Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності Будь ласка допоможіть удосконалити цю с

Губернії Російської імперії

Губернії Російської імперії
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено.

Російська імперія була утворена 22 жовтня (2 листопада) 1721 року. Країна поділялася на 11 губерній: Азовську (центр — Воронеж), Архангелогородську (центр — Архангельський город), Казанську, Київську, Московську, Санкт-Петербурзьку, Сибірську (центр — Тобольськ) (утворені 1708 року), Ризьку (1713), Астраханську (1717), Нижньогородську і Ревельську (1719).

Поділ Московії до імперського періоду

Поділ на 1708 рік

image
Губернський поділ Московського царства 1708 року.

Перші губернії Московії з'явилися у 1708, коли указом московського царя Петра I країна була розділена на 8 губерній:

Поділ на 1719

У 1713-1719 створені Нижньогородська, Астраханська та Ризька губернії, а Смоленська розділена між Московською та Ризькою.

Поділ 1721 року

Указом Петра I від 29 травня (9 червня) 1719 року губернії були поділені на провінції, а ті — на дистрикти. Губернії (окрім Астраханської і Ревельської) були поділені на 47 провінцій. На чолі губернії стояв губернатор, провінції — воєвода, дистрикту — земський комісар.

Губернії і провінції в 1721 році:

Усього було 47 провінцій і 255 міст.

22 квітня (3 травня) 1725 року Азовська губернія перейменована на Воронезьку, а в 1726 році зі складу Ризької і Московської губерній виділена Смоленська.

Реформа 1727 року

У 1727 році були ліквідовані дистрикти, створені повіти. Усього було відновлено 166 повітів (повіти раніше існували до 1708 року).

Утворено 2 нових губернії — Бєлгородську і Новгородську. Бєлгородська губернія утворена 1 (12) березня з 3 провінцій, 5 козацьких полків (Ізюмський, Острогозький, Охтирський, Сумський і Харківський) і частини Української лінії Київської губернії. Новгородська губернія утворена 29 квітня (10 травня) з 5 провінцій Санкт-Петербурзької губернії (Білозерської, Великолуцької, Новгородської, Псковської і Тверської).

Утворені дві нових провінції — Астараханська Астраханської губернії і Естляндія Ревельської. У Санкт-петербурзькій губернії залишилося дві провінції — Виборзька і Петербурзька (Нарвська провінція увійшла до Естляндії, Углицька і Ярославська — до Московської губернії). Ризька провінція Ризької губернії перейменована на Ліфляндію.

У тому ж 1727 році В'ятська і Солікамська провінції Сибірської губернії перейшли до складу Казанської, а Олонецькі землі були приписані до Новгородської губернії.

Кількість провінцій в губерніях наприкінці 1727 року:

  1. Архангелогородська губернія — 4 (Архангелогородська, Вологодська, Галицька, Устюзька)
  2. Астраханська — 1 (Астраханська)
  3. Бєлгородська — 3 (Бєлгородська, Орловська, Севська)
  4. Воронезька — 5 (Бахмутська, Воронезька, Єлецька, Тамбовська, Шацька)
  5. Казанська — 6 (В'ятська, Казанська, Пензенська, Свіяжська, Солікамська, Уфимська)
  6. Київська — 1 (12 полків Малоросії: Гадяцький, Київський, Лубенський, Миргородський, Ніжинський, Переяславський, Полтавський, Прилуцький, Стародубський, Чернігівський; Запорізька Січ, Нова Сербія)
  7. Московська — 11 (Владимирська, Калузька, Костромська, Московська, Переяслав-Заліська, Переяслав-Рязанська, Суздальська, Тульська, Углицька, Юр'ївська, Ярославська)
  8. Нижньогородська — 3 (Алатирська, Арзамаська, Нижньогородська)
  9. Новгородська — 5 (Білозерська, Великолуцька, Новгородська, Псковська, Тверська)
  10. Ревельська — 1 (Естляндія)
  11. Ризька — 1 (Ліфляндія)
  12. Санкт-Петербурзька — 2 (Виборзька, Петербурзька)
  13. Сибірська (центр — Тобольськ) — 3 (Єнісейська, Іркутська, Тобольська)
  14. Смоленська — 1 (Смоленська)

Усього після реформи 1727 року в 14 губерніях імперії було 47 провінцій і близько 250 повітів.

Адміністративні зміни сер. XVIII ст.

1728–1745 роки

У 1728 році Уфимська провінція Казанської губернії відійшла до Сибірської губернії.

У 1737 році в складі Казанської губернії була створена Симбірська провінція, в складі Астраханської губернії — Оренбурзька комісія.

У січні 1744 року з Виборзької і Кексгольмської провінцій Санкт-Петербурзької губернії і знову приєднаних частин Фінляндії була створена Виборзька губернія. 15 (26) березня того ж року була створена нова Оренбурзька губернія (до її складу включили Ісетську і Уфимську провінції Сибірської губернії і Оренбурзьку комісію Астраханської). У 1745 році в імперії налічувалося 16 губерній. Прибалтійські губернії поділялися на дистрикти.

Губернії і провінції в 1745 році:

  1. Архангелогородська губернія — 4 провінції (Архангелогородська, Вологодська, Галицька, Устюзька)
  2. Астраханська — 1 (Астраханська)
  3. Бєлгородська — 3 провінції (Бєлгородська, Орловська, Севська) і 4 міста (Ізюм, Охтирка, Суми, Харків)
  4. Виборзька — 3 повіти
  5. Воронезька — 5 (Бахмутська, Воронезька, Єлецька, Тамбовська, Шацька) і землі донських козаків
  6. Казанська — 6 (В'ятська, Казанська, Кунгурська, Пензенська, Свіяжська, Симбірська)
  7. Київська — 10 полків
  8. Московська — 11 (Владимирська, Калузька, Костромська, Московська, Переяслав-Заліська, Переяслав-Рязанська, Суздальська, Тульська, Углицька, Юр'ївська, Ярославська)
  9. Нижньогородська — 3 (Алатирська, Арзамаська, Нижньогородська)
  10. Новгородська — 5 (Білозерська, Великолуцька, Новгородська, Псковська, Тверська)
  11. Оренбурзька — 3 (Оренбурзька, Ставропольська, Уфимська)
  12. Ревельська — 4 дистрикти (Вікський, Вірляндський, Гаррієвський, Єрвенський)
  13. Ризька — 4 дистрикти (Венденський, Дерптський, Перновський, Ризький) і Езельська провінція
  14. Санкт-Петербурзька — 4 дистрикти (Копорський, Петербурзький, Шліссельбурзький, Ямбурзький)
  15. Сибірська (центр — Тобольськ) — 3 (Єнісейська, Іркутська, Тобольська)
  16. Смоленська — 1 (Смоленська)

1745–1775 роки

Із приходом до влади Катерини II у країні були проведені деякі зміни адміністартивно-територіального поділу (АТП), які включали в основному створення губерній на нових землях.

24 березня (4 квітня) 1764 року на півдні імперії з Новосербського поселення була утворена Новоросійська губернія (центр — Кременчук). 19 (30) жовтня 1764 року з Іркутської провінції Сибірської губернії утворена Іркутська губернія. У жовтні 1764 року були об'єднані повіти в багатьох провінціях.

На Лівобережній Україні у 1764 році була створена Малоросійська (центр — Глухів), а 28 липня (8 серпня) 1765 року з південної частини Бєлгородської і Воронезької губерній (районів Слобожанщини) була сформована нова Слобідсько-Українська губернія з центром у Харкові. Таким чином, загальна кількість губерній зросла до 20.

Після першого поділу Речі Посполитої у 1772 році в Російській імперії 28 травня (8 червня) 1772 року зі знову приєднаних земель були створені 2 нових губернії — Могильовська і Псковська (центр — Опочка). До Псковської губернії були включені 2 колишні провінції Новгородської губернії (Псковська і Великолуцька) і дві нових — Двінська і Полоцька із земель колишнього Вітебського воєводства. Наприкінці 1772 року до неї була приєднана Вітебська провінція Могильовської губернії. У 1773 році центр Малоросійської губернії перенесено до Козельця, а в 1775 — до Києва.

У 1775 році Іркутська губернія була розділена на 3 провінції: Іркутську, Удинську і Якутську. 14 (25) лютого за рахунок нових земель, які перейшли до імперії за Кючук-Кайнарджійським мирним договором, була створена Азовська губернія, до якої ввійшли землі між Дніпром і Бугом, Слов'яносербія, Азовська провінція і землі війська Донського. У тому ж році була ліквідована Запорізька Січ, а її землі приєднані до Новоросійської губернії.

