Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (червень 2017) |
Середньовіччя — історичний період, що тривав після доби античності й до початку Нового часу.
Світова медієвістика вважає початком Середньовіччя падіння Західної Римської імперії наприкінці V століття (заведено вважати, що імперія припинила своє існування 4 вересня 476 року, коли Ромул Август зрікся престолу). Щодо дати, яка позначила б закінчення епохи Середньовіччя, історики не мають єдиної думки. Визначити провідні ознаки кінця доби Середньовіччя важко, так як для кожного куточка світу характерні свої особливості. Загалом на сьогодні визначають наступні культові події, які ознаменували закінчення середньовічного періоду: написання «Комедії» Данте Аліг'єрі (1321 рік), падіння Константинополя (1453 рік), винахід друкарства (середина XV століття), відкриття Америки (1492 рік), початок Реформації (1517 рік) або початок Англійської революції (1640 рік). В останні роки українська медієвістика визначає закінчення періоду Середньовіччя до кінця XV — початку XVI століття. Зазначимо, що будь-яка періодизація Середньовіччя має умовний характер.
Історіографія
Термінологія
Термін «Середні віки» (лат. medium ævum — середній вік) вперше вжив італійський гуманіст Флавіо Бйондо в своїй інтелектуальній праці «Декади історії, починаючи від занепаду Римської імперії» (1483 рік). До Флавіо Бйондо на позначення періоду з часу падіння Західної Римської імперії до Відродження домінував термін, запропонований Петраркою — «Темні століття». У сучасній історіографії цей термін означає коротший хронологічний відрізок (VI—VIII століття).
У XV—XVI століттяx цей період історії мав наступні назви: media tempestas (лат. середній час; з 1469 року), media antiquitas (лат. середня античність; з 1494 року), medium tempus (лат. середні часи; з 1531), saeculum medium (лат. середній вік; з 1596 р.).
Гуманісти мали намір позначити, таким чином, епоху між античністю, яка їх надихала, і своєю сучасністю. Оскільки гуманісти оцінювали насамперед стан мови, писемності, літератури та мистецтва, то цей «серединний» період здавався їм втіленням занепаду античного світу, розквіту варварства і перевтілення «класичної латинської мови» у свою гіршу версію — «кухонної» латини.
У XVII столітті термін «Середні віки» увів до обігу професор Христофор Целларіуса (Келлер, Келларіус), поклавши початок так званій гуманістичній трихотомії. Він розділив всесвітню історію на Античність, Середньовіччя і Новий час. Келлер вважав, що Середньовіччя тривало з 395 року (остаточне розділення Римської імперії на Східну і Західну) і аж до 1453 року (падіння Константинополя).
У вузькому сенсі термін «Середньовіччя» застосовується щодо західноєвропейського Середньовіччя. У цьому випадку термін висвітлює ряд особливостей релігійного, економічного і політичного життя: феодальна система землекористування (феодали-землевласники і напівзалежні селяни); система васалітету (зв'язують феодалів відносини сеньйора і васала); безумовне домінування Церкви у релігійному житті; могутня політична влада Церкви (інквізиція, церковні суди, існування єпископів-феодалів); ідеали чернецтва і лицарства (поєднання духовної практики аскетичного самовдосконалення і альтруїстичного служіння суспільству); розквіт стилю середньовічної архітектури — готики. У ширшому сенсі цей термін може застосовуватися до будь-якої культури, але у цьому випадку він позначає переважно хронологічну приналежність і не вказує на наявність перерахованих вище особливостей західноєвропейського Середньовіччя (наприклад — «Середньовічний Китай»), або, навпаки, вказує на історичний період, що має ознаки Європейського Середньовіччя (в основному, феодалізм), але не збігається за хронологією із Середніми віками Європи (наприклад, японське Середньовіччя).
Періодизація
Середньовіччя умовно можна поділити на три основних періоди:
- Раннє середньовіччя (кінець V — середина XI століть).
- Високе або класичне середньовіччя (середина XI — кінець XV століть).
- Пізнє середньовіччя або ранній Новий час (XVI—XVII століття).
Представники французької школи «Анналів» висунули ідею «Довгого Середньовіччя». Відповідно цій ідеї період Середньовіччя закінчується наприкінці XVIII століття.
- Європа у 1328 році
- Європа у 1430 році
- Європа у 1470 році
Джерела
Джерела періоду Середньовіччя умовно поділяють на п'ять типів:
- Природно-географічні
- Етнографічні
- Художньо-образотворчі (архітектура, живопис, скульптура, прикладне мистецтво)
- Письмові.
Письмові джерела своєю чергою поділяють на:
- Наративні, тобто історичні оповіді (аннали, хроніки, біографії, генеалогії, історії тощо), агіографічні твори, епістолярні пам'ятки, проповіді та настанови, наукова і художня література
- Документальні
- Законодавчі.
Витоки: падіння Римської імперії
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (червень 2016) |
Падіння Західної Римської імперії
Починаючи з II ст. могутність Римської імперії пішла на спад — поступово прийшли в занепад морська торгівля і розвиток міст, скоротився приріст населення. Західну імперію постійно турбували набіги варварів, що призвело до її занепаду. У 410 році вестготами був узятий Рим, а 4 вересня 476 році вождь германців Одоакр змусив останнього західного римського імператора, 16-річного Ромула Августа зректися престолу. За згодою Зенона Одоакр визнав імператором Заходу попередника Ромула Августула імператора Юлія на прізвисько Непот. Таким чином завершилося 12-вікове панування Риму.
Раннє Середньовіччя
Період європейської історії, що почався незабаром після розпаду Римської імперії. Тривав близько п'яти століть, приблизно з 500 по 1000 рік. В епоху раннього Середньовіччя сталося Велике переселення народів, з'явилися вікінги, виникли королівства остготів в Італії і вестготів в Аквітанії і на Піренейському півострові й утворилося Франкське королівство, що в період свого розквіту займало більшу частину Європи. Північна Африка й Іспанія увійшли до складу арабського Халіфату а, на Британських островах існували численні невеликі держави англів, саксів і кельтів, з'явилися держави в Скандинавії, а також в центральній і східній Європі: Велика Моравія і Київська Русь.
Велике переселення народів
Умовна назва сукупності етнічних переміщень в Європі у IV—VII століттях, головним чином з периферії Римської імперії на її територію. Велике переселення можна розглядати як складову частину глобальних міграційних процесів, що охоплюють сім-вісім століть. Характерною особливістю переселення був той факт, що ядро Західної Римської імперії (включаючи в першу чергу Італію, Галлію, Іспанію і частково Дакію), куди попрямувала зрештою маса німецьких переселенців, до початку V століття нашої ери вже була досить щільно заселена самими римлянами та романізованими кельтськими народами. Тому велике переселення народів супроводжувалося культурними, мовними, а потім і релігійними конфліктами між німецьким і романізованим населення. Великі переселення заклали основу протистояння між німецькими і романськими народами в якомусь сенсі дійшов і до наших днів. У переселення активно брали участь слов'янські народи, тюрки, іранці (алани) та фінно-угорські племена.
