Кита́йська мо́ва, або хі́нська мо́ва (усна — кит. трад. 漢語, спр. 汉语, піньїнь: hànyǔ, акад. ханьюй; писемна — кит. 中文, піньїнь: zhōngwén, акад. чжунвень) — мова китайців (ханців, або хінців). Перша мова світу за кількістю мовців — понад 1,3 мільярда осіб. Належить до сино-тибетської мовної сім'ї. Поширена в Китаї (Хіні), країнах синосфери та місцях проживання китайської діаспори (Південно-Східна Азія, США, Австралія, Перу, Британія, Італія, Росія, Україна). Належить до тонових мов. Використовує складну архаїчну ідеограмну писемність — «ханські літери» (漢字), відому на Заході як китайські (хінські) ієрогліфи, числом до 50-80 тисяч знаків. Оформилася у І тис. до н.е. Пройшла велику еволюцію. У IV—VIII ст. писемна мови (класична писемна) поширилася в Кореї, Японії й В'єтнамі, де виконувала роль мови міжнародного спілкування до кінця ХІХ ст. Офіційна мова Китайської Народної Республіки, Китайської Республіки на Тайвані, Сінгапуру. Одна з шести офіційних і робочих мов ООН.
Китайська мова | |
---|---|
汉语 漢語 | |
Поширена в | Китайська НР, Тайвань, Сінгапур, Таїланд, Малайзія, Індонезія, В'єтнам. |
Регіон | Східна Азія, Південно-Східна Азія |
Носії | понад 1,2 млрд. |
Писемність | китайська писемність, традиційні китайські ієрогліфи і спрощені ієрогліфи |
Класифікація |
|
Офіційний статус | |
Офіційна | КНР, Тайвань, Сінгапур, ООН |
Коди мови | |
ISO 639-1 | zh |
ISO 639-2 | chi (B) zho (T) |
ISO 639-3 | zho |
SIL | ZHO |
Ця стаття містить китайський текст. Без правильної підтримки східно-азійського написання ви можете бачити знаки питання, прямокутники або інші символи замість ієрогліфів. |
Діалекти
Китайська мова має низку діалектів, що істотно відрізняються один від одного. Найбільш разючою є різниця між південними та північними діалектами китайської мови. Загальновідомо, що житель Пекіна практично не розуміє мешканця південних районів Китаю (якщо той розмовляє лише своєю власною говіркою). Часто діалекти китайської мови вважають окремими мовами. На користь цієї думки свідчить той факт, що відмінності між китайськими діалектами можна порівняти з відмінностями між романськими мовами, наприклад, між іспанською та італійською. Також усі діалекти використовують одне й те саме письмо. Найбільше відрізняються діалекти фонетично; існує багато лексичних відмінностей; є наявними деякі відмінності в граматиці.
Північне наріччя або Мандаринська мова: | Південне наріччя
| |
Діалекти китайської мови в місцях компактного проживання ханців (середина XX століття). |
Кількість мовців за діалектами
Мова | Інша назва | Кількість мовців | Основні райони поширення |
---|---|---|---|
Мандаринська мова | Північне наріччя | 875 млн | Китай, Тайвань, Сингапур |
Уська мова | 80 млн | Китай: гирло Янцзи, Шанхай | |
Кантонська мова | 70 млн | Китай: Гуансі-Чжуанський автономний район, Учжоу, Гуандун, Гонконг | |
Мінська мова | 60 млн | Китай: Фуцзянь, Хайнань, Тайвань, Південно-Східна Азія | |
Цзінська мова | Цзінь | 45 млн | Китай: Шеньсі, Внутрішня Монголія; Також Хебей, Хенань |
Сянська мова | Хунань | 36 млн | Китай: Хунань |
Хаккаська мова | Кейя | 33 млн | Південний Китай, Тайвань |
Ганська мова | Гань | 21 млн | Китай: Цзянсі, Хубей; також Хунань, Аньхой, Фуцзянь |
Нижче подано таблицю з прикладами етимологічно споріднених слів основними діалектами китайської мови. Приклади підкреслюють генетичну спорідненість та водночас і значні відмінності між діалектами:
Значення | Ієрогліф | Давньокитайська мова | Мандаринська мова | Уська мова | Кантонська мова | Хаккаська мова | Мінська мова | Сянська мова | Ганська мова |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Пекін | Шанхай | Кантон | Мейсянь (Гуандун) | Сямень | Чанша | Наньчан | |||
їсти | 食 | *Ljɨk | shí | zəʔ˩˨ | sek˨ | st˥ | sit˦ | ||
бути великим | 大 | *lats | dà | du˨˧ | da: i˨˨ | tʰai˥˧ | tai˨˨ | ta˥ | tʰai˩ |
мати | 有 | *wjɨʔ | yǒu | jɐu˨˧ | iu˦ | u˨˨ | iəu˧˩ | iu˨˧ | |
померти | 死 | *sjijʔ | sǐ | ɕi˧˧ | sɛ:i˧˥ | si˧˩ | si˥˧ | sɿ˧˩ | sɿ˨˧ |
бути білим | 白 | *brak | bái | bʌʔ˩˨ | bɐk˨ | pʰak˥ | peʔ˦ | pə˨˦ | pʰaʔ˨ |
знати | 知 | *trje | zhī | tsi:˥˥ | tsai˦˦ | tsɿ˧˨ | |||
один | 一 | *ʔjit | yī | iɪʔ˥˥ | jɐt˥ | it˩ | tsit˦ | i˨˦ | it˥ |
три | 三 | *sum | sān | sᴇ˥˧ | sɐm˥˥ | sam˦ | sã˦˦ | san˧ | san˧˨ |
п'ять | 五 | *ngaʔ | wǔ | ɦŋ˨˧ | ŋ˨˧ | ŋ˧˩ | gɔ˨˨ | u˧˩ | ŋ˨˩˧ |
Жінка | 女 | *nrjaʔ | nǚ | ȵy˨˨ | noe: i˨˧ | n˧˩ | lu˥˧ | ȵy˧˩ | ȵy˨˩˧ |
Гість | 客 | *khrak | kè | kʰʌʔ˥˥ | hɐk˧ | hak˩ | kʰeʔ˧˨ | kʰ ə˨˦ | kʰiɛt˥ |
Рука | 手 | *hjuʔ | shǒu | sɣ˧˧ | sa: u˧˥ | su˧˩ | tsʰiu˥˧ | ʂ əu˧˩ | sɨu˨˩˧ |
Серце | 心 | *sjɨm | xīn | ɕin˧˧ | sɐm˥˥ | sim˦ | sim˦˦ | sin˧ | ɕ˧˨ |
Рік | 年 | *nin | nián | ȵi˨˨ | ni: n˨˩ | ŋian˩ | ni˨˦ | ȵiɛn˧˥ | |
Король | 王 | *wjang | wáng | wɔŋ˨˩ | ɔŋ˨˦ | uan˩˧ | uɔŋ˦˥ | ||
Людина | 人 | *njin | rén | ȵin˨˨ | jɐn˨˩ | ŋip˥ | lin˨˦ | ȥ ən˩˧ | lɨn˧˥ |
Середина | 中 | *k-ljung | zhōng | tsoŋ˥˧ | tsoŋ˥˥ | tuŋ˥˧ | tiɔŋ˦˦ | tʂɔŋ˧ | tsuŋ˧˨ |
Ім'я | 名 | *mrjang | míng | min˨˨ | meŋ˨˩ | mia˨˦ | min˧˥ | ||
Вухо | 耳 | *njɨʔ | ěr | ȵei˨˨ | ji:˨˧ | ŋi˧˩ | hi˨˨ | ə˧˩ | e˨˩˧ |
Дощ | 雨 | *w(r)jaʔ | yǔ | ɦy˨˨ | jy:˨˧ | i˧˩ | u˥˧ | y˧˩ | y˨˩˧ |
Син | 子 | *tsjɨʔ | zǐ | tsɿ˧˧ | tsi:˧˥ | tsɿ˧˩ | tsu˥˧ | tsɿ˧˩ | tsɿ˨˩˧ |
Сонце, день | 日 | *njit | rì | ȵiɪʔ˥˥ | jɐt˨ | ŋit˩ | lit˦ | ȥʅ˨˦ | lɨt˥ |
Південь | 南 | *nɨm | nán | no˨˨ | nɐm˨˩ | nam˩ | lam˨˦ | lan˩˧ | lan˧˥ |
Брама, ворота | 門/门 | *mɨn | mén | m ən˨˨ | mu: n˨˩ | mŋ˨˦ | m ən˩˧ | mɨn˧˥ | |
Народ | 民 | *mjin | mín | min˨˨ | mɐn˨˩ | min˩ | bin˨˦ |
Зв'язок з іншими мовами
Тибетсько-бірманські мови
Нині загальновизнаним фактом є приналежність китайської мови до сино-тибетської мовної сім'ї, до якої входить близько 350 мов з 1 300 млн мовців у Китаї, районі Гімалаїв та в Південно-Східній Азії. У більшості класифікацій китайська мова протиставляється решті тибето-бірманських мов, лише окремі мовознавці розглядають китайську як підгрупу тибето-бірманських мов.
