Нан-Мадо́л (англ. Nan Madol) — рукотворний архіпелаг з 92 острівців, загальною площею 79 гектарів. Острівці зв'язані між собою системою рукотворних каналів. Також відомий під назвою «Тихоокеанська Венеція». Розташований біля острова Темвен, на південний схід від острова Понпеї в однойменному штаті у Федеративних Штатах Мікронезії. До 1500 року н. е. Нан Мадол був столицею правлячої династії (Сауделєр). Назва «Нан-Мадол» означає «проміжки», тобто систему каналів, що його пронизують.
Нан-Мадол | |
Країна | Федеративні Штати Мікронезії |
---|---|
Є столицею або адмінцентром для | d |
Адміністративна одиниця | d |
Статус спадщини | d, Національна історична пам'ятка і світова спадщина ЮНЕСКО[1] |
Площа | 76,7 га і 664 га |
Критерій Світової спадщини (2005) | d, d, d і d |
Офіційний сайт(англ.) | |
Нан-Мадол у Вікісховищі |
Координати: 6°50′30″ пн. ш. 158°19′55″ сх. д. / 6.84194400002777758° пн. ш. 158.33222200002776958° сх. д.
Нан Мадол 15 липня 2016 р. був внесений до об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО на 40-й сесії комітету ЮНЕСКО в Стамбулі, потрапивши до Списку Світової спадщини в Азії і Тихоокеанському регіоні.
Історія
Нан-Мадол був церемоніальним і політичним центром династії , яка об'єднувала приблизно 25 000 населення Понпеї. Розташований між головним островом Понпеї та островом Темвен, він був у центрі людської діяльності ще в першому та другому столітті нашої ери. До VIII–IX століть уже відбувалося будівництво на острівцях, а спорудження характерної мегалітичної архітектури розпочалося приблизно в 1180–1200 роках нашої ери.
Близько 1500 року правителів із династії були звідси вигнано. Причина цього невідома й досі, та за легендою до цього доклався бог Грози. За іншою версією, Нан-Мадол завоювали мешканці сусіднього острова Косрае.
У XIX столітті дослідження островів почали європейці та американці, виявивши їх цілковито занедбаними. Проте чимало мешканців острова й досі вірять у те, що це місце населене духами.
Частина зруйнованих кам'яних колод містяться під водою, коло берега. Камені вкриті товстим шаром коралів. Будівлі коло берега розташовані на глибині близько 20 метрів. Як відомо, рівень океану в Середньовіччі був нижчим від сучасного усього на 1-1,5 метри. За цими ознаками можна припустити, що ймовірно використали залишки давніших, поруйнованих споруд, форму й призначення яких нині важко визначити.
Технологія будівництва
Фундаментом для острівців став кораловий риф. А на нього встановлювали один на одного масивні базальтові колодоподібні брили. Брили мають природну призматичну форму - від п'яти до восьми граней.
Для будівництва Нан-Мадолу використано тисячі таких мегалітів, деякі з них сягають п'яти метрів завдовжки та важать більше п'яти тон. Один із кутових каменів фундаменту, за оцінками спеціалістів важить 50 тон. Якщо припустити, що зведення будівель здійснювалося методом «тягни-штовхай», то, за розрахунками дослідників, для будівництва Нан-Мадолу знадобилася значна кількість робітників. Та й саме будівництво мало тривати не одну сотню років. За однією з гіпотез, базальтові брили пересували, використовуючи як опору нахилені стовбури пальмових дерев.
Досі не знайдено відповідь на питання, яким саме чином величезні брили з'явилися на Нан Мадолі (ймовірно з території Сокегсу, що на Понпеї) та частиною яких споруд вони були тут раніше.
Комплекс і його призначення
За деякими ознаками можна зробити висновок, що в часи комплекс Нан Мадол бул культовою спорудою й відігравав центральну роль в релігійному житті громади. Тут вдалося ідентифікувати храми, гробниці й громадські будівлі, в'язницю тощо. Імовірно, що головним божеством був бог Грози (що й не дивно, враховуючи те, що тут випадає до 4922 міліметрів опадів у рік), а у священних ставках розводили морських тварин. На спеціальній церемонії віддавали почесті священному вугру, годуючи його, за однією з версій, вареним м'ясом черепах, за іншою — людей. На території комплексу стоять чотири великі мавзолеї, які чудово збереглися донині.
