Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Термін музика середньовіччя охоплює період в європейської історії музики від падіння Римської імперії (V століття) до початку XV століття, коли на зміну прийшла епоха Відродження. Загальними рисами цього періоду є сильний зв'язок із релігією, перевага одноголосся, аскетизм, акапельний спів і переважання модальних ладів. На епоху середньовіччя припадає діяльність Гвідо д'Ареццо, який перший запропонував систему сольмізації, що уможливила точний запис нот.
Джерела дослідження
Відомості про середньовічну музику базуються на її рукописах, що збереглися до нашого часу. Створення музичних рукописів було дорогою справою як через дорожнечу пергаменту, так і трудомісткість процесу переписування, тому лише найбагатші інституції могли собі дозволити створення таких манускриптів, переважно це були церкви і монастирі. Цими інституціями зберігалися зразки як духовної, так і світської музики, проте збережені рукописи не відбивають різноманіття популярної музики того часу. Занотована музика початку епохи виглядає одноголосною і ритмічно рівною, тобто текст співався в унісон без інструментального супроводу.
Раннє Середньовіччя
Літургійна музика
Літургійна музика Римо-католицької церкви латинською мовою є найважливішим джерелом знань про стан музичного розвитку в ранньому Середньовіччі. У середні віки співи були функціональною частиною літургії Меси та Служби, до якої включались псалми з відповідними антифонами, гімнами та піснями. У численних середньовічних ілюстраціях до книг зображений Григорій зі Святим Духом у вигляді голуба, який диктує йому мелодії. Григоріанський спів, можливо, залежав від давньоримського співу, який все ще використовувався в Римі XI століття. Давніші практики, такі як галліканські співи та мосарабські співи, а також амброзійські співи, були переважно замінені григоріанським співом. Літургія Святої Меси має змінну частину, залежно від церковного року та особливих свят, та незмінну частину. В XIX столітті, з початком наукових досліджень музики Середньовіччя, Григорія визначили творцем численних музичних явищ, а григоріанський спів був представлений як основа всієї сакральної музики. Сьогодні передбачається, що в середні віки музику часто прослідковували лише до Григорія, щоб вивести нові явища від божественного натхнення хорової пісні. Це відповідає середньовічному науковому методу виведення всього нового від визнаного авторитету та остаточного встановлення єдності знань.
Поліфонія музики
У період Каролінгів виникли різні продовження григоріанського співу, який поступово став незалежним. Найбільш ранніми письмовими свідченнями є мелодії, задокументовані з 800 року, в яких перелічені мелодії сортуються за клавішами. Першим, хто встановив фіксовані правила для одночасного звучання двох або більше рядків нот, був Гукбальд (або невідомий автор, якого називають «псевдо-Гукбальдом»). Частково він наслідував античну музичну теорію, яка в латинській композиції Боеція (480—524) знову стала предметом дослідження. Спочатку метод Гукбальда був визнаний греками як найдосконаліше співзвуччя; потім він отримує паралелі четвертих у двох верхніх частинах, подвоюючи октаву низького голосу; нарешті, подвоївши октаву другого голосу, чотиричастинний рух. На додаток до цієї чисто механічної комбінації тонів, він рекомендує ще один із двох голосів, один з яких зазвичай затримується на одній висоті, а інший рухається з різними інтервалами. Завдяки цьому була створена дуже проста форма багатоголосся.
Монах-бенедиктинець Гвідо д'Ареццо (бл. 990 — бл. 1050) здобув велику славу як музичний реформатор. Він формує відповідне збільшення потреб у музичній нотації.
Трубадури і трувери
У добу Середньовіччя свої пісні на провансальській говірці складали трубадури. Вони створили культ Прекрасної Дами, якій лицар служив. У любовній ліриці частіше за все використовується слова: присяга, служіння, дарування, сеньйор, васал. До нашого часу збереглися відомості про п'ятсот трубадурів, серед яких графи, феодали, королі й навіть монахи. Трубадури збагачували музику півдня Франції, а трувери були переважно на півночі Франції. У трубадурів переважно була лірика, а у труверів — епос. Мінезингерами називали поетів-музикантів Середньовіччя на території Німеччини. Твори мінезингерів на любовну та релігійну тематику.