У китайській мові є багато найуживаніших лексем, споріднених з рештою сино-тибетських мов:
Значення | Китайська мова | Тибетська мова | Бірманська мова | Мова Лаху | ||
---|---|---|---|---|---|---|
Ієрогліф | Літературна китайська | Давньокитайська | ||||
«я»/«ми» | кит.: 我 | wǒ | *ngajʔ | nga | nga | ngà |
«три» | кит.: 三 | sān | *sum | gsum | sûm | |
«п'ять» | кит.: 五 | wǔ | *ngaʔ | lnga | ngâ | ngâ |
«шість» | кит.: 六 | liù | *Crjuk | drug | khrok | hɔ̀ʔ |
«дев'ять» | кит.: 九 | jiǔ | *kuʔ | dgu | kûi | qɔ̂ |
«Сонце/день» | кит.: 日 | rì | *njit | nyima | ne | ní |
«Ім'я» | кит.: 名 | míng | *mjeng | ming | mañ | mɛ |
«прошу» | кит.: 苦 | kǔ | *khaʔ | kha | khâ | qhâ |
«прохолодний» | кит.: 凉 | liáng | *grjang | grang | krak | gɔ̀ |
«помирати» | кит.: 死 | sǐ | *sjijʔ | shiba | se | ʃɨ |
«отруїти» | кит.: 毒 | dú | *duk | dug | tauk | tɔ̀ʔ |
Окрім спільного словника базових понять, китайська та тибето-бірманські первинно мали подібну структуру складу. Така структура збереглася в класичній тибетській мові. Спільною також є дериваційна морфологія, тобто спільні консонантні суфікси і префікси, що мають функцію зміни значення.
Інші мови
Генетична спорідненість китайської мови з мовами поза сино-тибетською мовною сім'єю загалом не визнається в сучасній лінгвістиці. Проте було зроблено деякі спроби пошуку паралелей за межами цих мов. Так, наприклад, деякі мовознавці висувають гіпотезу спорідненості китайської з австронезійськими мовами, з єнісейськими мовами чи навіть з кавказькими або індоєвропейськими мовами. На підтвердження таких гіпотез наводяться такі приклади, як гіпотетична паралель 谁 shuí < *kwjəl «хто» = латинському quis «хто». Проте жодна з подібних гіпотез не знайшла підтримки більшості мовознавців.
Запозичення
Тисячолітнє співіснування китайської та інших, генетично неспоріднених мов призвело до відчутних взаємовпливів. Вплив китайської був особливо значним на мови і культури Кореї, В'єтнаму і Японії. У цих країнах протягом століть послуговувалися виключно китайським письмом.
Водночас багато як лексичних, так і структурних запозичень є і в китайській мові. Впливом інших мов пояснюють мовознавці характерні для сучасної китайської мови систему тонів або обов'язкове вживання числівників.
Наприклад, слово «тигр» є одним з ранніх запозичень кит.: 虎; піньїнь: hǔ (давньокитайська *xlaʔ) з австразійських мов, пор. Mon klaʔ, Mundari kula. Слово «собака» кит.: 狗; піньїнь: gǒu, яке під час Династії Хань (206 р. до н. е. — 220 р. н. е.) витіснило давніше кит.: 犬; піньїнь: quǎn, було запозичене у часи Династії Чжоу (бл. 1100—249 р. до н. е.) з мов мяо-яо. З алтайських мов було запозичено слово «теля» кит. трад.: 犢; піньїнь: dú, пор. монгольське tuɣul, мандаринське tukšan. Особливо багато запозичень датується епохою династії Хань, наприклад: кит.: 葡萄; піньїнь: pútao (виноград) з перської, пор. перське باده bāda. Великий вплив буддизму сприяв появі запозичень з індійських мов: кит.: 旃檀; піньїнь: zhāntán з санскриту candana, кит. трад.: 沙門; піньїнь: shāmén (буддійський чернець) < санскритське śramaṇa. З епохи монгольського панування (1279—1368) збереглося небагато запозичень: кит.: 蘑菇; піньїнь: mógū (гриб) < монгольське moku.
У XVI столітті китайська мова зазнали сильного впливу європейських мов. У цей час було запозичено, наприклад, терміни християнства: кит. трад.: 彌撒; піньїнь: mísa Messe < пізньолатинське лат. missa. З XIX століття з європейських мов запозичувалося багато технічних термінів, проте таких запозичень значно менше, ніж, приміром, у японській: кит. трад.: 馬達; піньїнь: mǎdá < англійське англ. motor, кит.: 幽默; піньїнь: yōumò < англійське англ. humour. Часом запозичення потрапляли в літературну мову через китайські діалекти: кит. трад.: 沙發; піньїнь: shāfā < шанхайське safa < англійське англ. sofa.
Особливою групою є запозичення з Японії, в яких запозичено не вимову, а написання. Це стало можливим завдяки тому, що саме запозичене слово записувалося в японській китайським ієрогліфом, що мав у китайській інше значення:
Класична китайська мова
Класична китайська мова — традиційна писемна китайська мова, що базується на граматиці й лексиці стародавньої китайської мови і значно відрізняється від сучасної китайської.
Класична китайська використовувалася в Китаї як писемна мова до початку 20 століття. Це була універсальна мова східноазійського регіону. До середини XIX століття вона відігравала роль, подібну до латини у Західній Європі.
Путунхуа
Путунхуа 普通话 (кит. «проста, звичайна мова») — сучасна літературна китайська мова. Вона базується на пекінському різновиді китайської мови. Цією мовою ведеться викладання в усіх школах континентального Китаю; вона також є офіційною мовою Тайваню та Сінгапуру. На сьогодні більшість китайців, для яких рідними є непівнічні діалекти китайської мови, достатньо добре володіють путунхуа.
Китайське письмо
Китайське письмо є єдиним сучасним ідеографічним письмом. Кожне слово в китайській мові позначається окремим символом. Загальна кількість знаків в системі китайського письма перевищує 80 тис., але більшість із них є застарілими або дублюються. Освічений китаєць знає близько 7 тис. ієрогліфів. Для читання китайської преси потрібно знати 3-4 тисячі.
Певна кількість ієрогліфів є стилізованими зображеннями понять, які позначаються ними, наприклад 日(ri) «сонце», 月(yue) «місяць», 女(nü) «жінка» та інші. Вони також називаються графемами. Переважна більшість ієрогліфів складається з двох або більше графем. Значення такого ієрогліфа може випливати зі значення графем, з яких він складається, наприклад, 明(ming) «яскравий» складається з графем 日 «сонце» і 月 «місяць»; ієрогліф 休(xiu) «відпочинок» містить 人(ren) «людина» і 木(mu) «дерево». Однак більшість ієрогліфів складається з ключової графеми та фонетичної частини, перша позначає, до якої категорії належить предмет, остання вказує на його приблизну вимову. Наприклад, ієрогліф 杆 (gan) «жердина» містить ключ 木 «дерево» (багато понять, що позначають предмети зроблені з дерева, містять цей ключ) і фонетичну частину 干 (gan); 恨 (hen) «ненависть, ненавидіти» містить ключ 心(xin) «серце» та фонетик 艮 (gen).