Чимало споруд зруйновано настільки, що відновити первісну їх висоту неможливо.
Нан-Мадол у навколонауковій літературі
- Джеймс Черчвард у своїй книзі «Загублений континент Му: прабатьківщина людства» (1926 р.) називає місто частиною загубленого континента «Му»
- У книзі "Втрачене місто каменів" (1978) автор Біл С. Балінджер викладає теорію про зведення міста грецькими моряками за 300 років до Різдва Христового.
- Девід Гатчер Чілдрес, автор путівників, припускає зв'язок Нан Мадолу з гіпотетичним континентом Лемурія.
- У книзі 1999 року "Найближчий глобальний супершторм", виданий Art Bell та Вітлі Стрібером, вказано, що глобальне потепління (похолодання) призведе до таких раптових і катастрофічних умов, що могло би призвести до зникнення високорозвинутої цивілізації у минулому. Як приклад високотехнологічної оснащеності древніх наводиться будівництво Нан Мадолу, яке потребує навичок роботи з таким міцним матеріалом як базальт.
- У книзі Олександра Ніконова "Предсказание прошлого. Расцвет и гибель допотопной цивилизации" 2009 року, автор припускає, що тубільці не могли побудувати такі споруди з 5-50 тонних мегалітів. На його думку кам'яні будівлі були зведені давньою, розвиненішою цивілізацією, загибель якої спричинив "всесвітній потоп".
- На думку шотландсько-новозеландськго вченого [en] колись острови Пасхи та Понапе були частиною великої суші, населеної багатотисячним народом, Пацифіди.
Краєвиди | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нан-Мадол |
Посилання та примітки
- http://whc.unesco.org/fr/list/1503
- Відео
- Jospeh, Frank (2005) Nan Madol: The Lost Civilisation of the Pacific. In Underground!: the disinformation guide to ancient civilizations, astonishing archaeology and hidden history edited by Preston Peet, , page 169-176
- Lost Cities of Ancient Lemuria & the Pacific, 1991,
- . historic.ru. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
- Місцезнаходження на мапах Google
- Таємниця стародавнього кам’яного міста Нан Мадол (9 фото)
- "Невозможный Нан-Мадол" (документальний фільм із серії "Подводный мир Андрея Макаревича")
Література
- М. Стінгл Незнайомою Мікронезією. Москва, вид-во «Наука», 1978, 272 с.
- М. Стінгл Пригоди в Океанії: Пер. з чеськ. П.Н. Антонова/Скл. Т.Н. Васильєвою; Передм. К.В. Малаховського; Прим. П.І. Пучкова ― М.: Правда, 1985. ― 592 с., іл.
- (англ.)
- http://www.janeresture.com/micronesia_madol/ (з мапами і зображеннями) (англ.)
- http://www.metmuseum.org/toah/hd/nmad/hd_nmad.htm (англ.)
- http://www.intangible.org/Features/micronesia/text/Pon2.html (англ.)
- (англ.)