Губернії Російської імперії на жовтень 1775 року.
Губернія Дата утворення (за ст. стилем) Кількість провінцій Провінції Кількість повітів
Азовська 14.02.1775 2 Азовська, Бахмутська 9
Архангелогородська 18.12.1708 4 Архангелогородська, Вологодська, Галицька, Устюзька 14
Астраханська 22.11.1717 0 — 4
Бєлгородська 01.03.1727 3 Бєлгородська, Орловська, Севська 21
Виборзька 1744 3 Виборзька, Каменегорська, Кексгольмська 5
Воронезька 18.12.1708 (перейм. 1725) 4 Воронезька, Єлецька, Тамбовська, Шацька 22
Іркутська 19.10.1764 3 Іркутська, Удинська, Якутська 11
Казанська 18.12.1708 6 В'ятська, Казанська, Пензенська, Пермська, Свіжська, Симбірська 20
Київська 18.12.1708 0 12 полків 12
Малоросійська 1764 0 10 полків 10
Могильов 28.05.1772 4 Могильовська, Мстиславська, Оршанська, Рогачовська 12
Московська 18.12.1708 11 Владимирська, Калузька, Костромська, Московська, Переяслав-Заліська, Переяслав-Рязанська, Суздальська, Тульська, Углицька, Юр'євська, Ярославська 55
Нижньогородська 20.01.1714—1717, 29.05.1719 3 Алатирська, Арзамаська, Нижньогородська 6
Новгородська 29.04.1727 4 Білозерська, Новгородська, Олонецька, Тверська 23
Новоросійська 24.03.1764 3 Єлисаветградська, Катерининська, Кременчуцька ?
Оренбурзька 15.03.1744 3 Ісетська, Оренбурзька, Уфимська 6
Псковська 28.05.1772 5 Великолуцька, Вітебська, Двінська, Полоцька, Псковська 16
Ревельська 29.05.1719 0 — 4
Ризька 1713 2 Езельська, Ризька 4
Санкт-Петербурзька 18.12.1708 0 — 4
Сибірська 18.12.1708 2 Єнісейська, Тобольська 8
Слобідсько-Українська 28.07.1765 0 5 полків 5
Смоленська 18.12.1708—1713, 1726 0 — 5

Таким чином, територія імперії поділялася на 23 губернії, 62 провінції і 276 повітів (без урахування Новоросійської губернії, кількість повітів якої невідома).

Реформа 1775 року

Головна категорія:

7 (18) листопада 1775 року Катерина II підписала закон «Заснування та управління губерній», відповідно до якого розміри губерній були зменшені, їх кількість збільшена вдвічі, ліквідовані провінції (в низці губерній були створені області) і змінені межі (повітів). У середньому в губернії проживали 300–400 тис. мешканців, в повіті — 20—30 тис. мешканців. Процес заміни старих губерній на нові, які стали називатися «намісництвами», розтягнувся на 10 років. За цей період було створено 40 губерній і 2 області на правах губерній, в них було виділено 483 повіти.

Процес формування нових губерній розпочався з двох центральних губерній — Смоленської і Тверської. 25 листопада (6 грудня) 1775 року були створені Смоленське і Тверське намісництва. У нове Смоленське намісництво були включені Смоленська губернія, західні частини Бєлгородської і Московської губерній. Тверське намісництво утворене з Тверської провінції і Вишньоволоцького повіту Новгородської губернії, Бежецького і Кашинського повітів Московської губернії.

24 серпня (4 вересня) 1776 року утворені Полоцька губернія, Калузьке і Новгородське намісництва. Полоцька губернія утворена з Вітебської, Двінської і Полоцької провінцій Псковської губернії. У Псковській губернії залишилися Великолуцька і Псковська провінції, до неї також були приєднані Гдовський та Порховський повіти Новгородської губернії, а центр губернії перенесено з Опочки до Пскова. Новгородське намісництво утворене з частини Новгородської губернії, розділене на 2 області — Новгородську і (центр — Петрозаводськ). Калузьке намісництво утворене з південно-західних повітів Московської губернії і Брянського повіту Бєлгородської губернії.

22 березня (2 квітня) 1777 року створені Могильовське, Полоцьке і Ярославське намісництва, 19 (30) вересня — Тульське. Перші два перетворені з губерній. Ярославське створене з частин і Новгородського намісництва, розділене на 2 області — і Ярославську. Тульське намісництво утворене з частини Московської губернії.

2 (13) березня 1778 року з частини Московської губернії утворена Владимирська губернія, 1 (12) вересня вона була перетворена на намісництво. 6 (17) березня 1778 року з частин Архангелогородської, Московської і Нижньогородської губерній утворене Костромське намісництво, яке було розділене на дві області — Костромську та . 24 серпня (4 вересня) 1778 року з частини Московської губернії утворене Рязанське намісництво, а 5 (16) вересня з частин Бєлгородської і Воронезької губерній утворилось Орловське намісництво.

23 травня (3 червня) 1779 року з частин Бєлгородської, Воронезької та Слобідсько-Української губерній утворене Курське намісництво, при цьому Бєлгородська губернія була ліквідована (її частини ввійшли до Воронезької губернії і Курського намісництва). 5 (16) вересня 1779 року з Нижньогородської губернії і частин Владимирського і Рязанського намісництв та Казанської губернії утворене Нижньогородське намісництво. 16 (27) вересня з північних районів Воронезької губернії і південних районів Рязанського намісництва утворене Тамбовське намісництво. 25 вересня (6 жовтня) 1779 року з Воронезької губернії і Острогозької провінції Слобідсько-Української губернії утворене Воронезьке намісництво. Також у 1779 році з Кузнецького і Томського повітів Сибірської губернії була утворена із центром у Бердському острозі.

У 1780 році утворено 7 нових намісництв і губерній. У січні реорганізована Петербурзька губернія, в якій залишилося 7 повітів. Із Архангелогородської губернії утворене Вологодське намісництво, до якого приднані Каргопольський повіт Новгородського намісництва і частина Кологривського повіту Костромського. Це намісництво розділили на дві області — Архангельську і Вологодську. Навесні 1780 року Слобідсько-Українська губернія перетворена на Харківське намісництво, в нього включені частини ліквідованої Бєлгородської губернії. Із північних частин Казанської і Оренбурзької губерній виділене В'ятське намісництво, а з південних повітів Казанської губернії — Симбірське і Пензенське намісництва. Із північної частини Астраханської губернії утворене Саратовське намісництво.

У 1781 році з Тюменської провінції Сибірської губернії було виділене самостійне Пермське намісництво і розділене на дві області — Єкатеринбурзьку і Пермську. Восени 1781 року Малоросійська губернія була розділена на Новгород-Сіверське і Чернігівське намісництва, а її частина об'єдналася з Київською губернією в Київське намісництво. Залишки Казанської губернії (без В'ятського, Пензенського і Симбірського намісництв) були перетворені на Казанське намісництво. До Санкт-Петербурзької губернії приєдналися Олонецька область і Новоладозький повіт Новгородського намісництва, Гдовський і Лузький повіти Псковської губернії. У жовтні 1781 року із залишків Московської губернії була утворена нова Московська губернія. Наприкінці року з Оренбурзької губернії і Челябінського повіту Пермського намісництва утворене Уфимське намісництво, яке було розщділене на 2 області — Оренбурзьку та Уфимську.

У 1782 році Сибірська губернія була перетворена на Тобольське намісництво з двома областями — Тобольською та Томською. Наприкінці 1782 року Коливанська область була перетворена на Коливанське намісництво. Його центр, Бердський острог, перейменовано на Коливань.

На початку 1783 року Азовська і Новоросійська губернія об'єдналися в Катеринославське намісництво з центром у Кременчуці. Навесні 1783 року Іркутська губернія перетворена на Іркутське намісництво, яке розділили на 4 області — Іркутську, Нерчинську, Охотську та Якутську. Улітку того ж року на намісництва були перетворені Ревельська, Ризька і Виборзька губернії.

У лютому 1784 року зі знову приєднаних у 1783 році південних земель (Крим, Тамань, Кубанська сторона) була утворена Таврійська область на правах намісництва (центр — Сімферополь). У березні 1784 року Вологодське намісництво було розідлене на Архангельське і Вологодське, останнє розділили на дві області — Великоустюзьку і Вологодську. У травні того ж року з Олонецької області Санкт-Петербурзької губернії утворене Олонецьке намісництво з центром у Петрозаводську.

Нарешті, останнім етапом Катерининської реформи АТП стало перетоврення в 1785 році Астраханської губернії на Кавказьке намісництво з перенесенням центру до нового центру Єкатеринограда (у 1790 році через його необлаштованість центр повернули до Астрахані). Кубанська сторона була включена до Кавказького намісництва, а його територіяю розділили на 2 області — Астраханську і Кавказьку (центр — Єкатериноград).

Таким чином, після Катерининської реформи імперія поділялася на 38 намісництв, з губернії і 1 область на правах намісництва. Розміри і межі більшості намісництв Європейської Росії, утворених у 1775–1785 роках практично не змінювалися до початку XX століття, якщо не враховувати короткого періоду реформ АТП при Павлі Першому.

У 1789 році центр Катеринославського намісництва перенесено з Кременчука до Катеринослава.

