Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Середньові́чну систему освіти було запозичено в античності, але її збагатили й пристосували до нових умов. Середньовічна освіта будувалася на «семи вільних мистецтвах». Викладання велося латиною, і лише у XIV столітті відбувається перехід на народні, національні мови. Вікові особливості дітей не враховувалися. Читати в школі вчилися за Біблією.
З розвитком міської культури кафедральні школи перетворювалися на університети. Університетські випускники мали право викладати в будь-якій школі. Університет поділявся на факультети. Революцію у системі навчання здійснило книгодрукування.
До ХІІ століття книги зберігалися переважно у монастирських і кафедральних бібліотеках. Перші публічні бібліотеки відкрилися в XV столітті у великих містах.
Шкільна освіта
Шкільна освіта будувалася на так званих «семи вільних мистецтвах» — тривіумі й квадривіумі.
Тривіум («три шляхи») був початковим етапом і складався з граматики, риторики та діалектики (логіки).
Квадривіум («чотири шляхи») набув поширення з ХІІІ століття і включав арифметику, геометрію, астрономію, музику.
Середньовічні школи були монастирськими, кафедральними (при міських соборах) і парафіяльними. Із розвитком міст відкривалися світські (приватні), гільдійські, муніципальні школи. Мандрівних школярів нецерковних шкіл називали вагантами або голіардами.
Викладання велося латиною, і лише в XIV столітті відбувається перехід на національні мови. Віковий ценз був відсутній — вікові особливості дітей не враховувалися. Режим був досить жорстоким, із застосуванням різок. Школярам забороняли голосно розмовляти, співати, гратися, за найменшу провину їх карали.
Школярі самі добували собі шматок хліба. Вони підробляли, а ще частіше — просили милостиню. Вночі вони співали під вікнами релігійні пісні, аби підняти з ліжка доброчинного бюргера й змусити його поспішно відкупитися від страхітливої мелодії, кинутим через вікно шматком ковбаси чи сиру.
Читати в школі вчилися за Бібліїєю, працями святого Аврелія Августина, Кодексу Юстиніана. Для перевірки учнівських знань та логічного мислення влаштовували диспути учня з учнем, учня з учителем.
Астрономічні, географічні відомості часто були фантастичними (Земля тримається на китах), була майже відсутня доказова база з геометрії.
Університети
Із розвитком міської культури кафедральні школи перетворювалися на університети. Перший європейський університет було відкрито в італійському містечку Болоньї (він став визнаним центром юридичної науки) у ХІІ столітті. Університет в італійському місті Салерно став центром медичних знань, у французькому місті Парижі — центром богослов'я. У 1500 році налічувалося 86 університетів.
Університетські випускники мали право викладати в будь-якій школі, з ХІІІ століття тільки вони могли обіймати високі державні чи церковні пости.
Університети мали юридичну, адміністративну і фінансову автономію.
Університет поділявся на три факультети. На підготовчому «артистичному» вивчали «сім вільних мистецтв», далі студенти обирали юридичний, медичний, .
Заняття в університеті мали назву лекції — їх читали професори, лекції доповнювалися диспутами.
У XIV столітті з'являються колегії — колишні студентські гуртожитки, що стали самостійними центрами занять. Найпоширенішою ця мережа була в Англії.
Революцію у викладанні здійснило книгодрукування.
Бібліотеки
До ХІІ століття книги зберігалися переважно у монастирських і кафедральних бібліотеках. Вони були такими рідкісними й дорогими, що іноді їх приковували ланцюгом.
У ХІІ — XIV століттях бібліотеки з'явилися при університетах, королівських дворах, у великих сеньйорів та духовних осіб, заможних містян.
Читальні зали у XV столітті працювали лише в Сорбонні та бібліотеках домініканських монастирів.
Перші публічні бібліотеки відкрилися у XV столітті у великих містах й комплектувалися з подарованих або переданих за заповітом книжок.
Освіта та наука
| Цей розділ містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (квітень 2019) |
Схоластика
Термін схоластика походить від грец. «вчений» і означає напрям у філософії. Спочатку схоластами називали людей, пов'язаних зі школою. А за часів Карла Великого схоластами називали всіх вчителів. З XI ст. ця назва поширюється на всіх, хто займається наукою, а особливо — філософією. Схоласти прагнули примирити між собою віру (релігію) та розум (науку). Вчені були впевнені, що віра не перешкоджає їм зрозуміти Всевишнього та Його творіння. Це вчення базувалося на двох основних правилах:
- Не відступати від законів Святого Письма.