Координати: 6°50′41″ пн. ш. 158°20′06″ сх. д. / 6.84472° пн. ш. 158.33500° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nan Mado l angl Nan Madol rukotvornij arhipelag z 92 ostrivciv zagalnoyu plosheyu 79 gektariv Ostrivci zv yazani mizh soboyu sistemoyu rukotvornih kanaliv Takozh vidomij pid nazvoyu Tihookeanska Veneciya Roztashovanij bilya ostrova Temven na pivdennij shid vid ostrova Ponpeyi v odnojmennomu shtati u Federativnih Shtatah Mikroneziyi Do 1500 roku n e Nan Madol buv stoliceyu pravlyachoyi dinastiyi Saudelyer Nazva Nan Madol oznachaye promizhki tobto sistemu kanaliv sho jogo pronizuyut Nan Madol Krayina Federativni Shtati Mikroneziyi Ye stoliceyu abo admincentrom dlyad Administrativna odinicyad Status spadshinid Nacionalna istorichna pam yatka i svitova spadshina YuNESKO 1 Plosha76 7 ga i 664 ga Kriterij Svitovoyi spadshini 2005 d d d i d Oficijnij sajt angl Nan Madol u Vikishovishi Koordinati 6 50 30 pn sh 158 19 55 sh d 6 84194400002777758 pn sh 158 33222200002776958 sh d 6 84194400002777758 158 33222200002776958Nan Madol Nan Madol 15 lipnya 2016 r buv vnesenij do ob yektiv svitovoyi spadshini YuNESKO na 40 j sesiyi komitetu YuNESKO v Stambuli potrapivshi do Spisku Svitovoyi spadshini v Aziyi i Tihookeanskomu regioni IstoriyaChastina vertikalnogo stosu stovpchakovih bazaltovih shmatkiv riznih diametriv sho utvoryuyut tovstu stinu Prohid kriz stinu pobudovanij zi stovpchakovih shmatkiv bazaltu Nan Madol buv ceremonialnim i politichnim centrom dinastiyi yaka ob yednuvala priblizno 25 000 naselennya Ponpeyi Roztashovanij mizh golovnim ostrovom Ponpeyi ta ostrovom Temven vin buv u centri lyudskoyi diyalnosti she v pershomu ta drugomu stolitti nashoyi eri Do VIII IX stolit uzhe vidbuvalosya budivnictvo na ostrivcyah a sporudzhennya harakternoyi megalitichnoyi arhitekturi rozpochalosya priblizno v 1180 1200 rokah nashoyi eri Blizko 1500 roku praviteliv iz dinastiyi buli zvidsi vignano Prichina cogo nevidoma j dosi ta za legendoyu do cogo doklavsya bog Grozi Za inshoyu versiyeyu Nan Madol zavoyuvali meshkanci susidnogo ostrova Kosrae U XIX stolitti doslidzhennya ostroviv pochali yevropejci ta amerikanci viyavivshi yih cilkovito zanedbanimi Prote chimalo meshkanciv ostrova j dosi viryat u te sho ce misce naselene duhami Chastina zrujnovanih kam yanih kolod mistyatsya pid vodoyu kolo berega Kameni vkriti tovstim sharom koraliv Budivli kolo berega roztashovani na glibini blizko 20 metriv Yak vidomo riven okeanu v Serednovichchi buv nizhchim vid suchasnogo usogo na 1 1 5 metri Za cimi oznakami mozhna pripustiti sho jmovirno vikoristali zalishki davnishih porujnovanih sporud formu j priznachennya yakih nini vazhko viznachiti Tehnologiya budivnictvaKarta Nan Madola Fundamentom dlya ostrivciv stav koralovij rif A na nogo vstanovlyuvali odin na odnogo masivni bazaltovi kolodopodibni brili Brili mayut prirodnu prizmatichnu formu vid p yati do vosmi granej Dlya budivnictva Nan Madolu vikoristano tisyachi takih megalitiv deyaki z nih syagayut p yati metriv zavdovzhki ta vazhat bilshe p yati ton Odin iz kutovih kameniv fundamentu za ocinkami specialistiv vazhit 50 ton Yaksho pripustiti sho zvedennya budivel zdijsnyuvalosya metodom tyagni shtovhaj to za rozrahunkami doslidnikiv dlya budivnictva Nan Madolu znadobilasya znachna kilkist robitnikiv Ta j same budivnictvo malo trivati ne odnu sotnyu rokiv Za odniyeyu z gipotez bazaltovi brili peresuvali vikoristovuyuchi yak oporu nahileni stovburi palmovih derev Dosi ne znajdeno vidpovid na pitannya yakim same