Унаслідок приєднання нових земель на півдні і заході наприкінці XVIII ст. були утворені нові намісництва: у 1793 році — Брацлавське, Ізяславське і Мінське, у 1795 — Вознесенське і Курляндське (центр — Мітава), Ізяславське розділене на Волинське (центр — Новоград-Волинський) і Подільське (центр — Кам'янець-Подільський), у 1796 році — Віленське і Слонімське.

У результаті реформ до кінця царювання Катерини II імперія поділялася на 49 губерній і намісництв і 1 область.

Павлівська реформа

Із приходом до влади Павла I було проведене тимчасове укрупнення раніше створених намісництв, які були офіційно перейменовнаі на губернії. При цьому указом від 12 (23) грудня 1796 року були скасовані Олонецька, Коливанська, Брацлавська, Чернігівська, Новгород-Сіверська, Вознесенська, Катеринославська, Саратовська, Полоцька, Могильовська, Віленська, Слонімська губернії і Таврійська область (усього 13). Окрім того, був установлений новий поділ губерній на повіти, а кількість повітів зменшена, частина повітових міст переведена до заштатних.

Олонецька губернія була розділена між Архангельською і Новгородською, Коливанська — між Тобольською та Іркутською, Саратовська — між Пензенською та Астраханською, Брацлавська — між Подільською та Київською.

Вознесенська, Катеринославська губернії і Таврійська область були об'єднані в Новоросійську губернію з центром у Новоросійську (з 1801 року - знову (Катеринослав)).

Чернігівська і Новгород-Сіверська губернії були об'єднані в Малоросійську (центр — Чернігів), Полоцька і Могильовська — в Білоруську (центр — Вітебськ), Віленська і Слонімська — в Литовську (центр — Вільно).

Деякі губернії були перейменовані і укрупнені: Харківська перейменована на Слобідсько-Українську (відновлена в межах 1780 року), Кавказька — на Астраханську, Уфимська — на Оренбурзьку (центр — Оренбург), Ризька — на Ліфляндську, Ревельська — на Естляндську.

У березні 1797 року Пензенська губернія була перейменована на Саратовську, а її центр перенесено до Саратова. У жовтні того ж року більша частина колишньої Пензенської губернії розділена між сусідніми Нижньогородською, Симбірською і Тамбовською. У липні 1797 року укрупнена Київська губернія. Павло Перший скасував усі зміни Потьомкіна щодо управління Донським військом.

Таким чином, станом на 1800 рік в імперії було 42 губернії.

XIX ст.

image
Губернський поділ 1848–1878 років.

У XIX столітті відбувається розмежування адміністративно-територіальних організацій на 2 групи: на основній території Європейської Росії зберігається загальногубернська організація (у 60-ті роки — 51 губернія), на національних околицях створюються генерал-губернаторства (окрім Остзейського краю, до якого входило три губернії). Окрім цього, у другій половині XIX ст.—на початку XX ст. було створено 20 областей — адміністративних одиниць, які відповідають губерніям. Як правило, області розташовувались на прикордонних територіях. Продовжується подальша централізація і бюрократизація місцевого самоврядування. Відбувається спрощення місцевого апарату з посиленням його прямого підпорядкування особисто губернатору.

Реформи 60—70-х років XIX століття, особливо земська, міська і судова, впроваджували буржуазні засади виборного загальностанового представництва до організації місцевого управління і суду. Виборні органи земського самоврядування (у 34 губерніях) завідували місцевим господарством, у містах — міські думи і управи. Земська (1890) і міська (1892) контрреформи посилили станово-дворянське представництво в місцевому савмоврядуванні і підпорядкування його адміністрації. Запровадження інституту земських начальників (1889) як носіїв дворянсько-поміщицького права з їх адміністративними, судовими і фінансовими функціями зводило нанівець селянське самоврядування.

Губернський апарат місцевого самоврядування залишався дієвим до XX століття. Під час столипінських реформ (1907—1910) були відновлені надзвичайні методи управління. Посилилась роль поліцейських органів і станово-дворянських організацій (Рада об'єднаного дворянства).

image
Губернії та округи Російської імперії у 1914
image
Генерал-губернаторства Російської імперії у 1914

Поділ на 1914 рік

Докладніше: Територія Російської імперії станом на 1914 рік

Станом на 1914 рік Російська імперія (столиця — Санкт-Петербург) поділялася на:

  • 9 генерал-губернаторств (у тому числі Кавказьке Намісництво)
  • Губерній — всього — 78 (у тому числі у складі генерал-губернаторств — 29)
  • Областей — всього — 21 (у тому числі у складі генерал-губернаторств — 18)
  • Самостійних округів у складі Кавказького Намісництва — 2
  • Васалів Російської імперії (Хівинське ханство, Бухарський емірат) — 2
  • Протекторатів Російської імперії (Урянхайський край) — 1

Генерал-губернаторства 1914

  1. Варшавське (центр — Варшава, 9 губерній)
  2. Іркутське (центр — Іркутськ, 2 губернії, 2 області): Єнісейська та Іркутська губернії, Якутська та Забайкальська області
  3. Кавказьке Намісництво (6 губерній, 5 областей, 2 округи): Бакинська, Ериванська, Єлизаветпольська, Кутаїська, Тифліська та Чорноморська губернії, Батумська, Дагестанська, Карська, Кубанська та Терська області, Закатальський та Сухумський округи
  4. Київське (центр — Київ, 3 губернії): Волинська, Київська та Подільська губернії
  5. Московське (центр — Москва, 1 губернія)
  6. Приамурське (центр — Хабаровськ, 4 області): Амурська, Камчатська, Приморська та Сахалінська області
  7. Степове (центр — Омськ, 2 області): Акмолінська та Семипалатинська області
  8. Туркестанське (центр — Ташкентт, 5 областей): Закаспійська, Самаркандська, Семиреченська, Сирдар'їнська та Ферганська області
  9. Фінляндське (центр — Гельсінгфорс, 8 губерній)