- У своїх судженнях бути винятково точними.
Досягти істини можна без жодної помилки в нескінченному ланцюзі міркувань. Цьому навчала логіка — наука про закони та форми мислення. До ранніх схоластів належав філософ П'єр Абеляр, який змалку виявляв прагнення до знань, а коли виріс — здобув освіту та відкрив у Парижі власну школу, де викладав логіку й богослов'я. Абеляр досконало знав античну філософію, славився як неперевершений майстер диспуту. Головним інструментом у пошуку істини Абеляр вважав розум. А тому, спираючись на Святе Письмо, був переконаний: будь-які знання необхідно розвивати за допомогою власного розуму. Його правило було просте: «Пізнаю те, у що вірю». Такі вільнолюбні виступи та міркування філософа зустріли спротив Церкви: під її тиском Абеляр змушений був зректися своїх поглядів, йому заборонили викладати. Своє життя П'єр Абеляр завершив у монастирі .
У XII ст. зростає зацікавленість античними творами. У наукових колах західноєвропейських країн визнання здобуває Арістотель та низка інших відомих античних філософів. Церква змушена була поєднати католицьке вчення із філософією Арістотеля. Це вдалося Томі Аквінському: саме його вчення — томізм — поєднує християнську віру із природою та розумом, саме це вчення визнано офіційною ідеологією католицької церкви і, разом із логікою, є головним досягненням схоластики.
Школи та університети
Першими навчальними закладами середньовіччя були монастирські, парафіяльні та кафедральні школи. Однак, такі школи зазвичай мали лише одного вчителя, який проходив з учнями весь курс освіти. У школах учні вивчали «сім вільних мистецтв». Це була система предметів, яка складалася з двох рівнів.
Перший (початковий) рівень називався тривіум та передбачав освоєння граматики, риторики та діалектики. На заняттях з граматики учні вивчали латину, опановуючи діалектику, вчилися мислити, будувати докази й вести диспути. На заняттях з риторики привчалися чітко й виразно говорити, а також вести діловодство, писати твори, листи тощо.
Наступний рівень — квадріум — передбачав вивчення арифметики, геометрії, астрономії та музики. У XII — XIII ст. Західна Європа переживала економічне та культурне піднесення. Розвиток міст, розширення світогляду європейців, знайомство з культурою Сходу стали стимулом для вдосконалення середньовічної освіти. Освіта зосередилася в найбільших містах, де було створено світські школи. Вони давали знання з основ торгівлі та ремесла. Тривалий час навчання в школах велося латиною, і лише в XIV ст. з'явилися школи із національною мовою викладання.
Саме на базі світських шкіл виникають університети. Перші університети з'явилися у XII ст. в Болоньї (Італія) та Парижі (Франція). Згодом виникли також в інших країнах: Оксфордський, Кембриджський — в Англії, Саламанський — в Іспанії, Празький — в Чехії, Краківський — у Польщі тощо. Вже наприкінці XV ст. у Європі було 79 університетів. Більшість з них активно діє і сьогодні, свято зберігаючи свої традиції.
Університет мав юридичну, адміністративну та фінансову самостійність, які надавалися йому спеціальними грамотами монарха. Учні середньовічних університетів називалися студентами, а університети поділялися на факультети. Початковим факультетом був артистичний, який мали закінчувати всі студенти. Тут вивчали «сім вільних мистецтв». Випускник артистичного факультету отримував право викладати в школі або продовжувати навчання на одному з вищих факультетів — юридичному, медичному, богословському. Термін навчання залежав від факультету: зокрема, підготовка юриста або лікаря тривала 5 — 6 років, а богослова — 15
Заняття в університеті називалися лекціями, які читали професори, а студенти слухали й записували. Лекції доповнювалися диспутами — суперечками на тему, що визначалася заздалегідь. Університети мали великий вплив на культурне життя суспільства. Їхні випускники мали змогу влаштуватися на вигідні церковні та державні посади. Найкращі шанси для кар'єрного зростання давала юридична освіта, але й магістри богослов'я, медицини та вчителі не мали підстав нарікати на долю.
