Ліфля́ндська губе́рнія — губернія Російської імперії, середня з трьох прибалтійських губерній. Розташовувалась на березі Ризької затоки Балтійського моря. Утворена 1796 року шляхом перейменування Ризького намісництва. 1918 року розділена на дві частини: північ увійшла до складу Естонії, південь — до складу Латвії.
Ліфляндська губернія | ||||
| ||||
Центр | Рига | |||
---|---|---|---|---|
Утворено | 1721 | |||
Площа | 47 030,87 (1895) | |||
Населення | 1 310 670 осіб (1895) | |||
Густота | 27.9 осіб / км² | |||
Попередники | Ризьке намісництво | |||
Наступники | Латвія Естонія | |||
Історія
1721 року за Ништадтським миром Шведська Лівонія відійшла до Російської імперії. На цій території була створена Ризька губернія, що охоплювала Лівонію (Ліфляндію) та землі скасованої Смоленської губернії. Новостворена Ризька губернія поділялася на 2 провінції:
1726 року Смоленська провінція перетворена на самостійну Смоленську губернію. Внаслідок цього Ризьку губернію переподілили на 5 провінцій:
1783 року Ризьку губернію перейменували на Ризьке намісництво. Воно поділялося на 9 повітів:
- Венденський повіт
- Дерптський повіт
- Перновський повіт
- Феллінський повіт
- Верроський повіт
- Езельський повіт
1796 року Ризьке намісництво перейменували на Ліфляндську губернію.
На початку жовтня 1802 на території маєтку Каугерн сталась серія селянських заворушень, відомих як Каугернське повстання.
1893 року Дерптський повіт перейменували на Юріївський повіт.
Карти
- Ліфляндія (1800)
- Ліфляндія (1820)
- Ліфляндія й Естонія (1907)
Адміністративний поділ
Губернія поділялася на 9 повітів:
№ | Повіт | Площа (верст²) | Населення (1897) | ||
---|---|---|---|---|---|
1 | Валк (10 922 особи) | 5298,7 | 120 585 | ||
2 | Венденський повіт | Венден (6356 осіб) | 4953,7 | 124 208 | |
3 | Верроський | Верро (4152 особи) | 3744,2 | 97 185 | |
4 | Вольмар (5050 осіб) | 4358,1 | 112 836 | ||
5 | Перновський | Пернов (12 898 осіб) | 4694,9 | 98 123 | |
6 | Рига (282 230 осіб) | 5468,4 | 396 100 | ||
7 | Феллінський | Феллін (736 осіб) | 4015,2 | 99 747 | |
8 | Езельський | Аренсбург (4603 особи) | 2515,5 | 60 263 | |
9 | Юріївський (Дерптський) | Юріїв (Дерпт) (42 308 осіб) | 6276,7 | 190 317 |
Населення
Перепис | населення | міське | сільське | густота, осіб/м² |
---|---|---|---|---|
1860 | 905795 | 22 | ||
1895 | 1310670 | 257730 | 1052948 | 32 |
У середньому в останні роки до 1889 року в губернії народжувалось щорічно близько 36000 осіб, вмирало близько 26000 осіб.
Національності
На 1895 рік.
Національність | Населення |
---|---|
латиші | 552860 |
ести | 509243 |
німці | 116186 |
росіяни | 72318 |
євреї | 41163 |
українці | 12387 |
поляки | 5865 |
інші | 656 |
Корінне населення складалося з латишів, естів та шведів, що жили тільки на острові Рухну. Ести жили переважно на півночі губернії в Перновському, , та Верроському повітах, а також на островах; латиші — в інших частинах губернії.
Генерал-губернатори
Примітки
- Демоскоп Weekly. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 10 квітня 2017.
- Pahlen, Peter Ludwig Frh. v. der, seit 1799 Gf. (1745-1826) // Baltisches biografisches Lexikon digital.