Губернії і області 1914

№п/п Регіон Площа
(км²)		 Населення
1897 рік		 Центр Склад Докладніше
Губернія
1 Архангельська 845 305 346 536 Архангельськ 9 повітів докладніше
2 Астраханська 215 848 1 003 542 Астрахань 5 повітів докладніше
3 Бакинська 39 161 826 716 Баку 6 повітів докладніше
4 Бессарабська 45 632 1 935 412 Кишинів 8 повітів докладніше
5 Варшавська 17 480 1 931 867 Варшава докладніше
6 Віленська 41 909 1 591 207 Вільна 7 повітів докладніше
7 Вітебська 43 985 1 489 246 Вітебськ 11 повітів докладніше
8 Волинська 71 740 2 989 482 Житомир 12 повітів докладніше
9 Вологодська 402 133 1 341 785 Вологда 10 повітів докладніше
10 Володимирська 48 745 1 515 691 Володимир 13 повітів докладніше
11 Воронезька 65 896 2 531 253 Воронеж 12 повітів докладніше
12 Вятська 153 112 3 030 831 Вятка 11 повітів докладніше
13 Гродненська 38 581 1 603 409 Гродно 9 повітів докладніше
14 Ериванська 26 433 829 556 Еривань 7 повітів докладніше
15 Естляндська 20 248 412 716 Ревель 4 повітів докладніше
16 Єлизаветпольська 44 137 878 415 Єлизаветполь 8 повітів докладніше
17 Єнісейська 2 542 346 570 161 Красноярськ 5 повітів та 1 управління докладніше
18 Іркутська 726 308 514 267 Іркутськ 5 повітів докладніше
19 Казанська 63 680 2 170 665 Казань 12 повітів докладніше
20 Каліська 11 337 840 597 Каліш 8 повітів докладніше
21 Калузька 30 930 1 132 843 Калуга 11 повітів докладніше
22 Катеринославська 63 396 2 113 674 Катеринослав 8 повітів докладніше
23 Келецька 10 093 761 995 Кельці 7 повітів докладніше
24 Київська 50 960 3 559 229 Київ 12 повітів докладніше
25 Ковенська 40 191 1 544 564 Ковно 7 повітів докладніше
26 Костромська 83 999 1 387 015 Кострома 12 повітів докладніше
27 Курляндська 27 030 674 034 Митава 11 повітів докладніше
28 Курська 46 457 2 371 012 Курськ 15 повітів докладніше
29 Кутаїська 36 476 1 058 241 Кутаїсі 7 повітів докладніше
30 Ліфляндська 47 031 1 299 365 Рига 9 повітів докладніше
31 Ломжинська 10 545 579 592 Ломжа 7 повітів докладніше
32 Люблінська 16 831 1 160 662 Люблін докладніше
33 Мінська 91 218 2 147 621 Мінськ 9 повітів докладніше
34 Могилівська 47 952 1 686 764 Могилів 11 повітів докладніше
35 Московська 33 273 2 430 581 Москва 13 повітів докладніше
36 Нижньогородська 51 254 1 584 774 Нижній Новгород 11 повітів докладніше
37 Новгородська 118 544 1 367 022 Новгород 11 повітів докладніше
38 Олонецька 130 797 364 156 Петрозаводськ 7 повітів докладніше
39 Оренбурзька 189 727 1 600 145 Оренбург 5 повітів докладніше
40 Орловська 46 726 2 033 798 Орел 12 повітів докладніше
41 Пензенська 38 841 1 470 474 Пенза 10 повітів докладніше
42 Пермська 330 229 2 994 302 Перм 12 повітів докладніше
43 Петроковська 12 249 1 403 901 Петроков 8 повітів докладніше
44 Плоцька 9 431 553 633 Плоцьк 7 повітів докладніше
45 Подільська 42 019 3 018 299 Кам'янець-Подільський 12 повітів докладніше
46 Полтавська 49 897 2 778 151 Полтава 15 повітів докладніше
47 Псковська 43 214 1 122 317 Псков 8 повітів докладніше
48 Радомська 12 353 814 947 Радом 7 повітів докладніше
49 Рязанська 41 931 1 802 196 Рязань 12 повітів докладніше
50 Самарська 155 588 2 751 336 Самара 7 повітів докладніше
51 Санкт-Петербурзька 44 616 2 112 033 Санкт-Петербург 8 повітів докладніше
52 Саратовська 84 495 2 405 829 Саратов 10 повітів докладніше
53 Седлецька 14 318 772 146 Седлець докладніше
54 Симбірська 49 495 1 527 848 Симбірськ 8 повітів докладніше
55 Смоленська 56 006 1 525 279 Смоленськ 12 повітів докладніше
56 Ставропольська 60 082 873 301 Ставрополь 5 повітів докладніше
57 Сувалкська 12 319 582 913 Сувалки докладніше
58 Таврійська 60 378 1 447 790 Сімферополь 8 повітів докладніше
59 Тамбовська 66 589 2 684 030 Тамбов 12 повітів докладніше
60 Тверська 64 684 1 769 135 Твер 12 повітів докладніше
61 Тифліська 44 523 1 051 032 Тифліс 9 повітів докладніше
62 Тобольська 1 387 557 1 433 043 Тобольськ 10 повітів докладніше
63 Томська 847 373 1 927 679 Томськ 7 повітів докладніше
64 Тульська 30 960 1 419 456 Тула 12 повітів докладніше
65 Уфимська 122 011 2 196 642 Уфа 6 повітів докладніше
66 Харківська 54 496 2 492 316 Харків 11 повітів докладніше
67 Херсонська 70 802 2 733 612 Херсон 6 повітів докладніше
68 Чернігівська 52 399 2 297 854 Чернігів 15 повітів докладніше
69 Чорноморська 7 346 57 478 Новоросійськ 3 округи докладніше
70 Ярославська 35 542 1 071 355 Ярославль 10 повітів докладніше
Область
1 Акмолінська 566 595 682 608 Омськ 5 повітів докладніше
2 Амурська 451 783 120 306 Благовєщенськ 1 повіт та 1 округ докладніше
3 Війська Донського 164 099 2 564 238 Новочеркаськ 9 округів докладніше
4 Дагестанська 29 740 571 154 Темір-Хан-Шура 9 округів докладніше
5 Забайкальська 613 289 672 037 Чита 7 повітів докладніше
6 Закаспійська 605 150 382 487 Асхабад 5 повітів докладніше
7 Карська 18 927 290 654 Карс докладніше
8 Кубанська 92 429 1 918 881 Катеринодар 7 відділів докладніше
9 Приморська 1 887 762 223 336 Хабаровськ 6 повітів докладніше
10 Самаркандська 68 964 860 021 Самарканд 4 повіти докладніше
11 Сахалінська 75 979 28 113 Олександрівськ-Сахалінський 2 ділянки докладніше
12 Семипалатинська 506 789 684 590 Семипалатинськ 5 повітів докладніше
13 Семиріченська 395 942 987 863 Вірний 6 повітів докладніше
14 515 359 1 478 398 Ташкент 6 відділів докладніше
15 69 272 933 936 Владикавказ 6 округів докладніше
16 Тургайська 454 974 453 416 Кустанай 4 повіти докладніше
17 Уральська 323 678 645 121 Уральськ 4 повіти докладніше
18 Ферганська 137 866 1 572 214 Скобелів 5 повітів докладніше
19 Якутська 3 947 703 269 880 Якутськ 5 округів докладніше
Разом 21 465 490 125 640 021 Санкт-Петербург 70 губерній та 19 округів

Після 1917 року

Після Лютневої революції 1917 року буржуазний Тимчасовий уряд зберіг усю систему губернських закладів. Губернатори були замінені губернськими комісарами (у повітах — ), проте з переважанням дворянсько-поміщицького складу. Одночасно з цим формувалася система Рад, яка протистояла місцевим владам Тимчасового уряду. Жовтнева революція, зберігши спочатку губернський поділ, ліквідувала весь старий губернський апарат і встановила нові органи радянської влади на чолі з губернськими виконкомами, яких обирали на губернському з'їзді Рад. Губернсько-територіальний поділ діквідовано у 1924—1929 роках у зв'язку з районуванням СРСР і замінений поділом на області та краї, а пізніше й округи.

Кількість губерній Російської імперії в цілому швидко зросла в результаті розукрупнюючих реформ, які проводилися протягом XVIII століття. Вона досягала 51 в останній рік царювання Катерини II. Із приходом Павла I кількість губерній була скорочена до 42, але потім майже всі скасовані губернії були відновлені Олександром I. У подальшому за рахунок знову приєднаних земель їх кількість зросла до 81.

У 1917 році розпочався процес роздроблення старих губерній і з'явилося кілька нових радянських губерній. Якщо в межах РРФСР у 1917 році їх було 56, то на початку 1922 року — 72. У 1923—1929 роках усі вони поступово були замінені «великими» областями держпланівської сітки, і загальна кількість одиниць головної ланки (нових областей і країв) скоротилася в 1930 році до 13.

Примітки

  1. Тут і далі в дужках зазначені дати за новим стилем.
  2.    Без , Хівинського ханства та Бухарського емірату.