Роджер Бекон та поява дослідних знань
З XIII ст. спостерігається поглиблений інтерес до дослідження природи та її явищ. Одним із перших на необхідності дослідного вивчення природи наполягав професор Оксфордського університету францисканський монах Роджер Бекон.
Для сучасників він був загадковою особистістю, а дехто навіть вважав його чарівником. Монах, обкладений книгами й приладами, цілодобово знаходився у своїй келії в монастирській вежі. Р. Бекон перший пояснив появу веселки після дощу, обґрунтував необхідність отримання знань шляхом дослідів та математичних розрахунків. На думку Бекона, існують три джерела знання: авторитет, розум, дослід. Авторитету замало, якщо він не підкріплений розумними доказами. Але й розум потребує підтвердження його висновків дослідом. Вчення англійського мислителя сприяло розвитку та поширенню наукових знань. Численні заздрісники звинуватили Бекона у зв'язках із нечистою силою. Вченого ув'язнили в монастирській тюрмі, де він провів майже 14 років свого життя.
Прагнення до пізнання охопило європейське суспільство. Так, у Сицилійському королівстві розгорнулася діяльність перекладачів філософських та природничих творів грецьких та арабських авторів. У медичній школі в Салерно вивчали, описували та випробовували лікувальні властивості рослин, досліджували отруту різних видів та засоби протидії отруті.
Середньовічні алхіміки активно досліджували природні властивості речовин. Головним їхнім завданням було віднайдення «філософського каменю», здатного перетворити звичайні метали на золото. Під час пошуків цього каменю одночасно вивчали особливості окремих сполук та сплавів, способи дії на них різних речовин. Були створені та вдосконалені прилади для проведення дослідів.
Суттєво розширилися географічні уявлення європейців. Ще в XIII ст. брати Вівальді з Генуї спробували обігнути західне узбережжя Африки. А венецієць Марко Поло, як відомо, здійснив багаторічну подорож до Центральної Азії та Китаю. У XIV—XV ст. з'являються описи різних земель, зроблені мандрівниками. Суттєво вдосконалили карти, створили географічні атласи. Це стало основою для майбутніх Великих географічних відкриттів.
Див. також
Література
- (укр.) Земерова Тетяна Юріївна Всесвітня історія. Практичний довідник. — Харків: ФОП Співак Т. К., 2009.
- (укр.) Крижанівський Олег Прокопович, Хірна Олена Олегівна Історія середніх віків. Підручник для 7-го класу загальноосвітнього навчального закладу. — Львів: Оріяна Нова, 2007.
Посилання
- (укр.) Середньовічна освіта на сайті «Освітній навігатор» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Середньовіччя. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття потребує для відповідності Вікіпедії. (квітень 2019) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serednovichchya U temah Vijni Serednovichna kultura Serednovichna literatura Serednovichna medicina Serednovichna muzika Serednovichna osvita Serednovichna filosofiya Periodizaciya Rannye Serednovichchya Visoke Serednovichchya Piznye Serednovichchya Serednovi chnu sistemu osviti bulo zapozicheno v antichnosti ale yiyi zbagatili j pristosuvali do novih umov Serednovichna osvita buduvalasya na semi vilnih mistectvah Vikladannya velosya latinoyu i lishe u XIV stolitti vidbuvayetsya perehid na narodni nacionalni movi Vikovi osoblivosti ditej ne vrahovuvalisya Chitati v shkoli vchilisya za Bibliyeyu Z rozvitkom miskoyi kulturi kafedralni shkoli peretvoryuvalisya na universiteti Universitetski vipuskniki mali pravo vikladati v bud yakij shkoli Universitet podilyavsya na fakulteti Revolyuciyu u sistemi navchannya zdijsnilo knigodrukuvannya Do HII stolittya knigi zberigalisya perevazhno