Реконкіста
Реконкіста почалася в районі Ковадонги сьогоднішньої Астурії, яка єдина не була завойована маврами. Її ініціював князь Пелайо у 722 році. Реконкіста йшла з перемінним успіхом, пов'язаним з тим, що феодальні чвари змушували християнських правителів боротися один з одним і зі своїми васалами. Траплялися й очевидні невдачі, наприклад . Закінчилася реконкіста у 1492 році, коли Фернандо II Арагонський і Ізабелла I Кастильська вигнали останнього мавританського володаря з Іберійського півострова. Вони об'єднали більшу частину Іспанії під своєю владою (Наварра була включена до складу Іспанії у 1512 році).
Візантійська імперія
Назва Східної Римської імперії в західній історичній науці. Назва «Візантійська імперія» (від назви міста Візантій, на місці якого римський імператор Костянтин Великий на початку IV століття заклав Константинополь) держава отримала в працях західноєвропейських істориків уже після свого падіння. Самі візантійці називали себе римлянами — по-грецьки «ромеями», а свою державу — «римською», «ромейською».
Франкське королівство
Умовна назва держави в Західної і Центральній Європі з V по IX століття, що утворилася на території Західної Римської імперії одночасно з іншими варварськими королівствами.
Меровінґи
Перша династія франкських королів в історії Франції. Королі цієї династії правили з кінця V до середини VIII століття на території сучасних Франції і Бельгії. Вони походили з салічних франків, які в V століття е влаштувалися в Камбре (Хлодіон Довговолосий) і в Турне (Хільдерік I).
Високе Середньовіччя
Період європейської історії, що продовжився приблизно з 1000 по 1300 рік. Епоха високого Середньовіччя змінила Раннє середньовіччя і передувала Пізнього середньовіччя. Основний характеризує тенденцією цього періоду стало швидке збільшення кількості населення Європи, що призвело своєю чергою до різких змін у соціальній, політичній та інших сферах життя.
У Високе Середньовіччя починає активно процвітати Європа. Прихід в Скандинавію християнства. Розпад Каролінгської імперії на дві окремі держави, на територіях яких пізніше сформувалися сучасні Німеччина та Франція. Організація християнами Хрестових походів з метою відвоювання у сельджуків Палестини. Розквіт торгівлі та комерції. Дуже активно розвивається культура. З'являються нові стилі і напрямки в архітектурі та музиці.
У Східній Європі епоха Високого Середньовіччя ознаменована розквітом Київської Русі та появою на історичній сцені Польщі та Великого Князівства Литовського. Нашестя монголів у XIII століття завдало непоправної шкоди розвиткові Східної Європи. Багато держав цього регіону були розграбовані та поневолені.
Феодалізм
У результаті об'єднання частково зруйнованої західноримської та німецької протомілітомагнарної системи виробничих відносин виник абсолютно новий суспільно-економічний устрій і відповідно спосіб виробництва, який заведено називати феодальним. Сам факт злиття порядків корінного населення Західної Римської імперії з німецькими давно вже помічений істориками, які назвали це явище .
Хрестові походи
Однією з визначальних рис епохи Високого Середньовіччя були хрестові походи, організовані християнами з метою відвоювання у сельджуків Палестини. Хрестові походи надавали найпотужніше вплив на всі верстви середньовічного суспільства — очолювали ці походи від королів і імператорів до простих селян, чиї господарі проводили довгі роки в боях на Сході. Розквіт ідеї хрестових походів припав на XII століття, коли після Першого хрестового походу на відвойованих територіях утворилося християнська держава — Єрусалимське королівство. У XIII столітті й пізніше християни робили декілька хрестових походів проти своїх же братів-християн, а також проти язичників, які сповідували інші, немусульманські релігії.
Церква
Схизма 1054 року призвела до утворення двох основних галузей християнської церкви — Римо-католицької церкви в Західній Європі і Православної церкви у Східній. Розкол стався в результаті конфлікту між римським легатом кардиналом Гумбертом і патріархом Константинопольським , під час якого церковники віддали один одного анафемі.
Схоластика
Систематична середньовічна філософія, сконцентрована навколо університетів та є синтезом християнського (католицького) богослов'я і логіки Арістотеля.
Торгівля і комерція
У XII столітті в Північній Європі був заснований Ганзейський союз на чолі з містом Любек. До складу союзу ввійшли багато північних міст Священної Римської імперії — Амстердам, Кельн, Бремен, Ганновер і Берлін — і інших регіонів — наприклад Брюгге і Гданськ. Союз, що здійснював посередницьку торгівлю між Західною, Північною та Східною Європою, полягав у торговельних відносинах з багатьма іншими містами, серед яких були Берген і Новгород.
Наприкінці XIII століття венеційський мандрівник Марко Поло одним з перших в Європі вирушив Великим шовковим шляхом до Китаю, а після повернення ретельно описав побачене під час подорожі, відкривши західній людині світ Азії та Сходу. Слідом за ним на Схід вирушили численні місіонери — , Джованні Плано Карпіні, Андре де Лонжюмо, , , — і мандрівники, такі як Нікколо Конті.
Пізнє Середньовіччя
Пізньому Середньовіччю передувало Високе середньовіччя, а подальший період називається Новий час. Історики різко розходяться у визначенні верхньої межі Пізнього Середньовіччя. Якщо в російській історичній науці заведено визначати його закінчення англійської громадянською війною, то в західноєвропейській науці кінець Середньовіччя зазвичай пов'язують з початком церковної реформації або Доби великих географічних відкриттів. Пізнє Середньовіччя називають також епохою Відродження.
Близько 1300 року, період росту і процвітання Європи закінчився цілою серією лих, таких як , який трапився через незвичайно холодні й дощові роки, що знищило урожай. За голодом і хворобами послідувала Чорна смерть — епідемія чуми, що знищила більше ніж половину європейського населення. Руйнування соціального ладу призвело до масових заворушень, саме в цей час вирували відомі селянські війни в Англії та Франції, такі як Жакерія. Депопуляція європейського населення була довершена спустошеннями, зробленими монголо-татарською навалою і тривалою війною. Для Московії пізнє Середньовіччя починається монголо-татарським союзом, із закінченням якого на політичну арену виходить Московське царство, а давньоруський народ Високого Середньовіччя розпадається на український, білоруський народи.
Столітня війна
Серія військових конфліктів між Англією і її союзниками з одного боку і Францією і її союзниками з іншого, що тривали приблизно з 1337 по 1453 рік. Приводом до цих конфліктів були претензії на французький престол англійської королівської династії Плантагенетів, яка прагне повернути території на континенті, що раніше належали англійським королям. Плантагенети також були зв'язані сімейними узами з французькою династією Капетингів. Франція своєю чергою прагнула витіснити англійців з Гієні, яка була закріплена за ними Паризьким договором 1259 року. Попри початкові успіхи, Англія так і не добилася своєї мети у війні, а в результаті війни на континенті у неї залишився тільки порт Кале, який вона утримувала до 1558 року.