Народні пісні
Про розвиток народної пісні, народного танцю та музики доби Середньовіччя можна зробити висновки з набагато пізніших джерел.
Відомі особистості доби
- Чернець Хукбальд (бл. 840—930) з бенедиктинського абатства написав трактат «Про встановлення гармонії», тобто музики.
- Отгер, граф Ланський (X століття) підготував «Підручник музики», в якому викладаються правила поліфонії.
- Гвідо, бенедиктинець з Ареццо (Італія) (бл. 992—1050) винайшов систему ліній, на яких записуються ноти.
Музика слов'янських народів
У слов'ян середньовічна музика існувала як частина культури скоморохів. Скоморохи — східно-слов'янські середньовічні актори, співаки, танцюристи, дресирувальники тварин, музиканти. Скоморохи виникли не пізніше середини XI століття, про що можна судити по фресках Софійського собору в Києві (1037). Їх розквіт припав на XV–XVI століття. Репертуар скоморохів складався з жартівливих пісень, соціальних сатир, що виконуються в масках під акомпанемент гуслів, балалайки, домри, волинки, бубна. В процесі урбанізації, пов'язаної багато в чому з перетвореннями Петра І, повністю зникають інструменти селянської пісні (домра, волинка, гудок), поступаючись місцем міським інструментів (балалайка, гармошка, семиструнна гітара), а в аристократичних колах — клавесин, віола, флейта. Музичне мистецтво скоморохів витісняється міською піснею і різними формами академічної музики. У XVII–XVIII століттях скомороство як соціальна група поступово зникає, так як викликає невдоволення царської влади (укази «Стоглав» 1550 року, «Про виправлення вдач і знищення забобонів» 1648 року), а також з причини зміни структури суспільства (зростання міст, закріпачення селянства) і музичного інструментарію.
Інструментарій
Інструменти, на яких виконувалася середньовічна музика збереглися до наших днів, хоча і в різних формах. Флейти вироблялися переважно з дерева, а не металу (як зараз) і були як поздовжніми так і поперечними, подібними до сучасних блокфлейт. Популярними були флейти пана, що також виготовлялися з деревини.
Поширені були щипкові струнні інструменти, такі як лютня, псалтиріон, а також цимбали, на яких до XIV століття також грали защипуванням струни і лише після XIV століття, коли була винайдена технологія виробництва металевих струн, ударами паличками.
Першим зафіксованим в Європі смичковим інструментом стала колісна ліра, що потрапила з Візантії. Існували також струнні інструменти без резонуючого корпусу, подібних сучасній арфі, існували також і ранні версії скрипок і тромбонів.
Системи нотації
Середньовіччя є епохою, коли сформувалися система нотації та основи музичної теорії, що лягли в основу подальшого розвитку європейської музики.
З розвитком та ускладненням літургії. Також з прагненням Риму централізувати церковні служби актуалізувалася і потреба у фіксації церковних співів із тим, щоб не тільки полегшувати їх запам'ятовування, але й передавати на великі віддалі. Першим кроком до вирішення цієї проблеми стала введення різноманітних знаків, що записувалися над текстом, ці знаки називалися невмами, а нотація стала називатися невменною. Цей тип нотації почав використовуватись у XVIII–IX століттях, а його витоки більшість дослідників погоджуються, що їх найближчими попередниками є грецькі і романські граматичні знаки, що позначали важливі моменти декламації — підйом та спад в інтонації. Такими двома класичними знаками були acutus (´), що відображав підвищення інтонації та gravis (`), позначав пониження. Проте невменна нотація не вказувала абсолютної звуковисотності, а також не відображала і ритмічні тривалості.
Важливу роль у реформуванні нотації відіграв Гвідо д'Ареццо (перша половина XI століття), який увів систему сольмізації, 4-х лінійний нотний стан з літерним позначенням висоти звуку на кожній лінії, і ключ. Цей спосіб отримав назву , що використовувалася для запису григоріанських хоралів. Нарешті з XIII століття хоральну нотацію витісняє мензуральна, що дозволяла фіксувати не тільки висоту, але і тривалість звуків. Серед перших її творців — Йоганнес де Гарландіа, , , . На Русі в цей час отримав поширення знаменний розспів, який записувався за допомогою безлінійних знаків — «знамен» або «крюків».