u monastirskih i kafedralnih bibliotekah Pershi publichni biblioteki vidkrilisya v XV stolitti u velikih mistah Shkilna osvitaShkilna osvita buduvalasya na tak zvanih semi vilnih mistectvah triviumi j kvadriviumi Trivium tri shlyahi buv pochatkovim etapom i skladavsya z gramatiki ritoriki ta dialektiki logiki Kvadrivium chotiri shlyahi nabuv poshirennya z HIII stolittya i vklyuchav arifmetiku geometriyu astronomiyu muziku Serednovichni shkoli buli monastirskimi kafedralnimi pri miskih soborah i parafiyalnimi Iz rozvitkom mist vidkrivalisya svitski privatni gildijski municipalni shkoli Mandrivnih shkolyariv necerkovnih shkil nazivali vagantami abo goliardami Vikladannya velosya latinoyu i lishe v XIV stolitti vidbuvayetsya perehid na nacionalni movi Vikovij cenz buv vidsutnij vikovi osoblivosti ditej ne vrahovuvalisya Rezhim buv dosit zhorstokim iz zastosuvannyam rizok Shkolyaram zaboronyali golosno rozmovlyati spivati gratisya za najmenshu provinu yih karali Shkolyari sami dobuvali sobi shmatok hliba Voni pidroblyali a she chastishe prosili milostinyu Vnochi voni spivali pid viknami religijni pisni abi pidnyati z lizhka dobrochinnogo byurgera j zmusiti jogo pospishno vidkupitisya vid strahitlivoyi melodiyi kinutim cherez vikno shmatkom kovbasi chi siru Chitati v shkoli vchilisya za Bibliyiyeyu pracyami svyatogo Avreliya Avgustina Kodeksu Yustiniana Dlya perevirki uchnivskih znan ta logichnogo mislennya vlashtovuvali disputi uchnya z uchnem uchnya z uchitelem Astronomichni geografichni vidomosti chasto buli fantastichnimi Zemlya trimayetsya na kitah bula majzhe vidsutnya dokazova baza z geometriyi UniversitetiDokladnishe Zbori doktoriv v universiteti sho u Franciyi Vikladach Oksfordskogo universitetu Rodzher Bekon Korolivska biblioteka u Bukingemskomu palaci Iz rozvitkom miskoyi kulturi kafedralni shkoli peretvoryuvalisya na universiteti Pershij yevropejskij universitet bulo vidkrito v italijskomu mistechku Bolonyi vin stav viznanim centrom yuridichnoyi nauki u HII stolitti Universitet v italijskomu misti Salerno stav centrom medichnih znan u francuzkomu misti Parizhi centrom bogoslov ya U 1500 roci nalichuvalosya 86 universitetiv Universitetski vipuskniki mali pravo vikladati v bud yakij shkoli z HIII stolittya tilki voni mogli obijmati visoki derzhavni chi cerkovni posti Universiteti mali yuridichnu administrativnu i finansovu avtonomiyu Universitet podilyavsya na tri fakulteti Na pidgotovchomu artistichnomu vivchali sim vilnih mistectv dali studenti obirali yuridichnij medichnij Zanyattya v universiteti mali nazvu lekciyi yih chitali profesori lekciyi dopovnyuvalisya disputami U XIV stolitti z yavlyayutsya kolegiyi kolishni studentski gurtozhitki sho stali samostijnimi centrami zanyat Najposhirenishoyu cya merezha bula v Angliyi Revolyuciyu u vikladanni zdijsnilo knigodrukuvannya BibliotekiDo HII stolittya knigi zberigalisya perevazhno u monastirskih i kafedralnih bibliotekah Voni buli takimi ridkisnimi j dorogimi sho inodi yih prikovuvali lancyugom U HII XIV stolittyah biblioteki z yavilisya pri universitetah korolivskih dvorah u velikih senjoriv ta duhovnih osib zamozhnih mistyan Chitalni zali u XV stolitti pracyuvali lishe v Sorbonni ta bibliotekah dominikanskih monastiriv Pershi publichni biblioteki vidkrilisya u XV stolitti u velikih mistah j komplektuvalisya z podarovanih abo peredanih za zapovitom knizhok Osvita ta naukaCej rozdil mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cej rozdil pogodivshi jogo iz chinnimi movnimi standartami kviten 2019 Sholastika Termin sholastika pohodit vid grec vchenij i oznachaye napryam u filosofiyi Spochatku sholastami