Див. також

Джерела та література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Rosijska imperiya bula utvorena 22 zhovtnya 2 listopada 1721 roku Krayina podilyalasya na 11 gubernij Azovsku centr Voronezh Arhangelogorodsku centr Arhangelskij gorod Kazansku Kiyivsku Moskovsku Sankt Peterburzku Sibirsku centr Tobolsk utvoreni 1708 roku Rizku 1713 Astrahansku 1717 Nizhnogorodsku i Revelsku 1719 Podil Moskoviyi do imperskogo perioduPodil na 1708 rik Gubernskij podil Moskovskogo carstva 1708 roku Pershi guberniyi Moskoviyi z yavilisya u 1708 koli ukazom moskovskogo carya Petra I krayina bula rozdilena na 8 gubernij Azovsku chastkovo na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini Arhangelogorodsku Ingermanlandsku z 1710 Peterburzka Kazansku Kiyivsku na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini Moskovsku Sibirsku Smolensku Podil na 1719 U 1713 1719 stvoreni Nizhnogorodska Astrahanska ta Rizka guberniyi a Smolenska rozdilena mizh Moskovskoyu ta Rizkoyu Podil 1721 rokuUkazom Petra I vid 29 travnya 9 chervnya 1719 roku guberniyi buli podileni na provinciyi a ti na distrikti Guberniyi okrim Astrahanskoyi i Revelskoyi buli podileni na 47 provincij Na choli guberniyi stoyav gubernator provinciyi voyevoda distriktu zemskij komisar Guberniyi i provinciyi v 1721 roci Azovska guberniya centr Voronezh 5 Bahmutska Voronezka Yelecka Tambovska Arhangelogorodska 4 Arhangelogorodska Vologodska Galicka Ustyuzka Kazanska 4 Kazanska Penzenska Sviyazhska Ufimska Kiyivska 4 Byelgorodska Kiyivska Orlovska Sevska Moskovska 9 Vladimirska Kaluzka Kostromska Moskovska Pereyaslav Zaliska Pereyaslav Ryazanska Suzdalska Tulska Yur yevo Polska Nizhnogorodska 3 Alatirska Arzamaska Nizhnogorodska Rizka 2 Rizka Smolenska Sankt Peterburzka 11 Bilozerska Velikolucka Viborzka Narvska Novgorodska Peterburzka Pskovska Tverska Uglicka Yaroslavska Sibirska centr Tobolsk 5 V yatska Yenisejska Irkutska Sol Kamska Tobolska Usogo bulo 47 provincij i 255 mist 22 kvitnya 3 travnya 1725 roku Azovska guberniya perejmenovana na Voronezku a v 1726 roci zi skladu Rizkoyi i Moskovskoyi gubernij vidilena Smolenska Reforma 1727 rokuU 1727 roci buli likvidovani distrikti stvoreni poviti Usogo bulo vidnovleno 166 povitiv poviti ranishe isnuvali do 1708 roku Utvoreno 2 novih guberniyi Byelgorodsku i Novgorodsku Byelgorodska guberniya utvorena 1 12 bereznya z 3 provincij 5 kozackih polkiv Izyumskij Ostrogozkij Ohtirskij Sumskij i Harkivskij i chastini Ukrayinskoyi liniyi Kiyivskoyi guberniyi Novgorodska guberniya utvorena 29 kvitnya 10 travnya z 5 provincij Sankt Peterburzkoyi guberniyi Bilozerskoyi Velikoluckoyi Novgorodskoyi Pskovskoyi i Tverskoyi Utvoreni dvi novih provinciyi Astarahanska Astrahanskoyi guberniyi i Estlyandiya Revelskoyi U Sankt peterburzkij guberniyi zalishilosya dvi provinciyi Viborzka i Peterburzka Narvska provinciya uvijshla do Estlyandiyi Uglicka i Yaroslavska do Moskovskoyi guberniyi Rizka provinciya Rizkoyi guberniyi perejmenovana na Liflyandiyu U tomu zh 1727 roci V yatska i Solikamska provinciyi Sibirskoyi guberniyi perejshli do skladu Kazanskoyi a Olonecki zemli buli pripisani do Novgorodskoyi guberniyi Kilkist provincij v guberniyah naprikinci 1727 roku Arhangelogorodska guberniya 4 Arhangelogorodska Vologodska Galicka Ustyuzka Astrahanska 1 Astrahanska Byelgorodska 3 Byelgorodska Orlovska Sevska Voronezka 5 Bahmutska Voronezka Yelecka Tambovska Shacka Kazanska 6 V yatska Kazanska Penzenska Sviyazhska Solikamska Ufimska Kiyivska 1 12 polkiv Malorosiyi Gadyackij Kiyivskij Lubenskij Mirgorodskij Nizhinskij Pereyaslavskij Poltavskij Priluckij Starodubskij Chernigivskij Zaporizka Sich Nova Serbiya Moskovska 11 Vladimirska Kaluzka Kostromska Moskovska Pereyaslav Zaliska Pereyaslav Ryazanska Suzdalska Tulska Uglicka Yur yivska Yaroslavska Nizhnogorodska 3 Alatirska Arzamaska Nizhnogorodska Novgorodska 5 Bilozerska Velikolucka Novgorodska Pskovska Tverska Revelska 1 Estlyandiya Rizka 1 Liflyandiya Sankt Peterburzka 2 Viborzka Peterburzka Sibirska centr Tobolsk 3 Yenisejska Irkutska Tobolska Smolenska 1 Smolenska Usogo pislya reformi 1727 roku v 14 guberniyah imperiyi bulo 47 provincij i blizko 250 povitiv Administrativni zmini ser XVIII st 1728 1745 roki U 1728 roci Ufimska provinciya Kazanskoyi guberniyi vidijshla do Sibirskoyi guberniyi U 1737 roci v skladi Kazanskoyi guberniyi bula stvorena Simbirska provinciya v skladi Astrahanskoyi guberniyi Orenburzka komisiya U sichni 1744 roku z Viborzkoyi i Keksgolmskoyi provincij Sankt Peterburzkoyi guberniyi i znovu priyednanih chastin Finlyandiyi bula stvorena Viborzka guberniya 15 26 bereznya togo zh roku bula stvorena nova Orenburzka guberniya do yiyi skladu vklyuchili Isetsku i Ufimsku provinciyi Sibirskoyi guberniyi i Orenburzku komisiyu Astrahanskoyi U 1745 roci v imperiyi nalichuvalosya 16 gubernij Pribaltijski guberniyi podilyalisya na distrikti Guberniyi i provinciyi v 1745 roci Arhangelogorodska guberniya 4 provinciyi Arhangelogorodska Vologodska Galicka Ustyuzka Astrahanska 1 Astrahanska Byelgorodska 3 provinciyi Byelgorodska Orlovska Sevska i 4 mista Izyum Ohtirka Sumi Harkiv Viborzka 3 poviti Voronezka 5 Bahmutska Voronezka Yelecka Tambovska Shacka i zemli donskih kozakiv Kazanska 6 V yatska Kazanska Kungurska Penzenska Sviyazhska Simbirska Kiyivska 10 polkiv Moskovska 11 Vladimirska Kaluzka Kostromska Moskovska Pereyaslav Zaliska Pereyaslav Ryazanska Suzdalska Tulska Uglicka Yur yivska Yaroslavska Nizhnogorodska 3 Alatirska Arzamaska Nizhnogorodska Novgorodska 5 Bilozerska Velikolucka Novgorodska Pskovska Tverska Orenburzka 3 Orenburzka Stavropolska Ufimska Revelska 4 distrikti Vikskij Virlyandskij Garriyevskij Yervenskij Rizka 4 distrikti Vendenskij Derptskij Pernovskij Rizkij i Ezelska provinciya Sankt Peterburzka 4 distrikti Koporskij Peterburzkij Shlisselburzkij Yamburzkij Sibirska centr Tobolsk 3 Yenisejska Irkutska Tobolska Smolenska 1 Smolenska 1745 1775 roki Iz prihodom do vladi Katerini II u krayini buli provedeni deyaki zmini administartivno teritorialnogo podilu ATP yaki vklyuchali v osnovnomu stvorennya gubernij na novih zemlyah 24 bereznya 4 kvitnya 1764 roku na pivdni imperiyi z Novoserbskogo poselennya bula utvorena Novorosijska guberniya centr Kremenchuk 19 30 zhovtnya 1764 roku z Irkutskoyi provinciyi Sibirskoyi guberniyi utvorena Irkutska guberniya U zhovtni 1764 roku buli ob yednani poviti v bagatoh provinciyah Na Livoberezhnij Ukrayini u 1764 roci bula stvorena Malorosijska centr Gluhiv a 28 lipnya 8 serpnya 1765 roku z pivdennoyi chastini Byelgorodskoyi i Voronezkoyi gubernij rajoniv Slobozhanshini bula sformovana nova Slobidsko Ukrayinska guberniya z centrom u Harkovi Takim chinom zagalna kilkist gubernij zrosla do 20 Pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi u 1772 roci v Rosijskij imperiyi 28 travnya 8 chervnya 1772 roku zi znovu priyednanih zemel buli stvoreni 2 novih guberniyi Mogilovska i Pskovska centr Opochka Do Pskovskoyi guberniyi buli vklyucheni 2 kolishni provinciyi Novgorodskoyi guberniyi Pskovska i Velikolucka i dvi novih Dvinska i Polocka iz zemel kolishnogo Vitebskogo voyevodstva Naprikinci 1772 roku do neyi bula priyednana Vitebska provinciya Mogilovskoyi guberniyi