Корисні копалини Азії
Західна Азія
У Зах. А. встановлені родов. багатьох видів мінеральної сировини. За запасами нафти, природного горючого газу і самородної сірки Зах. А. займає 1-е місце у світі. Значні також запаси руд цинку, бариту, боратів, літію, корунду, ртуті, азбесту, фосфоритів, зал. руди, калійних солей, свинцю, вольфраму, міді, піриту, сурми, флюориту, целестину, бірюзи, лазуриту та ін.
Уперше промислові запаси нафти в Зах. А. виявлені на півд.-зах. Ірану в 1908 (родов. Мєсджєдє-Солейман). В кінці 20-х рр. почали експлуатуватися ряд родов. нафти, зокрема Киркук (Ірак), Гечсаран, Хефтгель (Іран). У 1932 відкрите гігантське газонафтове родов. Авалі на о. Бахрейн, а також гігантські газонафтові і нафтові родовища Пазенан і Агаджарі (Іран), Даммам, Абкайк Абу-Хадрія (Саудівська Аравія). У 1938 відкрите найбільше у світі родов. Вел. Бурган (Кувейт), в 1948 — Гавар (Саудівська Аравія). 50-60-і рр. виявлено понад 80 великих нафт. родов. У 70-х рр. виявлені гігантські газові родов. в півд.-сх. частині Перської затоки і на прилеглих до неї тер. Ірану, Катару, ОАЕ, Іраку. За запасами нафти Зах. А. займає провідне місце серед інш. регіонів світу: бл. 45 млрд т нафти і понад 20 трлн м3 газу. Переважна частина родов. нафти і газу пов'язана з найбільшим у світі нафтогазоносним басейном Перської затоки. Поодинокі поклади нафти і газу виявлені в інш. басейнах регіону (Іран, Афганістан, Ізраїль). До 90-х років XX ст. в країнах Зах. А. було відкрито 302 нафт. і газонафт. та 54 газових родовища. Основні розвідані запаси вуглеводнів знайдені в інтервалі глибин 1-3 км. Осн. продуктивні товщі — пермська, верхньоюрська, нижньокрейдова і олігоцен-нижньоміоценова.
Запаси кам. вугілля складають понад 23 млрд т, бурого — 3,3 млрд т. Всі розвідані запаси кам. вугілля сконцентровані в країнах Сер. Сходу — Туреччині, Ірані і Афганістані. Практично всі запаси бурого вугілля — в Туреччині (Анатолійський буровугільний бас.). Осн. родов. кам. вугілля в Туреччині зосереджені в півн.-зах. частині країни (бас. Зонгулдак). Більшість родов. вугілля в Ірані розташована в двох вугленосних бас. — Ельбурському і Тебеському (родов. Керманське, Бадаму та ін.).
Запаси урану в Зах. А. незначні і становлять бл. 9 тис. т (1998). Вони укладені в декількох родов. Туреччини (Саліхлі-Кьопрюбаші). Вміст в рудах U3O8 0,07-0,1 %. У турецькій частині Чорного моря відкриті великі скупчення уранових руд в донних осадах на глиб. 1-2 км.
Руди чорних металів. Загальні запаси зал. руди в Зах. А. складають бл. 14 млрд т, в тому числі розвідані — понад 3 млрд т (1998). Найважливіші в пром. відношенні — контактово-метасоматичні родов. Туреччини (Діврігі, Хасанчелебі), Ірану (Чогарт і ін.), Іраку (Аснава) із запасами руди 100—500 млн т (вміст Fe — 50-63 %, S — 0,1-2 %, P2О5 — 0,05-3,0 %, SiO2 — 2,0-33,0 %). Великі родов. представлені залізистими кварцитами в Саудівській Аравії (Ваді-Сававін) та ін., а також залізорудними метасоматитами в теригенно-карбонатних породах в Афганістані (Хаджігек) і ін. Осадові родовища, як правило, невеликі і зосереджені в Саудівській Аравії, Іраку, Йорданії, Афганістані, Сирії (запаси — сотні тисяч, десятки, рідко сотні млн т; вміст Fe — 23-64 %, S — соті частки %, Р2O5 — 0,01-0,45 %, Si02 — до 15 %).
Титаномагнетитові родовища. (Ємен) характеризуються значн. запасами руди — до 600 млн т, але низьким вмістом корисних компонентів (Fe — 15 %, TiO2 — 5,3 %) і високим вмістом шкідливих компонентів (Р2O5 — до 3,3 %).
Запаси марганцевих руд невеликі і складають понад 5 млн т. Запаси в основному зосереджені в осадових і докембрійських відкладах Йорданії (Ваді-Дана та ін.), в гідротермальних родов. Туреччини (Пероніт, Подіма, Улукьой і ін.) та Ірану, а також в металоносних мулах Саудівської Аравії — Атлантіс-11. Вміст Mn в осадових родов. — 38-43 %, в жильних — 25-45 %.
Запаси титану оцінюються 850 тис. т ільменіту, які зосереджені в невеликих ільменіт-цирконових прибережно-мор. розсипах Ємену. Вміст (кг/т): ільменіту 24-83, циркону 10-20, монациту 1-2. Запаси циркону становлять 130 тис. т, монациту 8 тис. т. В Ємені і Саудівській Аравії є також титаномагнетитові руди в основних породах, однак вміст TiO2 в них рідко перевищує 5 %.
Запаси хромових руд складають близько 40 млн т. — переважно в родов. Туреччини та Ірану. Невеликі родов. хромових руд є на Кіпрі (1 млн т), в Афганістані і Омані (160 тис. т). Всі родов. представлені пласто- і лінзовидними покладами масивних і вкраплених руд в ультраосновних породах. У Туреччині вони групуються в районах Гулеман, Бурса-Ескішехір і Мугла; вміст Cr2O3 в межах 22-56 %, Fe0 — 11-13,5 %, Al2O3 — 9-11 %, SiO2 — 5-11,5 %, відношення Сг до Fe 2,88:3,1. У Ірані родов. хромітів сконцентровані в районі Мінаб (Шахріар).
Руди кольорових металів. Запаси бокситів невеликі і становлять 217,5 млн т, в тому числі розвідані — понад 140 млн т. Основна частина загальних запасів (200 млн т) укладена в родов., розташованих в Туреччині; дрібні родов. бокситів відомі також в Ірані і Афганістані. Всі родов. — осадового типу.
Запаси міді складають понад 22 млн т. Бл. 50 % запасів міді укладено в родов. Ірану, Афганістану, Туреччини, Саудівської Аравії, Оману, Йорданії, Кіпру, Ізраїлю. Найважливіші в пром. відношенні мідно-порфірові родов. — в Ірані (, та ін.) і Туреччині. Великими є також стратиформні родов. Афганістану (Айнак та ін.), Йорданії та Ізраїлю. Менш значні за запасами — колчеданні родов. Туреччини, Оману, Саудівської Аравії, Кіпру та Ірану (запаси металу — до 680 тис. т, вміст Cu — 0,5-3,75 %). Скарнові родов. Ірану і Афганістану і родов. жильного типу Ірану та Туреччини мають незначні запаси металу (близько 100 тис. т), але відрізняються високим вмістом міді. У металоносних мулах Червоного м. (родов. Атлантіс II) вміст Cu — 0,19-3,6 %.
Запаси свинцю в Зах. А. складають близько 7,9 млн т, цинку близько 26 млн т. Прогнозні запаси відповідно перевищують 10 і 15 млн т. Запаси свинцю та цинку, головним чином, зосереджені в Середземноморському геосинклінальному складчастому поясі, в межах Ірану. Цинк в значній кількості є в Саудівській Аравії, в меншій — в Іраку, Афганістані та Омані. Найважливіші в пром. відношенні гідротермально-метасоматичні і стратиформні родов. Ірану ( та ін.), а також колчеданно-поліметалічні і мідно-цинкові колчедані родов. Туреччини (Мургул, Лаханос та ін.), Ірану (Кушк, Чахміре та ін.), Саудівської Аравії (Нукра, Ель-Амар та ін.), Оману (Сухар, Раках та ін.), Афганістану (Шайда), в рудах яких присутні також срібло, золото, мідь, іноді кадмій. Жильні родов. Туреччини, Ірану, Іраку, Саудівської Аравії, як правило, характеризуються невеликими запасами свинцю і цинку при високих концентраціях їх в рудах (Pb — до 20 %, Zn — до 15 %). У родов. Атлантіс II в Червоному м. вміст цинку в мулах — від 0,9 до 9,8 %.
Запаси нікелю складають близько 250 тис. т, більша частина з них — 160 тис. т (1998) в Туреччині та в комплексних мідно-цеолітових та гідротермальних жильних родов. Ірану (Тальмесі, Мескані, Чахміре), менша — в магматичному мідно-нікелевому родов. Ваді-Куатан (Саудівська Аравія). Вміст нікелю в рудах варіює від 0,4 до 4 %.