Див. також
Примітки
- Albert Seay, Music in the Medieval World (Englewood Cliffs: Prentice-Hall, 1965), 40.
- Albert Seay, Music in the Medieval World (Englewood Cliffs: Prentice-Hall, 1965), 41.
- Richard H. Hoppin, Medieval Music (New York: Norton & Company, 1978) 57.
- Carl Parrish, The Notation of Medieval Music (London: Faber & Faber Limited, 1958) 4.
- Richard H. Hoppin, Medieval Music (New York: Norton & Company, 1978), 89.
Посилання
- Медієвістика музична // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 352.
 | Це незавершена стаття про музику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serednovichchya U temah Vijni Serednovichna kultura Serednovichna literatura Serednovichna medicina Serednovichna muzika Serednovichna osvita Serednovichna filosofiya Periodizaciya Rannye Serednovichchya Visoke Serednovichchya Piznye Serednovichchya Termin muzika serednovichchya ohoplyuye period v yevropejskoyi istoriyi muziki vid padinnya Rimskoyi imperiyi V stolittya do pochatku XV stolittya koli na zminu prijshla epoha Vidrodzhennya Zagalnimi risami cogo periodu ye silnij zv yazok iz religiyeyu perevaga odnogolossya asketizm akapelnij spiv i perevazhannya modalnih ladiv Na epohu serednovichchya pripadaye diyalnist Gvido d Arecco yakij pershij zaproponuvav sistemu solmizaciyi sho umozhlivila tochnij zapis not Dzherela doslidzhennyaVidomosti pro serednovichnu muziku bazuyutsya na yiyi rukopisah sho zbereglisya do nashogo chasu Stvorennya muzichnih rukopisiv bulo dorogoyu spravoyu yak cherez dorozhnechu pergamentu tak i trudomistkist procesu perepisuvannya tomu lishe najbagatshi instituciyi mogli sobi dozvoliti stvorennya takih manuskriptiv perevazhno ce buli cerkvi i monastiri Cimi instituciyami zberigalisya zrazki yak duhovnoyi tak i svitskoyi muziki prote zberezheni rukopisi ne vidbivayut riznomanittya populyarnoyi muziki togo chasu Zanotovana muzika pochatku epohi viglyadaye odnogolosnoyu i ritmichno rivnoyu tobto tekst spivavsya v unison bez instrumentalnogo suprovodu Rannye SerednovichchyaLiturgijna muzika Liturgijna muzika Rimo katolickoyi cerkvi latinskoyu movoyu ye najvazhlivishim dzherelom znan pro stan muzichnogo rozvitku v rannomu Serednovichchi U seredni viki spivi buli funkcionalnoyu chastinoyu liturgiyi Mesi ta Sluzhbi do yakoyi vklyuchalis psalmi z vidpovidnimi antifonami gimnami ta pisnyami U chislennih serednovichnih ilyustraciyah do knig zobrazhenij Grigorij zi Svyatim Duhom u viglyadi goluba yakij diktuye jomu melodiyi Grigorianskij spiv mozhlivo zalezhav vid davnorimskogo spivu yakij vse she vikoristovuvavsya v Rimi XI stolittya Davnishi praktiki taki yak gallikanski spivi ta mosarabski spivi a takozh ambrozijski spivi buli perevazhno zamineni grigorianskim spivom Liturgiya Svyatoyi Mesi maye zminnu chastinu zalezhno vid cerkovnogo roku ta osoblivih svyat ta nezminnu chastinu V XIX stolitti z pochatkom naukovih doslidzhen muziki Serednovichchya Grigoriya viznachili tvorcem chislennih muzichnih yavish a grigorianskij spiv buv predstavlenij yak osnova vsiyeyi sakralnoyi muziki Sogodni peredbachayetsya sho v seredni viki muziku chasto proslidkovuvali lishe do Grigoriya shob vivesti novi yavisha vid bozhestvennogo nathnennya horovoyi pisni Ce vidpovidaye serednovichnomu naukovomu metodu vivedennya vsogo novogo vid viznanogo avtoritetu ta ostatochnogo vstanovlennya yednosti znan Polifoniya muzikiU period Karolingiv