Фонологія
Склад у путунхуа має строго визначену структуру: початковий приголосний (ініціаль) — голосний, дифтонг чи трифтонг (фіналь).
Система ініціалей: проривні p-b, t-d, k-g; африкати c-z, q-j, ch-zh; щілинні f, s, sh, r, h, x; носові m, n; боковий l. В путунхуа відсутнє характерне для української мови протиставлення приголосних за ознакою глухий/дзвінкий, пари p-b, t-d тощо розрізняються за іншою ознакою — наявністю/відсутністю придиху. Існують також склади, у яких відсутня ініціаль. Ініціаль складається лише з одного приголосного; збіг кількох приголосних неможливий.
Прості фіналі складаються з одного голосного. Складними фіналями є висхідні і низхідні дифтонги та трифтонги. Кінцевим елементом фіналі можуть бути також приголосні n, ŋ та r.
Кожен склад у китайській мові характеризується наявністю тону. У путунхуа існує 4 тони: високий, висхідний, низхідно-висхідний та низхідний. Ненаголошені склади (наприклад, суфікси) вимовляються нейтральним (редукованим) тоном.
Фонетика китайських діалектів може суттєво відрізнятися від описаної вище фонетичної системи путунхуа. Наприклад, у кантонському діалекті менше початкових приголосних та дифтонгів, більше голосних та кінцевих приголосних (склад може закінчуватися на проривні p, t, k). Кількість тонів сягає шести. Кількість можливих складів майже удвічі перевищує їхню кількість у путунхуа.
Сьогодні найпоширенішою системою транскрибування китайських слів засобами латинської абетки є 汉语拼音 (ханью піньінь). Її використовують у ролі транскрипції у словниках та для передавання китайських власних назв. Для передачі піньїня українською мовою використовується переважно академічна система транскрибування на основі системи Палладія. У 2019 році було також запропоновано альтернативну нову систему — Кірносової—Цісар.[]
Граматика
Словотвір
Морфологічний склад китайських слів дуже прозорий: всі морфеми (лексично чи граматично значущі частини слова) являють собою цілі склади. Єдиним винятком (у путунхуа) є досить поширений (особливо в розмовному варіанті мови) зменшувальний суфікс 儿 (er). У сучасній китайській мові часто вживаються суфікси, наприклад, суфікси іменників 儿 (er), 子 (zi), 头 (tou); дієслівні суфікси 着 (zhao), 到 (dao) тощо. Дуже поширеним є словоскладання. Найчастіше трапляються двоскладові слова, далі йдуть односкладові й багатоскладові слова. Приклад: двоскладові слова 树皮 shupi «кора» (树 shu «дерево», 皮 pi «шкіра»), 动物 dongwu «тварина» (动 dong «рухатися», 物 wu «істота, річ»); 火山 huoshan «вулкан» (火 huo «вогонь», 山 shan "гора), 小道 xiaodao «стежка» (小 xiao «малий», 道 dao «дорога, шлях»), 电脑 diannao «комп'ютер» (电 dian «електрика» (первісне значення — «блискавка»), 脑 nao «мозок»); трискладове слово 动物园 dongwuyuan «зоопарк» (园 yuan «парк, сад»); п'ятискладове слово 笔记本电脑 bijibendiannao — «ноутбук» (букв. зошит-комп'ютер) (笔记本 bijiben «записна книжка»)
Морфологія
Китайська мова належить до кореневих, або ізолюючих мов. Слова не змінюються; велику роль відіграють порядок слів та допоміжні слова (прийменники, частки, класифікатори).
Число в китайській мові зазвичай не отримує граматичного вираження: 他吃苹果 ta chi pingguo «Він їсть яблуко/яблука». Існує показник множини для осіб 们 men: 学生们 xueshengmen «студенти» (学生 xuesheng «студент»).
Специфічною службовою частиною мови є класифікатор. Класифікатори вживаються між числівником або вказівним займенником та іменником. Кожен класифікатор пов'язується з певною групою іменників, які мають спільну рису: слова 词典 cidian «словник», 书 shu «книга», 杂志 zazhi «журнал» вживаються з класифікатором 本 ben: 这本词典 zhe ben cidian «цей словник», 三本书 san ben shu «три книги».
Дієслова не змінюються за особами та числами. До них можуть приєднуватися різноманітні видо-часові показники (суфікси):
- теперішній тривалий час: суфікс 着 zhe: 他看着报 ta kanzhe bao «Він читає газету (у даний момент)»;
- минулий завершений час: суфікс 了 le: 昨天我买了一本书 zuotian wo maile yi ben shu «Учора я купив книгу» — дія протікала та закінчилася в минулому;
- минулий невизначений час: суфікс 过 guo: 我去过这儿 wo quguo zher «Я тут бував» — дія відбувалася у невизначений час у минулому.
У китайській мові існує багато модальних часток, наприклад 了 le, яка вказує, що ситуація змінилася: 我不吸烟了 wo bu xiyanle «Я кинув курити» (порівняйте 我不吸烟 wo bu xiyan «Я не курю»). Такі частки існували вже в стародавньокитайській, наприклад, 矣 yi: 足則吾能徵之矣 «Якщо було б достатньо свідчень, я зміг би підтвердити це» (Лунь Юй, 1.9).
Пунктуація
Офіційне запровадження пунктуації у китайській мові відбулося у 1920 році, за ініціативою Ху Ши, Чжоу Цзоженя та інших інтелектуалів, які підтримували новітні мовні стандарти. До того часу, вжиток пунктуації був опціональним (лише у дидактиці та коментаторській традиції). Відсутність пунктуації компенсувалася наявністю паралельних конструкцій та різноманітних часток для позначення кінця фрази.
У найдавніших епіграфічних пам'ятках серед пунктуаційних знаків маємо лише знак повторення окремого ієрогліфа та крапку наприкінці усього тексту. У текстах пізнішого імперського періоду також набув розповсюдження пропуск у тексті, на означення особливої поваги до імені або титулу персони, про яку йдеться.
Вивчення в Україні
Список вишів України, що здійснюють підготовку спеціалістів з китайської мови:
- Дніпропетровський національний університет
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- Київський національний лінгвістичний університет
- Київський університет імені Бориса Грінченка
- Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
- Львівський національний університет імені Івана Франка
- Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
- Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
- Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
- Харківський національний університет імені Василя Назаровича Каразіна
- Запорізький національний університет
Крім того, китайську мову вивчають у спеціалізованій школі «Київська гімназія східних мов № 1» та Харківській гімназії № 6 «Маріїнська гімназія».
Примітки
- Хінський // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.; Величко С. В. Літопис. Т. 2. / Пер. з книжної української мови, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич, Київ.: Дніпро, 1991, 23 [ 19 Вересня 2021 у Wayback Machine.]; Григорій Сковорода: поезії, байки, трактати, діалоги. Київ, 1994, С. 472; Збірник науково-дослідного інституту української культури. Харків, 1926, № 2-5, С. 55; Хінська царівна. Автор: Переказ Т. Фріза. Опубліковано: Вінніпег, 1916; Крук. Міжнародний соціалістичний рух. 1917, С. 81; Україна. 1952, № 7-10, С. 498.
- Summary by language size (англ.) // Lewis, M. Paul (ed.), 2009. Ethnologue: Languages of the World, Sixteenth edition. Dallas, Tex.: SIL International.