Кобальт в кількості 35 тис. т при вмісті 0,27 % присутній лише в рудах мідно-колчеданного родов. Ергані (Туреччина).
Родов. вольфраму — монометалічні і вольфрам-молібденові відомі лише в Туреччині. Заг. Запаси — 77 тис. т, підтверджені — 50 тис.т (1998). Родов. скарнового і жильного типів. Найбільше з скарнових — Улудаг. Непромислові вияви вольфраму є в Ірані і Афганістані.
Загальні запаси молібдену невеликі і оцінюються в 432 тис. т, підтверджені — 172 тис. т (1998) при вмісті Мо в руді 0,03-0,2 %. Більша частина з них укладена в мідно-порфірових родов. Ірану (Серчешме та ін.), менша — в скарнових та жильних родов. Туреччини (Улудаг та ін.).
Родов. рідкісних металів (берилію, літію, танталу, ніобію, цезію та ін.) пегматитового типу поширені в Нурістані (Афганістан). У Саудівській Аравії відомі родов. ніобат-рідкісноземельних руд.
Стронцієві руди, представлені целестином, відомі в Афганістані (Кундуз), Ірані і Туреччині.
Запаси ртуті оцінюються в 12 тис. т (ресурси на 1998 — 23 тис.т). Всі вони укладені в родов. Зах. Туреччини (більше 50 родов.). Запаси ртуті на окремих родов. досягають 3 тис. т і більше при вмісті її в рудах 0,1-4,0 % та більше. Окремі дрібні родов. ртуті зі стибієм і арсеном відомі в Ірані; численні непромислові прояви ртуті встановлені в Афганістані.
Запаси стибію оцінюються в до 170 тис. т. Осн. кількість їх знаходиться в Туреччині (90 тис.т на 1998), де відомо більше 45 родов. стибію. Комплексні арсеново-стибієві та ртутно-арсено-стибієві родов. відомі також в Ірані (Зерешуран, Бахарлу, Патіар, Торкеман, Кухе-Сорх та ін.).
Підтверджені запаси золота оцінюються в 170 т (1998). У гідротермальних жильних родов. Саудівської Аравії (Махд-ед-Дахаб та ін.) знаходиться 72 т підрахованих запасів, Ірану (Гольпаєган, Муте та ін.) — 15 т, Афганістану — 18 т, Туреччини — 58 т. Запаси золота в жильних родов. досягають 70 т при вмісті — 4-27 г/т.
Самостійних родов. срібла в Зах. А. немає. Срібло присутнє в жильних комплексних поліметалічних родов. Саудівської Аравії, Ірану (вміст Ag — 8-450 г/т) та золото-срібних жильних родов. Саудівської Аравії, Туреччини і Афганістану (25-140 г/т); крім того, воно встановлене в колчеданно-поліметалічних родов. Саудівської Аравії, Ірану (20-2000 г/т), свинцево-цинкових гідротермально-метасоматичних родов. в карбонатних породах Ірану, Афганістану (45-1000 г/т), комплексних мідно-цеолітових родов. Ірану (8-24 г/т), скарнових родов. Ірану, Афганістану (25-2000 г/т), металоносних мулах Червоного м. — Атлантіс II (53 г/т).
Гірничохімічна сировина представлена в країнах Зах. А. фосфоритами, сіркою, калійними солями, кам'яною сіллю, баритом, флюоритом, боратами, сульфатом натрію, піритом. Запаси фосфоритів оцінюються в 2500 млн т. Вони укладені в осадових родов. Йорданії, Сирії, Туреччини, Іраку та Ізраїлю.
За запасами сірки регіон Зах. А. займає 1-е місце у світі — 373 млн т; Майже 99 % запасів сірки укладені в родов. Іраку (Мішрак, Лазага та ін.), її родов. відомі також в Афганістані, Туреччині, Ірані.
Основні запаси калійних солей пов'язані з Мертвим м. із загальними запасами в 600 млн т, підтвердженими — 42 млн т при вмісті K2O — 1,4 % (1998). Родов. калійних солей є також в Ірані (Міане, Семнан та ін.).
Родов. кам'яної солі (запаси перевищують 4,5 млрд т) відомі в Туреччині, Ємені, Саудівській Аравії, Ірані, Сирії, Афганістані та Йорданії.
Родов. сульфату натрію (запаси понад 10 млн т) відомі в Туреччині та Ірані, родов. флюориту (підтв. запаси бл. 7 млн т — 1998) — в Афганістані, Ірані, Туреччині і Саудівській Аравії, родов. піриту (запаси близько 0,7 млрд т) — в Саудівській Аравії, Туреччині і на Кіпрі.
Великі запаси боратів, зосереджені головним чином в Туреччині (родов. Бандирма, Емет, Кірка, Бігадіч та ін.), оцінюються в 1 млрд т при вмісті B2O3 в руді 15-50 %.
Значні в регіоні також запаси бариту — заг. запаси оцінюються в 21 млн т, підтв. — 6,8 млн т (1998) — г.ч. в Туреччині (Сілір та ін.), а також Ірані (Кередж), Афганістані (Сангілян) і Саудівської Аравії.
Нерудна індустріальна сировина. Надра Зах. А. багаті різноманітними видами індустріальної сировини. Значні запаси (90-і роки XX ст.): азбесту — 6 млн т (Туреччина, Афганістан, Іран, Кіпр), корунду — 9,2 млн т (Туреччина, Іран), магнезиту — 95 млн т (Туреччина, Афганістан, Саудівська Аравія, Іран, Ізраїль), каоліну — 40 млн т (Іран, Туреччина, Йорданія, Саудівська Аравія), перліту — 4,7 млрд т (Туреччина), алуніту — понад 1 млрд т (Іран, Туреччина). Крім того, є родов. бентоніту в Сирії, Туреччині, Ірані, Ізраїлі (запаси 2 млн т), діатоміту в Туреччині (130 млн т), вогнетривких доломітів в Ірані, Іраку, Афганістані (25 млн т), тальку в Афганістані, Туреччині, Саудівській Аравії (понад 10 млн т), сепіоліту в Туреччині (1,2 млн т), графіту в Туреччині і Афганістані, мусковіту в Афганістані, Ірані та Саудівській Аравії.
Нерудні буд. матеріали. Родов. буд. матеріалів представлені гіпсом — запаси понад 3 млрд т (Туреччина, Афганістан, Ємен, Йорданія, Іран), різноманітними глинами (Туреччина, Ізраїль, Іран, Ірак, Афганістан, Саудівська Аравія, Ємен), вапняками цементними і будівельними (Туреччина, Ізраїль, Іран, Ірак, Афганістан, Саудівська Аравія, Ємен, ОАЕ), кварцовим піском (Ізраїль, Іран, Туреччина, Афганістан, Саудівська Аравія та ін.), мармуром (Туреччина, Іран, Ємен та ін.).
Родовища коштовного та виробного каменю. У Ірані відомі родовища бірюзи Нішапур в районі Мешхетак і ін. На родовищах лазуриту скарнового типу Санг в Афганістані — найкращі у світі сорти цього виробного каменю. У Афганістані також є родовища рубінів, смарагдів, кунциту, сурми, кришталю, турмаліну, аквамарину, мармурового оніксу.
Південна Азія
Південна Азія займає провідне положення у світі за запасами мусковіту, бариту, титану (рутилу, ільменіту), високоглиноземистих мінералів (кіаніту, силіманіту, андалузиту), піриту, берилу, графіту, залізних, марганцевих, хромових і алюмінієвих (бокситів) руд (1-5-е місця) та за запасами вугілля, азбесту, свинцево-цинкових і уранових руд (7-10-е місця). Країни Південної Азії мають також значні запаси нафти, природного газу, флюориту, фосфатної сировини, золота, мідних, нікелевих, вольфрамових руд (14-20-е місця) та інших корисних копалин.
Найбільше економічне значення в Південній Азії мають родовища корисних копалин, які пов'язані з докембрійськими комплексами фундаменту Індостанської платформи (залізо, марганець, мідь, свинець, цинк, мусковіт, графіт), а також родовища, приурочені до товщ осадового чохла і кори вивітрювання (нафта, газ, вугілля, боксити). Помітне місце займають к.к., приурочені до складчастих утворень Середземноморського геосинклінального поясу (хроміти, мідь) та до осадових товщ перед- та міжгірних прогинів (вугілля, кам'яна сіль, гіпс).
Енергетична сировина. Основні обсяги нафти і природного газу в Південній Азії виявлені і розвідані в 60-70-х рр. ХХ ст. У Пакистані, Індії та Бангладеш відомо понад 80 родов. Достовірні запаси нафти в цих родов. оцінюються в 623 млн т, а газу — 1450 трлн.м3 (1998). Найбільші нафтогазоносні басейни Південній Азії — Камбейський (Індія), Бенгальський (Індія і Бангладеш) і Пенджабський (Пакистан). Перспективні площі відомі на шельфі Аравійського моря і Бенгальської затоки. Потенційно перспективними вважаються також Кач-Катхіяварський та інші платформні прогини. Найбільші родовища: Анклешвар, Нахоркатья, Бомбей-Хан (Індія); Суі, Дхуліян, Марі, Сарі-Синг, Хунді (Пакистан); Тітас, Сілхет, Чатак, Хабігандж (Бангладеш).
Вугілля. Найважливішою для Південній Азії енергетичною сировиною є кам'яне вугілля. Запаси вугілля, що залягає на глибині до 120 м в пластах потужністю > 0,5 м, оцінюються понад 115 млрд т; запаси вугілля на глибині до 600 м в пластах потужністю >1,2 м оцінюються до 90 млрд т. Переважна частина запасів припадає на антрацити та кам'яне вугілля, яке належить до верхньопалеозойських і нижньомезозойських (гондванських) відкладів. Коксівне та напівкоксівне вугілля є тільки в Індії. Значні запаси енергетичного кам'яного вугілля розвідані в Бангладеш (1,65 млрд т) і Пакистані (1,96 млрд т). У Бангладеш, в районі Джамалгандж, поблизу кордону з Індією, виявлені пласти кам'яного вугілля в пермських відкладах на глибині >900 м. Індія має значні запасами лігнітів та бурого вугілля, що використовується як енергетична сировина. Буре вугілля в палеогенових відкладах відоме також в Бангладеш (3 млн т). Родов. торфу є в Бангладеш (родов. Чанда-Банхіла та Кола-Муза,1 млрд т), та в Шрі-Ланці (50 млн т).
Уранові руди в значних обсягах відомі тільки в Індії (заг. запаси 76,33 тис.т, ресурси 108,1 тис.т — на 1998 р). Переважна частина розвіданих запасів зосереджена в Сингхбхумській зоні зминання, де ведеться видобуток на копальнях родов. Джадугуда. Гідротермальна уранова мінералізація належить до зони дроблення в докембрійських метаморфічних породах і асоціює з мідним зруденінням. Руди родов. Сингхбхумської зони бідні (0,07 % U3O8), частково комплексні мідно-уранові. Невеликі родов. урану відомі в Пакистані і Бангладеш.
Руди чорних металів. Країни Півд. А. мають великі заг. запаси зал. руд (понад 13,5 млрд т), підтверджені запаси — понад 7 млрд т, основна частина яких зосереджена у високоякісних гематитових залізистих кварцитах докембрію Індії, менша — в бідніших магнетитових кварцитах, які легко збагачуються. Найбільші родовища гематитових руд в Індії — Кудремукх, Гоа, Байладила. Родов. високоякісних скарнових магнетитових та гематит-магнетитових руд відомі в Пакистані (Даммер-Ніссар та ін.), там же — велике родов. бідних осадових та латеритних зал. руд (Калабаг-Макервал). Дрібні родов. осадових і латеритних зал. руд виявлені у Непалі та Шрі-Ланці.
Марганцеві руди в значних кількостях здавна добуваються в Індії заг.запаси 176, а підтверджені — 105 млн т — 1998), де докембрійські марганцевисті метаморфічні породи (гондити) в зоні вивітрювання збагачені оксидами марганцю. Невеликі родов. вулканогенних (Ласбела та ін.) і осадових (Абботтабад) марганцевих руд розробляються в Пакистані.
Більша частина запасів хромових руд зосереджена в Індії заг.запаси 135, а підтверджені — 85,6 млн т — 1998), причому 90 % — в шт. Орісса. Великі родов. високоякіс. хромових руд, запаси яких оцінюються в 3 млн т, розробляються в Пакистані, в районі Хіндубаг (Малакінді).
Головна маса титанових руд знаходиться в прибережно-мор. ільменіт-рутил-монацит-цирконових розсипах Півд. А. Великі розсипи відомі в Індії (шт. Керала і Тамілнаду) і в Шрі-Ланці. Запаси ільменіту і рутилу оцінюються в Шрі-Ланці в 1,7 і 0,3 млн т відповідно (90-і рр. XX ст.). Невеликі родов. титаномагнетитових ванадієвих руд є в Індії в Сингхбхумської зоні зминання (шт. Біхар).
Руди кольорових металів. В країнах Півд. А. зосереджені великі запаси алюмінієвих руд. Родов. належать до латеритного типу і в основному розташовуються в районах сх. узбережжя Індії (шт. Орісса і Андхра-Прадеш). Переважають ґібситові руди із вмістом глинозему від 40 до 65 % і з низькими концентраціями кремнезему (1,1-4,4 %), титану (1-7 %) і заліза (4-11 %). Латеритні родов. бокситів розробляються також в Пакистані (Равалпінді, Кветта).
Півд. А. має значні запаси берилію. Родов. берилу в пегматитах відомі в Пакистані, Непалі і Шрі-Ланці, але найбільші знаходяться в слюдоносних пегматитових поясах Індії (шт. Біхар і Раджастхан).
Мідні руди в Півд. А. є в обмежених кількостях. Більша частина запасів (46 %) міді Індії зосереджена в родов. Сингхбхумського мідного поясу (Мосабоні, Ракха, Сурда і ін.), де гідротермальне орудніння локалізується в зоні зминання, і поясу Кхетрі (24 % запасів), родов. якого представлені пластовими тілами мідистих пісковиків. Велике мідно-порфирове родов. Саїндак з високою концентрацією золота і молібдену виявлене в Пакистані (Белуджистан), запаси якого оцінюються в 250 млн т руди; вміст Cu — 0,5 %. Дрібні родов. руд міді відомі в Непалі (Бхат-Кхола) і Шрі-Ланці (Серувіла).
Силікатні нікелеві руди, пов'язані з корою вивітрювання на гіпербазитах, є в Індії (шт. Орісса) і Пакистані (район Кветти). Попутним компонентом в цих рудах є кобальт.
Великими запасами свинцю і цинку серед країн Півд. А. володіє тільки Індія, де 80 % запасів сконцентровані в стратиформних родов. в докембрійських карбонатних породах рудного району Завар в шт. Раджастхан. Багаті свинцево-срібні руди є в Пакистані, в районе Сват. Багаточисл. дрібні гідротермальні родов. свинцю і цинку відомі в Непалі (Манджхіт-Кхола, Гунеш-Хімал). У країнах Півд. А. відомі поодинокі невеликі родов. руд вольфраму (Індія) і стибію (Пакистан). Запаси руд золота обмежені. Великі кварцово-жильні родов. (Колар, Хутті) є в Індії, дрібні родов. золота — в Пакистані (Нушкі) і Непалі (розсип Колі-Гундукі).
Гірничохім. сировина. У Півд. А. зосереджено близько 10 % загальних запасів (близько 40 млн т) бариту Азії. Великі родов. бариту є в Індії і Пакистані. У Пакистані знаходяться великі родов. галіту (Соляний кряж). У Непалі і Індії є родов. піриту (понад 82 млн т). В Індії розробляються родов. флюориту Амба-Донгар і Мандо-Сіпал. Числ. родов. фосфатної сировини відомі в Індії, невеликі — в Непалі (Дхаран) і Пакистані (Хабібулах). У Сингхбхумській зоні зминання (Індія) розташовані також дрібні родов. апатиту. Великі його поклади розвідані в Еппавала (Шрі-Ланка).
Нерудна індустріальна сировина. Значні запаси хризотил-азбесту має тільки Індія. Найбільші родовища знаходяться в районах Кудапа (шт. Андхра-Прадеш); дрібні родов. тремоліт-азбесту відомі в шт. Біхар (Бара-Бана) і Карнатака (Каббур і Конур). Невеликі родов. вермікуліту є в Індії. Великі запаси гіпсу розвідані в Пакистані (Сулейманові гори). За запасами графіту одне з перших місць у світі займають Шрі-Ланка (20 млн т) і Індія. У Шрі-Ланці жили кристаліч. графіту, що залягають в докембрійських метаморфіч. породах, групуються в 14 жильних зон, дуже багатих вуглецем (понад 99 %). Найбільші родовища — Кахатагаха-Колонгаха, Богала, Рагедара, Рангала (розробляються з 1821). Родов. кіаніту та ін. глиноземних мінералів (силіманіту, андалузиту, корунду) відомі в Індії, в тому числі одне з найнайбільших у світі родов. масивного кіаніту — Лапса-Буру і унікальне родов. силіманіту — Сонапахар. Великі родов. магнезиту є на півн. Індії (район Алмора) і в Непалі (Кхариджунга). В Півд. А. є значні запаси мусковіту. Він знаходиться в пегматитах Індії, пов'язаних з трьома гол. слюдоносними поясами в шт. Біхар (пояс Біхар), Раджастхан і Андхра-Прадеш (пояс Неллуру); невеликі родов. мусковіту є в Непалі і Шрі-Ланці. Багаточисл. дрібні родов. тальку і флогопіту відомі в Індії, Непалі і Шрі-Ланці.
Нерудні буд. матеріали. Їх родов. є у всіх країнах Півд. А. Це головним чином родов. глин, кварцових і буд. пісків, буд. каменю, доломіту, вапняків і мармурів. У Шрі-Ланці добувають ракушняки.
Дорогоцінне і виробне каміння. Алмази відомі тільки в Індії (район Панна та ін.). У розсипах зосереджені осн. запаси інш. дорогоцінних і виробних каменів, що добуваються в Індії і Шрі-Ланці — смарагдів, аквамаринів, сапфірів, рубінів, місячного каменя (польового шпату), ґранатів, аметисту, агатів.
Південно-Східна Азія
Займає 1-е місце у світі за запасами олова (більше 50 %), має значні запаси нікелю, кобальту, вольфраму, міді, сурми, бариту, флюориту, а також нафти, газу, бокситів, хромітов та ін.
Енергетич. сировина. Пошуково-розвідувальні роботи на нафту і газ в регіоні ведуться з 60-х рр. XIX ст. З 1954 почато пошуково-розвідувальні роботи на континентальному шельфі регіону. За даними на поч. 90-х років XX ст., достовірні запаси нафти Півд.-Сх. А. складають близько 2000 млн т (2,6 % загальносвітових), запаси природного газу — 3000 млрд м³ (4,6 %). Осн. родов. нафти і газу пов'язані з кайнозойськими крайовими і внутрішньоскладчастими прогинами і частково пов'язані з прогинами і западинами геосинкліналей (Філіппіни). Встановлено 36 перспективних басейнів, 25 з яких — у Індонезії. Осн. нафтогазоносні бас. — в Півн.-Суматринському, Півн.-Яванському (Індонезія), Саравакському (Бруней) і Зах.-Палаванському (Філіппіни) крайових прогинах. Нафтове родовище-гігант — Мінас, великі — Серіа і Півд-Зах. Ампа.
Запаси кам. і бурого вугілля Півд.-Сх. А. складають близько 36 млрд т(1998). Понад 85 % запасів припадає на В'єтнам та Індонезію. Осн. вугільні родов. В'єтнаму розташовані біля Ханоя і пов'язані з мезозойськими відкладами (Куангнінський бас.), в Індонезії — в бас. Зах. і Півд. Суматри, Сх. Калімантану, де вони приурочені до палеогенових і неогенових відкладів.
Руди чорних металів. Підтв. запаси зал. руд складають понад 1300 млн т. Найпоширеніші скарнові родов. — Панпе (Бірма), Тхатькхе (В'єтнам), Ертсберґ (Індонезія), Ларап, Сібугей, Маті (Філіппіни), Фуньйон, Фалек (Лаос), Пномдек (Камбоджа) і ін. Родов. за розмірами незначні. Велику цінність представляють залізисті піски (Філіппіни, Індонезія), що асоціюються з осадовими комплексами прибережних і підводних терас (о-ви Півн. Лусон, Лейте, Ява та ін.). Великі запаси зал. руд укладені в родов. залізистих латеритів (Індонезія, Філіппіни), пов'язаних з кайнозойськими корами вивітрювання.
Загальні запаси марганцевих руд складають близько 23 млн т, підтв. — 14 млн т (1998). Вони знаходяться у Індонезії, Таїланді і на Філіппінах. Марганцеві руди представлені піролюзитом, вадом, браунітом. Залягають в туфах або вулканіч. брекчіях ранньо- або середньоміоценового віку. Найбільше родов. — Карангнунгал (Індонезія).
Запаси хромових руд складають понад 36 млн т, ресурси — 127 млн т (1998). Руди представлені хромшпінелідами і різними домішками ільменіту та магнетиту. Найбільші родовища — Масинлок і Акохе (Філіппіни). Є родов. хромітів у В'єтнамі.
Руди кольорових металів. Алюмінієві руди Півд.-Сх. А. представлені в основному бокситами, запаси яких складають близько 1,7 млрд т (1998). Родов. бокситів приурочені головним чином до кайнозойських кір вивітрювання і є в Індонезії, на Філіппінах і в Малайзії. Відомі боксити у В'єтнамі і Кампучії.
Запаси міді в Півд.-Сх. А. складають понад 33 500 тис. т. На долю Індонезії та Філіппін припадає бл. 90 % доведених запасів міді, які зосереджені в родов. мідно-порфірового типу, що пов'язані з еоцен-олігоценовими і міоцен-пліоценовими інтрузіями діоритів, кварцових діоритів, діоритових порфірів і андезитів; найбільші родов. — Атлас, Сіпалай, Тавітаві та ін. Значні родов. міді відомі також в Малайзії, М'янмі і Таїланді.
Півд.-Сх. А. бідна на родов. свинцю (загальні запаси на 90-і рр. ХХ ст. — 1400 тис. т) і цинку (понад 3 млн т). Понад 95 % запасів свинцю припадає на М'янму, близько 70 % цинку зосереджено в Таїланді. Найбільші родовища — Бодуін (свинець, цинк, мідь, срібло) в М'янмі, Паденг (цинк) в Таїланді, Тьод'єн (свинець, цинк) у В'єтнамі.
Запаси нікелю становлять близько 6 млн т. 78 % з них — в Індонезії. Родов. приурочені до латеритної кори вивітрювання ультраосновних і основних інтрузивних порід. Найбільші родовища розташовані на о. Сулавесі. Родов. нікелю також відомі на Філіппінах.
Запаси кобальту становлять бл. 500 тис. т. 60 % з них — в Індонезії. Родов. кобальту приурочені до латеритних кір вивітрювання і асоціюють з латеритними родов. нікелю і заліза. Аналогічні родов. відомі на Філіппінах.
Запаси вольфраму становлять бл. 80 тис. т(на 90-і рр. ХХ ст.). Майже 50 % запасів зосереджені у М'янмі. Числ. невеликі родов. вольфраму відомі в Таїланді, а також в Малайзії. Вони, як правило, комплексні олово-вольфрамові.
Запаси олова в Півд-Сх. А. складають понад 2,5 млн т (1998). 3-є місце у світі за підтв. запасами займає Малайзія (після Китаю і Бразилії), в першій 7-ці йдуть також Індонезія і Таїланд. Відомі родов. олова у М'янмі, В'єтнамі і Лаосі. Майже всі запаси укладені в розсипах. Найважливіші — розсипи алювіального, делювіального і елювіального типів. Широко розвинені в межах унікального по насиченості оловом Бірмано-Малайського поясу гранітоїдів.
У Півд.-Сх. А. є також родов. руд танталу і ніобію, пов'язані з оловоносними розсипами ртуті, стибію, золота, срібла. Велике родов. ртуті є на о. Палаван (запаси 7 тис. т). Є вияви ртуті у М'янмі і В'єтнамі. Запаси стибію становлять бл. 500 тис. т (1998); б.ч. з них (450 тис.т) зосереджена на зах. Таїланду, де вони утворюють смугу довж. 150 км і шир. 200 км. Невеликі родов. стибію відомі у М'янмі, В'єтнамі, Малайзії.
Осн. родов. золота Півд.-Сх. А. знаходяться в Індонезії (підтв. запаси 2400 т) і на Філіппінах (1100 т) — все на 1998. Найпоширеніші приповерхневі золото-срібні, скарнові і алювіальні родов. Золото вилучається також як побічний продукт при видобутку мідних руд. Самостійних родов. срібла немає. Осн. к-ть срібла одержують при розробці родов. золото-срібних і поліметаліч. руд (Індонезія, Філіппіни, М'янма).
Гірничохім. сировина представлена головним чином апатитом і флюоритом. Запаси апатитів зосереджені у В'єтнамі (в районі м. Лаокай), флюориту — в Таїланді. Родов. калійних солей є в Таїланді і в Лаосі. Відомі родов. сірки і піриту в Індонезії, на Філіппінах, в Таїланді.
Нерудна індустріальна сировина в Півд.-Сх. А. поширена слабко. Є окр. незначні родов. і вияви азбесту, бариту, графіту, п'єзокварцу та ін. к.к.
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini AziyiZahidna AziyaU Zah A vstanovleni rodov bagatoh vidiv mineralnoyi sirovini Za zapasami nafti prirodnogo goryuchogo gazu i samorodnoyi sirki Zah A zajmaye 1 e misce u sviti Znachni takozh zapasi rud cinku baritu borativ litiyu korundu rtuti azbestu fosforitiv zal rudi kalijnih solej svincyu volframu midi piritu surmi flyuoritu celestinu biryuzi lazuritu ta in Upershe promislovi zapasi nafti v Zah A viyavleni na pivd zah Iranu v 1908 rodov Myesdzhyedye Solejman V kinci 20 h rr pochali ekspluatuvatisya ryad rodov nafti zokrema Kirkuk Irak Gechsaran Heftgel Iran U 1932 vidkrite gigantske gazonaftove rodov Avali na o Bahrejn a takozh gigantski gazonaftovi i naftovi rodovisha Pazenan i Agadzhari Iran Dammam Abkajk Abu Hadriya Saudivska Araviya U 1938 vidkrite najbilshe u sviti rodov Vel Burgan Kuvejt v 1948 Gavar Saudivska Araviya 50 60 i rr viyavleno ponad 80 velikih naft rodov U 70 h rr viyavleni gigantski gazovi rodov v pivd sh chastini Perskoyi zatoki i na prileglih do neyi ter Iranu Kataru OAE Iraku Za zapasami nafti Zah A zajmaye providne misce sered insh regioniv svitu bl 45 mlrd t nafti i ponad 20 trln m3 gazu Perevazhna chastina rodov nafti i gazu pov yazana z najbilshim u sviti naftogazonosnim basejnom Perskoyi zatoki Poodinoki pokladi nafti i gazu viyavleni v insh basejnah regionu Iran Afganistan Izrayil Do 90 h rokiv XX st v krayinah Zah A bulo vidkrito 302 naft i gazonaft ta 54 gazovih rodovisha Osnovni rozvidani zapasi vuglevodniv znajdeni v intervali glibin 1 3 km Osn produktivni tovshi permska verhnoyurska nizhnokrejdova i oligocen nizhnomiocenova Zapasi kam vugillya skladayut ponad 23 mlrd t burogo 3 3 mlrd t Vsi rozvidani zapasi kam vugillya skoncentrovani v krayinah Ser Shodu Turechchini Irani i Afganistani Praktichno vsi zapasi burogo vugillya v Turechchini Anatolijskij burovugilnij bas Osn rodov kam vugillya v Turechchini zoseredzheni v pivn zah chastini krayini bas Zonguldak Bilshist rodov vugillya v Irani roztashovana v dvoh vuglenosnih bas Elburskomu i Tebeskomu rodov Kermanske Badamu ta in Zapasi uranu v Zah A neznachni i stanovlyat bl 9 tis t 1998 Voni ukladeni v dekilkoh rodov Turechchini Salihli Kopryubashi Vmist v rudah U3O8 0 07 0 1 U tureckij chastini Chornogo morya vidkriti veliki skupchennya uranovih rud v donnih osadah na glib 1 2 km Rudi chornih metaliv Zagalni zapasi zal rudi v Zah A skladayut bl 14 mlrd t v tomu chisli rozvidani ponad 3 mlrd t 1998 Najvazhlivishi v prom vidnoshenni kontaktovo metasomatichni rodov Turechchini Divrigi Hasanchelebi Iranu Chogart i in Iraku Asnava iz zapasami rudi 100 500 mln t vmist Fe 50 63 S 0 1 2 P2O5 0 05 3 0 SiO2 2 0 33 0 Veliki rodov predstavleni zalizistimi kvarcitami v Saudivskij Araviyi Vadi Savavin ta in a takozh zalizorudnimi metasomatitami v terigenno karbonatnih porodah v Afganistani Hadzhigek i in Osadovi rodovisha yak pravilo neveliki i zoseredzheni v Saudivskij Araviyi Iraku Jordaniyi Afganistani Siriyi zapasi sotni tisyach desyatki ridko sotni mln t vmist Fe 23 64 S soti chastki R2O5 0 01 0 45 Si02 do 15 Titanomagnetitovi rodovisha Yemen harakterizuyutsya znachn zapasami rudi do 600 mln t ale nizkim vmistom korisnih komponentiv Fe 15 TiO2 5 3 i visokim vmistom shkidlivih komponentiv R2O5 do 3 3 Zapasi margancevih rud neveliki i skladayut ponad 5 mln t Zapasi v osnovnomu zoseredzheni v osadovih i dokembrijskih vidkladah Jordaniyi Vadi Dana ta in v gidrotermalnih rodov Turechchini Peronit Podima Ulukoj i in ta Iranu a takozh v metalonosnih mulah Saudivskoyi Araviyi Atlantis 11 Vmist Mn v osadovih rodov 38 43 v zhilnih 25 45 Zapasi titanu ocinyuyutsya 850 tis t ilmenitu yaki zoseredzheni v nevelikih ilmenit cirkonovih priberezhno mor rozsipah Yemenu Vmist kg t ilmenitu 24 83 cirkonu 10 20 monacitu 1 2 Zapasi cirkonu stanovlyat 130 tis t monacitu 8 tis t V Yemeni i Saudivskij Araviyi ye takozh titanomagnetitovi rudi v osnovnih porodah odnak vmist TiO2 v nih ridko perevishuye 5 Zapasi hromovih rud skladayut blizko 40 mln t perevazhno v rodov Turechchini ta Iranu Neveliki rodov hromovih rud ye na Kipri 1 mln t v Afganistani i Omani 160 tis t Vsi rodov predstavleni plasto i linzovidnimi pokladami masivnih i vkraplenih rud v ultraosnovnih porodah U Turechchini voni grupuyutsya v rajonah Guleman Bursa Eskishehir i Mugla vmist Cr2O3 v mezhah 22 56 Fe0 11 13 5 Al2O3 9 11 SiO2 5 11 5 vidnoshennya Sg do Fe 2 88 3 1 U Irani rodov hromitiv skoncentrovani v rajoni Minab Shahriar Rudi kolorovih metaliv Zapasi boksitiv neveliki i stanovlyat 217 5 mln t v tomu chisli rozvidani ponad 140 mln t Osnovna chastina zagalnih zapasiv 200 mln t ukladena v rodov roztashovanih v Turechchini dribni rodov boksitiv vidomi takozh v Irani i Afganistani Vsi rodov osadovogo tipu Zapasi midi skladayut ponad 22 mln t Bl 50 zapasiv midi ukladeno v rodov Iranu Afganistanu Turechchini Saudivskoyi Araviyi Omanu Jordaniyi Kipru Izrayilyu Najvazhlivishi v prom vidnoshenni midno porfirovi rodov v Irani ta in i Turechchini Velikimi ye takozh stratiformni rodov Afganistanu Ajnak ta in Jordaniyi ta Izrayilyu Mensh znachni za zapasami kolchedanni rodov Turechchini Omanu Saudivskoyi Araviyi Kipru ta Iranu zapasi metalu do 680 tis t vmist Cu 0 5 3 75 Skarnovi rodov Iranu i Afganistanu i rodov zhilnogo tipu Iranu ta Turechchini mayut neznachni zapasi metalu blizko 100 tis t ale vidriznyayutsya visokim vmistom midi U metalonosnih mulah Chervonogo m rodov Atlantis II vmist Cu 0 19 3 6 Zapasi svincyu v Zah A skladayut blizko 7 9 mln t cinku blizko 26 mln t Prognozni zapasi vidpovidno perevishuyut 10 i 15 mln t Zapasi svincyu ta cinku golovnim chinom zoseredzheni v Seredzemnomorskomu geosinklinalnomu skladchastomu poyasi v mezhah Iranu Cink v znachnij kilkosti ye v Saudivskij Araviyi v menshij v Iraku Afganistani ta Omani Najvazhlivishi v prom vidnoshenni gidrotermalno metasomatichni i stratiformni rodov Iranu ta in a takozh kolchedanno polimetalichni i midno cinkovi kolchedani rodov Turechchini Murgul Lahanos ta in Iranu Kushk Chahmire ta in Saudivskoyi Araviyi Nukra El Amar ta in Omanu Suhar Rakah ta in Afganistanu Shajda v rudah yakih prisutni takozh sriblo zoloto mid inodi kadmij Zhilni rodov Turechchini Iranu Iraku Saudivskoyi Araviyi yak pravilo harakterizuyutsya nevelikimi zapasami svincyu i cinku pri visokih koncentraciyah yih v rudah Pb do 20 Zn do 15 U rodov Atlantis II v Chervonomu m vmist cinku v mulah vid 0 9 do 9 8 Zapasi nikelyu skladayut blizko 250 tis t bilsha chastina z nih 160 tis t 1998 v Turechchini ta v kompleksnih midno ceolitovih ta gidrotermalnih zhilnih rodov Iranu Talmesi Meskani Chahmire mensha v magmatichnomu midno nikelevomu rodov Vadi Kuatan Saudivska Araviya Vmist nikelyu v rudah variyuye vid 0 4 do 4 