vinikli rizni prodovzhennya grigorianskogo spivu yakij postupovo stav nezalezhnim Najbilsh rannimi pismovimi svidchennyami ye melodiyi zadokumentovani z 800 roku v yakih perelicheni melodiyi sortuyutsya za klavishami Pershim hto vstanoviv fiksovani pravila dlya odnochasnogo zvuchannya dvoh abo bilshe ryadkiv not buv Gukbald abo nevidomij avtor yakogo nazivayut psevdo Gukbaldom Chastkovo vin nasliduvav antichnu muzichnu teoriyu yaka v latinskij kompoziciyi Boeciya 480 524 znovu stala predmetom doslidzhennya Spochatku metod Gukbalda buv viznanij grekami yak najdoskonalishe spivzvuchchya potim vin otrimuye paraleli chetvertih u dvoh verhnih chastinah podvoyuyuchi oktavu nizkogo golosu nareshti podvoyivshi oktavu drugogo golosu chotirichastinnij ruh Na dodatok do ciyeyi chisto mehanichnoyi kombinaciyi toniv vin rekomenduye she odin iz dvoh golosiv odin z yakih zazvichaj zatrimuyetsya na odnij visoti a inshij ruhayetsya z riznimi intervalami Zavdyaki comu bula stvorena duzhe prosta forma bagatogolossya Monah benediktinec Gvido d Arecco bl 990 bl 1050 zdobuv veliku slavu yak muzichnij reformator Vin formuye vidpovidne zbilshennya potreb u muzichnij notaciyi TrubaduriTrubaduri i truveriU dobu Serednovichchya svoyi pisni na provansalskij govirci skladali trubaduri Voni stvorili kult Prekrasnoyi Dami yakij licar sluzhiv U lyubovnij lirici chastishe za vse vikoristovuyetsya slova prisyaga sluzhinnya daruvannya senjor vasal Do nashogo chasu zbereglisya vidomosti pro p yatsot trubaduriv sered yakih grafi feodali koroli j navit monahi Trubaduri zbagachuvali muziku pivdnya Franciyi a truveri buli perevazhno na pivnochi Franciyi U trubaduriv perevazhno bula lirika a u truveriv epos Minezingerami nazivali poetiv muzikantiv Serednovichchya na teritoriyi Nimechchini Tvori minezingeriv na lyubovnu ta religijnu tematiku Narodni pisniPro rozvitok narodnoyi pisni narodnogo tancyu ta muziki dobi Serednovichchya mozhna zrobiti visnovki z nabagato piznishih dzherel Vidomi osobistosti dobiChernec Hukbald bl 840 930 z benediktinskogo abatstva napisav traktat Pro vstanovlennya garmoniyi tobto muziki Otger graf Lanskij X stolittya pidgotuvav Pidruchnik muziki v yakomu vikladayutsya pravila polifoniyi Gvido benediktinec z Arecco Italiya bl 992 1050 vinajshov sistemu linij na yakih zapisuyutsya noti Muzika slov yanskih narodivRisunok z freski Sofijskogo soboru sho zobrazhuye skomorohiv U slov yan serednovichna muzika isnuvala yak chastina kulturi skomorohiv Skomorohi shidno slov yanski serednovichni aktori spivaki tancyuristi dresiruvalniki tvarin muzikanti Skomorohi vinikli ne piznishe seredini XI stolittya pro sho mozhna suditi po freskah Sofijskogo soboru v Kiyevi 1037 Yih rozkvit pripav na XV XVI stolittya Repertuar skomorohiv skladavsya z zhartivlivih pisen socialnih satir sho vikonuyutsya v maskah pid akompanement gusliv balalajki domri volinki bubna V procesi urbanizaciyi pov yazanoyi bagato v chomu z peretvorennyami Petra I povnistyu znikayut instrumenti selyanskoyi pisni domra volinka gudok postupayuchis miscem miskim instrumentiv balalajka garmoshka semistrunna gitara a v aristokratichnih kolah klavesin viola flejta Muzichne mistectvo skomorohiv vitisnyayetsya miskoyu pisneyu i riznimi formami akademichnoyi muziki U XVII XVIII stolittyah skomorostvo yak socialna grupa postupovo znikaye tak yak viklikaye nevdovolennya carskoyi vladi ukazi Stoglav 1550 roku Pro