- Altchinesisch: Baxter 1992; Kantonesisch: Oi-kan Yue Hashimoto: Phonology of Cantonese. University Press, Cambridge 1972 und Matthews und Yip 1994; Min: Zhou Changji: Minnan Fangyan Da Cidian. 2006; Wu: Xu Baohua u.a.: Shanghaihua Da Cidian. Shanghai Ceshu Chubanshe, Shanghai 2006; інші діалекти: Li 2002
- див.: Norman 1987 та James Alan Matisoff: Handbook of Proto-Tibeto-Burman: System and Philosophy of Sino-Tibetan Reconstruction. University of California Press,
- Реконструкція за: William H. Baxter: A Handbook of Old Chinese Phonology. Trends in Linguistics, Studies and monographs No. 64 Mouton de Gruyter, Berlin / New York 1992.
- C заміняє тут невідому приголосну
- Wortgleichung und Rekonstruktion *kwjəl nach Edwin G. Pulleyblank: The historical and prehistorical relationships of Chinese. In: W. S.-Y. Wang (Hrsg.): The Ancestry of the Chinese Language. 1995. S. 145—194
- реконструкція за Баксером 1992, який проте відкидає існування *-l-
- Imre Galambos, «Punctuation Marks in Medieval Chinese Manuscripts», p.341 n.2.[1] [ 14 Січня 2020 у Wayback Machine.]
- Imre Galambos, «Punctuation Marks in Medieval Chinese Manuscripts», p.354-5.
Див. також
Література
Загальні огляди
- John DeFrancis: The Chinese Language: Fact and Fantasy. University of Hawaii Press, Honolulu 1984
- Bernhard Karlgren: Schrift und Sprache der Chinesen. 2. Aufl., Springer, 2001, .
- Jerry Norman: Chinese. Cambridge University Press, 1988, , .
- S. Robert Ramsey: The Languages of China. 2. Auflage. Princeton University Press, Princeton 1987. ,
- Graham Thurgood und Randy J. LaPolla: The Sino-Tibetan Languages. Routledge, London 2003. (zum Chinesischen: Seite 57-166)
- Духовная культура Китая: энциклопедия в 5 т. М., 2006 — . Т. 3. Литература. Язык и письменность. 2008. 727 с. Авторы статей общего раздела «Язык и письменность» — О. И. Завьялова и А. М. Карапетьянц, авторы словарных статей о языке и письменности — О. И. Завьялова, И. Т. Зограф, Л. Р. Концевич, А. В. Немтинова, Ф. Ю. Тавровский, Р. Г. Шапиро. Избранная библиография работ на русском языке подготовлена В. П. Журавлевой
Історія мови
- William H. Baxter: A Handbook of Old Chinese Phonology. Trends in Linguistics, Studies and monographs No. 64 Mouton de Gruyter, Berlin / New York 1992. .
- W. A. C. H. Dobson: Early Archaic Chinese. A Descriptive Grammar. University of Toronto Press, Toronto 1962 (аналіз мови XI—X століття до н. е.)
- И. С. Гуревич. И. Т. Зограф: Хрестоматия по истории китайского языка III—XV вв., Москва, 1984
- Alain Peyraube: Recent issues in chinese historical syntax. In: C.-T. James Huang und Y.-H. Audrey Li: New Horizons in Chinese Linguistics, 161—214. Kluwer, Dordrecht 1996
- Edwin G. Pulleyblank: Outline of a Classical Chinese Grammar (Vancouver, University of British Columbia Press 1995); / .
- Wang Li (王力): 漢語史稿 (Огляд історії китайської мови). Peking 1957.
- Dan Xu: Typological change in Chinese syntax. Oxford University Press, Oxford 2007, .
- Yang Bojun (杨伯峻), He Leshi (何乐士): 古汉语语法及其发展 (Die Grammatik und Entwicklung des antiken Chinesisch). Yuwen Chubanshe, Peking 2001
Сучасна китайська мова
- Китайська мова для дітей від 9 до 209 років: підруч. з китайської мови для всіх бажаючих. Курс 1 / Дереґа Я. С., Дереґа Р. Я. — Львів: «Декамерон-2002», 2009. — 304 с. : іл.
- Базовий підручник китайської мови. — 4. print. — Beijing: Beijing Language and Culture University Press, 1995. — 212 с. (Шифр бібліотеки Вернадського: ІВ199975)
- Курдюмов В. А. Курс китайского языка. Теоретическая грамматика. — М.: Цитадель-трейд, Лада, 2005. — 576 с. — 3000 экз. —
- Войцехович И. В. Практическая фразеология современного китайского языка. М., 2007
- Chales N. Li und Sandra A. Thompson: Mandarin Chinese. A Functional Reference Grammar. University of California Press, Berkeley 2003
- Huang Borong (黄伯荣) (Hrsg.): 汉语方言语法类编 (Kompendium der Grammatik der chinesischen Dialekte). Qingdao Chubanshe, Qingdao 1996. (китайські діалекти)
- Mataro J. Hashimoto: The Hakka Dialect. A linguistic study of Its Phonology, Syntax and Lexicon. University Press, Cambridge 1973.
- Nicholas Bodman: Spoken Amoy Hokkien. 2 томи, Charles Grenier, Kuala Lumpur 1955—1958 (йдеться про південну Мінь)
- Ping Chen: Modern Chinese. History and Sociolinguistics. Cambridge University Press, Cambridge 1999
- Stephen Matthews und Virginia Yip: Cantonese. A Comprehensive Grammar. Routledge, London/New York 1994
- Yinji Wu: A synchronic and diachronic study of the grammar of the Chinese Xiang dialects. Mouton de Gruyter, Berlin 2005
- Yuan Jiahua (袁家骅): 汉语方言概要 (Огляд китайських діалектів). Wenzi gaige chubanshe, Peking 1960
- Yuen Ren Chao: A grammar of spoken Chinese. University of California Press, Berkeley 1968 (літературна китайська мова)
Словники
- Українсько-китайський словник / проф. Шуп Чен, Інститут лексикографії Хейлунцзянського університету. — Пекін: Вид. Шан'у Іньшугуань, 1990. — 584 с.
- Китайсько-український словник / Колодко С. А., кафедра тюркології Інституту філології Київського національного університету . — Київ: Вид. «Консультант». , 2004. — 1176 с.
- Большой китайско-русский словарь, под ред. И. М. Ошанина, т. 1—4, М., 1983—84;
- Большой русско-китайский словарь, Пекин, 1985;
- Instituts Ricci (Hg.): Le Grand Dictionnaire Ricci de la langue chinoise. Desclée de Brouwer, Paris 2001. .
- Robert Henry Mathews: Mathews’ Chinese-English dictionary. China Inland Mission, Shanghai 1931; Nachdrucke: Harvard University Press, Cambridge 1943 etc.).
- Werner Rüdenberg, Hans Otto Heinrich Stange: Chinesisch-deutsches Wörterbuch. Cram, de Gruyter & Co., Hamburg 1963.
- Li Rong (李荣): 现代汉语方言大词典 (Großes Wörterbuch der modernen chinesischen Dialekte.). Jiangsu jiaoyu chubanshe, Nanjing 2002.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Китайська мова |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Китайська мова |
У Вікісловнику є сторінка Категорія:Китайська мова. |
- Китайські словникові уроки на Інтернет Поліглоті [ 20 Жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Китайська мова, каталог посилань Open Directory Project
- Китай на сайті ethnologue.com [ 14 Листопада 2012 у Wayback Machine.], а також Тайвань на сайті ethnologue.com [ 4 Лютого 2005 у Wayback Machine.]
- Китайські мови на сайті проекту World Atlas of Language Structures [ 2 Грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Китайський етимологічний банк даних (англ.) [ 11 Травня 2019 у Wayback Machine.]
- Приклади речень сучасною китайською мовою на платформі Татоеба (див. також розділи: кантонський [2] та шанхайський [3] діалекти, веньянь [4] [ 5 Березня 2016 у Wayback Machine.]).