nazivali lyudej pov yazanih zi shkoloyu A za chasiv Karla Velikogo sholastami nazivali vsih vchiteliv Z XI st cya nazva poshiryuyetsya na vsih hto zajmayetsya naukoyu a osoblivo filosofiyeyu Sholasti pragnuli primiriti mizh soboyu viru religiyu ta rozum nauku Vcheni buli vpevneni sho vira ne pereshkodzhaye yim zrozumiti Vsevishnogo ta Jogo tvorinnya Ce vchennya bazuvalosya na dvoh osnovnih pravilah Ne vidstupati vid zakoniv Svyatogo Pisma U svoyih sudzhennyah buti vinyatkovo tochnimi Dosyagti istini mozhna bez zhodnoyi pomilki v neskinchennomu lancyuzi mirkuvan Comu navchala logika nauka pro zakoni ta formi mislennya Do rannih sholastiv nalezhav filosof P yer Abelyar yakij zmalku viyavlyav pragnennya do znan a koli viris zdobuv osvitu ta vidkriv u Parizhi vlasnu shkolu de vikladav logiku j bogoslov ya Abelyar doskonalo znav antichnu filosofiyu slavivsya yak neperevershenij majster disputu Golovnim instrumentom u poshuku istini Abelyar vvazhav rozum A tomu spirayuchis na Svyate Pismo buv perekonanij bud yaki znannya neobhidno rozvivati za dopomogoyu vlasnogo rozumu Jogo pravilo bulo proste Piznayu te u sho viryu Taki vilnolyubni vistupi ta mirkuvannya filosofa zustrili sprotiv Cerkvi pid yiyi tiskom Abelyar zmushenij buv zrektisya svoyih poglyadiv jomu zaboronili vikladati Svoye zhittya P yer Abelyar zavershiv u monastiri U XII st zrostaye zacikavlenist antichnimi tvorami U naukovih kolah zahidnoyevropejskih krayin viznannya zdobuvaye Aristotel ta nizka inshih vidomih antichnih filosofiv Cerkva zmushena bula poyednati katolicke vchennya iz filosofiyeyu Aristotelya Ce vdalosya Tomi Akvinskomu same jogo vchennya tomizm poyednuye hristiyansku viru iz prirodoyu ta rozumom same ce vchennya viznano oficijnoyu ideologiyeyu katolickoyi cerkvi i razom iz logikoyu ye golovnim dosyagnennyam sholastiki Shkoli ta universiteti Pershimi navchalnimi zakladami serednovichchya buli monastirski parafiyalni ta kafedralni shkoli Odnak taki shkoli zazvichaj mali lishe odnogo vchitelya yakij prohodiv z uchnyami ves kurs osviti U shkolah uchni vivchali sim vilnih mistectv Ce bula sistema predmetiv yaka skladalasya z dvoh rivniv Pershij pochatkovij riven nazivavsya trivium ta peredbachav osvoyennya gramatiki ritoriki ta dialektiki Na zanyattyah z gramatiki uchni vivchali latinu opanovuyuchi dialektiku vchilisya misliti buduvati dokazi j vesti disputi Na zanyattyah z ritoriki privchalisya chitko j virazno govoriti a takozh vesti dilovodstvo pisati tvori listi tosho Nastupnij riven kvadrium peredbachav vivchennya arifmetiki geometriyi astronomiyi ta muziki U XII XIII st Zahidna Yevropa perezhivala ekonomichne ta kulturne pidnesennya Rozvitok mist rozshirennya svitoglyadu yevropejciv znajomstvo z kulturoyu Shodu stali stimulom dlya vdoskonalennya serednovichnoyi osviti Osvita zoseredilasya v najbilshih mistah de bulo stvoreno svitski shkoli Voni davali znannya z osnov torgivli ta remesla Trivalij chas navchannya v shkolah velosya latinoyu i lishe v XIV st z yavilisya shkoli iz nacionalnoyu movoyu vikladannya Same na bazi svitskih shkil vinikayut universiteti Pershi universiteti z yavilisya u XII st v Bolonyi Italiya ta Parizhi Franciya Zgodom vinikli takozh v inshih krayinah Oksfordskij Kembridzhskij v Angliyi Salamanskij v Ispaniyi Prazkij v Chehiyi Krakivskij u Polshi tosho Vzhe naprikinci XV st u Yevropi bulo 79 universitetiv Bilshist z nih aktivno diye i sogodni svyato zberigayuchi svoyi tradiciyi Universitet mav yuridichnu administrativnu ta finansovu samostijnist yaki nadavalisya jomu specialnimi gramotami monarha Uchni serednovichnih universitetiv nazivalisya studentami a universiteti podilyalisya