Завоювання Османської імперії
Протягом шести століть, з XI по XVI століття, Османська імперія завойовувала все нові й нові території. У 1453 році турки взяли Константинополь, тим самим захопивши всю Візантійську імперію. У 1459 році була завойована вся Сербія (за винятком Белграда, взятого у 1521 році) і звернена в османський пашалик. У 1460 році завойовано Афінське герцогство і слідом за ним майже вся Греція, за винятком деяких приморських міст, що залишилися у владі Венеції. У 1462 році завойований острів Лесбос і Волощина, у 1463 році — Боснія. У 1483 році Туреччина підкорила Герцеговину. Балканський півострів повністю опинився в руках султана. У 1517 році турки взяли Каїр. Наприкінці XV століття турки захопили Крим, повністю опанувавши Чорне море і торговими шляхами через нього, Волощину і Молдавію. Під їх владою виявилися Південний Кавказ, Передня Азія і Північна Африка. Алжир зайняли турки-пірати. У 1534 році був завойований Багдад. Наприкінці XVI століття завоювання припинилися. Армія стала розпадатися, так як воїни перетворили свої ділянки в спадкове володіння й ухилялися від служби. Почався занепад Османської імперії.
Реформація
Масове релігійне та суспільно-політичний рух в Західної і Центральній Європі у XVI столітті, спрямоване на реформування церкви відповідно до її початковими канонами. Крім релігійних Реформація також охоплювала політичні, економічні та культурні аспекти.
Азія, Африка, Океанія та Америка в Середні століття
Азійські держави Індія і Китай дуже активно почали розвиватися, завдяки торгівлі. Став дуже активно використовуватися Великий шовковий шлях, що лежав через країни Південної Європи, Центральної і Середньої Азії. Шовковий шлях відіграв велику роль у розвитку економічних і культурних зв'язків народів Передньої Азії, Середньої Азії та Китаю, він, наприклад, служив провідником в дифузії різних інновацій, в тому числі в мистецтві (танці, музика, образотворче мистецтво, архітектура), релігії (християнство, буддизм, іслам, маніхейство), технології (саме виробництво шовку, а також пороху, паперу тощо).
Вторгнення монголів в Індію та Китай
У 1206 році монгольським правителем став Чингісхан, який створив прекрасне військо. У 1211 році монголи пішли на Китай і у 1215 році взяли Пекін.
Завоювання Китаю продовжилося до 1279 року. Але наприкінці XIII століття держава розпалася на улуси з Чингізидами на чолі.
У середині XIV століття відбулося повстання червоних пов'язок. Його основу склали селяни, їх підтримали жителі міст. Повсталі зайняли столицю і почали тіснити завойовників до кордонів. У 1386 році останній монгольський імператор біг на північ. У Китаї встановилася династія Мін і в країні почався економічний і культурний підйом.
У 1389 році в Індію вдерлися війська Тимура. Розграбувавши країну, монголи зайняли Делі. 100 000 полонених були страчені. У Самарканд Тимур відправив незліченні скарби, а Індія на довгі роки прийшла в запустіння.
У 1526 році в Індію вдерся Бабур. Його військо з узбеків і афганців було добре озброєне. Він розгромив останнього Делійського султана, опанував Делі й утворив імперію Великих Моголів.
Наступники Бабура захопили весь Індостан. Під їх владою міжусобиці на якийсь час припинилися.
Африка
Народи Африки розвивалися нерівномірно. У центрі континенту жили пігмеї та бушмени, які займалися полюванням і збиранням. Жителі Сахари розводили худобу, а в оазах обробляли землю, вирощували просо, рис, бавовну, кокосові пальми, цукровий очерет і займалися ремеслом.
У межиріччі Нігера і Судана виникли міста — Тімбукту, Гао, Дженне. Населення займалося землеробством і здобиччю золота. Через Судан проходили торгові шляхи зі Середземного моря до Гвінейської затоки. Судан стягували з караванів мита, а потім самі зайнялися торгівлею.
Середньовічна Океанія
Цей регіон був невідомий європейцям, які не знали про існування цих островів, проте тут приблизно в 1200 році закінчився процес колонізації регіону місцевими тубільцями, (заселення Нової Зеландії відбувалося у XI—XIV століттях, заселення Самоа і Тонга, як вважають деякі вчені, сталося в V столітті, за іншими даними — набагато раніше, були заселені в Середньовіччя та острови Волліс і Футуна). В основному тут був первіснообщинний лад, але були та вогнища розкладання цього ладу (Мікронезія, де класичним пам'ятником цієї епохи є знаменитий комплекс Нан-Мадол) і формування першої державності, тобто початку формування ранньокласового суспільства. На деяких островах були свої правителі — вожді.
Основні держави та освіти
Історичні держави Італії
Італія протягом всього Середньовіччя і більшої частини Нового часу до XIX століття являла собою конгломерат різних (за розміром і політичного устрою) державних утворень. І хоча німецькі імператори практично постійно претендували на сюзеренітет над Італією, але всі спроби їх закінчувалися нічим або ефемерною та епізодичною владою.
- Лангобардське королівство — королівство, створене німецьким плем'ям лангобардів у VI столітті на півночі Італії.
- Швабія — місцевість на південному заході Німеччини в землях Баден-Вюртемберг і Баварії.
- Венеційська республіка — республіка на північному сході Італії зі столицею в Венеції.
- — республіка на північному сході Італії з центром в Аквілеї та Вероні.
- Тосканська марка — регіон на північному заході Італії.
- Романья — історична область в центрі Італії, на південному сході сучасного регіону Емілія-Романья, на північ від Марке.
- — область з 5 містами з часів Птолемеїв назву Киренаїки.
- Сполетське герцогство — феодальна держава зі столицею в Сполето.
- Папська область — теократична держава, яку очолював Папа Римський.
- Беневентське князівство — Лангобардськоє держава в Південній Італії.
- Сицилійський емірат — мусульманське держава, на острові Сицилія.
- Барійський емірат — мусульманське держава навколо міста Барі.
- Салернське князівство — Лангобардське князівство в Південній Італії.
- Амальфійське герцогство — феодальна держава зі столицею в Амальфі в південній Італії.
- Неаполітанське герцогство — фактично незалежна держава в Південній Італії.
- Капуанське князівство — фактично незалежна держава в Південній Італії.
- Гаетанське герцогство — держава на півдні Італії з центром Гаета.
Священна Римська імперія
Державне утворення, що існувало з 962 року по 1806 рік і об'єднувало території Центральної Європи. У період найвищого розквіту до складу імперії входили Німеччина, що була її ядром, північна та середня Італія, Швейцарія, Бургундське королівство, Нідерланди, Бельгія, Чехія, Сілезія, Ельзас і Лотарингія. Формально складалося з трьох королівств: Східне Франкське, Італії та Бургундії.