U 1773 roci centr Malorosijskoyi guberniyi pereneseno do Kozelcya a v 1775 do Kiyeva U 1775 roci Irkutska guberniya bula rozdilena na 3 provinciyi Irkutsku Udinsku i Yakutsku 14 25 lyutogo za rahunok novih zemel yaki perejshli do imperiyi za Kyuchuk Kajnardzhijskim mirnim dogovorom bula stvorena Azovska guberniya do yakoyi vvijshli zemli mizh Dniprom i Bugom Slov yanoserbiya Azovska provinciya i zemli vijska Donskogo U tomu zh roci bula likvidovana Zaporizka Sich a yiyi zemli priyednani do Novorosijskoyi guberniyi Guberniyi Rosijskoyi imperiyi na zhovten 1775 roku Guberniya Data utvorennya za st stilem Kilkist provincij Provinciyi Kilkist povitiv Azovska 14 02 1775 2 Azovska Bahmutska 9 Arhangelogorodska 18 12 1708 4 Arhangelogorodska Vologodska Galicka Ustyuzka 14 Astrahanska 22 11 1717 0 4 Byelgorodska 01 03 1727 3 Byelgorodska Orlovska Sevska 21 Viborzka 1744 3 Viborzka Kamenegorska Keksgolmska 5 Voronezka 18 12 1708 perejm 1725 4 Voronezka Yelecka Tambovska Shacka22 Irkutska 19 10 1764 3 Irkutska Udinska Yakutska 11 Kazanska 18 12 1708 6 V yatska Kazanska Penzenska Permska Svizhska Simbirska 20 Kiyivska 18 12 1708 0 12 polkiv 12 Malorosijska 1764 0 10 polkiv 10 Mogilov 28 05 1772 4 Mogilovska Mstislavska Orshanska Rogachovska 12 Moskovska 18 12 1708 11 Vladimirska Kaluzka Kostromska Moskovska Pereyaslav Zaliska Pereyaslav Ryazanska Suzdalska Tulska Uglicka Yur yevska Yaroslavska 55 Nizhnogorodska 20 01 1714 1717 29 05 1719 3 Alatirska Arzamaska Nizhnogorodska 6 Novgorodska 29 04 1727 4 Bilozerska Novgorodska Olonecka Tverska 23 Novorosijska 24 03 1764 3 Yelisavetgradska Katerininska Kremenchucka Orenburzka 15 03 1744 3 Isetska Orenburzka Ufimska 6 Pskovska 28 05 1772 5 Velikolucka Vitebska Dvinska Polocka Pskovska 16 Revelska 29 05 1719 0 4 Rizka 1713 2 Ezelska Rizka 4 Sankt Peterburzka 18 12 1708 0 4 Sibirska 18 12 1708 2 Yenisejska Tobolska 8 Slobidsko Ukrayinska 28 07 1765 0 5 polkiv 5 Smolenska 18 12 1708 1713 1726 0 5 Takim chinom teritoriya imperiyi podilyalasya na 23 guberniyi 62 provinciyi i 276 povitiv bez urahuvannya Novorosijskoyi guberniyi kilkist povitiv yakoyi nevidoma Reforma 1775 rokuGolovna kategoriya 7 18 listopada 1775 roku Katerina II pidpisala zakon Zasnuvannya ta upravlinnya gubernij vidpovidno do yakogo rozmiri gubernij buli zmensheni yih kilkist zbilshena vdvichi likvidovani provinciyi v nizci gubernij buli stvoreni oblasti i zmineni mezhi povitiv U serednomu v guberniyi prozhivali 300 400 tis meshkanciv v poviti 20 30 tis meshkanciv Proces zamini starih gubernij na novi yaki stali nazivatisya namisnictvami roztyagnuvsya na 10 rokiv Za cej period bulo stvoreno 40 gubernij i 2 oblasti na pravah gubernij v nih bulo vidileno 483 poviti Proces formuvannya novih gubernij rozpochavsya z dvoh centralnih gubernij Smolenskoyi i Tverskoyi 25 listopada 6 grudnya 1775 roku buli stvoreni Smolenske i Tverske namisnictva U nove Smolenske namisnictvo buli vklyucheni Smolenska guberniya zahidni chastini Byelgorodskoyi i Moskovskoyi gubernij Tverske namisnictvo utvorene z Tverskoyi provinciyi i Vishnovolockogo povitu Novgorodskoyi guberniyi Bezheckogo i Kashinskogo povitiv Moskovskoyi guberniyi 24 serpnya 4 veresnya 1776 roku utvoreni Polocka guberniya Kaluzke i Novgorodske namisnictva Polocka guberniya utvorena z Vitebskoyi Dvinskoyi i Polockoyi provincij Pskovskoyi guberniyi U Pskovskij guberniyi zalishilisya Velikolucka i Pskovska provinciyi do neyi takozh buli priyednani Gdovskij ta Porhovskij poviti Novgorodskoyi guberniyi a centr guberniyi pereneseno z Opochki do Pskova Novgorodske namisnictvo utvorene z chastini Novgorodskoyi guberniyi rozdilene na 2 oblasti Novgorodsku i centr Petrozavodsk Kaluzke namisnictvo utvorene z pivdenno zahidnih povitiv Moskovskoyi guberniyi i Bryanskogo povitu Byelgorodskoyi guberniyi 22 bereznya 2 kvitnya 1777 roku stvoreni Mogilovske Polocke i Yaroslavske namisnictva 19 30 veresnya Tulske Pershi dva peretvoreni z gubernij Yaroslavske stvorene z chastin i Novgorodskogo namisnictva rozdilene na 2 oblasti i Yaroslavsku Tulske namisnictvo utvorene z chastini Moskovskoyi guberniyi 2 13 bereznya 1778 roku z chastini Moskovskoyi guberniyi utvorena Vladimirska guberniya 1 12 veresnya vona bula peretvorena na namisnictvo 6 17 bereznya 1778 roku z chastin Arhangelogorodskoyi Moskovskoyi i Nizhnogorodskoyi gubernij utvorene Kostromske namisnictvo yake bulo rozdilene na dvi oblasti Kostromsku ta 24 serpnya 4 veresnya 1778 roku z chastini Moskovskoyi guberniyi utvorene Ryazanske namisnictvo a 5 16 veresnya z chastin Byelgorodskoyi i Voronezkoyi gubernij utvorilos Orlovske namisnictvo 23 travnya 3 chervnya 1779 roku z chastin Byelgorodskoyi Voronezkoyi ta Slobidsko Ukrayinskoyi gubernij utvorene Kurske namisnictvo pri comu Byelgorodska guberniya bula likvidovana yiyi chastini vvijshli do Voronezkoyi guberniyi i Kurskogo namisnictva 5 16 veresnya 1779 roku z Nizhnogorodskoyi guberniyi i chastin Vladimirskogo i Ryazanskogo namisnictv ta Kazanskoyi guberniyi utvorene Nizhnogorodske namisnictvo 16 27 veresnya z pivnichnih rajoniv Voronezkoyi guberniyi i pivdennih rajoniv Ryazanskogo namisnictva utvorene Tambovske namisnictvo 25 veresnya 6 zhovtnya 1779 roku z Voronezkoyi guberniyi i Ostrogozkoyi provinciyi Slobidsko Ukrayinskoyi guberniyi utvorene Voronezke namisnictvo Takozh u 1779 roci z Kuzneckogo i Tomskogo povitiv Sibirskoyi guberniyi bula utvorena iz centrom u Berdskomu ostrozi U 1780 roci utvoreno 7 novih namisnictv i gubernij U sichni reorganizovana Peterburzka guberniya v yakij zalishilosya 7 povitiv Iz Arhangelogorodskoyi guberniyi utvorene Vologodske namisnictvo do yakogo pridnani Kargopolskij povit Novgorodskogo namisnictva i chastina Kologrivskogo povitu Kostromskogo Ce namisnictvo rozdilili na dvi oblasti Arhangelsku i Vologodsku Navesni 1780 roku Slobidsko Ukrayinska guberniya peretvorena na Harkivske namisnictvo v nogo vklyucheni chastini likvidovanoyi Byelgorodskoyi guberniyi Iz pivnichnih chastin Kazanskoyi i Orenburzkoyi gubernij vidilene V yatske namisnictvo a z pivdennih povitiv Kazanskoyi guberniyi Simbirske i Penzenske namisnictva Iz pivnichnoyi chastini Astrahanskoyi guberniyi utvorene Saratovske namisnictvo U 1781 roci z Tyumenskoyi provinciyi Sibirskoyi guberniyi bulo vidilene samostijne Permske namisnictvo i rozdilene na dvi oblasti Yekaterinburzku i Permsku Voseni 1781 roku Malorosijska guberniya bula rozdilena na Novgorod Siverske i Chernigivske namisnictva a yiyi chastina ob yednalasya z Kiyivskoyu guberniyeyu v Kiyivske namisnictvo Zalishki Kazanskoyi guberniyi bez V yatskogo Penzenskogo i Simbirskogo namisnictv buli peretvoreni na Kazanske namisnictvo Do Sankt Peterburzkoyi guberniyi priyednalisya Olonecka oblast i Novoladozkij povit Novgorodskogo namisnictva Gdovskij i Luzkij poviti Pskovskoyi guberniyi U zhovtni 1781 roku iz zalishkiv Moskovskoyi guberniyi bula utvorena nova Moskovska guberniya Naprikinci roku z Orenburzkoyi guberniyi i Chelyabinskogo povitu Permskogo namisnictva utvorene Ufimske namisnictvo yake bulo rozshdilene na 2 oblasti Orenburzku ta Ufimsku U 1782 roci Sibirska guberniya bula peretvorena na Tobolske namisnictvo z dvoma oblastyami Tobolskoyu ta Tomskoyu Naprikinci 1782 roku