na fakulteti Pochatkovim fakultetom buv artistichnij yakij mali zakinchuvati vsi studenti Tut vivchali sim vilnih mistectv Vipusknik artistichnogo fakultetu otrimuvav pravo vikladati v shkoli abo prodovzhuvati navchannya na odnomu z vishih fakultetiv yuridichnomu medichnomu bogoslovskomu Termin navchannya zalezhav vid fakultetu zokrema pidgotovka yurista abo likarya trivala 5 6 rokiv a bogoslova 15 Zanyattya v universiteti nazivalisya lekciyami yaki chitali profesori a studenti sluhali j zapisuvali Lekciyi dopovnyuvalisya disputami superechkami na temu sho viznachalasya zazdalegid Universiteti mali velikij vpliv na kulturne zhittya suspilstva Yihni vipuskniki mali zmogu vlashtuvatisya na vigidni cerkovni ta derzhavni posadi Najkrashi shansi dlya kar yernogo zrostannya davala yuridichna osvita ale j magistri bogoslov ya medicini ta vchiteli ne mali pidstav narikati na dolyu Rodzher Bekon ta poyava doslidnih znan Z XIII st sposterigayetsya pogliblenij interes do doslidzhennya prirodi ta yiyi yavish Odnim iz pershih na neobhidnosti doslidnogo vivchennya prirodi napolyagav profesor Oksfordskogo universitetu franciskanskij monah Rodzher Bekon Dlya suchasnikiv vin buv zagadkovoyu osobististyu a dehto navit vvazhav jogo charivnikom Monah obkladenij knigami j priladami cilodobovo znahodivsya u svoyij keliyi v monastirskij vezhi R Bekon pershij poyasniv poyavu veselki pislya doshu obgruntuvav neobhidnist otrimannya znan shlyahom doslidiv ta matematichnih rozrahunkiv Na dumku Bekona isnuyut tri dzherela znannya avtoritet rozum doslid Avtoritetu zamalo yaksho vin ne pidkriplenij rozumnimi dokazami Ale j rozum potrebuye pidtverdzhennya jogo visnovkiv doslidom Vchennya anglijskogo mislitelya spriyalo rozvitku ta poshirennyu naukovih znan Chislenni zazdrisniki zvinuvatili Bekona u zv yazkah iz nechistoyu siloyu Vchenogo uv yaznili v monastirskij tyurmi de vin proviv majzhe 14 rokiv svogo zhittya Pragnennya do piznannya ohopilo yevropejske suspilstvo Tak u Sicilijskomu korolivstvi rozgornulasya diyalnist perekladachiv filosofskih ta prirodnichih tvoriv greckih ta arabskih avtoriv U medichnij shkoli v Salerno vivchali opisuvali ta viprobovuvali likuvalni vlastivosti roslin doslidzhuvali otrutu riznih vidiv ta zasobi protidiyi otruti Serednovichni alhimiki aktivno doslidzhuvali prirodni vlastivosti rechovin Golovnim yihnim zavdannyam bulo vidnajdennya filosofskogo kamenyu zdatnogo peretvoriti zvichajni metali na zoloto Pid chas poshukiv cogo kamenyu odnochasno vivchali osoblivosti okremih spoluk ta splaviv sposobi diyi na nih riznih rechovin Buli stvoreni ta vdoskonaleni priladi dlya provedennya doslidiv Suttyevo rozshirilisya geografichni uyavlennya yevropejciv She v XIII st brati Vivaldi z Genuyi sprobuvali obignuti zahidne uzberezhzhya Afriki A veneciyec Marko Polo yak vidomo zdijsniv bagatorichnu podorozh do Centralnoyi Aziyi ta Kitayu U XIV XV st z yavlyayutsya opisi riznih zemel zrobleni mandrivnikami Suttyevo vdoskonalili karti stvorili geografichni atlasi Ce stalo osnovoyu dlya majbutnih Velikih geografichnih vidkrittiv Div takozhOsvita Navchannya Istoriya osviti v UkrayiniLiteratura ukr Zemerova Tetyana Yuriyivna Vsesvitnya istoriya Praktichnij dovidnik Harkiv FOP Spivak T K 2009 ISBN 978 966 2192 74 2 ukr Krizhanivskij Oleg Prokopovich Hirna Olena Olegivna Istoriya serednih vikiv Pidruchnik dlya 7 go klasu zagalnoosvitnogo navchalnogo zakladu Lviv Oriyana Nova 2007 ISBN 978 966 2128 00 0Posilannya ukr Serednovichna osvita na sajti Osvitnij navigator 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Serednovichchya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2019