Імперія була заснована у 962 році східнофранкським королем Оттоном I та розглядалась як пряме продовження античної Римської імперії та Каролінгської імперії Карла Великого. Процеси становлення єдиної держави в імперії за всю історію її існування так і не були завершені, і вона залишалася децентралізованим утворенням зі складною феодальної ієрархічною структурою, що об'єднувала декілька сотень територіально-державних утворень. На чолі імперії стояв імператор. Імператорський титул не був спадковим, а надавався за підсумками обрання колегією курфюрстів. Влада імператора ніколи не була абсолютною і обмежувалася аристократією Німеччини, а з кінця XV століття — рейхстагом, який представляв інтереси основних класів імперії.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 29 березня 2011.
- Історія середніх віків. М., 2003. С. 24-25.
- Гені Б.Історія та історична культура середньовічного Заходу. М., 2002. С. 11.
- Історія середніх віків. М., 2003. С. 8.
- Історія середніх віків. М., 2003. С. 26-27.
- («Племінник», так як слабкий Непот правил Заходом як ставленик візантійського імператора, свого родича; в наш час непотизм ом називають зайняття посад завдяки родинним зв'язкам, кумівство)
- html 4. Епоха Середніх віків (VI—XV ст.) / / Юрій Семенов <! — Заголовок доданий ботом -->[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
- Середні століття [ 30 квітня 2011 у Wayback Machine.]
Література
- Середньовічна Європа. — 374 с.
- , Харитонович Д. Е. Історія Середніх століть. — 2-е вид. — 320 с. — (Humanitas)
- Гуревич А. Я. Середньовіччя як тип культури // Антропологія культури. — 2002.
- Егер Про. Всесвітня історія. Середні століття / 3-е вид. испр. і доп. — 607 с.
- Архівована копія / Під ред. . У 2 тт. — 4-е изд. з джерела 10 березня 2011
- Косминский Є. А. Історіографія середніх століть. V століття - середина XIX століття. Лекції / Під ред. Сказкіна С. Д., Гутнова Є. В., Левицького Я. А., Саприкіна Ю. М. — 432 с.
- Ле Гофф Ж. Народження Європи = L `Europe est-elle née au Moyen Age?. — 398 с. — (Становлення Європи)
- Архівована копія / Пер. з фр., заг. ред. С. К. Цатурова. — 440 с. з джерела 21 липня 2011
- Ле Гофф Ж. Архівована копія / Пер. з фр., заг. ред. Ю. Л. Безсмертного; послесл. А. Я. Гуревича. з джерела 19 липня 2011
- Джерелознавство середніх століть.
- Пиків Г. Г. Архівована копія. з джерела 3 грудня 2010
- Словник середньовічної культури / Відп. ред. А. Я. Гуревич.
- Архівована копія / Відп. ред. С. С. Аверинцев. з джерела 14 червня 2011
- К. Є. Ліванців. Історія середньовічної держави і права [ 20 квітня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami cherven 2017 SerednovichchyaU temahVijni Serednovichna kultura Serednovichna literatura Serednovichna medicina Serednovichna muzika Serednovichna osvita Serednovichna filosofiyaPeriodizaciyaRannye Serednovichchya Visoke Serednovichchya Piznye Serednovichchya Serednovichchya istorichnij period sho trivav pislya dobi antichnosti j do pochatku Novogo chasu Svitova mediyevistika vvazhaye pochatkom Serednovichchya padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi naprikinci V stolittya zavedeno vvazhati sho imperiya pripinila svoye isnuvannya 4 veresnya 476 roku koli Romul Avgust zriksya prestolu Shodo dati yaka poznachila b zakinchennya epohi Serednovichchya istoriki ne mayut yedinoyi dumki Viznachiti providni oznaki kincya dobi Serednovichchya vazhko tak yak dlya kozhnogo kutochka svitu harakterni svoyi osoblivosti Zagalom na sogodni viznachayut nastupni kultovi podiyi yaki oznamenuvali zakinchennya serednovichnogo periodu napisannya Komediyi Dante Alig yeri 1321 rik padinnya Konstantinopolya 1453 rik vinahid drukarstva seredina XV stolittya vidkrittya Ameriki 1492 rik pochatok Reformaciyi 1517 rik abo pochatok Anglijskoyi revolyuciyi 1640 rik V ostanni roki ukrayinska mediyevistika viznachaye zakinchennya periodu Serednovichchya do kincya XV pochatku XVI stolittya Zaznachimo sho bud yaka periodizaciya Serednovichchya maye umovnij harakter IstoriografiyaDokladnishe Mediyevistika Dekadi istoriyi pochinayuchi vid zanepadu Rimskoyi imperiyi Flavio Bjondo vidannya 1543 r Terminologiya Termin Seredni viki lat medium aevum serednij vik vpershe vzhiv italijskij gumanist Flavio Bjondo v svoyij intelektualnij praci Dekadi istoriyi pochinayuchi vid zanepadu Rimskoyi imperiyi 1483 rik Do Flavio Bjondo na poznachennya periodu z chasu padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi do Vidrodzhennya dominuvav termin zaproponovanij Petrarkoyu Temni stolittya U suchasnij istoriografiyi cej termin oznachaye korotshij hronologichnij vidrizok VI VIII stolittya U XV XVI stolittyax cej period istoriyi mav nastupni nazvi media tempestas lat serednij chas z 1469 roku media antiquitas lat serednya antichnist z 1494 roku medium tempus lat seredni chasi z 1531 saeculum medium lat serednij vik z 1596 r Gumanisti mali namir poznachiti takim chinom epohu mizh antichnistyu yaka yih nadihala i svoyeyu suchasnistyu Oskilki gumanisti ocinyuvali nasampered stan movi pisemnosti literaturi ta mistectva to cej seredinnij period zdavavsya yim vtilennyam zanepadu antichnogo svitu rozkvitu varvarstva i perevtilennya klasichnoyi latinskoyi movi u svoyu girshu versiyu kuhonnoyi latini U XVII stolitti termin Seredni viki uviv do obigu profesor Hristofor Cellariusa Keller Kellarius poklavshi pochatok tak zvanij gumanistichnij trihotomiyi Vin rozdiliv vsesvitnyu istoriyu na Antichnist Serednovichchya i Novij chas Keller vvazhav sho Serednovichchya trivalo z 395 roku ostatochne rozdilennya Rimskoyi imperiyi na Shidnu i