 hristiyani Butan 70 buddisti 25 induyisti Virmeniya priblizno 99 hristiyani 94 vidnosyat sebe do VAC 4 do RPC takozh ye virmeno katoliki V yetnam 55 buddisti 12 spoviduyut daosizm 10 katolicizm 23 islam protestantizm yazichnictvo Gruziya 65 prihilniki gruzinskoyi pravoslavnoyi cerkvi 10 rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi 11 islamu 8 virmenskoyi apostolskoyi cerkvi Yemen 53 musulmani suniti 46 musulmani shiyiti Izrayil 83 yudeyi 13 musulmani 2 4 hristiyani 1 6 druzi Indiya 83 induyizm inshi islam hristiyanstvo sikhizm Indoneziya 87 islam 6 protestantizm 3 katolicizm 1 induyizm 1 buddizm Irak 60 musulmani shiyiti 37 musulmani suniti 3 hristiyani Iran 94 musulmani suniti Jordaniya 96 musulmani suniti Kazahstan 47 musulmani 44 pravoslavni 2 protestanti Kambodzha 95 buddisti 5 musulmani katoliki Katar 95 musulmani suniti Kipr 80 pravoslavni 20 musulmani suniti Kitaj poshireni daosizm hristiyanstvo buddizm konfucianstvo islam Koreya Pivnichna 68 ateyisti 32 spoviduyut chhondoyizm Koreya Pivdenna 47 buddisti 48 hristiyani 3 konfucianstvo Kuvejt 85 musulmani suniti Kirgizstan 70 musulmani suniti 6 pravoslavni Laos 60 buddisti 40 yazichniki Livan 58 musulmani 27 hristiyani Malajziya 55 musulmani 30 buddisti Maldivi musulmani suniti Mongoliya ateyizm lamayizm M yanma 89 buddisti 4 hristiyani 4 musulmani Nepal 90 induyizm 5 buddizm 3 islam Ob yednani Arabski Emirati islam Oman 75 musulmani ibaditi a takozh suniti Pakistan 97 musulmani a takozh hristiyani buddisti sikhi parsi Saudivska Araviya musulmani vahhabiti suniti shiyiti Singapur 30 buddisti 20 hristiyani 18 musulmani 15 konfucianstvo daosizm Siriya 90 musulmani 10 hristiyani Shidnij Timor katoliki prihilniki miscevih viruvan Tadzhikistan musulmani Tayiland 94 buddisti 4 musulmani hristiyanstvo Tajvan 93 konfucianstvo buddizm daosizm 4 5 hristiyanstvo menshe 1 islam Turkmenistan 87 musulmani 11 hristiyani Turechchina musulmani suniti Uzbekistan 88 musulmani suniti 9 pravoslavni Filippini 83 katoliki 9 protestanti 5 musulmani 3 buddisti yazichniki Shri Lanka 69 buddisti 15 induyizm Yaponiya sintoyizm buddizm hristiyanstvo Administrativnij podil krayin Aziyi Prapori Aziyi Azijci Shidna kultura Azijski igri Blizkij Shid td Priroda Aziyi Korisni kopalini Aziyi Geologiya Aziyi Metalogeniya Aziyi tr tbody table PrimitkiBajkal najbilshe ozero 31 500 km sho povnistyu lezhit u mezhah kontinentu Dzherela The Economist The Economist online The Economist Group Millennium issue Population 23 December 1999 Arhiv originalu za 4 sichnya 2010 Procitovano 17 bereznya 2012 eb com Encyclopaedia Britannica Chicago Encyclopaedia Britannica Inc 2006 Arhiv originalu za 18 listopada 2008 Procitovano 17 bereznya 2012 National Geographic Atlas of the World vid 7th Washington DC National Geographic 1999 ISBN 978 0 7922 7528 2 Europe pp 68 9 Asia pp 90 1 A commonly accepted division between Asia and Europe is formed by the Ural Mountains Ural River Caspian Sea Caucasus Mountains and the Black Sea with its outlets the Bosporus and Dardanelles WorldAtlas amer Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 6 veresnya 2020 Lewis ta Wigen 1997 s 170 173 Arhiv originalu za 7 serpnya 2011 Procitovano 17 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Five Years of China s WTO Membership EU and US Perspectives on China s Compliance with Transparency Commitments and the Transitional Review Mechanism 31 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Legal Issues of Economic Integration Kluwer Law International Volume 33 Number 3 pp 263 304 2006 by Paolo Farah 1 chervnya 2016 u Wayback Machine The World Economy Historical Statistics Angus Maddison PDF Arhiv originalu PDF za 22 lipnya 2013 Procitovano 18 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Professor M D Nalapat Ensuring China s Peaceful Rise Bharat rakshak com 11 veresnya 2001 Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 1 chervnya 2010 Dahlman Carl J Aubert Jean Eric China and the Knowledge Economy Seizing the 21st century WBI Development Studies World Bank Publications Eric ed gov Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 1 chervnya 2010 The Economist 30 veresnya 2004 Arhiv originalu za 27 grudnya 2016 Procitovano 1 chervnya 2010 Arhiv originalu za 5 bereznya 2008 Procitovano 5 bereznya 2008 Rise of Japan and 4 Asian Tigers from emergingdragon com Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 1 chervnya 2010 Arhiv originalu za 28 lipnya 2007 Procitovano 12 kvitnya 2007 Philippine potential cited sme com ph 24 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 1 bereznya 2011 World Wealth Report 2010 6 kvitnya 2012 u Wayback Machine capgemini com neobhidna reyestraciya Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2012 Procitovano 8 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 7 serpnya 2011 Procitovano 19 bereznya 2012 Kuzik S P 2002 1 13 veresnya 2018 u Wayback Machine Citypopulation Indeks rozvitku lyudskogo potencialu 20 lyutogo 2011 u Wayback Machine angl isp fr 2010 Human Development Report Asian countries lead development progress over 40 years PDF UNDP Arhiv PDF originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 22 grudnya 2010 LiteraturaEkonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red Kuzika S P L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Nova istoriya Aziyi ta Afriki Postserednovichnij Shid XVIII druga polovina XIX st navch posib V A Rubel K Libid 2007 560 s ISBN 966 06 0459 9 Kravchuk P A Rekordy prirody Lyubeshov Erudit 1993 216 s ISBN 5 7707 2044 1 ros Regionoznavstvo Aziya Afrika j Latinska Amerika navch posib Golovchenko Volodimir Dip akad Ukrayini pri M vi zakordon sprav Ukrayini K Dip akad pri MZS Ukrayini 2013 343 7 s il portr ISBN 978 617 7037 01 8 Chomu Aziyi vdalosya Uspihi i nevdachi najdinamichnishogo regionu svitu D Stadvell per z angl O Cehanovska K Nash Format 2017 448 s Svitoglyadna literatura ISBN 617 7279 71 5 Lewis Martin W Wigen Karen 1997 The myth of continents a critique of metageography Berkeley and Los Angeles University of California Press ISBN 0 520 20743 2 Ventris Michael Chadwick John 1973 Documents in Mycenaean Greek vid 2nd Cambridge University Press ros Sinicyn V M 2 AN SSSR M vo geologii i ohrany nedr Laboratoriya geologii uglya M L Izd vo AN SSSR Leningr otd nie 1962 268 s 1400 prim z dzherela 17 kvitnya 2021 ros Sinicyn V M Drevnie klimaty Evrazii v 4 ch L Izd vo LGU 1965 1970 Strany mira Spravochnik dlya eruditov i puteshestvennikov Sost S Romancova Harkov 2005 159 s PosilannyaAziya 24 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE

Дата публікації:
Топ