- Китайська мова на сайті Ethnologue: Chinese. A macrolanguage of China (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kita jska mo va abo hi nska mo va usna kit trad 漢語 spr 汉语 pinyin hanyǔ akad hanyuj pisemna kit 中文 pinyin zhōngwen akad chzhunven mova kitajciv hanciv abo hinciv Persha mova svitu za kilkistyu movciv ponad 1 3 milyarda osib Nalezhit do sino tibetskoyi movnoyi sim yi Poshirena v Kitayi Hini krayinah sinosferi ta miscyah prozhivannya kitajskoyi diaspori Pivdenno Shidna Aziya SShA Avstraliya Peru Britaniya Italiya Rosiya Ukrayina Nalezhit do tonovih mov Vikoristovuye skladnu arhayichnu ideogramnu pisemnist hanski literi 漢字 vidomu na Zahodi yak kitajski hinski iyeroglifi chislom do 50 80 tisyach znakiv Oformilasya u I tis do n e Projshla veliku evolyuciyu U IV VIII st pisemna movi klasichna pisemna poshirilasya v Koreyi Yaponiyi j V yetnami de vikonuvala rol movi mizhnarodnogo spilkuvannya do kincya HIH st Oficijna mova Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki Kitajskoyi Respubliki na Tajvani Singapuru Odna z shesti oficijnih i robochih mov OON Kitajska mova汉语 漢語Poshirena v Kitajska NR Tajvan Singapur Tayiland Malajziya Indoneziya V yetnam Region Shidna Aziya Pivdenno Shidna AziyaNosiyi ponad 1 2 mlrd Pisemnist kitajska pisemnist tradicijni kitajski iyeroglifi i sprosheni iyeroglifiKlasifikaciya Sino tibetski movi Kitajski moviKitajska mova dd Oficijnij statusOficijna KNR Tajvan Singapur OONKodi moviISO 639 1 zhISO 639 2 chi B zho T ISO 639 3 zhoSIL ZHO Cya stattya mistit kitajskij tekst Bez pravilnoyi pidtrimki shidno azijskogo napisannya vi mozhete bachiti znaki pitannya pryamokutniki abo inshi simvoli zamist iyeroglifiv DialektiKitajska mova maye nizku dialektiv sho istotno vidriznyayutsya odin vid odnogo Najbilsh razyuchoyu ye riznicya mizh pivdennimi ta pivnichnimi dialektami kitajskoyi movi Zagalnovidomo sho zhitel Pekina praktichno ne rozumiye meshkancya pivdennih rajoniv Kitayu yaksho toj rozmovlyaye lishe svoyeyu vlasnoyu govirkoyu Chasto dialekti kitajskoyi movi vvazhayut okremimi movami Na korist ciyeyi dumki svidchit toj fakt sho vidminnosti mizh kitajskimi dialektami mozhna porivnyati z vidminnostyami mizh romanskimi movami napriklad mizh ispanskoyu ta italijskoyu Takozh usi dialekti vikoristovuyut odne j te same pismo Najbilshe vidriznyayutsya dialekti fonetichno isnuye bagato leksichnih vidminnostej ye nayavnimi deyaki vidminnosti v gramatici Pivnichne narichchya abo Mandarinska mova 1 Pivnichno shidnij govir 2 Hejbejsko shandunskij govir 3 Shandunsko lyaodunskij govir 4 Pekinskij govir 5 Chzhun yuanskij govir 6 Lanchzhousko inchuanskij govir 7 Yanczi huajheskij govir 8 Pivdenno zahidnij govir Czinska mova Pivdenne narichchya Uska mova abo Shanhajska mova Huejska mova Ganska mova Hakkaska mova Syanska mova Kantonska mova abo Yueska mova Minska mova Dialekti kitajskoyi movi v miscyah kompaktnogo prozhivannya hanciv seredina XX stolittya Kilkist movciv za dialektami Mova Insha nazva Kilkist movciv Osnovni rajoni poshirennya Mandarinska mova Pivnichne narichchya 875 mln Kitaj Tajvan Singapur Uska mova 80 mln Kitaj girlo Yanczi Shanhaj Kantonska mova 70 mln Kitaj Guansi Chzhuanskij avtonomnij rajon Uchzhou Guandun Gonkong Minska mova 60 mln Kitaj Fuczyan Hajnan Tajvan Pivdenno Shidna Aziya Czinska mova Czin 45 mln Kitaj Shensi Vnutrishnya Mongoliya Takozh Hebej Henan Syanska mova Hunan 36 mln Kitaj Hunan Hakkaska mova Kejya 33 mln Pivdennij Kitaj Tajvan Ganska mova Gan 21 mln Kitaj Czyansi Hubej takozh Hunan Anhoj Fuczyan Nizhche podano tablicyu z prikladami etimologichno sporidnenih sliv osnovnimi dialektami kitajskoyi movi Prikladi pidkreslyuyut genetichnu sporidnenist ta vodnochas i znachni vidminnosti mizh dialektami Znachennya Iyeroglif Davnokitajska mova Mandarinska mova Uska mova Kantonska mova Hakkaska mova Minska mova Syanska mova Ganska mova Pekin Shanhaj Kanton Mejsyan Guandun Syamen Chansha Nanchan yisti 食 Ljɨk shi zeʔ sek st sit buti velikim 大 lats da du da i tʰai tai ta tʰai mati 有 wjɨʔ yǒu jɐu iu u ieu iu pomerti 死 sjijʔ sǐ ɕi sɛ i si si sɿ sɿ buti bilim 白 brak bai bʌʔ bɐk pʰak peʔ pe pʰaʔ znati 知 trje zhi tsi tsai tsɿ odin 一 ʔjit yi iɪʔ jɐt it tsit i it tri 三 sum san sᴇ sɐm sam sa san san p yat 五 ngaʔ wǔ ɦŋ ŋ ŋ gɔ u ŋ Zhinka 女 nrjaʔ nǚ ȵy noe i n lu ȵy ȵy Gist 客 khrak ke kʰʌʔ hɐk hak kʰeʔ kʰ e kʰiɛt Ruka 手 hjuʔ shǒu sɣ sa u su tsʰiu ʂ eu sɨu Serce 心 sjɨm xin ɕin sɐm sim sim sin ɕ Rik 年 nin nian ȵi ni n ŋian ni ȵiɛn Korol 王 wjang wang wɔŋ ɔŋ uan uɔŋ Lyudina 人 njin ren ȵin jɐn ŋip lin ȥ en lɨn Seredina 中 k ljung zhōng tsoŋ tsoŋ tuŋ tiɔŋ tʂɔŋ tsuŋ Im ya 名 mrjang ming min meŋ mia min Vuho 耳 njɨʔ er ȵei ji ŋi hi e e Dosh 雨 w r jaʔ yǔ ɦy jy i u y y Sin 子 tsjɨʔ zǐ tsɿ tsi tsɿ tsu tsɿ tsɿ Sonce den 日 njit ri ȵiɪʔ jɐt ŋit lit ȥʅ lɨt Pivden 南 nɨm nan no nɐm nam lam lan lan Brama vorota 門 门 mɨn men m en mu n mŋ m en mɨn Narod 民 mjin min min mɐn min bin Zv yazok z inshimi movamiTibetsko birmanski movi Nini zagalnoviznanim faktom ye prinalezhnist kitajskoyi movi do sino tibetskoyi movnoyi sim yi do yakoyi vhodit blizko 350 mov z 1 300 mln movciv u Kitayi rajoni Gimalayiv ta v Pivdenno Shidnij Aziyi U bilshosti klasifikacij kitajska mova protistavlyayetsya reshti tibeto birmanskih mov lishe okremi movoznavci rozglyadayut kitajsku yak pidgrupu tibeto birmanskih mov U kitajskij movi ye bagato najuzhivanishih leksem sporidnenih z reshtoyu sino tibetskih mov Znachennya Kitajska mova Tibetska mova Birmanska mova Mova Lahu Iyeroglif Literaturna kitajska Davnokitajska ya mi kit 我 wǒ ngajʔ nga nga nga tri kit 三 san sum gsum sum p yat kit 五 wǔ ngaʔ lnga nga nga shist kit 六 liu Crjuk drug khrok hɔ ʔ dev yat kit 九 jiǔ kuʔ dgu kui qɔ Sonce den kit 日 ri njit nyima ne ni Im ya kit 名 ming mjeng ming man mɛ proshu kit 苦 kǔ khaʔ kha kha qha proholodnij kit 凉 liang grjang grang krak gɔ pomirati kit 死 sǐ sjijʔ shiba se ʃɨ otruyiti kit 毒 du duk dug tauk tɔ ʔ Okrim spilnogo slovnika bazovih ponyat kitajska ta tibeto birmanski pervinno mali podibnu strukturu skladu Taka struktura zbereglasya v klasichnij tibetskij movi Spilnoyu takozh ye derivacijna morfologiya tobto spilni konsonantni sufiksi i prefiksi sho mayut funkciyu zmini znachennya Inshi movi Genetichna sporidnenist kitajskoyi movi z movami poza sino tibetskoyu movnoyu sim yeyu zagalom ne viznayetsya v suchasnij lingvistici Prote bulo zrobleno deyaki sprobi poshuku paralelej za mezhami cih mov Tak napriklad deyaki movoznavci visuvayut gipotezu sporidnenosti kitajskoyi z avstronezijskimi movami z yenisejskimi movami chi navit z kavkazkimi abo indoyevropejskimi movami Na pidtverdzhennya takih gipotez navodyatsya taki prikladi yak gipotetichna paralel 谁 shui lt kwjel hto latinskomu quis hto Prote zhodna z podibnih gipotez ne znajshla pidtrimki bilshosti movoznavciv Zapozichennya Tisyacholitnye spivisnuvannya kitajskoyi ta inshih genetichno nesporidnenih mov prizvelo do vidchutnih vzayemovpliviv Vpliv kitajskoyi buv osoblivo znachnim na movi i kulturi Koreyi V yetnamu i Yaponiyi U cih krayinah protyagom stolit poslugovuvalisya viklyuchno kitajskim pismom Vodnochas bagato yak leksichnih tak i strukturnih zapozichen ye i v kitajskij movi Vplivom inshih mov poyasnyuyut movoznavci harakterni dlya suchasnoyi kitajskoyi movi sistemu toniv abo obov yazkove vzhivannya chislivnikiv Napriklad slovo tigr ye odnim z rannih zapozichen kit 虎 pinyin hǔ davnokitajska xlaʔ z avstrazijskih mov por Mon klaʔ Mundari kula Slovo sobaka kit 狗 pinyin gǒu yake pid chas Dinastiyi Han 206 r do n e 220 r n e vitisnilo davnishe kit 犬 pinyin quǎn bulo zapozichene u chasi Dinastiyi Chzhou bl 1100 249 r do n e z mov myao yao Z altajskih mov bulo zapozicheno slovo telya kit trad 犢 pinyin du por mongolske tuɣul mandarinske tuksan Osoblivo bagato zapozichen datuyetsya epohoyu dinastiyi Han napriklad kit 葡萄 pinyin putao vinograd z perskoyi por perske باده bada Velikij vpliv buddizmu spriyav poyavi zapozichen z indijskih mov kit 旃檀 pinyin zhantan z sanskritu candana kit trad 沙門 pinyin shamen buddijskij chernec lt sanskritske sramaṇa Z epohi mongolskogo panuvannya 1279 1368 zbereglosya nebagato zapozichen kit 蘑菇 pinyin mogu grib lt mongolske moku U XVI stolitti kitajska mova zaznali silnogo vplivu yevropejskih mov U cej chas bulo zapozicheno napriklad termini hristiyanstva kit trad 彌撒 pinyin misa Messe lt piznolatinske lat missa Z XIX stolittya z yevropejskih mov zapozichuvalosya bagato tehnichnih terminiv prote takih zapozichen znachno menshe nizh primirom u yaponskij kit trad 馬達 pinyin mǎda lt anglijske angl motor kit 幽默 pinyin yōumo lt anglijske angl humour Chasom zapozichennya potraplyali v literaturnu movu cherez kitajski dialekti kit trad 沙發 pinyin shafa lt shanhajske safa lt anglijske angl sofa Osoblivoyu grupoyu ye zapozichennya z Yaponiyi v yakih zapozicheno ne vimovu a napisannya Ce stalo mozhlivim zavdyaki tomu sho same zapozichene slovo zapisuvalosya v yaponskij kitajskim iyeroglifom sho mav u kitajskij inshe znachennya Yaponske slovo yap 革命 kakumei gt kitajskoyu kit 革命 pinyin geming revolyuciya Yaponske slovo yap 場合 baai gt kitajskoyu kit trad 場合 pinyin chǎnghe obstavini Klasichna kitajska movaDokladnishe Klasichna kitajska mova Klasichna kitajska mova tradicijna pisemna kitajska mova sho bazuyetsya na gramatici j leksici starodavnoyi kitajskoyi movi i znachno vidriznyayetsya vid suchasnoyi kitajskoyi Klasichna kitajska vikoristovuvalasya v Kitayi yak pisemna mova do pochatku 20 stolittya Ce bula universalna mova shidnoazijskogo regionu Do seredini XIX stolittya vona vidigravala rol podibnu do latini u Zahidnij Yevropi PutunhuaDokladnishe Putunhua Putunhua 普通话 kit prosta zvichajna mova suchasna literaturna kitajska mova Vona bazuyetsya na pekinskomu riznovidi kitajskoyi movi Ciyeyu movoyu vedetsya vikladannya v usih shkolah kontinentalnogo Kitayu vona takozh ye oficijnoyu movoyu Tajvanyu ta Singapuru Na sogodni bilshist kitajciv dlya yakih ridnimi ye nepivnichni dialekti kitajskoyi movi dostatno dobre volodiyut putunhua Kitajske pismoDokladnishe Kitajske pismo Kansi czidyan klasichnij slovnik kitajskoyi movi Kitajske pismo ye yedinim suchasnim ideografichnim pismom Kozhne slovo v kitajskij movi poznachayetsya okremim simvolom Zagalna kilkist znakiv v sistemi kitajskogo pisma perevishuye 80 tis ale bilshist iz nih ye zastarilimi abo dublyuyutsya Osvichenij kitayec znaye blizko 7 tis iyeroglifiv Dlya chitannya kitajskoyi presi potribno znati 3 4 tisyachi Pevna kilkist iyeroglifiv ye stilizovanimi zobrazhennyami ponyat yaki poznachayutsya nimi napriklad 日 ri sonce 月 yue misyac 女 nu zhinka ta inshi Voni takozh nazivayutsya grafemami Perevazhna bilshist iyeroglifiv skladayetsya z dvoh abo bilshe grafem Znachennya takogo iyeroglifa mozhe viplivati zi znachennya grafem z yakih vin skladayetsya napriklad 明 ming yaskravij skladayetsya z grafem 日 sonce i 月 misyac iyeroglif 休 xiu vidpochinok mistit 人 ren lyudina i 木 mu derevo Odnak bilshist iyeroglifiv skladayetsya z klyuchovoyi grafemi ta fonetichnoyi chastini persha poznachaye do yakoyi kategoriyi nalezhit predmet ostannya vkazuye na jogo pribliznu vimovu Napriklad iyeroglif 杆 gan zherdina mistit klyuch 木 derevo bagato ponyat sho poznachayut predmeti zrobleni z dereva mistyat cej klyuch i fonetichnu chastinu 干 gan 恨 hen nenavist nenaviditi mistit klyuch 心 xin serce ta fonetik 艮 gen FonologiyaSklad u putunhua maye strogo viznachenu strukturu pochatkovij prigolosnij inicial golosnij diftong chi triftong final Sistema inicialej prorivni p b t d k g afrikati c z q j ch zh shilinni f s sh r h x nosovi m n bokovij l V putunhua vidsutnye harakterne dlya ukrayinskoyi movi protistavlennya prigolosnih za oznakoyu gluhij dzvinkij pari p b t d tosho rozriznyayutsya za inshoyu oznakoyu nayavnistyu vidsutnistyu pridihu Isnuyut takozh skladi u yakih vidsutnya inicial Inicial skladayetsya lishe z odnogo prigolosnogo zbig kilkoh prigolosnih nemozhlivij Prosti finali skladayutsya z odnogo golosnogo Skladnimi finalyami ye vishidni i nizhidni diftongi ta triftongi Kincevim elementom finali mozhut buti takozh prigolosni n ŋ ta r Kozhen sklad u kitajskij movi harakterizuyetsya nayavnistyu tonu U putunhua isnuye 4 toni visokij vishidnij nizhidno vishidnij ta nizhidnij Nenagolosheni skladi napriklad sufiksi