Zahidnu i azh do 1453 roku padinnya Konstantinopolya U vuzkomu sensi termin Serednovichchya zastosovuyetsya shodo zahidnoyevropejskogo Serednovichchya U comu vipadku termin visvitlyuye ryad osoblivostej religijnogo ekonomichnogo i politichnogo zhittya feodalna sistema zemlekoristuvannya feodali zemlevlasniki i napivzalezhni selyani sistema vasalitetu zv yazuyut feodaliv vidnosini senjora i vasala bezumovne dominuvannya Cerkvi u religijnomu zhitti mogutnya politichna vlada Cerkvi inkviziciya cerkovni sudi isnuvannya yepiskopiv feodaliv ideali chernectva i licarstva poyednannya duhovnoyi praktiki asketichnogo samovdoskonalennya i altruyistichnogo sluzhinnya suspilstvu rozkvit stilyu serednovichnoyi arhitekturi gotiki U shirshomu sensi cej termin mozhe zastosovuvatisya do bud yakoyi kulturi ale u comu vipadku vin poznachaye perevazhno hronologichnu prinalezhnist i ne vkazuye na nayavnist pererahovanih vishe osoblivostej zahidnoyevropejskogo Serednovichchya napriklad Serednovichnij Kitaj abo navpaki vkazuye na istorichnij period sho maye oznaki Yevropejskogo Serednovichchya v osnovnomu feodalizm ale ne zbigayetsya za hronologiyeyu iz Serednimi vikami Yevropi napriklad yaponske Serednovichchya Periodizaciya Serednovichchya umovno mozhna podiliti na tri osnovnih periodi Rannye serednovichchya kinec V seredina XI stolit Visoke abo klasichne serednovichchya seredina XI kinec XV stolit Piznye serednovichchya abo rannij Novij chas XVI XVII stolittya Predstavniki francuzkoyi shkoli Annaliv visunuli ideyu Dovgogo Serednovichchya Vidpovidno cij ideyi period Serednovichchya zakinchuyetsya naprikinci XVIII stolittya Yevropa u 1328 roci Yevropa u 1430 roci Yevropa u 1470 rociDzherelaDzherela periodu Serednovichchya umovno podilyayut na p yat tipiv Prirodno geografichni Etnografichni Hudozhno obrazotvorchi arhitektura zhivopis skulptura prikladne mistectvo Pismovi Pismovi dzherela svoyeyu chergoyu podilyayut na Narativni tobto istorichni opovidi annali hroniki biografiyi genealogiyi istoriyi tosho agiografichni tvori epistolyarni pam yatki propovidi ta nastanovi naukova i hudozhnya literatura Dokumentalni Zakonodavchi Vitoki padinnya Rimskoyi imperiyiIX stolittya Zobrazhennya Karla Velikogo z papami i Grigoriyem ICya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad cherven 2016 Padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi Dokladnishe Padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi Pochinayuchi z II st mogutnist Rimskoyi imperiyi pishla na spad postupovo prijshli v zanepad morska torgivlya i rozvitok mist skorotivsya pririst naselennya Zahidnu imperiyu postijno turbuvali nabigi varvariv sho prizvelo do yiyi zanepadu U 410 roci vestgotami buv uzyatij Rim a 4 veresnya 476 roci vozhd germanciv Odoakr zmusiv ostannogo zahidnogo rimskogo imperatora 16 richnogo Romula Avgusta zrektisya prestolu Za zgodoyu Zenona Odoakr viznav imperatorom Zahodu poperednika Romula Avgustula imperatora Yuliya na prizvisko Nepot Takim chinom zavershilosya 12 vikove panuvannya Rimu Rannye SerednovichchyaDokladnishe Rannye Serednovichchya Vesillya Yustiniana I i Feodori VI stolittya Mozayika u bazilici San Vitale v Ravenni Period yevropejskoyi istoriyi sho pochavsya nezabarom pislya rozpadu Rimskoyi imperiyi Trivav blizko p yati stolit priblizno z 500 po 1000 rik V epohu rannogo Serednovichchya stalosya Velike pereselennya narodiv z yavilisya vikingi vinikli korolivstva ostgotiv v Italiyi i vestgotiv v Akvitaniyi i na Pirenejskomu pivostrovi j utvorilosya Frankske korolivstvo sho v period svogo rozkvitu zajmalo bilshu chastinu Yevropi Pivnichna Afrika j Ispaniya uvijshli do skladu arabskogo Halifatu a na Britanskih ostrovah isnuvali chislenni neveliki derzhavi angliv saksiv i keltiv z yavilisya derzhavi v Skandinaviyi a takozh v centralnij i shidnij Yevropi Velika Moraviya i Kiyivska Rus Velike pereselennya narodiv Dokladnishe Velike pereselennya narodiv Karta Yevropi i shlyahi migraciyi narodiv Umovna nazva sukupnosti etnichnih peremishen v Yevropi u IV VII stolittyah golovnim chinom z periferiyi Rimskoyi imperiyi na yiyi teritoriyu Velike pereselennya mozhna rozglyadati yak skladovu chastinu globalnih migracijnih procesiv sho ohoplyuyut sim visim stolit Harakternoyu osoblivistyu pereselennya buv toj fakt sho yadro Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi vklyuchayuchi v pershu chergu Italiyu Galliyu Ispaniyu i chastkovo Dakiyu kudi popryamuvala zreshtoyu masa nimeckih pereselenciv do pochatku V stolittya nashoyi eri vzhe bula dosit shilno zaselena samimi rimlyanami ta romanizovanimi keltskimi narodami Tomu velike pereselennya narodiv suprovodzhuvalosya kulturnimi movnimi a potim i religijnimi konfliktami mizh nimeckim i romanizovanim naselennya Veliki pereselennya zaklali osnovu protistoyannya mizh nimeckimi i romanskimi narodami v yakomus sensi dijshov i do nashih dniv U pereselennya aktivno brali uchast slov yanski narodi tyurki iranci alani ta finno ugorski plemena Rekonkista Dokladnishe Rekonkista Rekonkista pochalasya v rajoni Kovadongi sogodnishnoyi Asturiyi yaka yedina ne bula zavojovana mavrami Yiyi iniciyuvav knyaz Pelajo u 722 roci Rekonkista jshla z pereminnim uspihom pov yazanim z tim sho feodalni chvari zmushuvali hristiyanskih praviteliv borotisya odin z odnim i zi svoyimi vasalami Traplyalisya j ochevidni nevdachi napriklad Zakinchilasya rekonkista u 1492 roci koli Fernando II Aragonskij i Izabella I Kastilska vignali ostannogo mavritanskogo volodarya z Iberijskogo pivostrova Voni ob yednali bilshu chastinu Ispaniyi pid svoyeyu vladoyu Navarra bula