chinom velichezni brili z yavilisya na Nan Madoli jmovirno z teritoriyi Sokegsu sho na Ponpeyi ta chastinoyu yakih sporud voni buli tut ranishe Kompleks i jogo priznachennyaZa deyakimi oznakami mozhna zrobiti visnovok sho v chasi kompleks Nan Madol bul kultovoyu sporudoyu j vidigravav centralnu rol v religijnomu zhitti gromadi Tut vdalosya identifikuvati hrami grobnici j gromadski budivli v yaznicyu tosho Imovirno sho golovnim bozhestvom buv bog Grozi sho j ne divno vrahovuyuchi te sho tut vipadaye do 4922 milimetriv opadiv u rik a u svyashennih stavkah rozvodili morskih tvarin Na specialnij ceremoniyi viddavali pochesti svyashennomu vugru goduyuchi jogo za odniyeyu z versij varenim m yasom cherepah za inshoyu lyudej Na teritoriyi kompleksu stoyat chotiri veliki mavzoleyi yaki chudovo zbereglisya donini Chimalo sporud zrujnovano nastilki sho vidnoviti pervisnu yih visotu nemozhlivo Nan Madol u navkolonaukovij literaturiDzhejms Cherchvard u svoyij knizi Zagublenij kontinent Mu prabatkivshina lyudstva 1926 r nazivaye misto chastinoyu zagublenogo kontinenta Mu U knizi Vtrachene misto kameniv 1978 avtor Bil S Balindzher vikladaye teoriyu pro zvedennya mista greckimi moryakami za 300 rokiv do Rizdva Hristovogo Devid Gatcher Childres avtor putivnikiv pripuskaye zv yazok Nan Madolu z gipotetichnim kontinentom Lemuriya U knizi 1999 roku Najblizhchij globalnij supershtorm vidanij Art Bell ta Vitli Striberom vkazano sho globalne poteplinnya poholodannya prizvede do takih raptovih i katastrofichnih umov sho moglo bi prizvesti do zniknennya visokorozvinutoyi civilizaciyi u minulomu Yak priklad visokotehnologichnoyi osnashenosti drevnih navoditsya budivnictvo Nan Madolu yake potrebuye navichok roboti z takim micnim materialom yak bazalt U knizi Oleksandra Nikonova Predskazanie proshlogo Rascvet i gibel dopotopnoj civilizacii 2009 roku avtor pripuskaye sho tubilci ne mogli pobuduvati taki sporudi z 5 50 tonnih megalitiv Na jogo dumku kam yani budivli buli zvedeni davnoyu rozvinenishoyu civilizaciyeyu zagibel yakoyi sprichiniv vsesvitnij potop Na dumku shotlandsko novozelandskgo vchenogo en kolis ostrovi Pashi ta Ponape buli chastinoyu velikoyi sushi naselenoyi bagatotisyachnim narodom Pacifidi Krayevidi Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nan Madol Ponpeyi Kosrae Karolinski ostrovi Federativni Shtati MikroneziyiPosilannya ta primitkihttp whc unesco org fr list 1503 Video Jospeh Frank 2005 Nan Madol The Lost Civilisation of the Pacific In Underground the disinformation guide to ancient civilizations astonishing archaeology and hidden history edited by Preston Peet page 169 176 Lost Cities of Ancient Lemuria amp the Pacific 1991 ISBN 0 932813 04 6 historic ru Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 24 travnya 2021 Misceznahodzhennya na mapah Google Tayemnicya starodavnogo kam yanogo mista Nan Madol 9 foto Nevozmozhnyj Nan Madol dokumentalnij film iz seriyi Podvodnyj mir Andreya Makarevicha LiteraturaM Stingl Neznajomoyu Mikroneziyeyu Moskva vid vo Nauka 1978 272 s M Stingl Prigodi v Okeaniyi Per z chesk P N Antonova Skl T N Vasilyevoyu Peredm K V Malahovskogo Prim P I Puchkova M Pravda 1985 592 s il angl http www janeresture com micronesia madol z mapami i zobrazhennyami angl http www metmuseum org toah hd nmad hd nmad htm angl http www intangible org Features micronesia text Pon2 html angl angl Koordinati 6 50 41 pn sh 158 20 06 sh d 6 84472 pn sh 158 33500 sh d 6 84472 158 33500 coordinates ne mozhna mati bilsh nizh odin pervinnij teg na storinku