vimovlyayutsya nejtralnim redukovanim tonom Fonetika kitajskih dialektiv mozhe suttyevo vidriznyatisya vid opisanoyi vishe fonetichnoyi sistemi putunhua Napriklad u kantonskomu dialekti menshe pochatkovih prigolosnih ta diftongiv bilshe golosnih ta kincevih prigolosnih sklad mozhe zakinchuvatisya na prorivni p t k Kilkist toniv syagaye shesti Kilkist mozhlivih skladiv majzhe udvichi perevishuye yihnyu kilkist u putunhua Sogodni najposhirenishoyu sistemoyu transkribuvannya kitajskih sliv zasobami latinskoyi abetki ye 汉语拼音 hanyu pinin Yiyi vikoristovuyut u roli transkripciyi u slovnikah ta dlya peredavannya kitajskih vlasnih nazv Dlya peredachi pinyinya ukrayinskoyu movoyu vikoristovuyetsya perevazhno akademichna sistema transkribuvannya na osnovi sistemi Palladiya U 2019 roci bulo takozh zaproponovano alternativnu novu sistemu Kirnosovoyi Cisar dzherelo GramatikaSlovotvir Morfologichnij sklad kitajskih sliv duzhe prozorij vsi morfemi leksichno chi gramatichno znachushi chastini slova yavlyayut soboyu cili skladi Yedinim vinyatkom u putunhua ye dosit poshirenij osoblivo v rozmovnomu varianti movi zmenshuvalnij sufiks 儿 er U suchasnij kitajskij movi chasto vzhivayutsya sufiksi napriklad sufiksi imennikiv 儿 er 子 zi 头 tou diyeslivni sufiksi 着 zhao 到 dao tosho Duzhe poshirenim ye slovoskladannya Najchastishe traplyayutsya dvoskladovi slova dali jdut odnoskladovi j bagatoskladovi slova Priklad dvoskladovi slova 树皮 shupi kora 树 shu derevo 皮 pi shkira 动物 dongwu tvarina 动 dong ruhatisya 物 wu istota rich 火山 huoshan vulkan 火 huo vogon 山 shan gora 小道 xiaodao stezhka 小 xiao malij 道 dao doroga shlyah 电脑 diannao komp yuter 电 dian elektrika pervisne znachennya bliskavka 脑 nao mozok triskladove slovo 动物园 dongwuyuan zoopark 园 yuan park sad p yatiskladove slovo 笔记本电脑 bijibendiannao noutbuk bukv zoshit komp yuter 笔记本 bijiben zapisna knizhka Morfologiya Kitajska mova nalezhit do korenevih abo izolyuyuchih mov Slova ne zminyuyutsya veliku rol vidigrayut poryadok sliv ta dopomizhni slova prijmenniki chastki klasifikatori Chislo v kitajskij movi zazvichaj ne otrimuye gramatichnogo virazhennya 他吃苹果 ta chi pingguo Vin yist yabluko yabluka Isnuye pokaznik mnozhini dlya osib 们 men 学生们 xueshengmen studenti 学生 xuesheng student Specifichnoyu sluzhbovoyu chastinoyu movi ye klasifikator Klasifikatori vzhivayutsya mizh chislivnikom abo vkazivnim zajmennikom ta imennikom Kozhen klasifikator pov yazuyetsya z pevnoyu grupoyu imennikiv yaki mayut spilnu risu slova 词典 cidian slovnik 书 shu kniga 杂志 zazhi zhurnal vzhivayutsya z klasifikatorom 本 ben 这本词典 zhe ben cidian cej slovnik 三本书 san ben shu tri knigi Diyeslova ne zminyuyutsya za osobami ta chislami Do nih mozhut priyednuvatisya riznomanitni vido chasovi pokazniki sufiksi teperishnij trivalij chas sufiks 着 zhe 他看着报 ta kanzhe bao Vin chitaye gazetu u danij moment minulij zavershenij chas sufiks 了 le 昨天我买了一本书 zuotian wo maile yi ben shu Uchora ya kupiv knigu diya protikala ta zakinchilasya v minulomu minulij neviznachenij chas sufiks 过 guo 我去过这儿 wo quguo zher Ya tut buvav diya vidbuvalasya u neviznachenij chas u minulomu U kitajskij movi isnuye bagato modalnih chastok napriklad 了 le yaka vkazuye sho situaciya zminilasya 我不吸烟了 wo bu xiyanle Ya kinuv kuriti porivnyajte 我不吸烟 wo bu xiyan Ya ne kuryu Taki chastki isnuvali vzhe v starodavnokitajskij napriklad 矣 yi 足則吾能徵之矣 Yaksho bulo b dostatno svidchen ya zmig bi pidtverditi ce Lun Yuj 1 9 PunktuaciyaOficijne zaprovadzhennya punktuaciyi u kitajskij movi vidbulosya u 1920 roci za iniciativoyu Hu Shi Chzhou Czozhenya ta inshih intelektualiv yaki pidtrimuvali novitni movni standarti Do togo chasu vzhitok punktuaciyi buv opcionalnim lishe u didaktici ta komentatorskij tradiciyi Vidsutnist punktuaciyi kompensuvalasya nayavnistyu paralelnih konstrukcij ta riznomanitnih chastok dlya poznachennya kincya frazi U najdavnishih epigrafichnih pam yatkah sered punktuacijnih znakiv mayemo lishe znak povtorennya okremogo iyeroglifa ta krapku naprikinci usogo tekstu U tekstah piznishogo imperskogo periodu takozh nabuv rozpovsyudzhennya propusk u teksti na oznachennya osoblivoyi povagi do imeni abo titulu personi pro yaku jdetsya Vivchennya v UkrayiniSpisok vishiv Ukrayini sho zdijsnyuyut pidgotovku specialistiv z kitajskoyi movi Dnipropetrovskij nacionalnij universitet Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Kiyivskij nacionalnij lingvistichnij universitet Kiyivskij universitet imeni Borisa Grinchenka Luganskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka Nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Mihajla Dragomanova Prikarpatskij nacionalnij universitet imeni Vasilya Stefanika Harkivskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Grigoriya Skovorodi Harkivskij nacionalnij universitet imeni Vasilya Nazarovicha Karazina Zaporizkij nacionalnij universitet Krim togo kitajsku movu vivchayut u specializovanij shkoli Kiyivska gimnaziya shidnih mov 1 ta Harkivskij gimnaziyi 6 Mariyinska gimnaziya PrimitkiHinskij Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Velichko S V Litopis T 2 Per z knizhnoyi ukrayinskoyi movi koment V O Shevchuka Vidp red O V Mishanich Kiyiv Dnipro 1991 23 19 Veresnya 2021 u Wayback Machine Grigorij Skovoroda poeziyi bajki traktati dialogi Kiyiv 1994 S 472 Zbirnik naukovo doslidnogo institutu ukrayinskoyi kulturi Harkiv 1926 2 5 S 55 Hinska carivna Avtor Perekaz T Friza Opublikovano Vinnipeg 1916 Kruk Mizhnarodnij socialistichnij ruh 1917 S 81 Ukrayina 1952 7 10 S 498 Summary by language size angl Lewis M Paul ed 2009 Ethnologue Languages of the World Sixteenth edition Dallas Tex SIL International Altchinesisch Baxter 1992 Kantonesisch Oi kan Yue Hashimoto Phonology of Cantonese University Press Cambridge 1972 und Matthews und Yip 1994 Min Zhou Changji Minnan Fangyan Da Cidian 2006 Wu Xu Baohua u a Shanghaihua Da Cidian Shanghai Ceshu Chubanshe Shanghai 2006 inshi dialekti Li 2002 div Norman 1987 ta James Alan Matisoff Handbook of Proto Tibeto Burman System and Philosophy of Sino Tibetan Reconstruction University of California Press ISBN 0 520 09843 9 Rekonstrukciya za William H Baxter A Handbook of