vklyuchena do skladu Ispaniyi u 1512 roci Vizantijska imperiya Dokladnishe Vizantijska imperiya Nazva Shidnoyi Rimskoyi imperiyi v zahidnij istorichnij nauci Nazva Vizantijska imperiya vid nazvi mista Vizantij na misci yakogo rimskij imperator Kostyantin Velikij na pochatku IV stolittya zaklav Konstantinopol derzhava otrimala v pracyah zahidnoyevropejskih istorikiv uzhe pislya svogo padinnya Sami vizantijci nazivali sebe rimlyanami po grecki romeyami a svoyu derzhavu rimskoyu romejskoyu Frankske korolivstvo Dokladnishe Frankske korolivstvo Rozshirennya Frankskoyi derzhavi z 481 roku po 870 rik Umovna nazva derzhavi v Zahidnoyi i Centralnij Yevropi z V po IX stolittya sho utvorilasya na teritoriyi Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi odnochasno z inshimi varvarskimi korolivstvami Merovingi Dokladnishe Merovingi Persha dinastiya frankskih koroliv v istoriyi Franciyi Koroli ciyeyi dinastiyi pravili z kincya V do seredini VIII stolittya na teritoriyi suchasnih Franciyi i Belgiyi Voni pohodili z salichnih frankiv yaki v V stolittya e vlashtuvalisya v Kambre Hlodion Dovgovolosij i v Turne Hilderik I Visoke Serednovichchyavidbita na znamenitomu gobeleni z Bajye bitva pri Gastingsi dolenosna dlya istoriyi Angliyi bitva v yakij normani zdobuli peremogu nad anglo saksamiDokladnishe Visoke Serednovichchya Period yevropejskoyi istoriyi sho prodovzhivsya priblizno z 1000 po 1300 rik Epoha visokogo Serednovichchya zminila Rannye serednovichchya i pereduvala Piznogo serednovichchya Osnovnij harakterizuye tendenciyeyu cogo periodu stalo shvidke zbilshennya kilkosti naselennya Yevropi sho prizvelo svoyeyu chergoyu do rizkih zmin u socialnij politichnij ta inshih sferah zhittya U Visoke Serednovichchya pochinaye aktivno procvitati Yevropa Prihid v Skandinaviyu hristiyanstva Rozpad Karolingskoyi imperiyi na dvi okremi derzhavi na teritoriyah yakih piznishe sformuvalisya suchasni Nimechchina ta Franciya Organizaciya hristiyanami Hrestovih pohodiv z metoyu vidvoyuvannya u seldzhukiv Palestini Rozkvit torgivli ta komerciyi Duzhe aktivno rozvivayetsya kultura Z yavlyayutsya novi stili i napryamki v arhitekturi ta muzici U Shidnij Yevropi epoha Visokogo Serednovichchya oznamenovana rozkvitom Kiyivskoyi Rusi ta poyavoyu na istorichnij sceni Polshi ta Velikogo Knyazivstva Litovskogo Nashestya mongoliv u XIII stolittya zavdalo nepopravnoyi shkodi rozvitkovi Shidnoyi Yevropi Bagato derzhav cogo regionu buli rozgrabovani ta ponevoleni Feodalizm Dokladnishe Feodalizm U rezultati ob yednannya chastkovo zrujnovanoyi zahidnorimskoyi ta nimeckoyi protomilitomagnarnoyi sistemi virobnichih vidnosin vinik absolyutno novij suspilno ekonomichnij ustrij i vidpovidno sposib virobnictva yakij zavedeno nazivati feodalnim Sam fakt zlittya poryadkiv korinnogo naselennya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi z nimeckimi davno vzhe pomichenij istorikami yaki nazvali ce yavishe Dante freska Domeniko di Mikelino 1465Hrestovi pohodi Dokladnishe Hrestovi pohodi Odniyeyu z viznachalnih ris epohi Visokogo Serednovichchya buli hrestovi pohodi organizovani hristiyanami z metoyu vidvoyuvannya u seldzhukiv Palestini Hrestovi pohodi nadavali najpotuzhnishe vpliv na vsi verstvi serednovichnogo suspilstva ocholyuvali ci pohodi vid koroliv i imperatoriv do prostih selyan chiyi gospodari provodili dovgi roki v boyah na Shodi Rozkvit ideyi hrestovih pohodiv pripav na XII stolittya koli pislya Pershogo hrestovogo pohodu na vidvojovanih teritoriyah utvorilosya hristiyanska derzhava Yerusalimske korolivstvo U XIII stolitti j piznishe hristiyani robili dekilka hrestovih pohodiv proti svoyih zhe brativ hristiyan a takozh proti yazichnikiv yaki spoviduvali inshi nemusulmanski religiyi Cerkva Shizma 1054 roku prizvela do utvorennya dvoh osnovnih galuzej hristiyanskoyi cerkvi Rimo katolickoyi cerkvi v Zahidnij Yevropi i Pravoslavnoyi cerkvi u Shidnij Rozkol stavsya v rezultati konfliktu mizh rimskim legatom kardinalom Gumbertom i patriarhom Konstantinopolskim pid chas yakogo cerkovniki viddali odin odnogo anafemi Sholastika Dokladnishe Sholastika Obraz shkoli u XIV stolittya Sistematichna serednovichna filosofiya skoncentrovana navkolo universitetiv ta ye sintezom hristiyanskogo katolickogo bogoslov ya i logiki Aristotelya Torgivlya i komerciya U XII stolitti v Pivnichnij Yevropi buv zasnovanij Ganzejskij soyuz na choli z mistom Lyubek Do skladu soyuzu vvijshli bagato pivnichnih mist Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Amsterdam Keln Bremen Gannover i Berlin i inshih regioniv napriklad Bryugge i Gdansk Soyuz sho zdijsnyuvav poserednicku torgivlyu mizh Zahidnoyu Pivnichnoyu ta Shidnoyu Yevropoyu polyagav u torgovelnih vidnosinah z bagatma inshimi mistami sered yakih buli Bergen i Novgorod Naprikinci XIII stolittya venecijskij mandrivnik Marko Polo odnim z pershih v Yevropi virushiv Velikim shovkovim shlyahom do Kitayu a pislya povernennya retelno opisav pobachene pid chas podorozhi vidkrivshi zahidnij lyudini svit Aziyi ta Shodu Slidom za nim na Shid virushili chislenni misioneri Dzhovanni Plano Karpini Andre de Lonzhyumo i mandrivniki taki yak Nikkolo Konti Piznye SerednovichchyaDokladnishe Piznye Serednovichchya Zhanna d Ark miniatyura drugoyi polovini XV st Piznomu Serednovichchyu pereduvalo Visoke serednovichchya a podalshij period nazivayetsya Novij chas Istoriki rizko rozhodyatsya u viznachenni verhnoyi mezhi Piznogo Serednovichchya Yaksho v rosijskij istorichnij nauci zavedeno viznachati jogo zakinchennya anglijskoyi gromadyanskoyu vijnoyu to v zahidnoyevropejskij nauci kinec