Kobalt v kilkosti 35 tis t pri vmisti 0 27 prisutnij lishe v rudah midno kolchedannogo rodov Ergani Turechchina Rodov volframu monometalichni i volfram molibdenovi vidomi lishe v Turechchini Zag Zapasi 77 tis t pidtverdzheni 50 tis t 1998 Rodov skarnovogo i zhilnogo tipiv Najbilshe z skarnovih Uludag Nepromislovi viyavi volframu ye v Irani i Afganistani Zagalni zapasi molibdenu neveliki i ocinyuyutsya v 432 tis t pidtverdzheni 172 tis t 1998 pri vmisti Mo v rudi 0 03 0 2 Bilsha chastina z nih ukladena v midno porfirovih rodov Iranu Sercheshme ta in mensha v skarnovih ta zhilnih rodov Turechchini Uludag ta in Rodov ridkisnih metaliv beriliyu litiyu tantalu niobiyu ceziyu ta in pegmatitovogo tipu poshireni v Nuristani Afganistan U Saudivskij Araviyi vidomi rodov niobat ridkisnozemelnih rud Stronciyevi rudi predstavleni celestinom vidomi v Afganistani Kunduz Irani i Turechchini Zapasi rtuti ocinyuyutsya v 12 tis t resursi na 1998 23 tis t Vsi voni ukladeni v rodov Zah Turechchini bilshe 50 rodov Zapasi rtuti na okremih rodov dosyagayut 3 tis t i bilshe pri vmisti yiyi v rudah 0 1 4 0 ta bilshe Okremi dribni rodov rtuti zi stibiyem i arsenom vidomi v Irani chislenni nepromislovi proyavi rtuti vstanovleni v Afganistani Zapasi stibiyu ocinyuyutsya v do 170 tis t Osn kilkist yih znahoditsya v Turechchini 90 tis t na 1998 de vidomo bilshe 45 rodov stibiyu Kompleksni arsenovo stibiyevi ta rtutno arseno stibiyevi rodov vidomi takozh v Irani Zereshuran Baharlu Patiar Torkeman Kuhe Sorh ta in Pidtverdzheni zapasi zolota ocinyuyutsya v 170 t 1998 U gidrotermalnih zhilnih rodov Saudivskoyi Araviyi Mahd ed Dahab ta in znahoditsya 72 t pidrahovanih zapasiv Iranu Golpayegan Mute ta in 15 t Afganistanu 18 t Turechchini 58 t Zapasi zolota v zhilnih rodov dosyagayut 70 t pri vmisti 4 27 g t Samostijnih rodov sribla v Zah A nemaye Sriblo prisutnye v zhilnih kompleksnih polimetalichnih rodov Saudivskoyi Araviyi Iranu vmist Ag 8 450 g t ta zoloto sribnih zhilnih rodov Saudivskoyi Araviyi Turechchini i Afganistanu 25 140 g t krim togo vono vstanovlene v kolchedanno polimetalichnih rodov Saudivskoyi Araviyi Iranu 20 2000 g t svincevo cinkovih gidrotermalno metasomatichnih rodov v karbonatnih porodah Iranu Afganistanu 45 1000 g t kompleksnih midno ceolitovih rodov Iranu 8 24 g t skarnovih rodov Iranu Afganistanu 25 2000 g t metalonosnih mulah Chervonogo m Atlantis II 53 g t Girnichohimichna sirovina predstavlena v krayinah Zah A fosforitami sirkoyu kalijnimi solyami kam yanoyu sillyu baritom flyuoritom boratami sulfatom natriyu piritom Zapasi fosforitiv ocinyuyutsya v 2500 mln t Voni ukladeni v osadovih rodov Jordaniyi Siriyi Turechchini Iraku ta Izrayilyu Za zapasami sirki region Zah A zajmaye 1 e misce u sviti 373 mln t Majzhe 99 zapasiv sirki ukladeni v rodov Iraku Mishrak Lazaga ta in yiyi rodov vidomi takozh v Afganistani Turechchini Irani Osnovni zapasi kalijnih solej pov yazani z Mertvim m iz zagalnimi zapasami v 600 mln t pidtverdzhenimi 42 mln t pri vmisti K2O 1 4 1998 Rodov kalijnih solej ye takozh v Irani Miane Semnan ta in Rodov kam yanoyi soli zapasi perevishuyut 4 5 mlrd t vidomi v Turechchini Yemeni Saudivskij Araviyi Irani Siriyi Afganistani ta Jordaniyi Rodov sulfatu natriyu zapasi ponad 10 mln t vidomi v Turechchini ta Irani rodov flyuoritu pidtv zapasi bl 7 mln t 1998 v Afganistani Irani Turechchini i Saudivskij Araviyi rodov piritu zapasi blizko 0 7 mlrd t v Saudivskij Araviyi Turechchini i na Kipri Veliki zapasi borativ zoseredzheni golovnim chinom v Turechchini rodov Bandirma Emet Kirka Bigadich ta in ocinyuyutsya v 1 mlrd t pri vmisti B2O3 v rudi 15 50 Znachni v regioni takozh zapasi baritu zag zapasi ocinyuyutsya v 21 mln t pidtv 6 8 mln t 1998 g ch v Turechchini Silir ta in a takozh Irani Keredzh Afganistani Sangilyan i Saudivskoyi Araviyi Nerudna industrialna sirovina Nadra Zah A bagati riznomanitnimi vidami industrialnoyi sirovini Znachni zapasi 90 i roki XX st azbestu 6 mln t Turechchina Afganistan Iran Kipr korundu 9 2 mln t Turechchina Iran magnezitu 95 mln t Turechchina Afganistan Saudivska Araviya Iran Izrayil kaolinu 40 mln t Iran Turechchina Jordaniya Saudivska Araviya perlitu 4 7 mlrd t Turechchina alunitu ponad 1 mlrd t Iran Turechchina Krim togo ye rodov bentonitu v Siriyi Turechchini Irani Izrayili zapasi 2 mln t diatomitu v Turechchini 130 mln t vognetrivkih dolomitiv v Irani Iraku Afganistani 25 mln t talku v Afganistani Turechchini Saudivskij Araviyi ponad 10 mln t sepiolitu v Turechchini 1 2 mln t grafitu v Turechchini i Afganistani muskovitu v Afganistani Irani ta Saudivskij Araviyi Nerudni bud materiali Rodov bud materialiv predstavleni gipsom zapasi ponad 3 mlrd t Turechchina Afganistan Yemen Jordaniya Iran riznomanitnimi glinami Turechchina Izrayil Iran Irak Afganistan Saudivska Araviya Yemen vapnyakami cementnimi i budivelnimi Turechchina Izrayil Iran Irak Afganistan Saudivska Araviya Yemen OAE kvarcovim piskom Izrayil Iran Turechchina Afganistan Saudivska Araviya ta in marmurom Turechchina Iran Yemen ta in Rodovisha koshtovnogo ta virobnogo kamenyu U Irani vidomi rodovisha biryuzi Nishapur v rajoni Meshhetak i in Na rodovishah lazuritu skarnovogo tipu Sang v Afganistani najkrashi u sviti sorti cogo virobnogo kamenyu U Afganistani takozh ye rodovisha rubiniv smaragdiv kuncitu surmi krishtalyu turmalinu akvamarinu marmurovogo oniksu Pivdenna AziyaPivdenna Aziya zajmaye providne polozhennya u sviti za zapasami muskovitu baritu titanu rutilu ilmenitu visokoglinozemistih mineraliv kianitu silimanitu andaluzitu piritu berilu grafitu zaliznih margancevih hromovih i alyuminiyevih boksitiv rud 1 5 e miscya ta za zapasami vugillya azbestu svincevo cinkovih i uranovih rud 7 10 e miscya Krayini Pivdennoyi Aziyi mayut takozh znachni zapasi nafti prirodnogo gazu flyuoritu fosfatnoyi sirovini zolota midnih nikelevih volframovih rud 14 20 e miscya ta inshih korisnih kopalin Najbilshe ekonomichne znachennya v Pivdennij Aziyi mayut rodovisha korisnih kopalin yaki pov yazani z dokembrijskimi kompleksami fundamentu Indostanskoyi platformi zalizo marganec mid svinec cink muskovit grafit a takozh rodovisha priurocheni do tovsh osadovogo chohla i kori vivitryuvannya nafta gaz vugillya boksiti Pomitne misce zajmayut k k priurocheni do skladchastih utvoren Seredzemnomorskogo geosinklinalnogo poyasu hromiti mid ta do osadovih tovsh pered ta mizhgirnih proginiv vugillya kam yana sil gips Energetichna sirovina Osnovni obsyagi nafti i prirodnogo gazu v Pivdennij Aziyi viyavleni i rozvidani v 60 70 h rr HH st U Pakistani Indiyi ta Bangladesh vidomo ponad 80 rodov Dostovirni zapasi nafti v cih rodov ocinyuyutsya v 623 mln t a gazu 1450 trln m3 1998 Najbilshi naftogazonosni basejni Pivdennij Aziyi Kambejskij Indiya Bengalskij