Old Chinese Phonology Trends in Linguistics Studies and monographs No 64 Mouton de Gruyter Berlin New York 1992 ISBN 3 11 012324 X C zaminyaye tut nevidomu prigolosnu Wortgleichung und Rekonstruktion kwjel nach Edwin G Pulleyblank The historical and prehistorical relationships of Chinese In W S Y Wang Hrsg The Ancestry of the Chinese Language 1995 S 145 194 rekonstrukciya za Bakserom 1992 yakij prote vidkidaye isnuvannya l Imre Galambos Punctuation Marks in Medieval Chinese Manuscripts p 341 n 2 1 14 Sichnya 2020 u Wayback Machine Imre Galambos Punctuation Marks in Medieval Chinese Manuscripts p 354 5 Div takozhPinyin Chzhuyin Yutphin Sistema Vejda Dzhajlza Sistema transkripciyi Palladiya Slovnik Kansi Dashan Vikipediya Kitajska transliteraciyaLiteraturaZagalni oglyadi John DeFrancis The Chinese Language Fact and Fantasy University of Hawaii Press Honolulu 1984 Bernhard Karlgren Schrift und Sprache der Chinesen 2 Aufl Springer 2001 ISBN 3 540 42138 6 Jerry Norman Chinese Cambridge University Press 1988 ISBN 0 521 22809 3 ISBN 0 521 29653 6 S Robert Ramsey The Languages of China 2 Auflage Princeton University Press Princeton 1987 ISBN 0 691 06694 9 ISBN 0 691 01468 X Graham Thurgood und Randy J LaPolla The Sino Tibetan Languages Routledge London 2003 zum Chinesischen Seite 57 166 Duhovnaya kultura Kitaya enciklopediya v 5 t M 2006 T 3 Literatura Yazyk i pismennost 2008 727 s Avtory statej obshego razdela Yazyk i pismennost O I Zavyalova i A M Karapetyanc avtory slovarnyh statej o yazyke i pismennosti O I Zavyalova I T Zograf L R Koncevich A V Nemtinova F Yu Tavrovskij R G Shapiro Izbrannaya bibliografiya rabot na russkom yazyke podgotovlena V P Zhuravlevoj Istoriya movi William H Baxter A Handbook of Old Chinese Phonology Trends in Linguistics Studies and monographs No 64 Mouton de Gruyter Berlin New York 1992 ISBN 3 11 012324 X W A C H Dobson Early Archaic Chinese A Descriptive Grammar University of Toronto Press Toronto 1962 analiz movi XI X stolittya do n e I S Gurevich I T Zograf Hrestomatiya po istorii kitajskogo yazyka III XV vv Moskva 1984 Alain Peyraube Recent issues in chinese historical syntax In C T James Huang und Y H Audrey Li New Horizons in Chinese Linguistics 161 214 Kluwer Dordrecht 1996 Edwin G Pulleyblank Outline of a Classical Chinese Grammar Vancouver University of British Columbia Press 1995 ISBN 0 7748 0505 6 ISBN 0 7748 0541 2 Wang Li 王力 漢語史稿 Oglyad istoriyi kitajskoyi movi Peking 1957 Dan Xu Typological change in Chinese syntax Oxford University Press Oxford 2007 ISBN 0 19 929756 8 Yang Bojun 杨伯峻 He Leshi 何乐士 古汉语语法及其发展 Die Grammatik und Entwicklung des antiken Chinesisch Yuwen Chubanshe Peking 2001 Suchasna kitajska mova Kitajska mova dlya ditej vid 9 do 209 rokiv pidruch z kitajskoyi movi dlya vsih bazhayuchih Kurs 1 Derega Ya S Derega R Ya Lviv Dekameron 2002 2009 304 s il Bazovij pidruchnik kitajskoyi movi 4 print Beijing Beijing Language and Culture University Press 1995 212 s Shifr biblioteki Vernadskogo IV199975 Kurdyumov V A Kurs kitajskogo yazyka Teoreticheskaya grammatika M Citadel trejd Lada 2005 576 s 3000 ekz ISBN 5 9564 0015 3 Vojcehovich I V Prakticheskaya frazeologiya sovremennogo kitajskogo yazyka M 2007 Chales N Li und Sandra A Thompson Mandarin Chinese A Functional Reference Grammar University of California Press Berkeley 2003 Huang Borong 黄伯荣 Hrsg 汉语方言语法类编 Kompendium der Grammatik der chinesischen Dialekte Qingdao Chubanshe Qingdao 1996 ISBN 7 5436 1449 9 kitajski dialekti Mataro J Hashimoto The Hakka Dialect A linguistic study of Its Phonology Syntax and Lexicon University Press Cambridge 1973 ISBN 0 521 20037 7 Nicholas Bodman Spoken Amoy Hokkien 2 tomi Charles Grenier Kuala Lumpur 1955 1958 jdetsya pro pivdennu Min Ping Chen Modern Chinese History and Sociolinguistics Cambridge University Press Cambridge 1999 Stephen Matthews und Virginia Yip Cantonese A Comprehensive Grammar Routledge London New York 1994 Yinji Wu A synchronic and diachronic study of the grammar of the Chinese Xiang dialects Mouton de Gruyter Berlin 2005 Yuan Jiahua 袁家骅 汉语方言概要 Oglyad kitajskih dialektiv Wenzi gaige chubanshe Peking 1960 Yuen Ren Chao A grammar of spoken Chinese University of California Press Berkeley 1968 literaturna kitajska mova Slovniki Ukrayinsko kitajskij slovnik prof Shup Chen Institut leksikografiyi Hejlunczyanskogo universitetu Pekin Vid Shan u Inshuguan 1990 584 s Kitajsko ukrayinskij slovnik Kolodko S A kafedra tyurkologiyi Institutu filologiyi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu Kiyiv Vid Konsultant 2004 1176 s Bolshoj kitajsko russkij slovar pod red I M Oshanina t 1 4 M 1983 84 Bolshoj russko kitajskij slovar Pekin 1985 Instituts Ricci Hg Le Grand Dictionnaire Ricci de la langue chinoise Desclee de Brouwer Paris 2001 ISBN 2 220 04667 2 Robert Henry Mathews Mathews Chinese English dictionary China Inland Mission Shanghai 1931 Nachdrucke Harvard University Press Cambridge 1943 etc Werner Rudenberg Hans Otto Heinrich Stange Chinesisch deutsches Worterbuch Cram de Gruyter amp Co Hamburg 1963 Li Rong 李荣 现代汉语方言大词典 Grosses Worterbuch der modernen chinesischen Dialekte Jiangsu jiaoyu chubanshe Nanjing 2002 ISBN 7 5343 5080 8PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Kitajska mova Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kitajska mova U Vikislovniku ye storinka Kategoriya Kitajska mova Kitajski slovnikovi uroki na Internet Poligloti 20 Zhovtnya 2007 u Wayback Machine Kitajska mova katalog posilan Open Directory Project Kitaj na sajti ethnologue com 14 Listopada 2012 u Wayback Machine a takozh Tajvan na sajti ethnologue com 4 Lyutogo 2005 u Wayback Machine Kitajski movi na sajti proektu World Atlas of Language Structures 2 Grudnya 2010 u Wayback Machine Kitajskij etimologichnij bank danih angl 11 Travnya 2019 u Wayback Machine Prikladi rechen suchasnoyu kitajskoyu movoyu na platformi Tatoeba div takozh rozdili kantonskij 2 ta shanhajskij 3 dialekti venyan 4 5 Bereznya 2016 u Wayback Machine Kitajska mova na sajti Ethnologue Chinese A macrolanguage of China angl Vikipediya Vikipediya maye rozdil kitajskoyu movoyu Wikipedia 首页