Serednovichchya zazvichaj pov yazuyut z pochatkom cerkovnoyi reformaciyi abo Dobi velikih geografichnih vidkrittiv Piznye Serednovichchya nazivayut takozh epohoyu Vidrodzhennya Blizko 1300 roku period rostu i procvitannya Yevropi zakinchivsya ciloyu seriyeyu lih takih yak yakij trapivsya cherez nezvichajno holodni j doshovi roki sho znishilo urozhaj Za golodom i hvorobami posliduvala Chorna smert epidemiya chumi sho znishila bilshe nizh polovinu yevropejskogo naselennya Rujnuvannya socialnogo ladu prizvelo do masovih zavorushen same v cej chas viruvali vidomi selyanski vijni v Angliyi ta Franciyi taki yak Zhakeriya Depopulyaciya yevropejskogo naselennya bula dovershena spustoshennyami zroblenimi mongolo tatarskoyu navaloyu i trivaloyu vijnoyu Dlya Moskoviyi piznye Serednovichchya pochinayetsya mongolo tatarskim soyuzom iz zakinchennyam yakogo na politichnu arenu vihodit Moskovske carstvo a davnoruskij narod Visokogo Serednovichchya rozpadayetsya na ukrayinskij biloruskij narodi Stolitnya vijna Dokladnishe Stolitnya vijna Bitva pri Kresi Seriya vijskovih konfliktiv mizh Angliyeyu i yiyi soyuznikami z odnogo boku i Franciyeyu i yiyi soyuznikami z inshogo sho trivali priblizno z 1337 po 1453 rik Privodom do cih konfliktiv buli pretenziyi na francuzkij prestol anglijskoyi korolivskoyi dinastiyi Plantagenetiv yaka pragne povernuti teritoriyi na kontinenti sho ranishe nalezhali anglijskim korolyam Plantageneti takozh buli zv yazani simejnimi uzami z francuzkoyu dinastiyeyu Kapetingiv Franciya svoyeyu chergoyu pragnula vitisniti anglijciv z Giyeni yaka bula zakriplena za nimi Parizkim dogovorom 1259 roku Popri pochatkovi uspihi Angliya tak i ne dobilasya svoyeyi meti u vijni a v rezultati vijni na kontinenti u neyi zalishivsya tilki port Kale yakij vona utrimuvala do 1558 roku Zavoyuvannya Osmanskoyi imperiyi Osmanska imperiya 1683 Protyagom shesti stolit z XI po XVI stolittya Osmanska imperiya zavojovuvala vse novi j novi teritoriyi U 1453 roci turki vzyali Konstantinopol tim samim zahopivshi vsyu Vizantijsku imperiyu U 1459 roci bula zavojovana vsya Serbiya za vinyatkom Belgrada vzyatogo u 1521 roci i zvernena v osmanskij pashalik U 1460 roci zavojovano Afinske gercogstvo i slidom za nim majzhe vsya Greciya za vinyatkom deyakih primorskih mist sho zalishilisya u vladi Veneciyi U 1462 roci zavojovanij ostriv Lesbos i Voloshina u 1463 roci Bosniya U 1483 roci Turechchina pidkorila Gercegovinu Balkanskij pivostriv povnistyu opinivsya v rukah sultana U 1517 roci turki vzyali Kayir Naprikinci XV stolittya turki zahopili Krim povnistyu opanuvavshi Chorne more i torgovimi shlyahami cherez nogo Voloshinu i Moldaviyu Pid yih vladoyu viyavilisya Pivdennij Kavkaz Perednya Aziya i Pivnichna Afrika Alzhir zajnyali turki pirati U 1534 roci buv zavojovanij Bagdad Naprikinci XVI stolittya zavoyuvannya pripinilisya Armiya stala rozpadatisya tak yak voyini peretvorili svoyi dilyanki v spadkove volodinnya j uhilyalisya vid sluzhbi Pochavsya zanepad Osmanskoyi imperiyi Reformaciya Dokladnishe Reformaciya Masove religijne ta suspilno politichnij ruh v Zahidnoyi i Centralnij Yevropi u XVI stolitti spryamovane na reformuvannya cerkvi vidpovidno do yiyi pochatkovimi kanonami Krim religijnih Reformaciya takozh ohoplyuvala politichni ekonomichni ta kulturni aspekti Aziya Afrika Okeaniya ta Amerika v Seredni stolittya Azijski derzhavi Indiya i Kitaj duzhe aktivno pochali rozvivatisya zavdyaki torgivli Stav duzhe aktivno vikoristovuvatisya Velikij shovkovij shlyah sho lezhav cherez krayini Pivdennoyi Yevropi Centralnoyi i Serednoyi Aziyi Shovkovij shlyah vidigrav veliku rol u rozvitku ekonomichnih i kulturnih zv yazkiv narodiv Perednoyi Aziyi Serednoyi Aziyi ta Kitayu vin napriklad sluzhiv providnikom v difuziyi riznih innovacij v tomu chisli v mistectvi tanci muzika obrazotvorche mistectvo arhitektura religiyi hristiyanstvo buddizm islam manihejstvo tehnologiyi same virobnictvo shovku a takozh porohu paperu tosho Vtorgnennya mongoliv v Indiyu ta Kitaj U 1206 roci mongolskim pravitelem stav Chingishan yakij stvoriv prekrasne vijsko U 1211 roci mongoli pishli na Kitaj i u 1215 roci vzyali Pekin Zavoyuvannya Kitayu prodovzhilosya do 1279 roku Ale naprikinci XIII stolittya derzhava rozpalasya na ulusi z Chingizidami na choli U seredini XIV stolittya vidbulosya povstannya chervonih pov yazok Jogo osnovu sklali selyani yih pidtrimali zhiteli mist Povstali zajnyali stolicyu i pochali tisniti zavojovnikiv do kordoniv U 1386 roci ostannij mongolskij imperator big na pivnich U Kitayi vstanovilasya dinastiya Min i v krayini pochavsya ekonomichnij i kulturnij pidjom U 1389 roci v Indiyu vderlisya vijska Timura Rozgrabuvavshi krayinu mongoli zajnyali Deli 100 000 polonenih buli stracheni U Samarkand Timur vidpraviv nezlichenni skarbi a Indiya na dovgi roki prijshla v zapustinnya U 1526 roci v Indiyu vdersya Babur Jogo vijsko z uzbekiv i afganciv bulo dobre ozbroyene Vin rozgromiv ostannogo Delijskogo sultana opanuvav Deli j utvoriv imperiyu Velikih Mogoliv Nastupniki Babura zahopili ves Indostan Pid yih vladoyu mizhusobici na yakijs chas pripinilisya Afrika Narodi Afriki rozvivalisya nerivnomirno U centri kontinentu zhili pigmeyi ta bushmeni yaki zajmalisya polyuvannyam i zbirannyam Zhiteli Sahari rozvodili hudobu a v oazah obroblyali zemlyu viroshuvali proso ris bavovnu kokosovi palmi cukrovij ocheret i zajmalisya remeslom U mezhirichchi Nigera i Sudana vinikli mista Timbuktu Gao Dzhenne Naselennya zajmalosya zemlerobstvom i zdobichchyu zolota Cherez Sudan prohodili torgovi shlyahi zi Seredzemnogo