Indiya i Bangladesh i Pendzhabskij Pakistan Perspektivni ploshi vidomi na shelfi Aravijskogo morya i Bengalskoyi zatoki Potencijno perspektivnimi vvazhayutsya takozh Kach Kathiyavarskij ta inshi platformni progini Najbilshi rodovisha Ankleshvar Nahorkatya Bombej Han Indiya Sui Dhuliyan Mari Sari Sing Hundi Pakistan Titas Silhet Chatak Habigandzh Bangladesh Vugillya Najvazhlivishoyu dlya Pivdennij Aziyi energetichnoyu sirovinoyu ye kam yane vugillya Zapasi vugillya sho zalyagaye na glibini do 120 m v plastah potuzhnistyu gt 0 5 m ocinyuyutsya ponad 115 mlrd t zapasi vugillya na glibini do 600 m v plastah potuzhnistyu gt 1 2 m ocinyuyutsya do 90 mlrd t Perevazhna chastina zapasiv pripadaye na antraciti ta kam yane vugillya yake nalezhit do verhnopaleozojskih i nizhnomezozojskih gondvanskih vidkladiv Koksivne ta napivkoksivne vugillya ye tilki v Indiyi Znachni zapasi energetichnogo kam yanogo vugillya rozvidani v Bangladesh 1 65 mlrd t i Pakistani 1 96 mlrd t U Bangladesh v rajoni Dzhamalgandzh poblizu kordonu z Indiyeyu viyavleni plasti kam yanogo vugillya v permskih vidkladah na glibini gt 900 m Indiya maye znachni zapasami lignitiv ta burogo vugillya sho vikoristovuyetsya yak energetichna sirovina Bure vugillya v paleogenovih vidkladah vidome takozh v Bangladesh 3 mln t Rodov torfu ye v Bangladesh rodov Chanda Banhila ta Kola Muza 1 mlrd t ta v Shri Lanci 50 mln t Uranovi rudi v znachnih obsyagah vidomi tilki v Indiyi zag zapasi 76 33 tis t resursi 108 1 tis t na 1998 r Perevazhna chastina rozvidanih zapasiv zoseredzhena v Singhbhumskij zoni zminannya de vedetsya vidobutok na kopalnyah rodov Dzhaduguda Gidrotermalna uranova mineralizaciya nalezhit do zoni droblennya v dokembrijskih metamorfichnih porodah i asociyuye z midnim zrudeninnyam Rudi rodov Singhbhumskoyi zoni bidni 0 07 U3O8 chastkovo kompleksni midno uranovi Neveliki rodov uranu vidomi v Pakistani i Bangladesh Rudi chornih metaliv Krayini Pivd A mayut veliki zag zapasi zal rud ponad 13 5 mlrd t pidtverdzheni zapasi ponad 7 mlrd t osnovna chastina yakih zoseredzhena u visokoyakisnih gematitovih zalizistih kvarcitah dokembriyu Indiyi mensha v bidnishih magnetitovih kvarcitah yaki legko zbagachuyutsya Najbilshi rodovisha gematitovih rud v Indiyi Kudremukh Goa Bajladila Rodov visokoyakisnih skarnovih magnetitovih ta gematit magnetitovih rud vidomi v Pakistani Dammer Nissar ta in tam zhe velike rodov bidnih osadovih ta lateritnih zal rud Kalabag Makerval Dribni rodov osadovih i lateritnih zal rud viyavleni u Nepali ta Shri Lanci Margancevi rudi v znachnih kilkostyah zdavna dobuvayutsya v Indiyi zag zapasi 176 a pidtverdzheni 105 mln t 1998 de dokembrijski margancevisti metamorfichni porodi gonditi v zoni vivitryuvannya zbagacheni oksidami margancyu Neveliki rodov vulkanogennih Lasbela ta in i osadovih Abbottabad margancevih rud rozroblyayutsya v Pakistani Bilsha chastina zapasiv hromovih rud zoseredzhena v Indiyi zag zapasi 135 a pidtverdzheni 85 6 mln t 1998 prichomu 90 v sht Orissa Veliki rodov visokoyakis hromovih rud zapasi yakih ocinyuyutsya v 3 mln t rozroblyayutsya v Pakistani v rajoni Hindubag Malakindi Golovna masa titanovih rud znahoditsya v priberezhno mor ilmenit rutil monacit cirkonovih rozsipah Pivd A Veliki rozsipi vidomi v Indiyi sht Kerala i Tamilnadu i v Shri Lanci Zapasi ilmenitu i rutilu ocinyuyutsya v Shri Lanci v 1 7 i 0 3 mln t vidpovidno 90 i rr XX st Neveliki rodov titanomagnetitovih vanadiyevih rud ye v Indiyi v Singhbhumskoyi zoni zminannya sht Bihar Rudi kolorovih metaliv V krayinah Pivd A zoseredzheni veliki zapasi alyuminiyevih rud Rodov nalezhat do lateritnogo tipu i v osnovnomu roztashovuyutsya v rajonah sh uzberezhzhya Indiyi sht Orissa i Andhra Pradesh Perevazhayut gibsitovi rudi iz vmistom glinozemu vid 40 do 65 i z nizkimi koncentraciyami kremnezemu 1 1 4 4 titanu 1 7 i zaliza 4 11 Lateritni rodov boksitiv rozroblyayutsya takozh v Pakistani Ravalpindi Kvetta Pivd A maye znachni zapasi beriliyu Rodov berilu v pegmatitah vidomi v Pakistani Nepali i Shri Lanci ale najbilshi znahodyatsya v slyudonosnih pegmatitovih poyasah Indiyi sht Bihar i Radzhasthan Midni rudi v Pivd A ye v obmezhenih kilkostyah Bilsha chastina zapasiv 46 midi Indiyi zoseredzhena v rodov Singhbhumskogo midnogo poyasu Mosaboni Rakha Surda i in de gidrotermalne orudninnya lokalizuyetsya v zoni zminannya i poyasu Khetri 24 zapasiv rodov yakogo predstavleni plastovimi tilami midistih piskovikiv Velike midno porfirove rodov Sayindak z visokoyu koncentraciyeyu zolota i molibdenu viyavlene v Pakistani Beludzhistan zapasi yakogo ocinyuyutsya v 250 mln t rudi vmist Cu 0 5 Dribni rodov rud midi vidomi v Nepali Bhat Khola i Shri Lanci Seruvila Silikatni nikelevi rudi pov yazani z koroyu vivitryuvannya na giperbazitah ye v Indiyi sht Orissa i Pakistani rajon Kvetti Poputnim komponentom v cih rudah ye kobalt Velikimi zapasami svincyu i cinku sered krayin Pivd A volodiye tilki Indiya de 80 zapasiv skoncentrovani v stratiformnih rodov v dokembrijskih karbonatnih porodah rudnogo rajonu Zavar v sht Radzhasthan Bagati svincevo sribni rudi ye v Pakistani v rajone Svat Bagatochisl dribni gidrotermalni rodov svincyu i cinku vidomi v Nepali Mandzhhit Khola Gunesh Himal U krayinah Pivd A vidomi poodinoki neveliki rodov rud volframu Indiya i stibiyu Pakistan Zapasi rud zolota obmezheni Veliki kvarcovo zhilni rodov Kolar Hutti ye v Indiyi dribni rodov zolota v Pakistani Nushki i Nepali rozsip Koli Gunduki Girnichohim sirovina U Pivd A zoseredzheno blizko 10 zagalnih zapasiv blizko 40 mln t baritu Aziyi Veliki rodov baritu ye v Indiyi i Pakistani U Pakistani znahodyatsya veliki rodov galitu Solyanij kryazh U Nepali i Indiyi ye rodov piritu ponad 82 mln t V Indiyi rozroblyayutsya rodov flyuoritu Amba Dongar i Mando Sipal Chisl rodov fosfatnoyi sirovini vidomi v Indiyi neveliki v Nepali Dharan i Pakistani Habibulah U Singhbhumskij zoni zminannya Indiya roztashovani takozh dribni rodov apatitu Veliki jogo pokladi rozvidani v Eppavala Shri Lanka Nerudna industrialna sirovina Znachni zapasi hrizotil azbestu maye tilki Indiya Najbilshi rodovisha znahodyatsya v rajonah Kudapa sht Andhra Pradesh dribni rodov tremolit azbestu vidomi v sht Bihar Bara Bana i Karnataka Kabbur i Konur Neveliki rodov vermikulitu ye v Indiyi Veliki zapasi gipsu rozvidani v Pakistani Sulejmanovi gori Za zapasami grafitu odne z pershih misc u sviti zajmayut Shri Lanka 20 mln t i Indiya U Shri Lanci zhili kristalich grafitu sho zalyagayut v dokembrijskih metamorfich porodah grupuyutsya v 14 zhilnih zon duzhe bagatih vuglecem ponad 99 Najbilshi rodovisha Kahatagaha Kolongaha Bogala Ragedara Rangala rozroblyayutsya z 1821 Rodov kianitu ta in glinozemnih mineraliv silimanitu andaluzitu korundu vidomi v Indiyi v tomu chisli