Ве неденський пові т нім Kreis Wenden Wendensche Kreis рос Венденский уезд у 1561 1920 роках повіт у Лівонії регіоні Ліф

Ве́неденський пові́т (нім. Kreis Wenden, Wendensche Kreis; рос. Венденский уезд) — у 1561—1920 роках повіт у Лівонії, регіоні Ліфляндія. Адміністративний центр — Венден (сучасний Цесіс, Латвія). Входив до складу адмінстративно-територіальних одиниць Лівонського герцогства (1561—1621), Швеції (1621—1721), Росії (1721—1918), Латвії (1918—1920). Площа – 5283,86 км² (4953 верст²; площа озер — 72,32 км² (67,8 верст²)). 1920 року перейменований на латиський лад — Цесіський повіт і переформатований (1920—1949). У 1941—1944 роках, за німецької окупації, Цесіський повіт іменувався по-старому — Венденським повітом.

Венденський повіт (2) у складі Ліфляндської губернії Росії.

Географія

Рельєф — височини покриті густим лісом, в західній частині пролягають та плоскогір’я Аа (), що круто спускається до берега річки Аа. Середня висота над рівнем моря 244 – 274 м. Найвища точка- гора Гайзінг-Кальнс (313 м). Ґрунти суглинисті, місцями піщані. Найбільші річки – ліфляндська Аа (сучасна Гауя), , Огер (притоки Західної Двіни). Має понад 300 озер; найбільші з яких – , , Вейсе, (за прекрасні озерні краєвиди повіт отримав у ХІХ ст. прізвисько «Ліфляндська Швейцарія»). На південному сході Пебальгських висот – мохові й лугові болота. Основні природні ресурси – травертин, деревина (осика, ясен, дуб). Найбільші населені пункти – Венден, Роннебург.

Історія

1561—1721: Велике князівство Литовське, Лівонське герцогство, Венденський округ, Венденський повіт.
1569—1598: Річ Посполита, Лівонське герцогство, Венденський округ, Венденський повіт.
1598—1620: Річ Посполита, Лівонське герцогство, , Венденський повіт.
1620—1629: Річ Посполита, Лівонське герцогство, Інфлянтське воєводство, Венденський повіт.
1629—1721: Шведське королівство, домініон Лівонія.
1721—1726: Російська імперія, Ризька губернія, Ліфляндська провінція.
1726—1783: Російська імперія, Ризька губернія, Венденська провінція.
1783—1796: Російська імперія, Ризьке намісництво, Венденський повіт.
1796—1917: Російська імперія, Ліфляндська губернія, Венденський повіт.
1917—1920: Російська республіка, Ліфляндська губернія, Венденський повіт.
1920—1940: Латвійська республіка, Цесіський повіт.
1940—1941: СРСР, Латвійська РСР, Цесіський повіт.
1941—1944: Німецька імперія, райхскомісаріат Остланд, генеральна округа Латвія, , Венденський повіт.
1944—1949: СРСР, Латвійська РСР, Цесіський повіт.

Карти

Вендський повіт у складі різних адміністративних утворень

Ризька губернія (1745)
Ризьке намісництво (1783)
Ризьке намісництво (1792)
Ліфляндська губернія (ХІХ ст.)
Латвійська республіка (1940)
Генеральна округа Латвія (1941)

Ліфляндська губернія

Розташовувався на південному сході Ліфляндської губернії. Межував із Вітебською губернією. Поділявся на 16 парафій і 108 волостей. Після поліцейської реформи складався з 3 поліцейських відділень. Після судової реформи мав 4 мирових і 3 слідчих відділення, 2 верхніх селянських суди, 2 комісарів у справах селян. Населення – переважно латиші (живуть хуторами, а не селами); німецька меншина представлена землевласниками і торговцями; є незначна кількість росіян та лівів. В 1890 році в повіті було зареєстровано 118 поміщицьких маєтків та 12 пасторатів; існувало понад 700 шинків і лише одна лікарня. Основою економіки було сільське господарство (хлібові культури, картопля).

Населення

1860: &&&&&&&&&0110998.&&&&00110 998 осіб; густота населення – 22,35 осіб/км.
1888 : &&&&&&&&&0128858.&&&&00128 858 осіб (62084 чоловіки, 66774 жінки); густота населення – 25,74 осіб/км.
1897: &&&&&&&&&0124208.&&&&00124 208 осіб

Мовний склад (1897)
Національність	Осіб	%	Латиші (94.35%) Німці (3.51%) Росіяни (1.04%) Євреї (0.59%) Поляки (0.16%)
Латиші	&&&&&&&&&0117187.&&&&00117 187	94.35
Німці	&&&&&&&&&&&04360.&&&&004360	3.51
Росіяни	&&&&&&&&&&&01287.&&&&001287	1.04
Євреї	&&&&&&&&&&&&0738.&&&&00738	0.59
Поляки	&&&&&&&&&&&&0196.&&&&00196	0.16
Естонці	&&&&&&&&&&&&0195.&&&&00195	0.16
Цигани	&&&&&&&&&&&&0177.&&&&00177	0.14
Литовці	&&&&&&&&&&&&&025.&&&&0025	0.02
Українці	&&&&&&&&&&&&&010.&&&&0010	0.01
Французи	&&&&&&&&&&&&&&05.&&&&005	0.00
Шведи	&&&&&&&&&&&&&&02.&&&&002	0.00
Білоруси	&&&&&&&&&&&&&&01.&&&&001	0.00
Татари	&&&&&&&&&&&&&&01.&&&&001	0.00
Інші	&&&&&&&&&&&&&024.&&&&0024	0.02
Загалом	&&&&&&&&&0124208.&&&&00124 208	100

Релігія

1888: 20 лютеранських, 14 православних церков

Освіта

Станома на 1887 рік.

20 лютеранських парафіяльних шкіл, 100 лютеранських волосних і вотчинних шкіл (176 викладачів, 9578 учнів),
21 православна парафіяльна школа, 28 православних училищ (92 викладачів, 1584 учнів)
6454 учінв у приватних навчальних закладах

Примітки

Венден, Венденский уезд [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон 1890—1907
Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. Венденский уезд [ 24 грудня 2013 у Wayback Machine.]; Первая Всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Таблица XIII. Распределение населения по родному языку. Т.Т.1-50. С.-Петербург: 1903-1905.

Джерела

Венден, Венденский уезд [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон 1890—1907

[Венден-1] Венден, Венденский уезд [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон 1890—1907

[Н1920-2] Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. Венденский уезд [ 24 грудня 2013 у Wayback Machine.]; Первая Всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Таблица XIII. Распределение населения по родному языку. Т.Т.1-50. С.-Петербург: 1903-1905.