morya do Gvinejskoyi zatoki Sudan styaguvali z karavaniv mita a potim sami zajnyalisya torgivleyu Serednovichna Okeaniya Cej region buv nevidomij yevropejcyam yaki ne znali pro isnuvannya cih ostroviv prote tut priblizno v 1200 roci zakinchivsya proces kolonizaciyi regionu miscevimi tubilcyami zaselennya Novoyi Zelandiyi vidbuvalosya u XI XIV stolittyah zaselennya Samoa i Tonga yak vvazhayut deyaki vcheni stalosya v V stolitti za inshimi danimi nabagato ranishe buli zaseleni v Serednovichchya ta ostrovi Vollis i Futuna V osnovnomu tut buv pervisnoobshinnij lad ale buli ta vognisha rozkladannya cogo ladu Mikroneziya de klasichnim pam yatnikom ciyeyi epohi ye znamenitij kompleks Nan Madol i formuvannya pershoyi derzhavnosti tobto pochatku formuvannya rannoklasovogo suspilstva Na deyakih ostrovah buli svoyi praviteli vozhdi Osnovni derzhavi ta osvitiIstorichni derzhavi Italiyi Dokladnishe Istorichni derzhavi Italiyi Italiya blizko 1000 roku Italiya protyagom vsogo Serednovichchya i bilshoyi chastini Novogo chasu do XIX stolittya yavlyala soboyu konglomerat riznih za rozmirom i politichnogo ustroyu derzhavnih utvoren I hocha nimecki imperatori praktichno postijno pretenduvali na syuzerenitet nad Italiyeyu ale vsi sprobi yih zakinchuvalisya nichim abo efemernoyu ta epizodichnoyu vladoyu Langobardske korolivstvo korolivstvo stvorene nimeckim plem yam langobardiv u VI stolitti na pivnochi Italiyi Shvabiya miscevist na pivdennomu zahodi Nimechchini v zemlyah Baden Vyurtemberg i Bavariyi Venecijska respublika respublika na pivnichnomu shodi Italiyi zi stoliceyu v Veneciyi respublika na pivnichnomu shodi Italiyi z centrom v Akvileyi ta Veroni Toskanska marka region na pivnichnomu zahodi Italiyi Romanya istorichna oblast v centri Italiyi na pivdennomu shodi suchasnogo regionu Emiliya Romanya na pivnich vid Marke oblast z 5 mistami z chasiv Ptolemeyiv nazvu Kirenayiki Spoletske gercogstvo feodalna derzhava zi stoliceyu v Spoleto Papska oblast teokratichna derzhava yaku ocholyuvav Papa Rimskij Beneventske knyazivstvo Langobardskoye derzhava v Pivdennij Italiyi Sicilijskij emirat musulmanske derzhava na ostrovi Siciliya Barijskij emirat musulmanske derzhava navkolo mista Bari Salernske knyazivstvo Langobardske knyazivstvo v Pivdennij Italiyi Amalfijske gercogstvo feodalna derzhava zi stoliceyu v Amalfi v pivdennij Italiyi Neapolitanske gercogstvo faktichno nezalezhna derzhava v Pivdennij Italiyi Kapuanske knyazivstvo faktichno nezalezhna derzhava v Pivdennij Italiyi Gaetanske gercogstvo derzhava na pivdni Italiyi z centrom Gaeta Svyashenna Rimska imperiya Dokladnishe Svyashenna Rimska imperiya Teritoriya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi v 962 1806 rr Derzhavne utvorennya sho isnuvalo z 962 roku po 1806 rik i ob yednuvalo teritoriyi Centralnoyi Yevropi U period najvishogo rozkvitu do skladu imperiyi vhodili Nimechchina sho bula yiyi yadrom pivnichna ta serednya Italiya Shvejcariya Burgundske korolivstvo Niderlandi Belgiya Chehiya Sileziya Elzas i Lotaringiya Formalno skladalosya z troh korolivstv Shidne Frankske Italiyi ta Burgundiyi Imperiya bula zasnovana u 962 roci shidnofrankskim korolem Ottonom I ta rozglyadalas yak pryame prodovzhennya antichnoyi Rimskoyi imperiyi ta Karolingskoyi imperiyi Karla Velikogo Procesi stanovlennya yedinoyi derzhavi v imperiyi za vsyu istoriyu yiyi isnuvannya tak i ne buli zaversheni i vona zalishalasya decentralizovanim utvorennyam zi skladnoyu feodalnoyi iyerarhichnoyu strukturoyu sho ob yednuvala dekilka soten teritorialno derzhavnih utvoren Na choli imperiyi stoyav imperator Imperatorskij titul ne buv spadkovim a nadavavsya za pidsumkami obrannya kolegiyeyu kurfyurstiv Vlada imperatora nikoli ne bula absolyutnoyu i obmezhuvalasya aristokratiyeyu Nimechchini a z kincya XV stolittya rejhstagom yakij predstavlyav interesi osnovnih klasiv imperiyi Div takozhPrimitki Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 29 bereznya 2011 Istoriya serednih vikiv M 2003 S 24 25 Geni B Istoriya ta istorichna kultura serednovichnogo Zahodu M 2002 S 11 Istoriya serednih vikiv M 2003 S 8 Istoriya serednih vikiv M 2003 S 26 27 Pleminnik tak yak slabkij Nepot pravil Zahodom yak stavlenik vizantijskogo imperatora svogo rodicha v nash chas nepotizm om nazivayut zajnyattya posad zavdyaki rodinnim zv yazkam kumivstvo html 4 Epoha Serednih vikiv VI XV st Yurij Semenov lt Zagolovok dodanij botom gt nedostupne posilannya z lipnya 2019 PosilannyaSeredni stolittya 30 kvitnya 2011 u Wayback Machine LiteraturaSerednovichna Yevropa 374 s Haritonovich D E Istoriya Serednih stolit 2 e vid 320 s Humanitas Gurevich A Ya Serednovichchya yak tip kulturi Antropologiya kulturi 2002 Eger Pro Vsesvitnya istoriya Seredni stolittya 3 e vid ispr i dop 607 s Arhivovana kopiya Pid red U 2 tt 4 e izd z dzherela 10 bereznya 2011 Kosminskij Ye A Istoriografiya serednih stolit V stolittya seredina XIX stolittya Lekciyi Pid red Skazkina S D Gutnova Ye V Levickogo Ya A Saprikina Yu M 432 s Le Goff Zh Narodzhennya Yevropi L Europe est elle nee au Moyen Age 398 s Stanovlennya Yevropi Arhivovana kopiya Per z fr zag red S K Caturova 440 s z dzherela 21 lipnya 2011 Le Goff Zh Arhivovana kopiya Per z fr zag red Yu L Bezsmertnogo poslesl A Ya Gurevicha z dzherela 19 lipnya 2011 Dzhereloznavstvo serednih stolit Pikiv G G Arhivovana kopiya z dzherela 3 grudnya 2010 Slovnik serednovichnoyi kulturi Vidp red A Ya Gurevich Arhivovana kopiya Vidp red S S Averincev z dzherela 14 chervnya 2011 K Ye Livanciv Istoriya serednovichnoyi derzhavi i prava 20 kvitnya 2011 u Wayback Machine