Kolivanska oblast bula peretvorena na Kolivanske namisnictvo Jogo centr Berdskij ostrog perejmenovano na Kolivan Na pochatku 1783 roku Azovska i Novorosijska guberniya ob yednalisya v Katerinoslavske namisnictvo z centrom u Kremenchuci Navesni 1783 roku Irkutska guberniya peretvorena na Irkutske namisnictvo yake rozdilili na 4 oblasti Irkutsku Nerchinsku Ohotsku ta Yakutsku Ulitku togo zh roku na namisnictva buli peretvoreni Revelska Rizka i Viborzka guberniyi U lyutomu 1784 roku zi znovu priyednanih u 1783 roci pivdennih zemel Krim Taman Kubanska storona bula utvorena Tavrijska oblast na pravah namisnictva centr Simferopol U berezni 1784 roku Vologodske namisnictvo bulo rozidlene na Arhangelske i Vologodske ostannye rozdilili na dvi oblasti Velikoustyuzku i Vologodsku U travni togo zh roku z Oloneckoyi oblasti Sankt Peterburzkoyi guberniyi utvorene Olonecke namisnictvo z centrom u Petrozavodsku Nareshti ostannim etapom Katerininskoyi reformi ATP stalo peretovrennya v 1785 roci Astrahanskoyi guberniyi na Kavkazke namisnictvo z perenesennyam centru do novogo centru Yekaterinograda u 1790 roci cherez jogo neoblashtovanist centr povernuli do Astrahani Kubanska storona bula vklyuchena do Kavkazkogo namisnictva a jogo teritoriyayu rozdilili na 2 oblasti Astrahansku i Kavkazku centr Yekaterinograd Takim chinom pislya Katerininskoyi reformi imperiya podilyalasya na 38 namisnictv z guberniyi i 1 oblast na pravah namisnictva Rozmiri i mezhi bilshosti namisnictv Yevropejskoyi Rosiyi utvorenih u 1775 1785 rokah praktichno ne zminyuvalisya do pochatku XX stolittya yaksho ne vrahovuvati korotkogo periodu reform ATP pri Pavli Pershomu U 1789 roci centr Katerinoslavskogo namisnictva pereneseno z Kremenchuka do Katerinoslava Unaslidok priyednannya novih zemel na pivdni i zahodi naprikinci XVIII st buli utvoreni novi namisnictva u 1793 roci Braclavske Izyaslavske i Minske u 1795 Voznesenske i Kurlyandske centr Mitava Izyaslavske rozdilene na Volinske centr Novograd Volinskij i Podilske centr Kam yanec Podilskij u 1796 roci Vilenske i Slonimske U rezultati reform do kincya caryuvannya Katerini II imperiya podilyalasya na 49 gubernij i namisnictv i 1 oblast Pavlivska reformaIz prihodom do vladi Pavla I bulo provedene timchasove ukrupnennya ranishe stvorenih namisnictv yaki buli oficijno perejmenovnai na guberniyi Pri comu ukazom vid 12 23 grudnya 1796 roku buli skasovani Olonecka Kolivanska Braclavska Chernigivska Novgorod Siverska Voznesenska Katerinoslavska Saratovska Polocka Mogilovska Vilenska Slonimska guberniyi i Tavrijska oblast usogo 13 Okrim togo buv ustanovlenij novij podil gubernij na poviti a kilkist povitiv zmenshena chastina povitovih mist perevedena do zashtatnih Olonecka guberniya bula rozdilena mizh Arhangelskoyu i Novgorodskoyu Kolivanska mizh Tobolskoyu ta Irkutskoyu Saratovska mizh Penzenskoyu ta Astrahanskoyu Braclavska mizh Podilskoyu ta Kiyivskoyu Voznesenska Katerinoslavska guberniyi i Tavrijska oblast buli ob yednani v Novorosijsku guberniyu z centrom u Novorosijsku z 1801 roku znovu Katerinoslav Chernigivska i Novgorod Siverska guberniyi buli ob yednani v Malorosijsku centr Chernigiv Polocka i Mogilovska v Bilorusku centr Vitebsk Vilenska i Slonimska v Litovsku centr Vilno Deyaki guberniyi buli perejmenovani i ukrupneni Harkivska perejmenovana na Slobidsko Ukrayinsku vidnovlena v mezhah 1780 roku Kavkazka na Astrahansku Ufimska na Orenburzku centr Orenburg Rizka na Liflyandsku Revelska na Estlyandsku U berezni 1797 roku Penzenska guberniya bula perejmenovana na Saratovsku a yiyi centr pereneseno do Saratova U zhovtni togo zh roku bilsha chastina kolishnoyi Penzenskoyi guberniyi rozdilena mizh susidnimi Nizhnogorodskoyu Simbirskoyu i Tambovskoyu U lipni 1797 roku ukrupnena Kiyivska guberniya Pavlo Pershij skasuvav usi zmini Potomkina shodo upravlinnya Donskim vijskom Takim chinom stanom na 1800 rik v imperiyi bulo 42 guberniyi XIX st Gubernskij podil 1848 1878 rokiv U XIX stolitti vidbuvayetsya rozmezhuvannya administrativno teritorialnih organizacij na 2 grupi na osnovnij teritoriyi Yevropejskoyi Rosiyi zberigayetsya zagalnogubernska organizaciya u 60 ti roki 51 guberniya na nacionalnih okolicyah stvoryuyutsya general gubernatorstva okrim Ostzejskogo krayu do yakogo vhodilo tri guberniyi Okrim cogo u drugij polovini XIX st na pochatku XX st bulo stvoreno 20 oblastej administrativnih odinic yaki vidpovidayut guberniyam Yak pravilo oblasti roztashovuvalis na prikordonnih teritoriyah Prodovzhuyetsya podalsha centralizaciya i byurokratizaciya miscevogo samovryaduvannya Vidbuvayetsya sproshennya miscevogo aparatu z posilennyam jogo pryamogo pidporyadkuvannya osobisto gubernatoru Reformi 60 70 h rokiv XIX stolittya osoblivo zemska miska i sudova vprovadzhuvali burzhuazni zasadi vibornogo zagalnostanovogo predstavnictva do organizaciyi miscevogo upravlinnya i sudu Viborni organi zemskogo samovryaduvannya u 34 guberniyah zaviduvali miscevim gospodarstvom u mistah miski dumi i upravi Zemska 1890 i miska 1892 kontrreformi posilili stanovo dvoryanske predstavnictvo v miscevomu savmovryaduvanni i pidporyadkuvannya jogo administraciyi Zaprovadzhennya institutu zemskih nachalnikiv 1889 yak nosiyiv dvoryansko pomishickogo prava z yih administrativnimi sudovimi i finansovimi funkciyami zvodilo nanivec selyanske samovryaduvannya Gubernskij aparat miscevogo samovryaduvannya zalishavsya diyevim do XX stolittya Pid chas stolipinskih reform 1907 1910 buli vidnovleni nadzvichajni metodi upravlinnya Posililas rol policejskih organiv i stanovo dvoryanskih organizacij Rada ob yednanogo dvoryanstva Guberniyi ta okrugi Rosijskoyi imperiyi u 1914 General gubernatorstva Rosijskoyi imperiyi u 1914Podil na 1914 rikDokladnishe Teritoriya Rosijskoyi imperiyi stanom na 1914 rik Stanom na 1914 rik Rosijska imperiya stolicya Sankt Peterburg podilyalasya na 9 general gubernatorstv u tomu chisli Kavkazke Namisnictvo Gubernij vsogo 78 u tomu chisli u skladi general gubernatorstv 29 Oblastej vsogo 21 u tomu chisli u skladi general gubernatorstv 18 Samostijnih okrugiv u skladi Kavkazkogo Namisnictva 2 Vasaliv Rosijskoyi imperiyi Hivinske hanstvo Buharskij emirat 2 Protektorativ Rosijskoyi imperiyi Uryanhajskij kraj 1General gubernatorstva 1914Varshavske centr Varshava 9 gubernij Irkutske centr Irkutsk 2 guberniyi 2 oblasti Yenisejska ta Irkutska guberniyi Yakutska ta Zabajkalska oblasti Kavkazke Namisnictvo 6 gubernij 5 oblastej 2 okrugi Bakinska Erivanska Yelizavetpolska Kutayiska Tifliska ta Chornomorska guberniyi Batumska Dagestanska Karska Kubanska ta Terska oblasti Zakatalskij ta Suhumskij okrugi Kiyivske centr Kiyiv 3 guberniyi Volinska Kiyivska ta Podilska guberniyi Moskovske centr Moskva 1 guberniya Priamurske centr Habarovsk 4 oblasti Amurska Kamchatska Primorska ta Sahalinska oblasti Stepove centr Omsk 2 oblasti Akmolinska ta Semipalatinska oblasti Turkestanske centr Tashkentt 5 oblastej Zakaspijska Samarkandska Semirechenska Sirdar yinska ta Ferganska oblasti Finlyandske centr Gelsingfors 8 gubernij Guberniyi i oblasti 1914 p p Region Plosha km Naselennya 1897 rik Centr Sklad Dokladnishe Guberniya 1 Arhangelska 845 305 346 536 Arhangelsk 9 povitiv dokladnishe 2 Astrahanska 215 848 1 