Первіснообщинний лад — рання соціально-економічна формація у марксистському поділі економічної історії людства на різні соціально-економічні формації. Такий лад характерний для первісного суспільства. Західна історіографія не має потреби виділяти соціально-економічну формацію для цього періоду розвитку людського суспільства, називаючи цю епоху доісторичною, а людей епохи до неолітичної революції мисливцями-збирачами за способом добування їжі.
Термін походить від слів «первісний» та «община». Общиною називають сільську територіальну громаду, що мала у своєму колективному володінні ту частину земель, наприклад, пасовиська, які не належали поміщику.
Марксизм-ленінізм наголошує на безкласовому неантагонічстичному характері первіснообщинного ладу, на зміну якому прийшло класове суспільство. За діалектичним законом заперечення людське суспільство, розвиваючись по спіралі, знову повинно повернутися до безкласового суспільства на вищому етапі розвитку, тобто до комунізму.
Первісна община
Первісна община або первісна родова община — основна соціально-економічна одиниця первісного суспільства. Являла собою локалізований, автономний виробничий колектив, що забезпечував усіх своїх членів матеріальними засобами до життя. Первісна община складалася з представників різних родів, які потрапляли до неї завдяки нормам екзогамії. Матеріальне виробництво первісна общини було елементарно простим: розподілу праці на види виробництва та спеціалізації праці ще не існувало. Засоби виробництва і продукти, одержані в процесі виробничої діяльності, перебували в колективній власності. Матеріального заохочення або силового примусу до праці не було, мало місце лише моральне стимулювання праці. Кожен член колективу, незалежно від величини власного внеску в створення спільного продукту, мав право на свою частку в його розподілі. Первісна община складалася зі статево-вікових груп, що відображали специфіку розподілу праці за статтю та віком. Кожна статево-вікова група виконувала тільки їй притаманні господарські функції й мала свій особливий статус. Типологія первісної общини включає ранньородову, що базувалася на привласнювальному господарстві, пізньородову, побудовану на відтворювальному господарстві, та сусідську, котра являла собою перехідну ланку до ранньокласових суспільств.
Джерела та література
- Смирнов С. В. Первісна община, первісна родова община // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 110. — .
- М. Д. Ходаківський. Община //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pervisnoobshinnij lad rannya socialno ekonomichna formaciya u marksistskomu podili ekonomichnoyi istoriyi lyudstva na rizni socialno ekonomichni formaciyi Takij lad harakternij dlya pervisnogo suspilstva Zahidna istoriografiya ne maye potrebi vidilyati socialno ekonomichnu formaciyu dlya cogo periodu rozvitku lyudskogo suspilstva nazivayuchi cyu epohu doistorichnoyu a lyudej epohi do neolitichnoyi revolyuciyi mislivcyami zbirachami za sposobom dobuvannya yizhi Termin pohodit vid sliv pervisnij ta obshina Obshinoyu nazivayut silsku teritorialnu gromadu sho mala u svoyemu kolektivnomu volodinni tu chastinu zemel napriklad pasoviska yaki ne nalezhali pomishiku Marksizm leninizm nagoloshuye na bezklasovomu neantagonichstichnomu harakteri pervisnoobshinnogo ladu na zminu yakomu prijshlo klasove suspilstvo Za dialektichnim zakonom zaperechennya lyudske suspilstvo rozvivayuchis po spirali znovu povinno povernutisya do bezklasovogo suspilstva na vishomu etapi rozvitku tobto do komunizmu Pervisna obshinaPervisna obshina abo pervisna rodova obshina osnovna socialno ekonomichna odinicya pervisnogo suspilstva Yavlyala soboyu lokalizovanij avtonomnij virobnichij kolektiv sho zabezpechuvav usih svoyih chleniv materialnimi zasobami do zhittya Pervisna obshina skladalasya z predstavnikiv riznih rodiv yaki potraplyali do neyi zavdyaki normam ekzogamiyi Materialne virobnictvo pervisna obshini bulo elementarno prostim rozpodilu praci na vidi virobnictva ta specializaciyi praci she ne isnuvalo Zasobi virobnictva i produkti oderzhani v procesi virobnichoyi diyalnosti perebuvali v kolektivnij vlasnosti Materialnogo zaohochennya abo silovogo primusu do praci ne bulo malo misce lishe moralne stimulyuvannya praci Kozhen chlen kolektivu nezalezhno vid velichini vlasnogo vnesku v stvorennya spilnogo produktu mav pravo na svoyu chastku v jogo rozpodili Pervisna obshina skladalasya zi statevo vikovih grup sho vidobrazhali specifiku rozpodilu praci za stattyu ta vikom Kozhna statevo vikova grupa vikonuvala tilki yij pritamanni gospodarski funkciyi j mala svij osoblivij status Tipologiya pervisnoyi obshini vklyuchaye rannorodovu sho bazuvalasya na privlasnyuvalnomu gospodarstvi piznorodovu pobudovanu na vidtvoryuvalnomu gospodarstvi ta susidsku kotra yavlyala soboyu perehidnu lanku do rannoklasovih suspilstv Dzherela ta literaturaSmirnov S V Pervisna obshina pervisna rodova obshina Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 110 ISBN 978 966 00 1142 7 M D Hodakivskij Obshina Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1