odne z najnajbilshih u sviti rodov masivnogo kianitu Lapsa Buru i unikalne rodov silimanitu Sonapahar Veliki rodov magnezitu ye na pivn Indiyi rajon Almora i v Nepali Kharidzhunga V Pivd A ye znachni zapasi muskovitu Vin znahoditsya v pegmatitah Indiyi pov yazanih z troma gol slyudonosnimi poyasami v sht Bihar poyas Bihar Radzhasthan i Andhra Pradesh poyas Nelluru neveliki rodov muskovitu ye v Nepali i Shri Lanci Bagatochisl dribni rodov talku i flogopitu vidomi v Indiyi Nepali i Shri Lanci Nerudni bud materiali Yih rodov ye u vsih krayinah Pivd A Ce golovnim chinom rodov glin kvarcovih i bud piskiv bud kamenyu dolomitu vapnyakiv i marmuriv U Shri Lanci dobuvayut rakushnyaki Dorogocinne i virobne kaminnya Almazi vidomi tilki v Indiyi rajon Panna ta in U rozsipah zoseredzheni osn zapasi insh dorogocinnih i virobnih kameniv sho dobuvayutsya v Indiyi i Shri Lanci smaragdiv akvamariniv sapfiriv rubiniv misyachnogo kamenya polovogo shpatu granativ ametistu agativ Pivdenno Shidna AziyaZajmaye 1 e misce u sviti za zapasami olova bilshe 50 maye znachni zapasi nikelyu kobaltu volframu midi surmi baritu flyuoritu a takozh nafti gazu boksitiv hromitov ta in Energetich sirovina Poshukovo rozviduvalni roboti na naftu i gaz v regioni vedutsya z 60 h rr XIX st Z 1954 pochato poshukovo rozviduvalni roboti na kontinentalnomu shelfi regionu Za danimi na poch 90 h rokiv XX st dostovirni zapasi nafti Pivd Sh A skladayut blizko 2000 mln t 2 6 zagalnosvitovih zapasi prirodnogo gazu 3000 mlrd m 4 6 Osn rodov nafti i gazu pov yazani z kajnozojskimi krajovimi i vnutrishnoskladchastimi proginami i chastkovo pov yazani z proginami i zapadinami geosinklinalej Filippini Vstanovleno 36 perspektivnih basejniv 25 z yakih u Indoneziyi Osn naftogazonosni bas v Pivn Sumatrinskomu Pivn Yavanskomu Indoneziya Saravakskomu Brunej i Zah Palavanskomu Filippini krajovih proginah Naftove rodovishe gigant Minas veliki Seria i Pivd Zah Ampa Zapasi kam i burogo vugillya Pivd Sh A skladayut blizko 36 mlrd t 1998 Ponad 85 zapasiv pripadaye na V yetnam ta Indoneziyu Osn vugilni rodov V yetnamu roztashovani bilya Hanoya i pov yazani z mezozojskimi vidkladami Kuangninskij bas v Indoneziyi v bas Zah i Pivd Sumatri Sh Kalimantanu de voni priurocheni do paleogenovih i neogenovih vidkladiv Rudi chornih metaliv Pidtv zapasi zal rud skladayut ponad 1300 mln t Najposhirenishi skarnovi rodov Panpe Birma Thatkhe V yetnam Ertsberg Indoneziya Larap Sibugej Mati Filippini Funjon Falek Laos Pnomdek Kambodzha i in Rodov za rozmirami neznachni Veliku cinnist predstavlyayut zalizisti piski Filippini Indoneziya sho asociyuyutsya z osadovimi kompleksami priberezhnih i pidvodnih teras o vi Pivn Luson Lejte Yava ta in Veliki zapasi zal rud ukladeni v rodov zalizistih lateritiv Indoneziya Filippini pov yazanih z kajnozojskimi korami vivitryuvannya Zagalni zapasi margancevih rud skladayut blizko 23 mln t pidtv 14 mln t 1998 Voni znahodyatsya u Indoneziyi Tayilandi i na Filippinah Margancevi rudi predstavleni pirolyuzitom vadom braunitom Zalyagayut v tufah abo vulkanich brekchiyah ranno abo serednomiocenovogo viku Najbilshe rodov Karangnungal Indoneziya Zapasi hromovih rud skladayut ponad 36 mln t resursi 127 mln t 1998 Rudi predstavleni hromshpinelidami i riznimi domishkami ilmenitu ta magnetitu Najbilshi rodovisha Masinlok i Akohe Filippini Ye rodov hromitiv u V yetnami Rudi kolorovih metaliv Alyuminiyevi rudi Pivd Sh A predstavleni v osnovnomu boksitami zapasi yakih skladayut blizko 1 7 mlrd t 1998 Rodov boksitiv priurocheni golovnim chinom do kajnozojskih kir vivitryuvannya i ye v Indoneziyi na Filippinah i v Malajziyi Vidomi boksiti u V yetnami i Kampuchiyi Zapasi midi v Pivd Sh A skladayut ponad 33 500 tis t Na dolyu Indoneziyi ta Filippin pripadaye bl 90 dovedenih zapasiv midi yaki zoseredzheni v rodov midno porfirovogo tipu sho pov yazani z eocen oligocenovimi i miocen pliocenovimi intruziyami dioritiv kvarcovih dioritiv dioritovih porfiriv i andezitiv najbilshi rodov Atlas Sipalaj Tavitavi ta in Znachni rodov midi vidomi takozh v Malajziyi M yanmi i Tayilandi Pivd Sh A bidna na rodov svincyu zagalni zapasi na 90 i rr HH st 1400 tis t i cinku ponad 3 mln t Ponad 95 zapasiv svincyu pripadaye na M yanmu blizko 70 cinku zoseredzheno v Tayilandi Najbilshi rodovisha Boduin svinec cink mid sriblo v M yanmi Padeng cink v Tayilandi Tod yen svinec cink u V yetnami Zapasi nikelyu stanovlyat blizko 6 mln t 78 z nih v Indoneziyi Rodov priurocheni do lateritnoyi kori vivitryuvannya ultraosnovnih i osnovnih intruzivnih porid Najbilshi rodovisha roztashovani na o Sulavesi Rodov nikelyu takozh vidomi na Filippinah Zapasi kobaltu stanovlyat bl 500 tis t 60 z nih v Indoneziyi Rodov kobaltu priurocheni do lateritnih kir vivitryuvannya i asociyuyut z lateritnimi rodov nikelyu i zaliza Analogichni rodov vidomi na Filippinah Zapasi volframu stanovlyat bl 80 tis t na 90 i rr HH st Majzhe 50 zapasiv zoseredzheni u M yanmi Chisl neveliki rodov volframu vidomi v Tayilandi a takozh v Malajziyi Voni yak pravilo kompleksni olovo volframovi Zapasi olova v Pivd Sh A skladayut ponad 2 5 mln t 1998 3 ye misce u sviti za pidtv zapasami zajmaye Malajziya pislya Kitayu i Braziliyi v pershij 7 ci jdut takozh Indoneziya i Tayiland Vidomi rodov olova u M yanmi V yetnami i Laosi Majzhe vsi zapasi ukladeni v rozsipah Najvazhlivishi rozsipi alyuvialnogo delyuvialnogo i elyuvialnogo tipiv Shiroko rozvineni v mezhah unikalnogo po nasichenosti olovom Birmano Malajskogo poyasu granitoyidiv U Pivd Sh A ye takozh rodov rud tantalu i niobiyu pov yazani z olovonosnimi rozsipami rtuti stibiyu zolota sribla Velike rodov rtuti ye na o Palavan zapasi 7 tis t Ye viyavi rtuti u M yanmi i V yetnami Zapasi stibiyu stanovlyat bl 500 tis t 1998 b ch z nih 450 tis t zoseredzhena na zah Tayilandu de voni utvoryuyut smugu dovzh 150 km i shir 200 km Neveliki rodov stibiyu vidomi u M yanmi V yetnami Malajziyi Osn rodov zolota Pivd Sh A znahodyatsya v Indoneziyi pidtv zapasi 2400 t i na Filippinah 1100 t vse na 1998 Najposhirenishi pripoverhnevi zoloto sribni skarnovi i alyuvialni rodov Zoloto viluchayetsya takozh yak pobichnij produkt pri vidobutku midnih rud Samostijnih rodov sribla nemaye Osn k t sribla oderzhuyut pri rozrobci rodov zoloto sribnih i polimetalich rud Indoneziya Filippini M yanma Girnichohim sirovina predstavlena golovnim chinom apatitom i flyuoritom Zapasi apatitiv zoseredzheni u V yetnami v rajoni m Laokaj flyuoritu v Tayilandi Rodov kalijnih solej ye v Tayilandi i v Laosi Vidomi rodov sirki i piritu v Indoneziyi na Filippinah v Tayilandi Nerudna industrialna sirovina v Pivd Sh A poshirena slabko Ye okr neznachni rodov i viyavi azbestu baritu grafitu p yezokvarcu ta in k k DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X