Джерела
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
- Лифляндская губерния // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ліфляндська губернія
- Карта Лифляндии 1732 года из «Атласа Всероссийской Империи. Собрание карт И. К. Кирилова» [ 16 травня 2017 у Wayback Machine.] (перегляд на рушії Google на сайті runivers.ru)
- Карта Лифляндской губернии (1820 г). «Географический атлас Российской империи, Царства Польского и Великого Княжества Финляндского»
- Карта Лифляндской губернии из «Атласа» А. А. Ильина 1876 года [ 7 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (перегляд на рушії Google на сайті runivers.ru)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Liflyandiya Liflya ndska gube rniya guberniya Rosijskoyi imperiyi serednya z troh pribaltijskih gubernij Roztashovuvalas na berezi Rizkoyi zatoki Baltijskogo morya Utvorena 1796 roku shlyahom perejmenuvannya Rizkogo namisnictva 1918 roku rozdilena na dvi chastini pivnich uvijshla do skladu Estoniyi pivden do skladu Latviyi Liflyandska guberniyaCentr RigaUtvoreno 1721Plosha 47 030 87 1895 Naselennya 1 310 670 osib 1895 Gustota 27 9 osib km Poperedniki Rizke namisnictvoNastupniki Latviya EstoniyaIstoriya1721 roku za Nishtadtskim mirom Shvedska Livoniya vidijshla do Rosijskoyi imperiyi Na cij teritoriyi bula stvorena Rizka guberniya sho ohoplyuvala Livoniyu Liflyandiyu ta zemli skasovanoyi Smolenskoyi guberniyi Novostvorena Rizka guberniya podilyalasya na 2 provinciyi Riga Pernov Venden i ostriv Ezel Smolensk Dorogobuzh Roslavl Vyazma 1726 roku Smolenska provinciya peretvorena na samostijnu Smolensku guberniyu Vnaslidok cogo Rizku guberniyu perepodilili na 5 provincij 1783 roku Rizku guberniyu perejmenuvali na Rizke namisnictvo Vono podilyalosya na 9 povitiv Vendenskij povit Derptskij povit Pernovskij povit Fellinskij povit Verroskij povit Ezelskij povit 1796 roku Rizke namisnictvo perejmenuvali na Liflyandsku guberniyu Na pochatku zhovtnya 1802 na teritoriyi mayetku Kaugern stalas seriya selyanskih zavorushen vidomih yak Kaugernske povstannya 1893 roku Derptskij povit perejmenuvali na Yuriyivskij povit KartiLiflyandiya 1800 Liflyandiya 1820 Liflyandiya j Estoniya 1907 Administrativnij podilGuberniya podilyalasya na 9 povitiv Povit Plosha verst Naselennya 1897 1 Valk 10 922 osobi 5298 7 120 5852 Vendenskij povit Venden 6356 osib 4953 7 124 2083 Verroskij Verro 4152 osobi 3744 2 97 1854 Volmar 5050 osib 4358 1 112 8365 Pernovskij Pernov 12 898 osib 4694 9 98 1236 Riga 282 230 osib 5468 4 396 1007 Fellinskij Fellin 736 osib 4015 2 99 7478 Ezelskij Arensburg 4603 osobi 2515 5 60 2639 Yuriyivskij Derptskij Yuriyiv Derpt 42 308 osib 6276 7 190 317NaselennyaPerepis naselennya miske silske gustota osib m 1860 905795 221895 1310670 257730 1052948 32 U serednomu v ostanni roki do 1889 roku v guberniyi narodzhuvalos shorichno blizko 36000 osib vmiralo blizko 26000 osib Nacionalnosti Na 1895 rik Nacionalnist Naselennyalatishi 552860esti 509243nimci 116186rosiyani 72318yevreyi 41163ukrayinci 12387polyaki 5865inshi 656 Korinne naselennya skladalosya z latishiv estiv ta shvediv sho zhili tilki na ostrovi Ruhnu Esti zhili perevazhno na pivnochi guberniyi v Pernovskomu ta Verroskomu povitah a takozh na ostrovah latishi v inshih chastinah guberniyi General gubernatori26 veresnya 1800 17 chervnya 1801 graf Peter Lyudvig fon der PalenPrimitkiDemoskop Weekly Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Nalichnoe naselenie v guberniyah uezdah gorodah Rossijskoj Imperii bez Finlyandii Arhiv originalu za 8 lyutogo 2012 Procitovano 10 kvitnya 2017 Pahlen Peter Ludwig Frh v der seit 1799 Gf 1745 1826 Baltisches biografisches Lexikon digital DzherelaArbusov Leonid Grundriss der Geschichte Liv Est und Kurlands Riga Jonck und Poliewsky 1918 Liflyandskaya guberniya Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Liflyandska guberniya Karta Liflyandii 1732 goda iz Atlasa Vserossijskoj Imperii Sobranie kart I K Kirilova 16 travnya 2017 u Wayback Machine pereglyad na rushiyi Google na sajti runivers ru Karta Liflyandskoj gubernii 1820 g Geograficheskij atlas Rossijskoj imperii Carstva Polskogo i Velikogo Knyazhestva Finlyandskogo Karta Liflyandskoj gubernii iz Atlasa A A Ilina 1876 goda 7 zhovtnya 2010 u Wayback Machine pereglyad na rushiyi Google na sajti runivers ru