003 542 Astrahan 5 povitiv dokladnishe 3 Bakinska 39 161 826 716 Baku 6 povitiv dokladnishe 4 Bessarabska 45 632 1 935 412 Kishiniv 8 povitiv dokladnishe 5 Varshavska 17 480 1 931 867 Varshava dokladnishe 6 Vilenska 41 909 1 591 207 Vilna 7 povitiv dokladnishe 7 Vitebska 43 985 1 489 246 Vitebsk 11 povitiv dokladnishe 8 Volinska 71 740 2 989 482 Zhitomir 12 povitiv dokladnishe 9 Vologodska 402 133 1 341 785 Vologda 10 povitiv dokladnishe 10 Volodimirska 48 745 1 515 691 Volodimir 13 povitiv dokladnishe 11 Voronezka 65 896 2 531 253 Voronezh 12 povitiv dokladnishe 12 Vyatska 153 112 3 030 831 Vyatka 11 povitiv dokladnishe 13 Grodnenska 38 581 1 603 409 Grodno 9 povitiv dokladnishe 14 Erivanska 26 433 829 556 Erivan 7 povitiv dokladnishe 15 Estlyandska 20 248 412 716 Revel 4 povitiv dokladnishe 16 Yelizavetpolska 44 137 878 415 Yelizavetpol 8 povitiv dokladnishe 17 Yenisejska 2 542 346 570 161 Krasnoyarsk 5 povitiv ta 1 upravlinnya dokladnishe 18 Irkutska 726 308 514 267 Irkutsk 5 povitiv dokladnishe 19 Kazanska 63 680 2 170 665 Kazan 12 povitiv dokladnishe 20 Kaliska 11 337 840 597 Kalish 8 povitiv dokladnishe 21 Kaluzka 30 930 1 132 843 Kaluga 11 povitiv dokladnishe 22 Katerinoslavska 63 396 2 113 674 Katerinoslav 8 povitiv dokladnishe 23 Kelecka 10 093 761 995 Kelci 7 povitiv dokladnishe 24 Kiyivska 50 960 3 559 229 Kiyiv 12 povitiv dokladnishe 25 Kovenska 40 191 1 544 564 Kovno 7 povitiv dokladnishe 26 Kostromska 83 999 1 387 015 Kostroma 12 povitiv dokladnishe 27 Kurlyandska 27 030 674 034 Mitava 11 povitiv dokladnishe 28 Kurska 46 457 2 371 012 Kursk 15 povitiv dokladnishe 29 Kutayiska 36 476 1 058 241 Kutayisi 7 povitiv dokladnishe 30 Liflyandska 47 031 1 299 365 Riga 9 povitiv dokladnishe 31 Lomzhinska 10 545 579 592 Lomzha 7 povitiv dokladnishe 32 Lyublinska 16 831 1 160 662 Lyublin dokladnishe 33 Minska 91 218 2 147 621 Minsk 9 povitiv dokladnishe 34 Mogilivska 47 952 1 686 764 Mogiliv 11 povitiv dokladnishe 35 Moskovska 33 273 2 430 581 Moskva 13 povitiv dokladnishe 36 Nizhnogorodska 51 254 1 584 774 Nizhnij Novgorod 11 povitiv dokladnishe 37 Novgorodska 118 544 1 367 022 Novgorod 11 povitiv dokladnishe 38 Olonecka 130 797 364 156 Petrozavodsk 7 povitiv dokladnishe 39 Orenburzka 189 727 1 600 145 Orenburg 5 povitiv dokladnishe 40 Orlovska 46 726 2 033 798 Orel 12 povitiv dokladnishe 41 Penzenska 38 841 1 470 474 Penza 10 povitiv dokladnishe 42 Permska 330 229 2 994 302 Perm 12 povitiv dokladnishe 43 Petrokovska 12 249 1 403 901 Petrokov 8 povitiv dokladnishe 44 Plocka 9 431 553 633 Plock 7 povitiv dokladnishe 45 Podilska 42 019 3 018 299 Kam yanec Podilskij 12 povitiv dokladnishe 46 Poltavska 49 897 2 778 151 Poltava 15 povitiv dokladnishe 47 Pskovska 43 214 1 122 317 Pskov 8 povitiv dokladnishe 48 Radomska 12 353 814 947 Radom 7 povitiv dokladnishe 49 Ryazanska 41 931 1 802 196 Ryazan 12 povitiv dokladnishe 50 Samarska 155 588 2 751 336 Samara 7 povitiv dokladnishe 51 Sankt Peterburzka 44 616 2 112 033 Sankt Peterburg 8 povitiv dokladnishe 52 Saratovska 84 495 2 405 829 Saratov 10 povitiv dokladnishe 53 Sedlecka 14 318 772 146 Sedlec dokladnishe 54 Simbirska 49 495 1 527 848 Simbirsk 8 povitiv dokladnishe 55 Smolenska 56 006 1 525 279 Smolensk 12 povitiv dokladnishe 56 Stavropolska 60 082 873 301 Stavropol 5 povitiv dokladnishe 57 Suvalkska 12 319 582 913 Suvalki dokladnishe 58 Tavrijska 60 378 1 447 790 Simferopol 8 povitiv dokladnishe 59 Tambovska 66 589 2 684 030 Tambov 12 povitiv dokladnishe 60 Tverska 64 684 1 769 135 Tver 12 povitiv dokladnishe 61 Tifliska 44 523 1 051 032 Tiflis 9 povitiv dokladnishe 62 Tobolska 1 387 557 1 433 043 Tobolsk 10 povitiv dokladnishe 63 Tomska 847 373 1 927 679 Tomsk 7 povitiv dokladnishe 64 Tulska 30 960 1 419 456 Tula 12 povitiv dokladnishe 65 Ufimska 122 011 2 196 642 Ufa 6 povitiv dokladnishe 66 Harkivska 54 496 2 492 316 Harkiv 11 povitiv dokladnishe 67 Hersonska 70 802 2 733 612 Herson 6 povitiv dokladnishe 68 Chernigivska 52 399 2 297 854 Chernigiv 15 povitiv dokladnishe 69 Chornomorska 7 346 57 478 Novorosijsk 3 okrugi dokladnishe 70 Yaroslavska 35 542 1 071 355 Yaroslavl 10 povitiv dokladnishe Oblast 1 Akmolinska 566 595 682 608 Omsk 5 povitiv dokladnishe 2 Amurska 451 783 120 306 Blagovyeshensk 1 povit ta 1 okrug dokladnishe 3 Vijska Donskogo 164 099 2 564 238 Novocherkask 9 okrugiv dokladnishe 4 Dagestanska 29 740 571 154 Temir Han Shura 9 okrugiv dokladnishe 5 Zabajkalska 613 289 672 037 Chita 7 povitiv dokladnishe 6 Zakaspijska 605 150 382 487 Ashabad 5 povitiv dokladnishe 7 Karska 18 927 290 654 Kars dokladnishe 8 Kubanska 92 429 1 918 881 Katerinodar 7 viddiliv dokladnishe 9 Primorska 1 887 762 223 336 Habarovsk 6 povitiv dokladnishe 10 Samarkandska 68 964 860 021 Samarkand 4 poviti dokladnishe 11 Sahalinska 75 979 28 113 Oleksandrivsk Sahalinskij 2 dilyanki dokladnishe 12 Semipalatinska 506 789 684 590 Semipalatinsk 5 povitiv dokladnishe 13 Semirichenska 395 942 987 863 Virnij 6 povitiv dokladnishe 14 515 359 1 478 398 Tashkent 6 viddiliv dokladnishe 15 69 272 933 936 Vladikavkaz 6 okrugiv dokladnishe 16 Turgajska 454 974 453 416 Kustanaj 4 poviti dokladnishe 17 Uralska 323 678 645 121 Uralsk 4 poviti dokladnishe 18 Ferganska 137 866 1 572 214 Skobeliv 5 povitiv dokladnishe 19 Yakutska 3 947 703 269 880 Yakutsk 5 okrugiv dokladnishe Razom 21 465 490 125 640 021 Sankt Peterburg 70 gubernij ta 19 okrugivPislya 1917 rokuPislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku burzhuaznij Timchasovij uryad zberig usyu sistemu gubernskih zakladiv Gubernatori buli zamineni gubernskimi komisarami u povitah prote z perevazhannyam dvoryansko pomishickogo skladu Odnochasno z cim formuvalasya sistema Rad yaka protistoyala miscevim vladam Timchasovogo uryadu Zhovtneva revolyuciya zberigshi spochatku gubernskij podil likviduvala ves starij gubernskij aparat i vstanovila novi organi radyanskoyi vladi na choli z gubernskimi vikonkomami yakih obirali na gubernskomu z yizdi Rad Gubernsko teritorialnij podil dikvidovano u 1924 1929 rokah u zv yazku z rajonuvannyam SRSR i zaminenij podilom na oblasti ta krayi a piznishe j okrugi Kilkist gubernij Rosijskoyi imperiyi v cilomu shvidko zrosla v rezultati rozukrupnyuyuchih reform yaki provodilisya protyagom XVIII stolittya Vona dosyagala 51 v ostannij rik caryuvannya Katerini II Iz prihodom Pavla I kilkist gubernij bula skorochena do 42 ale potim majzhe vsi skasovani guberniyi buli vidnovleni Oleksandrom I U podalshomu za rahunok znovu priyednanih zemel yih kilkist zrosla do 81 U 1917 roci rozpochavsya proces rozdroblennya starih gubernij i z yavilosya kilka novih radyanskih gubernij Yaksho v mezhah RRFSR u 1917 roci yih bulo 56 to na pochatku 1922 roku 72 U 1923 1929 rokah usi voni postupovo buli zamineni velikimi oblastyami derzhplanivskoyi sitki i zagalna kilkist odinic golovnoyi lanki novih oblastej i krayiv skorotilasya v 1930 roci do 13 PrimitkiTut i dali v duzhkah zaznacheni dati za novim stilem Bez Hivinskogo hanstva ta Buharskogo emiratu Div takozhGuberniyi Ukrayini 1835 1923 rokiv Administrativnij podil SRSRDzherela ta literaturaYefimenko G G Gubernska reforma 1775 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 239 ISBN 966 00 0405 2

Дата публікації:
Топ