vipravlennya vdach i znishennya zaboboniv 1648 roku a takozh z prichini zmini strukturi suspilstva zrostannya mist zakripachennya selyanstva i muzichnogo instrumentariyu InstrumentarijMuzikant graye na violi manuskript XIV stolittya Instrumenti na yakih vikonuvalasya serednovichna muzika zbereglisya do nashih dniv hocha i v riznih formah Flejti viroblyalisya perevazhno z dereva a ne metalu yak zaraz i buli yak pozdovzhnimi tak i poperechnimi podibnimi do suchasnih blokflejt Populyarnimi buli flejti pana sho takozh vigotovlyalisya z derevini Poshireni buli shipkovi strunni instrumenti taki yak lyutnya psaltirion a takozh cimbali na yakih do XIV stolittya takozh grali zashipuvannyam struni i lishe pislya XIV stolittya koli bula vinajdena tehnologiya virobnictva metalevih strun udarami palichkami Pershim zafiksovanim v Yevropi smichkovim instrumentom stala kolisna lira sho potrapila z Vizantiyi Isnuvali takozh strunni instrumenti bez rezonuyuchogo korpusu podibnih suchasnij arfi isnuvali takozh i ranni versiyi skripok i tromboniv Sistemi notaciyiSerednovichchya ye epohoyu koli sformuvalisya sistema notaciyi ta osnovi muzichnoyi teoriyi sho lyagli v osnovu podalshogo rozvitku yevropejskoyi muziki Z rozvitkom ta uskladnennyam liturgiyi Takozh z pragnennyam Rimu centralizuvati cerkovni sluzhbi aktualizuvalasya i potreba u fiksaciyi cerkovnih spiviv iz tim shob ne tilki polegshuvati yih zapam yatovuvannya ale j peredavati na veliki viddali Pershim krokom do virishennya ciyeyi problemi stala vvedennya riznomanitnih znakiv sho zapisuvalisya nad tekstom ci znaki nazivalisya nevmami a notaciya stala nazivatisya nevmennoyu Cej tip notaciyi pochav vikoristovuvatis u XVIII IX stolittyah a jogo vitoki bilshist doslidnikiv pogodzhuyutsya sho yih najblizhchimi poperednikami ye grecki i romanski gramatichni znaki sho poznachali vazhlivi momenti deklamaciyi pidjom ta spad v intonaciyi Takimi dvoma klasichnimi znakami buli acutus sho vidobrazhav pidvishennya intonaciyi ta gravis poznachav ponizhennya Prote nevmenna notaciya ne vkazuvala absolyutnoyi zvukovisotnosti a takozh ne vidobrazhala i ritmichni trivalosti Vazhlivu rol u reformuvanni notaciyi vidigrav Gvido d Arecco persha polovina XI stolittya yakij uviv sistemu solmizaciyi 4 h linijnij notnij stan z liternim poznachennyam visoti zvuku na kozhnij liniyi i klyuch Cej sposib otrimav nazvu sho vikoristovuvalasya dlya zapisu grigorianskih horaliv Nareshti z XIII stolittya horalnu notaciyu vitisnyaye menzuralna sho dozvolyala fiksuvati ne tilki visotu ale i trivalist zvukiv Sered pershih yiyi tvorciv Jogannes de Garlandia Na Rusi v cej chas otrimav poshirennya znamennij rozspiv yakij zapisuvavsya za dopomogoyu bezlinijnih znakiv znamen abo kryukiv Div takozhNeoserednovichna muzika Davnorimskij rozspiv Mosarabskij spiv Solmizaciya Tabulatura Kodeks MonpelyePrimitkiAlbert Seay Music in the Medieval World Englewood Cliffs Prentice Hall 1965 40 Albert Seay Music in the Medieval World Englewood Cliffs Prentice Hall 1965 41 Richard H Hoppin Medieval Music New York Norton amp Company 1978 57 Carl Parrish The Notation of Medieval Music London Faber amp Faber Limited 1958 4 Richard H Hoppin Medieval Music New York Norton amp Company 1978 89 PosilannyaMediyevistika muzichna Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 352 Ce nezavershena stattya pro muziku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi